-
1 testacyment
-
2 testamentary
заповідальний, заповіданий, який базується на заповіті, переданий за заповітом- testamentary beneficiary
- testamentary bequest
- testamentary capacity
- testamentary cause
- testamentary compulsion
- testamentary disposition
- testamentary document
- testamentary freedom
- testamentary gift
- testamentary guardian
- testamentary heir
- testamentary instrument
- testamentary intent
- testamentary language
- testamentary paper
- testamentary prescription
- testamentary succession
- testamentary trust
- testamentary trustee -
3 power of testation
заповідальна правоздатність, правоздатність до заповідання; право на заповідальне розпорядження -
4 testamentary capacity
заповідальна дієздатність, заповідальна правоздатність, заповідальна правоздатність і дієздатність -
5 general bequest
заповідання рухомості без зазначення предметів, що заповідаються -
6 general devise
заповідальне відказування всієї нерухомості; заповідальне відказування конкретно пойменованої частини нерухомості -
7 lapsed will
заповіт, що втратив силу внаслідок смерті спадкоємця до смерті заповідача -
8 law of wills
заповідальне право; закон про заповіти -
9 residuary bequest
заповідання рухомості, що залишилася після сплати боргів і заповідальних відказувань -
10 residuary devise
заповідальне відказування нерухомості, що залишається після покриття зобов'язань і задоволення інших заповідальних відказувань -
11 specific bequest
заповідальне відказування конкретно зазначеної рухомості; заповідання рухомості певної категорії -
12 testamentary document
заповідальний документ; документ, що містить заповіт -
13 testate estate
заповідана спадщина, заповідана частка спадщини -
14 will of land
заповіт про землю, заповідання землі -
15 ambulatory will
заповіт, не визначений за змістом -
16 ancestor
заповідальник, спадкодавець; особа, від якої успадковане майно; попередній власник; родич(ка) по висхідній лінії -
17 antecessor
заповідач, спадкодавець; особа, від якої успадковане майно; попередній власник; родич(ка) по висхідній лінії -
18 bad will
заповіт, що не має законної сили -
19 bequeath
заповідати (особл. рухомість) -
20 bequeath in settlement
См. также в других словарях:
заповіт — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
запов. — запов. заповедник Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
заповіт — у, ч. 1) Офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті. || Передсмертна воля. 2) перен. Настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам. || Те, що увійшло в традицію, встановилося з давніх часів. 3) … Український тлумачний словник
заповідь — «дати на заповіді»: проголошення в церкві прізвищ тих, що заявили бажання одружитися [VII] … Толковый украинский словарь
заповід — віди, ж. Ол. 1. Оголошення, оповіщення, об ява; провіщення, передвіщення, оповідь. В тоту неділю буде перша заповід. 2. Біблійне повчання морально побутового характеру … Словник лемківскої говірки
заповіт — віту, ч. Пт. Настанова, наказ дані нащадкам або послідовникам. Народ виконав Шевченків заповіт і поховав поета там, де він хотів … Словник лемківскої говірки
заповітрений — Заповітрений: заражений (недугою) заражений хворобою [VI,VII] заражений [23;II,IV,V,IX] неспокійний [XIX] [i]Наказ за наказом відходив із львівського намісництва до «заповітрених» повітів [XIX] … Толковый украинский словарь
заповідатися — Заповідатися: передбачатися, обіцяти бути [53] … Толковый украинский словарь
заповідати — заповісти (залишати що н. комусь у спадок), відказувати, відказати; відписувати, відписати, записувати, записати, переписувати, переписати (даючи письмове розпорядження) Пор. залишати I, 2) … Словник синонімів української мови
заповідальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
заповіданий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови