-
1 certify
засвідчувати, підтверджувати; затверджувати; атестувати, видавати атестат; гарантувати; видавати диплом (посвідчення, свідоцтво); ручатися- certify a check
- certify a cheque
- certify authenticity
- certify the cause of a death
- certify under oath -
2 authenticate
засвідчувати автентичність (справжність), встановлювати відповідність оригіналу, засвідчувати ( документ тощо); скріпляти печаткою- authenticate a duplicate copy -
3 authenticate a duplicate copy
засвідчувати копію, засвідчувати справжність копіїEnglish-Ukrainian law dictionary > authenticate a duplicate copy
-
4 confirm by a notary
засвідчувати у нотаріуса, засвідчувати нотаріально -
5 verify
засвідчувати ( документ тощо); підтверджувати; контролювати; перевіряти- verify by oath
- verify facts
- verify information
- verify testimony -
6 ascertain
засвідчувати; встановлювати, з'ясовувати, пересвідчуватися; індивідуалізувати (річ, товар)- ascertain damageascertain the identity of a criminal — встановлювати особу злочинця, ідентифікувати злочинця
- ascertain participation
- ascertain the juridical fact
- ascertain the identity
- ascertain the situation
- ascertain the type of weapon -
7 attest by a seal
-
8 attest signature
-
9 authenticate a document
-
10 certify a death
засвідчувати смерть, видавати свідоцтво про смерть -
11 certify authenticity
-
12 certify the cause of a death
English-Ukrainian law dictionary > certify the cause of a death
-
13 justify as bail
-
14 justify bail
-
15 legalize signature
-
16 notarize
засвідчувати нотаріально ( або у нотаріуса) -
17 prove a case a claim
-
18 record by a notary
-
19 test in court
-
20 attest
1. n1) доказ; свідчення2) підпис, що засвідчує щось2. v1) засвідчувати, посвідчувати, підтверджувати (підписом)to attest a signature — засвідчувати (завіряти) підпис
2) давати свідчення; свідчити3) приводити до присяги4) зараховувати на військову службу* * *I n; юр., іст.1) доказ, показання свідків2) підпис, який засвідчує що-небудьII v1) засвідчувати, підтверджувати ( офіційно- підписом або клятвою); завіряти, свідчити2) свідчити, давати показання свідків; свідчити ( про що-небудь); доводити; демонструвати3) приводити до присяги; зараховувати на військову службу4) icт. призивати у свідки
См. также в других словарях:
засвідчувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
засвідчувати — ую, уєш, недок., засві/дчити, чу, чиш, док., перех. і неперех. 1) Повідомляючи про щось, підтверджувати правдивість, правильність чого небудь. || Підписом або печаткою завіряти що небудь. •• Засві/дчувати пова/гу виражати своє шанування кому… … Український тлумачний словник
засвідчувати — засвідчити (юридично оформляти печаткою й підписом документи, підтверджуючи їх правдивість), посвідчувати, посвідчити … Словник синонімів української мови
засвідчуватися — уюся, уєшся, недок., засві/дчитися, чуся, чишся, док. 1) Одержати підтримку від свідків. 2) тільки недок. Пас. до засвідчувати … Український тлумачний словник
засвідчити — див. засвідчувати … Український тлумачний словник
засвідчуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до засвідчувати … Український тлумачний словник
засвідчування — я, с. Дія за знач. засвідчувати … Український тлумачний словник
засвідчити — див. засвідчувати … Словник синонімів української мови
присвідчувати — ую, уєш, недок., присві/дчити, чу, чиш, док., перех., діал. 1) Посвідчувати, засвідчувати. 2) Доводити, переконувати … Український тлумачний словник
увіряти — засвідчувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
свідчити — (про що бути доводом чого н.), підтверджувати, підтвердити (що), демонструвати (що), у[в]казувати, у[в]казати (на що), говорити (про що), засвідчувати, засвідчити (що, про що), посвідчувати, посвідчити, показувати, показати (що) … Словник синонімів української мови
