сказ

цікаво, інтересно. [Се дуже цікаво! (Сл. Гр.)]. -но мне знать - цікаво мені знати, цікавий я знати. [Цікавий знати, хто мене прийняв-би (Л. Укр.). Що люди про нас балакають, - не цікавий я знати (Етн. Зб. II)]. Это весьма -но - це вельми (дуже) цікаво (інтересно).

* * *

1) ( с любопытством) ціка́во, з ціка́вістю; ( с интересом) інтере́сно, з інтере́сом; ( с любознательностью) допи́тливо, з допи́тливістю; ( с заинтересованностью) заціка́влено, з заціка́вленістю

2) (интересно, занимательно) ціка́во, інтере́сно

3) в знач. сказ. ціка́во, інтере́сно

1) (мать) матка. [У кого матка рідненька, у того й сорочка біленька (Приказка)]. Правда -ка - щира правда. Сказать всю правду -ку - сказати щиру правду, сказати все по щирості;

2) (женщина) жінка, (баба) баба, (тётка) тітка;

3) (у животных) матка (вед. и соб. значении), (самка) самиця. [Ласкаве телятко дві матки ссе (Номис). Овець у його дуже багато: самої матки сот сім (Сл. Ум.)];

4) (у пчёл) матка, матиця. [За ним повалило козацтво, як за маткою бджоли (Куліш)]. Лишиться -ки - зматчіти, зматчитися. Лишившийся -ки (улей, рой) - зматчілий, безматній (вулик, рій, р. рою);

5) анат. uterus - матиця, матка, ураз (-зу), (пров.) дитинник, (у свиньи ещё) пацятник (-ка) (Верхр., Жел.). Бешенство -ки - німфоманія, сказ матиці. Выпадение -ки - випад матиці (матки, уразу);

6) (у растений) маточка, плідник (-ка);

7) (картофелин, луковиц) матка;

8) (минер.: маточная порода) маточна порода. -ка венисы - лосняковий лупак (-ка);

9) (в колодце) дітинець (-нця);

10) (уксусный отсед) гніздо (оцту) (Сл. Ум.);

11) (предводитель в игре) матка;

12) (оспа) віспа;

13) см. Компас;

14) см. Матня;

15) см. Матица 1.

* * *

1) ( самка-производительница) матка

2) анат. ма́тка

3) ( маточник) ма́тка

4) мор. ма́тка

5) ( мать) ма́тка

1) (могильная яма) яма, (реже) могила, гріб (р. гроба), гробовище. [Вродила мама, що не прийме й яма (Номис). У ямі заснули на вічнії віки старі покоління (Грінч.). Немає матусі! У глухій темній могилі вона (Тесл.).]. Каже збити домовину та і гріб копати (Рудан.). Жив не в хаті, а в гробовищах (Єв. Морач.)]. Опустить гроб в -лу - спустити труну (домовину) в яму, у гріб. [Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). Опускають в гріб Якима (Рудан.)]. Сойти в -лу - спочити в могилі, зійти з світу, переставитися, померти. Хоть живьём в -лу ложись - хоч живий (живцем) у яму лізь (Приказка). Горбатого -ла исправит - який змалку, такий і до останку (Приказка);

2) (могильная насыпь) могила, гріб, (не только ум.) гробок (-бка). [Казав собі насипати високу могилу (Пісня). Остався почувать на гробках: положив (сідло) на гробок і ліг на йому (Грінч. I)]. -ла провалилась - могила запала(ся), гріб (гробок) запав(ся);

3) (могильный курган) могила. [Засиніли понад Дніпром високі могили (Шевч.)].

* * *

1) моги́ла; ( могильная яма) я́ма

2) в знач. сказ., перен. моги́ла

нрч. мокро. На дворе -ро - надворі мокро (мокреча, моква, мокрота). Там так -ро - там така мокрота.

* * *

1) нареч., мо́кро

2) в знач. сказ. мо́кро, мокро́та, мокре́ча, мокроте́ча

мовчок (-чка), мовчук (-ка), мовчанка. [Мовчок: розбив тато горщок; а мати два, та ніхто не зна (Номис)]. Он и -ком ругнёт - він і мовчуком злає. -чок сто рублей - мовчи, язичку, кашки дам. -чок! (приглашение молчать) - нічичирк! тихо!

* * *

1) диал. см. молчание

2) в знач. сказ. нічичи́рк, анічичи́рк, мовчо́к

нрч. морозяно, морозно, (ум. морозенько), (диал.) лютно. [Сьогодня морозяно (Вовч.). Морозенько вже надворі, похолодало вже (Сквирщ.). Лютно надворі (Кам'янеч.)].

* * *

1) нареч. мо́розно, моро́зяно

2) в знач. сказ. моро́з, моро́зно, моро́зяно

1) (замысловато, хитро) мудро, мудерно, хитро, хитромудро, вигадливо, штукарно, мудрагельно, (морочливо) морокувато, (трудно) важко, тяжко, трудно. [Це занадто мудро для мене, не зможу такого зробити (Богод.). Дуже мудерно зроблено, не розбереш навіть, звідки воно його починало (Ніженщ.). Швидко цього не зробиш: морокувато дуже (Канівщ.)]. Это -но сделано - це мудро (мудерно, хитро, штукарно) зроблено. -но на всех угодить - важко (тяжко, трудно) всім догодити. -но ему помочь в этом деле - важко (нелегко, морокувато) йому допомогти в цій справі;

2) (удивительно) дивно. После этого не -но, что он разорился - після цього не дивно (не диво, не дивниця, нема нічого дивного), що він зруйнувався.

* * *

тж. мудрёно

1) нареч. му́дро; хи́тро; чу́дно; химе́рно

2) в знач. сказ. му́дра річ, ва́жко, тру́дно

I. см. Над.

II. Надо и Надобно, глаг. нрч. - треба, (в разговоре, пров. тра и тре), (нужно) потрібно; (следует) слід, належить. [Треба хліба, треба й до хліба (Приказка). Мені треба знати, що він робить (Київ). Не сердьтеся, не тра, - я жартував (Крим.). Потрібно вам за границю їхати! чом ви не хочете тут сидіти? (Л. Укр.)]. Что, кого вам -до (-бно)? - чого, кого вам треба? Не -до ли вам этого? - чи не треба вам цього? Нет, не -до - ні, не треба. Ему как раз того и -до - йому саме того й треба, (шутл.) йому й на руку ковінька. Не вам меня, а мне вас -до благодарить - не ви мені, а я вам маю (мушу) дякувати. Так -до - так треба, так мусить бути. Так ему и -до! - (о)так йому й треба! -до полагать, что - треба гадати (думати), що; мабуть. -до бы - треба-б.

* * *

см. II. Надо.

* * *

см. надо 1)

1) (тщетно, бесполезно) даремно[е], марно[е], надаремно[е], дарма, дурно, задурно, даром, задаром, по[за]даремно[е], дармо, надармо; срв. Понапрасну. [Даремно Драгоманов так нападав на сервілізм у Костомарова (Грінч.). Отак я сидів і даремне крутив мозком (Крим.). Літа мої молодії марно пропадають (Шевч.). Марно від мене ти думи ховаєш, - бачу всю душу твою (Крим.). Ой, плачу я, плачу, свої літа марне трачу (Метл.). Не марне говорять люди: до щасливого всяк лине (Кониськ.). Надаремно намагавсь я розважити себе (Коцюб.). Надаремне бідні люди плугом землю рили (Руданськ.). Дарма що- ніч дівчинонька його виглядає (Шевч.). Я вірив, що жив не дарма (Черняв.). Дурно ждала, а він не приходив (Н.-Лев.). Та й не дурно старий плаче: його дружина у холодній ямі (Грінч.). Я тільки громадський хліб дурно заїдатиму (М. Вовч.). Позирнула на його і відразу вгадала, що дурно він ходив (Грінч.). Вже не даром Левко каже (Квітка). Нехай таки я не даром житиму на світі (Квітка). Лихо, згину я задаром! (Самійл.). Але дармо стара ненька сватам відмовляла (Рудан.). Твоєю дивною красою надармо всіх маниш ти к собі (Франко)]. Совершенно -но - даремнісінько, марнісінько, дурнісінько. [Даремнісінько ви, панночко, боялися (К. Старина). Дяки дурнісінько їздитимуть до мене (Н.-Лев.)]. -но тратить что - марнувати, гайнувати що. [Тільки час вона гайнує (Крим.)]. -но утруждать себя - завдавати собі даремної праці (роботи), (беспокоить) марно (дурно) турбувати себе, (фамил.) завдавати собі праці на вітер;

2) несправедливо, безвинно, безневинно, даремно[е], марно[е], дарма, дармо. [Покривдити сильнішого, хоча й безвинно, то буде знак самостійности (Крим.). Здаватиметься мені, ніби я його марне скривдив (Крим.). Тоді-б не сердився дарма (Комар.). Зненавиділи мене дармо (Куліш)]. Совершенно -но - даремнісінько, дурнісінько (фамил.) гарма-дарма. [Так дурнісінько вилаяла мене (Харківщ.). Ти дурнісінько на мене сердишся (Н.-Лев.). Гарма-дарма заарештували (Липовеч.). Причепився гарма-дарма, задивився, що я гарна (Пісня)].

* * *

1) (тщетно, бесполезно) даре́мно, даре́мне, ма́рно, ма́рне; ду́рно, заду́рно, задаре́мно, надаре́мно, надаре́мне, нада́рмо; ( зря) да́ром; (в знач. сказ.) да́рма, шкода́, шко́да за́ходу

2) ( несправедливо) несправедли́во, даре́мно, даре́мне; надаре́мно, надаре́мне

нрч. зокола, зоколу, зовні, знадвору; (под открытым небом) надворі; срв. Снаружи. [Оббив (хату) зокола і з середини (Мирн.)].

* * *

1) назо́вні; ( снаружи) зо́вні; ( поверх) зве́рху; (за пределами дома, на дворе) надво́рі

2) (в знач. сказ.: открыт, очевиден) очеви́дний, ясни́й

1) набудо́ваний; намуро́ваний

2) надбудо́ваний

1) прич. настро́єний, наладжений, наладна́ний, нала́годжений; напра́влений; нала́годжений, настро́єний; настро́єний; підбу́рений; підмовлений, намо́влений

2) в знач. сказ. у на́строї, настро́єний

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *

1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується

1) (должно быть) мабуть, либонь, либонь-таки, певно, певне, десь-певно, десь; (вероятно) надісь, не бійсь, здоров (-ва, -ві), а йди, (гал. ади), а диви; (ведь) адже, аджеж, таж; (кажется) здається. [«Регочеться… Гарно, не бійсь! - тільки візьму та на твоєму баранові верхи й сяду!» - грозився Івась (Мирний). Бо сам, здоров, знаєш (Шевч.)]. - бось ты устал? - мабуть (певно[е], десь-певно) ти втомився? Рада, -бось - радієш, мабуть (певно[е], десь-певно). -бось, по-немецки не сделает орфографической ошибки! - надісь (не бійсь), по-німецькому не зробить правописної помилки! Ноги -бось свои, не купленные - адже(ж) (таж, мабуть, либонь-таки) ноги свої, не куповані. -бось это он - мабуть (здається), це він; гляди, це він. -бось не пойду? - гадаєш, не піду? А ты -бось был там? - а ти, скажеш, був там? -бось, не даст он тебе ни гроша - не сподівайся, не дасть він тобі ні шага;

2) (конечно) так и (диал.) дак, звичайно, звісно, певна річ. [Сам так не хоче робити, а тому велить (Грінч.)];

3) (не бойся) не бійся[ь]. -бось, собака моя не кусается - не бійся, собака мій не кусає. Авось да -бось до добра не доведут - мабуть та нехай - недобрії люди (Приказка), нехай та мабуть до добра не доведуть.

* * *

1) част. ма́буть и мабу́ть, либо́нь; наді́сь, надійсь; ( уж конечно) уже пе́вно (пе́вне, напе́вне, напе́вно), звича́йно; ( ведь) адже, а́дже ж, так, таж, таже́; ( разве) хіба́

2) (в знач, сказ.: не бойся), диал. не бі́йся

нрч. поганенько, так собі, аби-як. [Шила вона поганенько (Грінч.). Поганенько (Так собі) співає (Київ)].

* * *

1) нареч. пога́но, ( плоховато) погане́нько, так собі́; ( кое-как) сяк-та́к, так-ся́к

2) в знач. сказ. неважли́во

1) (как сказ. безл. предл.) невідомо, не знати. [Отак і невідомо, чого він хотів (Київ). Не знати, що рік дівчам скаже (Рудан.)]. -мо кто, что, какой, куда и т. п. - невідомо (не знати[ь]) хто, що, який, куди и т. п.; срв. Невесть;

2) невідомо, незнано; (непонятно) недовідомо; (бессознательно) несвідомо; (без ведома) без відома;

3) (в сложении) невідомо-, незнано-; недовідомо-; несвідомо-. Срв. Неведомый.

* * *

1) глаг. нрч. - неможливо, (нельзя) не можна, (нет возможности) не змога, не спромога, не мога, нема(є) змоги (спромоги), неспромо[і]жно, не сила, (никак -но) ніяк, (зап.) годі. [Неможливо переказати словами те становище (Кониськ.). Скільки я осів поламав через ту гору, то й полічити не можна (Н.-Лев.). Не змога мені поклонятися їй (Крим.). Не спромога мені се зробити (Сл. Гр.). Людям заборонити не сила, що хочуть думати (Грінч.). Той крам, що без його ніяк прожити на світі (Н. Громада). Гудзя годі було спинити: він гнав, наче з горба (Коцюб.)];

2) (чрезвычайно) неможливо, надзвичайно, надто, (чересчур) занадто, (до невозможности) до незмоги, до неспромоги, (сил нет выдержать) аж невидержка. -но упрям - неможливо (надзвичайно, надто) вперта людина;

3) (в сложении) неможливо-; надзвичайно-, надто-.

* * *

1) нареч. неможли́во; (чрезвычайно, очень) надзвича́йно, страше́нно

2) в знач. сказ. неможли́во, не можна, нія́к, нема́ як; незмо́га, неспромо́га, го́ді

1) (безвредно) нешкідливо, невадливо, невадко;

2) (недурно: как безл. сказуемое) не погано, не зле, (не мешает, не мешало бы) не вадить, не завадить, не пошкодить, не вадило-б, не завадило-б, не пошкодило-б.

* * *

1) нешкідли́во

2) в знач. сказ. не пога́но, не зле; (не мешает, не мешало бы) не ва́дить, не завади́ть, не пошко́дить, не ва́дило б, не завадило б, не пошко́дило б

безл. не годиться, негоже, не личить, не слід, не чля.

* * *

1) нареч. него́же

2) в знач. сказ., него́же, не годи́ться, не ли́чить; ( не следует) не слід

и Недалеко нрч.

1) недалеко, (ум. недалечко), неподалеку, (ум. неподалечку), (пров.) неподалеці, неподалець, (вблизи) поблизу, (близко) близько. [Він живе недалеко (Київ). Довбишів двір був недалеко (Н.-Лев.). Махніть навпрошки, - це недалечко (А. Любч.). Тут поблизу лежить людина (Крим.). Побачивши так близько берег той (Грінч.)]. -ко от кого, от чего - недалеко (ум. недалечко) від кого (редко кого), чого (редко від чого), неподалеку (ум. неподалечку) кого, чого, (пров.) неподалеці від кого, від чого, (друг от друга ещё) неподалець з ким, (вблизи) близько, поблизу кого, чого. [Недалеко Стародуба стали відпочити (Рудан.). Став возик недалечко од мене (М. Вовч.). Недалечко села пасеться свиня (Рудч.). Неподалечку нас майнула постать (Корол.). Той другий дуб, - од першого неподалеці, - і той обтрушено (Борз.). Ми неподалець з ними живемо (Новомоск.). Близько ліжка неньки спали в колисці (діти) (Л. Укр.)]. -ко уйти (уехать) (перен.) - недалеко заїхати;

2) сказ. безл. предл. - недалеко. [Недалеко до кінця (П. Тичина). До Жилянської вулиці було недалеко (В. Підмог.)]. До берега -ко - до берега недалеко. -ко от счастья, от тюрьмы - недалеко від (до) щастя, від (до) в'язниці. -ко и праздник - скоро (незабаром) і свято. -ко ходить за примером - недалеко йти (ходити) по приклад; недалеко шукати прикладу.

* * *

тж. недалек`о; нареч.