ведь

сз. адже(ж), таж(е), та(ж), авжеж; еге, бо. [Адже ти бачила! Таж ти бачила! Та ти-ж бачила! Авжеж ти знаєш про це! Еге ти прийдеш до нас сьогодні ввечері? Характерний справді-бо факт].

* * *

1) част. адже́, ж, же, адже ж; таж, таже́; (со значением обоснования, оправдания) бо, о́тже

2) союз адже́, адже ж; тож, але́ ж, але́

1) зоол. Ursus - ведмідь (-медя), (диал. ведмідь, -медя). [Швидкий, як ведмідь за перепелицями (Номис). Тягнеться, як ведмідь (Звин.)]. -ведь белый, полярный (U. maritimus) - ведмідь білий, полярний. -ведь обыкновенный, бурый (U. arctos L.) - ведмідь звичайний, бурий; бортняк, бур'янник (-ка); (народн.: мишка, потапыч, топтыгин) вуйко, старий (- рого), великий (-кого), бурмило, бортневий біс (-са). -ведь серый, гризли (U. horribilis) - ведмідь сірий, ґрізлі (нескл.). -ведь ворчит - ведмідь бурчить. -ведь всю зиму лапу сосёт - ведмідь усю зиму лапу смокче. Не убив -дя, шкуры не продавай - з невбитого ведмедя шкуру не продавай. -ведь губастый, зоол. Melursus labiatus Blainw. - ведмідь губатий, губач (-ча). -ведь сумчатый, зоол. Phascolarctus cinereus Goldf. - коала, торбун- (торбач-) ведмідь;

2) перен. - а) (ворчун) бурмило, бурмак (-ка), бурмій (-ія); б) (неотёса, грубиян) мурмило, мурло, (вахлак) ґевал (-ла); в) (косолапый) бамбула, незграба, вайло, мамула, тюхтій (-тія), кнюх (-ха);

3) (напиток) - а) ведмідь, кава з ромом; б) пунш (-шу) з вершками или з яйцями;

4) (товар) залежаний крам (-му).

* * *

1) ведмі́дь, -ме́дя

2) перен. ведмі́дь, вайло́, бурми́ло

1) (должно быть) мабуть, либонь, либонь-таки, певно, певне, десь-певно, десь; (вероятно) надісь, не бійсь, здоров (-ва, -ві), а йди, (гал. ади), а диви; (ведь) адже, аджеж, таж; (кажется) здається. [«Регочеться… Гарно, не бійсь! - тільки візьму та на твоєму баранові верхи й сяду!» - грозився Івась (Мирний). Бо сам, здоров, знаєш (Шевч.)]. - бось ты устал? - мабуть (певно[е], десь-певно) ти втомився? Рада, -бось - радієш, мабуть (певно[е], десь-певно). -бось, по-немецки не сделает орфографической ошибки! - надісь (не бійсь), по-німецькому не зробить правописної помилки! Ноги -бось свои, не купленные - адже(ж) (таж, мабуть, либонь-таки) ноги свої, не куповані. -бось это он - мабуть (здається), це він; гляди, це він. -бось не пойду? - гадаєш, не піду? А ты -бось был там? - а ти, скажеш, був там? -бось, не даст он тебе ни гроша - не сподівайся, не дасть він тобі ні шага;

2) (конечно) так и (диал.) дак, звичайно, звісно, певна річ. [Сам так не хоче робити, а тому велить (Грінч.)];

3) (не бойся) не бійся[ь]. -бось, собака моя не кусается - не бійся, собака мій не кусає. Авось да -бось до добра не доведут - мабуть та нехай - недобрії люди (Приказка), нехай та мабуть до добра не доведуть.

* * *

1) част. ма́буть и мабу́ть, либо́нь; наді́сь, надійсь; ( уж конечно) уже пе́вно (пе́вне, напе́вне, напе́вно), звича́йно; ( ведь) адже, а́дже ж, так, таж, таже́; ( разве) хіба́

2) (в знач, сказ.: не бойся), диал. не бі́йся

союз але, (зап.) але, (усилит.) але-ж, (шире русского «да», часто, особ. вост.) та, (да, а) а, (всё же) проте, а проте, але-ж, (впрочем) а втім, (однако) одначе, однак, (диал.) отже ж, (да только) так, (диал.) дак, (да, однако) тале (из «та» и «але»), (диал.) дале, (усилит.) тале- ж, (диал.) дале-ж, (ан) аж. [Хотіла спать, але не спала (Шевч.). Читають, але не дуже хвалять (Грінч.). Ми хоч бідні, але чесні (Коцюб.). Пробачте, але я вас не питаю (М. Хвильов.). (Немає) нічого нового в її коханні, але-ж тоді (нема) нічого виключного в її чутті (В. Підмог.). Кунігунда померла. О, найкращий із світів, де ти? Але-ж на яку недугу вона померла? (Кандід). Дарма! нехай умру, та думка не умре (Л. Укр.). Він добре допік їм, та то була мала втіха (Кінець Неволі). Покірно гадав: «я не звільнюся від неї ніколи». Та не розкіш, а насолода бралася в нім з тої гадки (В. Підмог.). Хотів, він прогнать з-перед очей ту мрію, а мрія все стояла й манила його (Н.-Лев.). З-під білих, кострубатих брів визирають добрі, а (хотя и добрые, но) лукаві очі (Коцюб.). Вони (блудні вогники) манять, а гублять (В. Підмог.). Батько мій завжди говорив, що (через старого моряка) наш заїзд прийде до руїни.. Проте (но всё же) мені здається, що пробування у нас старого моряка виходило нам на користь. Була, проте, одна річ, що й справді могла призвести нас до руїни (Остр. Скарбів). Робота була часом важка, а проте звична (Коцюб.). Навіть для кохання він визначив час, а втім (но впрочем) він справді закоханий (В. Підмог.). Якби милий, чорнобривий, - умів-би спинити (ворогів). - Так далеко чорнобривий (Шевч.). І не був там, тале знаю (Звин.). Оженитись, я-б оженився, тале-ж з поганою-б не одружився (Вороний). Не няв віри, аж вийшло усе правда (Сл. Левч.)]. Но более того - ба більше. [Багато читаю, ба більше: дуже люблю театр (В. Підмог.)]. Но ведь - але-ж, але-ж бо, та-ж, адже-ж. [«Ти заїдеш (до хворого) з візитою.» - «Але-ж він цілком здоровий!» (В. Підмог.). Та-ж ти бачила, що купувала! (Брацл.). Адже-ж ви сами не знаєте, - нащо-ж питаєте? (Київщ.)]. Но вот - аж от (ось), (реже) та (але) от (ось). [Ніхто їх не турбував; аж ось несподівано простягся до них перший помацок зовнішнього світу (В. Підмог.)]. Но всё же - а все-ж (таки). [«Ви любите шоколяду?» - «Не дуже.» - «А все-ж таки?» (В. Підмог.)]. Но и - але (та) й, але-ж і. [Вона була вже не молода, але й не стара (Н.-Лев.)]. Не только… но и… - не тільки… - а (усилит.: ба) й:..; не то… - а (ба, та) й… [Служки вона не мала не тільки тому, що їй бракувало коштів, а й тому, що… (М. Хвильов.). Цікаво не тільки селянам, ба й інтелігентам (Крим.). Не встережуться мене не то вночі, а й серед дня (Мова). Страх безсилими робить не то поодиноких людей, ба й цілі народи (Коцюб.). Князьки не то самі стародавні звичаї переступали, та й своїх підручних до того призвичаїли (Куліш)].

* * *

1) союз але́, о́тже; (шире и чаще русского "да") та, так; (а) а; ( однако) проте́

2) в знач. сущ. але́, та (нескл., с.)

1) ( для понукания лошади) но; диал. вйо́, гаття́

2) ( для выражения предостережения) ну, но

сз. 1) а;

2) та, але. [Людці, а не люди. А з неба місяць так і сяє]. А то, а не то - а то, коли-ж ні, то. А-ни-ни - а-ні-же, ані-ні. А ну-ка - ось ну! ану-бо! [Ось ну вип'ємо по чарці]. А то ведь и - а то й. Не только …, а (но) и - не то…, ба й.

межд. 1) а? га? [Чому не послухав? га?];

2) а! га! ага! [А, це ви?! А, яке лихо! Га, добра твоя горілка. Ага, попалися!];

3) (выражение нетерпения и досады) а, ат, ет. [Маланка не хотіла вірити: Ат, знов наплів Ґудзь (Коцюб.)].

* * *

1) ( противительный) а; (но) але́; (да) та

2) ( сопоставительный) а

3) ( присоединительный) а

4) ( присоединительно-усилительный) а, та

1) ( вопросительная) га

2) (побудительная - при повторном обращении к кому-л.) чу́єш

1) еге, так. [Дощ надворі? - Так, дощ]. Конечно да - еге-ж, авжеж, атож; да ведь - таж, та…ж, а(д)же-ж, та(д)же-ж. [Підеш зо мною? - Авже-ж. Та він же там і не був. Таже-ж сказала, що прийде напевно. А(д)же-ж ти сам бачив]. Ни да, ни нет - ні так, ні сяк. Да как - коли. [Коли подивляться, що вбитий, - з переполоху ну втікать (Шевч.)];

2) (сз.) та, і, й. [Сичі в гаю перекликались, та ясен раз-у-раз скрипів (Шевч.). Старі вже стали батько й мати]. Да и - та й, (= но и) ба; в начале предложения - а. [Чогось мені на серденьку та й не легко (Чуб.). Не дрімає цар московський, ба й ті не дрімають (Рудан.). Та й став він по- инакшому думати. А жаль-же мені літечка тепленького];

3) (но) але, та, дак, так, отже. [І хотіла-б, так не можу. Думалося одно, отже сталося инше. Не хочеш, дак мусиш]. Да… же - та нубо! но! [Та нубо-кажіть! или Кажіть-но! = да говорите же! Та нубо не пустуй!];

4) да будет - хай буде, най (нехай);

5) да и ну - та й давай, ну, нум. [Та збіг на грядки та й давай сонячники ламать. З переполоху ну втікать! (Шевч.)].

* * *

1) утверд. так; ага́, угу́, еге́, усилит. еге́ ж; ( кстати) до ре́чі; ( как же) ая́кже, авже́ж

2) вопросит. так; еге́, усилит. еге́ ж; (а) га; (неужели, разве) невже́, [так] хіба́; ( в самом деле) справді

3) усилит. та

4) (в сочетании с глаг. 3-го лица наст., буд. вр.: пусть) хай, неха́й

1) ( соединительный и присоединительный) та, і, й

2) ( противительный) та, але́; ба ні

ежели коли, як, якщо, (ведь) що, (коль скоро) скоро. [Коли (малий) плаче, то й я плачу; коли ні - співаю; коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.). Правду старий співа, як не бреше (Шевч.). Чим-то я завтра похмелюся, що я всі гроші пропив? (Рудч.). Ну, скоро нема грошей, то нема чим і платити]. Если бы - якби, коли-б, щоб, якби-що, (зап.) коби, коб [Якби знала, то ще-б була підождала. Щоб мати взнали, то було-б мені. Якби-що я знав, утік-би]. Если-бы не - якби не, коли-б не, щоб не, (зап.) коб не. О если-бы - ой, якби, щоб! бодай! [Ой якби знаття, що й він прийде! Щоб ти запавсь! Бодай тебе грець (паралич) зламав! Кажете, вона зламала ногу? бодай була ще й другу зламала!]. Если только - як скоро, скоро тільки. [Обіцяв боронити, як скоро дадуть йому половину умовлених грошей (Коц.)].

* * *

заповідь (-ди), (завет) заповіт (-ту), приказання. [Той, що послав мене, отець, дав мені заповідь, що мені казати і що говорити (Єв.). Ні, не зраджу свого бога, не зламаю заповіту (Франко). Прийшов Мойсей з приказаннями (Гн. II)]. Исполнять -ведь, -ди - чинити заповідь (заповіді), справляти заповіти. [Боже милий, вони-ж твою заповідь чинили (Хата). Може я заповіти твої не справляв, як повинен (Франко)].

* * *

рел., перен.

1) союз то

2) см. ведь 1)

3) диал. см. же II

см. ведь 1)

1) нрч. вопрос. - коли? -да вы придёте? - коли ви прийдете? -да же? - коли-ж? Да и - да же работать? - та й коли-ж (та й коли його) працювати? -да бы? - коли-б?

2) нрч. врем. указат. и неопредел. - коли. Вот -да - от (ось) коли, аж от (ось) коли. [Аж ось коли довідався, а то все не знав (Сл. Гр.)]. -да есть, а -да и нет - коли є, а коли й нема. -да-то - колись, колись-то. [Було колись - в Україні ревіли гармати (Шевч.). Колись-то було, та тепер загуло (Приказка)]. Бывший -да-то - колишній. -да-либо, -да-нибудь - коли, колись, коли- небудь, будь-коли, (редко) либонь-коли. [Зосмілюсь вас спитати: ви бачили коли дочку Баптиста? (Куліш). Люби, кого знаєш, та не смійся надо мною, як коли згадаєш (Шевч.)]. Зайдите ко мне -да-нибудь - зайдіть до мене коли(сь), коли-небудь. -да-нибудь вы пожалеете об этом - колись ви пожалуєте за цим. Если вы -да-либо осмелитесь это сделать - якщо (як) ви насмілитесь коли зробити це. Когда прислать вам эту книгу? -да- нибудь; -да-нибудь пришлёте - коли прислати вам цю книжку? - коли-небудь; колись пришлете. Более чем -да-либо - більш ніж коли (будь-коли). -да бы то ни было, -да ни есть, -да-угодно, -да-попало - аби-коли (будь-коли), хоч коли, коли припаде, коли трапиться. [Такі розмови однаково були-б велися не тільки тепер, але й будь-коли (Крим.)]. Кое-когда - см. отдельно;

3) нрч. относит., союз врем. - як, коли, (редко) що, де. [Були золотії віки, як пісня і слово були у шанобі (Л. Укр.). Як побачив він дівчину, спинивсь (Крим.). Прийде час, коли з білих дівочих рук спадуть кайдани (Грінч.). Робочої доби, що людей в селі нікого немає, - він сам собі ходить (М. Вовч.). Де Христос родився, той день празднуємо (Чуб. III)]. -да - тогда - коли - тоді, як - тоді. [Коли хліб, тоді й розум (Номис). Наш край кохали ми й тоді, як ви ще кашку їли (Самійл.)]. -да - то - коли - то, як - то. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Н.-Лев.)]. А -да, -да же - а коли, коли-ж. В ту минуту, -да я выходил - в ту хвилину (тої хвилини), як (коли) я виходив. Настанет день, -да мы увидимся - настане день (днина), коли (що тоді) ми побачимось. Вы должны слушаться, -да вам приказывают - ви повинні слухатися, коли вам наказують. -да вам угодно - коли вам охота. -да ни - хоч коли, (реже) коли не. -да к вам ни зайдёшь, вас нет дома - хоч коли зайдеш до вас (коли до вас не зайдеш), вас нема вдома (то все немає вас удома). -да бы ни - хоч-би коли, хоч коли-б, коли-б не. Примите его, -да бы он ни пришёл - прийміть його, хоч-би коли (хоч коли-б) він прийшов. -да бы - коли-б. Не было такого случая, -да бы я не был рад видеть вас - не було такого випадку, щоб я не був радий бачити вас;

4) союз условн. - коли, як, якщо, (ведь) що; см. Если. [Чи-ж варто було жалкувати за минулим, коли воно виявило себе банкрутом? (Єфр.). Як поділимось ми працею й наукою, то аж тоді буде на світі добре всім (Н.-Лев.). Де вже ти мені поможеш, що у мене нема нічого (Рудч.)]. А -да так, то - а коли (як, якщо) так, то. В случае, -да он придёт - якби він прийшов; у тому разі, як він прийде. -да бы - якби, коли-б, щоб, якби-що, (зап.) коби, коб. [Якби я хоч на хвилину скинув цей залізний панцер, кров-би кинулась потоком (Л. Укр.)]. -да бы вы знали, как он зол - якби (коли-б) ви знали, який він злий. -да бы не - якби не, коли-б не, якби-що не, щоб не, (зап.) коби не. [Якби не ті літа важкої муки, то я сам присяг-би нині, що се був сон (Франко). Коли-б не він - надгробок укрив-би двох панів (М. Рильськ.). Може воно було-б і гарніш, якби-що я зовсім не родилася (Крим.). Ви хіба забули, що, коб не ми, то вам-би був кінець (Вороний)]. О -да бы! - о, якби! о, коли-б! щоб! бодай!

* * *

1) нареч. коли́

2) (нареч.: когда-нибудь) коли-не́будь, коли́сь, коли

3) союз коли́, якщо́

I. см. Над.

II. Надо и Надобно, глаг. нрч. - треба, (в разговоре, пров. тра и тре), (нужно) потрібно; (следует) слід, належить. [Треба хліба, треба й до хліба (Приказка). Мені треба знати, що він робить (Київ). Не сердьтеся, не тра, - я жартував (Крим.). Потрібно вам за границю їхати! чом ви не хочете тут сидіти? (Л. Укр.)]. Что, кого вам -до (-бно)? - чого, кого вам треба? Не -до ли вам этого? - чи не треба вам цього? Нет, не -до - ні, не треба. Ему как раз того и -до - йому саме того й треба, (шутл.) йому й на руку ковінька. Не вам меня, а мне вас -до благодарить - не ви мені, а я вам маю (мушу) дякувати. Так -до - так треба, так мусить бути. Так ему и -до! - (о)так йому й треба! -до полагать, что - треба гадати (думати), що; мабуть. -до бы - треба-б.

* * *

I. или об и обо пред.

1) с вин. п. - об, в, на. Разбиться о камень - розбитися об камінь. Об землю, о стену - об землю, в землю, об мур, в мур. Биться головою о стену - об мур (об стіну) головою битися (товкти). Опереться о стол, о перила - спертися на стіл, на поруччя. Споткнуться о порог, о камень - спіткнутися на поріг, на камінь. Исколоть ноги о жнитвину - на стерню ноги поколоти. [На біле каміння, на сіре коріння свої ноги побиває (Дума)]. Стена о стену, двор о двор, межа о межу - стіна повз (крізь) стіну и опостінь, двір повз (крізь) двір, межа об межу. [Поховали його трупа об труну з Степановою (Кониськ.)]. Рука об руку, бок о бок - рукою до руки, поруч, побіч;

2) с вин. и предл. п. п. (для обозн. времени) - об, на, за. О Пасху (о Пасхе), о Покров, о Рождество, о полночь (о полночи) - об Великодні и на Великдень, об Покрові и на Покрову, об Різдві и на Різдво, опівночі. О Троице - об Зеленій (Клечальній) неділі, на Зелену неділю. О святках - святками. Об эту (ту) пору - об цій (тій) порі, на цю (ту) пору, на цей (той) час, під цей (той) час. Это было о прошлое воскресенье - це було минулої неділі. О семидесятых годах - за семидесятих років и семидесятих років;

3) с предл. п. - за, про, (реже) на (с вин. п.). Думать, знать, слышать, говорить, петь о ком, о чём - думати, знати, чути, говорити, співати за кого, за що и про кого, про що. Я часто об этом думаю - я часто про (за) це думаю. Я давно слыхал о вас - я давно за (про) вас чув. Спрашивать, вспоминать, помнить, забыть о ком, о чём - питати(ся), згадувати, пам'ятати, забути(ся) за кого, за що, про кого, про що и (реже) на кого, на що. [Не все-ж бог дарує, про що люд міркує. Я йому за свій намір нічого не казала (Неч.-Лев.). Він за ню не знав, вона за нього не знала. За милого як співати - любо й потужити (Шевч.). Хто-ж за мене спогадає (Рудан.)]. Дума о трёх братьях Азовских - дума про трьох братів Озівських. Рассказы о животных - оповідання про звірів. Об этом - за це, про це. Беспокоиться, заботиться о ком, о чём - турбуватися, пеклуватися, дбати за кого, за що, про кого, про що, (гал.) дбати о що. Обо мне не беспокойтесь - за мене не турбуйтесь. Довольно об этом - годі про це. Донести о происшествии - доповісти (сповістити) за пригоду. Переговариваться о мире - умовлятися за мир. Просить, ходатайствовать о ком, о чём - прохати (просити), клопотатися за кого, за що. Жалеть о ком, о чём - жалувати, жалкувати, шкодувати за ким, за чим. Не об одном хлебе живы будем - не самим хлібом живі будемо. О сыне только на свете живу - сином (за-для сина) тільки й живу на світі;

4) (с качеств. прил. и числительными) - на, з. Дом о трёх этажах - будинок на три поверхи (на три осади). Изба о двух горницах - хата на дві світлиці. Стол о трёх ножках - стіл на трьох ніжках, з трьома ніжками. Храм о золотой голове - церква з золотим верхом. Храм о трёх главах - церква з трьома банями (верхами), на три бані. Ведь ты не о двух головах - у тебе-ж не дві голови, ти-ж не з двома головами. Птица о восьми ногах - (в сказке) птах об восьми ногах.

II. межд. о! ой! ну й…! [О, боже мій милий! О, друже мій добрий! (Шевч.). Ой, лишечко мені! (о, горе мне!)]. О времена, о нравы! - ну й час, ну й люди! О-о - ого, еге. О-о, брат, это уж слишком! - ого (еге), брате, це вже занадто!

* * *

1) с вин. п.; (при указании на соприкосновение, столкновение, пребывание вплотную чего-л. с чем-л.) об, о; ( иногда) у, на; (при указании на расположение кого-чего-л. возле чего-л., со стороны, чего-л.) диал. по; диал. о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, об

2) с предложн. п.; (при обозначении лица, предмета, явления, которые представляют собой объект разговоров, размышлений, забот) про, за, об; диал. о; (при указании на количество частей, членов, из которых состоит предмет) на, з, об, о; (при обозначении времени, в которое совершается действие) диал. на, у, о, об

1) о

2) (при выражении чувства боли, отчаяния) о, ой

межд.; тж. ф`у-ты н`у-ты

1) ма́буть и мабу́ть, [десь] пе́вно, [десь] пе́вне; наді́сь, наді́йсь

2) ( ведь) адже́, усилит. адже́ ж; таж, таже́; ( всё-таки) все́-таки, все́ ж таки