-
1 возбуждать вопрос
vcolloq. (какой-л.) (etw.) aufs Tapet bringen -
2 возбуждать вопрос
-
3 возбуждать вопрос
• nastolovat otázku -
4 возбуждать
возбуждатьнесов1. (вызывать) διεγείρω, ἐξεγείρω, προκαλώ:\возбуждать интерес προκαλώ τό ἐνδιαφέρον \возбуждать любопытство κινώ τήν περιέργεια·2. (волновать, будоражить) διεγείρω:\возбуждать умы διεγείρω τά πνεύματα·3. (настраивать против кого-л.) προτρέπω, παρακινώ, ἐρεθίζω· ◊ \возбуждать вопрос ἀνακινώ ζήτημα· \возбуждать дело κινώ ἀγωγή, ἐνάγω, κάνω δίκη. -
5 возбуждать
возбудитьвозбуждать аппетит — provoke / stimulate / sharpen / whet the appetite
возбуждать жажду (у) — make* thirsty (d.)
возбуждать чьё-л. удивление — surprise / astonish smb.
возбуждать любопытство — arouse / rouse / excite / stir / provoke curiosity
возбуждать надежды на что-л. — raise hopes of smth.
возбуждать в ком-л. страсть — inspire smb. with passion
возбуждать себя чем-л. — stimulate oneself with smth.
возбуждать вопрос — raise a question
возбуждать дело, процесс против кого-л. — institute proceedings against smb., bring* an action against smb.
возбуждать иск против кого-л. — bring* a suit against smb.
возбуждать ходатайство о чём-л. — present / submit a petition, или application, for smth., petition for smth.
-
6 вопрос
питання, запитання, запит; (положение дела) справа, річ (р. речи). [Питання йде від нас = вопрос задаётся нами. Національне та інтернаціональне питання (-льна справа). Треба з'ясувати справу = нужно выяснить вопрос]. Подымать (поднять) вопрос - знімати (зняти) питання. Возбуждать вопрос - см. Возбуждать.* * *пита́ння; (предложение, обращение, требующее ответа) запита́ння, за́пит, -у; ( дело) спра́ва -
7 возбуждать
несовер.(пробуждать) узбуджаць, абуджаць2) (поднимать, предлагать на обсуждение) узнімаць, узбуджаць(волновать) хваляваць, узрушаць -
8 возбуждать
[vozbuždát'] v.t. impf. (pf. возбудить - возбужу, возбудишь)1) eccitare, suscitare, destare2) sollevare, proporreвозбуждать дело против кого-л. — denunciare, intentare una causa
3) возбуждаться eccitarsi -
9 возбуждать
возбудить1) збуджувати, будити кого, збудити. См. Пробуждать;2) зворушувати кого, що, зворушити, розворушувати, розворушити [Вино розворушило обох (Неч.-Лев.)], дратувати, роздратувати кого, що [Уся природа, пишна й зелена, дратувала мрії в молодої дівчини (Неч.-Лев.)], збуджувати, будити, сов. збудити [Будить правий гнів (Сам.). Збуджує солодкі почуття], розбурхувати, розбурхати, збаламучувати, збаламутити, викликати, викликати. [Викликати ненависть] дражнити, здіймати, сов. зрушити кого, на що [Зрушив їх на боротьбу (Єфр.)], підганяти (підгонити), підігнати (кого до праці). -ждать, -дить кого против кого - бурити [Бурити народ], обурювати, сов. обурити [Дуже вже проти себе обурювала слухачів (Грінч.)], збурювати, збурити [Кого не збурював він проти себе (Грінч.)], підбурювати кого проти кого, чого і кого на кого, підбуряти, сов. підбурити [Підбурює людей проти школи (Грінч.). Вони його підбуряли на Турчина (Куліш). Хтіли підбурити народ та перерізати дворян (Доман.)], наструнчувати, наструнчити, настренчити кого проти кого [Не наструнчуй других проти мене (Мирн.)], дратувати, піднімати кого на кого, на що [Вони протестували проти унії і піднімали на неї міщанство (Куліш)], піді[о]грівати кого на кого [Ченці та попи людей на ляхів іще більше підогрівали (Куліш)]; (о полов. возбуждении) збуджувати жагу, жадобу, дрочити, роздрочити, ятрити, роз'ятрити, дратувати, роздратувати. Возбуждать, -будить охоту, желание в ком - заохочувати кого до чого, заохотити, підохочувати, підохотити. -ать отвращение, омерзение - викликати огиду, мерзити (безл.). -ать гнев - гнівити кого, будити в кім гнів. -ать негодование в ком - обурювати, обурити кого. -ать чью-либо жизнен. энергию - підживляти, підживити кого. Возбуждать, возбудить вопрос, речь - піднімати (знімати, порушувати) питання, річ, сов. підняти (зняти, порушити) питання, річ. -дать, -дить дело - порушувати (розпочинати, заводити) справу, діло, сов. порушити (розпочати, завести) справу, діло. Возбуждать, -дить сомнение, подозрение, удивление - викликати (сов. викликати) сумнів, підозріння, здивування.* * *несов.; сов. - возбуд`ить1) (пробуждать мысль, чувство) збу́джувати, збуди́ти; ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати; ( распалять) розпа́лювати и розпаля́ти, розпали́ти; (служить причиной чего-л.) поро́джувати, породи́ти2) (предлагать что-л. на обсуждение) пору́шувати, пору́шити3) ( волновать) хвилюва́ти, схвилюва́ти, звору́шувати, зворуши́ти; збу́джувати, збуди́ти4) ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, збу́рювати, збу́рити, під'ю́джувати, під'ю́дити; настру́нчувати, настру́нчити, настре́нчувати, настре́нчити -
10 возбуждать судебное дело
1. sue2. suingРусско-английский большой базовый словарь > возбуждать судебное дело
-
11 возбуждать
, < возбудить> (15 e.; ждённый) erregen, anregen; wecken, erwecken, hervorrufen; aufreizen, aufwiegeln; Frage aufwerfen; Gesuch einreichen; Prozeß anstrengen* * *возбужда́ть, <возбуди́ть> (- ждённый) erregen, anregen; wecken, erwecken, hervorrufen; aufreizen, aufwiegeln; Frage aufwerfen; Gesuch einreichen; Prozess anstrengen* * *возбужда́|ть1. (интере́с) hervorrufen, erwecken2. (аппети́т) anregen3. (взволнова́ть) aufregenвозбужда́ть де́ло про́тив кого́-л. einen Prozess anstrengen gegen +akk* * *v1) gener. anregend wirken, aufregen, echauffieren (erregen), enthemmen (напр., об алкоголе), erheben, erhitzen, induzieren, irritieren, reizen (аппетит, любопытство и т. п.), stimulieren, verursachen (спор, гнев), wachrufen (желание), anregen, aufreizen, auslösen, erwecken, prickeln, anreizen, erregen2) liter. anfachen, schüren (подозрение и т. п.), schüren (что-л.), wecken (что-л. в ком-л., напр. интерес), aufpeitschen, aufputschen3) poet. regen5) law. anstrengen (судебное дело)6) psych. affizieren7) radio. steuern8) phys. aufschaukeln9) electr. anfachen (напр. колебания), anfangen (напр. колебания)10) IT. initialisieren11) patents. aufrollen (вопрос, судебное дело)12) busin. erheben (òæ. þð.)13) f.trade. einleiten (дело, процесс)14) cinema.phonogr. aussteuern -
12 возбуждать
см. возбудить* * *см. возбудить* * *v1) gener. ameuter, exciter (жалость; восхищение; желание; жажду и т.п.), fomenter, fouetter le sang, irriter (тж физиол.), monter le bourrichon, passionner, piquer, proposer, remuer, soulever (вопрос и т.п.), animer, exalter, soulever, enrager, envenimer, incendier (æìû), s'exciter (à qch, à faire qch), émoustiller, éveiller (зависть, желание)2) med. doper, susciter3) obs. volcaniser4) liter. brûler, fouetter, sonner le tocsin, échauffer, électriser, galvaniser, réchauffer, cabrer, chauffer, enfiévrer, griser, surchauffer, survolter, travailler5) eng. amorcer (реакцию), générer, alimenter (обмотку реле), amorcer (колебания)6) law. entamer (производство), intenter (äåôî)7) metal. amorcer8) radio. attaquer9) IT. générer (колебания), actionner (для срабатывания), animer (для срабатывания)10) cyber. stimuler -
13 возбуждать
-
14 поднимать
несов.; сов. - подня́ть1) ( брать с земли) (yerden) almak2) ( отделять от земли) kaldırmakподня́ть чемода́н — bavulu kaldırmak
поднима́ть шта́нгу — halter kaldırmak
3) (перемещать наверх, смещать вверх) çıkarmak, kaldırmakподнима́ть ве́щи на ли́фте — eşyayı asansörle çıkarmak
подня́ть затону́вшее су́дно — batık gemiyi yüzdürmek
поднима́ть бро́ви — kaşlarını kaldırmak
поднима́ть ру́ку — el kaldırmak ( при голосовании), parmak kaldırmak ( прося слова)
подня́ть ру́ки (сдаваясь) — ellerini kaldırmak
поднима́ть за́навес — perdeyi kaldırmak
подня́ть пла́нку на высоту́ шести́ ме́тров — çıtayı altı metreye yükseltmek
подня́ть кры́шку роя́ля — piyanonun kapağını kaldırmak
подня́ть воротни́к — yakasını kaldırmak
воротни́к его́ шине́ли был по́днят — kaputunun yakası kalkıktı
поднима́ть флаг — bayrak çekmek
поднима́ть па́рус / паруса́ — yelken açmak
подня́ть паруса́! — yelkenler fora!
поднима́ть я́корь — demir almak / kaldırmak
подня́ть я́корь! — vira demir!
4) (упавшее, опрокинувшееся) kaldırmakон подни́мет тебя́ за неде́лю (о враче, о медикаменте и т. п.) — seni bir haftada (yataktan) kaldırır
6) (налаживать, поправлять) kalkındırmak, çıkarmakподнима́ть эконо́мику — ekonomiyi kalkındırmak
подня́ть что-л. до у́ровня мировы́х станда́ртов — dünya standartları düzeyine çıkarmak
7) (заставлять встать, тронуться с места, взлететь) kaldırmakподня́ть кого-л. с посте́ли — yataktan kaldırmak
вы ра́но меня́ по́дняли (разбудили) — beni erken kaldırdınız
подня́ть за́йца — охот. bir tavşan kaldırmak
поднима́ть пыль — toz kaldırmak / koparmak
маши́на шла, поднима́я пыль — araba yolu tozutarak yürüyordu
8) ( побуждать к действию) kaldırmak; harekete geçirmekподня́ть ро́ту в ата́ку — bölüğü hücuma kaldırmak
подня́ть ма́ссы на борьбу́ за незави́симость — yığınları bağımsızlık savaşımı için harekete geçirmek
9) (начинать какое-л. действие) çıkarmak; koparmakподня́ть восста́ние — ayaklanmak
подня́ть крик — yaygara koparmak
подня́ть шум — gürültü çıkarmak / koparmak
подня́ть бунт — isyan çıkarmak
подня́ть па́нику — panik çıkarmak
подня́ть волну́ терро́ра — bir terör dalgası estirmek
10) (возбуждать - вопрос, дело) ortaya koymakподня́ть вопро́с о... —... sorununu ortaya koymak
по́днятый вопро́с — ortaya konan sorun
11) ( делать более высоким) kaldırmakподня́ть сте́ну на метр — duvarı bir metre kaldırmak
поднима́ть прести́ж кого-чего-л. — перен. prestijini yükseltmek
12) (увеличивать, повышать) yükseltmekподнима́ть давле́ние па́ра — buhar basıncını yükseltmek
поднима́ть це́ны на нефть — petrol fiyatlarını yükseltmek
поднима́ть чей-л. дух — перен. birinin moralini yükseltmek, birine moral vermek
13) sürmekподнима́ть целину́ / цели́нные зе́мли — ham toprakları tarıma açmak
••подня́ть глаза́ — gözlerini yerden kaldırmak
подня́ть ру́ку на кого-л. — birine el kaldırmak
подня́ть го́лос проте́ста — protesto sesini yükseltmek
подня́ть страну́ до у́ровня передовы́х госуда́рств — ülkeyi ileri ülkeler düzeyine çıkarmak
-
15 поднимать
и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.* * *несов.; сов. - подн`ять1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти\поднимать ма́ть де́ло — пору́шувати спра́ву; ( начинать) почина́ти (розпочина́ти) спра́ву
5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́типоднима́ть пар — підніма́ти (пахать: ора́ти) пар
-
16 представлять
представить1) кого, что куда, к чему (доставить, поставить) - приставляти, приставити и пристановити кого, що, поставляти, поставити, виставляти, виставити кого (напр., свідків), подавати, подати (напр., пояснення, докази). -вить кого на суд - поставити кого перед судом, припровадити кого на суд. -вить свидетелей, виновного на суд - поставити (виставити) свідків, винуватого перед суд. -вить поручителя - поставити поручника. Отыскать виноватого и -вить кому - знайти (розшукати) винного (винуватого) і поставити перед кого. -вьте доказательства своей невиновности - подайте доводи (докази), що ви невинні. -вить об'яснения - подати пояснення. -вить извинения - попрохати пробачення;2) кого кому - рекомендувати, відрекомендувати, представляти, представити (руссизм) кого кому ким, (гал.) запрезентувати кого кому, (знакомить) зазнайомлювати, зазнайомити кого з ким. [Ходімо, я тебе представлю тим, що вволять твою усяку волю (Куліш). Я в простий одяг уберусь, а ти рекомендуй мене вітцю старому вчителем (Куліш)]. Он был мне -лен - його мені було представлено (відрекомендовано);3) кого к чему (к награде, чину), в кого (в полковники) - виставляти, виставити кого (на нагороду, на чин), на кого (на полковника). -вить к производству в полковники - виставити кого на полковника;4) что или о чём кому (подавать, доносить, докладывать) - подавати, подати що, кому про що, здавати, здати, (вносить) вносити, внести. [Здавати рапорти комісарові (Фр.)]. -вить отчёт, проект закона - подати звіт (звідомлення), проєкт закону. -вить об этом об'яснения секретарю - подати пояснення про це секретареві. -вить на заключение, решение комиссии - подати на висновок, на вирішення (розвязання) комісії. -влять, -вить на чьё-л. усмотрение - подавати, подати на волю чию, виставляти, виставити перед очі чиї. -вьте о нём сведения - подайте про його відомості. -вьте свои соображения по этому вопросу - подайте свої міркування (думки) в цій справі. -вить свои документы в секретариат - подати свої документи до секретаріяту. -вить дело для пересмотра - подати справу на перегляд. -вляя при сем - подаючи при цьому;5) кого, что (изображать словами, описанием, в картине) - малювати, змалювати, (резцом) різьбити, вирізьбити кого, що. Писатель в своём произведении -вил сельский пролетариат - письменник у своїм творі змалював сільський пролетаріят. Картина -ет морское сражение - на картині намальовано морський бій. -лять (изображать) дело (вопрос) - ставити, поставити, становити, постановити, виставляти, виставити, подавати, подати справу. [Ця гіпотеза ставить справу так, ніби в Київі до татарського лихоліття сиділи великороси (Єфр.)];6) кого (быть представителем кого) - заступати, репрезентувати кого. [Ми тут усю громаду заступаєм, то й радити старим звичаєм будем (Грінч.). Маємо чимало письменників, що репрезентують різні сторони новішої української поезії (Єфр.). Посли заступають (репрезентують) (собою) уряд своєї держави];7) -лять, -вить собою - являти, явити собою, становити (собою) що. [Що являв собою Коцюбинський тоді, на переломі свого життя… (Єфр.). Тут немає в'їзду, берег становить сторчову стіну (Корол.). Пореволюційні часи становлять немов другу фазу розвитку Винниченкової творчости (Єфр.)]. Что -ет он из себя теперь? - що являє він собою тепер? Это -ет большие неудобства - це становить великі незручності, в цьому є великі незручності. -влять исключение - становити, давати виняток. Что он собой -вляет? - що він (вона) за людина?8) кого что (показывать) - виявляти, виявити, виставляти, виставити кого, що. [Це виявляло його в найкращому світлі (О. Пчілка). Цю подію виставлено не такою, як вона справді була];9) кого, что из себя (корчить, копировать) - удавати, удати кого, що з себе. [Не вдавай із себе дурня. Одна сторона (дітей) удавала татар, друга якутів (Єфр.)];10) (в театре) виставляти, виставити що. [Виставлено було «Ревізора» з участю М. Садовського в головній ролі];11) (воображением) уявляти, уявити, (редко) виявляти, виявити, привиджувати, привидіти, (в мыслях) здумувати, здумати (думкою здумувати, здумати), (умом) змірковувати, зміркувати. [Не таким вона собі уявляла його (Н.- Лев.). Важко уявити собі ту творчу силу, що є в народі (Крим.). Я просто й здумати собі не можу (Л. Укр.). Легко зміркувати, що перетерпів він (Єфр.). Я привиджував, як увійде, як заговорить (М. В.)]. -влять, -вить себе - уявляти собі, уявити собі, здумувати собі, здумати собі. -вьте себе - уявіть собі, здумайте собі, майте собі, маєте собі. [Уявіть собі моє здивування]. Вы и -вить себе этого не можете - ви і уявити собі цього не можете. -вьте себя на моём месте - уявіть себе на моєму місці. Представленный - приставлений; (кому) рекомендований, представлений, (поданный) поданий; змальований, поставлений; заступлений, репрезентований; виявлений; уданий; (о пьесе) виставлений; уявлений, здуманий, зміркований. Законопроект -лен на утверждение в Совнарком - законопроєкта подано на затвердження до Раднаркому. Представляемый - (подаваемый) подаваний (кому); (воображаемый) уявлюваний. [Уявлювані речі. Уявлюваний світ]. -емые отчёты - подавані звіти.* * *несов.; сов. - предст`авить1) ( подавать) подава́ти, пода́ти; представля́ти, предста́вити; ( предъявлять) пока́зувати, показа́ти; ( приводить) наво́дити, навести́2) ( доставлять), приставля́ти, приста́вити и поприставля́ти3) ( кого кому - знакомить) знайо́мити, познайо́мити (кого з ким); ( рекомендовать) рекомендува́ти сов., несов., відрекомендо́вувати, відрекомендува́ти, несов. порекомендува́ти (кого кому); представля́ти, предста́вити (кого кому)4) ( к чему - возбуждать ходатайство) представля́ти, предста́вити (до чого)5) ( изображать) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( в литературном произведении) виво́дити, ви́вести, пока́зувати, показа́ти; (словом, красками) змальо́вувати, змалюва́ти6) ( воспроизводить на сцене) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( играть) гра́ти, зігра́ти; ( давать представление) виставля́ти, ви́ставити, ста́вити, поста́вити7) (кого-что - копировать, принимать на себя личину) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); представля́ти, предста́вити (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)8) (что - вызывать, причинять) виклика́ти, ви́кликати (що), завдава́ти, завда́ти (чого)9) (понимать, осознавать, воображать) уявля́ти [собі́], уяви́ти [собі́]10) (несов.: являться) явля́ти [собо́ю], станови́ти; ( быть) бу́ти; 111) (несов.: быть представителем) представля́ти, репрезентува́ти -
17 дело
ср.1) affair, business, work; occupation, pursuit; lineвмешиваться/лезть не в свое дело — to interfere in other people's affairs, to stick one's nose into smb.'s business
что за дело? (кому-л.) — what is it (to)?, what does it matter (to)?
не у дел — (to be) out of work/job
при деле — to have smth. to keep one busy, to keep oneself busy/occupied
2) только ед. (цель, интересы и т. п.) causeвступать в дело — to go into the action, to come into play
гиблое дело, пропащее дело, дохлое дело — it's a lost cause, hopeless undertaking
дело чьих-л. рук — this is smb.'s handwork/doing
черное дело — dirty deed, crime, black deed
4) (событие, происшествие) affair, business5) обыкн. мн. ч. (положение, обстоятельства) things, matters; affair, occasion, work, doingдело усложняется тем, что — the added complication is that
как его дела? — how is he getting on?, how are things going with him?
ясное дело — matter of course, sure enough
такие-то дела! разг. — so that's how things are!, that is the way it is!
вот это дело! — good!, now you are talking sense!
за чем дело стало? — what's holding matters/things up?, what's the hitch?
дело прошлое — that's a thing of the past, that's all over now
6) (вопрос, предмет чего-л.) matter, point, concernбыть делом далекого будущего — to be a good distance in the future, to be a long way in the future
ближе к делу — come to the point, get down to business
говорить дело — разг. to talk sense, to have a point
дело хозяйское — разг. it's up to you, it's your choice/business
другое дело, совсем другое дело — it's quite another matter, that's a horse of a different colour идиом.
7) обыкн. ед. (специальность)автомобильное дело — motoring, automobile business
бухгалтерское дело — accountancy, accounting
- библиотечное деловоенное дело — soldiering, military science
- военно-инженерное дело
- гончарное дело
- горнорудное дело
- рекламное дело
- скорняжное дело
- стеклодувное дело8) юр. caseвозбуждать дело — (против кого-л.) to bring an action against smb., to take institute proceedings against smb.
отстаивать дело — ( в суде) to fight a suit
пришить дело, намотать дело — сленг to cook up charges against smb.
9) канц. file, dossierличное дело — personal file; personal record(s) мн. ч.
подшить к делу, приложить к делу — to file
10) устар.; воен. action, battle•На самом деле, все происходит как раз наоборот. — What actually happens happens the other way round.
обычное дело — commonplace, something common
••- в том то и дело
- делать дело
- дело в том что
- дело в шляпе
- за дело
- и на словах и на деле
- иметь дело
- испытывать на деле
- как дела?
- между делом
- на деле
- на самом деле
- нет дела
- первым делом
- сделать свое дело
- то и дело
- то ли дело
- употреблять в дело -
18 обсуждать
-
19 обсудить
-
20 тарваташ
тарваташГ.: тӓрвӓтӓш-ем1. сдвигать (сдвинуть) кого-что-л.Вер гыч тарваташ сдвинуть с места;
пыкше тарваташ кое-как сдвинуть;
шӱкал тарваташ толкнув, сдвинуть.
(Йыван) терым тарватен, топыртатен, курык вуйыш шупшын кӱзыктыш. Н. Лекайн. Йыван, сдвинув с места сани, тяжело ступая, затащил их на вершину горы.
– Кружка теҥгылеш кылмен пижын! – кычкырале тудо (рвезе). – Тарваташат ок лий! В. Исенеков. – Кружка примерзла к скамейке! – крикнул мальчик. – Не сдвинуть!
2. шевелить, шевельнуть, пошевельнуть чем-л., двинуть (рукой, головой); пожать, подернуть (плечом)Алик кидшым тарватыш, но ыш нӧлтал. В. Исенеков. Алик шевельнул рукой, но не поднял её.
Саванай «тыгак-тыгак» маншыла вуйжым тарвата. Н. Лекайн. Саванай, как бы говоря «да, так», кивнул (букв. двинул) головой.
3. трогать, тронуть с места; заставлять (заставить) начать движение; приводить (привести) в движениеТракторым тарваташ тронуть с места трактор;
имньым тарваташ тронуть с места лошадь.
Макар, пушкольмо дене серыш эҥертен шӱкалын, пушыжым тарватыш. А. Айзенворт. Макар, опёршись веслом о берег, тронул с места лодку.
4. поднимать, поднять, побеспокоить; заставлять (заставить) идти или приниматься за что-л.Йӱдым тарваташ поднять (побеспокоить) ночью;
малышым тарваташ побеспокоить спящего.
Кечывал йотке калыкым пашаш тарваташ йӧндымӧ. М. Евсеева. Поднимать людей на работу до самого полудня неудобно.
5. начинать, начать; заводить, завести (песню); предпринимать, предпринятьПайремым тарваташ начать празднество;
сарым тарваташ начать войну.
Теве ала-могай ӱдыр у семым тарвата. К. Исаков. Вот какая-то девушка начинает новую мелодию.
Погынымаште пашадар нерген мутым тарватышт. На собрании завели разговор о зарплате.
6. трогать, тронуть, нарушать (нарушить) чей-то покой, тревожить, растревожитьПачемыш пыжашым тарваташ ок йӧрӧ. Калыкмут. Не годится тревожить осиное гнездо.
7. перен. затрагивать, затронуть; ставить (поставить) на повестку дня; начинать (начать) обсуждать, разбирать что-л.Йодышым тарваташ затрагивать вопрос.
Вара мо нерген возат марий поэт-влак, могай проблемым нуно тарватат. М. Казаков. Так о чём же пишут марийские поэты, какие проблемы они затрагивают.
8. перен. организовать, поднимать (поднять) или побуждать (побудить) к активным действиям кого-л.Кантонышто ял каҥаш секций пашам эн ондак тудо (Ямет) тарватыш. Д. Орай. В кантоне работу секций сельского совета раньше всех организовал Ямет.
Ондакрак Чачи ӱдырамаш коклаште аптыраненрак кошто, вара умылен нале, мо дене ӱдырамаш-влакым тарваташ лиеш. С. Чавайн. В первое время Чачи среди женщин ходила довольно-таки робко, потом поняла, чем можно поднять женщин (к активным действиям).
9. перен. поднять на ноги, взбудоражить, поднять по тревоге из-за чего-л. или с какой-то цельюШучко увер уло ялым тарватен. П. Корнилов. Страшная весть взбудоражила всю деревню.
Пашазе-влакын кынелмышт деч лӱдын, генерал-губернатор казак отрядым тарватен. Н. Лекайн. Испугавшись выступления рабочих, генерал-губернатор поднял на ноги казачий отряд.
10. перен. возбуждать, возбудить; способствовать появлению чего-л.; вызывать (вызвать) в ком-чем-л. что-л.; пробуждать, пробудитьШонымашым тарваташ возбудить мысль;
шыдым тарваташ вызвать гнев.
Логарыш керылтше шикш кокыртышым тарвата. А. Юзыкайн. Проникающий в горло дым вызывает кашель.
Муро савыртышыже пеш шукертсе шарнымашым тарвата. М. Рыбаков. Мотив песни пробуждает очень давние воспоминания.
11. перен. поднять, вспугнуть (дичь, зверя); испугав, заставить подняться с места и удалитьсяВаслий ден Сапан куржталшыштла кӱдырым тарватеныт. И. Одар. Васлий и Сапан своей беготней вспугнули тетерева.
12. перен. надрывать, надорвать что-л.; вызвать сотрясение; повредить (допустить повреждение) падением, ушибом, чрезмерным напряжениемКӧргым тарваташ надорвать живот, повредить внутренние органы;
шылыжым тарваташ надорвать поясницу.
(Врач) каласыш – ораде улат, манеш. Эргычын шодыжым тарватенат. М. Шкетан. Врач сказал – глупец ты, говорит, у своего сына лёгкие повредил.
13. перен.бередить, взбередить (рану); вызывать (вызвать) боль прикосновением; вызывать (вызвать) тяжёлые воспоминания чем-л.Тошто сусырым тарватенат. Ты взбередил старую рану.
Чӧгыт йӱк Овдачин кодшо шӱм йоражым тарватен, колышо марийжым ушештарен. Н. Лекайн. Звук молота взбередил старую рану в сердце Овдачи, напомнил об умершем муже.
14. перен.трогать, тронуть, затронуть; растрогать, волновать, взволновать; вызывать (вызвать) сочувствие; трогать (затронуть) чувстваШижмашым тарваташ затронуть чувства.
Мурыметше кумылым тарватыш! М. Большаков. Твоё пение затронуло душу!
Телым пеледыш... Кеч-могай йӱштӧ чонымат тарвата. Г. Чемеков. Цветы зимой... Это растрогает любую холодную душу.
Составные глаголы:
Идиоматические выражения:
См. также в других словарях:
ВОЗБУЖДАТЬ — ВОЗБУЖДАТЬ, возбуждаю, возбуждаешь, несовер. (к возбудить). 1. что. Порождать, пробуждать, вызывать; усиливать. Возбуждать зависть, удивление, жалость. Возбуждать деятельность. Возбуждать аппетит. Возбуждать надежды на что нибудь. 2. что.… … Толковый словарь Ушакова
вопрос — Задача, задание, проблема, урок, альтернатива, дилемма; злоба дня. Еврейский вопрос. Возбуждать, поднимать, ставить вопрос. См. задача.. давать вопрос, делать вопрос, по вопросу и ответ, поставить вопрос ребром, предлагать вопрос, ставить вопрос … Словарь синонимов
Крестьяне — Содержание: 1) К. в Западной Европе. 2) История К. в России до освобождения (1861). 3) Экономическое положение К. после освобождения. 4) Современное административное устройство К. I. К. в Западной Европе. Судьбы крестьянского или земледельческого … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
ЖИЛИЩЕ — ЖИЛИЩЕ, может рассматриваться и изучаться во первых как комплекс технически оформленных сан. условий в жизни человека в периоды его повседневного труда и отдыха в т. н. домашней обстановке и во вторых как приемы и типы самого технического… … Большая медицинская энциклопедия
ГОСУДАРСТВЕННАЯ ДУМА — законодательный орган в России в 1906 1917 гг. и с 1993 г. по наст. время. Г. д. Российской империи была впервые созвана в 1906 г., во время революции. Первым шагом к созданию Думы стал указ от 18 февр. 1905 г., к рым были легализованы… … Православная энциклопедия
Инициатива законодательная — т. е. право непосредственно возбуждать вопрос об издании нового закона или об отмене прежнего составляет самостоятельное политическое право, отличное от права обсуждения законодательных вопросов в общественных собраниях или в печати, равно как от … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Несменяемость судей — в буржуазных государствах один из принципов судоустройства, согласно которому судья может быть уволен с должности только в связи с достижением предельного возраста, вследствие наступившей физической непригодности, по приговору суда либо… … Большая советская энциклопедия
Ипотечная система — порядок приобретения прав на недвижимые имущества путем записки в публичных поземельных книгах. Термин И. система не вполне соответствует содержанию института, который регулирует приобретение всякого рода вещных прав на недвижимые имущества,… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
РЕВОЛЮЦИОННЫЕ КОМИТЕТЫ — (ревкомы) – комитеты, созданные в первые годы Советской власти с целью содействия обороне против врага и поддержания революционного порядка в местностях, освобождённых от неприятеля, в прифронтовой полосе и тылу. Ревкомы в освобождённых от… … Советский юридический словарь
Симбирск — Смотри также основан в 1648 году. В С. 6 июня 1812 года родился Иван Александрович Гончаров. В С. же прошли его детские годы, до поступления в Московское коммерческое училище; вспоминая детские дни, Г. писал: Дом у нас, что называется, полная… … Словарь литературных типов
Укрепления городские в Средние века — Вопрос о средневековых городских укреплениях один из важнейших и труднейших во всей средневековой городской истории. В последнее время он стал возбуждать большие споры в немецкой историографии. Обычное представление было таково, что У. является… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона