-
1 начинать
начинатьнесов ἀρχίζω, ἀρχινώ, ἀρχομαι:\начинать что́-л. делать ἀρχίζω νά κάνω κάτι· \начинать все сначала ἀρχινώ ὀλα ἀπό τήν ἀρχή· \начинать что́-л. впервые πρωταρχίζω κάτι· начинает вечереть ἀρχίζει νά βρα-δυάζει (или νά σουρουπώνει). -
2 начинать
начинать полетcommence the flightначинать посадкуcommence the landing procedureначинать снижениеcommence descentначинать уход на второй кругinitiate go-around -
3 НАЧИНАТЬ
Большой русско-английский фразеологический словарь > НАЧИНАТЬ
-
4 начинать
начинать — (ся) begin (began, begun) -
5 начинать
начинатьפָּתַח [לִפתוֹחַ, פּוֹתֵחַ, יִפתַח]; הִתחִיל [לְהַתחִיל, מַ-, יִ-]* * *להווצרלהחל להניח יסוד להתחיל לזנק ליזום לייסד לפתוח לפתוח ב- קו זינוק -
6 начинать
см. \<начать\> -
7 начинать
начинать(напр. новый проект)to launch -
8 начинать
начинать(рас)пачынацьРусско-белорусский словарь математических, физических и технических терминов > начинать
-
9 начинать
начинать begin; start; commence -
10 начинать
-
11 начинать
start глагол:start off (начинать, начинаться)commence (начинать, начинаться)initiate (начинать, положить начало, приступать, принимать в члены общества, посвящать в тайну, вводить в общество)start in (начинать, приниматься)embark (начинать, грузить, грузить на корабль, грузиться на корабль, садиться на корабль, отправляться на корабле)strike up (начинать, парировать удар)make a start (начинать, отправляться)словосочетание: -
12 начинать
1. initiate2. inaugurate3. launchначинать атаку, предпринимать атаку — to launch an attack
4. set aboutвыходить, выступать ; начинать марш — to march out
вступать в фазу оживления ; начинать расти — to bottom out
5. embark in6. embark on7. embark up8. lead offначинать, открывать — lead off
9. set on10. set up11. embarkначинать; начать — embark in
12. began13. beginning14. begun15. commence16. enter upon17. find18. found19. incept20. inchoate21. kick off22. started23. starting24. startsначинать всё сначала, начинать новую жизнь — to start with a clean slate
25. begin; start26. broach27. openподготавливать почву, начинать действовать — to open ground
Синонимический ряд:приступать (глаг.) браться; приниматься; приступатьАнтонимический ряд:заканчивать; кончать; оканчивать -
13 начинать
Русско-английский научно-технический словарь переводчика > начинать
-
14 начинать
1) begin
2) initiate
3) <electr.> open
4) start
– начинать генерировать
– начинать дело
– начинать операцию
– начинать решение
начинать с новой строки — indent
-
15 начинать
начать (вн., + инф.; в разн. знач.)он начал работать — he began / started working
начинать с начала — begin* at / from the beginning
начинать разговор — begin* / start a conversation
начинать всё сначала — begin* / start all over again; start afresh / anew
начинать с чего-л. — begin* with smth.
начинать день прогулкой — begin* the day with a walk
начинать кампанию — start / launch a campain; воен. тж. take* the field
♢
начать с того, что он... — to begin with, he...начать пить — take* to drink, take* to the bottle
-
16 начинать
гл.to begin; commence; start- начинать расследование
- начинать слушание
- начинать ссору
- начинать судебный процесс -
17 начинать
-
18 начинать
начать1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).* * *несов.; сов. - нач`атьпочина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти; начина́ти, нача́ти; диал. розчина́ти, розча́ти (розічну́, розічне́ш); ( как вспомогательный гяагол) става́ти (ста́ю, ста́єш), ста́ти (ста́ну, ста́неш); (приниматься, браться) захо́дитися, -джуся, -дишся и захо́джуватися, -джуюся, -джуєшся, заходитися, -ходжуся, -ходишся, сов. узяти (візьму, візьмеш); (сов.: приступить) піти (піду, підеш)как \начинать нёт читать! — як почне (як розпочне, як стане, як заходиться; як зачне, як не почне, як не розпочне, як не стане, як не заходиться) читати!
\начинать чать своё — завести своєї, почати своєї
\начинать чать с того, что... — почати з того, що
\начинать нать переговоры — починати (розпочинати) переговори
\начинатьть речь приветствием (с приветствия) — починати, почати (розпочинати, розпочати) промову привітанням (з привітання)
\начинатьть строительство — почина́ти, поча́ти (розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти) будівни́цтво, захо́дитися (захо́джуватися), заходи́тися коло будівни́цтва
-
19 начинать
несовер. - начинать; совер. - начать(что-л.; делать что-л.)begin, start (with); commenceначинать с все с начала — to begin/start all over again; to start afresh/anew
начинать день прогулкой, начинать день с прогулки — to begin the day with a walk
начать за здравие, а кончить за упокой — to start on a merry note, but finish on a sad one; to start smth. well and end badly
••начать жить по-новому — to start life afresh; to turn over a new leaf идиом.
начать издалека (говорить о чем-л.) — to speak in a roundabout way
-
20 начинать
1. start; start (refl.)2. start (refl.); start3. startedРусско-английский словарь по информационным технологиям > начинать
См. также в других словарях:
начинать — Заводить, затевать, предпринимать, приниматься, приступать, пускаться, стать; положить начало, взять инициативу, дебютировать, открыть (бал, концерт). Приниматься за работу. Вступать в спор, заво дить, завязывать ссору, разговор; вчинять иск,… … Словарь синонимов
НАЧИНАТЬ — НАЧИНАТЬ, см. начало. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
НАЧИНАТЬ — НАЧИНАТЬ, начинаю, начинаешь, несовер. 1. несовер. к начать. 2. что со словом собою . Находиться в начале, быть в начале чего нибудь. Эльбрус начинает собою ряд главнейших вершин Кавказского хребта. 3. деепр. начиная употр. в знач. предлога с… … Толковый словарь Ушакова
НАЧИНАТЬ — НАЧИНАТЬ, аю, аешь. 1. см. начать. 2. начиная кем (чем), предл. с твор. Имея началом кого что н., считая вместе с кем чем н.; включая кого что н. Начиная самыми маленькими, все в семье трудятся. • Начиная с кого (чего), предл. с род. 1) с чего, с … Толковый словарь Ожегова
начинать — — [[http://www.rfcmd.ru/glossword/1.8/index.php?a=index d=23]] Тематики защита информации EN initiate … Справочник технического переводчика
начинать — войну начать • действие, начало деятельность начать • действие, начало начать административную реформу • действие, начало начать атаку • действие, начало начать беседу • действие, начало начать борьбу • действие, начало начать великое дело •… … Глагольной сочетаемости непредметных имён
начинать с азов — начинать/начать с азов Начинать с самого начала, с самых основ, с самого элементарного, простого. С сущ. со знач. лица или совокупности лиц: ученик, слушатель, группа, команда… начинает с азов; начинать с азов что? изучение, освоение, разработку… … Учебный фразеологический словарь
Начинать с азбуки — Начинать съ азбуки (иноск.) съ начала начинать ( учиться чему либо). Ср. Что же дѣлать, что начать? ну, хоть пожалуй администраторомъ или эскадроннымъ командиромъ ... да нѣтъ: время ушло, надо начинать съ азбуки. Гончаровъ. Обыкнов. исторія. 2, 4 … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
начинать снова — возвращаться, возобновлять, начинать вновь Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
Начинать с нуля — НАЧИНАТЬ С НУЛЯ. НАЧАТЬ С НУЛЯ. Разг. Экспрес. Предпринимать что либо без предварительной подготовки, ничего не имея; делать что либо на голом месте. И тут я рассказал новому знакомому о мытарствах в поиске ночлега. Да, пока тяжело живём. После… … Фразеологический словарь русского литературного языка
НАЧИНАТЬ, НАЧАТЬ КАМПАНИЮ — см. Вступить в кампанию. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 … Морской словарь