що-небудь+кому-небудь

1. n

1) фіміам; ладан

2) пахощі від фіміаму (ладану)

3) кадіння фіміамом; вихваляння, лестощі

2. v

1) кадити (фіміамом)

2) вихваляти, лестити, улещувати

викликати гнів; розлючувати; розпалювати (лють)

* * *

1) = hang about

2) ( with) бути ( при кому-небудь); скласти компанію ( кому-небудь)

прельстить кого чем или собою вабити, зваблювати и звабляти, звабити, повабити, надити, знаджувати, знадити кого чим, собою, манити, приманювати, приманити, прилещати, прилестити, (привлекать) приваблювати, привабити, принаджувати, принадити кого чим, (соблазнять) спокушати, спокусити, зводити, звести кого чим; (о мн.) позваблювати, повабити, познаджувати, поприваблювати; позводити и т. д.; см. Привлекать, Обольщать. [О чарівнице-природо! нащо ти мене вабиш своїм чаром? (Мирн.). Се ще більше його зваблювало, що воно заборонене (Грінч.). Звабила очами, то тяжко відбити бичами. Ви звабили мене ласкавими словами (Сам.)]. Меня -ет что-нибудь (перспектива чего-н.) - мене вабить що-небудь, мені манеться чого-небудь. [Невже таки вам сварки зо мною манеться?]. -щать обманчивыми обещаниями - вабити (манити) кого облудними надіями, (опис.) кози в золоті показувати кому. -щать невероятными обещаниями - золоті гори обіцяти кому, обіцяти на осиці кислиці, а на вербі груші. Прельщённый - зваблений, приваблений, знаджений чим.

* * *

несов.; сов. - прельст`ить

1) ( привлекать) прива́блювати, прива́бити, прина́джувати, прина́дити, несов. ва́бити, на́дити; ( очаровывать) чарува́ти и зачаро́вувати, зачарува́ти, очаро́вувати, очарува́ти, захо́плювати, захопи́ти; ( пленять) причаро́вувати, причарува́ти

2) ( соблазнять) спокуша́ти, спокуси́ти; ( обольщать) зна́джувати, зна́дити, зва́блювати, зва́бити; ( подманивать) підма́нювати, підмани́ти и підману́ти

нахаживать, найти, действ. з.

I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;

2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);

3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;

4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);

5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;

6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -

1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;

2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;

3) визначений, обчислений, вирахуваний;

4) зустрінутий, стрінутий;

5) побачений;

6) визнаний; названий.

II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -

1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;

2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];

4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];

5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.

* * *

1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити

3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати

2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́

3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти

2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти

1) зарозуміло (зухвало) вимагати

2) привласнювати

3) безпідставно приписувати (щось комусь)

* * *

1) нахабно вимагати; висувати необґрунтовані претензії; зазіхати ( на що-небудь)

2) привласнювати

3) приписувати ( кому-небудь що-небудь)

1. n

1) стрибок; підскік

2) сильний, раптовий удар

3) пружність

4) хвастощі, похвальба; перебільшення

5) розм. звільнення, увільнення

6) розм. енергія, відвага

7) військ. рикошет

8) амер., кін. яскравість

2. v

1) підстрибувати; підскакувати; відстрибнути

2) стрибати (по дорозі — про автомашину тощо)

3) ходити підстрибуючи; рухатися з шумом

4) військ. рикошетувати

5) ускакувати, заскакувати, уриватися (into)

6) вискакувати (out of)

7) хвастати, хвалитися

8) умовити, примусити, схилити (зробити щось)

9) розм. увільняти, виганяти, проганяти

10) накидатися, налітати (на — at)

11) спорт. бити м'ячем (об щось)

3. adv

раптом, раптово, несподівано

4. int

бум!

* * *

1) стрибок; відскок; підскік ( літака) при посадці; підскакування ( автомашини) на дорозі; рикошет

2) сильний, раптовий удар; гeoл. гірський удар

3) пружність

4) хвастощі, похваляння

5) звільнення ( з роботи)

6) cл. енергія, відвага

7) aмep.; кiнo яскравість

1) підстрибувати; відскакувати; підстрибувати при посадці ( про літак); підстрибувати на дорозі ( про автомашину); рикошетувати

2) ходити підскакуючи; рухатися незграбно, з шумом

3) ( into) підхоплюватися, уриватися ( в кімнату); ( out of) вискакувати

4) хвастати

5) ( залякуванням або обманом) змусити, умовити, схилити зробити ( що-небудь)

6) звільняти, виганяти

7) cпopт. бити ( об що-небудь) м'ячем

8) фін. бути повернутим банком ремітенту ( про чек); виписувати чек на суму, відсутню на поточному рахунку вкладника

9) cл. дати прочуханку ( кому-небудь)

int бум!

1) викуповувати ( чию-небудь) частку (у підприємстві, фірмі)

2) сплатити ( кому-небудь) за відмову від посади, права на майно

3) = buy off II

4) звільнитися від виконання ( якого-небудь) зобов'язання ( шляхом сплати певної суми)

1. n

1) вимога; претензія

2) заявка

3) позов

4) рекламація

5) амер. заява, твердження

2. v

1) вимагати

2) претендувати на

3) амер. твердити, заявляти

* * *

1) вимога; претензія, домагання; право; юp.; тж. право вимоги; патентні домагання, патентна формула; ( окремий) пункт патентної заявки

2) позов; рекламація

3) юp. позов про відшкодування збитків

4) твердження, заява

5) aмep., aвcтpaл. ділянка, відведена під розробку надр

1) вимагати ( належне по праву)

2) претендувати, пред'являти претензію, вимогу, домагання; заявляти права; домагатися

3) юp. подавати позов ( про відшкодування збитків)

4) aмep. стверджувати, заявляти

5) aмep., aвcтpaл. займати ділянку землі на основі своєї заявки

6) рекламаційний акт, рекламація

1) приписувати; наказувати; зобов'язувати

2) веліти, повелівати

3) юр. забороняти; накладати заборону

* * *

1) пропонувати, рекомендувати ( що-небудь), зобов'язувати ( до чого-небудь); веліти, наказувати ( кому-небудь)

2) юp. забороняти; накладати заборону

1. n

1) розмелювання

2) розм. важка, одноманітна, нудна праця

3) розм. зубріння, зубрячка

4) амер. зубрило

5) прогулянка для моціону; моціон

6) спорт. тренування з ходьби

2. v (past і p.p. ground)

1) молоти (ся); розмелювати (ся), перемелювати (ся)

2) товкти; розтирати

3) шліфувати, полірувати

4) точити, гострити, вигострювати

5) терти зі скреготом (зі скрипом)

6) видавлювати, висвердлювати

7) крутити ручку; грати на шарманці

8) розм. старанно працювати (над чимсь — at)

9) розм. зубрити

10) утовкмачувати; натаскувати, репетирувати

11) мучити; пригнічувати

12) амер. роздратовувати

* * *

1) розмелювання

2) важка, одноманітна, нудна робота

3) зубрячка; aмep. зубрило

4) перегони з перешкодами; cпopт. тренувальне заняття з ходьби

1) молоти, розмелювати, перемелювати; товкти; розтирати; молотися, розмелюватися, перемелюватися

2) шліфувати, полірувати; точити, гострити, виточувати, вигострювати; сточуватися; шліфуватися; наводити мат

3) терти зі скрипом або скреготом; (on, against) тертися зі скрипом або скреготом ( об що-небудь); ( into) вдавлювати, видавлювати, висвердлювати (каблуком, ціпком)

4) вертіти ручку; вертіти шарманку

5) = grind away (at)

6) cл. (at) зубрити; утовкмачувати ( кому-небудь); репетирувати; "натаскувати" ( кого-небудь)

7) мучити; гнітити, пригнічувати; aмep. дражнити, дратувати

8) cл. вертіти задом ( у танці)

1. n

1) допомога

2) помічник

3) амер. робітник, працівник (на фермі); слуга, прислуга; наймит; хатня робітниця

4) збірн. працівники, службовці

5) засіб, порятунок

2. v

1) допомагати, подавати допомогу

2) сприяти

3) обслуговувати (за столом), подавати (страви)

4) частувати, пригощати (чимсь — to)

5) пригощатися

6) полегшувати (біль тощо)

7) з дієсловом can

* * *

1) допомога

2) помічник

3) працівник ( на фермі); слуга; прислуга, домашня робітниця

4) засіб, порятунок

5) див. helping I

6) підказка, діалогова документація

1) допомагати, надавати допомогу

2) сприяти

3) обслуговувати ( за столом); подавати ( страву)

4) полегшувати (біль, страждання)

5) пригощати

6) вибирати, брати

7) вкрасти, поцупити

8) to help smb into smth допомогти кому-небудь увійти куди-небудь; вийти звідки-небудь

9) than one can help не більше, ніж потрібно

1) оголошувати, оповіщати

2) церк. оголошувати папський указ про затвердження єпископом (когось)

* * *

1. n

1) теперішній час

2) (the present) грам. теперішній час

3) (this present) юр. цей документ

4) подарунок

2. adj

1) присутній, наявний

2) теперішній, нинішній; сучасний

3) даний, цей самий; той, про який іде мова

4) грам. теперішній

5) швидкий, оперативний; готовий прийти на допомогу

1. n військ.

1) взяття на караул

2) взяття на приціл

2. v

1) підносити, дарувати (with)

2) передавати, посилати

3) подавати; вручати; передавати на розгляд (заяву тощо)

4) представити, відрекомендувати

5):

to present oneself — з'являтися

6) являти собою, бути

7) виявляти, показувати

8) театр. показувати, грати, ставити (п'єсу)

9) представляти єпископу кандидата на духовну посаду

10) військ. брати на караул

11) військ. цілитися

* * *

1) сьогодення, теперішній час

2) гpaм. ( the present) теперішній час

3) юp. лист, документ

1) присутній, наявний

2) справжній, нинішній, теперішній; сучасний

3) даний; той, про який йде мова

4) гpaм. теперішній

5) icт. швидкий, готовий прийти на допомогу, оперативний

1) підносити, дарувати; презентувати

2) передавати, посилати

3) подавати, вручати; пред'являти; юp. подавати, передавати на розгляд; учиняти позов

4) представити, відрекомендувати ( кого-небудь кому-небудь); представляти до двору

5) refl з'являтися

6) являти, представляти ( собою)

7) виявляти, показувати

8) миcт. показувати, давати, грати ( виставу), представляти; icт. показувати ( актора в якій-небудь ролі)

9) представляти єпископові кандидата на духовну посаду

10) мeд. передлежати

11) направляти; повертатися

1. n

1) насос, помпа

2) накачування, помпування

3) викачування

4) перен. вивідування, випитування (відомостей)

5) груб. тугодум, важкодум

6) черевик-лодочка; чоловічий бальний черевик (лакований)

2. v

1) качати (насосом), помпувати

2) нагнітати, накачувати

3) утовкмачувати (комусь — into)

4) виштовхувати, викидати; виділяти

5) вивідувати, випитувати

6) висмоктувати (гроші)

7) пульсувати; калатати; битися

8) зазнавати різких коливань (про барометр)

* * *

1) насос, помпа

2) накачування; відкачування, викачування; вивідування ( відомостей)

3) жapг. тугодум

4) . серце

1) працювати насосом, качати; викачувати, відкачувати (pump off, pump out)

2) нагнітати, накачувати; всаджувати, вганяти; ( into) утовкмачувати ( що-небудь кому-небудь), "накачувати" ( кого-небудь)

3) виштовхувати, викидати; виділяти; фонтанувати

4) вивідувати, випитувати, допитуватися ( pump out); висмоктувати ( гроші)

5) pass знесилювати, виснажувати ( pump out)

6) пульсувати, колотитися, стукати

7) піддаватися різким коливанням ( про ртуть у барометрі)

8) фiз. накачувати лазер

9) безперевно працювати; "пихтіти" (нaпp., над домашнім завданням)

1. n

1) тертя

2) натирання, розтирання

3) стирання; чищення

4) натерте місце

5) перешкода; утруднення

6) несподівана неприємність

7) глузування

8) брусок

9) (скор. від rubber) карт. робер

2. v

1) терти

2) тертися (об щось — against, on, over)

3) натирати, намулювати

4) натирати (маззю)

5) протирати

6) зношуватися (про одяг)

7) розтирати

8) стиратися; розтиратися

9) начищати, полірувати (тж rub up)

10) копіювати малюнок, перебиваючи зображення на папір (з металевих грошей, каменя тощо)

11) стикатися (з чимсь), зачіпати (щось)

12) обтирати солом'яним скрутенем (кінний спорт)

* * *

1) тертя

2) натирання, розтирання; стирання

3) натерте місце

4) перешкода, утруднення

5) несподіване зіткнення з чим-небудь неприємним

6) піддражнювання, уїдливе кепкування

7) дiaл. брусок

1) терти; тертися

2) протирати

3) натирати; викликати подразнення шкіри; ( with) натирати ( чим-небудь); ( into) втирати; ( into) утовкмачувати ( кому-небудь)

4) aмep. дратувати, досаждати

5) стирати, розтирати; стиратися

6) начищати, полірувати ( rub up)

7) копіювати малюнок (з каменю, металу), притираючи до нього папір олівцем або кольоровою крейдою

8) приходити в зіткнення, стикатися; зачіпати

9) джгутувати, чистити, обтирати солом'яним джгутом ( кінний спорт)

1. n

1) полювання

2) мисливське угіддя

3) право відстрілу

4) група мисливців

5) змагання з стрільби

6) стрільба

7) залп

8) стрімкий рух; ривок, кидок

9) спорт. сильний удар (кидок)

10) амер. проміжок між ударами весел

11) приступ

12) бистрина; стрімкий потік

13) водоспад

14) текст. прокидання човника; уточина

15) тех. жолоб, лоток; ринва

16) сміттєпровід

17) канал через греблю

18) с.г. розкіл (для худоби)

19) геол. шток

20) геол. скупчення руди

21) ріст, проростання

22) брунька; паросток; гілочка

23) відріг

24) нащадок

25) бот., зоол. приріст

v (past і p.p. shot)

1) стріляти; вести вогонь

2) робити постріл (про зброю)

3) уразити; влучити; поранити, убити

4) розстрілювати (тж shoot up)

5) полювати

6) кидати, шпурляти

7) спорт. із силою посилати (м'яч); сильно бити (по м'ячу)

8) амер. передавати, давати

9) випромінювати

10) промчати, промайнути; пронестися (тж shoot along, shoot forth)

11) пронизувати; сіпати, стріляти, штрикати (про біль)

12) скидати, звалювати; звантажувати

13) засувати (відсувати) (засув); уставляти (ключ)

14) протягувати, утягувати (нитку)

15) кін. знімати

16) амер. фотографувати

17) амер., розм. залишати, кидати

18) амер., розм. відсилати швидко (з терміновим дорученням)

19) проростати; давати паростки; розпукуватися

* * *

1) полювання; мисливське угіддя; право відстрілу; група мисливців

2) змагання зі стрільби

3) кiнo, фoтo зйомка

4) стрімкий рух; ривок, кидок; cпopт. сильний удар, кидок; cл. проміжок між ударами весел

5) напад (кашлю, болю)

6) запуск (ракети, експериментальний)

7) промінь

8) стромовина, бистрина; стрімкий потік; водоспад

9) тeкcт. прокидка човника; уточина

10) тex. жолоб; лоток; похилий стік; сміттєпровід

11) канал для проходження через греблю; c-г. розкол ( для худоби)

12) гeoл. шток; рудне скупчення

1) стріляти; вести вогонь; вистрілювати, здійснювати постріл ( про зброю)

2) попасти, вразити ( з вогнепальної зброї)

3) стріляти, полювати; (for, at) полювати ( за чим-небудь); націлюватися ( на що-небудь)

4) шпурляти, кидати; викидати, вивергати (полум'я, дим, лаву); запускати (феєрверк, ракету); cл. передавати, давати

5) випромінювати

6) cпeц. викидати ( частинки); бомбардувати ( частинками); пронизувати, прорізати ( про промені)

7) пронестися, промчати, промайнути (shoot along, shoot forth)

8) пронизувати, смикати, стріляти ( про біль)

9) скидати, звалювати, вивантажувати

10) засувати або відсувати ( засув); засуватися або відсуватися ( про засув)

11) видаватися, виступати

12) кiнo знімати, проводити зйомки; cл. фотографувати

13) грати (в ігри, пов'язані з кидками); cпopт. з силою посилати ( м'яч); робити сильні удари ( по м'ячу); набирати очки, вигравати

14) робити ставку ( в азартній грі); програти ( у кості)

15) cл. відправляти швидко або зі спішним дорученням

16) cл.; cл. залишати, кидати

17) гipн. відпалювати

18) мop. брати висоту ( світила)

19) cл. робити упорскування, вливання; робити укол ( кому-небудь); впорскувати наркотик ( собі)

1) ріст; проростання

2) бoт. паросток; гілочка; відгалуження; нащадок

3) бoт., зooл. приріст

int груб. чорт його бери!; оце так! ( виражає досаду або подив)