шутл

навдавати (з себе) святого, насвятобожити, (шутл.) наматкобожити. -ться - поповдавати (з себе) святого (досхочу), насвятобожитися, (шутл.) наматкобожитися.

определить

1) визначати, визначувати, визначити, назнаменати. [Парламент має визначувати права й обов'язки громадян республіки. Шевченко назнаменав широкі гряниці нашому духові народньому (Куліш)]. -лить широту и долготу местности - визначити широту і довготу місця. -лять достоинство, ценность чего - визначати вартість чого;

2) (о суде, правительстве) присуджувати, присудити, декретувати, здекретувати, вирекати, виректи. [Позиваю його, а що судці присудять, того ще не знати. Яку-б кару ледачому здекретувати? (Куліш). Смерть вирекали за крадіжку запорожці];

3) (на должность) призначати, призначити, настановляти, настановити, поставити ким, за кого, (шутл.) притокмити. [Настановлено його за вчителя. Призначено його суддею. Поставив його пан за ключника]. -лить в школу - віддати до школи, записати в школу, (шутл.) притокмити;

4) (деньги на что) призначати, призначити гроші куди, на що, приділяти, приділити;

5) (о судьбе) судити, присудити, призначати, призначити, приділяти, приділити кому що. -лить кому долгую жизнь - судити кому вік довгий. -ляемый - визначуваний; (на должность) призначуваний, настановлюваний. -деленный - визначений, приділений; (на должность) призначений, настановлений, наставний.

помолчать мовчати, помовчувати, помовчати, примовчувати, примовчати, (шутл.) дерти мовчака. [Помовчи, язичку, кашки дам. Примовчуйте: ще не прийшов ваш день (Сам.)]. Знай -вай - знай примовчуй, (шутл.) знай дери мовчака (Мирн.).

без(за)платний, безгрошевий, дармовий. -но - дурно, задурно, дарма[о], даром, за спасибі; (шутл.) за так грошей.

* * *

беззаплатний, неплатний, дармовий. -ая работа - неплатна праця, даромщина. [Тепер даромщина навік од панів утекла]. -но - неплатно, без плати, дармо, дурно, задурно, за спасибі, на-дурничку, (шутл.) - за так гроші, -ей.

* * *

безосновний, безпричинний, безпричиновий. -ая придирка (шутл.) - пеня московська. -но - безпричинно, ні за що, ні за віщо, з доброго дива.

* * *

босоніж, боса[я]ка, босо, голобіськи. Ходить -ком - ходити босо, босувати, (шутл.) - босини справляти.

* * *

чорнявий (ж. -ва), чорнявець, чорнявчик (Неч.-Лев.), (ж. р.) чорнявка, (шутл.) чорнуха.

* * *

верткий, вертливий, в'юнкий, джинджигилястий. В. человек (шутл.) - крутько, дзиґа. [Дзиґа, а не хлопець!].

* * *

взмашка замах, помах, мах, змах, розгін (р. -гону). [З одного замаху човен опинивсь на середині річки (Крим.). І косу смерть взяла, щоб все життя скосить одним розгоном (Фран.). Так махнув шапкою, мов душа його з тим махом вилинула (Г. Барв.)]. Одним -хом - з маху, з одного маху, за один мах, (шутл.) за одним махом-пахом. [Підходить до мольберту й з одного маху розрізує картину (Єфр.)].

* * *

горілка, (гал.) горій[в]ка, горілочка, (шутл.) горілаш, паруха, лепетуха, пальо[я]цка, живиця, адамові слізки. В. лучшего качества - оковита, спотикач. В. очень крепкая - запридух, гарда[е]ман. В. старая - старка, вистоянка. В. желудочная - животкова. В. из патоки - мелясівка. В. из проса - просянка. В. домашнего производства - самогін (р. -гону). См. Наливка.

* * *

зливання, (священное) узливання. Совершать, -шить -ние - зливати, (і)зілляти (зіллю, зіллєш), чинити узливання. [Зіллєш і помолишся сам як слід по закону (Пот. Одис.)].

* * *

1) рел. ист. узлива́ння

2) ( выпивка) шутл. пия́тика и пияти́ка, ви́пивка

возничий візник, погонич, (шутл.) поганяйло, хурман, (гал.) фірман; (в классич. стиле) візниця, візничий; (астр.) Віз (р. Воза).

* * *

тж. возн`ичий

-ница войовник, -вниця.

* * *

1) войовни́к, -а; во́їн, воя́к, -а; воя́ка

2) перен. шутл. воя́ка; ( забияка) забія́ка, ши́беник

1) межд. - геть! гетьте! Вон отсюда - геть звідси; (на собак) чіп, сюди, ціба, аціба; (на свиней) ачу, чу-чу. Просить вон (шутл.) - прохати на виступці, прохати на викидку. Из рук вон плохой - такий що хоч кинь, дуже поганий, аж надто поганий, (вульг.) чортів'я;

2) нар. - геть. [Пташка з клітки геть рветься. Він пішов геть];

3) вон там - он, ген, онде, ондечки, ген там, аж он. Вон куда - онкуди. Вон туда - онтуди, геть туди. Вон где - онде, ондечки, он-оно. Вон тот - отой, онтой. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу аж-аж як].

* * *

брехати (сов. збрехати, брехнути), побріхувати, брехню точити; (шутл.) з правдою розминатися, москаля везти (підпускати), з губи халяву робити, тумана пускати, кулі лити. Врать сильно - тяжко брехати. Врать искусно - щільно брехати. Он врёт неискусно - бреше, аж пальці знати. Врёт в глаза - в живі очі бреше. Врёт как сивый мерин - бреше як рябий собака. Врёт во всю ивановскую - бреше на всі заставки, бреше аж куриться. Ты врёшь - брехали твого батька діти; либонь ти з Брехунівки прийшов. Помогать врать - підбріхувати.

* * *

час (р. часу), пора, час-пора, часина, година, доба (р. доби), діб (ж. р.) (р. доби). Короткое время - малий час, часочок, часинка, мала часина. В короткое время - за малий час, не за великий час, за малу часину. Продолжительное время - великий час, довший час. Во время (во времена) кого, чего - за кого, за чого, за часів кого, чого, під що, підчас чого, при чому, по-при що, серед чого (и просто орудн. пад.). [Був ще за панського права кухарем (Грінч.). То було за царя Панька, як земля була тонка. За часів Соломона. За часів наростання народньої сили, письменство вело за руку наш народ (Єфр.). Мочила коноплі під холод та захолодила ноги (Тесл.). При добрій годині всі куми й побратими. Серед бурі страшно на морі. Це діялося постом = во время поста]. Во-время - см. ниже В своё время. Со времени - від часу, від часів. [Від часу революції]. До времени - до якогось часу, покіль-що. С какого времени? - відколи? з якого часу? С этого времени - відтепер, з цього часу. С того времени - відтоді, відтогді, з того часу, з тих часів. С давнего времени - з давніх часів, здавна, з давньої давнини, з давнього давна, з давніх давен, од найдавніших давен. С незапамятных времён - з-поконвіку, з передвіку, з правіку. С того времени, как - з того часу як, відколи, одколи. [Відколи прийшов, ще й слівцем не прохопивсь]. В какое время? - якого часу? Около того времени - близько того часу. В это время - в цей час, під цей час, сей час, тут, у цю пору, в ці пори. А в это время - аж тут, аж під цей час. В то время - тоді, того часу, в той час, під той час, тими часами, на той час, на ту пору. В то же время - рівночасно, одночасно, в той-таки час, в той самий час. В одно время - заразом. [Не всі бо заразом! Я думаю й слухаю заразом]. В одно и то же время - за одним заходом, одночасно. [Франко мусів бути за одним заходом і воїном, і робітником (Грінч.)]. Тем временем - тимчасом, поки-що. В то время, как - як, тимчасом як. [Як були ми в його, бачили його брата]. Всё время - раз-у-раз, раз-по-раз. В своё время - за свого часу, свого часу, в свій час, (своевременно) на свій час. Не в своё время - не в час, невчасно, не свого часу. Всему своё время - на все свій час. Для своего времени - як на свій час, як для свого часу. Во всякое время - повсякчас, повсякчасно, на всяку діб. Это было не в наше время - це ще не за нас було, не в наші часи те діялося. В недавнее время - недавніми часами. В прежнее время - попередніми часами, за попередніх часів, давніших літ, перше, попереду, (вульг.) допреж сього, спрежду. В последнее время - останнім часом, останніми часами. В старое время - за давнього часу, в старовину. По теперешним временам - як на тепер, як на ці часи. До последнего времени - до недавна. В другое время - иншим часом. До сего времени - досі, до сього часу. До того времени - доти, доті[и]ль, (диал.) дотля. До поры до времени - поки-що, доки-що, до слушного часу, до часу. [До часу глек воду носить (посл.)]. До позднего времени - допізна, до пізньої години. Раньше времени - без часу. На-время - на час, до часу, про час. [Хай буде про час і така, навпослі я зроблю гарну]. На некоторое время - на якийсь час. На определ. время - на безрік. На вечные времена - на вічні часи, на безвік, в вічний час. Спустя, через некоторое время - згодом, згодя, перегодом, з- перегодом, перегодя, небавом, незабаром, невдовзі, невзадовзі, далі-подалі, далі-далі, по якійсь годині, за якимсь часом. Спустя долгое время - по довгому часі. В непродолж. времени - см. Вскоре. С течением времени - де-далі, з часом. В течении некоторого времени - на протязі (протягом) якогось часу. В течение непродолжит. времени - не за великий час, на протязі (протягом) недовгого часу. От времени до времени - час од часу, з часу до часу. По временам, время от времени - часами, десь-не-десь, коли-не-коли, десь- колись. В ночное время - уночі, нічною добою, нічної доби, вночішнього часу. Время предрассветное - досвіток. Время дообеденное - задобіддя, задобідня година. В обеденное время - в обіди. Время послеобеденное - пообідній час, сполуденок (р. -нку). Время перед вечером - підвечірок (р. -рку). Время, когда ложатся спать - ляги, обляги, вляги, лягмо, лягови, (нареч.) облягома. [Іде він до неї о пізніх лягах. Облягома приїхав. Були пізні лягма. У пізні лягови пряду]. Время вставания - устанок. [Робив од устанку до смерку]. Утреннее время - зарання, заранок. [Півень співа поки зарання, а потім спить]. Время года - пора, доба року. Время после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления - відзимка. Время между весною и летом - залітки. Время, когда греет солнце - вигріви. Время пахания - оранка. Время уборки сена - косовиця, гребовиця. Время перед новой жатвой, перед новым хлебом - передні[о]вок (р. -вка). Время жатвы - жнива. Время возки копен - возовиця, коповіз (р. -возу). Время рождения овец - обкіт (р. -коту). Время, когда пасётся скот - пасовиця. Время роения пчёл - рійба, ройовиця. Время собирания мака - макотрус. Время опадания листьев - листопад. В свободное время - на дозвіллі, гулящого часу, вільного часу, на гулянках, гулянками, гуляючи. Есть время - є коли. Отсутствие свободного времени - нікольство. Не хватать, не доставать времени - ніколитися. [Не поможу тобі, бо й самому ніколиться]. Нет времени - нема коли, ніколи, не маю часу. Удобное, благоприятное время - добра нагода, добра година, слушний час, сприятлива година. Надлежащее время - слушний час. Неблагоприятное, бедственное время - лихий час, лихоліття, лиховщина, тяжка година, знегіддя, знегода. В условное время - в належиту годину. В лучшие времена - за кращих часів. Определённое время - визначений (призначений) час (термін). В определённое время (в опред. сроки) - певними речінцями. Теперешнее время - теперішні часи, сьогочасність (р. -ности). Старые времена - старі часи, давнина, старовина, старосвітчина. Время, в которое жили деды - дідівщина, дідизна. Настоящее время - час теперішній (и грамм.). В настоящее время - тепер, тепереньки, теперечки, сейчас, нині. До настоящ. времени - донині, дотепер. Время прошлое, давно минувшее - час минулий, давній, давно минулий (и грамм.), давні часи, давня давнина. Время будущее - час майбутній, прийдешній (и грамм.). На будущее время - на далі, на дальший час, на потомні часи. В давние времена - давньою порою, давніми часами, у давні давна. Относящийся к этому, к тому, к новому времени - сьогочасній, тогочасній, тоговіковий, тодішній, новочасній. Условленное время, проведенное в обучении ремеслу - термінування. Время летит - час біжить, час не змигнеться. Требующий, отнимающий много времени - забарний, загайний, бавний, забавний. Время прибавочное (для работы) - надробочий час. Время упущено - проминуто час, (шутл.) пора перепорилася.

* * *

високохмарність (р. -ности), високе літання, високомовність, пишномовність (р. -ности), (шутл.) високоштильність, надутість (р. -тости), емфаза, (гал.) бомбастичність. (р. -ности).

* * *

1) грузнути, грузти, угрузати, загрузати, застрягати, стрягнути. [Ноги стрягли (увязали) в снігових заметах (Коцюб.)];

2) чіплятися, в'язнути до кого, настирюватися, настирятися кому; (шутл.) чіплятися чиєї душі.

* * *

1) (погружаться во что-л. вязкое) в'я́знути, гру́знути, загруза́ти, стря́гнути, застряга́ти, застрява́ти; ( липнуть) ли́пнути

2) ( застревать - о пище) в'я́знути, застрява́ти