-
121 забирать
забрать1) забирати, забрати, (мног.) побрати, позабирати. [Дітей люди позабирали. От поберуть вони коси та й підуть ніби-то косити (ЗОЮР)]. -брать всё, без остатка у кого, откуда - позабирати все в кого, вибрати що звідки, (образно) і кутки випорожнити кому. [Я вже всі свої гроші вибрав]. -рать силой - забирати, забрати силою (силоміць), гарбати, загарбувати, загарбати, грабувати, пограбувати. [Нічим було нам заплатити, так корівку мою пограбували і продали (Г. Барв.)]. -рать в долг - боргуватися, брати набір (на борг), на віру. [Ми в крамниці боргуємося на місяць. Я беру хліб на віру, а як зароблю, тоді віддаю гроші]. -рать в войско - брати, забирати до війська (в армію, в салдати) кого; чуби голити кому. [Король війну замишляє, усіх хлопців забирає. Хлопцям чуби поголили (Пісня)]. -рать в плен - забирати (займати) в полон (у бран, у неволю). -брать в плен всех - усіх виполонити. [Усіх татар вирубаємо й виполонимо (Куліш)]. -рать скот на потраве - займати худобу в шкоді (в спашу). [Ой, лихо! коні в спашу - займайте мерщій];2) (о хмельном, о лекарстве) розбирати, розібрати. [Та вже-ж мою голівоньку та хміль розбирає (Пісня)]. -рать кого - брати кого. Охота -рает кого - хіть бере кого; кортить кому. Злость -рает - злість бере, злість узяла кого. -рает за душу - бере за душу, діймає до серця кого. [Сумна пісня брала за душу. Її плач аж до серця діймає]. -брать в голову - узяти собі думку, убгати в голову. -брать в руки кого - узяти в свої руки, (шутл.) убрати в шори, запетлювати кого. [А що, запетльовано тебе?];3) (о режущем орудии) брати, взяти. [Плуг бере мілко. Гембель товсто бере - підбити треба]. Забранный - забраний и забратий; (без остатка) вибраний; (силой) забраний и забратий силою (силоміць), загарбаний, заграбований; (в долг) узятий на віру, набір; (в войско) забраний до війська; (в плен) забраний, зайнятий у бран (у полон, у неволю); (о скоте на потраве) зайнятий.* * *несов.; сов. - забр`ать1) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. позабира́ти; (сов.: многое по одному) побра́ти; (яйца, птенцов из гнезда и) видира́ти, ви́дерти и ви́драти, -деру, -дереш; ( скот на потраве) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -йме́ш\забирать бра́ть си́лу — ( приобрести силу) ста́ти си́льним (перен.: можним)
2) ( заделывать) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти; ( загораживать) загоро́джувати, загороди́ти и мног. позагоро́джувати; (убирать, заправляя) заправля́ти, запра́вити, підтика́ти, підіткну́ти; (об одежде: убавлять) заву́жувати, заву́зити, -у́жу, -у́зиш, підкоро́чувати, підкороти́ти, -очу́, -о́тиш -
122 забывчивый
забудькуватий, забутливий, непам'яткий, непам'ятливий, непам'ятущий, короткий на пам'ять, (сущ.) забудько. [Який-же з тебе забудько, хлопче! Я такий забудькуватий став: щось почую, то зараз і забуду]. Стал -чив - став забудькуватий, забутливий и т. д.; ставсь непам'ятущий, (шутл.) забудьків наївся.* * *забу́тливий; ( о человеке) забу́дькуватий, сущ. забу́дько; ( беспамятный) безпа́м'ятний -
123 заваливать
завалить (засыпать, приваливать чем) завалювати, завалити, закидати, закидати, привалювати, привалити кого, що чим; (загромождать) завалювати, завалити, закидати, закидати, захаращувати, захарастити що чим. [Молодицю в глинищі завалило глиною (Харківщ.). Комору повнісінько завалили мішками з зерном. Ой, не ходи, козаченьку, низом: закидано доріженьку хмизом (Пісня). Старий колодязь привалили кам'яною плитою. Захарастили хату всяким мотлохом]. -лить связками хвороста (топь) - затарасувати (грузьке болото). Дорогу -лило снегом - шлях закидало снігом. -вать работой кого - навалювати роботи на кого. -лило грудь - заклало груди. -лило желудок - забився (захарастився) шлунок. Заваленный - завалений, закиданий, привалений, захаращений; затарасований. Я -лен работой - у мене роботи (діла) повно; (шутл.) діла-діла - аж голова біла (Номис).* * *несов.; сов. - завал`ить1) зава́лювати, завали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. позава́лювати; (заполнять чём-л.; запрокидывать и) закида́ти, заки́дати и мног. позакида́ти; ( покрывать сверху) прикида́ти, прики́дати2) (не справляться с чем-л.) прова́лювати, провали́ти, зава́лювати, завали́ти3) (сов.: о горле, ушах) закла́сти, -кла́ло\заваливать ли́ло го́рло — закла́ло го́рло (в го́рлі)
-
124 завёртка
1) (действ.) загортання; см. Завёртывание;2) (у дверей, ворот) завертка, закрутка;3) (для завинчивания гаек и т. п.) ключ (р. ключа);4) (для ввинчивания винтов) тупе долото;5) (в санях) завертень (-тня). [Поробив завертні і поприкручував ними голоблі до саней];6) (в несжатом хлебе) закрутка.* * *1) ( действие) заго́рнення, (неоконч.) загорта́ння; замо́тування, угорта́ння; заку́тування, уку́тування; закру́чення, (неоконч.) закру́чування; заго́рнення, (неоконч.) загорта́ння, заверта́ння, зако́чування, зака́чування; закру́чування2) ( обёртка) заго́ртка; обго́ртка3) ( загиб) за́крут, -у, заги́н, -у4) (запор, двери) за́крутка5) ( папироска) самокру́ткахрапе́ть во все [носовы́е] \завёрткаки — шутл. хропти́ (хропі́ти) на всі [носові́] за́ставки
-
125 загорбок
межипліччя, (неточно) карк (-ку), (шутл.) горб (-ба). Ударить в -бок - ударити межи плечі, дати в карк, в горб.* * * -
126 задымить
1) закурити, задимити, (о лампе с копотью) зачадити, почати чадити. -мить (папироску) - закурити, (шутл.) закадити;2) (закутить) загуляти;3) см. Задымлять.* * *1) ( начать дымить) задими́ти; ( об источнике дыма) задимі́ти, -ми́ть; ( закуриться) закурі́ти, закури́тися, -ку́риться; ( папиросой) зачади́ти2) ( закоптить дымом) задими́ти, закури́ти, мног. позаку́рювати -
127 заждаться
чекати-недочекатися кого, знудитися з чекання, (шутл.) ждати та й жданки (жданики) поїсти. Я -дался - чекаю-недочекаюся, я знудився з чекання.* * *зажда́тисямы \заждаться лись — ми вже жда́ли-жда́ли, ми вже чека́ли-чека́ли, ми вже заждалися, ми вже жда́нки розгуби́ли (пої́ли)
-
128 замолчать
1) см. Замалчивать (что), Умалчивать (о чём);2) (умолкнуть) замовкнути и замовкти, змовкнути, умовкнути, заніміти, замкнути уста (рота), (утихнуть) з(а)нишкнути, затихнути, ущухнути, (шутл.) укуситися за язик, (грубо) стулити губу (писок), заткнути каглу (писок). -лчи - цить! (грубо) замкни (стули) губу и т. д. -чишь ли ты? - чи ти замовкнеш? (грубо) чи тобі заціпить? Заставлять заставить -чать кого - замикати, замкнути кому уста, (грубо) губу, (окриками) зацитькувати, зацитькати кого. [Якби вона знала, що я приїхала до неї з жалю над її долею нещасливою, то се замкнуло-б їй уста (Г. Барв.)].* * *см. замолкать
См. также в других словарях:
шутл. — шутл. шутливый шутл. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
шутл. — шутл. шутливая форма (§17) Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
шутл. — шутл. (abbreviation) шутливо Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
шутл.-ирон. — шутл. ирон. шутливо иронический шутл. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
шутл.-фамильярн. — шутл. фамильярн. шутливо фамильярный шутл. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
шутл. — шутливое … Русский орфографический словарь
шутл. — шутливо; шутливое выражение шутливо … Словарь сокращений русского языка
Штурм Зимнего — Шутл. ирон. 1. Жарг. курс. Утренний туалет курсанта военного училища. Синдаловский, 2002, 207. 2. Разг. Давка, очередь у прилавка, чаще всего винно водочного магазина. Синдаловский, 2002, 207. 3. Жарг. шк. Шутл. Толпа учеников у гардероба после… … Большой словарь русских поговорок
С маху [да] под рубаху — Шутл. 1. Перм. Шутл. Неожиданно, без подготовки. Подюков 1989, 176. 2. Печор. О поспешном, без традиционного ритуала, замужестве. СРНГП 2, 233 … Большой словарь русских поговорок
Родные напевы — Шутл. ирон. 1. Жарг. мол. Брань, ругань. Максимов, 268. 2. Жарг. шк. Шутл. ирон. Скандал дома после родительского собрания. (Запись 2003 г.) … Большой словарь русских поговорок
Китайская стена — Шутл. ирон. 1. Жарг. арест. Основное ограждение ИТУ. Балдаев 1, 186. 2. Разг. Кремлёвская стена. Балдаев 1, 186. 3. Разг. Шутл. ирон. Непреодолимая преграда; полная изолированность от кого л., чего л. БМС 1998, 549. 4. Жарг. угол., мол.… … Большой словарь русских поговорок