-
101 дожидать
-ся, дождать, -ся дожидати, -ся, -діждати, -ся, чекати (гал. очікувати), дочекати, -ся, сподіватися кого, чого и на кого, на що, досподіватися до чого, дожити, -ся чого. [Дожидатимем вас до себе. Чекаю, не дочекаюся того свята. Сподівайтесь мене за два роки на третій. Буду сподіватись, а може й діждуся. Доживсь ласки від вас! нема чого й казати!]. Дожидайся (иронич.) - але-ж! ато-ж! [І мені-ж даси меду, як піддереш? - Але-ж!]. Не дождаться - не дочекатися, (шутл.) жданки розгубити, жданки поїсти. [Ждали-ждали та й жданки розгубили (Ном.)]. Умышленно не дождаться наступления чего - не допустити до чого. [Не допустивши трохи до півночи, запорожці посідали в чайки і попливли (Загір.)]. Дождаться очереди (или: чего в очереди) - застояти, засидіти черги. [Ждали ми в млині довгенько, поки черги засиділи].* * *см. дожидаться -
102 долговязый
довготелесий, довгань, довгаль, довгеля, (шутл.) чугуївська (или келебер- дянська) верства.* * *довготеле́сий -
103 доплестись
доплентатися, дотягтися, дочвалати, дочапати, дочалапати, (шутл.) долемзати, дотеліпатися, доплуганитися.* * *см. доплетаться II -
104 доплясывать
доплясать куда, до чего дотанцьовувати, дотанцювати [До Межигорського Спаса дотанцював сивий (Шевч.)], (шутл.) догопцьовувати, догопцювати.* * *несов.; сов. - допляс`атьдотанцьо́вувати, дотанцюва́ти -
105 дорога
1) (в букв. смысле и переносно - как поведение) дорога (ум. доріжка, доріженька, доріжечка), шлях (ум. шляшок, р. -шку), путь (ж. р. пути), тропа (ум. тропка). [З батька була людина чесна, а син пішов иншою дорогою. По-під темним гаєм ідуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Шляшок битий звивався до міста (М. Вовч.). Перед вікном широка бита путь. Московський поїзд стоїть на третій путі]. Дорога большая, торная, торговая - битий шлях, великий шлях, гостинець (р. -нця). Д. проезжая - проїзний шлях, проїзна дорога. Д. столбовая, почтовая - верстовий (стовповий) шлях. Д. железная - залізниця, залізна колія. Д. просёлочная - путівець (р. -вця) (Г. Барв.). Д. перекрестная - перехресний шлях, середохресна дорога, (гал.) крижова дорога. Д. окольная - манівець. [Хто манівцями простує, той удома не ночує (Присл.).]. Д. на гору из оврага, от берега - узвіз (р. узвозу). [Боричів узвіз]. Д. для прогона скота - прогін (р. -гону). Д. уторенная (летом) - накочений шлях; (зимой) натертий, утертий шлях. Гладкая санная дорога - плавкий шлях. Установившаяся дорога - становкий шлях. [Поїдемо нехай, як становкий шлях буде]. Д. ухабистая - вибоїста путь. Д. весенняя, летняя, зимняя - вешняк, літняк, зимняк. Д. забитая снегом - забивна путь. Д. с колотью - грудна путь. Д. покрытая шероховатым льдом - дерешуватий шлях. Часть дороги, по которой бегут лошади - ступа. Боковые части дороги - обочини. Без дороги - бездоріжно, бездоріж. [Пішов бездоріжно, навмання]. Место расхождения дорог - розвилки, перехрестя. Какою дорогою? - яким шляхом? кудою? Вот этой дорогой - сюдою, осюдою. Той дорогой - тудою. По дороге - по руці; в завороті. Не по дороге - не по руці, не в завороті, не в шляху. Живущий за дорогой - задорожній;2) (путешествие) дорога, подорож, путь (р. пути). Дальняя дорога - велика дорога, далекий шлях, далекая путь. [Ой не їдь, синку, у велику дорогу. Далекая путь, хвилини не ждуть (Л. Укр.). В далекую путь піду (Грінч.)]. Собираться в дорогу - лаштуватися (лагодитися) в дорогу, в путь. Тянет в дорогу (шутл.) - мандрівочка пахне. [А вже весна, а вже красна, із стріх вода крапле, молодому чумакові мандрівочка пахне]. Устать от дороги - стомитися з дороги, здорожитися. [Здорожився, все тіло болить. Діти такі були здорожені, що зараз і поснули]. Счастливой дороги - щасливо! час добрий, щасливої дороги! Найти дорогу, стать на настоящую дорогу - вийти на певний шлях, тропи вхопити, тропи набігти. [Як-би мені вхопити тієї тропи, де щастя (Г. Барв.). Не набіжу тропи (Г. Барв.)]. Стать кому поперёк дороги - заступити стежку, стати поперек шляху, стати на перешкоді; (неблагоприятствовать) непутити. [Це мені непутить отой Улас Головатий, а то не взяли-б сина в москалі]. Туда ему и дорога - Своїм шляхом пішов! - Так йому й треба! Котузі по заслузі! «А як була пожежа, то крадений кожух згорів». - Своїм шляхом пішов!* * *доро́га; ( путь) шлях, -удать (уступи́ть) доро́гу кому́ — да́ти (звільни́ти) доро́гу кому́
-
106 дорожиться
дорожитися, ціни не скласти, (шутл.) правити як за батька, як за вола.* * *дорожи́тисяон сли́шком дорожи́тся — він на́дто до́рого про́сить, він на́дто дорожи́ться, він ціни́ не мо́же скла́сти
-
107 дражайший
найдорожчий.* * *ирон.найдоро́жчий; (в обращении - зват.) го́лубе [мій] (м.), голу́бко (голу́бонько) [моя́] (ж.)\дражайшийая полови́на — шутл. найдоро́жча полови́на
-
108 дремота
дрімота, (дрёмушки) дрімки, дрімниці, дрімливиці, (гал.) дрімак. [Ой ходить сон, коло вікон, а дрімота коло плота. Соньки-дрімки - в головоньки, дрімниці - в очиці]. Наводящий дремоту - дрімлящий. Дала йому хліба дрімлящого (Казка)]. Расположенный к дремоте - дрімлючий. Об'ятый дремотой - см. Дремлющий. Предаться дремоте - роздріматися. Потерять, утратить из-за дремоты - продрімати щось. Дремота одолевает - сон бере, (шутл.) сліпці сватають, соньки-дрімки беруть.* * *дрімо́та; дрі́мки, -ків; фольк. дрімли́виці, -виць\дремота одолева́ет кого́ — спа́ти хо́четься кому́, сон наляга́є на кого́, сон бере́ (змага́є) кого; сліпці́ сва́тають кого́
-
109 дыра
діра (мн. діри). [Ну, й сорочка! Самі діри]. Дыра, сквозь которую протекает вода (в крыше, запруде, плотине, или проеденная мышами, червями) - проточина. Сапоги в -рах - діряві чоботи, (шутл.) чоботи з душниками, ч. з вікнами, ч. їди просять.* * *1) діра́, ді́рка; ( сквозь которую протекает вода) прото́чиназаткну́ть дыру́ — перен. заткну́ти ді́рку
2) ( захолустье) глухи́й за́куток (-тка); нора́; ( глушь) глушина -
110 дядя
1) (брат отца или матери; муж тётки) дядько, дядьо, (в зап. местностях различают: брат матери - вуй, вуйко, а брат отца - стрий (р. -ия). Жена родного дяди - дядина (р. -ни). [Тітка - то рідна сестра материна або батькова, а дядина - не рідна, тільки жінка рідного дядька];2) (вежливо - всякий посторон. человек средних л.) - дядько, дядьо (р. -дя).* * *1) (брат отца или матери, муж тётки) дя́дько; (брат отца диал.) стрий, стрик; (брат матери диал.) вуй, ву́йко2) ( мужчина) дя́дько, дя́дя, дя́дьо; добро́дій; диал. ву́йко; (в обращении - зват.) дя́дьку, дя́дю; добро́дію; ву́йку3) ( рослый мужчина) шутл. дя́дя -
111 едок
їдець (р. їдця), їдак [У мене п'ятеро їдаків], (шутл.) їдуха (общ. р.).* * *їде́ць, род. п. їдця́, їдо́к, -а -
112 ещё
ще, іще. [Ще треті півні не співали (Шевч.). В тебе дочка чорнобрива, та ще й не їдна (Шевч.). Чого-ж іще вам?]. Ещё-бы - ще-б пак, атож пак, (где уж) де-ж пак, чому ні, (шутл.) чому не Маруся! [Він і меду хоче. - Ще-б пак не хтів!].* * *нареч.ще, іще́всё ещё — ще й до́сі
-
113 жадничать
1) жаднувати, а специальнее - неситі очі мати, ласитися на що; (шутл.) більше око як живіт мати; (сильно желать) сильно (палко) жадати чого, прагнути чого. [Та в тебе, бачу, більше око, як живіт (ты жадничаешь): набрати - набрав, а виїсти, то й не подужаєш (Звин. п.)]; см. Жаждать 2;2) (скупиться) кряжити, скупитися. [Та беріть більше ягід - ми не кряжимо: свої та й багато їх].* * *бу́ти жа́дібним и жаді́бним; жадува́ти, -ду́ю, -ду́єш; ( скупиться) скупи́тися, -плю́ся, -пи́шся -
114 желтоголовый
жовтоголовий, (шутл. о детях) жовтомозий.* * *жовтоголо́вий -
115 жених
1) жених, наречений, молодий. -них и невеста - молодий і молода, молоді, ум. молодята, (в свад. песнях) князь і княгиня;2) (молодой человек) молодик, (шутл.) женило.* * *жени́х, -а, нарече́ний, -ого; ( во время свадьбы) молоди́й, -ого; сва́тач; диал. молоди́к, -а\жених х и неве́ста — нарече́ний і нарече́на, нарече́ні, -их; молоди́й і молода́, молоді́, -и́х, ласк. молодя́та, -дя́т
-
116 женский
жіночий, жіноцький. [Жіноцьке (жіноче) вбрання. Жіноцькі пісні. Слово «харч» - жіночого роду]. -ский пол - жіноча стать (р. -ти), жінки, жіноцтво, (презр.) жінота, жіноччина, жінва. По -ски - по-жіночому, -цькому. Одетый в -ское платье - одягнений (перебратий) за жінку, жінкою, по-жіночому. -ский цветок, бот. - жіноча (маточкова) квітка. -ская клетка, бот. - жіноча клітина.* * *жіно́чий, жіно́цький; ( замужней женщины) молоди́чий\женскийая ло́гика — шутл., ирон. жіно́ча ло́гіка
\женскийая ри́фма — поэт. жіно́ча ри́ма
\женский чий пол — а) биол. жіно́ча стать; б) (собир.: женщины) жіно́цтво, жінки́, -но́к; жіно́та, жіно́ча стать
-
117 живительный
живущий, живлющий, оживний, відживний. [Мов живущою водою душу окропила (Шевч.). Віє живуща прохолода. Повіяло відживним духом революції].* * *живлю́щий, живлю́чий, живущий, живода́йний, живи́льний; ( целительный) цілю́щий; (оживляющий, бодрящий) оживни́й, відживни́й\живительныйая вла́га — ( водка) шутл. ада́мові слі́зки, живи́ця; окови́та, -ої
-
118 животина
одно животное) тварина, животина; (о домашн. скоте) товарина, товаряка, худобина, скотина, скотиняка, скотинюка; (шутл.) хвіст, хвостина. [Вона теребила з жадобою, наче животина (Неч.-Лев.). Землю, славою покриту, топче товарина (Щог.). Купим волів або корову, або так яку скотиняку. І хвоста нема у дворі (Ном.). Я останню хвостину збуду, аби й ти була як людські діти (Свидн.)].* * *1) худо́бина, тварю́ка, твар, -і, скотиня́ка, скотиню́ка, хвости́на, хвостя́га, хвостя́ка2) собир. худо́ба, това́р, -у, скоти́на -
119 животрепещущий
повний життя, живий, животрепетний. -щая новость - дуже цікава (животрепетна) новина.* * *1) животре́петний\животрепещущий ий вопро́с — животре́петне пита́ння
2) (живой, полный жизни) живи́й3) (колышущийся; зыбкий) шутл. хистки́й, хитки́й, хитли́вий, хитля́вий -
120 жить
живать1) жити, (уменьш. житоньки), (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. [Поет живе в серцях свого народу (Самійл.). Житоньки треба. Або ви скажете мені всю правду, або вже вам не животіть на світі (Крим.). Так моїй Марусі не животіти? скрикнув Наум (Квітка). Не довго з того часу стара ряст топтала - за тиждень і переставилася]. Жил бы вечно кто - жив-би віки вічні, віку не було-б кому. Приказал долго жить - упокоївсь, зійшов з цього світу, казав довго жити, (реже) переставився;2) Жить где, как - жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати. [Житимеш у тітки. Та буду без отця й без матері поживати. Не на те тільки мусимо працювати, щоб люди по людському пробували, їли, вдягалися і т. и. (Грінч.). Тимоха пробував собі молодиком (Грінч.). Проживай, моя ясочко, веселою (М. Вовч.). Як їхатиме вона додому, то під'їде до нашої хати,- я їй сказала, де ми, сидимо. Петро сидить над річкою коло кузень, та кіньми туди не заїдете. Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (Стеф.). Дак воно й Козлиха там мешка? Матрона римська у турмі домує! (Л. Укр.)]. Жить весь век - вікувати. [Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (Рудан.)]. Ж. лето, зиму - літувати, зимувати [Літуватимем на хуторі, зимуватимем у Київі]. Ж. богато, широко, припеваючи - розкошувати, жити в розкошах, у достатках. Ж. привольно, на просторе - буяти. [Молодіж кидала на все літо рідні курені і серед степового простору у дикій волі буяла (Куліш). Риба в морі і в ріках буяла]. Ж. в своё удовольствие (пользоваться жизнью) - заживати життя, світу. Ж. по барски - панувати. Стараться жить на барский лад - помазатися паном, гнути на панство. Ж. бедно, с бедой - бідувати, жити лиха прикупивши, горювати. Ж. в тяжёлых условиях - тяжко бідувати, поневірятися. Ж. в бедности - жити при злиднях, убого, при вбозтві. Ж. миролюбиво (ладить) - ладнати, згоджатися. [Німець з французом у Швайцарії ладнає, а лях з москалем гризеться. Невістки якось між собою добренько згоджаються]. Ж. смежно, в соседстве - сусідити, сусідувати, сидіти поруч кого. [Германці сусідили з слов'янами]. Ж. на счёт чужого века - заживати чужий вік. Ж. уединённо - самотіти, жити самотою, відлюдно. Ж. хорошо с кем - (гал.) тривати добре з ким. Ж. в семье жены - у приймах бути, жити. Ж. воинской ратной жизнью - воячити, (архаич.) воїнствувати. Ж. чем - жити з чого, за чим. [З літератури жити не можна було, жилося з служби (Єфр.). Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили]. Ж. трудами рук своих - жити з праці рук своїх, жити з пучок. Живмя жить где - невилазно десь сидіти, дуже вчащати куди, (шутл.) лягти і встати десь, ложки мити десь. [Вона в їх і лягла і встала, а додому не дуже й навідується. Він у неї й ложки миє]. На свете всяко живёт - на світі всякого буває. Здорово живёшь - з доброго дива, ні з того ні з сього, ні сіло ні пало, гарма-дарма. [Причепився гарма-дарма]. Живущий - той хто живе десь, той що живе десь, (поселившийся) оселений, осілий десь. (См. Жительствующий). Живущий дальше - дальший. [Наважилися попитати землі в дальших панів (Грінч.)]. -щий на земле - наземний. [Наземні істоти не можуть жити в воді].* * *1) жи́ти (живу́, живе́ш); ( существовать) животі́ти; (проводить всю жизнь, вековать) вікува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (чувствовать себя, поживать) ма́тисяжил-был — фольк. був собі́, жив-був
\житьть в согла́сии (согла́сно, в ми́ре, ми́рно; в ладу́, ла́дно; в сове́те) с кем — жи́ти в зла́годі (в зго́ді, ти́хо, ми́рно, в ми́рі, в миру́, в ладу́, в споко́ї; в поко́ї) з ким, ладна́ти з ким
2) (пребывать, проживать где-л.) жи́ти, прожива́ти, пробува́ти, ме́шкати; сидіти, -джу́, -ди́ш
См. также в других словарях:
шутл. — шутл. шутливый шутл. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
шутл. — шутл. шутливая форма (§17) Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
шутл. — шутл. (abbreviation) шутливо Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
шутл.-ирон. — шутл. ирон. шутливо иронический шутл. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
шутл.-фамильярн. — шутл. фамильярн. шутливо фамильярный шутл. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
шутл. — шутливое … Русский орфографический словарь
шутл. — шутливо; шутливое выражение шутливо … Словарь сокращений русского языка
Штурм Зимнего — Шутл. ирон. 1. Жарг. курс. Утренний туалет курсанта военного училища. Синдаловский, 2002, 207. 2. Разг. Давка, очередь у прилавка, чаще всего винно водочного магазина. Синдаловский, 2002, 207. 3. Жарг. шк. Шутл. Толпа учеников у гардероба после… … Большой словарь русских поговорок
С маху [да] под рубаху — Шутл. 1. Перм. Шутл. Неожиданно, без подготовки. Подюков 1989, 176. 2. Печор. О поспешном, без традиционного ритуала, замужестве. СРНГП 2, 233 … Большой словарь русских поговорок
Родные напевы — Шутл. ирон. 1. Жарг. мол. Брань, ругань. Максимов, 268. 2. Жарг. шк. Шутл. ирон. Скандал дома после родительского собрания. (Запись 2003 г.) … Большой словарь русских поговорок
Китайская стена — Шутл. ирон. 1. Жарг. арест. Основное ограждение ИТУ. Балдаев 1, 186. 2. Разг. Кремлёвская стена. Балдаев 1, 186. 3. Разг. Шутл. ирон. Непреодолимая преграда; полная изолированность от кого л., чего л. БМС 1998, 549. 4. Жарг. угол., мол.… … Большой словарь русских поговорок