-
101 подгонять
подогнать1) (кого) підгонити, підганяти, підігнати, приганяти (торопить) наглити, принагляти, принаглити, наганяти, нагнати. [Підганяє, щоб швидче йшов. Усе поспіша і всіх приганя, щоб швидче все справляли. Приставники принагляли їх]. -нять лошадь - підганяти, торкати, підторкувати, підгарячати коня. [Підгарячає коня, щоб до корчми добігти впору (Куліш)];2) (куда, к чему) підгонити, підганяти, підігнати, нагонити, надігнати, приганяти, пригнати куди, до чого. [Пригнали череду до села];3) (пригонять) припасовувати, припасувати, приладновувати, приладнувати, прилаштовувати, прилаштувати; пристосовувати, пристосувати. [Припасував чіп до дірки]. Подогнанный -1) підігнаний, пригнаний;2) (к чему) підігнаний, надігнаний, пригнаний;3) припасований, приладнований, прилаштований; пристосований.* * *несов.; сов. - подогн`ать1) підганя́ти и підго́нити, підігна́ти и попідганя́ти и попідго́нити; ( торопить) ква́пити, поква́пити, наганя́ти и наго́нити, нагна́ти, диал. на́глити (несов.)2) (до нужного размера, формы) припасо́вувати, припасува́ти, приганя́ти, пригна́ти и поприганя́ти, підганя́ти и підго́нити, підігна́ти и попідганя́ти и попідго́нити; ( прилаживать) прила́джувати, прила́дити; диал. допасо́вувати, допасува́ти -
102 подгребать
подгрести (граблями) - см. Подграбливать. -баться к чему вёслами - веслувати, гребтися до чого. -бать горящие угли к чему - підгортати, підгорнути жар до чого. [Підгорни ще жару до горщика].* * *несов.; сов. - подгрест`и -
103 подлаживать
подладить припасовувати, припасувати (о мн. поприпасовувати), підладновувати, підладнувати (о мн. попідладновувати), підстроювати, підстроїти (о мн. попідстроювати) що до чого. Подлаженный - припасований, підладнований, підстроєний.* * *несов.; сов. - подл`адить1) прила́джувати, прила́дити, підла́джувати, підла́дити; ( прилаживать) приладно́вувати и прила́днувати, приладна́ти, ( подгоняя) припасо́вувати, припасува́ти2) ( музыкальный инструмент) підстро́ювати, підстро́їти; ( подыгрывать) підграва́ти, підігра́ти, несов. приграва́ти3) ( приноравливать) пристосо́вувати, пристосува́ти4) (к кому-чему, кому-чему) см. подлаживаться 2) -
104 подобный
кому чему подібний до кого, до чого, подібний, такий, як хто, як що, підхожий до кого до чого, схожий на кого, на що. Срв. С[По]хожий. [Оттака й підхожі думки плуталися в голові (Грінч.). Люди подібні до богів (Л. Укр.)]. -бный ему - подібний до його, такий як і він. [Убив такого як і він (як і сам) (-бного себе)]. Ничего -бного - ані подобини (Куліш), нічого схожого (підхожого). Ничего -бного не говорил - не казав нічого такого (Грінч.), подібного, підхожого. Кража и тому -бные преступления - крадіжка й такі инші злочинства (Куліш). И тому -бное - то-що. Или что-либо -бное - або-що, або-що таке. [Був- би я десь за писаря, або-що (Крим.)]. Нечто -бное тому - щось підхоже, подібне до того. В -бном случае - в такому разі, в такій пригоді. Нет -бного ему - нема до його подібного. -бный, мат. - подібний. -бные треугольники - подібні трикутники.* * *1) (кому-чему) поді́бний (до кого-чого, на кого-що); (похожий, схожий) схо́жий (на кого-що, з ким-чим, до кого-чого); ( такой) таки́й, отаки́й; ( этот) цей2) мат. поді́бнийподо́бные треуго́льники — поді́бні трику́тники
-
105 пододвигать
-ся, -двинуть, -ся (что к чему-л., подо что-л.) підсувати, -ся, підсунути, -ся, (о мног.) попідсувати, -ся (що до чого, під що), (только: к чему-л.) присувати, -ся, присунути, -ся, надсувати, -ся, надсунути, -ся, приставляти, приставити що до чого, підгортати, -ся, підгорнути, -ся. [Підсунь кошика під лаву (Крим.). Підсунути стіл (стола) ближче до лави. Приставила горня до печи. Діти попідсувались до мене ближче (Васильч.). При[Під]сунься ближче: не чути, що кажеш. Старі до молодих не підгортайтесь]. -нуть стол к окну - присунути стола до вікна. Пододвинутый - підсунутий, присунутий, надсунутий, приставлений.* * *несов.; сов. - пододв`инутьпідсува́ти и підсо́вувати, підсу́нути и попідсува́ти и попідсо́вувати, присува́ти и присо́вувати, прису́нути и поприсува́ти и поприсо́вувати; ( подвигать) посува́ти и посо́вувати, посу́нути -
106 позиция
позиція (-її), (перен.) позиція, постать (-ти); срв. Положение. Неприятельские, передовые -ции - ворожі, передні позиції. Войска заняли крепкие -ции - військо зайняло міцні позиції. -ция пальцев, муз. - позиція, постава пальців. -ция в пляске - постава в танці, в танку. Нейтральная -ция кого к чему - невтральна позиція кого до чого. Наши дипломаты стали на противоположную -цию - наші дипломати на протилежну стали позицію (постать). Держаться своей -ции - додержувати своєї постати (Грінч.). Занять враждебную по отношению к чему -цию - ворожу позицію (постать) до чого узяти, стати що-до чого на ворожу стопу. Сбить кого с -ции (с толку) - збити кого з плигу.* * *пози́ція; ( поза) по́за, поста́ва -
107 потянуться
1) потягтися. [Потяглися сумні дні та ночі]. Деньжонки -нутся ещё на месяц - грошей потягне, стане ще на місяць. -ся к кому, к чему - потягтися до кого, до чого. [Дитина потяглася до матери. Потягся до вікна, до сонця]. -ся к чему-л. выше находящемуся - потягтися, поп'ястися и попнутися до чого. -нулся за большим и малое потерял - погнався за великим і мале втратив;2) потягтися, (постлаться) постягтися, простягтися. [Тінь довга постяглась по зелених грядках (Г. Барв.)]. Лес -нулся под гору - ліс потягся по-під гору;3) (направиться) потягти и потягтися, посунути. [Потягли в свої улуси з турками татари (Шевч.). Люди потяглися в Херсонщину, де бог хліба дав (Марк.)]. Тучи -нулись на закат - хмари потяглися (посунули) на захід;4) см. Потягиваться. Срв. Тянуться.* * *потягти́ся, потягну́тися -
108 поучиться
1) см. Поучаться;2) чему - повчитися (деякий час) чого, що робити. См. Учиться.* * *(чему) повчи́тися, поповчи́тися (чого, чому) -
109 почувствовать
почути (редко спочути), (восчувствовать) відчути, учути; (зачуять) зачути, (ощутить) почутити що. [Бий його дужче, щоб почув (Харк.). Незабаром вона очутилась і почула, що їй холодно і бік у неї болить (Грінч.). Він відчув серцем той крик розпуки (отчаяния), що глибоко таївся в серці його народу (Коцюб.). Тепер і пани вчули, що хліб родить на мозолях (Кониськ.)]. -вать себя как-л. (напр. хорошо, плохо, молодым и т. п.), по себе что-л. - почутися як (напр. добре, зле, молодим і т. ин.), що. [Почулася, що не може йти, що не зможе ввійти в ту хату (Грінч.)]. -вать боль в ноге - біль у нозі відчути, почути, почутити. -вать в себе влечение к чему - почути в собі потяг до чого. -вать в себе (свои) силы, любовь - почутися на (своїх) силах (на силі и на силу), на любові. [(Квітка) почувсь на своїх власних силах і дав добру ознаку свого великого дару (Куліш). Надто вже багато людей почулося на любові до України (Рідн. Край)]. -вать утомление, голод - почутися на втому, на голод. -вать влечение к добру, злу - почутися на добре, на зле. [Так співай, щоб чоловік на добре, а не на зле почувся (Куліш)]. -вать свой живот, руки и т. д. - почутися живота, руки. [Почуєшся живота, як іззіси (Борз.)]. -вать себя беременною - почутися. [Я вже почулась (Гр.)]. И не -вал, как заснул - і не зчувся, як заснув. Дать себя -вать - см. Давать. -вать расположение, симпатию, склонность к кому-л., к чему-л. - сподобати, уподобати собі кого, що, прихилитися, привернутися до кого, до чого. [А я відразу привернулась до тебе серцем за твою лагідність (Л. Укр.). Княгиня хутко до його прихилилась (Стор.)]. -вать пресыщение жизнью, наслаждениями и т. д. - знудити світом, втіхами і т. д. Почувствованный - почутий, відчутий, учутий, зачутий. -ться - почутися, учутися. В его словах мне -лось что-то…- в його словах мені почулося (вчулося) щось… Ошибка эта -вуется нашими потомками (отзовётся) - помилка ця нашим нащадкам очутиться, дасться в знаки.* * *відчу́ти, почу́ти, учу́ти -
110 предаваться
предаться1) віддаватися, віддатися, бути відданим; (огню) спускатися, спуститися, бути спущеним (на пожар); завдаватися, завдатися и т. д. Виновные -дутся, будут -даны суду - винуватці будуть поставлені на суд, віддані до суду;2) (предоставить себя) віддаватися, віддатися кому, чому, здаватися, здатися на кого, на що. [Ти звернеш з найпевнішої дороги і віддасись невірному случаю (Куліш)]. Он совершенно -дался своему другу - він цілком віддався своєму другові, цілком здався на свого друга. -даться всецело своему чувству - цілком віддатися своєму почуттю. -ваться оргии - віддаватися оргії. [Всіма фібрами своєї істоти віддається дикій, але красочній оргії (Єфр.)];3) (впадать во что. пристращаться к чему) вдаватися, вдатися, вкидатися, вкинутися в що; (погрузиться) поринати, поринути в що; срв. Отдаваться 2. -даться тоске, горю, отчаянию, меланхолии - вдаватися (вдатися), вкидатися (вкинутися) в тугу, в горе, у відчай, в меланхолію, (погрузиться) поринути в горе. [Не плачте, не журітесь, в тугу не вдавайтесь (Метл.). Не вкидайся так тяжко в своє горе (Г. Барв.). Вона сумувала і вдавалася в сумну меланхолію (Н.-Лев.). Батько, увесь поринувши в своє горе, ніби зовсім забув, що я й на світі є (Корол.)]. -ваться удовольствиям, пьянству, разгулу, разврату, картёжной игре и т. п. - вдаватися, вкидатися в утіхи, в пияцтво (в п'яництво), в гульню, в розпусту (в розпуск), в картярство и т. д. [Не вдавайся в гульню (Кониськ.). Вони так само пиячать, так само в розпусту вкидаються, так само женихаються (Єфр.). Приїжджі люди вкупі з міщанами вдавалися без упину у всякий розпуск (Куліш)]. -ваться мечтам о чём - поринати в мрії, снувати мрії, марити про що. [За попередніх часів, коли про українську пресу можна було тільки мрії снувати (Єфр.)]. -ваться пустым мечтам - літати в химерах, (образно) в хмари заноситися. -ваться размышлениям - заходити в думки, в міркування. -ваться учению - вкидатися (вкинутися) в науку.* * *несов.; сов. - пред`аться1) (кому) віддава́тися, відда́тися (кому); ( доверяться) звіря́тися и зві́рюватися, зві́ритися, здава́тися, зда́тися (на кого); (переходить на сторону кого-л.) передава́тися, переда́тися (до кого)2) (чему) віддава́тися, відда́тися (чому); (горю, тоске) вдава́тися, вда́тися (у що); ( погружаться) порина́ти, пори́нути и порину́ти (у що)3) страд. (несов.) віддава́тися; зра́джуватися; видава́тися -
111 предпосылать
предпослать кого, что чему посилати, послати кого, що наперед (уперед) кого, чого, (в речи, письме, книге) попереджати, попередити що чим. Своей речи он -слал длинное вступление - свою промову він попередив довгим вступом. Он -слал своей книге предисловие, оговорку - він попередив свою книгу передмовою, застереженням. Предпосланный - посланий наперед (уперед) кого. -ное книге предисловие - передмова, що попереджає книгу, поставлена на чолі книги передмова. Книге -но вступление - книгу попереджено вступом. -ться посилатися наперед, попереджатися, бути посланим наперед, попередженим. Книге -ется предисловие - в книзі попереду йде (міститься) передмова.* * *несов.; сов. - предпосл`ать(что чему) подава́ти, пода́ти (що перед чим); ( излагать) виклада́ти, ви́класти (що перед чим) -
112 предпочитать
предпочесть кого, что воліти (волію, -лієш и волю, -лиш, -лимо), зволіти кого, що и що робити, вважати, брати, узяти за краще що, (кого, что кому, чему) ставити, поставити кого над кого, що над що, перевагу (перед) давати, дати кому, чому над ким, над чим, (редко: книжн., полонизм) прекладати, прекласти, передкладати, передкласти кого над кого, що над що. [Де не зможемо по правді говорити, там воліємо мовчати (Єфр.). Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Науку і талант над значність прекладати (Куліш). Де твій розум дівся, щоб зрадника над мене прекладати? (Куліш)]. Она -ла молодого богатому - вона дала перевагу молодому над багатим. Предпочтённый - поставлений над кого, над що. -ться - ставитися над кого, над що, бути поставленим, прекладеним над кого, над що. [Здоров'я ставиться над багатство].* * *несов.; сов. - предпоч`есть1) (кого-что кому-чему) віддава́ти перева́гу, відда́ти перева́гу (кому-чому над ким-чим), дава́ти перева́гу, да́ти перева́гу2) (делать что-л.) волі́ти, зволі́ти (робити що);(несов.: считать лучшим) вважа́ти за кра́ще, визнава́ти за кра́ще (роби́ти що) -
113 предрасполагать
предрасположить кого к чему схиляти, схилити кого до чого наперед, робити, зробити нахильним до чого. [Бліде обличчя, непорушні очі і вся його постать наперед схиляли до чогось особливого, незвичайного (Корол.). Дуже тепла одежа робить людину нахильною до застуди].* * *несов.; сов. - предрасполож`ить1) (вызывать благоприятное отношение, симпатию) приверта́ти, приверну́ти, роби́ти прихи́льним, зроби́ти прихи́льним, прихиля́ти, прихили́ти; ( настраивать) настро́ювати, настро́їти и понастро́ювати2) (к чему) несов. настро́ювати (на що, роби́ти що), схиля́ти (до чого); ( способствовать) сприя́ти (чому) -
114 преклонный
1) чему - схильний до чого; см. Склонный, Наклонный (к чему);2) (о возрасте) похилий. -ный возраст лета, годы - похилий вік, похилі (благі) літа. В -ных летах - у похилих літах, (на склоне лет) на схилі віку, на старости-літях, в старих віках.* * *похи́лий -
115 преклонять
преклонить схиляти, схилити, нахиляти, нахилити, прихиляти, прихилити, (реже) склоняти, склонити, приклоняти, приклонити, підклоняти, підклонити, (о мн.) посхиляти, понахиляти, поприхиляти що, кого. -нять перед кем колени - ставати (стати) навколішки, колінкувати перед ким, перед чим. -нить голову (главу) - голову прихилити, приклонити, підклонити или прихилитися. [Куди я голову прихилю? (Н.-Лев.). Не мав де голови підклонити (Куліш). Тяжко-важко в світі жити сироті без роду: нема куди прихилиться (Шевч.)];2) кого к чему - прихиляти, прихилити кого до чого; см. Склонять, Уговаривать, Убеждать. Преклонённый - схилений, нахилений, прихилений. -ться - схилятися, хилитися, схилитися перед ким, перед чим, кланятися, вклонятися, клонитися, вклонитися кому, чому, (наклоняться) прихилятися, прихилитися до чого. [Я схиляюсь перед поступом (Крим.). Самій красі вони вклоняються (Єфр.). У садочку криниченька нова, прихилюся та й нап'юся].* * *несов.; сов. - преклон`итьсхиля́ти, схили́ти и посхиля́ти; ( наклонять) нахиля́ти, нахили́ти и понахиля́ти; (приклонять и перен.: убеждая склонять к чему-л.) прихиля́ти, прихили́ти; (побеждать, покорять) підхиля́ти, підхили́ти -
116 прибегать
I. прибегнуть к кому к чему удаватися, удатися до кого, до чого, ударятися, ударитися до кого; срв. Обращаться 2. [Вікарий був немощний, то мало не за кожною требою мусіли вдаватись до сусідських попів (Свидн.). Вона вдарилась до знахарки (ЗОЮР II)]. Не к кому в беде -нуть - нема до кого (ні до кого) вдатися в пригоді, при лихій годині. -гать к помощи кого-л., чего-л. - удаватися, ударятися до кого, удаватися до чого. -нуть к силе, к хитрости - вдатися до сили, до хитрощів, взятися на хитрощі (на способи, на штуки). Он -нул к такому приёму - він удався, обернувся до такого способу, узявся на такий спосіб, він ужив такого способу. [До яких способів обернутися, щоб зрушити народ (Єфр.)].II. прибежать прибігати, прибігти (диал. прибігнути), (подоспевать) надбігати, надбігти, (о многих) поприбігати, понадбігати. [Прибігає вовчик до ополонки (Рудч.). З буком надбіга господар (Франко). Нас, дівчат, усіх гаптувати посадила. Сама й учить та раз- по-раз надбіга, чи шиємо (М. Вовч.). Діти поприбігали, кричать: їсти (Черн.)].* * *I несов.; сов. - прибеж`ать(бегом достигать какого-л. места) прибіга́ти, прибі́гти и поприбіга́тиII несов.; сов. - приб`егнуть(к кому-чему) удава́тися, уда́тися (до кого-чого); ( обращаться) зверта́тися, зверну́тися (до кого-чого); ( применять) ужива́ти, ужи́ти (чого); ( производить) роби́ти, зроби́ти, чини́ти, учини́ти (що) -
117 прибивать
прибить1) что к чему - прибивати, прибити, (о мн.) поприбивати що до чого; срв. Пригвоздить, Приколотить. [Поприбивав защіпки до дверей (Харк.)]. -вать что-л. гвоздями к чему - прибивати, прибити (во мн. поприбивати) гвіздками, пригвожджувати, пригвоздити (во мн. попригвожджувати) що до чого. [Дошку прибий гвіздками (Гр.)]. Волна -била лодку к берегу - хвиля прибила, пригойдала човен до берега;2) (притолочь) прибивати, прибити, (о мн.) поприбивати, (дождём) запліскувати, заплескати, (о мног.) позапліскувати, припліскувати, приплескати, (о мног.) поприпліскувати що. [Дощі позапліскували землю (Зміїв.). Ніженьками притоптала, рученьками приплескала (Чуб.)]. Градом хлеб -било - градом хліб прибило, поприбивало, виложило, виваляло. Дождём -било пыль - дощем прибило или приплескало пил (порох);3) кого - прибити, (приколотить, вульг.) прилокшити, приснопити; (ошеломить, угнести) приголомшити, пригнітити кого. [Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили, а щоб тебе, опріч мене, инші не любили (Метл.). Несподіване лихо приголомшило Гната (Коцюб.)]. Прибитый - (во всех значениях) прибитий; (дождём) приплесканий, заплесканий; (угнетённый) приголомшений, пригноблений. [Приголомшений темний люд не чув у собі сили до самостійного, вільного життя (Л. Укр.). Прибита, пригнічена пригодами енергія Гнатова вирвалась на волю, наче річка, розірвавши греблю (Коцюб.)]. Он на цвету -бит - він на цвіту прибитий. [Се був чоловік прибитий ще на цвіту, плохий, похилий (М. Вовч.)].* * *несов.; сов. - приб`ить1) прибива́ти, приби́ти и поприбива́ти; (дождем; чем-л. плоским) приплі́скувати, приплеска́ти2) (несов.: избить) приби́ти, поприбива́ти -
118 приводить
привести и привесть1) приводити, привести, припроваджувати, припровадити, (во множ.) поприводити, поприпроваджувати кого куди, до кого, до чого. [Приводить він до того дерева вовків (Рудч.). Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку (Гр.)]. -ведите его ко мне - приведіть його до мене. Если откажется, силою -ведите его сюда - якщо відмовиться, то силою припровадьте його сюди;2) доводити, довести, призводити, призвести, приводити, привести до чого, справляти, справити, спроваджувати, спровадити, (являться причиной, содействовать) спричинюватися, спричинитися до чого. [Який добрий у Київі був ґрунт для громадських організацій і як він справляв їх до національного питання, бачимо з того, що… (Єфр.)]. -водить (-вести) дело к концу, к окончанию - доводити (довести) справу до кінця, до краю. Всё это -водит к тому, что… - все це доводить (при(з)водить, спричинюється) до того, що… [Безупинна праця важка та хатнє лихо за останні роки призвели до того, що давня та слабість знов повернула (Єфр.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду, привівши до того, що люди почали перебирати старі кривди (Грінч.)]. Одинаковые причины всегда -водят к одинаковым следствиям - однакові причини призводять завжди до однакових і наслідків (Єфр.)]. -водить к недоразумениям, к нежелательным последствиям - доводити (довести), призводити (призвести) до непорозуміннів, до небажаних наслідків. [Коцюбинський давав такі иноді вказівки, які доводили потім до явних непорозуміннів (Єфр.)]. -вести к моральному падению, к погибели, к тюрьме - призвести до морального занепаду, довести до погибели, завести в погибель, до тюрми. [Гляди тільки, щоб тебе сі думки не завели у погибель (Квітка). Всі ті в його житті події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.)]. -вести к мысли, к предположению кого - навернути кого на думку, на гадку. Это -вело меня к твердому убеждению - це довело мене до твердого переконання. -водить (-вести) своё намерение, замысел в исполнение - доводити (довести) до діла, справдити свій намір, задум. [Чи був-же у нас такий случай, щоб ми свій задум до діла довести зуміли потай Риму (Куліш)]. -вести в исполнение приговор, решение суда - виконати присуд, вирок суду. [Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). Руфін заздалегідь приймає вирок і просить виконать його скоріше (Л. Укр.)]. Куда -ведёт нас эта тропинка? - куди виведе нас ця стежка?;3) (ссылаться на что-л.) наводити, навести (во множ. понаводити), подавати, подати, приточувати, приточити що. -водить примеры, факты, доводы, доказательства, причины, соображения и т. п. - наводити приклади, факти, доводи, докази, причини, мірковання. [Наведу хоч один приклад (Грінч.)]. -водить текст, отрывок, цитату из какого-л. автора, источника - наводити, подавати текст, уривок, цитату з якого автора, джерела. [Але нехай далі говорять сами автори, - подаю їх статті повним перекладом (Грінч.)]. -веду здесь его слова - наведу (подам) тут його слова. Журнальная статья, которую -водим ниже - стаття з часопису, котру подаємо (наводимо) далі;4) -водить кого-л. в чувство, в сознание, в память - приводити, привести до пам'яти, до притомности кого, тверезити, отверезити, очутити, опам'ятати кого. [Це очутило трохи Корнія; він підвівся і махнув рукою (Грінч.). Скількись шклянок холодної води, висипаної йому на голову привели його до притомности (Крим.)]. -вести в восторг, в восхищение кого - кинути в захват, захопити кого. -вести кого в уныние - засмутити кого, завдати суму кому. -вести о отчаяние - в розпач (в)кинути кого, до розпачу довести кого. -вести кого в (крайнее) удивление в изумление - (великим дивом, надзвичайно) здивувати кого. -водить, - вести в ужас кого - сповняти, сповнити жахом кого, завдавати, завдати (и наганяти, нагнати) жаху, страху кому, жахати, вжахнути кого. -водить в негодование - обурювати (обурити) кого. -водить в ярость - лютити, розлютити кого, роздратовувати, роздратувати кого. -вести кого в тупик, в затруднение, в замешательство - загнати кого на слизьке, на лід посадити. -вести в краску кого - засоромити кого, завдати сорому, стиду кому. -вести к послушанию - до послуху кого довести. -вести в порядок что-л. - упорядкувати що, лад (порядок) дати чому, зробити лад в чому; срв. Порядок. -вести в беспорядок что-л. - до безладу довести, призвести що, (дела, счета, мысли) заплутати (справи, рахунки, думки). -вести в хорошее состояние - довести до пуття, навести на пуття. -вести в разорение кого - до руїни довести кого. -водить в движение что-л. - давати (дати) рух чому, пускати (пустити) в рух що, двигати (двигнути) що, дати розгін чому. [(Розум) страшну машину сю спорудив і вміє двигати важким знаряддям (Куліш)]. -водить, -вести кого к присяге - брати (взяти) з кого присягу, відбирати (відібрати) від кого присягу;5) доводити, довести, дати. Не -веди Господи - не доведи Господи (Боже). Не -вёл Бог увидеться с ним - не дав Бог з ним побачитися. -ведёт ли меня Бог побывать в тех местах? - чи дасть мені Бог побувати в тих місцях?6) приводити, привести. Корова -вела телёночка - корова телятко привела;7) арифм. - зводити, звести до чого. -вести дроби к одному знаменателю - звести дроби до одного знаменника. Приведённый -1) приведений, припроваджений;2) доведений, при(з)ведений;3) наведений, поданий. -ные выше слова - наведені попереду слова;4) арифм. - зведений.* * *несов.; сов. - привест`и1) приво́дити, привести́ и поприво́дити2) (данные, примеры, чужие слова) наво́дити, навести́; ( представлять) подава́ти, пода́ти3) (в движение, в равновесие) надава́ти, нада́ти (чого), приво́дити, привести́ (в що, до чого)приводи́ть в движе́ние что — надава́ти ру́ху чому́, приво́дити (пуска́ти) в рух що, урухо́млювати що
привести́ в равнове́сие что — нада́ти рівнова́ги чому́, привести́ до рівнова́ги, зрівнова́жити що
приводи́ть, привести́ пригово́р суда́ в исполне́ние — вико́нувати, ви́конати ви́рок су́ду
приводи́ть, привести́ в исполне́ние своё наме́рение — зді́йснювати, здійсни́ти сві́й на́мір
привести́ в него́дность — довести́ (призвести́) до неприда́тності, зроби́ти неприда́тним
приводи́ть в затрудне́ние — ста́вити в скрутне́ стано́вище
приводи́ть, привести́ в изве́стность (в я́сность) — з'ясо́вувати, з'ясува́ти
4) ( к чему - служить причиной) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому), приво́дити, привести́ (до чого); ( вести к отрицательным результатам) призво́дити, призвести́ (до чого); ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати (що)всё э́то приво́дит к тому́, что... — все це приво́дить (спричиня́ється, спричи́нюється или призво́дить) до то́го, що
5) ( во что - доводить) дово́дити, довести́ (до чого); ( повергать) укида́ти, уки́нути (в що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що)привести́ в отча́яние — довести́ до ві́дчаю (до ро́зпачу), вки́нути у ві́дчай (в ро́зпач)
привести́ в у́жас — спо́внити жа́хом
6) мат. зво́дити, звести́; не приведи́Бог (Го́споди, Госпо́дь) — не доведи́ Бо́же (Го́споди), борони́ (боро́нь) Бо́же
не приведёт к добру́, не приведёт ни к чему́ хоро́шему — не доведе́ до добра́
приведёт Бог (Госпо́дь) — да́сть Бог
не привёл слу́чай — не довело́ся
привести́ в себя́ (в чу́вство, в созна́ние) — привести́ до па́м'яті (до прито́мності), опам'ята́ти
привести́ де́ло к концу́ — довести́ спра́ву до кінця́, заверши́ти спра́ву
привести́ к поря́дку — закли́кати до поря́дку
-
119 привязываться
привязаться1) прив'язуватися, прив'язатися, припинатися, прип'ястися. [Сиділа на сходах, що провадили до причалу, де прив'язувались човни (Л. Укр.)];2) (пристать, не отходить) ув'язуватися, ув'язатися до кого, за ким, присотатися, навратитися. [Ой вернись, бідо! чого ти вв'язалась? Пішли ми в садок, і він до нас присотався (Чигир. п.). Навративсь як собака (Мнж.)];3) (к кому, к чему: придираться, приставать, прицепиться) в'язнути, прив'язнути, ув'язнути, нав'яз(ну)ти, в'язатися, ув'язатися, нав'язуватися, нав'язатися до кого, до чого, чіплятися, при[в]чепитися до кого или кого за що, налазити, налізти на кого или до кого, сікатися, присікуватися, присікатися, присіпатися, скіпатися, прискіпуватися, прискіпатися до кого; срв. Приставать, Придираться, Цепляться. [Чого ти в'язнеш до нас? (Звиног.). Чого вона прив'язла до мене? (Васильч.). Причепився, як реп'ях (Ном.). Ні з сього, ні з того за що-небудь учепиться (Звиног.). Учепився, як гріх села (Ном.). Присікалася наче оса (Кониськ.). Чого ви на нас налазите? (Мирн.). Чого се він до мене присіпався?]. -вязываться к каждому слову - чіплятися кожного слова, за кожне слово;4) прихилятися, прихилитися, привертатися, привернутися до кого, до чого, прикладатися прикластися до чого. [Він до мене був прихилився всією душею (Крим.). Я відразу привернулась до тебе серцем за твою лагідність (Л. Укр.). З більшим запалом прикладався до науки (Франко)].* * *несов.; сов. - привяз`аться1) прив'я́зуватися, прив'яза́тися, припина́тися, припну́тися и прип'ясти́ся и прип'я́стися2) ( чувствовать расположение) прихиля́тися, прихили́тися, приверта́тися, приверну́тися, прив'я́зуватися, прив'яза́тися3) (к кому-чему - неотступно следовать, приставать) причіпля́тися и причі́плюватися, причепи́тися, чіпля́тися, учепи́тися (до кого-чого) и начепи́тися (на кого), прив'я́зуватися, прив'яза́тися (до кого-чого), ув'я́зуватися, ув'яза́тися, в'я́знути, прив'я́знути и ув'я́знути, пристава́ти, приста́ти (до кого); ( придираться) прискі́пуватися, прискі́патися (до кого-чого) -
120 прикасаться
прикоснуться к кому, к чему и чему торкатися, торкнутися кого, чого и до кого до чого, доторкуватися и доторкатися, доторкнутися, приторкуватися и приторкатися, приторкнутися до кого, до чого и кого, чого, дотикатися, до[і]ткнутися до кого, до чого дотикати, до[і]ткнути кого чого, дотулятися, дотулитися до кого, до чого и кого, чого. [Я й не доторкнуся до тебе (М. Вовч.). Колесо бурчить і льоду не доторкається (Свидн.). А я дуба перескочу, що й не дотулюся (Пісня). Не приторкайся до мене (Єванг.)]. Он еле -нулся к нему рукой - він ледві до[при]торкнувся (до) його рукою.* * *несов.; сов. - прикосн`утьсядоторка́тися и дото́ркуватися, доторкну́тися, приторка́тися и прито́ркуватися, приторкну́тися; ( касаться) торка́тися, торкну́тися, дотика́тися, діткну́тися и доткну́тися
Страницы
См. также в других словарях:
чему — ЧЕМУ. дат. от что1. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ЧЕМУ — нареч., южн., зап. чому, чаму, отчего, почему, почто, для чего. | дат., мест. что. Ен ня даец! Чаму? Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
Чему на самом деле учит Библия? — «Чему на самом деле учит Библия?» 224 страничная книга, изданная Обществом Сторожевой башни, Свидетелями Иеговы. Книга была изданна в 2005 году. С того времени было напечатано более 57 000 000 экземпляров этой книги на 179 языках.… … Википедия
Чему быть, того не миновать — Чему быть, того не миновать. Ср. Видно судьбѣ угодно было заставить меня испытать муки... Не даромъ я противился... Старался противиться; да знать, чему быть, того не миновать. Тургеневъ. Дымъ. 16. Ср. Философъ Хома Брутъ (въ семинаріи)... часто… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Чему смеетесь? Над собою смеетесь! — Чему смѣетесь? Надъ собою смѣетесь! Ср. Найдется щелкоперъ, бумагомарака, въ комедію тебя вставить. Вотъ что̀ обидно! чина, званія не пощадитъ, и будутъ всѣ скалить зубы и бить въ ладоши. Чему смѣетесъ? Надъ собою смѣетесь! Гоголь. Ревизоръ. 5, 8 … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
чему-чему — Чему чему, а этому я не поверю … Орфографический словарь русского языка
Чему посмеешься, тому послужишь — Чему посмѣешься, тому послужишь. Ср. Въ смѣхѣ есть примиряющая и искупляющая сила и если не даромъ сказано «чему посмѣешься, тому послужишь», то можно прибавить: что надъ кѣмъ посмѣялся, тому ужъ простилъ, того даже полюбить готовъ. Тургеневъ.… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Чему посмеешься, тому и поработаешь. — Чему посмеешься, тому и поработаешь. См. ВИНА ЗАСЛУГА Чему посмеешься, тому и поработаешь. См. ПРАВДА КРИВДА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
чему быть, того не миновать — прил., кол во синонимов: 7 • не миновать (4) • не уйти (4) • неизбежный (38) • … Словарь синонимов
чему быть, тому не миновать — прил., кол во синонимов: 6 • не миновать (4) • не уйти (4) • неизбежный (38) • … Словарь синонимов
Чему с молоду не научился, того и под старость не будешь знать — Чему съ молоду не научился, того и подъ старость не будешь знать. Ср. Was Hänschen nicht lernt, lernt Hans nimmermehr. Ср. Ce que Jeannot n’apprend pas, Gros Jean ne le saura pas. Ср. Зеленѣющее дерево (еще сырое) можно выпрямить, но не сухое… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
