Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

чему-л

  • 121 прикидывать

    прикидать и прикинуть
    1) что к чему (прибросать) - прикидати, прикинути, (о мн.) поприкидати що до чого; см. Прибрасывать. [Прикидати землю до огорожі, до стіни, до дерева];
    2) что кому, к чему (прибавлять) - прикидати, прикинути, докидати, докинути, накидати, накинути що кому, що до чого; срв. Прибавлять. [Довідавшись, що земля подорожчала, прикинули й собі по карбованцю на десятині (Грінч.). Купила в його дві сотні огірків, так він мені десяток докинув без грошей (М. Грінч.). Підкинь дров у піч]. Дёшево даёшь, -кинь хоть рублик - дешево даєш, накинь (прикинь) хоч карбованчика. -кинуть кому ребёнка (подбросить) - підкинути кому дитину;
    3) кому что (забраковать) - прикидати, прикинути. [Кравчиха погано сукню пошила, так я їй і прикинула. Попрохала мене хустку купити, а тоді й прикинула мені: «не така» каже (М. Грінч.)];
    4) что (примерять) - прикидати, прикинути, приміряти, примірити що. [А прикинь-но свитину, чи не вузька на тебе];
    5) что на вес (проверять) - прикидати, прикинути, приважувати, приважити, (на счёт, на меру: проверять, рассчитывать) прикидати, прикинути що. [Прикинув на руку (на око) - ні, не буде трьох хунтів. Приважує на руці, мов силу в йому зна (Квітка). Щось обмірковував, прикидав, обраховував (Коцюб.)]. -кинь на счотах, много ли всего будет - прикинь-лиш на рахівниці, чи багато буде. Прикинутый - прикинутий, докинутий.
    * * *
    I несов.; сов. - прикид`ать
    ( прибрасывать) прикида́ти, прики́дати
    II несов.; сов. - прик`инуть
    1) ( прибавлять) підкида́ти и підки́дувати, підки́нути, прикида́ти, прики́нути, докида́ти, доки́нути
    2) ( примерять) приміря́ти и примі́рювати, приміря́ти; прикида́ти, прики́нути
    3) (приблизительно определять; соображать) прикида́ти, прики́нути

    Русско-украинский словарь > прикидывать

  • 122 прилагать

    приложить
    1) прикладати и прикладувати, прикласти и приложити, притулювати и притуляти, притулити, (во множ.) поприкладати и -кладувати, поприложувати, попритулювати що до чого - см. Прикладывать 1. [Останніми часами знов до нас вертається старий спосіб - прикладати до літературних з'явищ принцип виключно естетичної оцінки (Єфр.). Це я свою власну погану мірку прикладаю до всіх (Крим.)]. -гать свои знания к делу, к практике - знання свої до діла (до життя), до практики прикладати. -жить прозвище - приложити (притулити) прізвище. [Притулили до його сю вигадку, а воно зовсім до його й не пасує (Гр.)]. -жить руку - підписати(ся), підпис положити. Руку -жил - рукою власною підписався. -жить печать - приложити, притиснути печатку. Ума не -жу - ради собі не дам. Он ни к чему рук не -гает - він і за холодну воду не береться;
    2) (прибавлять) додавати, додати, докладати, докласти и доложити, (присоединять) долучати, долучити що до чого. [Про кожну розкаже, ще й свого докладе (Грінч.)]. -жить документы к прошению - додати (долучити) документи до прохання. -ложи ещё рублик - іще карбованчика додай, доклади; срв. Прибавлять. -гать, -жить к чему старание, труд, руки - докладати, докласти и доложити, додавати, додати рук, праці до чого. [Схотілося й собі докласти рук, попрацювать (Грінч.). До всього треба робітникові доложити своїх рук (Єфр.). Додай рук, то вимиєш до діла (Полт.)]. -гать силу, усилия - докладати сили, зусиллів. Приложенный -
    1) прикладений, приложений, притулений;
    2) доданий, докладений и доложений, долучений.
    * * *
    несов.; сов. - прилож`ить
    1) (прибавлять, присоединять) додава́ти, дода́ти и пододава́ти, доклада́ти, докла́сти; диал. приклада́ти, прикла́сти
    2) ( применять) застосо́вувати, застосува́ти, приклада́ти, прикла́сти; (старания, силы) доклада́ти, докла́сти

    Русско-украинский словарь > прилагать

  • 123 прилежать

    1) притикати(ся), прилежати до чого, межувати, сумежити з чим - см. Прилегать 1;
    2) (быть прилежным) братися (щиро) до чого, пильнувати чого, упадати коло чого. -жать наукам - братися (щиро) до наук.
    * * *
    1) (к чему, чему - относиться с прилежанием) бра́тися (беру́ся, бере́шся) [щи́ро] (до чого); ( иметь склонность) ма́ти на́хил (до чого)

    \прилежать жа́ть к нау́кам — бра́тися [щи́ро] до нау́к

    2) см. прилегать 2)

    Русско-украинский словарь > прилежать

  • 124 применительно

    к кому чему пристосовуючись, стосовно до кого, до чого, (соответственно) відповідно до чого, (согласно) згідно з чим, (сравнительно) проти кого, проти чого. [Пристосовуючись до обставин. Проти тебе (як рівняти до тебе) я ще не старий. Чобіт шиється проти ноги (Звин.)].
    * * *
    нареч.
    (к чему) стосо́вно (до чого); ( соответственно) відпові́дно (до чого, чому)

    Русско-украинский словарь > применительно

  • 125 применять

    применить
    1) что к чему (прикладывать) - прикладати, прикласти, приложити що до чого. [Виводів з свого читання до власного життя не прикладала (Грінч.). Що де почує, то все до себе й прикладе. Вертається старий спосіб - прикладати до літературних з'явищ принцип виключно естетичної оцінки (Єфр.)]. -нить закон, статью закона - прикласти, застосувати закон, статтю закона до кого, до чого;
    2) (употреблять) уживати, ужити, заживати, зажити чого до чого. [Уживати нових методів. Хитрощів зажити треба (Грінч.)]. Придётся -нить иные способы - доведеться ужити инших заходів;
    3) (приспособлять) при[за]стосовувати, при[за]стосувати кого, що до чого;
    4) что к чему (сравнивать) - прирівнювати, прирівняти, примінювати, примінити кого, що до кого, до чого. [Прирівняв свою халупу та до палацу. Така гарна дівчина, що вже не знаю, до чого й примінити]. Применённый - прикладений, приложений; ужитий; при[за]стосований до чого; прирівняний, примінений до кого, до чого. [Ідеї Шевченкові, прикладені до практики (Грінч.). Ужиті способи].
    * * *
    несов.; сов. - примен`ить
    1) (что) застосо́вувати, застосува́ти (що); (принципы, правила) приклада́ти, прикла́сти и приложи́ти; ( употреблять) вжива́ти, вжи́ти (чого)
    2) ( приспосабливать) пристосо́вувати, пристосува́ти и попристосо́вувати
    3) ( к кому - сравнивать) порі́внювати, порівня́ти ( з ким и до кого), прирі́внювати, прирівня́ти (до кого)

    Русско-украинский словарь > применять

  • 126 примешивание

    (о тесте)
    I. примішування, домішування чого.
    II. Примешивание -
    1) чего к чему, во что - примішування, домішування чого до чого, в що;
    2) кого, чего к чему (припутывание) - приплутування кого, чого до чого, уплутування кого, чого в що, пришивання кого до чого.
    * * *
    I
    домі́шування, примі́шування
    II
    1) домі́шування, примі́шування
    2) приплу́тування

    Русско-украинский словарь > примешивание

  • 127 приобщаться

    приобщиться
    1) долучатися, долучитися, прилучатися, прилучитися, приєднуватися, приєднатися, бути долученим, прилученим, приєднаним до чого. -щиться европейской культуре - приєднатися, прилучитися до европейської культури;
    2) -ться св. Таин - запричащатися, запричаститися, причащатися, причаститися, сакраментуватися, засакраментуватися, законюватися и законятися, законитися.
    * * *
    несов.; сов. - приобщ`иться
    1) (к кому-чему, чему) прилуча́тися, прилучи́тися (до кого-чого); ( присоединяться) приє́днуватися, приєдна́тися, долуча́тися, долучи́тися (до кого-чого)
    3) страд. (несов.) прилуча́тися; залуча́тися; приє́днуватися, долуча́тися

    Русско-украинский словарь > приобщаться

  • 128 присаживать

    присажать и присадить
    1) (прикреплять что к чему) прикріпляти, прикріпити, приробляти, приробити; (пуговицы) пришивати, пришити що до чого;
    2) кого к чему, за что - присаджувати, присадити и присадовити кого до чого, за що. [Пора за гребінь присадити, нехай пряде (Харк.)];
    3) (сажать прибавочно) присаджувати, присадити, досаджувати, досадити, (во множ.) поприсаджувати, подосаджувати чого. Присаженный -
    1) прикріплений, прироблений; пришитий;
    2) присаджений, присадовлений;
    3) присаджений, досаджений. -ться -
    1) прикріплятися, бути прикріпленим, прироблятися, бути приробленим; пришиватися, бути пришитим;
    2) присаджуватися, бути присадженим, присадовленим. -вайтесь - сідайте; срв. Приседать 2;
    3) присаджуватися, бути присадженим, досаджуватися, бути досадженим;
    4) (оседать) (о)сідати, (о)сісти.
    * * *
    несов.; сов. - присад`ить
    1) ( добавочно сажать) доса́джувати, досади́ти и подоса́джувати, підса́джувати, підсади́ти и попідса́джувати, приса́джувати, присади́ти
    3) мет. приса́джувати, присади́ти
    4) (заставлять сидеть; осаживать) приса́джувати, присади́ти

    Русско-украинский словарь > присаживать

Страницы

См. также в других словарях:

  • чему — ЧЕМУ. дат. от что1. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ЧЕМУ — нареч., южн., зап. чому, чаму, отчего, почему, почто, для чего. | дат., мест. что. Ен ня даец! Чаму? Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • Чему на самом деле учит Библия? — «Чему на самом деле учит Библия?»  224 страничная книга, изданная Обществом Сторожевой башни, Свидетелями Иеговы. Книга была изданна в 2005 году. С того времени было напечатано более 57 000 000 экземпляров этой книги на 179 языках.… …   Википедия

  • Чему быть, того не миновать — Чему быть, того не миновать. Ср. Видно судьбѣ угодно было заставить меня испытать муки... Не даромъ я противился... Старался противиться; да знать, чему быть, того не миновать. Тургеневъ. Дымъ. 16. Ср. Философъ Хома Брутъ (въ семинаріи)... часто… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Чему смеетесь? Над собою смеетесь! — Чему смѣетесь? Надъ собою смѣетесь! Ср. Найдется щелкоперъ, бумагомарака, въ комедію тебя вставить. Вотъ что̀ обидно! чина, званія не пощадитъ, и будутъ всѣ скалить зубы и бить въ ладоши. Чему смѣетесъ? Надъ собою смѣетесь! Гоголь. Ревизоръ. 5, 8 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • чему-чему — Чему чему, а этому я не поверю …   Орфографический словарь русского языка

  • Чему посмеешься, тому послужишь — Чему посмѣешься, тому послужишь. Ср. Въ смѣхѣ есть примиряющая и искупляющая сила и если не даромъ сказано «чему посмѣешься, тому послужишь», то можно прибавить: что надъ кѣмъ посмѣялся, тому ужъ простилъ, того даже полюбить готовъ. Тургеневъ.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Чему посмеешься, тому и поработаешь. — Чему посмеешься, тому и поработаешь. См. ВИНА ЗАСЛУГА Чему посмеешься, тому и поработаешь. См. ПРАВДА КРИВДА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • чему быть, того не миновать — прил., кол во синонимов: 7 • не миновать (4) • не уйти (4) • неизбежный (38) • …   Словарь синонимов

  • чему быть, тому не миновать — прил., кол во синонимов: 6 • не миновать (4) • не уйти (4) • неизбежный (38) • …   Словарь синонимов

  • Чему с молоду не научился, того и под старость не будешь знать — Чему съ молоду не научился, того и подъ старость не будешь знать. Ср. Was Hänschen nicht lernt, lernt Hans nimmermehr. Ср. Ce que Jeannot n’apprend pas, Gros Jean ne le saura pas. Ср. Зеленѣющее дерево (еще сырое) можно выпрямить, но не сухое… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»