стиха

1) стих; строка́

2) tb pl стихи́; поэ́зия

3) систе́ма стихосложе́ния; стих

4) разг стихотворе́ние; стих; стишо́к ирон

зрідка, порідку[о], обрідь, (от времени до времени) вряди-годи, ряди-в-годи, вряди-часи, коли-не-коли, негусто-нечасто, (кое-где) подекуди, де-не-де; срвн. Иногда. [Ой гаю мій, гаю, розсаджений зрідка (Пісня). Розсадила капусту обрідь (Звин.). Вітер заснув, затих і тільки зрідка колишеться серед зеленого листя (Грінч.). Стиха-стиха, порідко, щоб кого не розбудити, вистукує сторож (Васильч.). Та й сього припадало дуже порідку (М. Вовч.). Вони не переставали вряди-годи листуватися з професором (Крим.). Траплялося се ряди-в-годи (Кон.). Подекуди росте травка і та посихає (Рудан.)].

* * *

1) ( иногда) зрі́дка; ( время от времени) коли́-не-коли́, вряди́-годи, поде́коли; диал. десь-коли́сь

2) (кое-где, местами) зрі́дка, поде́куди, де-не-де́, де́-де; диал. десь-не-де́сь, десь-коли́сь

1) вопросит. - хто? (р., вин. кого, дат. кому, после предлог. (до) кого, (на) кому, тв. ким, местн. (на) кім, (на) кому). [Кого я? - де? - коли любив? Кому яке добро зробив? (Шевч.). На кого ти покинув худобу дома? (Мирний)]. Кто здесь, там? - хто тут, там? Кто вы такой? - хто ви такий? хто ви будете? (зап.) хто ви за о[ї]ден (за о[ї]дні)? Кто идёт? - хто йде? Кого вам надо? - кого вам треба? От -го это письмо? - від кого цей лист? За -го вы меня принимаете? - за кого ви мене маєте (вважаєте)? Кому жизнь не мила! - кому життя не миле (не любе)! Кем это сделано? - хто це зробив? Кем вы недовольны? - з кого (ким) ви незадоволені? Кто же? - хто-ж? Кто бы? - хто-б? Кто бы это (был)? - хто-б (хто- ж би) це (був)? Кто бы не хотел? - хто-б не х(о)тів?

2) указат., относит. - хто. [Знаю тебе, хто єси (Єв. Мр.). Недоля не бачить, з ким їй жартувати (Шевч.)]. Вот кто - ось (от, он) хто. Тот, кто; тот, кого и т. д. - той, хто (що); той, кого (що його, якого, котрого) и т. д. [Хто не працює, той не їсть (Київщ.). Хіба-ж вони не слуги слуг того, кого ви князем темряви назвали? (Л. Укр.). Нехай-же працюють словами й пером ті, що мають дві шкури в запасі (Самійл.)]. Тот, кем вы были обижены, наказан - хто вас покривдив, того покарано. Кому бы учить, тот сам дурит - кому-б учити, той сам дуріє. Некого, Некому - см. отдельно. Не у кого - см. Кого;

3) неопр. - хто. [Стиха-стиха, порідко, щоб кого не розбудити, вистукує сторож (Васильч.)]. Кабы кто знал моё горе! - коли-б (якби, щоб) хто знав моє горе! Что у кого болит, тот о том говорит - що кого болить, той про те й говорить. Кому-кому, а вам бы не следовало этого делать - кому-кому, а вам-би не слід цього робити. Кто-кто; кого- кого; у кого - у кого и т. д. - хто - хто, кот(о)рий (котре) - кот(о)рий (котре); кого - кого, кот(о)рого - кот(о)рого; у кого - у кого, у кот(о)рого - у кот(о)рого и т. д. [Хто так, а хто сяк (Сл. Гр.). Що кого втомило: кого щастя, кого сльози, - все нічка покрила (Шевч.). Кому воля, а кому неволя (Мирний). Котрий пише, котрий читає, а котрий то й байдики б'є (М. Вовч.). Він пізнав, котре в селі найбільший злодій, котре найбільший багач (Стефаник)]. Кто бы ни; кого бы ни и т. д. - хоч-би хто, хоч хто, хто-б не, аби-хто; хоч-би кого, хоч кого, аби-кого, кого-б не и т. д. Кто бы он ни был - хоч-би хто він (хто-б він не) був, аби-хто. [Кождому, аби-хто, уміла дотяти своїм бистрим язиком (Франко)]. Кто бы ни говорил, не слушай - хоч- би хто казав, не слухай; хоч хто казатиме, не слухай (Сл. Гр.). Кто бы ты ни был, я тебя не выдам - хоч-би хто (ким) ти був, я тебе (на тебе) не викажу. Кого бы я ни попросил, все отказываются - кого-б я не попросив, усі відмовляються. -го бы (то) ни было - хоч кого, хоч-би кого, хоч-би хто там був, аби-кого, будь-кого, кожного. От -го бы то ни было - хоч- би від кого, від будь-кого, від кого-будь. Я рада каждому письму, от -го бы оно ни было - я радію з кожного листа, хоч-би від кого він був. Я не жду ничего от -го бы то ни было - я не чекаю нічого ні від кого. Я был бы рад кому бы то ни было - я зрадів-би (був-би радий) хоч кому (хоч-би кому, будь-кому, аби-кому, хоч-би хто там був, кожному). Больше чем кто бы то ни было - більш ніж хто (ніж будь-хто). Не кто иной, как - не хто (инший), як. [І зробив це не хто, як він сам (Крим.)]. Кто-то, кого-то, кому-то - хтось, когось, комусь. [Прийшов хтось та взяв щось, бігти за ним - не знаю за ким (Номис). Хтось утік, а когось, кажуть, таки зловлено (Київщ.). Я знаю, комусь-то вона серденько крає (Л. Укр.)]. Кто-нибудь, кто-либо; кого-нибудь, кого-либо и т. д. - хто, хтось, хто-небудь, котрий(сь), (кто бы то ни был) будь-хто, хто-будь, аби-хто, (пров.) будлі-хто; кого, когось (после предл. кого, когось), кого- небудь, котрого(сь), будь-кого, кого-будь, аби-кого, будлі-кого и т. д. [Може хто вас полаяв? (М. Вовч.). Може кого з рідні моєї бачили? (Київщ.). Як хтось почне, то й я робитиму (Н.- Лев.). Згадай же хто-небудь її на сім світі (Шевч.). Не ти, так хто-будь купить (Київщ.). Треба-ж колись будлі-кого покохати та й заміж піти (Н.-Лев.)]. Кого-нибудь одного (из двух) - когось одного, котрогось (із двох). Если меня кто-либо спросит, скажите, что - коли про мене хто спитається, скажіть (скажете), що. Не думаю, что бы кто-нибудь знал об этом - не думаю, щоб хто(сь) про це знав. Сомневаюсь, что бы кто-либо из вас мог сделать это - не думаю, щоб котрий з вас міг зробити це. Он счастливее, чем кто-либо - він щасливіший за будь-кого (як хто). Пусть это сделает кто-нибудь другой - хай це зробить хто инший. Ему всегда хочется кого-нибудь осуждать - його (йому) завжди кортить когось судити. Кому- нибудь да понравится - комусь та сподобається. Пусть кто-нибудь попробует - будет меня помнить - хай-но спробує котрий(сь) (котре), пам'ятатиме мене; ану спробуй котрий, будеш мене пам'ятати. Пусть кто-либо из вас решится - хай котрий (котре) зважиться. С кем-нибудь, с кем-либо и т. п. - з ким(сь), з ким-небудь, (с кем бы то ни было) будь, з ким, з котрим(сь), з ким-будь, аби з ким, (пров.) будлі з ким. [Станеться, хоч і не зо мною, хоч і аби з ким, яка причина (Квітка)]. Кто-попало; кого-попало и т. д. - будь-хто, хто-будь, аби- хто; будь-кого, кого-будь, аби-кого, (пров.) кого-попадя и т. д. Кто-угодно, кто ни есть; кого-угодно, кого ни есть и т. д. - будь (будлі)-хто, хто-хоч, аби-хто; будь (будлі)-кого, кого-хоч, аби-кого и т. д. [Віддаси кому-хоч (Київщ.). Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис)]. Кого, кому вам угодно - кого, кому хочете. Это сделает и кто-угодно - це зробить і аби-хто (і будь-хто). Редко кто - мало-хто, хтось-не-хтось. [Там - у кожній хаті верстат, а у нас хтось-не-хтось (мало хто) тче (Звиног.)]. Кое-кто, кое-кого, кое с кем и т. п. - см. Кое-кто.

* * *

напеть

1) (про себя, только несов.) наспівувати, (гал.) лебедіти, (под нос себе) мугикати, курникати, кургикати що. [Ходить, щось думає, стиха наспівує (Васильч.). Зачав пісню лебедіти слізними словами (Млака). Арію якусь мугикав стиха (Шевч.). Бондар барило й бочку набиває, та ще й курникає (Шевч.)]. Он давно мне -вает (про) это (об этом, эту песенку) - він давно мені про це или цієї (пісні) співає (зап. піє);

2) (для грамоф. пластинки и т. п.) наспівувати, наспівати, (о мног.) понаспівувати що. Я -пел ему за это порядком - я добре вичитав йому за це;

3) (зарабатывать пеньем) заспівувати, заспівати, виспівувати, виспівати що. [Співав цілий вечір, та й карбованця не виспівав (Сл. Ум.)];

4) кому на кого - см. Наговаривать 2. Напетый -

1) наспіваний, понаспівуваний;

2) заспіваний, виспіваний. -ться -

1) наспівуватися, мугикатися, курникатися, кургикатися;

2) наспівуватися, бути наспівуваним, наспіваним, понаспівуваним и т. п.;

2) (вдоволь, сов.) наспіватися, (диал.) напі(я)тися; намугикатися, накурникатися, накургикатися.

* * *

несов.; сов. - нап`еть

несов.; сов. - ст`ихнуть

1. present participle of scan

2. noun tv

сканирование; развертка изображения

* * *

1 (a) растровый

2 (n) ознакомительное исследование; поиск; просмотр; развертка изображения; сканирование; скеннирование

* * *

* * *

* * *

1) подро́бно излага́ть; детализи́ровать

заст. -fasilisha

2) абза́ц; пара́граф

2. fig. усыпля́ть, унима́ть/уня́ть ◄уйму́, -ёт, -ла►, заглуша́ть/заглуши́ть; ∑ стиха́ть/сти́хнуть, утиха́ть/ути́хнуть, успока́иваться/успоко́иться;

■ vpr.

(S') vpr.

2. (disparaître) исчеза́ть/исче́знуть, пропада́ть/ про́пасть ◄-ду, -ёт, -пал►; замира́ть/замере́ть; ти́хнуть ◄passé m -'хнул et тих►, утиха́ть/ути́хнуть, стиха́ть/сти́хнуть (son); га́снуть, угаса́ть/уга́снуть; ме́ркнуть ◄passé m -'кнул et мерк►/по= (lumière);

■ pp. et adj. évanoui, -e

2. fig. (disparu):

vi. рифмова́ть/с=; рифмова́ться ipf.;

■ vt. vx. перелага́ть/переложи́ть ◄-'ит► стиха́ми <в стихи́>;

успока́иваться; утиха́ть/ути́хнуть; уле́чься* pf., стиха́ть/сти́хнуть (seult. pour phénomènes naturels);

gener. snede (стиха), snee (стиха), caesuur, cesuur, rust

1) лит. метрический

а) (относящийся к метрике стиха, учению о стихотворном размере)

б) ( написанный стихотворным размером)

2) метрический, измерительный, мерный

1) скандирование ( стиха)

2) метрика стиха

bereimen vt срифмова́ть (что-л.); вста́вить рифмо́ванные стро́ки (куда́-л.)

bereimen vt сочиня́ть стихи́ (в честь чего́-л.); воспева́ть (что-л.) в стиха́х

bereimen vt заполня́ть [испи́сывать] стиха́ми

reimen I vt рифмова́ть; die Verse sind gut gereimt в э́тих стиха́х хоро́шая ри́фма

reimen II vi сочиня́ть стихи́

reimen III : sich reimen рифмова́ться

reimen III : sich reimen перен. гармони́ровать, сочета́ться

das reimt sich nicht (zusammen), das reimt sich wie Fastnacht und Karfreitag э́то соверше́нно не вя́жется одно́ с други́м

reime dich oder ich fresse dich хо́чешь не хо́чешь, а рифму́йся; ни скла́ду ни ла́ду (о плохи́х стиха́х)

v. Sturm стиха́ть /-ти́хнуть, затиха́ть /-ти́хнуть, утиха́ть /-ти́хнуть. v. Geräusch auch гло́хнуть за-. v. Klang, Laut auch замира́ть /-мере́ть. v. Wellen, Wogen; v. Beifall, Gelächter стиха́ть /-. v. Erregung, Empörung уле́чься pf. v. Ansturm спада́ть /- пасть. die Wogen < Wellen> der Begeisterung sind verebbt воодушевле́ние спа́ло

разме́р стиха́, стихотво́рный разме́р. in was für einem Versmaß ist das Werk abgefaßt? каки́м разме́ром (стиха́) <каки́м стихотво́рным разме́ром> напи́сано да́нное произведе́ние ?

тихий, повільний, лагідний, сумирний, тихо, повільно ВН, П, СМ, БТ, Г, К, М, СК; йаваш ишле- СМ; йаваш-йаваш тихо, потихеньку, поступово, потроху, помалу, повільно СМ, Г, СК; йаваш-йаваш хората болуй сварка виникає стиха СМ; йаваш-йаваш йерийе хайтыйых ми поволі повертаємося назад К; йаваш-йаваш доғру т'ит іди, не поспішаючи, прямо М; йаваш-йаваш д'ечиний живе собі помалу СК; башлады Шахсене ағлама сӧлеп-сӧлеп йаваштан Шахсене почала плакати і стиха говорити Г; пор. йуваш, йываш.