-
41 очередь
1) (место по порядку) черга, черед, (р. череду), колія, ряд (р. ряду). На -ди - на черзі. По -ди, в -дь - чергою, по черзі, за чергою, почережно, по-ряду, у колію, по колії. [І встає ігумен перший, і всі встали за чергою (Франко). Котляревський по-ряду присвячує увагу свого сміху різним шарам людськости (Єфр.). По колії підходили, і кожен розписувався (Свид.)]. Не в -дь, вне -ди - без черги, через чергу, безчережно. [Як-би повіз хабарця, то й через чергу перепущено-б]. В порядке -ди - за рядом, по-ряду черги. [Правив по-ряду черги своєї службу божу (Св. Письмо)]. В первую -дь - у першу чергу, в першім ряді, в першій лінії, вперед, насамперед. Срв. Прежде (всего). В свою -дь - і собі, своєю чергою, (і)знов, і собі знов, на свій пай. [Наум, дивлячись на неї, що вона стала розважатись, і собі повеселішав (Квітка). Але тим, ізнов, хотілось попрощатися з гостями (Крим.). Вона на свій пай думала, що вже краще від її парубка і на світі нема (Квітка)]. -дь за кем - черга кому. [Він зробив своє, черга иншому]. -дь за мною - моя черга, мені черга. Соблюдать -дь - пильнувати, додержувати черги, тримати чергу. Ждать -ди - черги дожидатися, ждати на чергу, чекати ряду, за[до]стоювати черги. [Вешталися люди, що застоювали черги в млині]. Дождаться -ди - діждатися черги, засидіти черги. [Ждали довгенько, поки черги засиділи]. Попасть в -дь - під чергу прийтися. Наступает -дь другого, другому - приходить на иншого. -дь наступила - прийшла черга, прийшла колія, прийшов ряд. [Прийшла колія, так треба йти]. И тебе наступит -дь - і до тебе ряд до[і]йде, і тобі ряд дійде. Быть, стоять на -ди (о делах, вопросах) - бути, стояти на деннім порядку, на черзі дня. Ставить, поставить на -дь (дело, вопрос) - ставити, поставити на порядок денний (справу, питання);2) (ряд ожидающих, хвост) черга, ряд. [Стоїть коло контори довгий ряд людей]. Стоять в -ди - стояти в черзі.* * *1) че́рга и черга́; диал. ко́лія, ряд, -увне о́череди — по́за че́ргою, позачерго́во, позачере́жно
в пе́рвую \очередь — наса́мперед, передусі́м, передовсі́м, найпе́рше, щонайпе́рше
2) воен. че́рга -
42 подчинять
подчинить кого кому підбивати, підбити, підгортати (и підгортувати), підгорнути, підвертати, підвернути, підхиляти, підхилити, підклоняти, підклонити, нахиляти, нахилити кого під кого, під що (или реже кого кому, чому під спід), (покорить) підкоряти, підкорити кого кому, чому, під кого, під що, скоряти, скорити, покоряти, покорити, (подневолить) підневолювати, підневолити кого кому, чому, (чаще о чувствах поведении и т. д.) піддавати, піддати, підпорядковувати, підпорядкувати що чому, (о мн.) попідбивати, попідгортати, попідвертати, попідхиляти, понахиляти, попідкоряти, попідбивати кого кому и під кого. [Попідбивав під себе багато країв і миру (Гн.). Капіталісти підбили під себе панство й попівство і стали сущими владиками світу (Єфр.). Під себе ми своїх сусід не підгортали (Куліш). Підверне всіх собі під спід (Котл.). Не підхилив-би я під иншу волю своєї волі (Куліш). Олег, підклонивши під себе Деревлян і инших сусід, раз-у- раз спускався Дніпром у море (Куліш). Одному змаганню піддає всі инші сторони своєї істоти (Єфр.)]. -нить кого себе - підбити, підгорнути кого під себе. [Підбили під себе два перші стани людности (Єфр.)]. -нить рабочих капиталистам - підбити, підгорнути робітників (робітництво) під капіталістів. -нить кого своему влиянию - підбити кого під свій вплив. -нять себе, своей власти - підбивати, підгортати и т. д. кого під себе, кого собі під спід, кого під свою руку, під свою волю. -нять игу - підгортати кого и т. д. під кормигу. -нять, грам. - підряджувати, підрядити що чому. Подчинённый, прич. -1) підбитий, підгорнутий, підхилений, підклонений, підкорений, підневолений, підданий; (грам.) підряджений;2) см. Подчинённый.* * *несов.; сов. - подчин`ить1) (покорять; делать послушным) підкоря́ти, підкори́ти; підхиля́ти, підхили́ти2) ( ставить в зависимость) підпорядко́вувати, підпорядкува́ти; (несов.: поставить под непосредственное руководство иногда)3) грам. підпорядко́вувати, підпорядкува́ти (що чому)4) см. подвергать 1) -
43 строить
1) (сооружать, возводить) costruire, erigere, edificare2) ( вычерчивать) costruire3) ( составлять) costruire, compilare, comporre4) ( мысленно намечать) fare, tracciare, abbozzare5) ( основывать) basare6) (делать, устраивать) fare, tramare••строить глазки — civettare, fare la civetta
7) ( ставить в строй) schierare8) (представлять, изображать) fare, rappresentare* * *I стр`оитьнесов. В2) перен. ( создавать) edificare vt; costruire vt, fare vt; creare vt3) спец. ( вычерчивать) disegnare vt, tracciare vi4) (организовать, составлять) compilare vt, organizzare vtстроить фразу — comporre / costruire una frase
5) ( намечать) tracciare vt, abbozzare vt; progettare vtстроить предположения — fare / avanzare delle congetture
6) на + П ( основывать) basare vt; impostare vt7) разг. ( устраивать) fare vtстроить козни — ordire trame; macchinare intrighi
строить гримасы — fare smorfie / boccacce
8) воен. ( ставить в строй) formare vt, schierare vtстроить колонну — incolonnare vt, ordinare in colonna
••II стро`итьстроить из себя кого-л. — assumere una posa da..., posare a...; atteggiarsi a...
сов. Вtriplicare vt, rinterzare vt* * *v1) gener. alzare, gettare, architettare (здание), costruire, edificare, erigere, fabbricare, fondare, rizzare, tramare (козни)2) obs. bastire3) liter. congegnare (фабулу, сюжет и т.п.)4) milit. formare, schierare5) gram. costruire (предложение)6) archit. girare -
44 подчинять
* * *несовер.подчинять своё поведение установленным правилам
— падпарадкоўваць свае паводзіны вызначаным правілам3) (ставить под непосредственное руководство — по службе, работе) падначальваць -
45 назначать
назначить1) (обозначать, отмечать что) значити, визначати и визначувати, визначити, зазначати и зазначувати, зазначити, на[по]значати и на[по]позначувати, на[по]значити, відзначати и відзначувати, відзначити, (о мног.) позначити, повизначати, повизначувати и т. п. що. [Визначує дорогу блискавицям (Куліш)]. -чить границы чему - визначити межі чого. -чить север и юг на карте - зазначити (позначити) північ і південь на мапі (на (географічній) карті). -начь верх на тюке - на[по]значи верх на паці;2) (определять что кому, чему, для кого, для чего, предназначать на что) призначати и призначувати, призначити, визначати и визначувати, визначити, приділяти, приділити, (наметить) назнаменати, (о мног.) попризначати, попризначувати, повизначати, повизначувати, поприділяти що кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що. [Делегаціям від селян призначено ці місця, а від робітників - оці (Київ). Я призначив читання на один вечір (Грінч.). Шевченко, пишучи свої твори, не призначав їх за-для читання народові (Грінч.). Частину свого заробітку він призначив на певну мету (Київ). Я визначила розписання таке, що на російську мову йде небагато годин (Крим.). У ту башточку вкидали дівчат і замикали там чи на два тижні, чи на два роки, - то вже як пан приділить (М. Вовч.). Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть (М. Вовч.). Брахманізм обеззброїв стихійність цих поривів, назнаменавши, як час для їх здійснення, два останні перегони на життьовому шляху (М. Калин.)]. -чить заседание на пятницу - призначити засідання на п'ятницю. -чить награду - призначити нагороду. -чать наказание - визначати (призначати) кару. -чить опеку над кем - призначити опіку над ким. -чать, -чить плату - визначати, визначити, призначати, призначити, класти, покласти плату (платню). [Плату кладуть чималу їй за рік (Грінч.)]. -чить в продажу, к продаже что - призначити до продажу що. -чать работу кому - призначати (визначати) працю кому. -чить себе сделать что - призначити собі (сказати собі) зробити що. [Як чого не скінчить у тиждень, що казала собі скінчити, то… (М. Вовч.)]. -чить свидание кому - призначити побачення кому. Мне -чили притти в понедельник - мені призначено прийти в понеділок. -чать следствие - призначати слідство. -чать срок - призначати (визначати) термін (строк, речінець). -чать, - чить цену - визначати, визначити, класти, покласти, становити, постановити, нарядити ціну. [Ціну на землю визначали вони всі гуртом (Грінч.). Базар ціну становить (Богодух.). Взяли тому коню ціну нарядили - півтораста карбованців та й чотири (Пісня)];3) (на должность, для исполнения какой-либо обязанности) призначати, призначити, настановляти и настановлювати, настановити, наставляти, наставити, ставити, поставити, становити, постановити кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяти, приділити кого за кого, нарядити кого ким, (гал.) іменувати, на(й)менувати кого ким, на яку посаду, (о мног.) попризначати, понастановлювати, понастановляти, понаставляти, поприділяти; (только куда, кому, к кому) надавати, надати (о мног.) понадавати кого куди, кому, до кого. [Неписьменних не призначають на відповідальні посади (Київ). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили (ЗОЮР I). Щоб воєводами настановити, того не буде зроду (Л. Укр.). Князями нас понастановляє (Куліш). Нас ніхто не обирав, нас настановили на парафії (Н.-Лев.). Його скинули з пристава й настановили на стражника (Васильч.). Вони його поставили собі лакеєм (Грінч. I). Соргія поставив пан за ключника (Основа 1862). Постановили на дяка (М. Вовч.). Постановили її за царинного (Кониськ.). Пан приділив батька за лісника (М. Вовч.). Доти чоловік добрий, доки його десятником не нарядили (Приказка). Агрономів надають нам з Київа (Київщ.)]. -чить наследника - призначити спадкоємця. -чить кого опекуном над кем - призначити (настановити) кого опікуном (на опікуна, за опікуна) над ким. [Громада настановила над їми опікуном Панаса Момота (Грінч.)]. -чить себе преемника - призначити собі наступника. -чить сына в военную службу - призначити сина до військової служби. -чать, -чить кому какую-либо роль в чём - призначати, призначити, приділяти, приділити кому яку ролю в чому. [Салкові, що мав грати старшину, приділили роль свідка (Грінч.)];4) (о судьбе: предопределять) судити, присудити, призначати, призначити, приділяти, приділити, надавати, надати, нарікати, наректи, назнаменувати кому що. [Мені літа тії доля присудила (Рудан.). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш)]. Назначаемый - визначуваний, зазначуваний; настановлюваний, призначуваний и т. п. Назначенный -1) визначений, зазначений, на[по]значений, відзначений, повизначуваний и т. п.;2) призначений, визначений, приділений, покладений, поприділяний и т. п. [Творчі сили, - ті гнатимуть вас у призначене місце (Франко). Заковане в залізні обручі письменство незабаром переросте призначену йому мірку (Рада). Гроші, від громади призначені на школу (Грінч.)]. -ная цена - визначена ціна. В -ный час, в -ное время - у призначену годину (призначеної години), у призначений час (призначеного часу);3) призначений, настановлений, наставлений, поставлений, постановлений, приділений, наряджений, іменований, наданий, попризначуваний и т. п. Вновь -ный - новопризначений, новонаставлений ким, на кого, за кого, на яку посаду, новонаданий кому, до кого;4) суджений, присуджений, призначений, приділений, наданий, наречений, назнаменований. [До своєї мети, назнаменованої йому од бога, дійде (Куліш)]. -ться -1) визначатися и визначуватися, бути визначуваним, визначеним, повизначуваним и т. п.;2) призначатися и призначуватися, бути призначуваним, призначеним, попризначуваним и т. п. [Речінця побутові на Запоріжжі не визначалося нікому (Куліш). Щоб полагодити спір, визначується губерніяльна комісія (Франко). Її ще здавна призначено мені (Грінч.). Почала лічити йому лінійкою в долоню, скільки було то вже йому призначено (Васильч.)]. Деньги -чались на одно, а пошли на другое - гроші призначено було на одно, а пішли на инше. Срок -чался длинный, а теперь его сократили - термін (строк, речінець) призначено (визначено) було довгий, а тепер скорочено. Срока не -чалось никому - терміну (строку, речінця) не становлено (не визначали, не визначалося) нікому;3) призначатися, настановлятися и настановлюватися, бути призначуваним, настановлюваним, призначеним, настановленим, попризначуваним, понастановлюваним и т. п. ким, на кого, за кого, на яку посаду. [Панна настановляється на вчительку в село С. (Коцюб.). Ті батюшки, що вчилися в академії й були понастановлювані на парафії (Н.-Лев.). Інструктора від нас забрано, а нам надано иншого (Київщ.). Полковники і сотники надані теж із польського панства (Куліш)]. Он -ется инструктором - його призначено (настановлено, призначають, настановляють) на (за) інструктора. -ется комисия для рассмотрения дела - призначається комісія (призначають комісію), щоб розглянути справу. -ется следствие по этому делу - призначається (призначають) слідство в цій справі;4) судитися, призначатися, приділятися, бути призначеним, приділеним, наданим, назнаменованим, нареченим. [Щоб не було одних, яким ніби призначено тільки працювати, і других, яким призначено з чужої праці живитися (Рада). Шлях без міри, вік без ліку їй надано від творця (Самійл.). Та вже коли наречено вмирати, і знахури не відшепчуть (ЗОЮР I)].* * *несов.; сов. - назначить1) призначати и призначувати, призначити и призначити а мног. попризначати; ( определять) визначати и визна́чувати, ви́значити\назначатьть лека́рства — признача́ти, призна́чити лі́ки
\назначатьть свида́ние — признача́ти, призна́чити побачення
\назначатьть цену — признача́ти, призна́чити (визначати, визначити) ці́ну
2) (куда; кем - на должность, работу) признача́ти и призна́чувати, призна́чити и мног. попризначати (куди; ким, на кого, за кого); (ставить кем-л.) наставля́ти, наста́вити и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти и мног. понастановля́ти и понастано́влювати (ким, на кого, за кого); (направлять куда-л.) наряджа́ти, наряди́ти (куди) -
46 сообщать
несов.; сов. сообщи́ть1) сказать, написать какие-л. сведения mít|teilen (h) что-л. A, о чём-л. → A, кому-л. DОн сообщи́л нам свой но́вый а́дрес. — Er téilte uns séine néue Adrésse mít.
О своём прие́зде он всегда́ сообща́ет нам зара́нее. — Séine Ánkunft teilt er uns ímmer réchtzeitig [im Vóraus] mít.
Сообщи́ нам, пожа́луйста, о нём всё, что тебе́ изве́стно. — Téile uns bítte álles über ihn mít, was du weißt.
В своём письме́ он сообща́ет, что... — In séinem Brief teilt er mít, dass...
2) информировать - о средствах массовой информации и др. mélden (h) о чём-л. → A; beríchten (h) о чём-л. über A; mít|teilen ↑ о чём-л. → AГазе́ты сообща́ют о прибы́тии делега́ции. — Die Zéitungen mélden die Ánkunft der Delegatión [téilen die Ánkunft der Delegatión mit, beríchten über die Ánkunft der Delegatión].
По ра́дио сообща́ли о прибы́тии делега́ции. — Im Rádio wúrde über die Ánkunft der Delegatión beríchtet. / Das Radio méldete die Ánkunft der Delegatión [téilte die Ánkunft der Delegatión mít].
Газе́ты сообща́ют (о том), что... — Die Zéitungen mélden [téilen mít, beríchten], dass...
Как нам то́лько что сообщи́ли,... — Wie uns soében geméldet [mítgeteilt, beríchtet] wúrde,...
3) ставить кого-л. в известность mélden ↑ о ком / чём-л. → A, кому-л. D, куда-л. → bei DМне придётся сообщи́ть об э́том, о ва́шем опозда́нии дире́ктору. — Ich muss das, Íhre Verspätung dem Diréktor mélden.
4) в милицию и др. о правонарушениях, правонарушителях án|zeigen (h) о ком / чём-л. → A, куда-л. → bei D.Мы сообщи́м о нём в мили́цию. — Wir wérden ihn bei der Milíz ánzeigen.
Мы сообщи́ли о кра́же в мили́цию. — Wir háben den Díebstahl bei der Milíz ángezeigt.
-
47 вина
вина (малоупотр.), провина, провинність (р. -ности), (ум.) провинонька, проступок (р. -пку), причина. [Прощайте людям провини їх. За провинності карають]. Взводить, взвести на кого-л. вину - звертати, звернути на кого. Вменять, вменить (ставить, поставить) кому-л. в вину что - привиняти, привинити кому що, ставити, поставити за провину кому що. Искупать вину - покутувати, спокутувати (свою провину). Сознаться в вине - повинитися, признатися до вини. [Коли нашкодила, то й повинися]. Чувствовать за собою вину перед кем-л. - почуватися до вини супроти кого. Без вины - безвинно, безневинно. [Безневинно в'їлися в мене (Кониськ.)];2) причина. По чьей вине - з чиєї причини. По моей вине это произошло - з моєї причини це сталося. По своей вине - самохіть. [Самохіть поїзд утеряли - що-б було поспішитися]. Быть, послужить виною чего - спричинятися, спричинитися чому и до чого, привинитися до чого. [Сама спричинилася своїй смерті].* * *1) ( проступок) прови́на, вина́2) (причина) вина́, причи́напо вине́ чего — ( вследствие чего) че́рез що
-
48 карта
1) (игральная) карта, мн. карти (р. карт). Рубашка -ты - сорочка на карті, спинка карти. Игральные -ты - карти, гральні карти, карти до гри. -та бита! - убита! карта вбита! Бить, крыть -ту - бити, крити карту. Биться, дуться в -ты - різатися, тнутися в карти. Всё на одну -ту поставить - поставити все на одну карту. Ставить на -ту что - класти на карту що; (переносно) важити чим. Гадать на -тах - ворожити на картах (картами). Играть в -ты - грати, заграти, гуляти, згуляти в карти. Колода карт - колода (карт), тас (-су). Открывать перед кем свои -ты - викладати перед ким свої карти (на стіл). Передёргивать - ты - пересмикувати (сов. пересмикнути) карти. Раскладывать -ты - розкидати, розкладати карти. Сдавать -ты - роздавати, роздати, пороздавати, ділити, поділити карти. Смешать кому все -ты - поплутати кому всі карти; (перен.) спаскудити кому всю обідню. Тасовать -ты - тасувати, мастити, талірувати карти. Ходить с -ты - іти, піти картою. В чужих -тах ночует - з ногами в чужі карти лізе;2) (геогр.-топогр.) мапа, карта. [Показує лях на мапі Польщу москалеві (Рудан.)]. Географическая -та Украины - географічна мапа України. -та военных действий - мапа (карта) воєнних (військових) операцій. -та железных дорог - мапа (карта) залізниць. -та полушарий - мапа півкуль земних. -та звездного неба - мапа (карта) зоряного неба. Плоская морская -та - мапа (карта) морська плоска. -та географических открытий - мапа (карта) географічних відкрить. -та (таблица) развития индустрии - мапа (карта) розвитку промисловости. -та стенная - стінна мапа;3) (ресторанная) карта, картка, спис (-су), меню (нескл.). -та кушаний - спис (карта) страв. Обед по -те - обід з карти, з картки.* * *1) геогр. и пр. ка́рта, ма́па2) ( игральная) ка́ртака́рты — мн. ка́рти, род. п. карт
-
49 лицо
1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;8) лице; см. Поличное;9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.* * *1) обли́ччя, лице́; вид, -увверх лицо́м — догори́ обли́ччям (лице́м), горі́ли́ць
вниз лицо́м — вниз обли́ччям (лице́м), долі́лиць
2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́3) ( личность) осо́баот лица́ кого́-чего́ — від ко́го-чо́го, від імені кого́-чого́
4) ( лицевая сторона) лице́5) грам. осо́ба -
50 метить
мечать и мечивать1) (помечать что) значити, позначати, мітити (мічу, мітиш), (зарубками, нарезами) карбувати, (клеймом) таврувати, клейн[м]ити, (о товарах и перен.) шта[е]мпувати. [Уже я й значив шапку, так усе таки крадуть (Лебединщ.). Він свої ягнята мітить (Звин.). Коні таврують або клейнять гарячим залізом (М. Грінч.)]. -тить бельё - значити (мітити) білизну;2) (целить) - а) (в кого, во что, куда) ціляти, цілити, цілитися, націляти(ся) и націлювати(ся), лучити на (в) кого, в (на) що, куди (де), поціляти що, міря[и]ти(ся), наміряти(ся) на (в) кого. [Якраз мені ти в голову ціляєш (Куліш). Цілив (лучив) у ворону, а попав у корову (Номис). На вовка цілиться (Рудан.). Сама добре знаю, що на біду лучу (Чуб. V). Хлопець кидає шапку, а всі кидають камінцями, націляють у ту шапку (Звин.). Де я мірю, там я вцілю (Гол. I)]. -тить ниже - низити, ціляти (лучити, мірити, брати) нижче. [Не вміє він ціляти добре - низить (Грінч.)]. -тить выше - ціляти (лучити, мірити, брати) вище. Он -тит очень высоко (перен.) - він дуже високо ціляє. Он -тит в мой огород - він у мій город ціляє. Он -тит в генералы - він націляється (наставляється, важить) на генеральство, (лезет) він пнеться в генерали; б) (на кого, на что) важити, ціляти, націлятися на кого, на що. [Ой, важу я на цю дівчину вражу, та не знаю, чи буде вона моєю (Н.-Лев.). На віщо-ж ти важила: чи на мого коня вороного, чи на мене, козака молодого? (Ант.-Драг.). На великий посаг він ціляє (важить) (М. Грінч.)]; в) (на кого: намекать) мітити, закидати на кого, мати на меті кого. Говоря это он -тил на известное лицо - кажучи це, він мітив (закидав, думав) на певну особу (или мав на меті певну особу). Меченный - значений, мічений; карбований, таврований, клейнений, шта[е]мпований; позначений, помічений и т. д.; срв. Меченый. [Значені вівці (Богодухівщ.). Позначена білизна (Київщ.). Тавровані коні (Брацлавщ.). Злодій штемпований (Шевч.)].* * *I(ставить знак, метку) зна́чити, мі́титиII м`етить1) ( целить) ці́лити, ці́литися, ціляти, наці́люватися, націля́тися; лучити2) (на кого-что, в кого-что - иметь в виду; намекать) (в кого-що, на кого-що); натяка́ти (на кого-що); ма́ти на меті́ (кого-що)3) (во что - стремиться стать кем-л.) наці́люватися, націлятися (на що), пну́тися (в що)4) ( намереваться) ма́ти на́мір, збира́тися; ( рассчитывать) мі́тити, розрахо́вувати, сподіва́тися -
51 намечать
наметить1) (меткой, знаком) значити, позначати и позначувати, позначити, назначати и назначувати, назначити, зазначати и зазначувати, зазначити, відзначати и відзначувати, відзначити, намічати, намітити, (зарубками) карбувати, накарбувати, (клеймом) таврувати, натаврувати, клейн[м]ити, наклейн[м]ити, (товары) шта[е]мпувати, нашта[е]мпувати, (о мног.) поназначати и поназначувати, позначити, поза[повід]значати и поза[повід]значувати, понамічати, помітити, покарбувати, потаврувати, поклейн[м]ити, пошта[е]мпувати що. [Узяв заступ та лопату, пішов ямки значити (ЗОЮР II). Позначив сокирою дерева ті, що рубати (Богодух.). Позначив найкращі кавуни (Сл. Ум.). Зазначи сього дуба, щоб ізнайти потім (Сл. Гр.). Став кожний заробляти власний хліб, орати землю, зазначати межі (Крим.). Помітили всі рушники (Сл. Ум.)]. Он -тил это место карандашом - він за[від]значив це місце олівцем;2) (перен.: в мыслях) намічати, намітити, накреслювати, накреслити, визначати и визначувати, визначити, назначати и назначувати, назначити що. [Молодий учений накреслив собі широкий план роботи (В. Підмог.)]. Он -тил себе эту цель - він визначив собі цю мету. -тить в общих чертах что - намітити (накреслити) в загальних рисах, (очертить) зачеркнути що. [Куліш пробував зачеркнути вже й межі української критики (Рада)]. -чать, -тить путь кому, чему - намічати, намітити, назначати, назначити, назнаменовувати, назнаменувати шлях (путь, стежку) кому, чому. [Намітити шляхи майбутньої роботи (Пр. Правда). Поставили на науковий грунт українське питання та назначили стежки, якими дальшим поколінням легше було йти (Доман.). (Квітка і Шевченко) познаменували нашій словесності правий і далекий шлях (Куліш)]. -чать ряд мероприятий - намічати (накреслювати) низку заходів. [Наша програма накреслює низку заходів (Азб. Комун.)];3) (наглядывать кого, что) намічати, намітити, наглядати, нагля[е ]діти и наглянути, назирати, назирити, назорити, набачити, назнати кого, що, взяти на око, накинути оком кого, (для какой л. цели ещё) націляти, націлити кого, (упорно, диал.) наповратитися. [Я вже назирила теличку, - коли-б тільки на гроші збитися, зараз куплю (Кониськ.). Ота дівчина, що я назорив, - моя буде (Червоногр.). Виважив двері, щоб живосилом схопити дочку безталанних пожильців, яку назнав собі раніш (Крим.). Инші собаки взяли на око онучкаря - біжать попри віз, хапають зубами за колеса (Франко). Капітан накинув оком Оксану та й почав її хвалити (Квітка). Або забіжи куди-небудь, або- що, бо тебе націлили у привод (Квітка). Націлили мене обікрасти (Канівщ.). Вже коли наповратилися вкрасти мою телицю, то вкрадуть! (Звин.)];4) (нацеливаться в кого, во что) націляти(ся) и націлювати(ся), націлити(ся) на (в) кого, в (на) що, поціляти, поцілити що, наміряти(ся), наміритися на (в) кого. Намеченный -1) позначений, назначений, за[від]значений, намічений, накарбований, наклейн[мл]ений, нашта[е]мпований, поназначуваний, помічений и т. п. [Йду до своєї наміченої стежиночки (М. Вовч.)];2) намічений, накреслений, визначений, назначений, зачеркнутий, назнаменований. Итти прямо к -ной цели - простувати до визначеної мети. -ный к исполнению - призначений (намічений) до виконання;3) нагляджений, наглянутий, назирений, назорений, назнаний, взятий на око, наглянутий оком, націлений. -ться -1) (стр. з.) значитися, назначатися, бути назначуваним, назначеним, поназначуваним и т. п. -ются к рассмотрению такие вопросы - намічено розглянути (обміркувати) такі питання. -ются новые пути - намічено нові шляхи. -ются такие кандидаты - намічено таких кандидатів;2) (возвр. з.) зазначатися, зазначитися, визначатися, визначитися, намічатися, намітитися. [На сході почало пробиватися крізь хмари сонце; спершу зазначилося блідим матовим кружалом (Грінч.). Те, що може визначитися на обрію нової доби (Рідний Край)];3) (вдоволь, сов.) намітитися, (зарубками) накарбуватися, (целясь) націлятися и т. п.; срв. Метить.* * *несов.; сов. - нам`етить1) наміча́ти, намітити, -мічу, -мітиш; ( план) накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити2) (ставить метку, знак) значи́ти и познача́ти и позна́чувати, позна́чити, назначати и назна́чувати, назначи́ти и мног. поназнача́ти и поназна́чувати, наміча́ти и намі́чувати, намітити3) (сов.: нацелить, нацелиться) націлити, націлитися -
52 ничто
мест. ніщо, (диал.) нічого; (ровно, решительно -то) аніщо. [Ніщо не ділило темної ночи від ясного дня (Л. Укр.). Ніщо не забороняє вашим очам виміряти їх (степи) і вздовж і вшир (Мирний). Йому нічого не вадить (Звин.)]. Это -то в сравнении с чем - це ніщо проти чого (порівнюючи, в порівнянні з чим). Этому -то не мешает - цьому ніщо не заважає (не перешкоджає, не стоїть на перешкоді или на заваді, не перебиває). Ему -то не удаётся - йому не щастить (не таланить) ні в чому, йому ніщо не йде в лад (до пуття). Обращать, обратить что, кого в -то - обертати, обернути що, кого в ніщо (в нівець), повертати (пускати, перевертати), повернути (пустити, перевернути) що в нівець, повертати, повернути кого в ніщо, зводити, звести що на нівець (на ніщо, ні на що), переводити, перевести що на нівець; (уничтожать) нищити, знищити що. [Обернувши в нівець могуще королівство (Куліш). Та сила, що чоловіка стоптала, у нівець обернула (Грінч.). Пан та німець усе повернуть у нівець (Приказка). Старшина хоче писаря у нівець повернути (Харківщ.). Час мене в ніщо поверне (Самійл.). Вона стільки клопоталася, стільки платила, а тепер усе-б то те пустити в нівець? (Кониськ.). Всі великі страхи переверне в нівець (Куліш). Життя звело стільки законів на нівець (Н. Громада). Ту «поправку», що міг я йому дати моїми ліками, на нівець переводила тяжка праця (Н.-Лев.)]. За -то (продавать и т. п.) - за ніщо (ні за віщо, за бесценок: за-півдарма, за так-грошей, за так-гроші). [Старі гроші підуть ні за віщо (Лебединщ.). Пороздавала поросята за так-гроші (Борз.)]. Ничего - нічого. [«Що хто тобі зробив?» - «Ніхто нічого» (Л. Укр.). Секретар нічого не відав про сю справу (Кониськ.). Спервовіку не було нічого (П. Тичина)]. Абсолютно, положительно, решительно, ровно, совершенно -го, -го то - нічогісінько, (экспрессивнее) анічогісінько, (зап., полон.) ніц нічого; (ни-ни) аніже. [Нічогісінько не бачу! (Н.-Лев.) «Що-ж у нас сталося?» - «Нічого… анічогісінько!» (Грінч.). Це не має анічогісінько спільного з тим розумінням, якого… (А. Любч.). Ніц нічого не знаю! (Брацл.). Не чую аніже! (Куліш)]. Всё или -го - все або нічого. -го не видно, неслышно - нічого не видн[к]о (не знати), не чути. Нет -го выше, лучше и т. п., как… - см. Нет 1. Нет -го легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… -го подобного - нічого подібного (схожого, підхожого, такого); см. Подобный. -го в мире (на свете) - нічого в світі. [Нічого в світі не було такого прекрасного, як ці дві армії (Кандід)]. Не иметь -го общего с кем, чем - не мати нічого спільного з ким, з чим. Из-за -го - (из-за пустяков) за дурницю, за нікчемницю, (из-за выеденного яйца) за масляні вишкварки, за онучу, (от нечего делать) зні[е]чев'я. [За онучу збили бучу (Приказка)]. Из этого -го не вышло - з цього нічого не вийшло. Выходить, выйти в люди из -го - вибиватися, вибитися в люди з нічого. -го не значит (пустяки) - дарма, пусте, дурниця. [Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже (Сл. Гр.)]. -го не поделаешь - нічого не вдієш; см. Поделать 2. -го не стоит - нічого не коштує; нічого не варт(ий); см. Стоить. Создать то из -го - створити що з нічого. Ничему - нічому. Ничем - нічим. [Нічим не виявив своїх почуттів (Велз)]. Я -чем не болен - я ні на що не хворий (не слабий, не слабую). Он чем не доволен - він нічим (ні з чого) не задоволений. Ни в чём, ни на чём, ни во что, ни на что и т. п. - ні в чому (чім) и (реже) в нічому, ні на чому (чім) и (реже) на нічому, ні в що, ні на що и т. п. [Це ні на що не схоже (Коцюб.)]. Ни во что не ставить кого - ні за що (за ніщо) мати кого, не поважати, не шанувати кого. Ни за что - (ни за какие блага) ні за що (в світі), ні за що, (ни в коем случае) зроду, зроду-(з)віку, (никак) ніяк. Ни за что, ни про что - см. Ни 1а. Остаться ни при чём, ни с чем - зостатися ні при чому (чім), зостатися ні з чим, (в дураках) опинитися в дурнях, пошитися в дурні, облизня піймати (з'їсти), (шутл.) вхопити шилом патоки.* * *1) мест. ніщо́, род. п. нічо́гоиз \ничто чего сде́лать (получи́ть) — з нічо́го зроби́ти (оде́ржати)
\ничто чего́ не бывало — см. ничуть
\ничто чего́ не поде́лаешь — (разг. не попишешь) см. поделать
2) в знач. сущ. ніщо́ (нескл., с.)преврати́ться (обрати́ться) в \ничто что — перетвори́тися (обернутися) в ніщо́
-
53 счёт
м.1) (расчёт, вычисление) counting, reckoning, calculationвести́ стро́гий счёт — keep strict count
счёт в уме́ — mental arithmetic
по его́ счёту — according to his reckoning
2) бух., фин. accountтеку́щий счёт — account current (сокр. a/c)
лицево́й счёт — personal account
на счёт кого́-л — on smb's account
открыва́ть счёт — open an account
план счёто́в бухга́лтерского учёта — chart of accounts
3) ( документ с требованием оплаты) invoice, bill; ( квитанция) receiptгости́ничный счёт — hotel bill
счёт за телефо́н — (tele)phone bill
вы́ставить счёт — issue / submit an invoice
да́йте, пожа́луйста, счёт! (в ресторане) — could we have the bill брит. / check амер., please?
оплати́ть счёт — pay the bill / invoice
предъявля́ть счёт (дт.) — present a bill (to)
4) спорт scoreсчёт очко́в — score
со счётом 3:0 — with a score of 3 goals to nil
5) муз. timeсчёт на́ два [на́ три] — two [three] time; binary [ternary] measure
6) обыкн. мн. ( взаимные претензии) accounts, scoresли́чные счёты — private reckonings
ста́рые счёты — old scores
своди́ть счёты с кем-л — settle a score with smb, square accounts with smb
своди́ть ста́рые счёты — pay off old scores
что за счёты!, каки́е мо́гут быть счёты! — who's counting?, who's keeping score?
••счёту нет (рд., дт.) — they are countless / innumerable
без счёту — countless, without number
в счёт (рд.) в знач. предл. — towards; to be counted towards / against
в счёт до́лга — towards the repayment of one's debt
рабо́тать в счёт бу́дущего го́да — work towards next year's plan
сдава́ть ста́рый телеви́зор в счёт поку́пки но́вого — trade in one's old TV for a new one
быть на хоро́шем [плохо́м] счету́ — be in good [bad] repute; be in smb's good [bad] books
быть у кого́-л на хоро́шем счету́ — stand well with smb
в два счёта разг. — in no time at all, in two ticks, in a jiffy; in a wink / flash
в коне́чном счёте — in the end, finally, in the long run, in the final analysis
знать счёт деньга́м — know the value of money
не знать счёта деньга́м — have more money than one can count
каки́е мо́гут быть счёты!, что за счёты! — ≈ please forget that! (reponse to an offer to return a debt, favour, etc)
кру́глым счётом — in round numbers
на счёт (рд.) — 1) ( на чьи-л средства) at the expense (of) 2) в знач. предл. ( в отношении кого-л) on smb's account (of); regarding, concerning
стро́ить иллю́зии на свой счёт — have illusions about oneself
замеча́ния на чей-л счёт — remarks aimed at smb
на счёту́ у кого́-л — to one's name / credit; under one's belt
на э́тот счёт — in this regard / respect
на э́тот счёт мо́жете быть споко́йны — you may be easy on that score
приня́ть что-л на свой счёт — take smth as referring to oneself
име́ть на своём счету́ (вн.) — have (d) to one's credit
относи́ть на счёт (рд.) — 1) ( о расходах) make (d) payable (by); include (d) in the expenditure item (of) 2) ( объяснять какими-л причинами) put (d) down (to); ascribe (d) to the fact (that)
отнесём э́то на счёт представи́тельских расхо́дов — let's include it in the representation / entertainment expenses
пя́тый по счёту — the fifth in succession
по большо́му счёту — (if one is to judge) by the highest standards
поко́нчить счёты с жи́знью — take one's own life
потеря́ть счёт (дт.) — lose count (of)
потеря́ть счёт вре́мени — lose track of time
-
54 голосование голосовани·е
(баллотировка) vote, voting, poll, polling; ballot амер.; (участие в голосовании) voting, suffrage, votationвыступать по мотивам голосования, разъяснять мотивы голосования — to explain the vote
объявить голосование недействительным — to cancel a vote, to declare a vote invalid
отложить / отсрочить голосование — to defer / to postpone / to put off a vote
принимать участие в голосовании, участвовать в голосовании (на выборах) — to take part in the poll, to go to the polls, to vote at the elections; (на собрании) to participate / to take part in the vote / ballot
приступить к голосованию — to proceed to the vote, to begin voting
проводить голосование — to take a vote, to vote, to poll; to take a ballot амер.
ставить вопрос / предложение на голосование — to put a question / motion to the vote, to take a vote on a question / motion
воздержавшиеся от голосования, число воздержавшихся от голосования — abstentions
всенародное голосование — (nationwide) referendum, nationwide vote
индивидуальное голосование, голосование за каждого кандидата в отдельности — voting for a single candidate
открытое голосование — open vote / voting / ballot
поимённое голосование — roll-call vote, vote by roll-call
постатейное голосование, голосование по статьям — vote article by article, clause-by-clause voting
предварительное голосование (для выяснения настроения избирателей) — straw vote / poll / ballot
прямое голосование — direct vote / suffrage
публичное голосование, голосование у трибуны — vote at the rostrum
свободное голосование, голосование по личным убеждениям — free vote парл.
тайное голосование — secret vote / voting; secret ballot амер.
голосование без обсуждений / без прений — vote without debate
голосование вставанием — vote by sitting and standing; rising vote амер.
голосование "за" — affirmative vote
голосование за третью партию — third party vote, third vote
голосование, заносимое в протокол заседания — recorded vote
голосование на основе "ad referendum" лат. (означает: "под условием обращения за одобрением к вышестоящей инстанции") — vote (given) ad referendum
голосование, не давшее определённых результатов — inconclusive ballot / vote
голосование, не заносимое в протокол заседания — nonrecorded vote
голосование ответами "да" или "нет" — vote by "yes" and "no"
голосование по политическим соображениям / основанное на политических соображениях — political vote
голосование по почте — postal vote, vote by correspondence
практика голосования по почте (для лиц, находящихся в момент выборов вне своего избирательного округа; в некоторых штатах, США) — absent voting
голосование списком — voting for a list (of candidates), blanket ballot
голосование сторонников какой-л. партии перед национальным съездом для определения кандидата в президенты — presidential (preference) primary амер.
машина голосования перен. — voting machine
пункт голосования — voting precinct амер.
объяснение / разъяснение мотивов голосования — explanation of (one's) vote
результаты голосования — results of the voting / ballot / the poll, voting results / returns
объявить результаты голосования окончательными — to declare a ballot / vote (to be) final
оспаривать / отменять / пересматривать результаты голосования — to go back on / upon a vote
система голосования, при которой избиратель отмечает цифрами против фамилий кандидатов, в каком порядке он за них голосует — preference voting
система голосование я, при которой количество голосов делегата определяется количеством представляемых им членов организации (преим. профсоюзной) — card vote / voting
низкий процент участия в голосовании — poor / light poll
Russian-english dctionary of diplomacy > голосование голосовани·е
-
55 заявление заявлени·е
1) statement, declaration, petition; (обыкн. необоснованное) allegation; (повторное) restatement; (официальное) pronouncement, deliveranceделать заявление — to make a statement / declaration
использовать против кого-л. его собственное заявление — to nail smb. down to one's statement
опубликовать заявление — to publish / to issue a statement
оспаривать заявление — to contest / contravene a statement
отмежеваться от чьего-л. заявления — to dissociate oneself from smb.'s statement
прокомментировать заявление — to comment on (smb.'s) statement
сделать заявление (по поводу чего-л.) — to make a statement (on)
ставить под сомнение заявление — to dispute (smb.'s) statement
утверждать, что заявление не соответствует действительности — to deny the truth of the statement
агрессивное / воинственное заявление — bellicose statement
аргументированное заявление — well-founded / reasoned statement
голословное заявление — allegation, groundless statement
декларативное заявление — declarative announcement / pronouncement / statement
краткое заявление (о положении дел и т.п.) — summary statement
многословное заявление — verbose / wordy statement
недвусмысленное заявление — direct / explicit / unequivocal statement
необоснованное заявление — unfounded / unsupported / gratuitous statement / allegation
откровенное заявление — nude / revealing statement
официальное заявление — formal / official / solemn declaration
программное заявление — policy / programme statement
противоречивое заявление — contradictory / inconsistent / irreconcilable statement
выступить с публичным заявлением — to come out with / to make a public statement
совместное заявление — common / joint statement / declaration
воспроизведение в отчётах заявлениий в стенографической форме — reproduction of statements verbatum in records
заявление, допускающее двоякое толкование — ambiguous statement
заявление о политическом курсе — statement of policy, policy statement
заявление президента / председателя — pronouncement / statement of the President / Chairman
заявление, соответствующее истине — veracious statement
2) юр. statement, applicationпередать заявление в суд — to hand over (one's) application to court
подавать заявление — to hand in / to lodge an application; to fill an application амер.
принимать заявление — to have / to receive a petition
сделать заявление о признании или непризнании вины — to make a plea
поддержать заявление — to approve / to support application
исковое заявление — bill of complaint, plaintiffs statement of claim
заявление, лишённое юридической силы — application without legal effect
заявление об исключительных обстоятельствах (при выходе из числа участников договора) — statement of extraordinary events / circumstances
заявление о предоставлении гражданства — application for citizenship; (США) declaration of intention, first paper
заявление, сделанное под пытками — statement made as a result of torture
Russian-english dctionary of diplomacy > заявление заявлени·е
-
56 положение положени·е
1) (обстановка в общественной жизни) situationисправить положение — to mend / to redress the situation
нормализовать положение — to normalize the situation, to bring the situation back to normal
обострить / усугубить положение — to exacerbate / to aggravate the situation
урегулировать положение — to resolve / to handle a situation
безвыходное / безнадёжное положение — desperate condition / situation
затруднительное положение — embarrassing situation, quandary
напряжённое положение — situation of strain, tense situation
нестабильное / неустойчивое положение — situation of insecurity
обострение политического положения — aggravation / worsening of a political situation
правовое положение, положение, возникшее в результате выполнения договора — legal situation created through the execution of the treaty
угрожающее положение — grave / perilous situation
финансовое положение — financial position / standing / situation, state of play
экономическое положение — economic situation, economic status
положение в области международных платёжных балансов / расчётов — world payment situation
положение, при котором существует прочная безопасность и стабильность — situation of lasting security and stability
2) (место в обществе, в науке) position, standing, statusнаходиться на нелегальном положении — to be operating illegally, be in hiding
потерять прежнее положение — to give / to lose ground
занимать ведущее положение — to take the leading place, to be at the top
видное / выдающееся положение — prominence
выигрышное положение — winning / advantageous / strong position
высокое положение — high position, eminence
ложное положение — false / ambigious position
общественное положение — social status, walk
служебное положение — official position / status
по служебному положению — ex officio лат.:, социальное положение social status / position
3) (режим) stateвводить / объявить военное положение — to declare / to introduce / to impose / to proclaim martial law
ввести осадное положение — to establish / to impose a state of siege
объявить осадное положение — to declare / to proclaim a state of siege
чрезвычайное положение — emergency situation, state of emergency
ввести / объявить в стране чрезвычайное положение — to impose / to declare a state of emergency in a country
объявить чрезвычайное положение — to declare / to proclame a state of emergency
продлить чрезвычайное положение — to extend / to prolong state of emergency
снять некоторые ограничения, обусловленные чрезвычайным положением — to relax / to ease the state of emergency
положение, существовавшее до войны — status quo ante bellum лат.
положение, существовавшее ранее — status quo ante лат.
4) (свод правил, статей) clause, rules, regulations, enactment, provisionsвыполнять положения (конвенции, договора и т.п.) — to implement provisions
нарушать положения (договора, конвенции и т.п.) — to infringe / to violate the provisions
договорное положение — treaty / contractual provision
делимость положений договора не допускается — no separation of the provisions of the treaty is permitted
необязательное / факультативное положение (договора, устава) — optional / permissive provision
обязательное положение (договора и т.п.) — binding clause, mandatory provision
расплывчатое положение (какого-л. документа) — vague provision
положения, введённые в законодательство государства — provisions incorporated into the legislation of a state
положения договора — treaty provisions, provisions of a treaty
применение положений договора — application of the provisions / of a treaty
положение о молчаливом согласии (с чем-л., не упоминаемом в соглашении) — tacit clause
положение я, регулирующие торговлю — enactments for the regulation of trade
5) (условия жизни, состояние) state, condition, situationбыть хозяином положения — to bear / to carry the bag
быть на высоте положения — to be equal / to rise to the occasion
оказаться в лучшем положении, чем кто-л. — to have an advantage of / over smb.
безвыходное положение — hopeless situation, impasse, dead end, deadlock
быть / находиться в безвыходном положении — to be at a deadlock
попасть в безвыходное положение — to come to / to reach a dead end
затруднительное положение — troublesome / difficult situation / involvement
быть / находиться в затруднительном положении — to be at a low ebb, to top the barrel
поставить кого-л. в затруднительное положение — to manoeuvre smb. into a corner / an awkward position
настоящее / фактическое положение дел — actual state of things
неловкое положение — awkward position / situation
непрочное положение — unstable / shaky position
существующее положение — status quo лат.
тяжёлое положение — crunch; squeeze разг.
щекотливое положение — awkward / embarrassing situation
положение дел — state of affairs / things, juncture
положение, из которого невозможно выйти — catch 22
6) (местонахождение) position, whereabouts, locationRussian-english dctionary of diplomacy > положение положени·е
-
57 пайдаланаш
пайдаланаш-ем1. пользоваться, воспользоваться; применять, употреблять для какого-л. делаЛифт дене пайдаланаш пользоваться лифтом.
Эмганымем годым мыят кутко ӱй дене пайдаланем. А. Юзыкайн. При ушибе и я пользуюсь муравьиной кислотой.
Ынде кажне ученик прибор дене пайдаланен, тӱрлӧ опытым ыштылын мошта. «Мар. ком.» Теперь каждый ученик, пользуясь приборами, умеет ставить разные опыты.
Сравни с:
кучылташ2. пользоваться, воспользоваться; использовать что-л. в своих интересах, извлекать выгоду из чего-л.Пычкемыш дене пайдаланен пользуясь темнотой.
– Южо, начальник улмыж дене пайдаланен, пашазе-влакым шке суртыштыжо ыштыкта, пашадарым казна кӱшеш тӱла. А. Мурзашев. – Некоторые, пользуясь своим служебным положением, заставляют рабочих работать в своём хозяйстве, а за работу платят из государственного кармана.
Осал игече дене пайдаланен, тушман пычалзе поро янлыкым лӱдыктыл коштеш. М.-Азмекей. Пользуясь плохой погодой, браконьер ходит, пугает невинных зверей.
Составные глаголы:
-
58 титан
титанIтитан, гигант (моткоч кугу виян але ушан айдеме)Уш-акылын титанже уке лие. «Мар. ком.» Не стало титана мысли.
(Калык) шӱмыштӧ ашна тӱням уэмдыше титаным. В. Дмитриев. Народ хранит в своём сердце титана, обновившего мир.
IIВӱдым титанеш шолташ кипятить воду в титане.
Паша шога. Титаным шогалтылаш ок лий. Н. Арбан. Работа стоит. Нельзя ставить титаны.
-
59 тӧрлатылаш
тӧрлатылашГ.: тӧрлӓтӹлӓш-аммногокр.1. поправлять, исправлять что-л., устранять ошибки в чем-л.; ремонтировать, чинитьАльберт сайрак мутым муын, тӧрлатылын (серышыжым). В. Иванов. Альберт, находя более подходящие слова, исправлял письмо.
Йыван орважым тӧрлатыл коштеш. Н. Лекайн. Йыван ходит, чинит свою телегу.
2. оправлять, подправлять; ставить, переставлять, расставлять получше что-л.Вакшышым тӧрлатылаш оправлять постель;
тувырым тӧрлатылаш оправлять на себе рубашку (платье);
ӱпым тӧрлатылаш оправлять волосы.
(Шоҥго кува) сагылеш сакыме подым тӧрлатылеш. Г. Ефруш. Старуха то и дело подправляет подвешенный на крюк котёл.
(Доктор) ойлышыжла, эреак пенснежым тӧрлатылеш. «Ончыко» Доктор при разговоре всё время подправляет своё пенсне.
Сравни с:
тӧрлаш3. лечить, излечивать, исцелять; заживлять (рану)Тудын (коляшудо) дене ожсек сусырым тӧрлатылыт. А. Филиппов. Подорожником издавна заживляют раны.
4. управляться с чем-л., заниматься чем-л., делать что-л.Тракторист чулымын пашам тӧрлатылеш. «Мар. ӱдыр.» Тракторист бойко управляется с работой.
(Ава) сурт сомылкам тӧрлатылеш. Ю. Артамонов. Мать занимается делами по хозяйству.
-
60 чараклаш
чараклаш-ем1. подпирать, подпереть что-л. чем-л.; ставить (поставить) опору для поддержки чего-л., поддерживать (поддержать) чем-л.Саварым чараклаш подпереть забор;
левашым чараклаш подпереть крышу;
оҥылашым кид дене чараклаш подпереть руками подбородок.
– Омсам чотрак чараклыза, – мане Мичу. В. Иванов. – Подоприте крепче дверь, – сказал Мичу.
2. упираться, упереться; плотно опираться, опереться; прижиматься (прижаться) к чему-л.Йол дене чараклаш упираться ногами.
Ушкал нимат ок кай, чаракла веле. Ӱпымарий. Корова никак не идёт, только упирается (ногами).
Лука, кок кидшыге чараклен, кумык возат, куштылгын кутыраш тӱҥале. Д. Орай. Лука, опёршись обеими руками, лёг ничком и стал легко разговаривать.
3. препятствовать, воспрепятствовать; останавливать, приостанавливать; остановить, приостановить; тормозить, притормозить; задерживать (задержать) развитие, движение кого-чего-л.Пашам чараклаш тормозить работу.
Велосипед ораваш лавыра погына, щиток йымак погына, чаракла. М. Иванов. На колёса велосипеда, под щиток, набивается грязь, тормозит.
Переге, ит переге, чер тӱҥалеш гын, тудым нимо денат чараклен от керт. И. Стрельников. Береги, не береги, если разовьётся болезнь, то её ничем не остановишь.
Сравни с:
чараш4. перен. останавливать, остановить; направлять (направить) на кого-л., сосредоточивать (сосредоточить), задерживать (задержать) на ком-чём-л. (взгляд, взор)(Выльыпын) ончалтышыже вӱд гоч нӧлперыш лупшалте. Шинчам кенета чараклыш. Д. Орай. Взгляд Выльыпа перекинулся через реку в ольховник. Он неожиданно остановил взор.
5. перен. отказываться, отказаться; упираться, упереться, сопротивляться, противиться; возражать, возразить; выражать (выразить) своё несогласие, нежелание делать что-л.Вӧдырым кушко колтеныт, чараклен огыл. Д. Орай. Куда бы ни посылали Вёдыра, он не отказывался.
Умбакыже Таря керек-кунаре шорто гынат, чараклаш вийым ыш ситаре. «У вий» Потом Таря сколько ни плакала, не нашла сил сопротивляться.
Сравни с:
торешланашСоставные глаголы:
См. также в других словарях:
Ставить на своём — СТАВИТЬ НА СВОЁМ. ПОСТАВИТЬ НА СВОЁМ. Устар. Разг. Делать согласно своему желанию, мнению, по своему. [Полюбин:] Хотя муж её хочет всегда поступать в противность другим, всё таки жена его милая, ловкая, наконец ставит на своём; и не мудрено: ему… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Ставить на своём — Разг. Устар.; Морд. То же, что стоять на своём. Ф 2, 182; СРГМ 2002, 131 … Большой словарь русских поговорок
ставить на своё место — ставить/поставить на <своё> место Указывать кому либо на его неправильное поведение. С сущ. со знач. лица или совокупности лиц: сокурсник, спортсмен, студент, подруга, коллектив, группа… ставит на свое место кого? молодого человека,… … Учебный фразеологический словарь
ставить на место — ставить/поставить на <своё> место Указывать кому либо на его неправильное поведение. С сущ. со знач. лица или совокупности лиц: сокурсник, спортсмен, студент, подруга, коллектив, группа… ставит на свое место кого? молодого человека,… … Учебный фразеологический словарь
Ставить на дорогу — кого. ПОСТАВИТЬ НА ДОРОГУ кого. Устар, разг. Помогать кому либо найти своё дело и место в жизни, создавая необходимые условия. Всех то детей в люди вывела Мария Петровна, всех то на дорогу поставила. Сеничка вот уже генерал… Пашенька за хорошим… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Ставить под удар — кого, что. ПОСТАВИТЬ ПОД УДАР кого, что. Разг. Создавать опасное, угрожающее, рискованное положение для кого либо или чего либо, подвергать кого либо или что либо опасности. Он и так рискнул, поставил под удар своё доброе имя, репутацию театра… … Фразеологический словарь русского литературного языка
СТАВИТЬ БОЛЬШОЙ, ЖИРНЫЙ КРЕСТ — 1. кто на ком, на чём Быть вынужденным окончательно отказаться от кого л., от чего л.; признавать невозможным осуществление желаемого. Имеется в виду, что лицо, группа лиц (Х), убедившись в неспособности, непригодности к чему л. другого лица,… … Фразеологический словарь русского языка
СТАВИТЬ КРЕСТ — 1. кто на ком, на чём Быть вынужденным окончательно отказаться от кого л., от чего л.; признавать невозможным осуществление желаемого. Имеется в виду, что лицо, группа лиц (Х), убедившись в неспособности, непригодности к чему л. другого лица,… … Фразеологический словарь русского языка
ставить — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я ставлю, ты ставишь, он/она/оно ставит, мы ставим, вы ставите, они ставят, ставь, ставьте, ставил, ставила, ставило, ставили, ставящий, ставимый, ставивший, ставленный, ставя; св. поставить 1. Если вы … Толковый словарь Дмитриева
Поставить на своём — СТАВИТЬ НА СВОЁМ. ПОСТАВИТЬ НА СВОЁМ. Устар. Разг. Делать согласно своему желанию, мнению, по своему. [Полюбин:] Хотя муж её хочет всегда поступать в противность другим, всё таки жена его милая, ловкая, наконец ставит на своём; и не мудрено: ему… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Ставить/ поставить на дорогу — кого. Разг. Устар. Помогать кому л. найти своё дело, своё место в жизни, создавая необходимые условия. Ф 2, 182 … Большой словарь русских поговорок