-
1 известный
1) (ведомый) відомий, знаний, звісний, явний кому. [Путь-дорога їм відома (Рудан.). Всім його ім'я знане. Послали по тітку Прохіру, звісну порадницю у таких випадках (Коцюб.). Явне зробилось ім'я його (Єван.)]. -ны ли вам его поступки? - чи відомі вам його вчинки? чи знаєте ви про його вчинки? Очень (совершенно) -ный кому - дуже (аж надто) відомий, знаний, звісний кому, відомісінький кому. [Там мені й стежечки, хати усі відомісінькі (М. Вовч.)]. -ный всему миру - усьому світові знаний, світовий, усесвітній, усьогосвітній, цілосвітній. [Фантазіє, богине легкокрила, ти світове з'єднала з таємним (Л. Укр.). Знахурка всесвітня (Мкр.). Цілосвітня брехуха (Н.-Лев.)]. Быть -ным кому - бути відомим (знаним) кому, бути по знаку кому. [Йому добре відомі всі наші справи. Голос наче й по знаку, та не вгадаю (Конис.)]. Быть -ным чем - бути відомим (знаним) з чого, чим, за що. Сделать -ным тайное - зробити таємне відомим, (обнаружить) виявити, викрити таємне; см. ещё Обнаружить 2. Стать (сделаться) -ным (о тайне) - стати відомим, виявитися, викритися, об'явитися; см. ещё Обнаружиться 2. [Замір його став усім відомий (М. Грінч.). Не втаївся він,- усе викрилося (М. Грінч.)]. Идти от -ного к неизвестному - іти од відомого до невідомого, іти од знаного до незнаного. -ное дело! - звісно, звичайно, сказано, звичайне діло, відома річ, видима річ. [На беседі вже, звісно, попились (Гліб.). Жадна собака не гавкнула на його, - звичайно, як на свого хатнього (Крим.). Сказано - дитина аби-чим розважиться (Васильч.). Відома річ, що недуги не тішать (М. Вовч.)];2) (знаменитый, славный) відомий, знаний, славнозвісний, славний, славетний, уславлений, (громкой известности) голосний; (чем) відомий, знаний, славний чим и з чого; см. Знаменитый. Сделать себя -ным - уславити себе, оголосити себе; срвн. Прославиться;3) (определённый) певний. [Розглядає факти в певній перспективі (М. Грінч.)]. В -ных случаях - у певних випадках, за певних випадків. До -ной степени - до певної міри. Сделать что -ного размера - зробити що певної міри, зробити що до міри;4) мат. - відомий.* * *1) відо́мий, зна́ний; зві́сний\известныйое де́ло — ( конечно) звича́йно, зві́сна (відо́ма, пе́вна) річ, зві́сне (відо́ме) ді́ло, зві́сно
\известныйый кому́ — відо́мий кому́; по знаку́ кому́
2) ( определённый) пе́вний; ( некоторый) де́який, яки́йсьв \известный ых слу́чаях — у пе́вних (у де́яких) ви́падках
до (в) \известный ой сте́пени — пе́вною (де́якою, яко́юсь) мі́рою, до пе́вної (до де́якої) мі́ри, в які́йсь (у де́якій) мі́рі
-
2 известный
матем.відо́мий -
3 известный
матем.відо́мий -
4 знаемый
-
5 знакомый
1) (знакомец) знайомий, знакомий, (диал.) знакімський; см. Знакомец, Знакомка. [Він живе у знайомих. Позіходилися усі родичі і знакомі (Квітка). Знакімським передам йому чого-небудь (Борз. п.)]. Быть -мым, -му с кем - бути знайомим, знатися з ким. [О, давно я знайомий, давно з опікункою тою (Франко)]. Быть хорошо -мым - бути добре знайомим, добре знатися з ким. [Ми з їм добре зналися, часом бували в його (Грінч.)]. -мы ли вы с ним? - чи знайомі ви з ним? Скажи с кем ты -ком, а я скажу кто ты таков - скажи мені, хто до тебе ходе, а я скажу тобі, хто ти;2) (известный) знайомий, знакомий, знаний, відомий, (диал.) свідомий кому. [Ухожу у знайомі кімнаточки; усе як і було (М. Вовч.). Ніби той голос і знайомий Корнієві, але хто це - не вгадає він (Грінч.). Путь-дорога їх відома, яри їм знакомі (Руданськ.). Голос то відомий (Куліш). Це корова свідома, - хіба-ж ми не знаємо її? (Сл. Гр.)]. -ком кто, что кому - по знаку кому хто, що и знайомий и т. д. кому хто, що. Быть -мым кому - бути по знаку кому, бути в приміт(к)у кому. [Прислухаюсь: голос наче і по знаку мені, та не вгадаю (Кониськ.). Ви мені наче по знаку (Звин.)]. Совершенно -ком, -комый кому - знайомісінький кому. [Кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі (М. Вовч.)]. -мая песня - знана (знайома) пісня. -мый напев - знайомий спів (голос). -мая дорога - знайома, знана дорога. Мне хорошо -мы его привычки - я добре знаю (мені добре відомі) його звички;3) (ознакомленный с чем) знайомий з чим, обізнаний, запізнаний з чим. [Він знайомий (обізнаний) з цією справою]. Быть -комым с чем - бути знайомим, обізнаним з чим, знатися на чому.* * *1) прил. знайо́мий; знакоми́тий, по знаку́; ( очень хорошо знакомый) знайомі́сінький; ( известный) відо́мий; (такой, которого знали раньше) зна́ний; (ознакомленный с чем-л.) обі́знаний2) в знач. сущ. знайо́мий, -ого; знайо́мець, -мця -
6 некий
мест. неопр.1) (какой-то) якийсь, деякий(сь), якийсь-то, котрий(сь), один, (с оттенком пренебрежения) якийсь-там, котрийсь-там, (при имени, фамилии ещё: некто) такий (собі), якийсь собі; один якийсь (такий), на ім'я; один якийсь (такий), на прізвище. [Приходив до вас якийсь Шмідт (один якийсь, на прізвище Шмідт), дуже хотів бачити вас (Київ). Такий собі Х. розповідав мені, що… (Брацл.). Багато літ тому я мав за близького приятеля такого м-ра Вільяма Леґрана (Едґ. По)]. В -коем царстве - в якомусь (деякімсь) царстві;2) (известный) деякий, (определённый) певний. -кое дело - деяка справа. -кая истина - деяка (певна) істина.* * *мест.яки́йсь; (какой-то, некоторый) де́який; (известный, определённый) пе́вний; (в сочетании с фамилией, именем см. некто) -
7 некоторый
мест. неопр.1) (какой-то) якийсь, деякий(сь), котрийсь, один, (с оттенком пренебрежения) якийсь-там, котрийсь-там. -рый человек - якась (котрась, одна, якась-там, котрась-там) людина. -рое время - який(сь) (деякий, реже котрийсь) час, яка(сь) часина. [Коло цього твору якийсь час крутилася увага громадянства (Крим.). Мовчить який час, далі не видержує (Л. Укр.). Через який час полічить (гроші) і перехова у друге місце (Грінч.). Жде до котрогось часу (Номис). Молодиця спинилася; якусь часину вона придивлялась (Коцюб.)]. В продолжении -рого времени - який(сь) (деякий) час, яку(сь) (деяку) часину. На -рое время - на який(сь) (деякий) час, на яку(сь) (деяку) часину. В -ром царстве, в -ром (не в нашем, в тридесятом) государстве - в деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.); не в нашій землі - в далекій стороні; в якомусь царстві, тридесятому державстві. [Пригоди в Ґрюневальді, - якомусь царстві, тридесятому державстві, - принця Отто (М. Калин.)];2) (кое-какой, известный) деякий (р. деякого, до деякого и (редко) де до якого и т. п.), декотрий; (известный, определённый) певний; (кое-какой) де-не-який, який-не-який, (пренебр.) який-такий, такий-сякий, сякий-такий; (пустячный) якийсь. [Забравши деяких троянців, п'ятами з Трої накивав (Котл.). Деякі варяги з грецького царя служить наймалися (Куліш). Деякі ідоли бронзового періоду мають вигляд досить гарний (Л. Укр.). Деякий матеріял до міркуваннів про се (Грінч.). Навіть і в вірі була деяка одміна у нас проти їх (Грінч.). Сонечко підлизує сніг де з яких горбиків на піску (Квітка). Декотрі грецькі купці (Крим.). Не міг втримати думки про потворність декотрих білих людей (Кінець Неволі). Я пригадую тільки декотрі його жарти (Н.-Лев.). З ним Лаговський мав декотру знайомість (Крим.). Певну кількість книжок продано (Київ). З того завзяття було-б нічого не вийшло, коли-б не щасливий випадок, що показав який-такий заробок (Франко)]. -рое количество - деяка (певна, якась) кількість, деяке число, скільки(сь), (пренебр.) скільки(сь)-там. [Дайте йому скільки-там грошей, - і нехай собі йде (Звин.)]. В -рых случаях - в деяких випадках, (изредка) коли-не-коли. -рым образом - деяким чином (робом), (в известной степени) до певної міри, в деякій (в якійсь) мірі;3) (иной, который) инший, декотрий, котрий и (редко) которий, який; см. Который 4. [В инших губерніях, напр. на півночі Росії, такої землі немає (Доман.). Ти-ж не така, як инші жінки: ти розумієш, що… (Грінч.). Которі селяни вже й пастки становили на тхора, - так ні, не ловиться (Остерщ.). До нас часом і доходять які чутки, але запізно (Брацл.)];4) -рые (в значении сщ.) - дехто (р. декого, де до кого и до декого и т. п.), декотрі (-рих), деякі (-ких), (кое-кто) денехто (р. денекого). [Дехто брав читати (Грінч.). Трошки згодом вернулись до Бруса дехто і посідали край його (Квітка). Позбирав декого та й учинив проти ляхів тривогу (Сніп). Не всі сплять, що хроплять, - лиш декотрі (Кам'янеч.). Всі сплять, хропуть, а деякі сопуть (Гул.-Артем.)]. -рые подумают, что… - дехто подумає (подумає дехто), що…, декотрі (деякі) подумають, що… -рые из них - дехто (декотрі, деякі) з них;5) -рые - -рые (одни-другие: из неопр. количества) - деякі - деякі, декотрі - декотрі, які - які, котрі - котрі и (редко) которі-которі, инші-инші, які-ті, инші - а декотрі, инші - а деякі. [Деякі оповідання були друковані, деяких ще й не було тоді (Грінч.). Які лежать, які сидять, які сновиґають по кутках (Грінч.). Которі пристають на се, а которі кажуть - ні (Грінч.). Коні та воли - які пасуться, ті - лягли (Грінч.). Инші гомонять, а декотрі понурі сидять М. Вовч.)].* * *мест.1) ( какой-то) яки́йсь, де́який, котри́йсь; ( точно не определённый) пе́вний\некоторыйое вре́мя — яки́йсь (де́який) час
\некоторыйое коли́чество — де́яка (пе́вна, яка́сь) кі́лькість
\некоторый ым о́бразом — де́яким (пе́вним) чи́ном; ( в известной степени) в які́йсь (у де́якій) мі́рі, до де́якої (до пе́вної) мі́ри, де́якою (пе́вною) мі́рою; ( как-то) я́кось
с \некоторый ых пор — з яко́гось (з де́якого, з пе́вного) ча́су
2) (кое-какой, незначительный) де́якийдо \некоторый ой (в \некоторый ой) сте́пени — до де́якої (до яко́їсь) мі́ри, в які́йсь (у деякій) мі́рі, де́якою (яко́юсь) мі́рою; (как-то) я́кось
3)\некоторыйые — (мн.: не все, отдельные) де́які, де́котрі
\некоторыйые из нас — де́хто (де́які, де́котрі) з нас
4)\некоторыйые — мн. в знач. сущ. де́які, -их, де́котрі, де́хто, род. п. де́кого
\некоторыйые боя́тся грозы́ — де́хто бої́ться грози́, де́які (де́котрі) боя́ться грози́
-
8 баснословный
1) мітологічний, мітичний;2) незвичайний, неймовірний, небувалий.* * *1) ( мифический) міфічний, міти́чний; ( известный по преданиям) казко́вий; ( легендарный) легенда́рний2) ( необычайный) надзвича́йний; ( неимоверный) небува́лий, неймові́рний, нечу́ваний, казко́вий -
9 заметный
помітний, примітний, прикмі[е]тний, (легко распознаваемый) знатний, знатий, (значительный) значний. [Ярочок ледве примітний серед широкого степу (Н.-Лев.). Межа знатна буде навіки (Кониськ.). Знаті були міщани раз уже з того, що не носили шабель, - тілько ніж коло пояса (Куліш). Був сей чоловік значний між усіма на сході сонця (Куліш)]. Быть едва -ным вдали - мріти, бриніти. [А під лісом край дороги либонь курінь мріє (Шевч.). Орел під хмарою тільки бринів (Сл. Гр.)]. Становиться, стать -ным - позначатися, позначитися, визначатися, визначитися. [Вплив книг все дужче позначався на йому (М. Грінч.)]. Следы -ны - сліди знати.* * *помі́тний; ( приметный) примі́тний, прикме́тний; ( значительный) значни́й; ( выдающийся) визначни́й; ( известный) відо́мий -
10 избитый
прил.1) утертий, стертий, заїжджений, оклепаний, заношений, заяложений, затасканий, банальний. [Старі оклепані гасла (Гром. Голос). Він бере звичайно якийсь утертий шаблон, якусь, прописну мораль (Єфр.)]. Он враг -тых традиций - він ворог стертих традицій (Єфр.). -битый анекдот - заїжджена анекдота. [Усе це були не відомі заїжджені анекдоти, а живі оповідання (Н.-Лев.)];2) см. Избитый, прич. (под Избивать).* * *1) прич. поби́тий, зби́тий; ви́нищений, уби́тий; переби́тий, попереби́ваний; поби́тий, зби́тий2) (в знач. прил.: проторённый, известный, привычный) уторо́ваний, би́тий\избитыйая доро́га (тропа́, колея́), \избитыйый путь — уторо́вана (би́та) доро́га (сте́жка, ко́лія), уторо́ваний (би́тий) шлях
3) (в знач. прил.: общеизвестный, надоевший, опошленный) заяло́жений, уте́ртий\избитыйый сюже́т — заяло́жений (уте́ртий) сюже́т
-
11 известность
1) (состояние известного) звісність (-ности);2) слава. [Повсюдну світову славу і гучний розголос дали Хейямові не його цінні математичні арабські писання (Крим.)]. Приобрести -ность - слави придбати (зажити), визначитися, в мову ввійти. [Зажила вона собі ще того щасливого часу слави доброї панночки (Г. Барв.). Антосьо все в мову входив між товариством і в городі (Свидн.)]. Он приобрёл большую -ность - він великої слави здобув (зажив, придбав) собі, (здобувся); він велику славу має. Это доставило ему большую -ность - це дало йому велику славу. Дело это получило громкую -ность - справа ця мала широкий розголос (набула широкого розголосу). Пользоваться -ностью - мати славу, тішитися славою. [Тішаться славою і неповні антологічні гарні переспіви фон-Боденштедта (Крим.)]. Пользующийся громкой (широкой) -ностью - голосний, широкославний, славнозвісний. [Я хочу бути великим чоловіком і славним, голосним на ввесь край (Франко). Котляревський з високих постаментів поспускав на долівку широкославних героїв (Куліш)]. Ставить, поставить в -ность кого о чём - доводити, довести до відома кому про що, повідомляти, повідомити кого про що, виявляти, виявити кому що. [Про це вже доведено до відома його батькові (М. Грінч.). Ферідун зараз виявив синам, що треба їм поїхати до царя Єменського (Крим.)]. Привести в -ность - з'ясувати, вияснити, визначити що, (подсчитать) підрахувати що. [Утрати від пожежі ще не з'ясовано (не вияснено) (М. Грінч.)]. Не все древне-русские рукописи приведены в -ность - не про всі староруські рукописи позбирано звістки. -ность (знание случившейся беды) всё же лучше мучительной неизвестности - і злая вість не така мука, як безвість; ліпше вже знати про лихо, ніж не знати та думками мучитися;3) славнозвісність; см. Знаменитость.* * *1) відо́мість, -мості; (слава, популярность) сла́ва, популя́рність, -ності, славнозві́сністьполучи́ть (приобрести́) \известностьть — ста́ти відо́мим, набу́ти сла́ви (популя́рності, відо́мості)
приводи́ть, привести́ в \известностьть — з'ясо́вувати, -со́вую, -со́вуєш, з'ясува́ти
ста́вить, поста́вить в \известностьть — дово́дити, дове́сти до ві́дома; ( уведомлять) повідомля́ти, повідо́мити, -млю, -миш; ( извещать) сповіща́ти, сповісти́ти, -віщу́, -вісти́ш
2) (перен.: известный человек) відо́ма осо́ба (люди́на); ( знаменитость) знамени́тість, -тості -
12 кое-какой
(некоторый, известный) деякий, який-не-який; (пустячный) такий-сякий, сякий-такий, який(сь), (с отрицанием) аби-який. [Деякий матеріял до міркування про се (Грінч.). Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Сяка-така напасть та спати не дасть (Номис). Було хазяйство так якесь в його (М. Вовч.). З його не аби-який чоловік вийде (Сл. Ум.)]. Я рассчитываю получить от него кое-какие сведения об этом - я сподіваюся дістати в його (в нього) деякі відомості про це.* * *1) де́який2) (неважный, незначительный) таки́й-сяки́й, род. п. тако́го-сяко́го, сяки́й-таки́й, аби́який -
13 надёжный
1) (верный) надійний, певний (для отличия от певний в смысле «известный», «некоторый» охотно добавляют нрч. зовсім или ставят певний сзади определяемого сщ.), вірний, нехибний, незрадний, (обеспеченный) безпечний, забезпечений. [Обіцянка - річ не надійна (Кониськ.). Віддати-б її заміж, тільки за чоловіка надійного (Ор. Левиц.). До Вадесу ходимо на заробіток певний (Звин.). Перечекати сєй лихий день у сусідів, у певному місці (Коцюб.). Той чоловік вірний, - на його здатися можна (Богодух.). Його шанси були вже безпечні (Крим.)]. Будь -ным - будь вірний (вірним), будь певний (певним). Это -ный человек - це людина певна. Погода не -на - година не певна. -ное положение - (зовсім) певне становище, тверде становище. -ное средство - нехибний (зовсім певний) спосіб (- собу);2) (уверенный) певний, (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р.) певен. Будь -жен - будь певен;3) (прочный) надійний, міцний, тривалий, добротний, добрячий. [Корабель старий уже, не надійний (М. Грінч.). Місток не міцний, - з вагою їхати не важся (Канівщ.). Добротна кожушина (Чорномор.). Чоботи добрячі, - хоч у яке болото не страшно йти (Богодух.)].* * *2) ( на кого-что - надеющийся) в наді́ї, який (що) наді́ється (на кого-що); ( уверенный) упе́внений (у кому-чому) -
14 наниматься
наняться1) (о людях) найматися, на(й)нятися и (зап.) наймитися, (о мног.) понайматися, (поступать на службу по найму) ставати, стати (піти), (о мног.) поставати в найми, (договариваться) єднатися, поєднатися, рядитися, порядитися, підрядитися, годитися, згодитися, договорятися, договоритися; бути найманим, на(й)нятим, (о мног.) понайманим и т. п.; срв. Нанимать. [Найнявся - продався (Приказка). Раяла до пана нанятися (Грінч.). Наймився в одного склепаря (Франко). Примушені блукати, щоб де- небудь в найми стати (Олесь). Він був згоджений носити з містечка до чаю свіжі паляниці (Н.-Лев.)]. -ться (служить) кем, в качестве кого - найматися, на(й)нятися, понайматися, ставати, стати, поставати за кого. [Наймався за чередника і пас вівці (Крим.). Найнялася (стала) за няньку (Канівщ.)]. Он -нялся в подёнщики - він на(й)нявся (став) за поденного. -ться на известный срок - найматися, на(й)нятися, ставати, стати на певний термін (строк, у строки, у строках). [Наші дівчата в строки понаймалися до Покрови (Слов'яносербщ.)]. Он для этого -нят - його на це (для цього) на(й)нято;2) (о вещах) найматися, бути найманим, на(й)нятим, понайманим. Этот дом -ется каким-то частным лицом - цей будинок (цього будинка) наймає якась приватна особа;3) (сдаваться в наём) винайматися, найматися, бути винайманим, винайнятим, найманим, на(й)нятим, (о мног.) понайманим.* * *несов.; сов. - нан`ятьсянайма́тися, найня́тися, -йму́ся, -ймешся и мног. понайма́тися; ( подряжаться) годи́тися, -джу́ся, -ди́шся и зго́джуватися, -джуюся, -джуєшся и згоджа́тися, згоди́тися, става́ти (стаю́, стає́ш), ста́ти (ста́ну, ста́неш), диал. поряджа́тися, поряди́тися, -ряджу́ся, -ря́дишся -
15 небезызвестный
-
16 определённый
прил.) виразний, певний, ясний, означений, визначений. [Читання історичних книжок видимо не підказало їй виразнішої дати (Грінч.). Нічого певного доміркуватися не можна було (Крим.)]. В -ное время - певного часу. К -ному сроку - на певний термін. -ное число - визначене (певне) число. Иметь о чём -ные понятия - мати виразне, певне розуміння чого. -ный член, грам. - означений родівник, артикль. Определённо - виразно, ясно, твердо.* * *1) прич. ви́значений; окре́слений; призна́чений, приді́лений; обумо́влений, зумо́влений; ухва́лений, постано́влений; ви́значений; призна́чений, приді́лений; улашто́ваний; ві́дданий2) (в знач. прил.: твёрдо установленный) ви́значений; ( не оставляющий места сомнениям) пе́вний3) (в знач. прил.: ясный) вира́зний, я́сний и ясни́й; ( несомненный) пе́вний; ( точный) то́чний; ( решительный) рішу́чий4) (в знач. прил.: известный; некоторый) пе́вний5) (в знач. прил.: несомненный) безпере́чний6) в знач. прил. грам. озна́чений7) в знач. прил. мат. озна́чений, ви́значений -
17 отпахать
с.-х.1) ( пропахать известный срок) відора́ти; ( участок) ви́орати2) ( закончить пахоту) кінчи́ти (скінчи́ти) бра́нку; обора́тися -
18 этот
мест.цей, род. п. цього́ (ж. ця, род. п. ціє́ї и це́ї, с. це, род. п. цього́), сей, род. п. сього́ (ж. ся, род. п. сіє́ї и се́ї, с. се, род. п. сього́), усилит. оце́й, осе́й; (при указании на предмет уже известный, определённый) той, род. п. того́ (ж. та, род. п. тіє́ї и то́ї, с. те, род. п. того́), усилит. ото́й -
19 Известен
см. Известный. Об этом я -тен - про це я звістен.
См. также в других словарях:
известный — Общеизвестный, ведомый, заведомый, гласный, распространенный, памятный, популярный, признанный, общепризнанный, дознанный, отъявленный; некий, опреде ленный, данный, квалифицированный. Заведомый дурак. Заведомого не спрашивают. Да будет вам… … Словарь синонимов
ИЗВЕСТНЫЙ — [сн], известная, известное; известен, известна, известно. 1. кому чему и без доп. Такой, о котором знают; знакомый всем. Известное всему свету событие. Это известное в медицине явление. Вошла известная всем женщина. Деревня, известная под именем… … Толковый словарь Ушакова
ИЗВЕСТНЫЙ — ИЗВЕСТНЫЙ, ая, ое; тен, тна. 1. Такой, о к ром знают, имеют сведения. Известное всем событие. Стало известно (в знач. сказ.) о чём н. Известное дело (конечно, разумеется; разг.). 2. Такой, о деятельности к рого все хорошо знают, пользующийся… … Толковый словарь Ожегова
известный — известный. Произносится [извесный] … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
известный — • известный, знаменитый, легендарный, прославленный Стр. 0421 Стр. 0422 Стр. 0423 Стр. 0424 Стр. 0425 … Новый объяснительный словарь синонимов русского языка
известный — [сн], ая, ое; тен, тна 1) (кому/чему, чем или со словом как ) Такой, о котором имеют сведения, которого знают; знакомый всем каким л. качеством, свойством. Известные всем события. Известные факты. Художник, известный своей манерой рисования. Он… … Популярный словарь русского языка
известный — прил., употр. очень часто Морфология: известен, известна, известно, известны; известнее 1. Вы используете слово известный для описания человека, явления, предмета и т. д., которые хорошо знакомы людям. Товары известных производителей. | Парк в… … Толковый словарь Дмитриева
известный — • очень известный • хорошо известный • широко известный … Словарь русской идиоматики
известный — кому и (реже) для кого Известный всему миру. Левин живо припоминал себе все известные ему события из жизни брата Николая (Л. Толстой). Известные для нас положения … Словарь управления
Известный — руч. , пп р. Оксагачи (бассейн р. Чапы) в Зейском р н. Название дано при присвоении наименований безымянным водотокам в ходе прогнозной оценки на россыпное золото в 1997 г. от слова известный, извечный – старый, давнишний, т. е. сведения о… … Топонимический словарь Амурской области
известный не многим — прил., кол во синонимов: 3 • малоизвестный (8) • не пользующийся известностью (6) • … Словарь синонимов
