совершенно

I. прил. золотий, (ум.-ласк.) золотенький, золотесенький; совершенно -той - золотісінький. [Золотий перстень. Промінь золотий (Філян.). Над Київом золотий гомін, і голуби і сонце (Тичина). Моя матінко, моя золотісінька (Мил.)]. -тых дел мастер - см. Золотарь 1. -тая валюта - золота валюта. -тые прииски - золоті копальні (копні), золотокопальні (-лень), золотокопні (-пень). -тая шейка - золота шийка, золотошийка. С -тыми перьями - золотоперий; с -тыми (золотистыми) полями - золотополий; с -тыми волнами - золотохвилій; с -той корой - золотокорий и т. д. Это человек -той - це людина - золото. -той ребёнок (перен.) - золота дитина. [Що за золота в вас дитина! (Н.-Лев.)]. Зачем терять -тое время? - нащо марнувати (гаяти) золотий час? Обещать -тые горы - обіцяти золоті гори кому. -тая рота, иноск. (золоторотцы, босячьё) - босота, босячня, золотарська команда. -тая середина - а) золота середина. [Горацієва проповідь про золоту середину (Крим.)]; б) (посредственность) золота посередність, пересічність, людина з того золота, що п'ятаки роблять. -той мешок (иноск.) - золота торба. -тые руки (иноск.) - золоті руки, ручки. -тые яйца - золоті яйця. -той век - золота доба. -тые годы, -тая юность - золоті (красні) роки, красна молодість. -тая молодежь - золота (багата) молодь. -той телец - золотий ідол (кумир). -той молоток и железные двери (запоры) отпирает - золотий ключик до кожних дверей придасться (Приказка); или Золотий обушок скрізь двері відчине (Номис). -той мост строить (иноск.) - перекидати кому золотий місток, робити золотий місток (до ворога) (Номис).

II. сущ. червінець (-нця), дукат (-та), (в ожерельях) дукач (-ча).

* * *

1) (ведомый) відомий, знаний, звісний, явний кому. [Путь-дорога їм відома (Рудан.). Всім його ім'я знане. Послали по тітку Прохіру, звісну порадницю у таких випадках (Коцюб.). Явне зробилось ім'я його (Єван.)]. -ны ли вам его поступки? - чи відомі вам його вчинки? чи знаєте ви про його вчинки? Очень (совершенно) -ный кому - дуже (аж надто) відомий, знаний, звісний кому, відомісінький кому. [Там мені й стежечки, хати усі відомісінькі (М. Вовч.)]. -ный всему миру - усьому світові знаний, світовий, усесвітній, усьогосвітній, цілосвітній. [Фантазіє, богине легкокрила, ти світове з'єднала з таємним (Л. Укр.). Знахурка всесвітня (Мкр.). Цілосвітня брехуха (Н.-Лев.)]. Быть -ным кому - бути відомим (знаним) кому, бути по знаку кому. [Йому добре відомі всі наші справи. Голос наче й по знаку, та не вгадаю (Конис.)]. Быть -ным чем - бути відомим (знаним) з чого, чим, за що. Сделать -ным тайное - зробити таємне відомим, (обнаружить) виявити, викрити таємне; см. ещё Обнаружить 2. Стать (сделаться) -ным (о тайне) - стати відомим, виявитися, викритися, об'явитися; см. ещё Обнаружиться 2. [Замір його став усім відомий (М. Грінч.). Не втаївся він,- усе викрилося (М. Грінч.)]. Идти от -ного к неизвестному - іти од відомого до невідомого, іти од знаного до незнаного. -ное дело! - звісно, звичайно, сказано, звичайне діло, відома річ, видима річ. [На беседі вже, звісно, попились (Гліб.). Жадна собака не гавкнула на його, - звичайно, як на свого хатнього (Крим.). Сказано - дитина аби-чим розважиться (Васильч.). Відома річ, що недуги не тішать (М. Вовч.)];

2) (знаменитый, славный) відомий, знаний, славнозвісний, славний, славетний, уславлений, (громкой известности) голосний; (чем) відомий, знаний, славний чим и з чого; см. Знаменитый. Сделать себя -ным - уславити себе, оголосити себе; срвн. Прославиться;

3) (определённый) певний. [Розглядає факти в певній перспективі (М. Грінч.)]. В -ных случаях - у певних випадках, за певних випадків. До -ной степени - до певної міри. Сделать что -ного размера - зробити що певної міри, зробити що до міри;

4) мат. - відомий.

* * *

1) відо́мий, зна́ний; зві́сний

2) ( определённый) пе́вний; ( некоторый) де́який, яки́йсь

знервуватися. Изнервничавшийся - знервований. Совершенно -шийся - украй (геть) знервований. [Це, мовляв, людина недужа, вкрай знервована (Крим.)].

* * *

и Изрублять изрубить (в куски) рубати, порубати, зрубати, сікти, посікти, тяти, потяти кого, що, (всех) вирублювати, повирублювати, вирубати, порубати, висікати, висікти, витяти, витнути, вистинати усіх. [Не встиг козак Нечай на коника сісти, зачав ляшків-панків на капусту сікти (Пісня). Він їй очіпка зіб'є, а вона йому свиту порубає (Херсонщ.). Витнув- би піввійська (Стар.-Черн.). Зрубав ляха (Дума) ]. -бить мелко - порубати, посікти дрібно. - бить совершенно - порубати на мак, посікти на молот. -бить солому, капусту - посікти солому, капусту. -бить мясо, дерево (цельные предм.) - порубати, порізати м'ясо, дерево. Изрубленный - порубаний, посічений, потятий, (о мн.) вирубаний, висічений, повистинаний. -ться - рубатися, порубатися, бути порубаним, посіченим и т. д.

* * *

несов.; сов. - изруб`ить

1) -( рубить на части) руба́ти, поруба́ти; ( сечь) сікти́ (січу́, січе́ш), посікти́

2) ( убивать) руба́ти, поруба́ти, виру́бувати, ви́рубати; ( засекать) сікти́, посікти́, сов. ви́сікти, -січу, -січеш, потя́ти, -тну́, -тне́ш

1) (другой, не этот) инший, (реже) другий. [Милий покидає, иншої шукає (Пісня). Не така, як иншії жінки (Грінч.)]. Тот или иной - той чи той, той чи инший;

2) (не такой, отличный) инший, инакший, иначий, инакий, инаковий, другий, ин-який. [Дві в однаковому убранні, а третя в иншому (Грінч. I). Тепер пора инакшая настала (Крим.). В таких і инаких розмовах проїхали вони день і другий (Свидн.). Кожен ґудзик иначий - навіть білі були між чорними (Свидн.)]. Совершенно иной - цілком (зовсім) инший, инакший. [Зовсім инакша стала (Київщ.)]. Казаться иным - здаватися иншим, инакшим, иначитися. [Світ мені від хвороби иначиться (Харківщ.)]. По -му - по-инакшому, по-иначому. Не что иное, как - не инше що, як; не що инше, як. Иное дело - инша справа. Иными словами - инакше сказавши, инакшими словами. Не для чего иного - не чого иншого. Иная хвала хуже брани - буває хвала гірша за ганьбу. Куда-нибудь в иное место - куди инакше (инде), куди-инде, де-инде. [Ходім куди-инде!];

3) (некоторый, тот) (як) декотрий, кот(о)рий инший, деякий, який, хто, дехто; срвн. Некоторый. [Инші гомонять, а декотрі понурі сидять і голів не зводять (М. Вовч.). Инша зіронька личко ховає в покривало прозореє срібне (Л. Укр.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.). Як которий то й навчиться, а сей ніколи (Сл. Гр.). А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.)].

* * *

1) ( другой) і́нший, і́нший, дру́гий; диал. она́кий; (отличающийся от этого, от прежнего) іна́кший

2) (некоторый, какой-л.) де́який, де́котрий, і́нший; ( какой-то) пе́вний

3) ( при перечислении или противопоставлении) і́нший, оди́н, род. п. одного́

4) в знач. сущ. і́нший, -ого, де́хто, род. п. де́кого

иссечь

1) что (высечь из камня) - витісувати, витесати (напр. камінну плиту), (изваять) вирізьблювати, вирізьб(л)ити що (статую). -сечь пещеру - вирубати, видовбати печеру. -сечь огонь - викресати (несов. кресати) огню;

2) что (изрубить) - рубати, порубати, посікти що;

3) кого (саблей и т. п.) - сікти, посікти, рубати, порубати кого; см. Посечь;

4) -сечь кого (розгами) - вишмагати, вичухрати, вибити, висікти різками кого; см. Пороть 2. Иссечённый и Иссеченный - витесаний, вирізьблений, вирубаний; (об огне) викресаний; посічений, порубаний; вишмаганий, вичухраний, вибитий, висічений різками. - ться -

1) витісуватися, вирізьблюватися; (об огне) кресатися; рубатися, сіктися; бути витесаним, вирізьбленим, викресаним и т. д.;

2) (о волосах, тканях и т. п.) сіктися, посіктися, (совершенно) висіктися; см. Посекать, -ся 2.

* * *

несов.; сов. - исс`ечь

1) (высекать, вырубать) висіка́ти, ви́сікти, -січу, -січеш и мног. повисіка́ти; (из камня, на камне) вирі́зьблювати, ви́різьбити, виті́сувати, ви́тесати, -тешу, -тешеш и мног. повиті́сувати

2) ( рассекать во многих местах) сікти́ (січу́, січе́ш), посікти́, карбува́ти, покарбува́ти; ( уничтожать) висіка́ти, ви́сікти

3) ( удалять) мед. вирі́зувати и виріза́ти, ви́різати, -ріжу, -ріжеш и мног. повирі́зувати и пови́різати

4) (избивать кнутом, плетью) сікти́, ви́сікти, шмага́ти, ви́шмагати

1) (предел в пространстве) кінець (-нця), край (р. краю), ум. кінчик, кінчичок (-чка), краєчок (-чка). [Попустила низько кінці стрічок (Сл. Гр.). Кінцем ножа копирсає (Сл. Гр.). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (- ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]сок (-ска); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гузка; (пальца на руке) пучка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. рогу), (ум.) ріжок (-жка); (загнутый: полоза в санях) скорс (- са); (кнута, арапника) приконечник, хвостик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околичник (Шух.). -нец аллеи, поля - кінець (край) алеї, поля. -цы города - кінці (краї) міста; (части) дільниці (частини) міста. Палка о двух -цах - у палиці два кінці; палиця на два кінці. Всякая вещь о двух -цах - кожна річ має два кінці. В -нец чего - на кінець, на край чого. [Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Окуляри йому зсунулися аж на край носа (Єфр.)]. Из -ца в -нец - від (з) краю до краю, з кінця в кінець. [Там (в Україні) широко, там весело од краю до краю (Шевч.). Хай вона (пісня) з краю до краю гуляє (Грінч.)]. Со всех -цов - з усіх усюд(ів), звідусіль. В -це, на -це чего - кінець, край, в (на) кінці, на край, навзкрай, по кінець, по край, на краю, з краю чого. [Сидить батько кінець стола (Шевч.). Сіла кінець столу (Тесл.). Росте вона край чистого поля (Рудан.). В кінці хуторця буде будиночок біленький (М. Вовч.). Жила вдова на край села (Пісня). Навзкрай ниви курився димок (Сл. Гр.). Десь там, по край села, гука якась-то мати (Яворн.). На краю ліса (Франко)]. Ударение во французском языке стоит на -це слова - наголос у французькій мові стоїть на кінці (наприкінці) слова. В самом -це, на самом -це - в (на) самому кінці, на самому краю, наостанці. [А наостанці, під сьогоднішньою дниною було записано (у щоденнику) усю пригоду (Крим.)]. Находящийся в -це, на -це - кінцевий, прикінцевий. Без -ца, нет -ца - без кінця, без краю, без кінця-краю, нема краю, нема кінця- краю. [Нема краю тихому Дунаю (Мет.)]. Не имеющий -ца - безкраїй; срвн. Бесконечный. Точить -нец ножа - гострити кінець ножа. Соединить два -ца - сполучити два (обидва) кінці. -нец к -цу - кінець (кінцем) до кінця, край до краю. Прятать, хоронить -цы - ховати кінці. И -цы в воду - і кінці у воду. Сводить -цы - добре орудувати (своїми) справами, викручуватися, крутити-вертіти. Сводить -цы с -цами - зводити кінці з кінцями, жити ощадливо. Еле сводить -цы с -цами - ледве перебуватися (перемагатися). -цы с -цами не сходятся - кінці з кінцями не сходяться. -нец глухой, техн. - кінець сліпий;

2) (отрезок ч.- л.) кінець, край чого. Бросить -нец с лодки - кинути кінець (кінець мотуза, мотуз) з човна;

3) (торговая единица) шматок (-тка), сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою). -нец пряжи - пуд пряжі. -нец снасти - сто сажнів снасти. Хазовый (казовый) -нец - показний кінець (край);

4) швальный -нец (верва) - дратва;

5) (доля) частина, частка, пайка. У нас подать на два -ца разводят - у нас податок (подать) розписують (розкладають) на два півріччя;

6) (о расстоянии) кінець, перехід (-ходу), переїзд (-ду). Большой, порядочный, добрый -нец - довгий (далекий, здоровий, добрий) кінець (перехід, переїзд), не блигомий світ, добра промашка. [Такі переходи здорові од вокзалів до тюрми (Теел.). Од нас до вас не блигомий світ - за годину не дійдеш (Київщ.). До лісу добра промашка (Звиног.)]. Нанять извозчика в один -нец - найняти візника на один кінець. Оба -ца - обидва кінці; туди й назад. В оба -ца - на обидва кінці; туди й назад;

7) (предел времени и действия) кінець, край, приконеччя. [Надіходив кінець лекції (Крим.). Всьому під сонцем край один, всьому земному - тлін і тлін (Філян.). Сиджу в кімнаті, жду краю ночі (Черняв.). Уся зима була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)]. Начало и -нец - початок і кінець. Не иметь ни начала, ни -ца - не мати ні початку, ні кінця (ні краю, ні кінця-краю). От начала до -ца - від (з) початку до кінця. Нет ни -ца, ни краю - нема кінця-краю. -ца-краю не видно - кінця- краю не видк[н]о. В -це, на -це - в кінці, наприкінці, наостанці, наостан[т]ку, на приостанку, на остан[т]ок, на скінчанні, на скінчу, на скінчі (Куліш); (напоследок) напослідок, напослідку. [Наприкінці того-ж року поїхав він на Херсонщину (Єфр.). Дякую вам за вашу прихильність, що хоч наостанці виявилась (Крим.). Лаговському бажалося, хоч наостатку, на прощання, надивитися на них (Крим.). Що це він на приостанку розказував? (Борзен.) Криваві чвари, що почались на скінчанню 15-го віку (Куліш). На скінчу схопила себе обіруч за лиця (Свидниц.)]. В -це месяца, года - в кінці, наприкінці, під кінець, в кінець, наостанку місяця, року; з кінцем місяця, року. [Якось я вже в кінець літа прийшла (Грінч.)]. В самом -це, в -це всего - наостанці, наостан[т]ку, наостан[т]ок, насамкінець, на(при)послідку; срвн. Напоследок. В -це-концов - кінець-кінцем, нарешті, врешті, наостанку, наостанці, насамкінець. [Кінець-кінцем ніхто не знав, що можна, чого не можна (Єфр.). Він слухав усього пильно, радувався, а все-таки нарешті осмутнів і задумався (М. Вовч.). Покинувши чесну працю, руйнував своє село і врешті підпалив клуню (Грінч.). Наступництво політичної й духовної власти наостанці переходить з Візантії на Русь (Єфр.)]. Под -нец - наприкінці, на кінці, під кінець, при остан[т]ку, наостан[т]ку, на остан[т]ок, при послідку; срвн. В конце. [Навіть в душі нам залізти забажали на кінці (Франко). При остатку козачка заграли (Житом. п.). Розмови наші, співи й на останок уривчаста, палка, завзята річ (Л. Укр.). Тепер я при послідку своєї служби і під суд попав (Звиног.)]. К -цу - під кінець, на кінці, наприкінці. К -цу лета - під кінець (наприкінці) літа. Дело близится к -цу - справа доходить кінця (краю). В -нец, до -ца - вкрай, до краю, до решти, до остан[т]ку, до останнього, до-щенту, геть, геть-чисто. [Збавив своє здоров'я вкрай (Звиног.)]. Разбранить в -нец - вилаяти на всі боки (на всі заставки) кого. До -ца - до кінця, до краю, до останку, до послідку; (всё до капли, решительно всё) до щерця, до ґрунту, до щаду, (вульг.) до канцура, до шниру. [До кінця там досидів (Сл. Гр.). Будуть захищатись до краю (Коцюб.). Як не дасть бог талану змалку, то й не буде до останку (Номис). Кажи всю правду до щерця (Мова). Очі, шию, голос твій буду пить до щаду (Пачов.)]. До -ца жизни, дней - довіку, довічно, повік, до смерти, віку, до суду-віку, до віку й до суду, до кончини (до скінчання) віку, поки живота. [Гуляла-б довіку дівчиною молодою (Мет.). Не взнать тому весни повік, хто серцем холодний (Самійл.). Будеш у мене до смерти-віку хліб-сіль уживати (Дума)]. При -це жизни - наприкінці життя, на скінчанні (на сході) віку. Не без -ца же - не довіку-ж, не доки. [Пора була молодих за стіл сажати, не доки тут стояти їм (Сл. Гр.)]. Достигнуть желаемого -ца - дійти бажаного (жаданого) кінця. Положить -нец чему - зробити (покласти, дати) кінець (край) чому, берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада). Цьому процесові край вже покладено (Єфр.)]. Чтобы положить -нец этим толкам - щоб покласти край цим пересудам, поговорам. Приводить, привести, доводить, довести до -ца что - доводити, довести до кінця, (до) краю що, доходити, дійти краю у чому, довершити що. [Тепер, щоб ви знали, треба краю доводити, коли й де вінчати (Шевч.). Він не вміє нічого довершити (Л. Укр.)]. Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -цу - доходити, дійти краю (до краю, до кінця), кінча[и]тися, (с)кінчитися, бути на скінчу (Свидн.), вийти на кінець; срвн. Приходить 1. [Третя зима його життя доходила краю (Короленко). Екзамени дійшли до краю (Крим.)]. Дело приближается к -цу - справа доходить кінця. Приходило к -цу что у кого - став (почав) вибиватися з чого хто. [От і стали ми з харчів вибиватись (Короленко)]. Пришло к -цу что - (с)кінчилося що, завершився кінець чого, в чого. [У денної бійки кінець завершився (Рудан.)]. Водка приходит к -цу (шутл.) - горілці видко денце. Расследовать, узнать дело до -ца - розслідити (розвідати, дізнати) справу до кінця (до краю), дійти кінця справи. [Не дійшли ми кінця сеї справи (Куліш)]. -нец света (мира) - кінець (кончина) світу (світові). Вот и -нец всему - от і край усьому; от і все (с)кінчилося; от і по всьому. Всему есть -нец, всё имеет свой -нец - всьому (на все) є (єсть) кінець (край). -нец слезам, заботам - кінець (край) сльозам, турботам. -нец службы - кінець служби[і]; (завершение) відслуга. Ещё не настал -нец его несчастьям - ще не настав (не прийшов) кінець його нещастю. -нец делу; дело с -цом; да и -нец - скінчено справу; та й по всій справі; та й край! та й уже! та й квит! та й конт! по цей дуб миля. -нец чему - по чому. [Вже по дощеві (Звиног.)]. -нец был бы мне, будет нам - було-б по мені, буде по нас. Пришёл кому -нец - прийшов кінець кому, прийшла на кого остан[т]ня година, (перен.) урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому, (фам.) сів маком хто. Тут тебе и -нец (капут, аминь) - тут тобі й край, капут, амінь, рішенець, решта, (провинц.) рехт, гак, хата, ярмиз, саксаган, амба, капець, капурис, каюк. -нец - делу венец, -нец дело венчает (красит) - кінець - ділу вінець (Номис). Не смотри начала, смотри -ца - не вважай на цвіт, бо чи буде ще плід. Не хвались началом, похвались - цом - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. На худой -нец - в найгіршому разі. Всему бывает -нец (о терпении) - на всякий терпець буває кінець;

8) (цель) мета, ціль (-лі). На какой -нец ты это делаешь? - нащо (навіщо) ти робиш це?

* * *

1) (искривлённый) кривий, вилукуватий. [Крива лінія. Стан кривий як у жаби (Н.- Лев.). Вилукуваті ноги в дитини (М. Грінч.)]. С -выми коленями - кривоколінько, кривоколінчик. Объехать на -вой кого - одурити, піддурити кого, (зап.) зайти (підійти) кого штукою. -вой суд - см. Кривосуд;

2) -вой на один глаз - см. Кривоглазый. -вой (на ногу) - кривий (кривенький) (на ногу); см. Хромой. [Така гарна, тільки трошки кривенька (Рудч.)]. Совершенно -вой - кривісінький. [Горобчичок манісінький, на ніженьку кривісінький (Пісня)].

* * *

1) прил. криви́й

2) (прил., в знач. сущ.: одноглазый) сліпи́й (-о́го) на одне́ (на одно́) о́ко

I. нрч. и предл. навкруг, округ, округи, круг, кругом, навколо, довкола, надоколо (кого, чого); (только нрч.) навкруги; срвн. Вокруг. [Стоять круг (навкруг) столу (Харківщ.). Слухачі навколо нього (Л. Укр.). Надоколо вода, а всередині біда (Приказка). Кругом дуба русалоньки мовчки дожидали (Шевч.)]. Розглянувся навкруги (навколо) (Київщ.)]. Идти -гом города - іти круг міста. Обойти город -гом - обійти місто навкруги (округи, навколо). Ходить, обходить -гом чего - ходити круг, навкруг и т. д. чого, ходити кружка коло чого. Земля моя идёт на пять вёрст -гом - землі моєї на п'ять верстов навкруги. Его -гом обобрали - його геть чисто (до нитки) обібрано. -гом хорош - кругом (навкруг) гарний, хороший. [Золотоноша кругом хороша (Приказка)].

II. см. Круг 1.

* * *

1) нареч. круго́м; ( вокруг) навко́ло, довко́ла, довкру́ж, навкруги́, навкру́г, окру́г, округи́, навкі́л, довкі́л, наоко́ло, дооко́ла, вко́ло, наокі́л, наокруги́, наокру́г, диал. довкруги́; ( целиком) цілко́м; ( совершенно) геть-чи́сто

2) предл. с род. п. круго́м, круг, навкру́г, навко́ло, довко́ла, навкіл, довкі́л, вко́ло (кого-чого); окру́г, округи́, наокруги́ (кого-чого); навкруги́ (кого-чого); диал. довкруги́ (кого-чого)

1) коржик (-ка); (круглой формы) балабушок (-шка), балабушка; (совершенно постная) жиляник (-ка), жилавок (-вка); (из дрожжевого теста) перепеча, перепічка, перепечайка, підпалок (-лка); (на меду) медяник, медівник (-ка); (гороховая) горохв'яник, горохляник (-ка); (из творогу с мукой) мнишка. [Треба зробити медовий коржик та й прикладати до рани (Ніжен.). З останнього борошна спекла дві перепічки (Грінч.)];

2) техн. - коржик; (металлич.) платівочка. Дубильные -ки - чинбарні (чинбові, гарбові) коржики. Цементная -ка - цементовий коржик;

2) (лекарственная) пастилька, (пров.) ліпашка. [Ви кашель маєте. А чи не стане вам настилька ся в пригоді? (Самійл.)]. Мятная -ка - м'ятна пастилька, м'ятівник (-ка).

* * *

1) кул. корж, -а, ко́ржик; ( из дрожжевого теста) перепі́чка, диал. підпа́лок, -лка, плеска́ч, -а; ( круглой формы) диал. бала́буха, бала́бушка; ( жаренная в масле) диал. бу́цик; ( для вареника) варени́ця, варяни́ця

2) ( лекарственная) табле́тка; ( кондитерская) пасти́лка

Малёшенький (ум. от Маленький) малесенький, манесенький, малесечкий, манесечкий, (совершенно) мал[н]ісінький, мал[н]ісечкий, мал[н]юсенький, мал[н]юсечкий, мал[н]ісісінький, мал[н]юсюсенький, мал[н]юній, мал[н]юнький, мал[н]юнечкий, мал[н]юський, малюцький, мал[н]юсюський, дрібнесенький, дрібнюній, дрібнюсенький, невеличенький, мацюній, мацінький, мацю[і]ненький мацю[ьо]ний, мацюпусенький, мацюнюсенький. [Ще нема двох малесеньких коробочок: одна маленька, а друга малесенька (Н.-Лев.). Сіресенькі пташечки малесечкі (М. Вовч.). Якісь манюнькі комашки (Звин.). Дрібнюні, як пшоно, червоні квіточки (Конгр.). Горобчик манісінький (Пісня). Листячко дрібнесеньке (Квітка). Травиночка дрібнюня-дрібнюсенька (Грінч.) В мене ніжки невеличенькі (Пісня). Такі жабки мацюсенькі (Звин.). Дитятко моє маціненьке, рученятка мої мацюпусенькі (М. Грінч.). Щипав мацінькі кришки та в ротик (Стефан.)].

* * *

нрч. навідріз, (решительно) рішуче, (совершенно) цілком. [Сказав наодріз, що не дасть (Сл. Ум.)]. Отказать -рез - цілком відмовити, відмовити як відрізати.

* * *

1) (набело) начисто. Переписать -то - переписати начисто. Дом вчерне достроен, но ещё не отделан -то - будинок начорно добудовано, але ще не опоряджено (не улаштовано, не оброблено) начисто;

2) (наотрез) навідріз, (решительно) рішуче, (совершенно) цілком. -то отказать кому в его просьбе - цілком відмовити кому на його прохання;

3) (напрямик) на(в)прямець, навпрямки, прямцем, навпростець. Скажу тебе -то, что ты поступил дурно - скажу тобі навпрямець (навпрямки), що ти вчинив погано;

4) (дочиста) начисто, геть-чисто, геть усе, усе чисто, (дотла) до решти, до-ноги, у-пень, до- ща(д)ку, (полон.) до-щенту, (без остатка) без остачі. [Вигубили їх усіх начисто (до-ноги) (Київщ.). Виїв борщ начисто (без остачі) (Київщ.)]. Всё -то съедено - геть усе (усе чисто) поїд(ж)ено. -то разорить кого - до-щадку (у-пень, до-щенту) зруйнувати кого.

* * *

1) ( набело) на́чисто

2) (полностью, целиком) цілко́м; на́чисто; (окончательно, решительно) рішу́че; ( наотрез) навідрі́з, наодрі́з

3) ( дочиста) геть-чисто́, у́се чи́сто; ( дотла) до ре́шти, доще́нту; на́чисто

4) ( откровенно) відве́рто, щи́ро

невідкладність, невідволочність, невідгайність; пильність, нагальність; негайність; пекучість; конечність (-ости); срв. Неотложный. [Дати вільний пляц властителеві дому зо всею пильністю, в неодволочний час (Самійл.)]. -ность этих мероприятий совершенно очевидна - невідкладність (пильність) цих заходів цілком наочна (очевиста).

* * *

1) анат. nervus - нерв (-ва), (соб., фам.) нерва (ж. р.). [Нерви Приходенков далі не видержали, він почав ридати (Кониськ.). Мої нерви, немов чули здалека дотик оливця (Франко). По моїх напружених нервах ударила хвиля рідних, близьких мені звуків (Коцюб.). Під грім од повстань од всіх своїх нервів у степ посилаю - поете, устань! (П. Тичина). Нерва розходилася, нерва мене мучить (Київ)]. Нерв глазной (n. ophthalmicus) - очний нерв. Нерв лицевой (n. facialis) - лицевий нерв. Нерв лучевой (n. radialis) - променевий (радіяльний) нерв. Нерв оптический (n. opticus) - зоровий (оптичний) нерв. Нерв седалищный (n. ischiadicus) - сідничний нерв. Возбуждать, дразнить -вы - зворушувати (дратувати, дражнити) нерви кому, нервувати кого. [Зелена цибуля дражнила наркотично нерви й апетит (Н.-Лев.)]. Воспаление -вов - неврит (-та); см. Неврит. Расстраивать, расстроить -вы - псувати, зіпсувати (собі) нерви. Расстройство -вов - знервування, знервовання. [Мусів через малярію й болюче знервування покинути тепле Туапсе (Крим.)]. Человек с расстроенными -вами - людина з зіпсованими (хворими) нервами, знервована людина, (с расстроенными в конец, совершенно -вами) людина украй (геть) знервована. [Геть знервований Химченко не міг працювати гаразд (Крим.)];

2) (перен.) нерв (-ва), (букв. пульс) живчик (-ка). [О, Агамемноне, великий, дуко! ти, нерве й косте грецької країни, ти серце наших військ! (Куліш)]. Движущий нерв - рушійний нерв;

3) бот. - жилка, (диал.) хробор (-ра), жигаль (-ля).

* * *

анат., перен.

1) безл. глаг. - нема, немає (ум. немаєчки), (очень редко, зап.) ніт, (в детск. языке) ма; (нет и в помине, народн.) біг-ма(є), (грубо: нет ни черта) чорт-ма(є), кат-ма(є), біс-ма(є), дідько має. [Нема в саду соловейка, нема щебетання; нема мого миленького, - не буде й гуляння (Пісня). Багато є людей, нема людей-братів (Грінч.). Смерти нема для творців (Сосюра). Шука козак свою долю, - а долі немає (Шевч.). Нема очей, що бачити хотіли, немає розуму, що знання прагнув, немає навіть самого бажання (Самійл.). Там люди добрі, де мене ніт (Гол. III). Де сніг упаде, квіточок вже ніт (Пісня). Грошей біг-ма (Рудан.). Землі власної у його біг-ма (Кониськ.). «Є гроші?» - «Чорт-ма й копійки» (Сл. Гр.). Всі ми тут б'ємось, а діла все чорт-має (Грінч.). Багато ума, та в кешені кат-ма (Номис). Своєї землі кат-ма (Васильч.)]. У меня, у него и т. п. нет - я не маю, в мене нема(є), (иногда, преимущ. о членах тела и психич. явлениях: мені нема), він не має, в його нема(є), (иногда: йому нема) и т. п. [В мене батька немає (Пісня). Придивилися: аж одного вуха йому нема (Звин.). Стида тобі нема! (Звин.)]. Его нет дома - його нема(є) вдома. Нет ли у тебя денег? - чи нема в тебе грошей? чи ти (часом) не маєш грошей? Нет ничего - нема(є) нічого. Нет решительно ничего - нічогісінько нема. Совершенно нет чего - зовсім нема(є) чого, нема й крихти чого, і звання (заводу) нема чого, (диал.) нема ані гич, (зап.) і на позір нема чого. Нет ни души - см. Душа 2. и Ни 1 (Ни души). Нет времени - нема(є) часу, нема(є) коли, ніколи. У меня нет времени - я не маю часу, мені ніколи, мені нема коли. Дела нет кому до чего - байдуже кому про що. [(Пташки) цвірінькають так, мов їм про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Дня нет, чтобы я об этом не думал - дня (такого) (или днини такої) не буває, щоб я не думав про це. Нет сил (с)делать что - не сила (нема(є) сили) (з)робити що. [Не сила ту кривду словом розбити (Рада)]. Нет ничего легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… Нет ничего выше, лучше и т. п., как… - нема(є) нічого вищого, кращого и т. п., як…; нема в світі, як…; нема (в світі) над що; срв. Лучше 1. [Нема в світі, як у злагоді жити (Сл. Гр.). Нема цвіту більшого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку (Пісня)]. Где только его нет - де тільки його нема, (везде он вмешается) де не посій, то вродиться (Приказка). Нет как (да) нет - нема та й нема; як нема, так (диал. дак) нема; як відрізано. [А в неділеньку по- раненьку козочки як нема, дак нема (Метл.). То було що-дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано (Сл. Гр.)]. Слова нет - нема що казати, шкода й слова, ані слова, про те й мови нема, (конечно) звичайно, певна річ, звісно, (правда) правда. [Мужик аж міниться: - «Та то, пане, ані слова! - що кому годиться!» (Рудан.)]. На нет и суда нет - на нема й суду нема. Нет-нет да и - коли-не-коли (та й); коли-не-коли, а; вряди-годи (та й); а колись-інколи; нема-нема, та й, (в прошлом) нема-було, нема, та й; було-не-було (,та й); байдуже-байдуже, та й; ні, ні, та й. [Він коли-не-коли та й скаже щось дуже путнє (Звин.). Він уже був заспокоївся, але часом виникали сумніви: коли-не-коли, а набіжить думка, що він хворий (М. Зеров). А вона вряди-годи та й зазирне до його (Крим.). А в голові нема-нема, та й майне якась розумна гадка (Крим.). Нема-нема, та й щось дадуть (Гуманщ.). Він нема-було, нема, та й навідається до своїх родичів (Звин.). І брат тоді ще не вмер, і тітка було-не-було (,та й) заскочить до нас і пособить (Звин.). Не лащіть цього собаку, бо він байдуже-байдуже, та й кусне за палець (Звин.). А він ні, ні, та й бовкне таке, що купи не держиться (Крим.)];

2) нрч. отриц. - ні, (зап., нелитер.) нє, (очень редко) ніт. [Люблю тебе, доба переходова, за владне «так» і непокірне «ні» (Сосюра). «Підеш ти до його?» - «Ні» (Сл. Гр.). Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, чи ні (Пісня). Може син мій буде у комуні, а як ні, то, може, мій онук (Сосюра). «Хочеш?» - «Нє, не хочу» (Брацл.). Оден брат був багатий, а другий нє (Звин.). Може вийде, а може й ніт (Свидн.). Казав, дурню, мовчи; ніт, патякає? (Мирний)]. Да или нет? - так чи ні? Ни да, ни нет - ні так і не ні; ні так, ні сяк. Ан нет! - ба ні! Да нет - та ні, ба ні. [«Здається, дзвонять». - «Та ні, то люди гомонять» (Шевч.). «А що се галас наче?» - «Ба ні, се спів» (Грінч.). Ти смієшся, а я плачу; ба ні, не плачу - регочусь (Шевч.)]. Да нет же - та ні-ж, та-ж ні, так (диал. дак) ні; (ни в каком случае) аніже, аніж, аж ніяк, (диал.) аж нікуди. [«Хіба тобі такого батька?» - «Аніже! Аніже! не такого» (Грінч.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! ну, ні! Е, ні! цього я тобі не дам (Брацл.). «Ходім погуляймо!» - «Ба ні! треба працювати» (Липовеч.)]. Так нет же - т[д]ак ні(-ж). Нет ещё - ні ще, (эллиптич.) ще. [«А ви його ще не бачили?» - «Ще!» (Звин.)]. А почему (бы) и нет? - а чом би й ні? а чом(у) не так? Может быть да, может быть нет - може так, а може (й) ні; або так (воно), або ні. [«Може так, а може ні» - пам'ятаєте є такий роман д'Аннунціо (В. Підмог.)]. Никак нет - ні, аніже, аж ніяк, (диал.) аж нікуди;

3) на -нет, нрч. - а) клином, скісно, спохова. [Візьми лопату та підстругай отут землю, щоб було спохова (сведено на -нет) (Звин.)]. Стёсывать на -нет - стісувати скісно (спохова). Жила (горная) сходит, сошла на -нет - жила виклиновується, виклинувалася; б) (перен.) на нівець, на ніщо, ні на що. Сводить, свести на -нет что - зводити, звести що на нівець (на ніщо). [Ти звів на ніщо всю нашу справу (Остр. Скарбів)]; см. Ничто (Обращать в -то). Сходить, сойти на -нет - сходити, зійти на нівець, зводитися (переводитися), звестися (перевестися) ні на що (на ніщо), переводитися, перевестися, (итти прахом) іти, піти в нівець; (исчезать) зникати, зникнути. [Двоєдушницька тактика ППС довела, що вплив ППС'ців зійшов на нівець (Пр. Правда). Під лядським пануванням звелась би ні на що наша народність (Куліш). Бувають такі часи, коли письменство занепадає й переводиться (Крим.). Пішло все багатство в нівець (Крим.)]. Конкуренция сошла на -нет - конкуренція зійшла на нівець;

4) сщ. - ні (нескл.). Пироги с -том - пироги з таком (Поділля), нізчимні пироги (Сосн.). Есть лучше -та - «є» краще ніж (за, від) «нема(є)», так краще за ні. -ты считать - недоліки лічити.

* * *

1) (предик.: не имеется) нема́є, нема́; катма́; бі́гма

2) част. ні

3) в знач. союза ні

4) в знач. сущ. нема́є, нема́

мест. ніщо, (диал.) нічого; (ровно, решительно -то) аніщо. [Ніщо не ділило темної ночи від ясного дня (Л. Укр.). Ніщо не забороняє вашим очам виміряти їх (степи) і вздовж і вшир (Мирний). Йому нічого не вадить (Звин.)]. Это -то в сравнении с чем - це ніщо проти чого (порівнюючи, в порівнянні з чим). Этому -то не мешает - цьому ніщо не заважає (не перешкоджає, не стоїть на перешкоді или на заваді, не перебиває). Ему -то не удаётся - йому не щастить (не таланить) ні в чому, йому ніщо не йде в лад (до пуття). Обращать, обратить что, кого в -то - обертати, обернути що, кого в ніщо (в нівець), повертати (пускати, перевертати), повернути (пустити, перевернути) що в нівець, повертати, повернути кого в ніщо, зводити, звести що на нівець (на ніщо, ні на що), переводити, перевести що на нівець; (уничтожать) нищити, знищити що. [Обернувши в нівець могуще королівство (Куліш). Та сила, що чоловіка стоптала, у нівець обернула (Грінч.). Пан та німець усе повернуть у нівець (Приказка). Старшина хоче писаря у нівець повернути (Харківщ.). Час мене в ніщо поверне (Самійл.). Вона стільки клопоталася, стільки платила, а тепер усе-б то те пустити в нівець? (Кониськ.). Всі великі страхи переверне в нівець (Куліш). Життя звело стільки законів на нівець (Н. Громада). Ту «поправку», що міг я йому дати моїми ліками, на нівець переводила тяжка праця (Н.-Лев.)]. За -то (продавать и т. п.) - за ніщо (ні за віщо, за бесценок: за-півдарма, за так-грошей, за так-гроші). [Старі гроші підуть ні за віщо (Лебединщ.). Пороздавала поросята за так-гроші (Борз.)]. Ничего - нічого. [«Що хто тобі зробив?» - «Ніхто нічого» (Л. Укр.). Секретар нічого не відав про сю справу (Кониськ.). Спервовіку не було нічого (П. Тичина)]. Абсолютно, положительно, решительно, ровно, совершенно -го, -го то - нічогісінько, (экспрессивнее) анічогісінько, (зап., полон.) ніц нічого; (ни-ни) аніже. [Нічогісінько не бачу! (Н.-Лев.) «Що-ж у нас сталося?» - «Нічого… анічогісінько!» (Грінч.). Це не має анічогісінько спільного з тим розумінням, якого… (А. Любч.). Ніц нічого не знаю! (Брацл.). Не чую аніже! (Куліш)]. Всё или -го - все або нічого. -го не видно, неслышно - нічого не видн[к]о (не знати), не чути. Нет -го выше, лучше и т. п., как… - см. Нет 1. Нет -го легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… -го подобного - нічого подібного (схожого, підхожого, такого); см. Подобный. -го в мире (на свете) - нічого в світі. [Нічого в світі не було такого прекрасного, як ці дві армії (Кандід)]. Не иметь -го общего с кем, чем - не мати нічого спільного з ким, з чим. Из-за -го - (из-за пустяков) за дурницю, за нікчемницю, (из-за выеденного яйца) за масляні вишкварки, за онучу, (от нечего делать) зні[е]чев'я. [За онучу збили бучу (Приказка)]. Из этого -го не вышло - з цього нічого не вийшло. Выходить, выйти в люди из -го - вибиватися, вибитися в люди з нічого. -го не значит (пустяки) - дарма, пусте, дурниця. [Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже (Сл. Гр.)]. -го не поделаешь - нічого не вдієш; см. Поделать 2. -го не стоит - нічого не коштує; нічого не варт(ий); см. Стоить. Создать то из -го - створити що з нічого. Ничему - нічому. Ничем - нічим. [Нічим не виявив своїх почуттів (Велз)]. Я -чем не болен - я ні на що не хворий (не слабий, не слабую). Он чем не доволен - він нічим (ні з чого) не задоволений. Ни в чём, ни на чём, ни во что, ни на что и т. п. - ні в чому (чім) и (реже) в нічому, ні на чому (чім) и (реже) на нічому, ні в що, ні на що и т. п. [Це ні на що не схоже (Коцюб.)]. Ни во что не ставить кого - ні за що (за ніщо) мати кого, не поважати, не шанувати кого. Ни за что - (ни за какие блага) ні за що (в світі), ні за що, (ни в коем случае) зроду, зроду-(з)віку, (никак) ніяк. Ни за что, ни про что - см. Ни 1а. Остаться ни при чём, ни с чем - зостатися ні при чому (чім), зостатися ні з чим, (в дураках) опинитися в дурнях, пошитися в дурні, облизня піймати (з'їсти), (шутл.) вхопити шилом патоки.

* * *

1) мест. ніщо́, род. п. нічо́го

2) в знач. сущ. ніщо́ (нескл., с.)

и Нов новий; (поновее, поближе к современности) новітній; (нового времени) новочасний. [Може викую я з його (слова) до старого плуга новий леміш і чересло (Шевч.). Вступає в вік новий душа чиста (П. Тичина). Скажіть якої новітньої казки (Звин.). Новітня сукня (Крим.). Привезли саркофаг до брами новітнього храму (Л. Укр.). Новітні співці відгукнулись на голос той (Вороний). Страшна була людям якась новітня, невідома міць (Дніпр. Ч.). Знайшли собі новітнє щастя (Крим.)]. -вые века - нові віки, нова доба. -вый год - новий рік. Встречать -вый год - зустрічати новий рік. С -вым годом! - з новим роком! Поздравлять с -вым годом - см. Поздравлять. -вый завет - новий заповіт (завіт). -вая Зеландия, -вая Каледония и т. п. - Нова Зеландія, Нова Каледонія и т. п. -вые лица (особы) - нові люди. -вый мир - новий світ. [Світ новий, багряний (Сосюра)]. -вая неделя, церк. - провідний тиждень, проводи (-від и (реже) -дів). -вый порядок, режим - новий порядок (лад), режим. -вый Свет, геогр. - Новий Світ. -вое серебро - нове срібло, мельхіор (-ру). -вое слово (неологизм) - нове слово, новотвір (-твору). -вый стиль - а) (летоисчисления) новий стиль; б) (в искусстве) новий стиль, (модерн) модерний стиль, стиль-модерн. -вый человек - нова людина; (новичок) новак (-ка). Что -вого? - що (чути) нового? Пока -во что кому - поки новина (новинка) що кому. Совершенно -вый - новісінький. По -му - по- новому; по-новітньому. Старый друг лучше -вых двух - за старого приятеля двох нових дають, (та й то не беруть). -вая метла чисто метёт - см. Мести 1.

* * *

1) нормальний; (обычный) звичайний; (образцовый) зразковий, взірцевий; (полагающийся по норме) нормовий. [Нормальне становище літератури (Грінч.)]. -ный рабочий день - нормальний робочий (робітний) день. -ная температура - нормальна температура. -ный устав - нормальний (зразковий) статут. -ная школа - нормальна школа. Совершенно -ный - цілком нормальний, нормальнісінький. [Нормальнісінький результат розумової праці (Крим.)];

2) (психически) нормальний. [Нормальна людина (Київ)];

3) (средний) нормальний, пересічний. -ный урожай - нормальний (пересічний) врожай.

* * *