Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

сбить+(сбиться)+с+толку

  • 21 yol

    I
    сущ.
    1. дорога, путь:
    1) полоса на земле, служащая для передвижения. Şose yolu шоссейная дорога, kənd yolu, araba yolu просёлочная дорога, dağ yolu горная дорога, torpaq yol грунтовая дорога, çala-çuxurlu yol ухабистая дорога, işlək yol tornaə дорога, dolama yol обходной путь, rahat yol удобный путь, piyada yolu пешеходная дорога, yolu keçmək перейти дорогу, yola çıxmaq выйти на дорогу, yol çəkmək проложить дорогу, yolun bir hissəsi часть пути, yolun uzunluğu длина пути, yol əyrisi кривая пути
    2) линия в пространстве для передвижения и сообщения. Hava yolu воздушная дорога, su yolu водная дорога, asma yol подвесная дорога, dəniz və çay yolları морские и речные пути, yeraltı yol подземный путь, ticarət yolları торговые пути
    3) место для прохода, проезда. Tikintiyə yol дорога на строительство, bazara yol дорога на базар, düşərgəyə gedən yol дорога, ведущая в лагерь, yol yoxdur нет дороги
    4) направление, путь следования. Yolunu azmaq сбиться с дороги, с пути; yolları ayrılıb пути, дороги разошлись
    5) поездка, путешествие. Yola hazırlaşmaq собираться в путь, yola hazırlamaq kimi, nəyi собирать, собрать, снаряжать, снарядить в путь, готовить в дорогу кого, что; yolda xəstələnmək заболеть в пути, yolda hadisə случай, происшествие в пути
    2. перен. дорога:
    1) направление деятельности, путь развития. Öz yolunu tapmaq найти свою дорогу, gələcəyə yol дорога в будущее
    3. путь:
    1) перен. направление деятельности, развития. Yaradıcılıq yolu путь творчества, tərəqqi yolu путь прогресса, həyat (ömür) yolu жизненный путь, mübarizə yolu путь борьбы, inkişaf yolu путь развития, qurtuluş yolu путь освобождения (спасения), mürəkkəb yol keçmək пройти сложный путь, şərəfli yol славный путь, demokratiya yolu путь демократии, ataların yolu ilə дорогой отцов, təkamül yolu ilə эволюционным путём, düzgün yol seçmək избрать правильный путь
    2) средство, способ достижения чего-л. Bu yolla этим путём, təhlil yolu ilə путём анализа, çətin yolla трудным путём, sülh yolu ilə мирным путём, təsir yolu ilə путём воздействия, məsləhət yolu ilə путём консультаций, qanuni yolla законным путём
    3) железнодорожная или трамвайная колея. Ehtiyat yol запасный путь
    4) мн. ч. анат. орган в виде канала, в котором совершается какая-л. деятельность. Nəfəs yolları дыхательные пути, ifrazat yolları выделительные пути
    4. тракт:
    1) большая проездная дорога. Avtomobil yolu автомобильный тракт анат. mədəbağırsaq yolu желудочно-кишечный тракт, həzm yolu пищеварительный тракт
    5. разг. в сочет. с числит. Bir yol один раз, yüz yol сто раз, iki yol gəlmişdi два раза приходил
    II
    прил.
    1. дорожный. Yol təəssüratları дорожные впечатления, yol paltarı дорожный костюм, yol ləvazimatı дорожные принадлежности, yol ustası дорожный мастер, yol inşaatı дорожное строительство, yol şəbəkəsi дорожная сеть, yol nişanı дорожный знак, yol qurğuları дорожные сооружения
    2. путевой:
    1) относящийся к обслуживанию железнодорожных путей. Yol baxıcısı путевой обходчик
    2) относящийся к путешествию. Yol qeydləri путевые записки (заметки)
    3. проездной. Yol bileti проездной билет, yol pulu проездные деньги, yol sənədləri проездные документы; yol yoldaşı попутчик, yol işçisi путеец (работник ж.-д. службы)
    ◊ yol açmaq kimə, nəyə:
    1. открыть дорогу, проложить путь, расчистить путь (дорогу) к ому
    2. открыть возможность для кого, для чего; yol açıqdır презр. скатертью дорога; yaxşı yol! счастливого пути!; yol ağartmaq мерить версты; yol vermək: 1. kimə дать дорогу кому; 2. nəyə допустить что, дать возможность ч ему; yol kəsmək грабить; yol göstərmək kimə указать путь, выход из положения, посоветовать; yol salmaq: 1. проложить дорогу; 2. проторить дорогу; yol üstündədir kim: 1. готов к отъезду кто; 2. перен. шутл. дни сочтены у кого; yol axtarmaq искать пути, искать выход; yol tapmaq найти путь, выход; ürəyinə yol tapmaq kimin находить, найти путь к сердцу чьему; ürəyinə yol salmaq проникнуть в сердце; gözü yol çəkmək быть в ожидании кого-л.; yola vermək: 1. kimi жить мирно, быть в ладах с кем; 2. nəyi стараться содействовать, помочь (делу, работе и т.п.); yola düşmək отправиться, пуститься в путь; yola körpü salmaq, yola nərdivan qoymaq сократить путь (разговорами, шутками и т.п.); yola getmək kimlə уживаться, ладить, жить, работать в согласии с кем; yola gəlmək: 1. согласиться, перестать упорствовать, уступить; 2. исправиться, образумиться; yola gətirmək kimi уговорить кого; yola salmaq kimi: 1. отправить, снарядить, послать; 2. провожать, проводить; 3. отпустить, удовлетворив просьбу; 4. ирон. отослать, отказав в просьбе (выпроводить); gözü yolda qalmaq все глаза проглядеть; gözünü yolda qoymaq kimin заставить долго ждать кого; yoldan qoymaq, yoldan eləmək kimi: 1. помешать к ому отправиться в путь; 2. задержать в пути кого; yoldan qalmaq: 1. опоздать в дорогу; 2. задержаться в пути; yoldan çıxarmaq kimi сбивать, сбить с пути кого, закружить, задурить голову к ому, подстрекать на дурной поступок; yoldan çıxmaq сбиваться, сбиться с (правильного) пути; yolları başqa-başqadır kimin разные пути у кого; yolları ölçmək мерить версты; hər yoldan ötən всякий прохожий, каждый встречный; yoldan ötmək пройти мимо; yolları ayrı olmaq находиться на разных путях; yolu bir olmaq kimlə быть по пути с кем, идти в одном направлении с кем; yolu düşmək haraya оказаться где; bir yolun yolçusu olmaq быть попутчиком с кем-л.; yolunda dayanmaq (durmaq) kimin стать на пути чьё м; yolundan götürmək kimi убрать с дороги кого; yolunu azmaq сбиваться, сбиться с пути (дороги); yolunu azdırmaq kimin: 1. совращать, совратить с пути истинного кого; 2. сбивать с толку кого; yoluna davam etmək продолжать свой путь; yoluna qoymaq, yoluna salmaq nəyi направить по правильному пути; приводить, привести в порядок, урегулировать что, ставить, поставить на рельсы; yolunu itirmək сбиться с пути, заблудиться; yolunu kəsmək kimin преградить путь кому; yolunu davam etdirmək kimin продолжать путь чей; yolunu gözləmək kimin ждать, быть в ожидании кого, чего; yolundan pişik keçdi kimin кошка дорогу перебежала; yolundan dönmək свернуть с пути; yolundan dönməmək не сворачивать с пути; bir yol: 1. один раз; 2. однажды, как-то раз, как-то; yolun damarını qırmaq преодолеть, пройти большую половину дороги; yoluna düşmək войти в колею, bu yolda на этом пути; yolunda tikan əkmək kimin создавать, создать препятствия к ому; yolunu görmək kimin отблагодарить (вознаградить подарком, деньгами) за услугу кого

    Azərbaycanca-rusca lüğət > yol

  • 22 Kurs

    m -es, -e
    1) курс, путь, направление (тж. перен.); спорт.( гоночная) дистанция
    einen Kurs einschlagen (auf A) — взять курс (на что-л.)
    den Kurs halten ( beibehalten) — мор., ав. выдерживать курс, держаться на курсе
    den Kurs verfehlenсбиться с курса; спорт. сбиться с дистанции
    den Kurs verfolgen — перен. осуществлять ( держать) курс (на что-л.)
    auf etw. (A) Kurs nehmen ( halten) — брать ( держать) курс на что-л.
    aus dem Kurs fliegen — ав. отклониться от курса
    j-n aus dem Kurs bringen( setzen) — сбить с толку ( запутать) кого-л.
    ein Wandel im politischen Kursизменение политического курса
    von dem Kurs ausgehenспорт. сходить с дистанции
    2) курс ( биржевой); обращение денежных знаков ( монет)
    die Kurse fallen ( sinken, bröckeln ab) — курсы( акций) падают ( понижаются)
    die Kurse schwankenкурсы( акций) колеблются
    die Kurse ziehen an ( steigen) — курсы( акций) повышаются
    eine Münze außer Kurs setzenизъять монету из обращения
    hoch ( niedrig) im Kurse stehen — высоко ( низко) котироваться
    die Umrechnung zu einem hohen Kurs — перерасчёт по высокому курсу
    3) австр. курс (лекций)
    ••
    bei j-m hoch im Kurse ( in hohem Kurse) stehenпользоваться большим авторитетом ( уважением) у кого-л. (ср. Kurs 2))

    БНРС > Kurs

  • 23 спутать

    несовер. - спутывать;
    совер. - спутать (кого-л./что-л.)
    1) entangle, mat
    2) (сбивать с толку) confuse
    3) (надевать путы) спутывать лошадь ∙ спутывать чьи-л. карты ≈ to spoil/ruin smb.'s game;
    to upset smb.'s plans
    сов.
    1. (вн.;
    привести в беспорядок) (en) tangle( smth.) ;
    перен. muddle( smth.), confuse (smth.) ;
    ~ нитки tangle threads;
    ~ волосы кому-л. disarrange smb.`s hair;

    2. (вн.) разг. (сбить с толку) confuse (smb.) ;

    3. (вн. с тв.) take* ( smth., smb. for) ;

    4. (вн.;
    лошадь) hobble (smth.) ;
    ~ чьи-л. карты, расчёты, планы upset* smb.`s calculations, plans;
    ~ся сов.
    5. become* entangled;
    перен. become* confused/ muddled, be* in a muddle;

    6. разг. (сбиться) be* mixed up, be* in a muddle;

    7. разг. (ошибиться) make* a mistake, get* into a muddle.

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > спутать

  • 24 koncept

    начертание, набросок, черновое письмо, черновик
    iz koncepta priti - сбиться (сбиваться) с толку, смешиться

    Slovensko-ruski slovar > koncept

  • 25 путь

    1) (в конкр. и перен. знач.) путь (-ті, ж. р.), дорога, шлях (-ху) (ум. шляшок), (стезя) стежка, тропа, тропок (-пка); см. Дорога. [Перед вікном широка бита путь (Л. Укр.). Так вився-ж той шляшок кудись далі за те місто… І поверзлось мені, що отсе і є він, шлях мій (М. Вовч.). Діямант дорогий на дорозі лежав, - тим великим шляхам люд усякий минав і ніхто не пізнав діяманта того (Сам.). Пішов собі чоловік тою тропою, що розказала жінка (Мирн.). Не спинити українства ні тим перетикам, що настановлено на шляху перед ним, ні добродіям Струве (Єфр.). До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький (Приказка). Вона не мала яким шляхом удатися до вас (Грінч.). Може-б Лука був і вивів його на яку добру путь, так-же смерть не дала (Кон.). Не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається (Г. Барв.). Перед нею простяглися нові стежки, знайшлась нова пожива для серця (Коцюб.)]. Путь-дороженька - путь-доріженька. Путь к освобождению, ко спасению - шлях, дорога (стежка) до визволення, до спасіння. П. к свободе, к счастью - шлях, дорога, стежка до волі, до щастя. П. планет - шлях, дорога планет. П. правды - путь правди (Єв.), дорога правди (Куліш), стежка, шлях правди. П. чести, добродетели - стежка (шлях) чести, доброчесности. -тём традиции, навыка - шляхом традиції, навички. [Все це вироблювалось ступінь по ступеню, віками, шляхом безупинної традиції (Єфр.)]. -тём агитации, дипломатии - шляхом агітації, дипломатії или агітацією, дипломатією. -тём жизни - шляхом життя. -тём-дорогой - шляхом-дорогою. [Завдав я свого клумачка на плечі й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -тём расследования - розслідом. -ти сообщения - шляхи сполучення, (обычно) шляхи. -ти к социализму - шляхи до соціялізму. -ти распространения книг - шляхи поширення (розповсюдження) книг. На -ти к богатству - на шляху до багатства. На -тях к столице - на шляхах до столиці. По -ти -по дорозі, (в дороге) дорогою; (с руки) з руки. [Мені з вами по дорозі. Заїхав до його по дорозі, вертаючись додому (Сл. Ум.). Дорогою він мені каже, що зморився]. Не по -ти - не по дорозі, не в шляху, не в завороті, не по руці. [Мені не по дорозі з тобою или мені не дорога з тобою]. То село нам не по -ти - те село нам не в шляху, не по дорозі. Верный, правильный путь - правдивий шлях. Водный путь, -дным -тём - водяний шлях, водою. Возвратный путь - поворотна путь (дорога), дорога назад. Дыхательный, пищеводный путь - дихальний, стравний шлях, провід. Железнодорожный путь - залізна колія, или просто колія, (железн. подъездной п. - рукав (-кава). Жизненный путь - життьова (життєва) нива, -ва стежка, життьовий шлях, -ва путь. [На твоїй довгій тисячолітній ниві життьовій не одна стрівалась істота… (Коцюб.)]. Законный путь - правний, законний шлях, (способ) спосіб (-собу). Зимний путь - зимова дорога, зимняк. Историческим, научным -тём, -тём истории, науки - історичним, науковим шляхом, шляхом історії, науки, історично, науково. Ложный путь (в перен. зн.) - крива дорога. [Кривими дорогами ходити (Приповідка)]. Мирным -тём - мирним шляхом, -ним способом, по-доброму. Млечный путь - чумацький шлях, чумацька дорога, небесна (божа) дорога. Мощенные -ти - мощені, (камнем) бруковані шляхи, дороги. Морской путь - морський шлях. Морским -тём - морем. Объездной путь - об'їздка. [На моє вийшло: раяв їхати об'їздкою, досі-б давно приїхали (Кониськ.)]. Обратный путь - поворотна путь, -на дорога, дорога назад. На обратном -ти - повертом, поворітьма, наповорітьма, з поворотом, вертаючи(сь). Окольный путь, -ные -ти, -ным -тём - манівець (-вця), манівці (-ців), манівцями, манівцем, стороною, повзагорідно. [Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали (Чуб. V). Що ти підеш да доріжкою, а я піду манівцем (Пісня)]. Ошибочный путь - хибний, помилковий шлях, хибна (змильна) путь, дорога. Первый санный путь - перший сніг, первозим'я. Санный путь - санна путь, дорога. Скользкий путь (в перепосн. зн.) - похила стежка, -лий шлях, (образно) слизьке, слизька. [Зводить (претенсійність) цього талановитого поета на похилу стежку рисковитих з художнього погляду експериментів (Єфр.). На слизьке, на слизьку попасти (ступити)]. Сухой путь - сухопуть (-путі). Сухим -тём - суходолом (сухопуттю). [Довга-ж туди дорога і морем, і сухопуттю (Звин.)]. Торный путь (большая дорога) - битий шлях, бита дорога. Каким -тём - а) (дорогой) кудою (куда), якою дорогою, яким шляхом. [Лаговський показав жидові, кудою їхати (Крим.)]; б) (как) як, (способом) яким способом, чином, робом, побитом. Таким -тём - а) (дорогой) такою дорогою, таким шляхом; б) (способом) таким способом, чином, робом. Тем -тём - (туда) тудою, тою дорогою, тим шляхом. [Люди з Сивашевого кутка часто тудою ходили, бо було ближче, ніж вулицею (Грінч.)]. Этим -тём - а) (сюда) сюдою, цією дорогою, цим шляхом; б) (способом) цим чином, способом, робом. [Чи не бачив парубка і дівки, чя не йшли сюдою? (Рудч.). Сим робом єдналися усі стани (сословия) на Україні (Куліш)]. Никаким -тём - (никуда) нікудою, (никак) ніяк. [Не можна нікудою було шинку обійти (Кониськ.)]. Все -ти (дороги) ведут в Рим - усі стежки до Риму йдуть. Всеми -ми прошёл - бита голова. Готовиться в путь - лагодитися, лаштуватися, (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися в дорогу. Держать путь - верстати дорогу, (направляться) прямувати, простувати. [Добрий день, люба пані! А куди се верстаєте дорогу? (Куліш). До гетьмана Наливайка дорогу верстали (Макс.)]. Зайти, заехать к кому по -ти - зайти, заїхати по дорозі до кого. Итти в путь - іти в путь, в дорогу. [В далеку путь іду (Грінч.)]. Итти тем же -тём - іти тією-ж дорогою, тим-же шляхом, (стезей) тією-ж тропою. [Тропою вашою йшов я (Черк. п.)]. Итти по -ти долга - іти дорогою (стежкою) обов'язку. Куда вам путь лежит - куди вам дорога? Найти верный путь - тропи вхопити, найти правдивий шлях. [Коли пощастить робітникам, як то кажуть, тропи вхопити та зрозуміти, де їх сила… (Єфр.)]. Наставлять (направлять), наставить на путь - напучувати, напутити кого, наводити, навести на пуття кого (дать указание) дати навід. [Молоді хазяї, думає, - чому й на пуття не навести (Свидн.)]. Направлять на истинный путь - наставляти на добру путь, на розум, на добрий розум. Сбить с -ти - а) збити з дороги кого; б) (с толку) збити з пуття, знепутити кого. [Знепутив мене (Вовч. п.)]. Сбиться с -ти - а) збитися з дороги, змилити дорогу; б) (с толку) збитися з пуття, знепутити. [Знепутив наш парубок, ні на що звівся (Луб. п.)]. Проложить путь - прокласти, провести дорогу (см. Прокладывать). Пролагать себе путь куда-либо (образно) - топтати (собі) стежку куди. [Українська книжка починає топтати стежку і під сільську стріху (Єфр.)]. Пусть твой путь будет усеян цветами - нехай тобі цвітом стелиться дорога (Маков.)];
    2) (самая езда (ходьба, плавание) и время) - путь, дорога, (пеший) хода, (путешествие) подорож (-жи). [В далеку путь іду (Грінч.). Моє ти сонце! Світи повік мені в путі моїй (Сам.). Здоров'я ваше ще не таке, щоб можна було рушити в таку далеку дорогу, як до Київа (Кониськ.). Ісус, утомившись з дороги, сів при криниці (Єв.)]. Доброго, счастливого -ти, добрый путь (приветствие) - щасливої дороги. Дальний путь - далека дорога, -ка путь. Отправляться, -виться (двинуться) в путь - рушати, рушити (вирушати, вирушити) в дорогу. Сколько ещё нам -ти - скільки нам ще дороги? Осталось три дня -ти - лишилось три дні дороги;
    3) (способ) (без дополнения) спосіб (-собу), чин (-ну), роб (-бу), лад (-ду), (с дополн.) шлях чого. [Тим-же ладом із старого кореня виростала нова, народня воля на Україні (Куліш)]. Каким -тём (образом) это сделать - яким чином (способом, робом) це зробити? -тём подкупа, измены - шляхом підкупу, зради или просто підкупом, зрадою. -тём голосования - голосуванням. -тём подписи - підписом. -тём привлечения - притягаючи, притяганням. -тём умножения, вычитания - множенням, відніманням, множачи, віднімаючи. Судебным -тём - судом, через суд, судовно;
    4) (прок, успех, толк) пуття, лад (- ду); см. Прок, Толк. [Не буде з його пуття (Гр.)]. -тём - а) (толком) до пуття, до ладу, ладом; б) (хорошенько) добре, гаразд, як слід. [Не вміє розказати до пуття (Сл. Ум.). Хто каже до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай (Приказка). Та ви ладом кажіть (Номис). Добре його вилаяв (Сл. Ум.)]. -тём ему досталось - добре йому перепало. Не удалось и пообедать -тём - не вдалось і пообідати як слід. Не -тём делаешь - не гаразд, не до пуття, не до ладу робиш. Без -ти - без пуття. [Він без пуття працює]. Он без -ти наказан, он без -ти строг - його без пуття покарали, він без пуття (без тями) суворий. Будет ли путь в этом деле - чи буде пуття з цієї справи. В нём нет -ти - з його нема пуття. В нём не будет -ти - з його не буде пуття. Ему ничто в путь не идёт - йому ніщо на користь, на ужиток не йде (см. Прок). Что в том -ти - яка користь з того.
    * * *
    шлях, род. шля́ху и шляху́, путь, -ті́ (ж.); ( дорога) доро́га; ( железнодорожный) ко́лія

    Русско-украинский словарь > путь

  • 26 vildlede

    Dansk-Russisk Ordbog > vildlede

  • 27 Konzept

    n -(e)s, -e
    план, конспект, черновой набросок
    ••
    das paßt ihm nicht in sein Konzept — это ему не по нутру ( не подходит), это его не устраивает

    БНРС > Konzept

  • 28 Text

    БНРС > Text

  • 29 konsept

    -et, -er
    1) черновик, черновой набросок, конспект

    gå fra konseptene — сбиться, потерять нить мыслей

    bringe én ut av konseptene — сбить с толку кого-л.

    Норвежско-русский словарь > konsept

  • 30 vildre

    -et, -et
    1) блуждать, плутать в поисках дороги

    vildre seg — заблудиться, сбиться с пути

    Норвежско-русский словарь > vildre

  • 31 fuorviare

    1. io fuovio, tu fuorvii 2. io fuovio, tu fuorvii; вспом. avere
    * * *
    гл.
    1) общ. сбивать с пути, сбивать с толку, сбиваться с пути, совращать, уклоняться, отклоняться (от чего-л.)

    Итальяно-русский универсальный словарь > fuorviare

  • 32 Text

    m: jmdm. den Text lesen читать кому-л. нотацию [мораль]. Warum Erika nicht gesagt hat, wann sie nach Hause kommen wird? Wenn ich sie sehe, werde ich ihr den Text anständig lesen! jmdn. aus dem Text bringen смутить, сбить с толку кого-л. Wenn er konzentriert an etwas arbeitet, dann kann ihn die geringste Unterbrechung aus dem Text bringen, aus dem Text kommen смутиться, сбиться. Durch die Zwischenbemerkung kam er ganz aus dem Text, weiter im Text! продолжим!, продолжайте (делать что-л.) дальше! Weiter im Text! Warum machst du so viele Kunstpausen?
    Als der Opa das Zimmer betrat, hielten die Jungen inne. "Weiter im Text! Laßt euch nicht stören!" sagte er.

    Deutsch-Russisches Woerterbuch der umgangssprachlichen und saloppen > Text

  • 33 Konzept

    n -(e)s, -e
    план, конспект, набросок

    aus dem Konzept kommen — сбиться, потерять нить ( мысли)

    j-n aus dem Konzept bringen — сбить кого-л. с толку

    Современный немецко-русский словарь общей лексики > Konzept

См. также в других словарях:

  • Сбить с пахты, с толку, с панталыку. — Сбить (Сбиться) с пахты, с толку, с панталыку. См. РАЗДУМЬЕ РЕШИМОСТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • С панталыку сбиться — Съ панталыку сбиться (съ толку, съ пути). Ср. «Що ты городышь, Галя!» сказала она мнѣ: «ти збыласъ съ панталыку» (это по здѣшнему, кажется, значитъ: ты съ ума сошла). Погорѣльскій. Монастырка. 11. Ср. Но обманутъ ты не былъ ли глупой мечтой,… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • С пути сбить — Съ пути сбить (иноск.) сбить съ толку, совратить. Ср. Михаилъ Васильевичъ день (свадьбы) торопилъ, выказывая какую то лихорадочную поспѣшность, словно онъ боялся, что Ксенія можетъ передумать, что ее можетъ сбить съ пути какое нибудь… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • с пути сбить — (иноск.) сбить с толку, совратить Ср. Михаил Васильевич день (свадьбы) торопил, выказывая какую то лихорадочную поспешность, словно он боялся, что Ксения может передумать, что ее может сбить с пути какое нибудь непредвиденное обстоятельство. А.А …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • с панталыку сбиться — (с толку, с пути) Ср. Що ты городышь, Галя! сказала она мне: ти збылась с панталыку (это по здешнему, кажется, значит: ты с ума сошла). Погорельский. Монастырка. 11. Ср. Но обманут ты не был ли глупой мечтой, Например, хоть мистерий твоих? Ты… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • ПАХВИ — и (обл.) ПАХВЫ, пахвей, ед. (в том же знач.; обл.) пахва, пахвы, жен. (устар.). Седельный ремень с кольцом, в которое продевается хвост лошади, чтобы седло не сползало ей на шею. «Пригнуло дядю (ехавшего верхом и ударившегося лбом о ворота) к… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПАХВИ — и (обл.) ПАХВЫ, пахвей, ед. (в том же знач.; обл.) пахва, пахвы, жен. (устар.). Седельный ремень с кольцом, в которое продевается хвост лошади, чтобы седло не сползало ей на шею. «Пригнуло дядю (ехавшего верхом и ударившегося лбом о ворота) к… …   Толковый словарь Ушакова

  • пахать —   Мы пахали (разг. ирон.) говорится о человеке, к рому хочется показать, что и он принимал участие в какой н. работе, хотя на деле его участие является ничтожным и работа сделана не им [идет из басни И.И. митриева Муха ].   Сбить (сбиться) с… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ПАХВИ — Сбить (сшибить) с пахвей кого. Разг. Устар. Привести кого л. в замешательство, в состояние растерянности. БМС 1998, 434; ФСРЯ, 311; Ф 2, 198. Сбиться с пахвей. 1. Народн. Запутаться, сбиться с толку. ДП, 450, 493. 2. Новг. Сильно устать. Сергеева …   Большой словарь русских поговорок

  • СБИВАТЬ — СБИВАТЬ, сбить что, своротить с места, сдвинуть, опрокинуть, сокрушить, сломать ударом, сшибить, столкнуть, сколотить; свалить. Сбить обручи с бочки. Сбил гнездо бабок. Воры замки сбили. Сбить батарею, орудие, ядрами. * Сбить с кого рога, сбить… …   Толковый словарь Даля

  • ТОЛК — ТОЛК1 Брать/ взять в толк что. Разг. Понимать, уяснять, осознавать что л. ФСРЯ, 478; БМС 1998, 570; ФМ 2002, 516; Ф 1, 36; ЗС 1996, 240. Вняться в толк. Арх. То же, что брать/ взять в толк. АОС 4, 140. Дать толк (толку). 1. кому. Яросл. Научить… …   Большой словарь русских поговорок

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»