про+рахунок

ком. n плата; платня; виплата; оплата; сплата; заробітна плата; заробіток; зароблена платня; зарплата; винагорода; v платити/заплатити; оплачувати/оплатити; сплачувати/сплатити; розплачуватися/розплатитися

грошова винагорода, виплачена працівникові (employee) за виконану роботу, послугу тощо

═════════■═════════

additional pay додаткова платня; average pay середня платня; back pay затримана заробітна плата • невиплачена заробітна плата • заробітна плата за відпрацьований період; base pay основна ставка заробітної плати • тарифна ставка; basic pay основна заробітна плата; call pay гарантований мінімум заробітної плати; day's pay денна заробітна плата; deferred pay відстрочена виплата • відтерміно-вана виплата (напр., частини платні до виходу на пенсію); equal pay однакова оплата за однакову працю; extra pay додаткова плата; full pay повна заробітна плата; gross pay заробітна плата до відрахування (податків і т. д.); half pay половинна платня; holdback pay невиплата зарплати • заборгованість із зарплати • залеглість у зарплаті (діал.); holiday pay відпускні; hourly pay погодинна оплата; hourly rate pay погодинна ставка заробітної плати; incentive pay заохочувальна оплата; maternity pay допомога у зв'язку з народженням дитини; monthly pay місячна оплата; net pay чиста заробітна плата; overtime pay плата за понаднормову роботу; partial pay часткова оплата; piecework pay відрядна оплата; premium pay преміальна плата • преміальна винагорода; regular pay регулярна виплата зарплати; retirement pay пенсія • пенсійна плата; seniority pay надбавка до заробітної плати за вислугу років; severance pay виплата при неочікуваному звільненні з роботи • вихідна допомога; sick pay допомога у зв'язку з хворобою; take-home pay чиста платня • фактична заробітна плата; vacation pay відпускні; weekly pay тижнева оплата

═════════□═════════

pay by the day поденна оплата; pay by the hour погодинна оплата; pay by the piece відрядна оплата; pay increase підвищення зарплати; pay negotiations переговори про платню; pay per hour оплата за годину • погодинна оплата; pay rise підвищення зарплати; pay to order платити за наказом (напис на чеку або векселі); pay to the bearer платити подавцю • платити пред'явнику; to pay a bill оплачувати/оплатити вексель • оплачувати/оплатити рахунок; to pay back виплачувати/виплатити • сплачувати/сплатити • повертати/повернути борг; to pay by cheque оплачувати/оплатити чеком; to pay by installments сплачувати частинами • погашати на виплат; to pay by the month платити помісячно • вносити/ внести помісячно; to pay cash on demand заплатити/сплатити/виплатити готівку на вимогу; to pay for оплачувати/оплатити; to pay in вносити/внести (гроші); to pay in advance платити наперед • платити авансом; to pay in cash платити готівкою; to pay in full оплачувати/оплатити повністю; to pay in kind платити натурою; to pay in total оплачувати/оплатити повністю; to pay net cash платити готівкою без знижки; to pay off розраховуватися/розрахуватися • розплачуватися/ розплатитися; to pay off bonds сплачувати/сплатити облігації; to pay on account платити на рахунок належну суму; to pay on delivery платити за доставку; to pay on demand платити на вимогу • платити за поданням; to pay out виплачувати/виплатити; to pay promptly виплачувати/виплатити вчасно; to pay ready money платити готівкою; to pay up оплачувати/оплатити повністю

pay — зарібна платня (діал.)

(-бы) число, кількість, сума, рахунок, рохрахунок, зміст, обставини, причина, клопіт, турбота; бу тӱркӱнӱн эсабы блай основа цієї пісні така П; алай эсаплар такі справи НМ; эсап ал- розраховуватися СМ; эсаба ал- / эсапха ал- враховувати К / О; підраховувати; эсап бер- давати розрахунок Б; ӧзӱ ӧзне эсап бер- розважати, розмірковувати Б; эсап кӧр- розраховуватися Б; чомасам эсаб олур чӧлӱчеэ йӱрмеэ хоч буде розрахунок ходити на його полі Г; эсаб эт- рахувати, розраховувати К, СГС; т'елир о эсаба вийде на ту ж суму Г; эсап / эсабна биль- уміти рахувати СК; эсапха т'ельмей не виходить СБ; эсап ӱстӱне эсап вар на кожен рахунок є перерахунок Г, СЛ; Ғамбер шиткен энди бу эсабы Гамбер почув про ці обставини СГ; аблай эсаплар такі обставини СМ; беним эсабым йохтур Ғариби уйатмайа мені немає сенсу будити Гаріба Г; бу эсап чӱн з такої причини Г; не эсаплар олду? що за пригоди сталися? Г; не чирт'ин эсаплардыр булар беним башыма що за прикрощі звалилися на мене СЛ; ой, анасын эсабы що за клопіт СЛ; она кӧрӱнӱй штэ, шо бек бӱйӱк эсап а йому здається, що справа велика СМ; хыз дуйду эсабы дівчина зрозуміла суть справи Г; эсабы йох він не має до цього стосунку СМ; эсап эт- рахувати, розраховувати О, К.

1. n фін.оренда; орендна плата; квартирна плата; рента; прокат; 2. n ек. рента; a рентний

1. грошова сума, яка виплачується за користування взятою в оренду (lease) власністю у вигляді квартири, будинку, землі, машин тощо протягом певного періоду; 2. надходження (earnings¹) за користування засобами виробництва (factors of production) у формі капіталу, землі чи праці

═════════■═════════

absolute rent абсолютна рента; agricultural rent сільськогосподарська рента; back rent заборгованість із орендної плати • заборгованість із квартирної плати; building lot rent рента за будівельні ділянки; capitalized rent капіталізована рента; contract rent земельна рента, яка сплачується за контрактом; dead rent орендна плата, яка виплачується за невикористану власність • «мертва» рента • земельна рента у гірничовидобувній промисловості; deferred rent відстрочена рента; differential rent диференційна рента; economic rent економічна рента; gross rent валова орендна плата; ground rent земельна рента; imputed rent умовно нарахована рента; intramarginal rent внутрішньомарпнальна рента; labour rent відробіткова рента; land rent земельна рента; lot rent рента за будівельну ділянку; maximum rent максимальна рента; mining rent рента за видобування корисних копалин • рента з шахти; money rent грошова рента; monopoly rent монопольна рента; natural rent натуральна рента • рента продуктами; nominal rent номінальна рента • дуже низька квартирна рента; office rent оренда офісного приміщення; pure rent чиста рента; pure economic rent чиста економічна рента; rack rent дуже висока орендна плата • надмірно висока квартирна рента; reasonable rent поміркована орендна плата; shop rent орендна плата крамниці; spatial rent рента за вигідне розташування; total rent загальна сума ренти

═════════□═════════

capitalized value of a rent капіталізована величина ренти; for rent напрокат; rent action позов про заборгованість орендної плати; rent agreement угода про оренду; rent allowance допомога на оплату житла • витрати на оплату житла; rent bill рахунок за орендну плату; rent budget кошторис витрат за орендну плату; rent charge плата за прокат; rent control регулювання орендної плати • регулювання квартирної плати; rent control board орган з регулювання орендної плати; rent-controlled lease термін оренди з регульованою орендною платою; rent-controlled tenancy володіння на правах оренди з регульованою орендною платою; rent costs витрати на квартирну плату • витрати на орендну плату; rent decrease зменшення квартирної плати • зменшення орендної плати; rent due рента, яка підлягає сплаті; rent expenditure витрати на оплату житла • орендна плата; rent fixing встановлення орендної плати; rent-free звільнений від орендної плати; rent in advance заздалегідь оплачена орендна плата; rent income рентний дохід • дохід від ренти; rent increase підвищення орендної плати • збільшення орендної плати; rent in kind рента, виплачена у натуральній формі; rent owing несплачена рента; rent rebate знижка з орендної плати; rent receipts надходження від орендної плати; rent restriction act закон про обмеження орендної плати; rent-seeking прагнення отримувати ренту; rent-seeking behaviour гонитва за рентою • пошук ренти; rent subsidy дотація на орендну плату житла; rent tribunal суд з квартирних питань • судова установа з квартирних питань; to collect rent стягати/стягнути орендну плату; to fix the rent встановлювати/встановити орендну плату; to pay rent платити/сплатити орендну плату; to receive rent одержувати/одержати орендну плату; to recover rent одержувати/одержати орендну плату

═════════◇═════════

рента < фр. rente, італ. rendita чи нім. Rente < лат. reddita < reddo — повертаю; сплачую (ЕС-СУМ 4: 165; СІС: 582)

* * *

1. n

1) віра, довір'я, довіра

2) добре ім'я, репутація

3) честь, заслуга; хвала

4) вплив, значення; повага, пошана

5) амер. залік; розм. найвища оцінка (на екзамені)

6) кредит

2. v

1) вірити, довіряти

2) фін. кредитувати (когось — to)

3) приписувати (комусь щось)

4) амер. прийняти залік; видати посвідчення про проходження курсу

* * *

1) віра, довіра

2) репутація ( хороша); надійність; добре ім'я; вплив, значення; повага

3) честь, заслуга

4) aмep. залік; посвідчення про проходження ( якого-небудь) курсу в навчальному закладі; 6ал(и) за прослуханий курс або складення іспитів; позитивна оцінка ( на іспиті)

5) кoм., eк. кредит

6) eк. кредит, права сторона рахунку; сума, записана на приход

7) pl; = credit titles

1) вірити, довіряти

2) ( with) приписувати (кому-небудь, чому-небудь що-небудь)

3) aмep. прийняти залік, видати посвідчення про проходження курсу

4) eк. кредитувати ( рахунок)

1. adj

1) вільний, незалежний

2) що перебуває на волі, звільнений

3) добровільний, невимушений

4) незайнятий, вільний

5) відкритий, без перешкод

6) доступний

7) необмежений (правилами)

8) безплатний, безкоштовний (тж free of charge); дармовий

9) неоплачуваний; вільний від видатків; ком., тж франко

10) неприкріплений, незакріплений

11) хім. незв'язаний

12) щедрий, багатий, значний

13) легкий, граціозний

14) лінгв. нефіксований

15) нейтральний

16) тех. холостий

17) мор. сприятливий, попутний (про вітер)

18) спорт. вільний, без снарядів

2. adv

1) безплатно, безкоштовно

2) вільно

3) мор. з попутним вітром

3. v

1) визволяти

2) звільняти, випускати на свободу (волю); робити вільним (від — from, of)

* * *

1) вільний, незалежний

2) який знаходиться на волі, вільний

3) добровільний, вільний, без примусу

4) незайнятий, вільний

5) відкритий, без перешкод, вільний; відкритий, доступний; безперешкодний; eк. вільний, безмитний

6) необмежений, не обмежений правилами

7) безплатний, даровий

8) (of, from) позбавлений ( чого-небудь); вільний ( від чого-небудь)

9) неприкріплений, незакріплений, вільний; xiм. незв'язаний

10) щедрий

11) невимушений, легкий, граціозний

12) розпущений; вільний

13) лiнгв. нефіксований

14) cпeц. вільний; нейтральний

15) cпopт. вільний ( про вправи)

16) мop. попутний, сприятливий ( про вітер)

1) безплатно, безкоштовно

2) = freely

3) мop. з попутним вітром, без лавірування

1) звільняти (від утисків, обвинувачення); випускати на волю

2) (from, of) звільняти, робити вільним ( від чого-небудь)

1. n

1) збір, сход (спортсменів тощо)

2) амер. спортивна зустріч, змагання

2. adj

підхожий; належний

3. v (past і p.p. met)

1) зустрічати

2) зустрічатися, бачитися

3) збиратися, сходитися

4) стикатися; перетинатися

5) впадати (про річку)

6) знайомитися

7) пережити, перенести (щось); зазнати (чогось)

8) побачити (щось), натрапити (на щось)

9) задовольняти (щось), відповідати (чомусь)

10) виконувати (бажання), задовольняти (прохання тощо)

11) оплачувати

12) спростовувати

13) боротися, воювати (проти чогось)

14) погоджуватися

* * *

1) зібрання, збір

2) aмep. спортивна зустріч, змагання

3) мaт. перетин (нaпp., множин)

1) зустрічати; зустрічатися, бачитися

2) збиратися, зустрічатися

3) сходитися, стикатися

4) перетинатися; упадати ( про ріку)

5) знайомитися

6) зазнавати ( чого-небудь), піддатися; пережити ( що-небудь); натрапити наштовхнутися

7) виявити, побачити ( що-небудь при читанні)

8) задовольняти, виконувати (бажання, вимоги)

9) оплачувати

10) спростовувати ( докази)

11) битися ( на дуелі); боротися, воювати (зі злом, з пороками)

12) мop. одержувати (кермом; тж. to meet the helm)

13) icт. погоджуватися

1. n

1) стовп

2) підпірка, стійка

3) щогла; паля

4) геол. дрібнозернистий пісковик

5) пошта

6) поштове відділення; поштова контора

7) поштова скринька

8) поштова карета

9) поштова станція

10) кореспонденція, пошта

11) листоноша

12) доставка пошти

13) пост, посада

14) військ. пост

15) позиція; укріплений вузол; форт

16) вогнева точка

17) амер., військ. гарнізон; постійна стоянка (військ)

18) торговельне поселення (в колонії)

19) тех. пульт управління

20) зал. блокпост

21) військ. сигнал на сурмі

2. adv

1) на поштових конях

2) поспішно, стрімко

3. v

1) вивішувати, розклеювати

2) обклеювати афішами (плакатами тощо)

3) оголошувати (про щось); рекламувати за допомогою афіш (плакатів тощо)

4) вивішувати списки студентів, що не витримали екзаменів

5) відсилати поштою; опускати у поштову скриньку

6) їхати на поштових

7) мчати, поспішати

8) сповіщати; давати інформацію

9) переносити у гросбух

10) ставити, розставляти

11) виставляти караул

12) призначати на посаду

13) прикомандировувати

* * *

1) стовп

2) тex., бyд. стояк; підкіс, підпірка; щогла, паля; надовбень; стовпчик

3) мop. ахтерштевень

4) гipн. цілик вугілля або руди

5) гeoл. дрібнозернистий піщаник ( post stone)

6) cпeц. штир (замка, хвилеводу)

7) зовнішня доріжка (іподрому, стадіону)

8) eл. клема

1) вивішувати, розклеювати (оголошення, афіші; post up); обклеювати плакатами, афішами ( стіни)

2) повідомляти, оголошувати ( про що-небудь) або рекламувати ( що-небудь) за допомогою афіш, плакатів, оголошень; заносити, вносити чиє-небудь прізвище до списку; вивішувати списки студентів, що не склали іспитів ( у деяких коледжах); cл. виставляти або вивішувати забороняючі таблички, робити заборонні написи; привселюдно засудити кого-небудь

3) cл.; cпopт. записувати рахунок

1) пошта

2) поштове відділення; поштова контора; поштова скринька

3) пошта, кореспонденція

4) icт. поштова карета або диліжанс; поштовий пароплав; поштова станція

5) icт. кучер поштової карети; icт.,; дiaл. листоноша; ( поштовий) кур'єр

6) формат паперу (писального- 151/2 х 191/4 д.; друкувального- 151/4 х 19 д.)

7) вид гри у жмурки, у якій після вигуку "general post" граючі міняються місцями ( general post)

8) повідомлення ( про подію в системі)

1) icт. на поштових або на кур'єрських конях

2) спішно, стрімко, швидко

1) відправляти поштою; опускати в поштову скриньку

2) їхати на поштових, на перекладних; підстрибувати, підскакувати в сідлі ( у такт рухам коня)

3) мчати, поспішати ( post off)

4) pass сповіщати, подавати інформацію ( post up)

5) eк. переносити ( запис) у гросбух ( post up); заносити в бухгалтерську книгу; робити проводку, здійснювати рознесення по рахунках

1) пост, посада; положення

2) вiйcьк. пост

3) cл.; вiйcьк. гарнізон; постійна стоянка ( військ)

4) торговельне поселення ( у колонії)

5) тex. пульт управління

6) зaл. блокпост

7) cл. ( місцеве) відділення організації ветеранів війни

8) cл.; eк. місце торгівлі певним видом акцій

9) положення центрового гравця ( баскетбол)

1) ставити, розставляти

2) вiйcьк. виставляти караул; призначати на посаду; мop. прикомандировувати

1) який може бути переданий (переміщений, перенесений, переставлений, переведений)

2) замінюваний

3) переказуваний (про гроші)

4) перебивний (про малюнок)

* * *

1) що може бути переданим, таким, що поступився

2) що переводиться ( про грошові суми)

1) поручитель

2) юр. свідок

3) письмове свідчення (поручительство); письмова гарантія (рекомендація); порука, запорука; засвідчення, посвідчення (факту)

4) грошовий виправдний документ; розписка; ваучер

5) контрольний талон, корінець (квитка, чека)

6) авторитет; авторитетне джерело; цитований ав-> тор; доказ, довід

7) юр. виклик свідка (поручителя) (в суд)

8) театр. контрамарка

* * *

1) поручитель, гарант

2) письмове свідотство або поручительство; письмова гарантія або рекомендація; письмове посвідчення факту; sick voucher лікарняний лист; voucher for payment свідотство про виплату, грошовий виправдальний документ ( оплачений рахунок-фактура); cash voucher розписка про отримання грошей; касовий чек

3) контрольний корінець (ч.ека, білету); luncheon voucher талон на обід ( оплачений наперед); voucher сору полігр. сигнальний екземпляр

4) юр. виклик в суд для підтвердження прав

5) театр, контрамарка

1) встановити дійсність

2) юр. складати документ ( аффідевіт)

1) найнижчий рівень

2) pl низина

3) мeтeop. область низького барометричного тиску; циклон

4) кapт. молодший козир; фоска ( гральна карта від двійки до десятки)

5) cпopт. найменший рахунок

6) aвт. перша, нижча швидкість

1) низький, невисокий; низький, низинний

2) низький, нижчий від звичайного або бажаного рівня

3) тихий, неголосний; низький ( про звук)

4) низького походження, низького соціального стану

5) невисокорозвинений, який стоїть на низькому ступені цивілізації; бioл. нижчий

6) вульгарний, грубий; низький; невихований; ниций, підлий

7) слабкий, знижений, невеликий

8) поганий, несприятливий

9) убогий, недостатній; непоживний; виснажений, вичерпаний

10) порівняно недавній ( про дату)

11) цepк. ( часто Low) який належить до низької церкви [див. Low Church]

1) низько

2) тихо, неголосно; на низьких нотах

3) дешево, за дешевою ціною

4) убого, мізерно, бідно, скудно; у злиднях

5) слабко

6) пізно, недавно

1) нянька ( baby tender); сестра; доглядальниця; сторож

2) aмep. механік, оператор

3) ж-д. тендер

4) мop. посильне судно; судно-матка; плавуча база; допоміжне судно

1) пропозиція

2) юp. офіційна пропозиція ( сплатити борг або виплатити зобов'язання)

3) сума, внесена до сплатиборгу

4) платіжний ресурс

5) бyд. заявка на підряд

6) кoм. тендер, підряд (на весь комплекс робіт; tender contract)

1) надавати або вносити ( у рахунок боргу); сплачувати ( борг); виконати ( зобов'язання)

2) пропонувати; надавати; давати, приносити

3) подавати заявку ( на торгах)

4) подавати заявку про підписку ( на цінні папери)

5) ( for) брати підряд ( на щось)

1) ніжний, м'який, ласкавий; люблячий

2) такий, від якого можна розчулитися; хвилюючий

3) турботливий, що піклується; чуйний, уважний

4) обережний

5) слабкий

6) незрілий; молодий

7) чуттєвий; чуйний

8) тонкий, делікатний

9) м'який, приглушений (про колір, світло, звук)

10) дiaл. жалюгідний

11) мop. хиткий, малостійкий

1) робити м'яким, ніжним; розм'якшувати

2) піклуватися; бути уважним; проявляти повагу

1) (что куда, на что, во что) класти, покладати що куди, на що, в що, (редко) чим; срвн. Полагать 1. [По-над полем іде, не покоси кладе, не покоси кладе - гори (Шевч.). Взяв ляхами, як снопами, по два ряди класти (Гол.). Всі клейноди гетьманські на стілець покладає (Куліш)]. -сть каменное здание, стену, фундамент - кам'я[ме]ницю, мур, підмурівок мурувати и класти. -сть печь - ставити и становити піч, грубу, комини (Полт.). -сть кирпичи в ёлку - мурувати сосонкою, укладати цеглу сосонкою. -сть в кучу - на купу класти. -сть деньги в банк, в сберегательную кассу - класти гроші в банк, до банку, до щадниці, до ощадної каси. -сть деньги на текущий счёт - класти гроші на поточний (біжучий) рахунок. -сть яйца под наседку - підсипати, сов. підсипати квочку, о мн. попідсипати квочки. [Квочку підсипати годиться увечері (Сл. Гр.)]. -сть верх на стоге - см. Выводить 10. -сть поклоны - бити, класти, покладати поклони. -сть основанием, в основу чего - класти за основу, за підвалину чого. -сть крепкое основание чему - підводити міцну підвалину під що. -сть резкую границу между чем - становити, ставити, класти виразну межу, обруб між чим. [Не можемо визначити подію, що виразний ставила-б обруб між сусідніми періодами (Єфр.)]. -сть что в качестве чего - класти що чим. [Козаки Вислу клали порогом між Ляхвою й Руссю (Куліш)]. -сть на ноты, на музыку - заводити в ноти що, компонувати музику, укладати музику до чого. -сть на счетах - кидати (прикидати, відкладати) на рахівниці, (щёлкая) клацати на рахівниці. -сть в счёт - брати до рахунку, брати до рахуби, (считать) лічити, рахувати, числити що; срвн. Считать. Оканчивать -сть - см. Докладывать 1. И следа ко мне не клади - щоб і нога твоя в мене не була, і стежки до мене не топчи. -сть в борьбе (побеждать) - бороти, сов. побороти, збороти кого. [Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся (Приказка)]. -сть на обе лопатки - класти кого на горб, побороти кого навзнаки. -сть судно на бок - нахиляти судно на бік. -сть приправы в кушанья - сипати присмаки в страву, засмачувати (страву) чим, (искрошив их) сипати закришку, закришувати чим; срвн. Заправлять 3. [Гарбуз варю, цибулькою закришила (Сл. Гр.)]. -сть (назначать) цену - цінити, цінувати що, складати ціну, визначати ціну чому, за що; срвн. Оценивать. [Не вийшов цінувати, а вийшов продавати (Приказка)]. -сть хорошую цену - давати добру ціну. -сть резолюцию - покладати, накладати, класти резолюцію на чому. -сть голову - накладати, сов. наложити головою, покладати, сов. положити голову, о мн. понакладати головами. [Буду в землі козацькій голову християнську покладати (Дума)]. -сть голову порукой - головою ручитися за що. -сть душу, жизнь - покладати, офірувати життя, душу за що. -сть душу во что - вкладати душу в що, щиро ставитися до чого. -сть заботу о ком - піклуватися, клопотатися про кого и ким, дбати про кого, за кого, турбуватися про кого и ким; см. Заботиться. -сть обет, зарок - покладати, давати обітницю, зарік, за[об]рікатися. -сть знак, клеймо на чём - значити, таврувати що, класти тавро на чому. -сть отпечаток на что - накладати відбиток, позначатися на чому, (в перен. знач.) робити (справляти) вплив на кого, на що, впливати, діяти на кого, на що; срвн. Влиять. -сть конец разговору, речи - класти, покладати край розмові, мові, припиняти розмову; срвн. Прерывать. -сть позор, пятно на кого - ганьбою вкривати, плямувати кого; срвн. Пятнать 4. -сть преграду - см. Преграждать. -сть оружие перед победителем - складати зброю перед переможцем. Не -ди ему пальца в рот - пальця в рот йому не клади; йому дай поли вчепитися, то й свиту здере (Приказка). Не -ди плохо, не вводи вора в грех - недобре ховаєш - сам злодія спокушаєш (Приказка);

2) класть яйца (о птицах) - нести яйця, нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)]; (о змеях) класти яйця, (провинц.) чинити яйця, (о насекомых) класти яєчка, червити;

3) (кастрировать животных) викладати, чистити, холостити, валашити; см. Выхолащивать. [Викладати жеребчика. Чистити кабанця. Валашати баранчика]. Кладенный - кладений, покладений; (кастрированный) - см. Кладеный.

* * *

1) кла́сти

2) ( накладывать пищу) кла́сти, наклада́ти, си́пати

3) ( сооружать из кирпича) кла́сти, мурува́ти; ( строить) будува́ти, ста́вити

4) ( яйца) кла́сти; ( о птицах) нести́

5) (перен.: употреблять, расходовать) кла́сти; доклада́ти

6) (перен.: производить расчёт предполагаемых затрат, времени) кла́сти

7) ( кастрировать животных) диал. вичища́ти, чи́стити, холости́ти, виклада́ти, валаша́ти

кадр. заробітна плата; ставка оплати праці; заробіток грошова оплата працівникові (employee) за виконану роботу; ♦ заробітна плата є, як правило, погодинною і виплачується за фізичну, виробничу, механізовану, пов'язану зі зміною місця (itinerant) тощо роботу, яка не потребує спеціальної кваліфікації; сюди можна включити відрядну роботу (piecework), зарплата за яку виплачується згідно з кількістю виготовленої продукції

═════════■═════════

actual wage реальна заробітна плата; annual wage річна заробітна плата; average wage середня заробітна плата; average monthly wage середня місячна заробітна плата; basic wage основна заробітна плата; cash wage заробітна плата, виплачена готівкою • номінальна зарплата; contractual wage договірна заробітна плата; conversion wage допомога при звільненні; daily wage поденна заробітна плата; day wage поденна заробітна плата; efficiency wage відрядна заробітна плата • відрядна оплата праці; fair wage справедлива заробітна плата; fixed wage тверда заробітна плата • встановлена заробітна плата; fortnightly wage двотижнева заробітна плата; gross wage заробітна плата до відрахування податку; guaranteed wage гарантована заробітна плата; guaranteed annual wage гарантована річна заробітна плата; guaranteed minimum wage гарантований мінімум заробітної плати; hourly wage погодинна заробітна плата; implicit wage умовно нарахована заробітна плата; incentive wage прогресивна оплата праці; indexed wage індексована заробітна плата; individual wage індивідуальна заробітна плата; living wage прожитковий мінімум; maximum wage максимальна заробітна плата; minimum wage мінімальна заробітна плата • мінімальний розмір заробітної плати; money wage номінальна заробітна плата; monthly wage місячна заробітна плата; net wage чиста заробітна плата; nominal wage номінальна заробітна плата • номінальна ставка заробітної плати; nonpecuniary wage плата у негрошовій формі; piecework wage відрядна заробітна плата; qualifying wage кваліфікаційний заробіток; real wage реальна заробітна плата; set wage тверда заробітна плата; standard wages тарифна ставка заробітної плати • договірна заробітна плата; statutory wage заробітна плата, встановлена законом; subsistence wage заробітна плата на рівні прожиткового мінімуму • прожитковий мінімум; time wage погодинна заробітна плата; top wage максимальна заробітна плата • найвища заробітна плата; total wage сукупна заробітна плата; unit wage питома ставка заробітної плати; weekly wage тижнева заробітна плата

═════════□═════════

to adjust wages коригувати заробітну плату; to curb wages зменшувати/зменшити заробітну плату • приборкувати/приборкати зростання заробітної плати; to cut wages зменшувати/зменшити заробітну плату; to decrease wages зменшувати/ зменшити заробітну плату; to deduct from wages відраховувати/відрахувати від заробітної плати; to freeze wages заморожувати/заморозити заробітну плату; to increase wages збільшувати/збільшити заробітну плату; to lower wages знижувати/ знизити заробітну плату; to pay wages виплачувати/виплатити заробітну плату; to raise wages підвищувати/підвищити заробітну плату; to receive wages отримувати/ отримати заробітну плату; to reduce wages знижувати/знизити заробітну плату; to retain wages затримувати/затримати виплату заробітної плати; wage account рахунок, на який переказується заробітна плата; wage agreement угода про ставку заробітної плати; wage and salary earners наймані працівники; wage and salary indexation індексація заробітної плати й окладів; wage bill фонд заробітної плати; wage bill tax податок на фонд заробітної плати; wage claim вимога збільшення заробітної плати; wage compensation компенсація заробітної плати; wage competitiveness конкурентоспроможність заробітної плати; wage conditions умови оплати праці; wage-cost push inflation інфляція, спричинена зростанням заробітної плати; wage costs витрати на заробітну плату; wage determination визначення рівня заробітної плати; wage differential різниця ставок заробітної плати; wage disbursement витрати на заробітну плату; wage discrimination дискримінація в оплаті праці; wage dispute конфлікт з приводу оплати праці; wage drift відхилення фактичної заробітної плати від розрахункових ставок; wage drift compensation компенсація за відхилення фактичної заробітної плати від розрахункових ставок; wage earner працівник, який одержує заробітну плату; wage elasticity of demand for labour еластичність попиту на працю за ставкою заробітної плати; wage framework структура заробітної плати; wage freeze заморожування заробітної плати; wage garnishment накладання арешту на заробітну плату; wage income прибуток у формі заробітної плати; wage increase підвищення заробітної плати; wage indexation індексація заробітної плати; wage inflation інфляція, спричинена зростанням заробітної плати; wage level рівень заробітної плати; wage negotiation переговори про заробітну плату; wage package угода з профспілкою про заробітну плату; wage payment виплата заробітної плати; wage policy політика в галузі оплати праці • політика щодо заробітної плати; wage-price spiral інфляційна спіраль заробітна плата — ціни; wage-push inflation інфляція, спричинена зростанням заробітної плати; wage rate ставка заробітної плати; wage-regulating price index індекс цін, який регулює заробітну плату; wage restraint стримування зростання заробітної плати; wage restraint policy політика стримування зростання заробітної плати; wage scale шкала заробітної плати; wage schedule графік виплати заробітної плати; wage share частка національного доходу, що припадає на заробітну плату; wage share in total income частка заробітної плати в сукупному доході; wages in kind виплата заробітної плати у натуральній формі; wages in real terms заробітна плата в реальному вираженні; wage slip відомість на виплату заробітної плати • платіжна відомість; wage stabilization стабілізація заробітної плати; wage system система оплати праці; wage tax податок на заробітну плату; wage year рік нарахування заробітної плати

wage: salary

пр. salary

▹▹ pay

НАЦІОНАЛІЗМ - спрямування політичної думки, політична ідеологія та політична практика, в центрі уваги яких знаходиться нація як ідея (або поняття) та як цінність. Різновиди Н. (типологія Н.) залежать передусім від того, як розуміють націю та її формування. Оскільки формування та утвердження нації здійснюється в конкретних суспільно-історичних обставинах, то різноманітність форм Н. є наслідком пристосування до цих обставин. В дослідженні Н. важливим є питання про співвідношення Н. з іншими напрямами політичної думки та відповідними політичними ідеологіями. Н. - як певний напрям політичної думки (певне коло ідей та проблем), як політична ідеологія та політична практика - не виступав на Заході до кін. XIX ст. в ролі окремої політичної ідеології, а був складником лібералізму, консерватизму, соціал-демократизму (у XX ст. став складником комунізму). У міру дедалі чіткішого усвідомлення цими ідеологіями своїх принципів вони почали піддавати Н. критиці, що, зрештою, теж допомогло встановити відмінність між Н. та цими (іншими) ідеологіями. Іноді ідуть шляхом спрощених формулювань, стверджуючи, що Н. - це національний егоїзм, абсолютизація інтересів своєї нації за рахунок інтересів інших націй. Але такі формулювання не враховують того, що Н. може виступати і як рух за звільнення, і як виправдання певних форм насильства та гноблення (у цьому він не відрізняється від лібералізму, консерватизму, соціалізму та комунізму). Внаслідок великої різноманітності форм Н. часто твердять, що потрібно говорити не про Н. як щось єдине, а тільки про різні Н. Все ж очевидно, що попри всю різноманітність форм Н., вони містять в собі і спільні елементи. Шляхом порівняння встановлюють деякі спільні та відмінні елементи в різних версіях Н. та пропонують різного роду типології Н. Під кутом зору міжнаціональних взаємин існує поділ на експансіоністські Н. (переважно державних націй) та захисні Н. (переважно недержавних націй). В залежності від того, держава чи культура є найважливішою цінністю в Н., розрізняють політичний та культурний Н. (культурний Н. переважно розуміє державу не як самоціль, а як засіб утвердження самобутньої культури). Під кутом зору того як Н. мислить співвідношення особи та нації, розрізняють ліберальний (демократичний) Н. та інтегральний (тоталітарний) Н. Політичний рух етнічних груп та національних меншин за розширення своїх прав (іноді аж до здобуття територіальної автономії чи незалежності) позначають як "етнічний Н." або "етнорегіоналізм". Термін "етнічний Н." іноді застосовують також до державницького Н., якщо його основою є певна національна більшість ("корінний етнос", "титульна нація") та якщо він надмірно наголошує елементи своєї етнічної культури як основи громадянської консолідації. Але щодо західних націй, у бутті яких етнічний чинник відіграє традиційно важливу роль (мова, історичні традиції, політична символіка тощо), то цей термін зазвичай не застосовують, оскільки припускають, що в бутті цих націй провідну роль відіграють політико-правові засоби - т. зв. "громадянський Н."

див. також _про словник

[br]

\ \ \ \ \ Український "Філософський енциклопедичний словник" (ФЕС) — це перше видання такого типу, завданням якого є систематичний виклад українською мовою філософських знань на сучасному рівні їх розвитку з позицій, що відбивають радикальні зрушення у сучасному світі та його пізнанні; знайомство українського читача з найважливішими явищами, подіями і періодами історико-філософського процесу, з визначними мислителями минулого і творчістю сучасних філософів. Підготовка ФЕС здійснювалась з урахуванням нагромадженого досвіду видання словникової та освітньої літератури в Україні та за її межами. Важливою передумовою стало видання за останні десять років кваліфікованих підручників та навчальних посібників з багатьох галузей філософських знань та філософії в цілому. Безпосереднім вітчизняним словниковим джерелом слугувало перше (1973) та друге (1986) видання "Філософського словника", підготовленого Головною Редакцією Української Радянської Енциклопедії за науковим редагуванням академіка НАН України В.І. Шинкарука та за участю колективу авторів, значна частина яких є авторами і нинішнього видання.

\ \ \ \ \ Пропонований читачеві ФЕС підготовлений на принципово іншій теоретичній і методологічній основі, ніж "Філософський словник". Філософська думка в Україні переживає нині глибокі зрушення, пов'язані зі становленням незалежної національної держави та з відмовою від деструктивних для філософії ідеологічної заангажованості та догматизму. На відміну від попередніх видань в ФЕС трансформована система філософських категорій і понять через вилучення одних і введення потужної множини інших філософських термінів. Це дозволяє усунути звуженість та підпорядкування змістового викладу матеріалу лише одній із багатьох філософських течій; уникнути спрощеності та однобічності підходів і оцінок.

\ \ \ \ \ Відбиваючи загальнолюдські цивілізаційні тенденції філософського поступу, ФЕС висвітлює здобутки української філософської культури в річищі світової філософської думки, зокрема європейської. Таке сполучення є органічним, позаяк українська філософська думка розвивалася у тісній взаємодії з європейською, окрім того, воно дозволяє виявити загальнолюдський зміст і національну специфіку в розробці фундаментальних філософських проблем. З огляшду на такий підхід, до ФЕС був уперше в словниковій літературі систематично долучений великий масив української філософської думки, представники якої хоч здебільшого і не були "чистими" професіоналами, проте зробили значний внесок у формування самобутньої української філософської культури. При цьому в ФЕС знайшли висвітлення явища і постаті української філософської думки, які в радянський період тенденційно замовчувалися. Особливістю даного словника є те, що в ньому вміщено короткі біографічні довідки та відомості про філософський доробок наших сучасників, що надає читачеві можливість познайомитися із станом філософської науки в нашій країні, характером проблематики та теоретичним рівнем її дослідження.

\ \ \ \ \ Розмаїття, національні та цивілізаційні особливості філософської культури охоплені такою мірою, якою дозволяє обсяг ФЕС, склад авторського колективу, стан її вивчення і висвітлення в науковій літературі, доступність джерельної бази.

\ \ \ \ \ Добір прізвищ сучасних українських філософів ґрунтувався на важливості порушених ними філософських проблем та висунутих ідей, реальному внеску в розвиток філософії та освіти в Україні. Зазначені в статтях основні праці, незалежно від національної приналежності постаті та від мови оригіналу, подаються українською мовою з зазначенням у дужках року їх першого видання. У біографічних статтях у ряді випадків відсутні окремі дані, що стосуються життя і діяльності мислителя. Це пояснюється тим, що в процесі роботи над статтею не вдалося віднайти потрібної інформації.

\ \ \ \ \ ФЕС не дотримується жорсткої нормативності в поданні змісту філософських термінів, в трактуванні філософських вчень, напрямів, течій; не претендує на однозначні оцінки інтелектуальних здобутків видатних постатей історико-філософського процесу. В багатьох статтях ФЕС поряд із загальноприйнятим, усталеним тлумаченням дається авторське бачення або розуміння філософського терміна, вчення, події тощо, чим реалізується принцип плюралізму мислення. Тому між окремими статтями можливі розбіжності, наявність альтернативних чи суперечливих думок. Такі статті подаються як авторські з відповідними підписами. Статті усталеного змісту, статті про персонали та деякі інші подаються без підписів, хоч зроблено винятки для окремих статей про історичні постаті, діяльність яких оцінюється далеко неоднозначно. В кінці ФЕС подається повний склад авторів.

\ \ \ \ \ Упорядкування статтей проведено за алфавітом. У ФЕС певною мірою впроваджена система взаємних посилань, що дозволяє поглибити розуміння того чи іншого філософського терміна за рахунок споріднених статей. В кожній конкретній статті термін, на який робиться посилання, виділяється курсивом. Терміни, що передаються двома (або більше) словами, вписуються в алфавітний контекст таким чином, щоб на першому місці стояло основне, логічно навантажене слово і утворювало зі спорідненими термінами єдиний тематично-смисловий блок. Наприклад, терміни теорія пізнання, концепції раціональності, соціальні відносини подаються відповідно як " пізнання теорія", "раціональності концепції", "відносини соціальні".

\ \ \ \ \ У підготовці ФЕС був задіяний великий авторський колектив, основу якого склали науковці Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України. Були залучені провідні науковці з інших академічних установ та викладачі вищих навчальних закладів Києва та країни, знані фахівці із Польщі і Франції.

\ \ \ \ \ ФЕС не орієнтується на якусь одну специфічну категорію читачів. "Філософський енциклопедичний словник" адресується науковцям та аспірантам, викладачам та студентам вищих навчальних закладів, учителям та учням загальноосвітніх шкіл, ліцеїв та гімназій, широкому колу української інтелігенції, що прагнуть познайомитися з вітчизняною та зарубіжною філософією і її творцями, основними філософськими поняттями і вченнями, традиціями та новаціями, розмірковує над хвилюючими проблемами сьогодення. Пропонований словник - дзеркало нашого часу, перехідного періоду в становленні української філософії.

\ \ \ \ \ Довідковий матеріал для висвітлення персоналій та окремих термінів світової філософської думки уточнювався за: The Encyclopedia of Philosophy. - Editor in Chief Paul Edwards. - Macmillan Publishing Co. - N.Y.; London. - Vol. 1 - 8. - 1972; The Encyclopedia of Philosophy. - Supplement. - Editor in Chief Donald M. Borchert. Macmillan Reference USA. - Simon & Schuster Macmillan. — N.Y., 1996; Dictionary of Philosophy and Religion: Eastern and Western Thought. By W.L.Reese. - New Jersey: Humanities Press Inc. 1980; Современная западная философия/Словарь. - Москва, 1998; Новая философская анциклопедия. В 4 т. - Москва: " Ммсль". 2000.

\ \ \ \ \ Наукові редактори, Редколегія та Видавництво усвідомлюють, що така перша проба опрацювання українського енциклопедичного словника неминуче пов'язана з певними упущеннями та недоліками. Тому вони будуть вдячні всім читачам за критичні зауваження, поради та пропозиції, які будуть враховані в подальшій роботі. Листи просимо надсилати на адресу: 01001, Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України або Видавництва гуманітарної літератури "Абрис".

СЕРЕДНІЙ КЛАС - поняття менеджеріальної та стратифікаційної теорій, що використовується на означення груп населення, що посідає проміжне положення між власниками і вищим керівництвом, з одного боку, та промисловими робітниками - з іншого. Поняття "С. к." слугує для обґрунтування тези про поступове зникнення класових відмінностей внаслідок розвитку індустріального суспільства, запровадження якісно нових, постіндустріальних технологій, зниження внутрішньокласової згуртованості, поширення соціальної рівноваги і послідовного здійснення трьох основних форм громадянських прав: юридичних, політичних і соціальних. Термін увійшов у науковий обіг, хоча уявлення про нього поступово видозмінюються, стають реалістичнішими. По-перше, виявилося, що С. к. зростає за рахунок розмивання меж не тільки "нижчих", а й "вищих" класів і прошарків різноманітних власників і менеджерів тощо. По-друге, що він не лише розширюється, а й розпадається, утворюючи групи, які поповнюють полярні класи. Напр., Дарендорф фіксує розмежування найманих службовців, які посідають позиції в бюрократичній ієрархії, від найманих службовців поза нею, причому бюрократи приєднуються до буржуазії, а працівники "білокомірцевих" фахів - до робітників. Внаслідок цього вихідні класи зберігаються, але стають дедалі складнішими й неодноріднішими. Саме тому, напр., робітники постіндустріального, автоматизованого виробництва тлумачаться подекуди як "новий середній клас" (Блонер, Белл). У критичному варіанті йдеться про інтеграцію представників різних класів і формування індивіда-функції, "одномірної людини" (Маркузе). Інші теоретики, визнаючи традиційний класовий поділ застарілим або ж занадто абстрактним, оцінюють формування, утворені внаслідок розмивання класів ("сервісний клас" Дарендорфа, "соціальна диференціація за статтю, віком і расою"; "належність", "когнітаріат" Тоффлера, "незалежний клас" Турена тощо), не лише як закономірні, а й як такі, що відіграють позитивну роль у суспільстві, що йде на зміну індустріальному.

1) відкритий, неприхований; невирішений; ноторний; чистий ( про акредитив)

2) розпочинати, відкривати; розпочинатися (про суд, судовий розгляд)

•

- open a case

1) апеляція по справі про видачу патенту; платіжна угода, угода про платежі; доручення; обвинувач, атторней-обвинувач; публічний закон; особистий рахунок

2) в рік, що річно

1) to shut, to close; to lock

2) (про воду, газ) to shut off, to turn off

3) ( покривати) to cover

4) (захищати, затуляти) to shield

5) ( ліквідувати) to shut down; (про газету, журнал) to suppress, to close down