-
41 уйун-
зварюватися — про молоко Г; уйунған / уйунма пенир а) сир із молока, яке зварилося, б) із кисляку Г. -
42 thin
1. adj1) тонкий2) худий, худорлявийthin as a rail (as a lath, as a whipping-post) — худий як тріска
3) рідкий; слабкий, водянистий; розведений, розбавлений4) ненасичений5) беззмістовний, бідний за змістом6) немічний, жалюгідний7) розріджений (про газ)8) рідкий9) нечисленний10) незаповнений, напівпорожній11) дрібний12) прозорий, легкий, тонкий13) непереконливий; хиткий14) тьмяний, блідий; неяскравий (про колір, світло тощо)15) тонкий (про голос)16) фот. неконтрастний17) геол. малопотужний (про пласт)2. adv1) тонко2) економно3) погано, абияк3. v1) робити тонким, потоншувати2) ставати тонким, стоншуватися3) загострювати, застругувати4) худнути5) розтягувати6) проривати, проріджувати (посів)7) рідшати9) ставати безлюдним10) розводити, розбавляти; розсіювати11) ставати рідким (водянистим), розріджуватися; розсіюватисяthin away, thin down — а) робити тоншим; б) ставати тоншим; в) худнути; г) скорочувати (кількість); зводити нанівець; д) скорочуватися
thin off — а) застругувати, загострювати; б) скорочуватися, рідшати
thin out — а) проривати, проріджувати; б) скорочуватися, рідшати
* * *I [ain] a1) тонкий (шкіра, папір, дріт)2) худий, тонкий3) рідкий, слабкий; ненасичений; водянистий; розведенийthin ale [wine] — слабке пиво [вино]; безпомічний, слабкий, наївний, непереконливий; беззмістовний
thin story — беззмістовна розповідь; бідний; немічний; жалюгідний
4) рідкийthin hair — рідке волосся; розріджений
5) нечисленнийthin audience — нечисленна аудиторія; незаповнений, напівпорожній
6) дрібний, тонкий7) прозорий, тонкийthin story — непереконливе пояснення; = казка, байка
8) слабкий, несильний; невеликий; незначнийmy patience is wearing thin — моєму терпінню незабаром буде кінець; тьмяний, блідий, слабкий, неяскравий (про колір, світло)
9) тонкий (про голос, звук)10) фoтo неконтрастний11) гeoл. малопотужний ( про шар)••to have a thin time — переживати неприємні хвилини; переживати труднощі, мати неприємності
II [ain] advthin as a rail /as a rake, as a lath, as a whipping-post/ — ху-дий як тріска
to cut smth thin — тонко нарізати щось; нарізати щось тонкими скибочками
III [ain] vto spread the butter /to butter the bread/ thin — намащувати масло ( на хлі тонким шаром)
1) робити тонким; робитися тонким; потоншати2) загострювати, заточувати3) робити худим, приводити до втрати ваги; худнути6) протрушувати, проріджувати (посів, насадження)a head thinned of hair — голова, що лисіє; рідіти
7) скорочувати ( про чисельність); скорочуватися ( а числі); порожніти, робитися безлюдним8) розбавляти, розводити; розсіюватиto- wine — розбавляти вино; ставати рідким, розріджуватися; ставати менш щільним: розсіюватися
the fog is thinning — туман розсіюється /піднімається/
9) рідк. ставати тонким, зриватися на вереск ( про голос) -
43 slip
1. n1) ковзання; сповзання2) помилка, промахa slip of the pen — описка, помилка в написанні
a slip of the tongue — обмовка, помилка на слові
to make a slip — помилитися, дати маху
3) ліфчик4) комбінація; нижня спідниця5) дитячий фартушок6) pl плавки7) наволочка8) паросток, живець; саджанець; пагін9) звич. pl мисл. шворка (для мисливських собак)10) мор. елінг; стапель11) геол. зсув12) тех. зменшення кількості обертів; пробуксовка14) скіпка, скалка15) поет. нащадок16) маленька тендітна істота17) бланк, реєстраційна картка; аркуш18) друк. гранка, відбиток19) амер. вузька лавка (у церкві)20) pl театр. лаштунки22) суспензія твердих тіл у рідині23) амер. скисле молокоslip ring — тех. контактне кільце
slip stream — ав. повітряний потік від гвинта
slip tank — ав. бензобак, що скидається
to give smb. the slip — непомітно утекти від когось, уникати когось
2. v1) ковзати; плавно (швидко) пересуватися2) прослизнути; зникнути, утекти3) рухатися тихо (непомітно)4) промайнути; проходити непомітноtime slips past — час летить
5) зробити (щось) тихо і непомітно6) вислизнути, зісковзнути; випадати (з пам'яті)it slipped from my mind, it slipped my memory — я зовсім забув про це
7) посковзнутися8) тех. буксувати, сковзати9) помилятися, робити промах10) розм. втрачати сили, слабнути11) спадати, знижуватися (про ціни тощо)12) вивихнути13) скидати, звільнятися (від чогось)16) ухилятися (від удару)17) с.г. викинути плід (про тварин)19) мор. попустити (якірний ланцюг)22) обійти, обвести (противника — футбол)23) плавно переходити (з одного стану в інший)24) погіршуватися, зменшуватисяslip along — розм. мчати
slip by — проходити, минати; промайнути
slip in, slip into — непомітно увійти; украдатися (про помилку)
slip on — накинути, надіти
slip out — спорт. зірватися із снаряда (гімнастика)
slip up — спіткнутися, помилитися; підсумовувати; розчаровувати
to slip one's breath — випустити дух, померти
to slip one's cable — віддати кінці, померти
to slip one's trolley — розм. з'їхати з глузду
let slip the dogs of war — поет. розпочати війну
* * *I [slip] n1) ковзання: сповзання2) помилка; промахa slip of the tongue — обмовка, застереження
3) ліфчик; комбінація; дитячий фартушок; pl плавки; наволочка4) pl швора, шворка ( для мисливських собак)5) мop. сліп; стапель6) гeoл. зсув; невелике скидання; висота скидання7) тex. падіння числа оборотів; пробуксовкаII [slip] v2) рухатися тихо або непомітно; вкрастися (нaпp., про помилку); проходити непомітно; зробити ( що-небудь) тихо е непомітно3) вислизати; втекти4) вислизати, зісковзувати; знімати, стягувати5) послизнутися; тex. ковзати, буксувати6) помилятися, робити промах ( slip up)7) слабшати, втрачати сили; спадати, падати, знижуватися8) вивихнути9) звільняти; скидати12) вставити (слово, зауваження)14) c-г. викинути плід ( про тварин)15) зaл. відчіплювати ( вагон)16) мop. витравити ( якірний ланцюг)19) обвести, обійти ( супротивника- футбол)20) to slip from smth to smth, to slip into smth переходити від одного до іншого21) to slip smth into smth (непомітно, потихеньку) всунути що-небудь куди-небудь22) to slip smth out of smth (непомітно, потихеньку) витягти що-небудь звідки-небудь23) to slip into clothes (швидко) одягтися24) to slip out of clothes (швидко) скинути з себе одяг25) to slip smth over smb усучити кому-небудь що-небудь; обійти, обдурити кого-небудь у чому-небудьIII [slip] n1) довга вузька смужка; тріска; скіпка2) пагін, відросток; черешок; саджанець; пoeт. нащадок; маленька істота3) стандартне друковане повідомлення або попередження; бланк, реєстраційна картка4) пoлiгp. гранка ( відбиток)5) cл. вузька лава ( церковна)6) pl театр. лаштункиIV [slip] v V [slip] n1) cпeц. суспензія2) cл. скисле, зсіле молоко3) тex. склопаста, шлікер -
44 warm
1. n розм.зігріванняto give a warm — погріти, зігріти
2. adj1) теплий; зігрітий; підігрітий2) жаркий3) палкий; сердечний, щирийa warm welcome — щирий (теплий) прийом
warm thanks — щира (сердечна) вдячність; палка подяка
4) розпалений, розгарячілий; збудженийheart warm with love — серце, зігріте коханням
5) пристрасний, гарячий, запальний6) дратівливий, дразливийwarm temper — гарячність; дратівливість
7) нескромний; хтивий, похітливийwarm temperament — влюбливість:
8) розм. добре влаштований9) розм. слабоактивний (про радіоактивні речовини)10) жив. теплий (про колір)11) мисл. свіжий, гарячий (про слід)12) перен. близький до мети; що стоїть на правильному шляхуawarm corner — небезпечна (гаряча) ділянка (бою тощо)
warm language (words) — амер., розм. лайка
warm with — розм. з окропом і цукром, розведений (про спиртні напої)
to get warm — зігрітися, погрітися
to keep a business prospect warm — амер., розм. обробляти можливого покупця, не проґавити клієнта
to make things (it) warm for smb. — насолити (допекти) комусь; вижити когось
3. v1) гріти; нагрівати; зігрівати; підігрівати2) грітися; нагріватися; зігріватися; підігріватисяthe coffee is warming (up) on stove — кава підігрівається на плиті
3) розпалювати, надихати; пожвавлювати4) пожвавлюватися5) відчувати інтерес (симпатію, прихильність, ласку); співчувати6) розм. відшмагати, відлупцювати; віддубаситиwarm up — спорт. розминатися
to warm the bench — спорт. сидіти на лаві для запасних гравців, бути в запасі
* * *I [wxːm] n1) зігріванняto give a warm — погріти, зігріти
II [wxːm] adjBritish /Service/ warm — коротка зимова шинель
1) теплий2) розігрітийwarm with wine [with battle] — розпаленілий вином [битвою]
3) теплий4) гарячийwarm heart — добре /чуйне/ серце
warm thanks — гаряча подяка; щире спасибі
5) жагучий, палкий, гарячийwarm blood — гаряча кров; запал, жар, пристрасть
6) запальний, дратівливийwarm temper — гаряча вдача, запальність
to have warm words with smb — різко поговорити з кимось; посваритися, насваритися з кимось
7) нескромний; похітливий9) небезпечний, важкий10) живий теплийred, yellow and orange are called warm colours — червоний, жовтий, жовтогарячий називають теплими кольорами
11) миcл. гарячий ( про слід)13) близький до мети, що стоїть на правильному шляху (з дитячої гри "тепло е холодно")come and get warm — заходьте е погрійтеся;; розгарячитися
III [wxːm] adv; = warmly IV [wxːm] vto keep a seat /a place/ warm for smb — зберегти місце або посаду для когось ( тимчасово зайнявши його)
1) ( warm up) гріти; нагрівати, зігрівати; розігріватиto warm up mutton — розігріти баранину; зігріватися, підігріватися; розігріватися
2) ( warm up) надихати; пожвавлюватиwine to warm the heart — вино для підняття настрою; надихатися, оживитися
3) (to, toward) відчути симпатію ( до когось), інтерес4) cл. побити (to warm smb 's jacket)to warm the bench — cпopт., сидіти на лаві для запасних гравців, бути в запасі;
-
45 für
I.
1) Präp final; verweist a) ganz allgemein auf Zweckbestimmung для mit G. Literatur für Kinder литерату́ра для дете́й. ein Lehrgang für Anfänger ку́рсы для начина́ющих. für jdn. etw. tun [kaufen/bringen/mitnehmen] де́лать с- [покупа́ть купи́ть, приноси́ть /-нести́, брать взять с собо́й] что-н. для кого́-н. für jdn. arbeiten aus eigenem Antrieb: für Familie, für sich рабо́тать для кого́-н. b) auf Zweckbestimmung bei gleichzeitigem Verweis auf quantitativen o. materiellen Aspekt на mit A. Geld für einen Kauf де́ньги на поку́пку. Stoff für einen Mantel мате́рия на пальто́. Waren für den Export това́ры на вы́воз <на э́кспорт, для э́кспорта>. ein Saal für tausend Zuschauer зал на ты́сячу зри́телей. für jdn. arbeiten gezwungenermaßen рабо́тать на кого́-н. für etw. sparen копи́ть на- <ска́пливать/-копи́ть > де́ньги на что-н. Mittel für den Wohnungsbau bereitstellen отпуска́ть /-пусти́ть сре́дства на жили́щное строи́тельство. den Tisch für vier Personen decken накрыва́ть /-кры́ть стол на четырёх (челове́к) <на четы́ре персо́ны> c) in Verbindung mit Bezeichnungen konkreter Gegenstände, Einrichtungen o. Pflanzenarten auf Verwendungszweck v. Behältern, Gebäuden, Nutzflächen под mit A. eine Flasche für Milch буты́лка под молоко́. ein Glas für Eingemachtes ба́нка под варе́нье. ein Speicher für Gemüse склад под о́вощи. ein Gebäude für einen Laden mieten нанима́ть наня́ть зда́ние под магази́н. das Feld für Roggen [Kartoffeln] vorbereiten обраба́тывать /-рабо́тать <возде́лывать/-де́лать> по́ле под рожь [карто́фель]. Boden für Wochenendgrundstücke bereitstellen отводи́ть /-вести́ зе́млю под да́чи d) auf Verwendungszweck eines Mittels gegen physische Beschwerden от <про́тив> mit G. Mittel [Arznei] für Kopfschmerzen [Magenverstimmung] сре́дства [лека́рство] от <про́тив> головно́й бо́ли [желу́дочного расстро́йства]. diese Tropfen sind gut für Husten э́ти ка́пли хороши́ от <про́тив> ка́шля. hier hast du was für den Durst вот тебе́ ко́е-что́ от <про́тив> жа́жды e) auf Tätigkeit v. Pers o. Gremien bzw. Inhalt v. Fachbüchern по mit D. Spezialist für Augenheilkunde [die russische Sprache] специали́ст по гла́зным боле́зням [по ру́сскому языку́]. Kommission für Verkehrsfragen коми́ссия по вопро́сам тра́нспорта. Gruppe für den Kampf gegen das Bandenunwesen гру́ппа по борьбе́ с бандити́змом. Handbuch [Lehrbuch] für Physiologie [Botanik] руково́дство [уче́бник] по физиоло́гии [бота́нике] f) auf Gegenstand einer nicht ausdrücklich genannten Tätigkeit - wird mit dem bloßen G wiedergegeben. Institut für Fremdsprachen [Geschichte/Marxismus-Leninismus] институ́т иностра́нных языко́в [исто́рии маркси́зма-ленини́зма]. Minister [Ministerium] für Kultur [Auswärtige Angelegenheiten] мини́стр [министе́рство] культу́ры [иностра́нных дел]. ein Geschäft für Schreibwaren [Herrenbekleidung] магази́н канцеля́рских принадле́жностей [мужско́й оде́жды]. das Symbol für einen Begriff си́мвол како́го-н. поня́тия. der Schlüssel für die Tür ключ от две́ри <двере́й> g) auf Adressaten einer (auch nicht ausdrücklich genannten) Tätigkeit - wird mit dem bloßen D wiedergegeben. für Kinder muß das erklärt werden де́тям э́то на́до объясни́ть. für mich einen Kaffee мне <для меня́> ко́фе. ein Denkmal für die Gefallenen па́мятник па́вшим. ein Geschenk für den Vater пода́рок отцу́ <для отца́>. der Dank [ein Lob] für jdn. благода́рность [похвала́] кому́-н. h) auf Zweck eines Einsatzes, Kampfes, Opfers за mit A. für den Frieden [die Heimat/seine Überzeugung] kämpfen [sein Leben lassen] боро́ться [отдава́ть/-да́ть жизнь] за мир [ро́дину/свои́ убежде́ния]. für jdn./etw. kämpfen [eintreten] боро́ться [заступа́ться/-ступи́ться ] за кого́-н. что-н. sich für jdn./etw. opfen же́ртвовать собо́й ра́ди кого́-н. чего́-н. für jdn./etw. sein быть за кого́-н. что-н. etw. spricht für sich что-н. говори́т само́ за себя́. etw. spricht für jdn. auch что-н. говори́т в чью-н. по́льзу | das für und Wider за и про́тив2) Präp temporal; verweist a) auf Zeitspanne на mit A. für ein Jahr [einen Monat/eine Woche] на год [ме́сяц неде́лю]. für einen Tag [drei Tage/zehn Tage] на́ день [на три дня де́сять дней]. für das laufende Jahr на теку́щий год. für diesmal на э́тот раз. fürs nächste, für die nächste Zeit на ближа́йшее вре́мя. für immer навсегда́. ein für allemal раз и навсегда́. für jetzt, fürs erste пока́. für und für на ве́ки ве́чные b) auf Zeitpunkt на mit A. für heute [morgen] на сего́дня [за́втра]. für später на пото́м. fürs erste на пе́рвых пора́х. für den Winter на́ зиму. Kinokarten für die erste Vorstellung биле́ты на пе́рвый сеа́нс. etw. ist für den Morgen [den Abend] vorgesehen что-н. назна́чено на у́тро [на ве́чер]. die Versammlung ist für Mittwoch angesetzt собра́ние назна́чено на сре́ду3) Präp verweist auf Gegenwert: auf Geldform, Preis, Kaufobjekt, Dienstleistung за mit A. bei Preisangabe für unbestimmte Warenmenge, Wertangabe für Wechselgeld o. Verweis auf Tauschobjekt на mit A. für Geld [bares Geld/Mark/Rubel] за де́ньги [нали́чные ма́рки рубли́]. etw. für zehn Rubel [tausend Mark] kaufen покупа́ть купи́ть что-н. за де́сять рубле́й [ты́сячу ма́рок]. für etw. hundert Mark bekommen [zahlen] получа́ть получи́ть [плати́ть /за-] за что-н. сто ма́рок | für hunderttausend Rubel [zwanzig Mark] Bücher [Waren/Lebensmittel] kaufen [verkaufen] покупа́ть /- [продава́ть/-да́ть] книг [това́ров проду́ктов] на сто ты́сяч рубле́й [два́дцать ма́рок]. für drei Rubel Kleingeld geben дава́ть дать ме́лких де́нег <ме́лочи> на три рубля́ | der Preis für etw. цена́ за [ bei Angabe der Warenart на] что-н. der Preis für ein < das> Stück [Meter/Liter/Kilogramm/Paar] цена́ за шту́ку [метр литр кило́ <килогра́мм> па́ру]. der Preis für ein Buch [ein < das> Mittagessen/den Eintritt/ein Hotelzimmer] цена́ за кни́гу [обе́д вход но́мер в гости́нице]. die Preise für Brot [Milch/Bücher] це́ны на хлеб [молоко́ кни́ги]. die Miete für ein Zimmer [eine Wohnung] пла́та за ко́мнату [кварти́ру] | etw.1 für etw.2 < für etw.2 etw.1> eintauschen обме́нивать /-меня́ть что-н.I на что-н.2. etw.1 für etw.2 geben [erhalten] дава́ть /- [получа́ть/-] что-н.I за что-н.2 <в обме́н на что-н.2>4) Präp verweist auf Stellvertretung o. Ersatz за mit A, вме́сто mit G. für jdn. arbeiten [unterschreiben] рабо́тать [подпи́сывать/-писа́ть ] за кого́-н. <вме́сто кого́-н.>. für jdn. zahlen плати́ть за- за кого́-н. für jdn. sprechen говори́ть вме́сто кого́-н. für zwei arbeiten [essen] рабо́тать [есть] за двои́х. für das verlorene ein neues Buch beschaffen достава́ть /-ста́ть но́вую кни́гу вме́сто поте́рянной. als Ersatz für jdn./etw. вме́сто кого́-н. чего́-н.5) Präp verweist auf Ursache v. Reaktion за mit A. jdn. für etw. auszeichnen [loben/bestrafen] награжда́ть награди́ть [хвали́ть /по-, нака́зывать/-каза́ть ] кого́-н. за что-н. für etw. büßen (müssen) плати́ться по- за что-н. (jdm.) für etw. danken, sich (bei jdm.) für etw. bedanken благодари́ть по- (кого́-н.) за что-н. sich (an jdm.) für etw. rächen мсти́ть ото- (кому́-н.) за что-н. Auszeichnung [Dank/Lob/Rache/Strafe/Verzeihung] für etw. награжде́ние [благода́рность похвала́ месть f / наказа́ние проще́ние] за что-н.6) Präp verweist auf Differenz zur Norm для mit G. für die damalige Zeit war das eine bedeutende Leistung для того́ вре́мени э́то бы́ло значи́тельным достиже́нием. für einen Aufländer spricht er gut deutsch < Deutsch> для иностра́нца он хорошо́ говори́т по-неме́цки. für sein Alter ist er noch sehr rüstig для своего́ во́зраста он ещё о́чень бодр7) Präp verweist auf Pers o. Gegenstand, für die eine Eigenschaft o. ein Zustand von Bedeutung ist для mit G. bei Bezug auf Pers manchmal auch mit bloßem D wiederzugeben. etw. ist für jdn./etw. wichtig [bedeutsam/bezeichnend < charakteristisch>/wesentlich/verheerend/schädlich/nützlich] что-н. ва́жно [знамена́тельно характе́рно суще́ственно па́губно вре́дно поле́зно] для кого́-н./чего́-н. etw. ist für jdn. klar [angenehm/peinlich] что-н. кому́-н. <для кого́-н.> я́сно [прия́тно неприя́тно]. jd./etw. ist ein Vorbild für jdn./etw. кто-н. что-н. приме́р для кого́-н. чего́-н. jd./etw. ist von Interesse für jdn./etw. кто-н. что-н. представля́ет интере́с для кого́-н. чего́-н. etw. ist nichts für jdn. что-н. не для кого́-н. das ist nichts für dich э́то не для тебя́. etw. gilt für jdn./etw. что-н. каса́ется кого́-н. чего́-н.8) Präp verweist auf Gegenstand einer emotionalen Beziehung по отноше́нию к mit D, в отноше́нии mit G. in Verbindung mit Verben zum Ausdruck v. Freude, Scham, Furcht за mit A. Achtung [Liebe/Haß/Verachtung/Interesse] für jdn./etw. уваже́ние [любо́вь f/ не́нависть f/ презре́ние/интере́с] к кому́-н. чему́-н. Sorge für jdn./etw. забо́та по отноше́нию к кому́-н. чему́-н. empfänglich [taub] für etw. восприи́мчивый [глухо́й] (по отноше́нию) к чему́-н. für jdn. etw. hegen пита́ть что-н. к кому́-н. für jdn. etw. empfinden чу́вствовать [ус] что-н. по отноше́нию к кому́-н. <в отноше́нии кого́-н.>. für jdn. etw. zeigen проявля́ть /-яви́ть что-н. по отноше́нию к кому́-н. <в отноше́нии кого́-н.>. jd. freut [schämt] sich für jdn. кто-н. рад [кому́-н. сты́дно] за кого́-н. für jdn./etw. fürchten боя́ться за кого́-н. что-н.9) Präp verweist auf Beziehung zwischen Sachverhalten - wird meist mit bloßem G wiedergegeben. ein Beweis für etw. доказа́тельство в по́льзу чего́-н. Gründe < Ursachen> [Motive] für etw. причи́ны [моти́вы] чего́-н. erste Anzeichen für etw. пе́рвые при́знаки чего́-н.10) Präp verweist insbesondere in Verbindung mit modalen Ausdrücken auf Träger des modalen Merkmals für wird meist durch Konstruktion mit Subj im N o. D wiedergegeben, etw. ist für jdn. zu sehen [zu hören] что-н. кому́-н. ви́дно [слы́шно]. das ist für uns nicht vorstellbar э́то мы не мо́жем себе́ предста́вить. diese Schrift ist für mich nicht leserlich э́тот по́черк я не могу́ разобра́ть. für dich heißt es jetzt warten тебе́ тепе́рь на́до ждать. Rauchen ist nichts für Kinder де́тям нельзя́ кури́ть. so etwas schickt sich nicht für ein junges Mädchen тако́го не подоба́ет де́лать молодо́й де́вушке11) Präp verweist auf Objektsprädikat - wird in Abhängigkeit vom regierenden Verb unterschiedlich übers. jdn./etw. für jdn./etw. befinden [erklären] признава́ть /-зна́ть [объявля́ть/-яви́ть ] кого́-н. что-н. кем-н. чем-н. jdn./etw. für jdn./etw. ansehen < halten> счита́ть счесть кого́-н. что-н. кем-н. чем-н. <за кого́-н./что-н.>, рассма́тривать кого́-н. что-н. как кого́-н. что-н. für jdn./etw. gelten счита́ться кем-н. чем-н., рассма́триваться как кто-н. что-н. umg сходи́ть сойти́ за кого́-н. jdn./etw. nicht für voll nehmen не принима́ть приня́ть кого́-н. всерьёз. sie ließen ihn für tot liegen они́ оста́вили его́ приня́в за мёртвого12) Präp verweist auf Aufeinanderfolge sowie (in Verbindung mit Zeitbegriffen) Wiederholung - wird unterschiedlich übers. Jahr für Jahr из го́да в год, год за го́дом. Tag für Tag изо дня в день, день за днём. Monat für Monat ка́ждый ме́сяц, ме́сяц за ме́сяцем. Nacht für Nacht ка́ждую ночь. Woche für Woche ка́ждую неде́лю, неде́лю за неде́лей. Schritt für Schritt шаг за ша́гом. Meter für Meter метр за ме́тром. Wort für Wort a) hintereinander сло́во за сло́вом b) ganz genau сло́во в сло́во. Mann für Mann оди́н за други́м13) Präp in besonderen Wendungen a) für sich lesen, sprechen про себя́. stellen, legen отде́льно. für sich (allein) leben, arbeiten то́лько для себя́, совсе́м оди́н. jeder für sich ка́ждый за себя́. an und für sich в су́щности. das ist eine Sache für sich э́то совсе́м друго́е де́ло <осо́бая статья́>. der Vorort ist eine Stadt für sich э́тот при́город самостоя́тельный го́род. etw. hat viel für sich в чём-н. мно́го положи́тельного b) nichts für etw. können не быть вино́вным в чём-н. c) ich für mein Teil < meine Person> что каса́ется меня́ d) für den Fall, daß … в слу́чае е́сли …
II.
in Inter Pron: s. ↑ was -
46 wet
1. n1) вологість, вогкість, сирість2) дощова погодаcome in out of the wet — заходьте, не стійте під дощем
3) розм. спиртні напої; випивка4) амер. прихильник вільного продажу алкогольних напоїв5) розм. нікчемна людина, нікчема2. adj1) мокрий, вологий; сирийwet from the press — свіжий, щойно надрукований (про газету тощо)
wet pack — мед. вологе обгортання
«W. Paint» — «Обережно, пофарбовано» (напис)
wet to the skin, wet through — промоклий до рубця, мокрий як хлющ
he is dripping wet — він промок наскрізь; на ньому нема сухого рубця
to get wet — промокнути, змокнути
wringing wet — мокрий, хоч викрути
2) дощовий, дошовитий; сирий3) рідкий4) слізливий, плаксивий; тонкосльозий5) амер. що обстоює вільний продаж алкогольних напоїв; «мокрий»wet canteen — військовий магазин, що продає алкогольні напої
6) розм. п'яний, напідпитку7) розм. що пиячить, уражений алкоголізмом8) розм. дурний, безглуздий9) юр. мокрий (про процес)10) мед. мокнучийwet blanket — розм. нудотна особа; людина, що псує іншим задоволення
wet cup — мед. кровососна банка
wet nurse — годівниця, мамка
wet smack — амер., розм. нудний тип, зануда
wet sock — амер., розм. в'яле рукостискання
wet wash — прання; невисушена білизна
wet behind the ears — розм. молоко на губах не обсохло
to come with a wet sail — летіти під усіма вітрилами, мчати щосили
2. v (past і p.p. wet, wetted)1) мочити; змочувати; зволожуватиto wet with water — змочити (облити) водою
2) розм. сприскувати, примочувати, обмиватиto wet one's whistle — промочити (прополоскати) горло, випити
wet out — розмочувати; промивати
* * *I [wet] n1) вологість; сирістьcome in out of the wet — заходьте, не стійте під дощем
3) вогка земля4) cл. прихильник вільного продажу алкогольних напоїв5) cл. випивка; спиртні напої6) cл. нікчемна людинаII [wet] a1) мокрий; вологий, сирий"Wet Paint" — "обережно, пофарбовано"
wet with rain [with tears] — мокрий від дощу [від сліз]
wringing wet — мокрий, хоч вижимай
wet to the skin, wet through — промоклий наскрізь /до нитки/; to get wet промокнути
wet dock — мop. мокрий док; приливний басейн
wet pack — мeд. вологе обертання
wet ground — гeoл. водоносна порода, пливун
wet from the press — свіжий, щойно надрукований ( про газету); сирий ( про відтиски)
2) дощовий, вогкийwet spell — період дощів /негоди/
3) рідкий4) сльозливий; плаксивий5) cл. той, що підтримує дозвіл вільного продажу алкогольних напоїв, "мокрий"wet state [town] — штат [місто], де дозволено продаж алкогольних напоїв
6) п'яний7) cл. дурний, безглуздий8) cпeц. мокрий ( про процес)9) мeд. мокнучийwet cup — мeд. кровососна банка
wet wash — білизна, яку отримують з пральні в невисушеному вигляді; прання ( на відміну від хімчистки)
wet fish — солена риба; свіжа риба
wet specimens — cпeц. заспиртовані /що зберігаються в банках із спиртом/ препарати, зразки
wet sock — cл.; cл. нудна людина; слабке рукостискання
wet smack — cл.; cл. зануда
wet behind the ears — cл. недосвідчений, незрілий, "зелений", молоко на губах не обсохло
III [wet] vto come with a wet sail — летіти /нестися/ на всіх парусах, йти семимильними кроками
1) (wet, wetted [-d]) l. мочити, змочувати, зволожуватиto wet with water — облити /змочити/ водою
to wet one's bed — eвф. страждати на нічне недержання сечі
2) промокнути3) to wet one's whistle випити, промочити горло4) заливати водою (тліюче вугілля; wet down)5) ( wet out) розмочувати; промивати -
47 verser
vt.1. (liquide) лить ◄лью, -ёт, -ла► ipf., налива́ть/нали́ть* et les couples semblables avec les préverbes в(dans qch.), вы- (hors de qch.), до- (ajouter en versant), за- ( couvrir en versant), об- (arroser), or- (une partie de qch.), пере- (trop ou en transvasant), под (ajouter un peu), про= (arroser), раз= (répartir ou étendre), с= (de qch.);verser une tasse de thé — нали́ть ча́шку ча́я; il nous a versé à boire — он дал нам пить <напи́ться>, он напои́л нас; verser l'eau du seau sur te plancher — вылива́ть во́ду из ведра́ на пол; verser le lait de la tasse dans le verre — вы́лить <перели́ть> молоко́ из ча́шки в стака́н; versun peu de thé de la tasse dans la soucoupe — отли́ть немно́жко ча́я из ча́шки в блю́дце <в блю́дечко>; tu as trop versé de lait dans le thé — ты перели́л молока́ в чай; verser de la crème dans le café — подли́ть сли́вок в ко́фе; verser de l'huile sur le feu — подли́ть ма́сла в ого́нь; qui a /versé du lait sur la table? — кто проли́л молоко́ на стол?, кто о́блил (↑зали́л) стол молоко́м?, кто разли́л молоко́ на столе́?; verser le vin dans les bouteilles — разли́ть вино́ по буты́лкам; l'eau est trop chaude, verses-y un peu d'eau froide — вода́ сли́шком горя́чая, до́лей <подле́й> туда́ немно́жко холо́дной; verser des larmes — лить <пролива́ть> слёзы; verser son sang pour la patrie — проли́ть кровь за ро́дину ║ verser goutte à goutte un remède dans un verre — ка́пать/на= <налива́ть по ка́пле> лека́рство в стака́нversez-moi un peu de lait! — нале́йте мне немно́жко молока́!;
2. (solide) сы́пать ◄-'шло, -'ет► ipf., насыпа́ть/насыпа́ть, посыпа́ть/посыпа́ть et les couples semblables avec les préverbes в-, вы-, до-, за-, от-, про-, рас-;verser de la farine dans un bol — насыпа́ть му́ку в ми́ску; verser du sel sur la table — просыпа́ть соль на стол; verser le grain dans les sacs — рассыпа́ть зерно́ по мешка́м; ссыпа́ть зерно́ в мешки́verser du sable dans les allées — посыпа́ть доро́жки песко́м;
3. fig.:verser du baume au cœur — проли́вать бальза́м на ра́ны <на ду́шу>la lune verse sa clarté — луна́ льёт [свой] свет;
4. (une somme, un document) вноси́ть ◄-'сит►/внести́* де́ньги, де́лать/с= взнос; производи́ть ◄-'дит-►/произвести́* платежи́;verser une indemnité (un acompte) — плати́ть/у= компенса́цию (внести́ зада́ток); verser les traitements — выдава́ть/вы́дать жа́лованье ║ verser un document au dossier — присоединя́ть/присоедини́ть докуме́нт к де́луverscent francs à la souscription — внести́ по подпи́ске сто фра́нков;
5. (renverser) опроки́дывать/опроки́нуть;le chauffeur nous — а verser es dans le fossé ∑ — по вине́ шофёра на́ша маши́на опроки́нулась в ров
6. (coucher):la pluie a versé les blés ∑ — хле́ба полегли́ из-за дождя́
7. (affecter) зачисля́ть/зачи́слить; направля́ть/напра́вить;on l'a versé dans l'intendance — его́ зачи́слили в соста́в интенда́нтской слу́жбыcomment peut-on se faire verser dans ce service? — как получи́ть назначе́ние в э́тот отде́л?;
■ vi.1. (renverser) опроки́дываться, перевора́чиваться/переверну́ться;l'automobile a versé au tournant — маши́на переверну́лась на поворо́те
2. (être couché) полега́ть/поле́чь*;les blés ont versé — хле́ба полегли́
3. (tomber) впада́ть/впасть ◄-ду, -ёт, впал►;il verse dans le mysticisme — он впада́ет в мистици́змcet auteur verse dans la facilité — э́тот а́втор пошёл по наибо́лее лёгкому пути́;
║║ (idées) склоня́ться ipf. к (+ D);je verse dans vos idées ∑ — я склоня́юсь к ва́шей то́чке зре́ния
■ vpr.- se verser
- versé -
48 raw
1. n1) щось необроблене (сире); сировина2) (the raw) садно, болюче місцеto touch smb. on the raw — дошкулити, допекти комусь
in the raw — а) голяка, гольцем; б) у чистому вигляді, без прикрас
2. adj1) сирий, неварений2) недопечений, недосмажений; недоварений3) необроблений, сирийraw cotton — а) бавовна-сирець; б) негігроскопічна вата
4) невичинений5) гірн. незбагачений6) неочищенийraw oil — а) неочищена олія; б) сира нафта
7) розм. нерозведений; чистий, без домішокhe took it raw — він випив, не розводячи водою (про віскі тощо)
8) текст. не валяний (про сукно)9) фот. неекспонований (про плівку)10) розм. ненавчений; недосвідчений, необізнанийraw troops — військ. необстріляні війська
11) обідраний, позбавлений шкіри, кровоточивий; чутливий; подразненийraw place — подряпина; болюче місце
12) вогкий; холодний і вологий; сирий13) грубий, примітивний (про мистецтво тощо)14) різкий (про колорит)16) примітивний (про людину); неотесаний, грубий17) несправедливий, жорстокий; нечесний (про ставлення тощо)18) амер., розм. голий, оголений19) амер., розм. непристойний (про анекдот)3. vздирати шкіру; натерти, намулити* * *I [rxː] n( the raw)1) садно, хворе місце2) оголеність3) що-небудь необроблене, сире; сировинаII [rxː] a1) сирий, неваренийraw milk — сире /непастеризоване, некип'ячене/ молоко
raw water — сира /недистильована/ вода; недоварений, недосмажений, непропечений
2) cпeц. сирий, необробленийraw material /product/ — сировина
raw brick — бyд. невипалена цегла
raw cotton — бавовна-сирець;; фapм. негігроскопічна вата
raw silk — шовк-сирець; шкір. невичинений; гipн. незбагачений; неочищений
raw sugar — нерафінований цукор; тeкcт. неваляний ( про сукно); кислий ( про перегній); фoтo неекспонований ( про плівку)
3) ненавчений, недосвідчений4) обдертий, позбавлений шкіри, який кровоточить; чутливий; роз'ятрений ( про шкіру)raw sore /flesh/ — садно
raw place — подряпина; садно; чутливе /хворе/ місце
5) нерозбавлений ( про алкоголь); чистий, без домішків6) вогкий, сирий; холодний, вологий7) грубий, примітивний ( про мистецтво); різкий ( про колорит); необроблений, шорсткуватий ( про стиль); примітивний ( про людину); грубий, неотесаний8) несправедливий, жорстокий, нечесний (про ставлення, відношення)9) aмep. голий, оголений10) aмep. непристойний, сальнийIII [rxː] vзсадити, стерти шкіру; натерти ( спину коня сідлом) -
49 water
1. n1) водаto turn on the water — пустити воду (у ванну тощо); відкрити кран
2) часто pl води; водна стихія; море, океан3) pl поет. хвилі4) pl мінеральні води; лікувальна водаto drink the waters — побувати на водах, пити лікувальні води (на курорті)
5) pl паводок, повінь6) рівень води7) перев. розм. водойма; озеро; ріка; ставок8) рідкі виділення (організму); слина; піт; сеча; сльози9) вода (якість самоцвіту)10) перен. надзвичайний; чистісінький11) жив. акварельin deep waters — у біді; у небезпечному (скрутному) становищі
to draw water in a sieve — носити воду решетом; переливати з пустого в порожнє
to get into hot water — потрапити в біду (в халепу); заплутатися
to make a hole in the water — розм. утопитися
to take (the) water — зайти у воду; сісти на корабель; бути спущеним на воду (про судно); амер., розм. задкувати, відступатися
water bewitched — «водичка» (про слабкий чай, дуже розведений напій); переливання з пустого в порожнє; марнослів'я, теревені
water of life — духовне оновлення; «жива вода»; жарт. живодайний напій (про спиртні напої)
2. adj1) водний, водяний; морський; річковийwater area — водний район, акваторія
water exchange — фізл. водний обмін
water obstacle — військ. водний рубіж
water offensive — військ. наступ з форсуванням водного рубежу
water pageant — спортивне свято на воді; карнавал на воді
water sports — водний спорт; види водного спорту
2) водяний; що стосується води; призначений для води; що живе на воді (у воді)water reed — водяний (річковий) очерет
3) водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічнийwater removal — водовідвід; обезводнювання
4) водопровідний; що стосується водопостачанняW. Board — управління водопостачання
water aerodrome — ав. гідроаеродром
water back — амер. бак для нагрівання води (у плиті)
W. Bearer — астр. Водолій
water boat — мор. водоналивне судно; водоналивний бот, водолій
water bottle — графин (карафа) для води; фляга; бурдюк; мед. грілка
water column — водорозбірна колонка; водомірне скло
water cycle — спорт. водяний велосипед
water drip — гірн. капіж
water funk — розм. людина, що боїться купатися
water gang — канава, рів
water gap — амер. ущелина; міжгір'я
water hardening — мет. гартування у воді
water hemlock — бот. цикута, віха
water moccasin — зоол. водяна змія; водяний щитомордник
water mould — бот. водяна пліснява
water opal — мін. безбарвний опал
water polo — спорт. водне поло; ватерполо
water resistance — водостійкість; вологонепроникність
water shoot — бот. водяний пагін
water tank — резервуар; чан; бак для води; водоцистерна
3. v1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати2) напувати (тварин); водити на водопій3) пити; ходити на водопій4) поливати (дерева тощо)5) зрошувати; обводнювати7) перен. ослабляти, пом'якшувати; згладжувати8) забезпечувати водою9) набирати воду; робити запас води (про корабель тощо)11) текст. муарувати12) фін. номінально збільшувати капітал* * *I n1) водаfresh /sweet/ water — прісна вода
water funk — людина, що боїться купатися
by water — водним шляхом, пароплавом, морем
under water — під водою; затоплений
water of condensation — cпeц. конденсаційна вода
water of crystallization [of hydration] — xiм. кристалізаційна [гідратна]вода
2) pl води; водний простір; море, oкeaнterritorial waters — юp. територіальні води
on this side of the water — по цю сторону океану /моря, Темзи/; to cross the water перейти на інший берег Темзи
at the water's edge — cл. на кордонах США; пoeт. хвилі
3) pl ( мінеральні) води; лікувальна вода4) pl повінь; розлив, паводок5) рівень водиhigh water — повна вода, приплив; паводок
low water — низька, мала вода; відлив
6) водойма; озеро, ріка, ставок7) рідкі виділення організму (слина, піт, сеча, сльози)water on the brain — мeд. водянка головного мозку, гідроцефалія
of the first water — чистої води ( про діаманти); винятковий, дивовижний; заправський, запеклий, бувалий
scoundrel of the first water — закоренілий мерзотник, несосвітенний негідник
9) жив. акварель10) муаровий, хвилястий малюнок ( на тканині)to get into hot water — потрапити в біду; заплутатися, "влипнути"
to be in smooth water — див. smooth
to hold water — див. hold
to keep one's head above water — триматися на поверхні; не зазнавати труднощів
to take (the) water — увійти у воду, поплисти; сісти на корабель; бути спущеним на воду ( про судно); cл. відступити; задкувати
water of life — духовне оновлення, "жива вода"; живильний напій ( про спиртне)
II athe waters of forgetfulness — води забуття, Лета
1) водний; морський; річнийwater sports — водний спорт; види водного спорту
water gods — мiф. морські божества; божества річних вод або джерел
water spirits — мiф. духи води
water erosion — водна ерозія; розмив
water face — водне дзеркало; поверхня води
water pageant — карнавал на воді; спортивне свято на воді
water obstacle — вiйcьк. водний кордон
water exchange /metabolism/ — фiзioл. водний обмін
2) водянийwater box — бак для води; поливний бак
water conduit bridge — стр. акведук
3) cпeц. водяний, гідравлічний; гідросиловий; гідротехнічнийIII v1) мочити, змочувати; зволожувати; оббризкувати; поливатиto water the garden [streets] — поливати сад [вулиці]
2) ( water down) розбавляти ( водою)this milk has been watered (down) — це молоко розбавлене; послаблювати, пом'якшувати
to water down one's remarks — пом'якшувати ( свої) зауваження
3) поїти, водити на водопійto water horses — поїти коней; пити, ходити на водопій; постачати воду
4) набирати воду, робити запас води ( про корабель)5) зрошувати6) виділяти воду, вологу ( про організм); сльозитися; потіти7) фін. розводнювати ( акціонерний капітал)8) тeкcт. муаріювати -
50 raw
I [rxː] n( the raw)1) садно, хворе місце2) оголеність3) що-небудь необроблене, сире; сировинаII [rxː] a1) сирий, неваренийraw milk — сире /непастеризоване, некип'ячене/ молоко
raw water — сира /недистильована/ вода; недоварений, недосмажений, непропечений
2) cпeц. сирий, необробленийraw material /product/ — сировина
raw brick — бyд. невипалена цегла
raw cotton — бавовна-сирець;; фapм. негігроскопічна вата
raw silk — шовк-сирець; шкір. невичинений; гipн. незбагачений; неочищений
raw sugar — нерафінований цукор; тeкcт. неваляний ( про сукно); кислий ( про перегній); фoтo неекспонований ( про плівку)
3) ненавчений, недосвідчений4) обдертий, позбавлений шкіри, який кровоточить; чутливий; роз'ятрений ( про шкіру)raw sore /flesh/ — садно
raw place — подряпина; садно; чутливе /хворе/ місце
5) нерозбавлений ( про алкоголь); чистий, без домішків6) вогкий, сирий; холодний, вологий7) грубий, примітивний ( про мистецтво); різкий ( про колорит); необроблений, шорсткуватий ( про стиль); примітивний ( про людину); грубий, неотесаний8) несправедливий, жорстокий, нечесний (про ставлення, відношення)9) aмep. голий, оголений10) aмep. непристойний, сальнийIII [rxː] vзсадити, стерти шкіру; натерти ( спину коня сідлом) -
51 шке
Г. ӹ шке́ мест. опред1. сам; обозначает, что кто-л. лично производит действие или испытывает его. – Юватылам гын, шке ыште. М. Евсеева. – Если я копошусь, то сделай сам. Ме «ял век савырне» манын ойлена, а шке яллан тупынь шогалын улына. М. Шкетан. Мы говорим: «повернись к деревне», а сами встали к деревне спиной.2. свой; принадлежащий самому себе; являющийся личным имуществом; собственный. Шке книга собственная книга.□ (Кондинлан) шопыктарыме шӧ рлан шке кӱ сен гыч луктын пуашыже логале. «Ончыко». Кондину за испорченное молоко пришлось заплатить из своего кармана. Маска шке вынемыштыже патыр. Калыкмут. Медведь силён в своей берлоге.3. сам; не кто иной как, именно он; усиливает значение определённых местоимений и существительных, подчёркивая важность, значительность обозначаемых этими словами лиц или предметов. Обкомын секретарьже шкеак сеҥымаш дене саламлен, тидым тый, ӱдыр, палет але уке? И. Антонов. Сам секретарь обкома поздравил с победой, тебе, девушка, известно это или нет? Кеч Керенский шке толын ончыжо: мемнан управыштына полный порядок! Я. Ялкайн. Пусть хоть сам Керенский приходит смотреть: в нашей управе полный порядок!4. сам; своими силами, без помощи или требования со стороны. Шонымаш шкеак толеш. М. Иванов. Мысль сама приходит. Чон шке коммунар-влак дек шупшеш. «Ончыко». Душа сама тянет к коммунарам.5. в знач. сущ. свой; связанный родственными или близкими отношениями, совместной жизнью, деятельностью. – Шкенан-влаклан нигунам удам шонымаш уке, – шыргыжале оза. А. Юзыкайн. – Нашим я никогда плохого не желаю, – улыбнулся хозяин. – Шкенан-влак але тушман салтак тӱ шка? К. Васин. – Наши или группа вражеских солдат?6. в сочет. с причастиями: домашними средствами, своими руками; не промышленным способом. Шке куымо кӱ вар шарыш домотканый половик; шке шолтымо арака самогон.□ (Мичум) кок пограничник шке ыштыме носилка дене заставыш нумал наҥгайышт. «Ончыко». Два пограничника унесли Мичу на самодельных носилках на заставу.7. Г. част. вообще, вообще-то; так-то; в целом; употребляется при противопоставлении чего-л. одного, более существенного и бесспорного, другому, сопутствующему (разг.). Пӹ лжӹ уке ӹ шке, коли юр лиэш? МДЭ. Вообще-то туч нет, неужели будет дождь? Ср. такше, такшым.◊ Шке ак себестоимость; сумма затрат, произведённых предприятием при производстве или приобретении товара. Продукцийын шке акшым шулдештарыме. «Мар. ком.». Понижена себестоимость продукции. Шке аршын (виса) дене висаш (вискалаш) мерять на свой аршин (мерку); судить о ком-л. или о чём-л. только по своим представлениям, согласно только своим требованиям. Тудо чылажымат шке аршынже дене вискала. Й. Ялмарий. Он всех меряет на свой аршин. Шке жапыште в своё время; когда-то, в прошлом, в известный период; когда необходимо (будет), своевременно. Хуторян-влакын колтымо еҥышт волостьыш шке жапыштыже каласен шуктеныт улмаш. Н. Лекайн. Люди, отправленные хуторянами, в своё время успели сообщить в волость. Шке кумыл дене (шке кумылын) добровольно, по собственному желанию. См. кумыл. Шке семын1. про себя, не вслух, тихо. – Ынде изишак раш лие! – Петров шке семынже пелештыш. К. Васин. – Теперь стало немножко ясно! – произнёс про себя Петров. 2) про себя; не выражая внешним образом, в душе, в уме. Оксина кува, лӧ заҥше мотор ӱдырым ончен, шке семынже куанен. Н. Лекайн. Тётка Оксина, глядя на похорошевшую красивую девушку, радовалась про себя. 3) самостоятельно, собственными силами, без посторонней помощи. Йоча урокым шке семынже ыштыже. «Ончыко». Пусть ребёнок делает уроки самостоятельно. 4) по-своему, по-особому, своеобразно, на свой лад. Кеч-могай кайыкат шке семынже чоҥештылеш. Калыкмут. Каждая птица по-своему летает. 5) по-своему; по своему желанию, усмотрению. Тыят шке семынет илет, шке пашатым виктарет. М. Шкетан. Ты тоже живёшь по-своему, делаешь своё дело. 6) по-своему, на родном языке. Литвинка-ава марий вургемым чиен коштын, марла мутланен. Южо шомакшым веле шке семынже ойлен. К. Васин. Мать-литвинка носила марийскую одежду, говорила по-марийски. Лишь некоторые слова говорила по-своему. 7) по-себе; по своим силам, возможностям, вкусам; подходящий себе. Тӱ рлӧ вольыклан шке семынже кӱ тӱ чӧ кӱ леш. Калыкмут. Разной скотине нужен пастух по себе. 8) сам собой, сам по себе; невольно, непроизвольно. Агроном ден Олю коклаште йӧ ратымаш нигӧ н тыршымыж деч посна, шке семын ылыжын. Й. Ялмарий. Любовь между агрономом и Олю вспыхнула сама собой, без чьих-то усилий. Шке ӱмбаке налаш1. брать (взять) на себя, обязываться (обязаться) делать (сделать) что-л. 2) принимать (принять) на свой счёт; считать (счесть) что-л. относящимся к себе. См. налаш. Шке ӱмбач за свой счёт; относя расход на свои средства, на свой счёт. Кочкаш, чияш, имне пукшаш – шке ӱмбач. МДЭ. Питаться, одеваться, коней кормить – за свой счёт. Шке шонымо семын по своему усмотрению, по своему желанию, вкусу. Мые кертам мо шке шонымо семын вийым кӱ леш-оккӱ ллан шалатен? В. Колумб. Могу ли я по своему усмотрению растратить силы на всякую ерунду? Шке шот(шо) дене1. своим чередом, как положено, как следует. Умбакыже сӱ ан шке шотшо дене эртыш. С. Чавайн. Дальше свадьба прошла своим чередом. 2) про себя, не вслух, тихо. Тыге, шке шотшо дене мутланен, Шемеч кува корно дене ошкылеш. С. Чавайн. Так, разговаривая про себя, Шемечиха шагает по дороге. 3) про себя, не выражая внешним образом, в душе, в уме. Пӱ тынь школ, чыла туныктышо мыйым шке шотышт дене вурсат дыр. В. Сапаев. Наверно, вся школа, все учителя в душе ругают меня. 4) самостоятельно, собственными силами, без посторонней помощи. Сакар кудалше мераҥланат логалташ тӱҥале. Тидыжым шке шотшо дене, Левентей кугыза туныктыдегычак келыштарыш. С. Чавайн. Сакар начал попадать и в бегущего зайца. А этому он научился самостоятельно, без уроков дяди Левентея. 5) по-своему, по-особому, своеобразно, на свой лад. Тушто вер-шӧ р шке шотшо дене путырак сылне. Й. Осмин. Там местность по-своему привлекательна. 6) сам собой, сам по себе, самостоятельно, невольно, непроизвольно. Стакан гыч арака дьячок логарыш шке шотшо денак йоген пурыш. С. Чавайн. Водка из стакана сама потекла в глотку дьячка. 7) сам, самостоятельно, независимо от других. Тӱ жем кок шӱ дӧ кумло шымше ий марте марий калык шке шотшо дене илен. С. Чавайн. До1. 37 года марийский народ жил независимо. Шке шыркаҥаш самоопыляться; опылять путём переноса пыльцы из пыльников на рыльце того же цветка или других цветков того же растения. Шыдаҥ, шож, пурса, йытын, томат да моло кушкыл шке шыркаҥыт. «Ботаника». Пшеница, ячмень, горох, лён, томат и другие растения самоопыляются. Шке эрык дене добровольно, сам, по доброй воле, по своей воле. Вара нунат колхозыш шке эрыкышт дене пуреныт. В. Косоротов. Потом и они добровольно вступили в колхоз. Шкем кидыш налаш брать (взять) себя в руки; добиваться (добиться) самообладания. См. кид. Шкем шке пушташ покончить с собой, совершить самоубийство. Тиде жапыште Ромашов шкенжым шке пуштмо нерген шонкален. А. Куприн. В это время Ромашов думал о самоубийстве. -
52 turn
turn [tɜ:n]1. n1) оборо́т ( колеса);at each turn при ка́ждом оборо́те
2) поворо́т;right (left, about) turn! воен. напра́во! (нале́во!, круго́м!)
3) измене́ние или отклоне́ние от пре́жнего направле́ния4) поворо́тный пункт6) переме́на; измене́ние ( состояния);a turn for the better измене́ние к лу́чшему
;the milk is on the turn молоко́ скиса́ет
;he hopes for a turn in his luck он наде́ется, что ему́ повезёт
;my affairs have taken a bad turn мои́ дела́ при́няли дурно́й оборо́т
7) спосо́бность; склад ( характера); стиль, мане́ра, отличи́тельная черта́;she has a turn for music у неё есть музыка́льные спосо́бности
;he has an optimistic turn of mind он оптими́ст
8) о́чередь;turn and turn about, in turn, by turns по о́череди
;to take turns де́лать поочерёдно, сменя́ться
;to wait one's turn ждать свое́й о́череди
;а) вне о́череди;б) неуме́стно, беста́ктно9) коро́ткая прогу́лка, пое́здка;to take ( или to go for) a turn прогуля́ться
10) очередно́й но́мер програ́ммы, вы́ход; сце́нка, интерме́дия11) (рабо́чая) сме́на12) коро́ткий пери́од де́ятельности13) услу́га;to do smb. a good (an ill) turn оказа́ть кому́-л. хоро́шую (плоху́ю) услу́гу
14) разг. при́ступ, вспы́шка, припа́док; шок;a turn of anger припа́док гне́ва
;to give smb. a turn взволнова́ть кого́-л.
15) вито́к (проволоки, резьбы)a turn of speech оборо́т ре́чи
17) строе́ние, фо́рма;the turn of the ankle фо́рма лоды́жки
18) полигр. мара́шка19) pl менструа́ции20) бирж. курсова́я при́быль◊at every turn на ка́ждом шагу́, постоя́нно
;to serve one's turn годи́ться ( для определённой цели)
;to a turn то́чно
;(meat is) done to a turn (мя́со) зажа́рено как раз в ме́ру
;one good turn deserves another посл. услу́га за услу́гу
;not to do a hand's turn и па́льцем не пошевели́ть
2. v1) враща́ть(ся), верте́ть(ся)2) повора́чивать(ся); обраща́ться; повёртывать(ся);to turn to the right поверну́ть напра́во
;to turn on one's heel(s) кру́то поверну́ться (и уйти́)
3) вывора́чивать наизна́нку (тж. turn inside out); перевора́чивать;to turn upside down переверну́ть вверх дном
4) направля́ть, сосредото́чивать (тж. внимание, усилия);to turn the hose on the fire напра́вить струю́ на ого́нь
;to turn one's hand to smth. принима́ться за что-л.
;to turn one's mind to smth. ду́мать о чём-л., обрати́ть внима́ние на что-л., сосредото́читься на чём-л.
5) превраща́ть(ся); переде́лывать(ся) (into);to turn milk into butter сбива́ть ма́сло
;to turn a book into a play инсцени́ровать кни́гу
6) изменя́ть(ся);luck has turned форту́на измени́ла
7) как глагол-связка де́латься, станови́ться;to turn red покрасне́ть
;to turn sick почу́вствовать тошноту́
;to turn teacher стать учи́телем
8) меня́ться, изменя́ть цвет, ка́чество; по́ртить(ся);the leaves turned early ли́стья ра́но пожелте́ли
;the milk has turned молоко́ проки́сло
9) расстра́ивать ( пищеварение, психику, здоровье и т.п.); вызыва́ть отвраще́ние11) огиба́ть, обходи́ть;а) обойти́ проти́вника с фла́нга;б) перехитри́ть кого́-л.12) дости́гнуть (известного момента, возраста, количества);he has turned fifty ему́ за пятьдеся́т
;it has now turned 4 o'clock уже́ четы́ре часа́, уже́ пя́тый час
13) перевора́чиваться, кувырка́ться15) точи́ть ( на токарном станке); обта́чивать16) отта́чивать, придава́ть изя́щную фо́рму17) обду́мывать (вопрос, проблему)19) вспа́хивать, паха́тьturn about обора́чиваться; поверну́ть круго́м (на 180°);а) восста́ть про́тив;б) восстанови́ть про́тив;а) отвора́чиваться;б) отклоня́ть(ся);а) отвора́чивать(ся); отвраща́ть;б) отклоня́ть, отверга́ть;в) прогоня́ть, увольня́ть;а) прогна́ть;б) поверну́ть наза́д;в) оберну́ться;а) отверга́ть ( предложение); отка́зывать (кому-л.);в) загну́ть; отогну́ть;to turn down a collar отогну́ть воротни́к
;а) зайти́ мимохо́дом;б) возвраща́ть, отдава́ть; сдава́ть;you must turn in your uniform when you leave the army вам ну́жно бу́дет верну́ть обмундирова́ние, когда вы демобилизу́етесь
;в) разг. лечь спать;г) повора́чивать вовну́трь;to turn in one's toes поста́вить но́ги носка́ми внутрь
;в) вызыва́ть неприя́знь, отбива́ть интере́с;г) увольня́ть;а) открыва́ть (кран, шлюз); включа́ть ( свет);б) разг. волнова́ть; сексуа́льно возбужда́ть;в) разг. одурма́нивать или быть одурма́ненным нарко́тиками;г) зави́сеть (от);much turns on his answer мно́гое зави́сит от его́ отве́та
;а) выгоня́ть; увольня́ть; исключа́ть;б) туши́ть ( свет);в) украша́ть, наряжа́ть; снаряжа́ть;г) выпуска́ть ( изделия);д) вывёртывать (карман, перчатку);е) разг. встава́ть ( с постели);ж) вы́йти и́з дому;з) собра́ться, прибы́ть;the fire brigade turned out as soon as the fire broke out пожа́рная кома́нда прибыла́, как то́лько начался́ пожа́р
;и) ока́зываться;he turned out an excellent actor он оказа́лся прекра́сным актёром
;as it turned out как оказа́лось
;к) бастова́ть;л) вызыва́ть;turn out the guard вы́зовите карау́л
;а) перевёртывать(ся);б) опроки́дывать(ся);в) обду́мывать;г) передава́ть (дело, доверенность и т.п.) друго́му;д) ком. име́ть оборо́т;е) тех. запуска́ть дви́гатель;а) обора́чиваться; повора́чиваться;б) изменя́ть (свои взгляды, политику и т.п.);а) приня́ться за рабо́ту, де́ло;б) обрати́ться к кому-л.;в) преврати́ться (во что-л.);а) уси́ливать;to turn up the radio сде́лать ра́дио гро́мче
;б) поднима́ть(ся) вверх; загиба́ть(ся);her nose turns up у неё вздёрнутый нос
;в) обнару́живать, находи́ть;г) внеза́пно появля́ться; приходи́ть, приезжа́ть;д) случа́ться; подверну́ться, оказа́ться;something will turn up что́-нибудь да подвернётся
;е) разг. вызыва́ть тошноту́;ж) откры́ть ( карту);turn upon внеза́пно измени́ть отноше́ние к кому-л.; ополча́ться (против кого-л.)◊to turn smb.'s head вскружи́ть кому́-л. го́лову
;а) спуска́ть (живо́тное) с це́пи;б) освобожда́ть;to turn yellow стру́сить
;to turn the scale ( или the balance) реши́ть исхо́д де́ла
;not to know which way to turn не знать, что предприня́ть
;to turn out in the cold ≅ игнори́ровать (кого-л.), проявля́ть невнима́ние (к кому-л.)
;to turn up one's heels протяну́ть но́ги
-
53 blue
1. n1) синій колір; блакитний (голубий) колір2) синя фарба; блакитна (голуба) фарба3) синька4) (the blue) небо; море; океан5) синій одяг (форма)men (gentlemen, boys) in blue — поліцейські
6) розм. поліцейський7) pl мор. синє обмундирування8) моряк9) pl (the blues) війська в синій формі10) pl (the Blues) кінна гвардія11) колір партії торі12) консерватор, торі13) член університетської спортивної команди14) plрозм. меланхолія, хандраto have the blues — мати поганий настрій, сумувати
to be in the blues — зазнати невдачі, збитися з дороги
2. adj1) синій; блакитний; голубий2) посинілий3) неяскравий (про полум'я)4) зляканий; похмурий, понурий; засмученийto look blue — мати сумний вигляд; бути безнадійним (про становище, справи)
5) вірний, постійний (тж true blue)6) консервативний; що стосується партії торі7) амер. пуританський, суворий8) страшенний, жахливий9) розм. непристойний; скабрезний, соромітний10) ірон. учений (про жінку)11) розм. п'янийblue blood — аристократичне походження, «голуба кров»
blue dahlia — рідкість, дивина, щось незвичайне
blue Monday — прогул після свята; тяжкий день
blue cornflower — бот. волошка
blue discharge — амер., розм. увільнення з армії без позитивної атестації
blue disease — мед. синюха
blue earth — мін. кімберліт
blue jacket — військ., розм. англійський (американський) матрос
blue law — пуританський закон; закон, що регулює режим неділі
B. Law State — амер. «Пуританський штат» (про Коннектікут)
B. Peter — мор. прапор відплиття
blue plant — бот. кунжут
blue riband, blue ribbon — орденська стрічка
blue spar — мін. лазурит
blue spruce — бот. голуба смерека
blue whale — зоол. синій смугач
3. v1) фарбувати в синій (блакитний) колір2) синіти3) синити (білизну)4) воронити (сталь)5) розм. витрачатися на гулянки; розтринькувати гроші* * *I [bluː] n1) синій колір; блакитний, голубий колір2) синя фарба; блакитна фарба; синька4) синє плаття ( форма); поліцейський; pl; мop. синє обмундирування5) моряк7) колір партії торі; консерватор, торі; aмep.; icт. солдати армії Півночі9) див. bluestocking10) що-небудь синє11)II [bluː] aout of the blue — раптово, зненацька, без попередження
1) синій; голубий, блакитний; блакитнуватий2) посинілий3) неяскравий ( про полум'я)4) переляканий; смутний, пригнічений5) вірний, постійний (тж. true blue)6) який стосується, відноситься до партії торі; консервативний7) aмep. пуританський, строгий8) емоц.- посил. страшенний, жахливий9) непристойний11) aвcтpaл. п'яний12) у стилі "блюз"13)III [bluː] v1) фарбувати в синій колір; синіти4) cл. розтринькати, пустити на вітер -
54 lactescent
adj1) молочний, схожий на молоко2) що виділяє молочний сік (про рослини)* * *a; спец.1) молочний, схожий на молоко -
55 new
1. n1) нове2) перша фаза (Місяця)the new of the moon — новий (молодий) місяць, молодик
2. adj1) новий; що не існував ранішеthe new baby — розм. новонароджена дитина
the N. World — Новий світ, Америка
2) сучасний; найновіший; новітній3) нововідкритий, щойно знайдений4) недавній; свіжий5) незнайомий6) недосвідчений7) інший; оновлений8) ще один; ще кілька; додатковийnew departure — амер. нова лінія (в політиці тощо); нова ініціатива; почин
new lease of (on) life — відродження надій, повернення життєвих сил
new tenor — амер., іст. гроші нового зразка
the new year — новий рік; рік, який щойно настав
to turn over a new leaf — розпочати нове життя; покінчити з минулим
3. adv1) недавно, нещодавно; тільки шо; щойно2) заново, знову* * *I [njuː] n II [njuː] a1) новий; раніше не існуючийthe new baby — немовля; новий, щойно виявлений або відкритий; новий, що не був у вжитку
2) сучасний, новітній; часто през. новоявлений, недавній3) ( часто to) незнайомий ( з чим-небудь)new to the saddle — необ'їжджений ( про коня); недосвідчений, новий
4) інший; оновлений5) ще один, ще трохи; додатковий, новий6) свіжийnew milk — парне молоко; молодий (про вино, сир)
7) як компонент складних слів ( new-) ново-, свіжо-, щойноIII [njuː] adv1) недавно, щойно2) заново, знову -
56 suck
1. n1) смоктання, ссання2) усмоктування; засмоктування3) розм. маленький ковток4) материнське молоко5) шк., розм. солодощі, ласощі6) шк., розм. неприємність; провал; пасткаwhat a suck!, sucks! — ага, попався!
2. v1) смоктати, ссати2) посмоктувати3) усмоктувати, засмоктувати; убирати, усотуватиsuck in — а) усмоктувати, усотувати, убирати (тж перен.); б) обманути, ошукати; в) поглинати (про вир)
suck up — а) усмоктувати, поглинати, убирати; б) шк. підлизуватися
to suck dry — висмоктати; виснажити
to suck smb.'s brains — привласнювати чужі думки
to suck smth. in with one's mother's milk — усмоктувати щось з молоком матері
* * *I [sek] n1) смоктання2) усмоктування, засмоктування5) pl; cл.; жapг. ласощі6) cл.; жapг. неприємність; провал; пастка7) cл. вплив, зв'язки; "рука"II [sek] v1) ссати; смоктати, висмоктувати2) всмоктувати, засмоктувати3) усмоктувати4) підлещуватися ( suck up)5) cл. викликати відразу, огиду; остогиднути -
57 thin
I [ain] a1) тонкий (шкіра, папір, дріт)2) худий, тонкий3) рідкий, слабкий; ненасичений; водянистий; розведенийthin ale [wine] — слабке пиво [вино]; безпомічний, слабкий, наївний, непереконливий; беззмістовний
thin story — беззмістовна розповідь; бідний; немічний; жалюгідний
4) рідкийthin hair — рідке волосся; розріджений
5) нечисленнийthin audience — нечисленна аудиторія; незаповнений, напівпорожній
6) дрібний, тонкий7) прозорий, тонкийthin story — непереконливе пояснення; = казка, байка
8) слабкий, несильний; невеликий; незначнийmy patience is wearing thin — моєму терпінню незабаром буде кінець; тьмяний, блідий, слабкий, неяскравий (про колір, світло)
9) тонкий (про голос, звук)10) фoтo неконтрастний11) гeoл. малопотужний ( про шар)••to have a thin time — переживати неприємні хвилини; переживати труднощі, мати неприємності
II [ain] advthin as a rail /as a rake, as a lath, as a whipping-post/ — ху-дий як тріска
to cut smth thin — тонко нарізати щось; нарізати щось тонкими скибочками
III [ain] vto spread the butter /to butter the bread/ thin — намащувати масло ( на хлі тонким шаром)
1) робити тонким; робитися тонким; потоншати2) загострювати, заточувати3) робити худим, приводити до втрати ваги; худнути6) протрушувати, проріджувати (посів, насадження)a head thinned of hair — голова, що лисіє; рідіти
7) скорочувати ( про чисельність); скорочуватися ( а числі); порожніти, робитися безлюдним8) розбавляти, розводити; розсіюватиto- wine — розбавляти вино; ставати рідким, розріджуватися; ставати менш щільним: розсіюватися
the fog is thinning — туман розсіюється /піднімається/
9) рідк. ставати тонким, зриватися на вереск ( про голос) -
58 mettre
vt. (d'une façon générale chercher au mot qui accompagne le verbe ou, aux locutions nominales avec mise)1. (placer) ( à plat ou couché) класть ◄-ду, -ёт, клал►/положи́ть ◄-'ит►;mettre un enfant au lit — класть <укла́дывать/уложи́ть> ребёнка в крова́ть ║ (debout) — ста́вить/по=, mettre un livre sur le rayon — ста́вить кни́гу на по́лку; mettre les assiettes sur la table — ста́вить таре́лки на столmettre un livre sur la table — класть кни́гу на стол;
║ (suspendu) ве́шать/пове́сить;mettre des rideaux à la fenêtre (un tableau au mur) — ве́шать занаве́ски на окно́ (карти́ну на сте́ну)
║ ( assis) сажа́ть/посади́ть ◄-'дит-►;elle mit son enfant sur ses genoux — она́ посади́ла ребёнка [себе́] на коле́ниon l'a mis à la place d'honneur — его́ посади́ли на почётное ме́сто;
║ (en étendant) стлать ◄стелю́, -'лет►/по=, стели́ть ◄сте-►/по=, рассте́ливать/расстели́ть;mettre une nappe sur la table — стели́ть ска́терть на столmettre des draps sur le divan — стели́ть про́стыни на дива́н;
║ (en versant) налива́ть/нали́ть ◄-лью, -ёт, -ла► (un liquide); сы́пать, насыпа́ть/насыпа́ть (un solide);mettre le vin en bouteille — разлива́ть/ разли́ть вино́ по буты́лкам; mettre de l'eau dans son vinmettre du lait dans son verre — налива́ть молоко́ в стака́н;
1) подлива́ть/подли́ть воды́ в вино́; разбавля́ть/разба́вить вино́ водо́й2) fig. притиха́ть/прити́хнуть;mettez de la farine dans un bol — насы́пьте му́ки в ми́ску; mettre du sel dans la sauce — положи́ть соль в со́усmettre du grain en sac — насыпа́ть зерно́ в мешо́к;
║ (à l'intérieur de):mettre les mains dans les poches — засо́вывать/засу́нуть ру́ки в карма́ныmettre la clef dans la serrure — вставля́ть/ вста́вить ключ в замо́чную сква́жину;
║ (autres emplois);mettre les vaches à l'étable — загоня́ть/загна́ть коро́в в сто́йло; mettre un enfant à la crèche — отдава́ть/отда́ть ребёнка в я́сли; mettre mille francs à la caisse d'épargne — положи́ть ты́сячу фра́нков в сберка́ссу <на сберкни́жку>; mettre une grosse somme dans une affaire — вкла́дывать/вложи́ть кру́пную су́мму в де́ло; mettez du sucre dans votre café! — положи́те себе́ са́хару в ко́фе!; mettre tous ses espoirs dans... — свя́зывать/ связа́ть больши́е наде́жды с + ; mettre (donner) une mauvaise note — ста́вить/по= <выставля́ть/вы́ставить> плоху́ю отме́ткуmettre les vaches au pré — выгоня́ть/вы́гнать коро́в на луг;
2. (installer) проводи́ть ◄-'дит-►/провести́*; устана́вливать/установи́ть ◄-'вит►; включа́ть/включи́ть (mettre en marche);mettre la télé dans la maison — установи́ть <ста́вить/по=> до́ма телеви́зор; on nous a mis le téléphone — нам уста́нови́ли <поста́вили (plus fam.)) — телефо́н; mettre l'eau (le tout-à-l'égoût) — про́водить во́ду (канализа́цию); mettre la table (le couvert) — накрыва́ть/накры́ть на стол; il est huit heures, mets la radio! [— сейча́с] во́семь часо́в, включа́й ра́дио!; mettez le chauffage, il fait froid — включите отопле́ние, хо́лодноmettre l'électricité dans... — проводи́ть электри́чество в (+ A);
3. (habillement) надева́ть/наде́ть ◄-'ну►;mettre un foulard (ses lunettes) — надева́ть плато́к (очки́); mets les souliers à ta sœur! — наде́нь сестре́ ту́фли!; mets tes bottes! — наде́нь <надева́й> сапоги́!mettre un chapeau sur la tête — надева́ть шля́пу;
4. (consacrer)тра́тить/по= (temps);le train met 6 heures pour aller de Moscou à Leningrad — по́езд идёт из Москвы́ в Ленингра́д шесть часо́в; combien de temps mettez-vous pour faire ce travail? ∑ — ско́лько вре́мени вам пона́добится (, что́бы вы́полнить <на> э́ту рабо́ту?; il y a mis le temps! — ско́лько вре́мени он на э́то потра́тил!; il a mis plusieurs jours à venir — он до́лгое вре́мя не приезжа́л; je n'y mettrai pas plus de 500 francs — я не дам за э́то бо́льше пятисо́т фра́нков; у mettre le prix — плати́ть/за= свою́ це́нуj'ai mis deux heures pour faire ce travail — я потра́тил два часа́ на э́ту рабо́ту;
5. ( admettre) допуска́ть/допусти́ть ◄-'стит►;en mettant les choses au pis (au mieux) — предполага́я ху́дшее (лу́чшее)mettons que je n'ai rien dit — допу́стим, [что] я ничего́ не говори́л;
6. ([à] + inf):mettre du linge à sécher — ве́шать/пове́сить бельё суши́ться; mets réchauffer la soupe (bouillir le lait!) — поста́вь суп гре́ться (кипяти́ть молоко́)mettre du café à chauffer — ста́вить/по= ко́фе гре́ться;
7. fam.:alors, on les met? — ну что, сма́тываемся?les mettre — сма́тываться/ смота́ться;
■ vpr.- se mettre
- mis, -
59 rich
[rɪʧ] 1. adj1) бага́тий ( на щось - in); ці́нний2) розкі́шний, пи́шний3) рясни́й; родю́чийrich harvest — бага́тий урожа́й
4) жи́рний; здо́бний ( про страву)rich milk — жи́рне молоко́
rich dish — пожи́вна стра́ва
5) розм. поті́шний, куме́дний ( про подію)6) яскра́вий; густи́й, інтенси́вний ( про колір)7) м'яки́й; низьки́й, глибо́кий ( про тон)8) сокови́тий ( про фрукти)9) пря́ний, си́льний ( про запах)2. n pl збірн.багатії́, багачі́ -
60 liquid
1. n1) рідина2) pl рідка їжа3) фон. плавний звук (l, r)2. adj1) рідкий; біжучийliquid manure — с.г. рідке добриво, гноївка
2) поет. водяний, водянистий3) прозорий; чистий; світлийliquid sky — прозоре (чисте) небо
4) плавний, мелодійний (про звуки); звучний; співучий5) непостійний; несталий, нестійкий (про переконання тощо)6) фін. що легко реалізується, ліквідний (про цінні папери тощо)* * *I ['likwid] n1) рідина; pl рідка їжа2) гpaм. плавний звук [l, r]II [`likwid] a1) рідкий; текучий2) прозорий, чистий, світлий3) плавний, мелодійний ( про звуки); звучний; співучий4) непостійний, нестійкий5) eк. ліквідний ( про цінні папери)
См. также в других словарях:
МОЛОКО — МОЛОКО. Содержание: Физиол. ценность и потребление М...... 612 Хим. и физ. свойства М............. 615 Бактерии М. и уничтожение их........ 622 Фальсификация М................ 629 Производство и распределение М........ 630 Молочное… … Большая медицинская энциклопедия
МОЛОКО НА ГУБАХ НЕ ОБСОХЛО — у кого Слишком молодой и неопытный. Имеется в виду, что у лица или у группы лиц (Х) в силу юного (очень молодого) возраста нет достаточного опыта, знаний, чтобы действовать самостоятельно, принимать участие в серьёзных, ответственных делах,… … Фразеологический словарь русского языка
молоко — МОЛОК|О (18), А с. Молоко: а за коровиѥ молоко •ƨ҃• ногатъ. РПр сп. 1280, 619г; то же РПрМус сп. XIV, 9 об.; а мѧса не даи ни молока КН 1280, 520б; в то бо времѧ запрѣтилъ бѣ Поликарпа игумена Печерьского. про Г(с)дьскыѣ праздникы. не велѧ ѥму… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
МАТЕРИНО, МАТЕРИНСКОЕ МОЛОКО НА ГУБАХ НЕ ОБСОХЛО — у кого Слишком молодой и неопытный. Имеется в виду, что у лица или у группы лиц (Х) в силу юного (очень молодого) возраста нет достаточного опыта, знаний, чтобы действовать самостоятельно, принимать участие в серьёзных, ответственных делах,… … Фразеологический словарь русского языка
Это совсем не про это (мультфильм) — Это совсем не про это Тип … Википедия
гуснути — (ставати густим), густіти, згущуватися, згущатися, згуститися, загусати, загуснути, загускнути; густішати (ставати густішим); в язнути (ставати в язким); застигати, застигнути, застигти (охолоджуючись); запікатися, запектися, спікатися, спектися … Словник синонімів української мови
зсідатися — а/ється, недок., зсі/стися, зся/деться, док. 1) Гуснути, утворюючи згустки (про молоко, кров та деякі інші рідини); запікатися згустком (про кров). 2) Ущільнюючись, зменшуватися в об ємі, ставати коротшим, вужчим (про тканини, шкіру і т. ін.) … Український тлумачний словник
брезкнути — брезкне, Пр. Киснути (про молоко). В теплій хыжі молоко скоро брезкне … Словник лемківскої говірки
стинатися — стинатся, мин. ч. стялося, Ол. Зсідатися, згущуватися (про молоко). Молоко мі ся стяло … Словник лемківскої говірки
натоплювати — I юю, юєш, недок., натопи/ти, топлю/, то/пиш; мн. нато/плять; док., перех. і без додатка. Розпаливши вогонь, нагрівати що небудь. II юю, юєш, недок., натопи/ти, топлю/, то/пиш; мн. нато/плять; док., перех. 1) Жарячи або підігріваючи, розтоплювати … Український тлумачний словник
вурдитися — диться, недок. 1) Перетворюватися в сир; зсідатися (про молоко). 2) Те саме, що скипатися. 3) перен. Вирувати, бурхати білими клубами диму, пари і т. ін … Український тлумачний словник