притуляти

см. притулюватися

пакладаць

укладаць

 притуляти, пригортати

1) відкидатися назад; напівлежати; сидіти напівлежачи

2) укладати горизонтально; відкидати назад; притуляти (до чогось — on, upon)

3) покладатися, покладати надії (на когось — on, upon)

* * *

1) відкидатися назад; напівлежати; сидіти відкинувшись або розвалившись

2) (on, upon) укладати, приводити в горизонтальне положення; відкидати назад; притуляти ( до чого-небудь)

3) (on, upon) покладатися; сподіватися ( на кого-небудь)

1. n

1) спокій; відпочинок; сон

2) перен. вічний спокій, смерть

3) перерва, пауза, перепочинок

4) військ. позиція «вільно»

5) нерухомість

6) місце відпочинку, клуб (для моряків)

1) тех. упор, опора

8) тех. супорт

9) муз. пауза

10) поет. цезура

11) (the rest) залишок; решта

12) решта, інші

13) (the rest) фін. залишкова сума

14) фін. резервний фонд

2. v

1) відпочивати; лежати; спати

2) покоїтися

3) не працювати, відпочивати

4) давати відпочинок (спокій)

5) бути спокійним, не хвилюватися

6) класти (на щось); притуляти (до чогось)

7) спиратися (на щось)

8) обґрунтовувати

9) ґрунтуватися (на чомусь)

10) покладатися (на когось, на щось)

11) покладати (відповідальність на когось, на щось — on, upon, in)

12) бути віднесеним (на когось); лежати (на комусь; про відповідальність, провину тощо)

13) залишатися без змін

14) с.г. залишати під паром

15) с.г. бути під паром

16) юр. закінчувати виступ обвинувачення (захисту)

17) залишатися

18) арештовувати

19) накладати арешт

* * *

1) спокій, відпочинок; сон; вічний спокій, смерть

2) перерва, пауза, перепочинок

3) вiйcьк. положення "вільно"

4) нерухомість, непорушність

5) місце відпочинку, клуб ( для моряків)

6) cпeц. упор, опора; тex. супорт; люнет

7) cпopт. упор ( точка опори нижче рівня плечей)

8) мyз. пауза; пoeт. цезура

1) відпочивати; лежати; спати; спочивати, покоїтися; лежати, спочивати (нaпp., про погляд)

2) відпочивати ( від справ), не працювати

3) бути спокійним, не хвилюватися

4) (on, against) класти ( на що-небудь); притуляти ( до чого-небудь); обґрунтовувати

5) (on) опиратися, спиратися ( на що-небудь); спочивати ( на чому-небудь); (upon, on, in) спиратися (на кого-небудь, що-небудь)

6) (on, upon, in) покладати (відповідальність на кого-небудь, що-небудь); ( with) покладатися ( на кого-небудь); лежати (на кому-небудь; про відповідальність)

7) залишатися без змін; продовжувати бути в якому-небудь стані

8) c-г. бути під паром, парувати; залишати під паром

9) юp. закінчувати виступ обвинувачення або захисту, надання доказів

1) ( the rest) залишок, решта; інше; інші; решта

2) eк. ( the rest) залишок, сума, що залишається; резервний фонд

1) (притуляти, опирати) to prop up; to lean ( against)

2) ( утруднювати) to make difficult

1. n

1) спина

2) спинка (стільця тощо)

3) спинний хребет; поперек

4) задня (зворотна) сторона; задній план

5) виворіт, спід, підкладка

6) гребінь (хвилі, пагорба)

7) корінець (книги); спинка (палітурки)

8) обух

9) гірн. найвищий рівень (виробки)

10) геол. висячий бік (пласта)

11) спорт. захисник (у футболі)

12) корито; чан; великий бак

2. adj

1) задній

2) віддалений, дальній

3) зворотний

4) запізнілий, відсталий; старий

5) амер. затриманий, прострочений (про платіж:)

6) військ. тиловий

3. adv

1) ззаду, позаду

2) назад, у зворотному напрямі

3) знову

4) осторонь, віддалік

5) тому

6) указує на зворотну дію

4. v

1) підтримувати, підкріпляти

2) закріпляти (якір)

3) зміцнювати, підпирати

4) субсидувати, фінансувати

5) рухатися у зворотному напрямі; відступати, задкувати; осаджувати; іти заднім ходом

6) сідати на коня, їхати верхи

7) класти на підкладку

8) прилягати ззаду

9) амер., розм. носити на спині

10) бути спинкою (підкладкою); бути фоном

* * *

1) спина

2) спинка ( тварини)

3) pl високоякісні, першосортні шкури

4) спинка ( одягу)

5) спинний хребет; хребет; поперек, крижі

6) задня, тильна частина ( чого-небудь)

7) тex. задня грань ( різця); затилок або обух інструмента

8) задня, більш віддалена частина ( чого-небудь); задній план

9) зворотний бік; зворот, виворіт

10) гребінь (хвилі, гори)

11) нагота, неприкрите тіло ( коли мова йде про одяг); одяг

12) cпopт. захисник (тж. full back); half back півзахисник

13) мop. кіль; кільсон

14) гipн. висячий бік ( пласта); покрівля ( вибою); стеля ( виробки); кліважна тріщина

15) нижня дека ( музичного інструмента)

16)

1) задній

2) віддалений, далекий

3) зворотний

4) запізнілий, відсталий; старий; допотопний

5) пepeв.; aмep. затриманий, прострочений; виплачений за минулий час

6) вiйcьк. Тиловий

1) позаду, за

2) назад

3) знову

4) тex. ( у напрямку) проти годинникової стрілки

5) тому

6) із запізненням; з відставанням

7) указує на відповідну дію

8) указує на стримування або затримку

9) у сполученнях

1) підтримувати ( проект), підкріплювати ( аргументацію) (тж. back up)

2) закріплювати ( якір); зміцнювати; підпирати ( стіну); нахиляти; притуляти

3) субсидіювати; фінансувати

4) ставити (на гравця, боксера, коня)

5) (on) сподіватися, розраховувати на (кого-небудь, що-небудь)

6) рухати у зворотному напрямку; осаджувати; відводити

7) рухатися у зворотному напрямку, іти заднім ходом; відходити, відступати; задкувати

8) сідати на коня; їхати верхи; об'їжджати коня

9) покривати; прилаштувати спинку; ставити на підкладку

10) примикати, приєднувати ( ззаду)

11) підписувати, скріплювати підписом; затверджувати; візувати; фін. індосувати ( вексель)

12) акомпанувати; супроводжувати музикою (тж. back up)

13)

1. n

1) пісне м'ясо; пісна частина м'ясної туші

2) низькооплачувана робота

3) схил, нахил

2. adj

1) пісний, нежирний (пром'ясо)

2) худий; виснажений

3) бідний, убогий; поганий

4) непромисловий, бідний (про руду)

v (past і p.p. leaned, leant)

1) нахилятися, нагинатися; згинатися (уперед, над — forward, over)

2) нахиляти

3) спиратися (на щось — on, upon)

4) прихилятися, притулятися (до чогось — on, against)

5) покладатися (на когось, щось — on, upon); б) схилятися (до чогось — to, towards)

* * *

1) пісне м'ясо, пісна частина м'ясної туші; що-небудь невигідне; низькооплачувана робота

2) пoлiгp. світлий шрифт

1) худий; lean stock c-г. ненагульна худоба

2) нежирний, пісний ( про м'ясо)

3) бідний, убогий, скудний

4) непромисловий; пісний, убогий ( про руду)

5) пoлiгp. світлий ( про шрифт)

6) скупий, стриманий (про стиль, склад); без надмірностей

1) нахилятися, нагинатися; згинатися; нахиляти

2) (on) опиратися; покладатися (на кого-небудь, що-небудь)

3) ( against) тулитися; притуляти

4) схилятися, бути схильним ( до чого-небудь)

5) налягати, навалюватися; чинити тиск

1. n

1) стояк, підпора; опора; підставка; стовп; кілочок

2) підтримка, опора

3) pl розм. ноги, підпірки

4) plгірн. кріплення; стояки

5) амер., розм. шпилька для краватки

6) (скор. від proposition) мат. теорема

7) (скор. від propeller) розм. пропелер; рушій

8) (скор. від property) реквізит

2. v

1) підпирати; підтримувати (тж prop up)

2) притуляти, приставляти (до чогось)

3) гірн. закріпляти (стояками)

4) підтримувати, допомагати

5) груб. ударити, збити з ніг

6) раптом зупинитися на повному ходу (про коня)

* * *

1) стояк, підпірка, розкіс, підкіс; кілочок ( для підв'язування рослин); гipн. кріплення; кріпильний ліс; підставка

2) опора, підтримка

3) pl; cл. ноги

1) підпирати, оснащувати підпірками, підтримувати ( prop up); притулити ( до чого-небудь); гipн. закріплювати ( стояками)

2) підтримувати, допомагати ( prop up)

3) жapг. ударити; звалити, збити з ніг

4) aвcтpaл. раптово зупинитися на повному ходу ( про коня)

1) cкop. вiд property IV

2) бутафор; реквізитор

1) спина

2) спинка ( тварини)

3) pl високоякісні, першосортні шкури

4) спинка ( одягу)

5) спинний хребет; хребет; поперек, крижі

6) задня, тильна частина ( чого-небудь)

7) тex. задня грань ( різця); затилок або обух інструмента

8) задня, більш віддалена частина ( чого-небудь); задній план

9) зворотний бік; зворот, виворіт

10) гребінь (хвилі, гори)

11) нагота, неприкрите тіло ( коли мова йде про одяг); одяг

12) cпopт. захисник (тж. full back); half back півзахисник

13) мop. кіль; кільсон

14) гipн. висячий бік ( пласта); покрівля ( вибою); стеля ( виробки); кліважна тріщина

15) нижня дека ( музичного інструмента)

16)

1) задній

2) віддалений, далекий

3) зворотний

4) запізнілий, відсталий; старий; допотопний

5) пepeв.; aмep. затриманий, прострочений; виплачений за минулий час

6) вiйcьк. Тиловий

1) позаду, за

2) назад

3) знову

4) тex. ( у напрямку) проти годинникової стрілки

5) тому

6) із запізненням; з відставанням

7) указує на відповідну дію

8) указує на стримування або затримку

9) у сполученнях

1) підтримувати ( проект), підкріплювати ( аргументацію) (тж. back up)

2) закріплювати ( якір); зміцнювати; підпирати ( стіну); нахиляти; притуляти

3) субсидіювати; фінансувати

4) ставити (на гравця, боксера, коня)

5) (on) сподіватися, розраховувати на (кого-небудь, що-небудь)

6) рухати у зворотному напрямку; осаджувати; відводити

7) рухатися у зворотному напрямку, іти заднім ходом; відходити, відступати; задкувати

8) сідати на коня; їхати верхи; об'їжджати коня

9) покривати; прилаштувати спинку; ставити на підкладку

10) примикати, приєднувати ( ззаду)

11) підписувати, скріплювати підписом; затверджувати; візувати; фін. індосувати ( вексель)

12) акомпанувати; супроводжувати музикою (тж. back up)

13)

1) пісне м'ясо, пісна частина м'ясної туші; що-небудь невигідне; низькооплачувана робота

2) пoлiгp. світлий шрифт

1) худий; lean stock c-г. ненагульна худоба

2) нежирний, пісний ( про м'ясо)

3) бідний, убогий, скудний

4) непромисловий; пісний, убогий ( про руду)

5) пoлiгp. світлий ( про шрифт)

6) скупий, стриманий (про стиль, склад); без надмірностей

1) нахилятися, нагинатися; згинатися; нахиляти

2) (on) опиратися; покладатися (на кого-небудь, що-небудь)

3) ( against) тулитися; притуляти

4) схилятися, бути схильним ( до чого-небудь)

5) налягати, навалюватися; чинити тиск

1) відкидатися назад; напівлежати; сидіти відкинувшись або розвалившись

2) (on, upon) укладати, приводити в горизонтальне положення; відкидати назад; притуляти ( до чого-небудь)

3) (on, upon) покладатися; сподіватися ( на кого-небудь)

1) спокій, відпочинок; сон; вічний спокій, смерть

2) перерва, пауза, перепочинок

3) вiйcьк. положення "вільно"

4) нерухомість, непорушність

5) місце відпочинку, клуб ( для моряків)

6) cпeц. упор, опора; тex. супорт; люнет

7) cпopт. упор ( точка опори нижче рівня плечей)

8) мyз. пауза; пoeт. цезура

1) відпочивати; лежати; спати; спочивати, покоїтися; лежати, спочивати (нaпp., про погляд)

2) відпочивати ( від справ), не працювати

3) бути спокійним, не хвилюватися

4) (on, against) класти ( на що-небудь); притуляти ( до чого-небудь); обґрунтовувати

5) (on) опиратися, спиратися ( на що-небудь); спочивати ( на чому-небудь); (upon, on, in) спиратися (на кого-небудь, що-небудь)

6) (on, upon, in) покладати (відповідальність на кого-небудь, що-небудь); ( with) покладатися ( на кого-небудь); лежати (на кому-небудь; про відповідальність)

7) залишатися без змін; продовжувати бути в якому-небудь стані

8) c-г. бути під паром, парувати; залишати під паром

9) юp. закінчувати виступ обвинувачення або захисту, надання доказів

1) ( the rest) залишок, решта; інше; інші; решта

2) eк. ( the rest) залишок, сума, що залишається; резервний фонд

викласти

встановити

застелити

здати

класти

накривати

накрити

покладати

покласти

положення

положити

поміщений

поставити

постелити

притулити

притуляти

проставити

складати

скласти

ставити

стелити

викласти

встановити

дворище

житло

застелити

здати

класти

містечко

місце

накривати

накрити

оселя

покладати

покласти

положення

положити

поміщений

посада

поставити

постелити

притулити

притуляти

проставити

резиденція

розмістити

розміщати

розміщувати

садиба

сидіння

складати

скласти

ставити

стелити

нахаживать, найти, действ. з.

I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;

2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);

3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;

4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);

5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;

6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -

1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;

2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;

3) визначений, обчислений, вирахуваний;

4) зустрінутий, стрінутий;

5) побачений;

6) визнаний; названий.

II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -

1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;

2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];

4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];

5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.

* * *

1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити

3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати

2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́

3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти

2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти

поместить містити (міщу, містиш) (реже поміщати), помістити що, приміщувати и приміщати, примістити, уміщати, умістити, з(а)міщати, з(а)містити, примощувати, примостити, умощувати, умостити, притулювати и притуляти, притулити кого, що куди, (о мн.) попи[пов]міщувати, попри[пов]мощувати, попритулювати кого, що. [Де він те все містив - хто його знає (Осн.). У нас так тісно, що не знаю, де вас і примістити. Ной примостив у маленькому ковчегові всіх звірів на світі (Крим.)]; (в книге, журнале, письме и т. д.) містити, вміщувати, вмістити. [Тут (у книзі) я містив дуже невеличку частину того, що говорено (Грінч.)]. -стить статью, исследование в журнале - вмістити статтю, розвідку в журналі. -щать, -стить кого на квартире - ставити, поставити на кватиру, на станцію (Свидн.) кого в кого. В нашем доме -ли много безработных - у нашому будинкові примістили багато безробітних. -тить деньги в банк - покласти гроші до банку. -тить в школу - (від)дати, записати кого до школи. -тить на службу - примістити (замістити) кого на службу. Помещённый - поміщений, приміщений, у[з]міщений. [Відомості, вміщені (подані) в газеті, неправдиві]. В журнале -ны его последние произведения - в журналі вміщено його останні твори. Помещаемый (в книге, журнале) - вміщуваний, подаваний (у книзі, у журналі). [Нижче подавані вірші…].

* * *

несов.; сов. - помест`ить

1) (предоставлять место чему-л.) приміща́ти, примісти́ти, поміща́ти, помісти́ти; ( размещать) розташо́вувати, розташува́ти, розміща́ти и розмі́щувати, розмісти́ти; притуля́ти и приту́лювати, притули́ти; ( ставить) ста́вити и станови́ти и ста́вляти, поста́вити; ( класть) кла́сти, покла́сти

2) ( публиковать) уміща́ти и умі́щувати, умісти́ти

3) ( определять) віддава́ти, відда́ти и повіддава́ти; ( устраивать) улашто́вувати, улаштува́ти

прижать

1) тиснути, притискати, притискувати, притиснути, тулити, притуляти, притулювати, притулити, (о мног.) попритулювати, (к сердцу, груди) пригортати, пригорнути, (придавить) придушувати, придушити, причавлювати, причавити що до чого. [Не могла говорити, притискала рукою серце і важко дихала (Коцюб.). Втішно притискає рибку до серця (Л. Укр.). Діти, що тулять обличчя до колін матірок (Коцюб.). Обнимав Олесю в танцях і пригортав до себе (Неч.-Лев.). Притиснули дверима хвіст собаці (Звиног.). Причавив дверима пальця]. -мать, -жать уши - щулити, прищулювати, прищулити, прищурювати, прищурити вуха. -жать к стене (переносно) - загнати в тісний кут кого, напнути кого. -жать (о морозе) - притиснути, потиснути. [Який мороз притиснув. Коли студінь потисне, не хвилює вода (Франко)];

2) см. Притеснять, Угнетать. Прижатый -

1) притиснутий, притулений, (к сердцу, груди) пригорнутий, (придавленный) придушений, причавлений, (об ушах) прищулений, прищурений. -жатый к стене - припертий до стінки;

2) см. Притеснённый, Угнетённый.

* * *

несов.; сов. - приж`ать

1) притиска́ти и прити́скувати, прити́снути; ( придавливать) прида́влювати, придави́ти, приду́шувати, придуши́ти, прича́влювати, причави́ти; (к груди, к сердцу) пригорта́ти, пригорну́ти и попригорта́ти, притуля́ти, притули́ти и попритуля́ти; ( припирать) припира́ти, припе́рти ( уши - о животных) прищу́лювати и щу́лити, прищу́лити, прищу́рювати, прищу́рити

2) ( притеснять) ути́скувати и утиска́ти, ути́снути, пригно́блювати, пригноби́ти