-
1 постукать
посту́кати, постукоті́ти -
2 постукаться
посту́катися -
3 уступчивость
посту́пливість, -вості -
4 уступчивый
посту́пливий -
5 пост
I. піст (р. посту). Великий пост - великий піст, велике говіння. Петров пост - петрівка. Рождественский пост - пилипівка. Успенский пост - спасівка. Во время -та, в пост - постом, у піст. Соблюдать пост - додержувати, держатися посту, постувати. Строгий пост - тяжкий піст. Налагать (наложить) на себя пост, изнурять (изнурить) себя -том - себе (свою душу) постом припощувати (припостити).II. Пост -1) (должность) пост (-ту), посада, уряд (-ду); (занимаемое место, а также переносно: пост писателя, обществ. деятеля и т. п.) постать (-ти), місце (-ця). Занимать пост, быть, находиться на -ту - держати пост, посаду, уряд, бути на посту, на посаді, на уряді (и при уряді). [Старшина мала зверхність над товариством, поки держала свій уряд (Куліш)]. Он занимает высокий пост - він держить (має) високий пост (уряд, посаду). Должностные лица все были на (при) своих -тах - урядові особи всі були на (при) своїх постах (урядах, посадах). Пусть каждый твёрдо стоит на своём -ту, пусть никто не сходит с своего -та - хай кожен твердо стоїть на своїй постаті, хай ніхто не сходить з своєї постати, не кидає своєї постати;2) воен. - пост, чата, варта. Стоять на -ту - стояти на посту, на чатах, на варті.* * *Iпост, -аII церк.на посту́ — на посту́
піст, род. п. по́сту -
6 поколотиться
1) поби́тися; ( поломаться) потрощи́тися2) (перен.: пожить в нужде) побідува́ти, позлидарюва́ти3) ( постучаться) диал. посту́кати, посту́катися -
7 постучаться
постукатися, застукати в що, (гал.) запукати до чого, в що, поковтатися. [Постукався в двері. Застукав у вікно].* * *посту́кати, посту́катися; (в дверь, окно) сту́кнутися -
8 воздержание
1) (действие) з[в]держування, з[в]держання, утримування, утримання; (о пище, питье) піст. [Після довгого посту знов почав пити];2) (свойство) з[в]держування, з[в]держання, утримування, утримання. См. Воздержность.* * *1) ( умеренность) помі́рність, -ності; ( рассудительность) помірко́ваність2) ( от чего - удерживание) стри́мання, стримування (від чого); (уклоне́ние) утри́мання, утри́мування (від чого); ( неупотребление) невжива́ння (чого) -
9 наблюдать
наблюсти1) что - спостерегати, спостерегти, (редко) постерегати, постерегти що, (примечать) примічати, примітити що. [Переглянувши українське письменство, ми могли спостерегти цікавий процес (Єфр.). Дивіть! Як дитина примічає! (Звин.). -дать природу, течение светил небесных - спостерегати природу, рух світил небесних. Астроном, що спостірегає зорі (Кониськ.). Спостерегаючи, з одного боку, життя природи, а, з другого,- суспільне та особисте життя людей (Наш)];2) (надсматривать за кем, за чем) наглядати, назирати, надзирати за (над) ким, за (над) чим и кого, що (чого), (следить) стежити за ким, за чим и чого, достежити чого, кмітити, примічати за ким, за чим, (сторожить) пильнувати кого и за ким, чого, допильнувати кого, чого, достерегати, достерегти кого, що и чого, (смотреть, надзирать) доглядати, доглянути кого, чого и за ким, за чим, дозирати кого, чого и що, за ким, за чим; срв. Присматривать 2, Надсматривать. Буду пильно наглядати - книжку ти яку читаєш, з ким говориш, де буваєш (Крим.). Обідаю собі десь у куточку, прислухаюсь, назираю за гостями (Васильч.). Цікава Масюківна назирала гостя з вікна (Н.- Лев.). Надзираю, надслухую, що станеться з Хомою (Франко). Шляху їх не стежить ніякий ворог (Франко). Чого ти за другими приглядаєшся? знай себе, я за тобою не примічаю (Квітка). Сів проти неї уп'явся очима в її вид і вважливо кмітить за нею (Н.-Лев.). Улітку вона їздила сама на поле до косарів, до громадільників, до женців і кмітила за ними, як добрий осавула (Н.-Лев.). Ну, хочеш: я доглядатимусь, пильнуватиму їх обох (Грінч.). За таким Трохим більш усього пильнував (Квітка). Допильнував того я вранці сам (Грінч.). Про що мене що-дня достерегати і цілитись на мене що-години? (Куліш). Чи се-ж наше діло? чи нам велено за другими доглядати? (Квітка). Колись ще сам я на полі й у лісі їх пильної роботи доглядав (Грінч.). Треба пильно тих лукавих ходів дозирати (Куліш)]. -дать за движениями неприятеля - стежити (назирати) за рухами ворога, пильнувати рухів ворога. -дать за детьми - наглядати (доглядати) дітей и за дітьми, дозирати дітей. -дать за работами - наглядати (назирати) за (над) роботами, пильнувати роботи, стежити за роботами. -дать за чьим поведением - доглядати (пильнувати) чийого поводження (чиєї поведінки). -дать за порядком - доглядати (дозирати, пильнувати) порядку. [Військового порядку дозирали січовики добре (Куліш)]. -дать за самим собою - стежити за самим собою, пильнувати себе, уважати на себе. За ним надо -дать - за ним треба наглядати (стежити), його треба пильнувати, на його треба уважати, його треба мати на оці. [Цезарю, остерегайся Брута,.. пильно вважай на Метелла Цімбра (Куліш)]. -дать украдкой (тайком) за кем - потай наглядати (назирати) кого и за ким, потай стежити за ким, сочити (присочувати) кого. Коли постережеш ще що-небудь, скажи мені; звели також і жінці присочувати (Куліш)];3) (соблюдать) доглядати, доглянути, додержувати, держати, додержати що и чого, берегти, зберегти що. -дать закон, -ны - доглядати, додержувати закону, -нів. -сти правосудие - доглянути (додержати, допильнувати) правосуддя (правого суду). -дать пост - додержувати посту, додержати піст. Наблюдённый - спостережений, примічений;2) доглянутий, додержаний, збережений. -ться -1) спостерегатися, бути спостереженим. Высота солнца - тся снарядом - високість сонця спостерегають приладом;2) (соблюдаться) держатися, додержуватися, бути додержуваним, додержаним. Посты теперь не -тся - постів тепер не додержують (не додержуються).* * *несов.; сов. - наблюст`и1) (кого-что, за кем-чем) спостерігати, спостерегти, -режу, -реже́ш, постерігати, постерегти́ (кого-що, за ким-чим); (несов.: следить) сте́жити, диал. кміти́ти (кмічу́, кміти́ш) (за ким-чим)2) (за кем-чем, над кем-чем - осуществлять надзор) нагляда́ти, нагля́нути (за ким-чим, кого-що), назира́ти, назирну́ти, несов. надзирати (кого-що, за ким-чим, над ким-чим); (ухаживать, присматривать) догляда́ти, догля́нути (кого-що, чого, за ким-чим), несов. пильнува́ти, -ну́ю, -ну́єш (кого-що)\наблюдатьть за детьми́ — нагляда́ти за ді́тьми (діте́й), догляда́ти діте́й (за ді́тьми), пильнува́ти діте́й, сте́жити за ді́тьми
3) (что - несов.: соблюдать что-либо) додержуватися, -жуюся, -жуєшся, додержувати, -жую, -жуєш (чого) -
10 намеренный
прлг.1) (преднамеренный) умисний, навмисний, (обдуманный) обдуманий (наперед, заздалегідь). -ный поступок - умисний учинок (-нку);2) -ный и Намерен - хто (що) має намір (думку, на думці), хто (що) наміряється (гадає) (з)робити що; см. Намереваться. Что вы -ны делать? - що ви маєте на думці (збираєтеся) робити?* * *I( имеющий намерение) який (що) має на́мір (ма́є на ду́мці)II( сделанный с намерением) навми́сний, уми́сний; ( обдуманный) обду́маний [напере́д, заздалегі́дь]\намеренныйый посту́пок — уми́сний вчи́нок
-
11 неблаговидный
1) немиловидий, негожий; срв. Невзрачный;2) (предосудительный) негожий, негарний, непристойний, малопристойний. -ный поступок - негожий (негарний) учинок. -ный предлог - непристойний (малопристойний) привід.* * *см. невзрачный 2) ( достойный порицания) недо́брий, по га́ний; ( некрасивый) нега́рний, него́жий непоказни́й; ( непорядочный) непоря́дний\неблаговидныйая роль — нега́рна (непоказна́) роль
\неблаговидныйый посту́пок — пога́ний (нега́рний, него́жий непоря́дний) вчи́нок
-
12 недостойный
негідний, (ц.-слав.) недостойний кого, чого. [Негідні його чуття (Франко). Підмовляти на негідне, на ганебне діло (Франко). Як благати маю я негідний пречистую тебе? (Л. Укр.). Звикає до думки, що його мова - щось низьке, недостойне (Крим.)].* * *недосто́йний; ( не заслуживающий уважения) негі́дний; ( нестоящий) нева́ртий\недостойныйый посту́пок — негі́дний вчи́нок
\недостойный то́ин похвалы́ — нева́ртий похвали́
-
13 поджимать
поджать1) (ноги) піді[о]бгати, підгортати, підгорнути, підкорчувати, підкорчити, прикорчувати, прикорчити. [Сидить мила на припічку, ніжки підобгавши. Сядь біля мене, ще й ніженьки підгорни. Півень ніжки прикорчив]. Лежал, поджавши ноги - лежав, підібгавши (підгорнувши) ноги; лежав скулиніг. [Зробили в печі діру, і він там скулиніг лежав];2) (губы) уста (губи) міцно стуляти, стулити, стискати, стиснути, затискати, затиснути. -жать хвост - підібгати хвоста. Поджатый - (о ногах) підібганий, підгорнений, підкорчений, прикорчений; (о губах) стулений, стиснений, затиснений.* * *несов.; сов. - подж`ать1) (ноги, хвост) підгорта́ти, підгорну́ти и попідгорта́ти, підбира́ти, підібра́ти и попідбира́ти, підгина́ти, підігну́ти и попідгина́ти, несов. підібга́ти, підобга́ти2) ( губы) [мі́цно] стуля́ти и [мі́цно] сту́лювати, [мі́цно] стули́ти и [мі́цно] посту́лювати, сти́скувати и стиска́ти, сти́снути и пости́скувати и постиска́ти, зати́скувати и затиска́ти, зати́снути, підбира́ти, підібра́ти и попідбира́ти -
14 позакрывать
1) позакрива́ти; ( загородить отверстие) позатуля́ти, позату́лювати; (двери, окна, ворота; кого-л. в помещении) позачиня́ти, позачи́нювати; ( заслонить) позаслоня́ти; (застлать, завесить) позапина́ти; (книги, тетради) позгорта́ти, позго́ртувати2) ( глаза) позаплю́щувати, позакрива́ти, посту́лювати -
15 покладистость
лагі́дність, -ності, посту́пливість, -вості, покла́дливість, несперечли́вість и неспере́чливість -
16 покладистый
покладливий, укладливий, згодливий, несперечливий, схильчивий, рахманний, потульний, уважливий. Я человек -тый - я чоловік несперечливий. Человек характера тихого, -стого - людина вдачі згодливої. -тая совесть - несперечлива совість. См. Податливый.* * *ла́гідний, посту́пливий, покла́дливий, несперечли́вий и неспере́чливий -
17 поколачивать
1) (кого) бити иноді, часом, (опис.) частувати стусанами. [Він свою жінку таки б'є часом];2) (чем, во что, почему) вистукувати, вибивати чим в що, об що. [Лікар, вистукуючи по грудях, уважно прислухався. Співав і калатайкою вибивав у бубон].* * *1) ( бить) би́ти [і́ноді, ча́сом, тро́хи]2) ( выколачивать) вибива́ти [ча́сом, від ча́су до ча́су]3) ( постукивать) посту́кувати -
18 поколотить
(кого) (по)побити, (грубо) натовкти кого. Его -тили - його (по)побито. -тили неприятеля изрядно - побили ворога добре. -тить посуду - побити, потовкти посуд. -тите бревно з того конца, чтобы подалось сюда - постукайте деревину з того кінця, щоб сюди подалася. Поколоченный - (по)побитий; (о посуде) побитий, потовчений.* * *1) (по чему, во что) посту́кати, погрю́кати (у що, по чому), покалата́ти (у що, по чому, об що), постукоті́ти (по чому)2) (кого - избить, побить) поби́ти, ви́бити (кого); попоби́ти (долго, много), потасува́ти, потовкти́, помотло́шити, пом'я́ти (кого), полата́ти бо́ки, да́ти кла́ду (кому)3) (разбить) поби́ти, потрощи́ти, строщи́ти, потовкти́; потовкма́чити -
19 постовой
прил.I. постовий. [Постова їжа. Постовий дзвін].II. Постовой, сущ. - (на посту находящийся) вартовий, чатовий, постовий (-вого). -вой милиционер - вартовий (постовий) міліціонер.* * *1) прил. постови́й, вартови́й2) в знач. сущ. постови́й, -о́го, вартови́й, стійка́р, -я -
20 постукивание
постукування, вистукування, вистук (-ку).* * *посту́кування, висту́кування, стукоті́ння, сту́кіт; ( дробный стук) дріботі́ння, дрібота́ння
- 1
- 2
См. также в других словарях:
посту́женный — постуженный, ен, ена, ено, ены … Русское словесное ударение
посту́кать — аю, аешь; сов. разг. Стукать некоторое время; стукнуть несколько раз. Не находя нужного слова, он замолчал, постукал пальцами по столу. М. Горький, Мать. Чуть недосмотришь быть беде. И там поправь, и тут постукай, Подкуй, подбей Кузнец везде.… … Малый академический словарь
посту́кивание — я, ср. Действие по знач. глаг. постукивать, а также звуки этого действия. Постукивание маятника. □ Из дома стало слышно звонкое постукивание молотка по металлу. Панова, Времена года … Малый академический словарь
посту́кивать — аю, аешь; несов. Время от времени, слегка стукать, стучать. Марьяна, опустив голову, шла скорыми и ровными шагами , постукивая хворостинкой по кольям забора. Л. Толстой, Казаки. Когда Гек проснулся, колеса мерно постукивали под полом вагона.… … Малый академический словарь
посту́пок — пка, м. Намеренное действие, совершенное кем л. Самоотверженный поступок. □ Дело в том, что слова Рудина так и остаются словами и никогда не станут поступком. Тургенев, Рудин. Дядя Степа в этот раз Утопающего спас. За поступок благородный Все его … Малый академический словарь
На литературном посту — «НА ЛИТЕРАТУРНОМ ПОСТУ» журнал, издававшийся РАПП (ред. Г. Лелевич, Б. Волин, С. Родов) в Москве. Возник из реорганизованного журн. «На посту». Журн. «На посту» вел борьбу за пролет. литературу против буржуазных воззрений в литературе и… … Литературная энциклопедия
Деятельность Троцкого на посту наркомвоенмора (1918—1925) — Приложение к статье Троцкий, Лев Давидович В 1918 году Троцкий Л. Д. фактически возглавляет Красную армию в качестве наркомвоена (наркомвоенмора, предреввоенсовета), сохраняя этот пост в течение практически всей Гражданской войны. Вплоть до 1925… … Википедия
Деятельность Троцкого на посту наркомвоенмора (1918—1924) — Приложение к статье Троцкий, Лев Давидович В 1918 году Троцкий Л. Д. фактически возглавляет Красную армию в качестве наркомвоена (наркомвоенмора, предреввоенсовета), сохраняя этот пост в течение практически всей Гражданской войны. Вплоть до 1923… … Википедия
На литературном посту — («На литературном посту»,) советский журнал, издававшийся в Москве в 1926 32. До 1931 критико теоретический орган РАПП (выходил 2 раза в месяц), с 1931 массовый литературно критический журнал для рабочих литкружков (выходил 3 раза в… … Большая советская энциклопедия
Адемай на пограничном посту — Adémaï au poteau frontière … Википедия
Деятельность Троцкого на посту наркоминдела (1917—1918) — Приложение к статье Троцкий, Лев Давидович Троцкий Л. Д. получил в первом составе Совнаркома пост наркома по иностранным делам (наркоминдела). В этом качестве Троцкий сталкивается с задачей преодолеть сопротивление бастующих сотрудников бывшего… … Википедия
