Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

глаза

  • 1 Куксить глаза

    терти очі кулаками, кулачити очі, (шутл.) кулаки росити (Сл. Ум.).

    Русско-украинский словарь > Куксить глаза

  • 2 Накуксить глаза

    натерти (о мног. понатирати) очі кулаками, накулачити очі. -ться - накваситися; (нахмуриться) насупитися, намурмоситися.

    Русско-украинский словарь > Накуксить глаза

  • 3 зенки

    глаза) баньки (-ньок), балухи (-хів). Вытаращить, выпучить -ки - витріщити, вилупити баньки, вибалушити очі.
    * * *
    вульг.
    баньки́, -ньо́к, ба́лухи, -хів, зі́ньки, -ньок, слі́пи, -пів, сліпаки́, -ків, ви́рла, род. п. вирл

    Русско-украинский словарь > зенки

  • 4 Остолбучить

    глаза) вилупити баньки. -ся на кого - вилупити баньки на кого, втопити очі в кого, в що.

    Русско-украинский словарь > Остолбучить

  • 5 Пожмурить

    глаза) помружити (очі).

    Русско-украинский словарь > Пожмурить

  • 6 Потаращить

    глаза) см. Вытаращить.

    Русско-украинский словарь > Потаращить

  • 7 глаз

    око (ум. - очко, очечко, оченя, оченятко; мн. - очі, очка, оченята, оченятка, очиці, віченьки); (пренебр. - очища, очиська, зіньки, сліпи, сліпаки); (о глазах на выкате) вирла, баньки, булькані, балухи, очі зверху. В глаза - в очі, у вічі, притьма, очевисто. [Як маєш казати по-за очі, - притьма (в-вічі) кажи. Йому самому очевисто повідати хочу]. Прямо в глаза - у живі очі. За глаза - а) позаочі, позаочима. [Так я скажу і в-вічі, і позаочі. А позаочима що він виробляє!] б) аж надто. [Цього аж надто стане]. На глазах, перед глазами - перед очима, при очах, перед віччю, в оці, під оком, увіччю, в-очу, в-очевидьки, в-очевидь, в-очевидячки. [Увіччю вона та й вона (Мирн.). Христі, мов живе, усе те стало в-очевидячки (Мирн.). Голова в-очевидь сивіє]. В глазах - в очу. [Од сонця так пожовтіло в очу]. Во все глаза - на все око, у дві оці. На глаз - як глянути, як на око. [Як глянути, то пудів з вісім буде, а на вагу хто й зна скільки потягне]. С глазу на глаз - віч-на-віч, сам-на-сам з ким, у чотири очі, на дві парі очей, на самоті. [Я та мама зосталися на самоті (Крим.)]. С глаз чьих - сперед кого. Своими глазами - на свої очі, на власні очі, очевидячки, наочне, очевисто. [Як не віриш, то побачиш сам очевидячки (Звин.)]. Дурной глаз (сглазящий), порча - наврочливе око, урічливі очі, прозір. Человек с дурным глазом - лихий на очі. От глазу (от сглаза) - з очей, від уроків. Простым, невооружённым глазом - на просте (голе) око, простим (голим) оком. Одним глазом - на одно око. [Тільки на одно око може бачити]. С блестящими ясными глазами - ясноокий, яснозорий. Со светлыми глазами - білозорий. С глазами, веки которых вывернуты или растянуты в стороны - видроокий. И в глаза не видал - і на очі не бачив, і на очах не бу(ва)ло. Для отвода глаз - про людське око. Куда глаза глядят - куди очі, куди ведуть очі, світ за очі, навмання, навмани, галасвіта. Не на чем и глаз остановить - нігде й оком зачепитися. Не показаться на глаза - на очі не датися. Прочь с глаз - геть з-перед очей, згинь мені з очей! Глаз не отведешь от чего - очі бере на себе що. Глазки строить - бісики пускати, бісики очима посилати, очима прясти, моргати на кого. Глаза закрывши - сліпма, осліп. Ни в одном глазе - ані же, ані трішечки. [Пили разом однаково, ті двоє п'янісінькі, а цей - ані же].
    * * *
    о́ко

    глаза́ — мн. о́чі, род. п. оче́й

    в глаза́ говори́ть, сказа́ть — в о́чі (у вічі) говори́ти, сказа́ти

    в глаза́ не вида́ть кого́ — і на о́чі (в о́чі, у ві́чі) не ба́чити кого́

    в глаза́х (пе́ред \глаз за́ми) стоя́ть — в оча́х (пе́ред очи́ма) стоя́ти

    куда́ глаза́ глядя́т [идти́, брести́] — світ за о́чі (куди́ о́чі сві́тять, куди́ о́чі ди́вляться, куди о́чі ба́чать, куди́ о́чі спа́ли; наобум, наугад: навмання́) [іти́, брести́]

    с глаз доло́й [уйти, убра́ться] — геть з-пе́ред (з) оче́й [зійти́, піти́]

    с гла́зу на \глаз — віч-на́-віч, сам на сам, на самоті́

    смотре́ть (гляде́ть) во все глаза́ (в оба гла́за) — пи́льно диви́тися, видивля́тися

    Русско-украинский словарь > глаз

  • 8 закрывать

    закрыть
    1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];
    2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];
    3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];
    4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];
    5) см. Скрывать, Укрывать;
    6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.
    * * *
    несов.; сов. - закр`ыть
    1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати

    \закрыватьть буты́лку — затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти) пля́шку

    \закрыватьть кран — закру́чувати, закрути́ти (закрива́ти, закри́ти) кран

    \закрыватьть рот кому́ — (перен.: заставлять замолчать) затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти, зама́зувати, зама́зати, затуля́ти, затули́ти) ро́та (рот) кому́, замика́ти, замкну́ти ро́та (рот, вуста́, уста́) кому́, зав'я́зувати, зав'яза́ти (заці́плювати, заці́пити) ро́та (рот, вуста́, уста́, язи́к) кому́; вульг. замика́ти, замкну́ти пи́сок кому́

    2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти

    Русско-украинский словарь > закрывать

  • 9 колоть

    I. груда, груддя (ср. р.), хра[я]па, струпа, струпаки, гостра дорога. [На Семена-Юди (1-го сентября) боїться кінь груди (Приказка). На струпаках чоботи збив (Харк.). Гостра дорога, не можна їхати (Кам'янеччина)].
    II. кольнуть
    1) (раскалывать) колоти (-лю, -леш, -лють). [Тріски колоти (Сл. Гр.). Лід колоти]. -ть (раскалывать) дрова - дрова колоти. -ть камень - лупати. [Почали скелю лупати (Звин.). Оставсь він у Криму, лупає сіль вагову (Пісня)]. -ть лучину - скі[и]пати скалку (скіпку). [Скіпки скіпає з дровини (Тесл.)]. -ть сахар - бити, рубати, грудкувати цукор;
    2) (вонзать острие) колоти, (сов.) кольнути, заколоти, шпорнути, шпигати, шпигнути, штиркати, штиркнути, ш[с]трикати, ш[с]трикнути, (о мн.) поколоти, поштиркати. [Де ступнем ступаю, тернина коле (Руд.). Голкою колов (Сл. Гр.). В серце коле (Шевч.)]. В боку -лет - у бік штрикає, коле. В груди -лет - у грудях коле. Кольнуло (безл.) - закололо, кольнуло, шпорнуло, штиркнуло (щось). -лет иглами, мурашками - мов голками коле, мов приском обсипає. В ноги -лет (босого) - колько (и коле) в ноги. -ть скот - різати, зарізати, бити, забити (скотину), колоти, заколоти (свиню, порося). Хоть глаз коли - хоч у(в) око стрель. -лет в ухе - штрикає в усі;
    3) (переносно: -ть глаза кому, попрекать) пекти, випікати очі кому, цвенькати в очі, викидати на очі, вибивати очі кому, шуркати до ока. [Треба-ж хоч трохи познайомитись із народом, щоб усяке дрантя, таке як отець Кирило, не цвенькало в очі (Крим.). Мені на очі викидають, що в нас хати нема (Т. Барв.). Перший хазяйський син тебе візьме? А потім буде докоряти та паничем очі вибивати? (Мирний)]. -ть булавками (переносно) - шпичками, шпильками, остючками колоти, пускати шпильки кому. Это ему глаза -лет (от зависти или злости) - це йому сіль в оці. Правда глаза -лет - правда очі коле. -ть прямо в глаз - до живого (місця) ціляти, поцілити, ліпити;
    4) (задевать за живое кого) шпигати, шпигнути, дотикати, діткнути, діймати, дійняти кого. [Тоді не було моди пащикувати про людей і шпигати їх язиками (Квітка)]. Всегда меня -лет - все мене шпигає. Это возражение его -нуло - цей вислів його діткнув, шпорнув, уколов. -ть в сердце - шпигати, колоти в серце. -нуло самолюбие - укололо, вразило амбіцію. -нуть (сказать колкость кому) - шпигнути, шпорнути, уразити, (пров.) штирк[х]нути, штегнути, дюґнути кого. Колотый - колений, рубаний, (о щепках) скіпаний. -тая посудина (насм. о женщине или девушке) - щербата миска. -тая рана - колена рана. -тый сахар - битий, грудкуватий цукор, цукор груд(оч)ками. Колющий - що коле; колький, колющ[ч]ий. -щие глаза - колючі очі. -щее орудие - колюще знаряддя. -щая трава - колька трава.
    * * *
    несов.; сов. - кольн`уть
    коло́ти, кольну́ти; (перен.: язвить) підко́лювати, підколо́ти, шпига́ти, шпигну́ти и усилит. шпигону́ти, штрика́ти, штрикну́ти и усилит. штрикону́ти, щипа́ти, щипну́ти, шпиня́ти несов., диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти

    Русско-украинский словарь > колоть

  • 10 льстить

    1) лестити (-щу, -стиш), (перен.) язиком грати, (в глаза) в очі світити. [Так лазячи та лестячи, ти міг-би аби-кому зогріти кров холодну (Куліш-Шексп.). Пан тільки в очі світив, лучче було-б, якби він гудив (Свидн.)];
    2) (кому) лестити (-щу, -стиш) кому и кого, підлещувати (-щую, -уєш), підлещати кому, (зап.) хлібити (-блю, -биш), підхлібляти кому, улещувати, облещувати кого, лестками підходити (під) кого, (перен.) мастити словами, речами ласкавими кого, язиком мастити кого, (слишком хвалить) перехвалювати кого; срв. Обольщать 1. [Лестити ідолам оцим, що їми я в душі гордую (Грінч.-Шілер). Підлещала їй панська ласка до її дитини (Л. Укр.). У тебе голова добра! - підхлібляв йому Мендель (Франко). А він хлібить жінці (Могилівщ.)]. Вы мне -тите - ви мене перехвалюєте. -тить в глаза кому - лестити в живі очі кому, в очі світити кому. Льщу себя надеждою - маю любу надію, тішу себе надією. -тить себя несбыточными надеждами - манити (тішити) себе химерними (незбутніми) надіями. Это -тит его честолюбию - це лестить (підлещує) його честолюбності, його гонорові. В глаза -тят, а за глаза ругают - в очі лестять, а по-за очі лають.
    * * *
    1) ( кому - лицемерно хвалить) лести́ти (кому), уле́щувати, обле́щувати, підле́щувати, підлеща́ти (кого)
    2) ( кому-чему - доставлять удовлетворение) ті́шити, потіша́ти (кого-що), лести́ти (кому-чому)

    Русско-украинский словарь > льстить

  • 11 отуманивать

    отуманить
    1) (окружать туманом) затуманювати, затуманити, захмарювати, захмарити що. См. ещё Затемнять;
    2) (обморочить кого) стуманювати, туманити, стуманити, затуманювати, затуманити кого, що кому, туману наводити, навести на кого, туману (на)пускати, (на)пустити на кого, памороки (баки) забивати, забити кому, заснічувати, заснітити очі кому. Срв. Обморачивать, Обманывать. -вать голову кому - стуманювати (сов. стуманити) голову кому, опентати кого. Слёзы -нили глаза - очі пойнялися сльозами или сльози затуманили очі. Глаза у меня -нило - очі мені стуманило. Отуманенный -
    1) затуманений; захмарений;
    2) с[за]туманений. -ный печалью - по(й)нятий сумом. Глаза -ные слезами - очі по(й)няті сльозами.
    * * *
    несов.; сов. - отум`анить
    1) (застилать туманом, мглой) затума́нювати, затума́нити, несов. тума́нити и тумани́ти
    2) (перен.: затемнять сознание) отума́нювати, отума́нити, затума́нювати, затума́нити, несов. тума́нити

    Русско-украинский словарь > отуманивать

  • 12 поднимать

    и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.
    * * *
    несов.; сов. - подн`ять
    1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити
    2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити
    3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти
    4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти

    \поднимать ма́ть де́ло — пору́шувати спра́ву; ( начинать) почина́ти (розпочина́ти) спра́ву

    5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити
    6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́ти

    поднима́ть пар — підніма́ти (пахать: ора́ти) пар

    Русско-украинский словарь > поднимать

  • 13 пучить

    1) (вздувать) обдимати, дути (дму, дмеш) кого, що, (вздымать) здимати; (горбить) горбити що, (коробить) жолобити, пачити що. [Мовчанка черево не дме (Номис). Свіжої конюшини не давай багато коняці, бо обдимає (Звин.)]. -чит живот - дме, обдима живіт, черево. Счастье -чит, беда крючит - багатство дме, а нещастя гне (Номис). Водою лёд -чит - вода здимає лід;
    2) -чить глаза - витріщати, вилуплювати, вирячувати очі (баньки); см. Пучеглазить 2, Пялить (глаза). Пученый (в знач. прил.) - (о глазах) витрішкуватий, вирячкуватий, банькатий.
    * * *
    1) обдима́ти; ( вздувать) здува́ти, здима́ти
    2) ( глаза) витріща́ти, виря́чувати, лупи́ти

    Русско-украинский словарь > пучить

  • 14 пялить

    растягивать) п'ясти (пну, пнеш), напинати, розпинати, натягати, розтягати що. Пялить, Выпялить глаза - витріщати, витріщити очі, лупити, вилуплювати, вилупити очі, вирячувати, вирячити очі, витріщатися, витріщитися, визиратися, торопіти, глупіти на кого, на що; срв. Пучить, Выпучивать, Таращить глаза. [Заєць, причаївшись під кущем, пригина вуха, витріща очі (Коцюб.). Лупить (теля) налякані очі (Коцюб.). Не витріщайся ні на кого, як коза на різника (Номис). Дитина на свічку глупіє (Черкащ.). Та чого ти на мене визираєшся, наче не пізнав?]. -лить рот - роззявляти рота. На чужой кусок не пяль роток - на чужий коровай очей не поривай. Пяленный - пнутий, напинаний, тягнений.
    * * *
    ( натягивать) напина́ти, натяга́ти, натя́гувати; ( растягивать) розпина́ти, розтяга́ти, розтя́гувати

    \пялить глаза́ — витріща́ти (п'я́сти, пну́ти, виря́чувати, лупи́ти) о́чі, витріща́тися, виря́чуватися

    \пялить рот — роззявля́ти ро́та

    Русско-украинский словарь > пялить

  • 15 раскрывать

    несов.; сов. - раскр`ыть
    1) розкрива́ти, розкри́ти, -кри́ю, -кри́єш и мног. порозкрива́ти; ( отверстие) розтуля́ти и розту́лювати, -люю, -люєш, розтули́ти, -тулю́, -ту́лиш; (дверь, ворота, окно, шкаф) розчиня́ти, розчини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. порозчиня́ти; (книгу, тетрадь) розгорта́ти и розго́ртувати, -тую, -туєш, розгорну́ти, -горну́, -го́рнеш
    2) ( размыкать сомкнутое) розкрива́ти, розкри́ти и мног. порозкрива́ти, розтуля́ти и розту́лювати, розтули́ти; ( разнимать) розніма́ти, розня́ти, -німу́, -ні́меш и мног. порозніма́ти; ( свои глаза) розплю́щувати, -щую, -щуєш, розплю́щити, сов. розмру́жити

    \раскрывать кры́ть глаза́ — ( веки своих глаз) розплю́щити (розкри́ти) о́чі, розплю́щитися

    \раскрыватьть глаза́ кому́ — перен. розкрива́ти, розкри́ти (відкрива́ти, відкри́ти) о́чі кому́

    3) ( обнаруживать) розкрива́ти, розкри́ти и мног. порозкрива́ти; ( выявлять) виявля́ти, ви́явити, -влю, -виш; ( разоблачать) викрива́ти, ви́крити, -крию, -криєш

    \раскрыватьть [свои́] ка́рты — см. карта 2)

    \раскрыватьть чью игру́ — розкрива́ти, розкри́ти (викрива́ти, ви́крити) чию́ гру

    Русско-украинский словарь > раскрывать

  • 16 вваливаться

    ввалиться
    1) увалювати, увалити, увалюватися, увалитися, вкидатися, вкинутися, упадати, упасти в щось. [Увалився у санки. Всі так і ввалили в хату]; (насильно) втиритися, (о многих) повтирюватися, всунутися. [Всунувсь у чужу хату];
    2) (о глазах, щёках и т. п.) запасти, запастися, позападати, опасти, впасти. Глаза, щёки ввалились - очі, щоки повтягало, позатягало кому-неб.; очі, щоки запали, запалися, позападали. Ввалившийся (глаз, щека) - запалий, ямкуватий. [Запалі (позападалі) очі].
    * * *
    несов.; сов. - ввал`иться
    1) ува́люватися, ували́тися
    2) (о глазах, щеках, боках) запада́ти, запа́сти и позапада́ти, запада́тися, запа́стися и позапада́тися, ува́люватися, ували́тися, впада́ти, впа́сти

    глаза́ ввали́лись — о́чі повтяга́ло (позатяга́ло, запа́ли, запа́лися)

    Русско-украинский словарь > вваливаться

  • 17 вперять

    вперить глаза, взгляд втупляти, втупити, втокмити, затоплювати, затопити очі, погляд, видивлятися, видивитися на кого. [Втупила в нього свої очі]. В-ться глазами - втуплюватися, втупитися, затоплюватися, затопитися, уп'ястися очима. Вперённый взгляд, взор - втуплений погляд.
    * * *
    несов.; сов. - впер`ить

    \вперять глаза́ (взгляд, взор) — (в кого-что, на кого-что) вту́плювати, вту́пити о́чі (по́гляд, зір) (в кого-що, на кого-що) затопля́ти (зато́плювати), затопи́ти о́чі (по́гляд, зір) (в кого-що), видивля́тися, ви́дивитися (на ко́го-що), упира́ти, упе́рти о́чі (зір), топи́ти, утопи́ти по́гляд (о́чі, зір), упина́ти, уп'я́сти очі (по́гляд, зір), сов. уп'я́лити о́чі (зір) (в ко́го що)

    Русско-украинский словарь > вперять

  • 18 выкат

    выкатывание викочування. Глаза на выкате - вирла, баньки. Имеющий глаза на выкате - вирлатий, банькатий.
    * * *
    вико́чування

    Русско-украинский словарь > выкат

  • 19 выкатывать

    выкатить
    I. викочувати, викотити; (о мног. - повикочувати), точити, виточити. [Викотив (виточив) воза з возівні. Кухви з медом повикочувано]. Выкатывать, выкатить глаза - вивалювати (вивалити, вилупити) очі. Выкатились глаза - очі вивело. [Очі вивело із лоба од страшної муки (Шевч.)].
    II. Выкатывать, выкатать (бельё) - качати, викачати, (катком) маґлювати, вимаґлювати, помаґлювати. [Качай сорочки. Помаґлювала рядна]. Выкатанный - викачаний, качаний, (катком) вимаґлюваний, маґльований.
    * * *
    I несов.; сов. - в`ыкатать
    1) ( выравнивать катанием) кача́ти и вика́чувати, ви́качати
    2) (вываливать в чём-л.) вика́чувати, ви́качати, вива́лювати, ви́валяти, ука́чувати, укача́ти, ува́лювати, уваля́ти
    II несов.; сов. - в`ыкатить
    (катя, выдвигать) вико́чувати, ви́котити и мног. повико́чувати

    Русско-украинский словарь > выкатывать

  • 20 выпучивать

    -ся, выпучить, -ся випинати, -ся, випнути, -ся, вип'ясти, -ся, видимати, -ся, видути, -ся. Выпучить глаза - вилупити очі, витріщити очі, визиритися на кого; (о глазах же) вирячувати, -ся, вирячити, -ся, вилуплювати, -ся, вилупити, -ся. Выпученный, выпученные глаза - очі вирячені, вирлаті, витрішкуваті, вирячкуваті, баранкуваті, вирла, баньки, балухи.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыпучить
    випина́ти, ви́пнути и ви́п'ясти

    Русско-украинский словарь > выпучивать

См. также в других словарях:

  • глаза — глаза, глаз, глазам, глаза, глазами, глазах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • глаза — штифты, тараньки, глазищи, лупилки, иллюминаторы, зенки, бельма, зеницы, шары, ставни, моргалища, смотрелки, прожектора, шкифты, рамы, лупетки, зыркалки, салазки, вежды, глазенапы, шкифы, очи, зявки, глазоньки, зырки, моргалки, шнифты, моргалы,… …   Словарь синонимов

  • глаза — агатовые (Гусев Оренбургский, Зайцев); бархатистые (Абельдяев); бархатные (Авсеенко, Лермонтов, Терпигорев, Тургенев); безвольные (Тихонов); бездонные (Арцыбашев, Цензор); бездушные (Тимковский); беспокойные (Лермонтов, Тургенев); бессветные… …   Словарь эпитетов

  • глаза —     ГЛАЗА, уменьш. ласк. глазенки, трад. поэт. или ласк. глазоньки, устар., книжн. зеницы, устар., книжн., трад. поэт. очи, разг., груб. глазенапы, разг. глазищи и разг. глазища, разг., презр. полтинники, разг. сниж., груб. бельма и устар. бельмы …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ГЛАЗА — ГЛАЗА, Россия, Таркифильм, 1992, цв., 83 мин. Мелодрама. Главные герои фильма, Настя и Костя, познакомились в больнице. Девушка слепа, но это не стало препятствием для любви, возникшей между ними. После сложной операции Насте возвращают зрение и… …   Энциклопедия кино

  • ГЛАЗА —     Видеть во сне чьи то глаза предвещает удачу, успех в делах и радости. Если глаза нездоровые, слепые, косые и т. д. – это к обману, обиде, болезни и прочим неприятностям.     Быстро следить глазами – благополучие, плохо видеть – недостаток в… …   Сонник Мельникова

  • ГЛАЗА —     ♠ Если вы во сне пристально смотрите кому то в глаза, это означает, что вам не стоит слишком доверять друзьям: карие глаза ожидайте вероломство и обман со стороны лучшего друга; голубые глаза вы не сможете противостоять сплетням, причиной… …   Большой семейный сонник

  • глаза — 1 • взгляд, взор, глаза Стр. 0085 Стр. 0086 Стр. 0087 Стр. 0088 2 • зрение, глаза Стр. 0402 Стр. 0403 Стр. 0404 Стр. 0405 …   Новый объяснительный словарь синонимов русского языка

  • глаза бы не видели — богопротивный, муторный, тошнотный, богомерзкий, тошнотворный, тошный, гадостный, отталкивающий, глаза бы мои не смотрели, глаза бы мои не глядели, глаза бы мои не видели, глаза бы не глядели, глаза бы не смотрели, гадкий, отвратительный, душа не …   Словарь синонимов

  • Глаза змеи — Snake Eyes Жанр …   Википедия

  • Глаза ангела (фильм — Глаза ангела (фильм, 2001) Другие фильмы с таким же или схожим названием: см. Ангельские глазки (фильм). Глаза ангела Angel Eyes Жанр драма Режиссёр Л …   Википедия


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»