Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

пить

  • 1 пить

    1) пити, (уменьш.-ласкат.) питки, питоньки, питочки, (детск.) питусі, питусеньки. Пьёт не напьётся (не оторвётся от воды) - п'є - у не відіп'ється. Ничего не ел и не пил - і ріски в роті не було. Пей на здоровье! - (будь) здоров пивши. Как пить дать - саме, як-раз, як стій, як стань; (пьянствовать, употр. спиртное) пити, запивати, спивати, кружати, (вульг.) смалити, чарку хилити и т. п. -ть с жадностью - дудлити, жлу[о]кта[и]ти, тягти, цмулити, смоктати, лигати. -ть глотками - ковтати, ґольґати. -ть рюмками - чаркувати. -ть, наклоняя сосуду без рюмок - пити нахилки, навхильки, нахильці, нахильцем. -ть круговую - кружати, круж[г]ляти, пити ручкової. [Могоричі кружає. Кружав сивуху. Кругляє горілку]. - ть за что - пити на що; на чиє щастя, на чиє здоров'я. -ть за кого (обращаясь к нему), за чьё здоровье - пити до кого, припивати до кого. -ть здравицу - здоровкатися. [Бере чарку горілки та й здоровкається: «дай, боже, здоров'я!»]. -ть (горькую) чашу - бідувати, пити гірку. -ть сильно - запивати. -ть горькую, мертвецки, без просыпу - пити без просипу. Начинать -ть - запивати, запиватися. Пьёт за счёт будущих благ - п'є на те, що буде, п'є на вовчу шкуру. Пей, да дело разумей - пий, та розуму не пропивай. Пьющий - питущий, срв. Питух, Пьяница;
    3) (всасывать влагу) пити, брати, тягнути воду.
    * * *
    пи́ти; дет. пи́тки, пи́тоньки; ( выпивать) спива́ти; ( спиртные напитки) хили́ти, кружля́ти, черка́ти, ( употреблять) ужива́ти [спиртне́, горі́лку]

    Русско-украинский словарь > пить

  • 2 питьё

    1) пиття. [Охоту мав він до пиття, і пив зовсім не воду (Самійл.)]. -тьё с жадностью - жлу[о]ктання, дудління, смоктання, дудліж;
    2) (напиток, пойло) пиття, питво, напій (- пою), напиток (-тку), питення, трунок (-нку). -тьё заговорное - дання, давання. [Дання гірше від трутизни]. -тьё волшебное - чаровина, чари. Годный для -тья - питний. Годная для -тья вода - гожа вода. Негодный для -тья - непитний, до пиття негодящий, негожий.
    * * *
    1) ( действие) пиття́
    2) ( напиток) питво́, пиття́, напі́й, -по́ю

    Русско-украинский словарь > питьё

  • 3 переуступать

    -пить что відступати, відступити, поступати, поступити кому що, поступатися, поступитися кому чим. Срв. Уступать. [По[Від]ступіть мені десятину землі з тієї, що купили].
    * * *
    несов.; сов. - переуступ`ить
    переуступа́ти, переуступи́ти; (дом, комнату) перездава́ти, перезда́ти

    Русско-украинский словарь > переуступать

  • 4 присовокуплять

    -пить (добавлять) додавати, додати, (приобщать) долучати, долучити, (присоединять) прилучати, прилучити, приточувати, приточити що до чого; (на словах) докидати, докинути, доповідати, доповісти. К этому он -пил, что… - до цього він додав (доповів, докинув) що…; срв. Прибавлять. Присовокуплённый - доданий, долучений, прилучений, приточений.
    * * *
    несов.; сов. - присовокуп`ить
    додава́ти, дода́ти

    Русско-украинский словарь > присовокуплять

  • 5 крепить

    1) (укреплять силы, здоровье и т. п.) зміцняти, зміцнювати, крі[е]пити. [Віра кріпила завзяття (Маковей). Вже-б і помер, та зміцнює мене надія вас побачити (М. Вовч.)];
    2) -пить железными полосами болтами, гвоздями и т. п. - скріпляти, скріплювати, стягати залізними штабами, шворенями (шрубами), цвяхами и т. п. -пить нитку - закріпляти нитку. -пить паруса - ключувати вітрила. -пить имущество за кем - закріпляти майно за ким. -пить подписью - скріпляти підписом. -пить желудок - твердити, скріпляти, запирати, заколоджувати шлунок. [Сливи не твердять шлунка, а груші твердять (Чернігівщ.). Добрий борщ оскомистий приставляє, живіт козаків скріпляє (Чуб. V)].
    * * *
    1) кріпи́ти; ( скреплять) скріплювати, скріпля́ти; ( закреплять) закрі́плювати, закріпля́ти
    2) (перен.: укреплять, усиливать) змі́цнювати, зміцни́ти, міцни́ти, кріпи́ти
    3) мед. скрі́плювати, скріпля́ти, кріпи́ти

    Русско-украинский словарь > крепить

  • 6 купить

    1) купити, покупити що, (об одежде, орудиях, скоте и т. п. ещё) справити, (о мног.) посправляти що. [Синові за гіркого медяник купила (Шевч.). Вчора я покупив собі ножика (Звин.). Справив собі коней пару (Гр.). Посправляв собі й дітям одежу (Драг.)]. -пить материала для одежды, обуви - набрати, (о мн.) понабирати чого на що. [Набрав черкасину на штани (Сл. Гр.). Понабирали товару на чоботи (Полтавщ.)]. -пить сходно - поцінно купити що. -пить по случаю - купити при оказії, купити ви[при]падково. -пить свечу (в церкви) - купити (обмінити, відмінити) свічку. [Свічку обмінить, старцям грошенят роздасть (Квітка). Відмінила свічечку за копієчку (Номис)]. За сколько вы -пили это? - скільки ви дали за це? За что -пил, за то и продаю - за що купив, за те й продаю. -пить купленное - відкупити. [Їй чоловік хустку купив, та й не догодив, так я в неї відкупила (Подтавщ.)] -пил не -пил, а поторговать можно - втік не втік, а побігти можна; купив не купив, поторгувати можна. На деньги ума не -пишь - за гроші розуму не купиш. Придёт беда, -пишь ума - як біда докучить, то й розуму научить (Приказка). Он тебя и -пит, и продаст - він тебе і купить, і перекупить; він і вкусить, і меду дасть. Продал - прожил, -пил - нажил - продав - прожив, купив - придбав. -пить дорого, продать дёшево - набувати важко, а збувати легко. Купленный - (по)куплений, (покупной) купований, купний. [Сором мужикові купований хліб їсти (Грінч.). Купований розум (Квітка)]. -ная грамота - см. Купчая;
    2) (в карт.) (при)купити. Хорошо, дурно -пил - добре, погано (при)купив. -пил двух тузов - (при)купив два тузи;
    3) см. Подкупать;
    4) см. Снимать в аренду, Заарендовывать.
    * * *
    купи́ти

    Русско-украинский словарь > купить

  • 7 отступать

    отступить
    1) (назад) відступати, відступити, відступатися, відступитися, о[у]ступатися, о[у]ступитися, поступатися, поступитися, подаватися, податися (назад) перед ким, перед чим или від кого, від чого. -пать в сторону - відсторонятися, відсторонитися. [То підійде до криниці, то знов одступає (Шевч.). Стала перед очима і не вступається (Свидн.). «Нас видно знадвору», сказала Онися, оступаючись од вікна (Н.-Лев.). Злякавшись, парубок поступився назад. Перед мечем назад не подається (Куліш)]. -пить назад на два шага - оступитися (поступитися) назад на два кроки (ступені); (при постройках) відступити (відійти) на два ступені. -пи, дай дорогу! - оступися, дай (пусти) дорогу! Неприятель -пил от города - вороги відступили від міста (уступилися з-перед міста). Татары начали -пать к берегу - татари почали оступатися до берега (Леонт.). -пать шаг за шагом - поступатися назад поступцем. Не -плю (не отстану), пока… - не відступлюся, поки… -пать поздно, дело решено - відступатися пізно, справу вирішено (скінчено);
    2) (отказываться) відступатися, відступитися від чого, відрікатися, відректися, зрікатися, зректися чого и від чого, поступатися, поступитися чим. -пить от веры - см. Отступиться;
    3) (уклоняться) віддалятися, віддалитися від чого, відбігати чого, від[у]хилятися, від[у]хилитися від чого. -пить от закона, от правил - порушити закон (право), правило. -пить от истины - відбігти правди, ухилитися від правди, розминутися з правдою. -пить от контракта - порушити контракт, умову.
    * * *
    несов.; сов. - отступ`ить
    відступа́ти, відступи́ти и повідступа́ти; (отходить назад, оставлять в покое) відступа́тися, відступи́тися, оступа́тися, оступи́тися, поступа́тися, поступи́тися, уступа́ти, уступи́ти, уступа́тися, уступи́тися; (нарушать что-л.) пору́шувати, пору́шити

    Русско-украинский словарь > отступать

  • 8 поступать

    поступить
    1) чинити, учинити, робити, зробити, поводитися, повестися, (опис.) ходити яким робом. [Чинімо так, як чинять адвокати: поспоривши, їдять і п'ють укупі (Куліш). Не добре ми собі учинили, що свою матінку прогнівили (Дума). Міркував, повестися в цім ділі]. Как мне -пить? - як (или що) маю чинити? -пать против совести (чести) - поводитися, повестися як безсумлінний, чинити проти сумління; поводитися, повестися безсумлінним (безчесним) робом, ходити лихим робом. -пать честно - чинити (робити) чесно; ходити чесним робом. [Я в твоїй справі ходив найчеснішим робом (Куліш)]. -пать несправедливо - кривити, покривити (душею), чинити, робити не по правді. [Він первих вас за кривду покарає, дарма що ви кривили задля його (Куліш)]. -пать таким образом - робити таким чином, чинити (ходити) таким (тим) робом. [Не тим-би робом треба тут ходити (Куліш)]. -пить с кем - повестися з ким, повернути ким. [Чи ти знаєш, як Цезар хоче повернути мною? (Куліш)]. -пать по дружески с кем - поводитися, повестися з ким по дружньому (дружнім робом), дружити кому. [Другові дружи, а другого не гніви]. -пать несправедливо с кем - кривдити, скривдити кого. -пать по закону - чинити (робити) по закону (законним робом), ходити в законі. [Щоб мені випробувати їх, чи ходитимуть у законі мойому, чи ні (Св. Пис.)]. Жестоко -пать с кем - поводитися, повестися з ким жорстоко, нелюдським робом. -пать правильно - справедливо, правдиво робити, чинити по правді. -пать по своему - своїм робом робити, зробити (чинити, вчинити); ходити своїм робом; своїм богом іти, піти, ходити. -пать по чьему-л желанию - чинити волю чию. [Чини мою волю]. Не знаешь, как -пить - не знаєш, що (в)чинити (робити), як повестися; не знаєш, на яку ступити. -пать иным способом - чинити иншим робом; робити иншим чином. -пай с оглядкой - чини (роби) обачно; (шутл.) позирай (озирайсь) на задні колеса. [Позирай, дівко, на задні колеса (Конис.)];
    2) (в школу, на должность) вступати, вступити, іти, піти у школу, до школи, на посаду; (наниматься) найматися, найнятися куди, до кого, іти, піти в найми, ставати, стати до кого. [Найнявся на баштан за баштанника. Наймусь до тітки за няньку. Дівчата у Київі стають за наймичок до кухні, або за няньок до дітей]. -пить на срок, считающийся годами - стати на годи. [Піду за наймичку куди або до швачки: стану у неї на годи, доки вивчусь шити (Конис.)]. -пить на военную службу - піти у військо (до війська), у москалі;
    3) (прибывать, итти) вступати, вступити, надходити, надійти до чого. Деньги уже -пили в государственное казначейство - гроші вже вступили до державної скарбниці. Имущество уже -пило в продажу - майно вже пішло в продаж. Налоги -ют своевременно - податки надходять (прибувають) своєчасно. Поступающий - вступний. [Вступні папери].
    * * *
    несов.; сов. - поступ`ить
    1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) чини́ти, учини́ти; (несов.: действовать) ді́яти; ( обращаться) пово́дитися, повести́ся
    2) (устраиваться куда-л.) вступа́ти, вступи́ти; (несов.: стать участником чего-л.) піти́
    3) ( прибывать) надхо́дити, надійти́; ( переходить) перехо́дити, перейти́

    Русско-украинский словарь > поступать

  • 9 подкреплять

    подкрепить підкрі[е]пляти, підкрі[е]пити, (о мн.) попідкрі[е]пляти, покрі[е]пляти, покрі[е]пити, скріпляти, скріпити, (о мн.) поскріпляти; підсилювати, підсилити, (о мн.) попідсилювати; посилювати, посилити, засилювати, засилити; підпирати, підперти; (пищею) підживляти, підживити, (о мн.) попідживляти. -пить армию свежими силами - підсилити (посилити) військо новими силами. -пить больного лекарством - підживити, підкріпити недужого ліками. -пить свои слова доказательством - підперти свої слова доказами. -пить присягою - ствердити присягою. Подкреплённый - підкрі[е]плений, (о мн. попідкрі[е]плюваний), покрі[е]плений, скріплений, (о мн. поскріплюваний), підсилений, посилений, засилений, підпертий, (пищею) підживлений.
    * * *
    несов.; сов. - подкреп`ить
    підкрі́плювати и підкріпля́ти, підкріпи́ти, (придавать силы, бодрости) покрі́плювати и покріпля́ти, покріпи́ти, ( подкармливать) піджи́влювати и підживля́ти, підживи́ти, ( усиливать) підси́лювати, підси́лити, (подпирать и перен. доказательствами, документами, поддерживать) підпира́ти, підпе́рти и прям. попідпира́ти, ( подтверждать) підтве́рджувати, підтве́рдити, потве́рджувати, потве́рдити

    Русско-украинский словарь > подкреплять

  • 10 приступать

    приступить
    1) (подходить) приступати(ся), приступити(ся), підступати(ся), підступити(ся), доступати(ся), доступити(ся). [Ой лежить тіло, як папір біле, ніхто к тілу не приступиться (Пісня). Відьми до тебе не доступлять (Рудч.)]. -пить к кому с ножом к горлу - з короткими гужами приступити до кого;
    2) (к кому) - доступати(ся), доступити(ся). [Що мені тепер на світі робити, як мені тепер до жінки доступити (Рудч.). Як вискочив у начальники, то тепер до його не доступишся]. Рассердилась так, что и не -пишь - ровгнівалася так, що ані приступу до неї;
    3) (к делу) заходжуватися и заходитися, заходитися коло чого, робити що, (роз)починати, (роз)почати (робити) що, братися, узятися до чого, зачинати, зачати що. [Та й заходиться рештувать вози в далекую дорогу (Шевч.). Отсе-ж, поблагословившися, зачинаємо своє оповідання (Куліш). Треба нарешті взятися до цієї справи]. -пить к рассмотрению вопроса - заходитися обмірковувати питання. -пить к изложению вопроса - узятися до викладу справи, почати викладати справу. -пить к прениям - розпочати дискусію. К работе уже -пили - роботу вже розпочато. -пил к изданию газеты; - розпочав (заходився) видавати газету;
    4) (придавить ногой подножку в ткацком станке, в швейной машине) натаскати, натиснути, надавлювати, надавити поножі, виступати, виступити на підніжок. [Виступай же, виступай на підніжок (Полт.)].
    * * *
    несов.; сов. - приступ`ить
    1) ( подступать) підступа́ти, підступи́ти и попідступа́ти, приступа́ти, приступи́ти; ( приступаться) приступа́тися, приступи́тися, доступа́тися, доступи́тися, доступа́ти, доступи́ти
    2) (настойчиво обращаться с чем-л.) приступа́ти, приступи́ти
    3) ( к чему - начинать) розпочина́ти, розпоча́ти, почина́ти, поча́ти (що), приступа́ти, приступи́ти (до чого); приступа́тися, приступи́тися (до чого); (приниматься за что-л.) бра́тися, взя́тися (до чого, за що)

    Русско-украинский словарь > приступать

  • 11 лепить

    лепливать
    1) (вылеплять) ліпити (-плю, -пиш), виліплювати що. [Не святі горшки ліплять (Номис)]. Ласточка -пит гнездо - ластівка ліпить гніздо. Он -пит статую из глины - він ліпить (виліплює) статую з глини;
    2) (слепливать) ліпити, зліплювати, (только из теста: преимущ. о пирогах: загибать) бгати, (диал.) тулити що. [Баба вареники ліпить (Н.- Лев.). Бгати пироги (Г. Барв.). Тулила пироги (Борзенщ.)];
    3) (прилеплять) ліпити, приліплювати; (налеплять) наліплювати;
    4) (влеплять) ліпити, вліплювати. Стрелки так и - пят в щит - стрільці так і садять (ліплять, гатять) у щит;
    5) (о снеге) ліпити, ліпачити. [Сніг так і ліпачить (Брацлавщ.)].
    * * *
    ліпи́ти; ( слепливать) злі́плювати; (перен.) тули́ти

    Русско-украинский словарь > лепить

  • 12 Залепливать

    залепить
    1) (что) заліплювати, заліпити, (о мног.) позаліплювати що чим, (засыпать) забузовувати, забузувати що чим. [Заліплювати побиті шибки папером (Грінч.). Борода й патли у його снігом забузовані (Греб.)]. Глаза -пило снегом - очі снігом за(с)ліпило (поза(с)ліплювадо), занесло, забузувало (Греб.);
    2) -пить кому (ударить) - ляпнути кого по чому. [А бичок його по пиці тим хвостом, мов віхтем, ляп! (Кропивн.)]. -пить пощёчину, оплёуху - дати ляпаса, ляпанця, ляща кому, затопити, вліпити по пиці, у пику, по (в)усі, в ухо кому;
    3) -пить двойку - вліпити (закрутити) пару (двійку) кому. Залепленный - заліплений, (о мн.) позаліплювані.

    Русско-украинский словарь > Залепливать

  • 13 брудершафт

    побратимство. Выпить на б. - випити на побратимство (на «ти»).
    * * *
    побрати́мство

    пить, вы́пить [на] \брудершафт — пи́ти, ви́пити [на] бруде́ршафт

    Русско-украинский словарь > брудершафт

  • 14 горький

    1) (на вкус) гіркий, ум. - гіркенький, гіренький. Надоел как горькая редька - уївся як хрін, остогид, осточортів, осоруживсь, увіривсь, у печінках засів. См. Надоесть;
    2) (причиняющий горе) гіркий, прикрий; (бедственный) гіркий, безщасний, злиденний. Горькие упрёки, слова - гіркі докори, слова. Горькие воспоминания - гіркі, прикрі спогади. Г-ое оскорбление - гірка образа, живий ураз. Г-ое сожаление - живий жаль, гіркий жаль. Г- ая истина - гірка, ущиплива правда (правдонька). Г-кий хлеб - гіркий, затруєний хліб, гіркі гроші. Горькая участь, судьбина и т. д. - гірка доля, лиха доля, лиха година. Горькая моя участь - гіркий (лихий) мені світ. [Гіркий світ, а треба жить (Ном.)]. Г-ая жизнь - гірке (злиденне, безщасне) життя. Горе горькое - горе гірке, гірке бідування;
    3) (выражающий горе) гіркий, ревний. Горькие слёзы - гіркі (ревні) сльози, или просто - гіркі, гіркії. [Облився гіркими (Грінч.)]. Горький плач - ревний плач;
    4) (горемычный) - см. Горемычный. Эх, вы горькие! (о лошадях) - ой, ви горопашечки, небожата, ой, ви бідолашні;
    5) горький пьяница - гіркий п'яниця, п'яниця непросипенний. Пить горькую - пити без просипу. Пить (испить) -кую чашу - пити гірку, сов. спити (скоштувати) гіркої, випити добру повну. Делать, делаться горьким - см. Горчить, горчать. Сделать слишком - ким - перегірчити. Становиться более -ким - гіркішати, гірчати. Стать -ким, более -ким - згіркнути, погіркішати;
    6) горькая соль (английская) - гірка сіль, епсоніт. Г-кая вода - гірка вода. Г-кая земля - магнезія.
    * * *
    гірки́й

    го́ре го́рькое — гірке́ го́ре (бідува́ння)

    \горький (го́рькая) пья́ница — гірки́й (безпроси́пний) п'яни́ця, питу́щий

    Русско-украинский словарь > горький

  • 15 дуть

    дунуть
    1) (о ветре) дути (дму, дмеш, дме, дмемо, дмете, дмуть), сов. дунути [Дунув вітер по-над ставом (Шевч.)], дмухати, дмухнути [Дмухнув вітер], подихати, подихнути, дихнути, духнути [Легкий вітрець подихнув. Вітер як духнув], подувати, подути (подму, -дмеш, -дме). [Вітре буйний, Аквілоне, подми чарами, крилатий (Кул.)], віяти, війнути [От вітер буйний повійнув (Руд.)], (сильно) гунути (сов.) [Як гуне вітер (Змієв. п.)], (порывисто) бурхати, бурхнути, шугати, шугнути. Сильно дующий (о ветре) - буйний, дуйний (Голов.), рвачкий; (см. Порывистый);
    2) (о человеке) дмухати, (редко) духати, сов. дмухнути [Не дмухай проти вітру. Він дмухнув і загасив свічку], (преимущественно дыханием) хук[х]ати, хук[х]нути. [Хукає собі в руки. Дитина хукає на гаряче молоко. Почав хухати на болючі руки (Фр.). Хукни у віконечко на скло (Щог.)]. Дуть мехом - димати, міхом димати [Коваль кричить: димай! димай!], міхом подувати. Дуть (надуть) губы - надимати губи, (иронич.) копилити губи, закопилювати (сов. закопилити) губи, мурмоситися. И в ус себе не дует - і гадки не має, ані гадки, ані в вус не дме. [А козак собі пішов і гадки не має. (Руд.). Його лають, а він - ані гадки]. Дуть стекло, бутылки - дути (видимати) скло, пляшки. Тот, кто дует - дмець (р. демця), видимач;
    3) дуть, отдуть (бить, колотить) - духопелити кого, давати (сов. дати) духу, духопелу, духопелків, матланки кому, шустрити, чустрити кого; - во что - гатити в що. Гатять в різкі тарабани (Л. Укр.). Срвн. Жарить 2;
    4) (скоро ехать) гнати (жену, -неш) [Жене, як вітер], гнатися, махати, махнути. [Треба кобилу запрягати та на село махати]. Дуй во всю мочь, во весь дух - махай що-сили, що-духу. Дуй, во всю ивановскую - махай на всі заставки;
    5) (пить слишком много) дудлити, цмулити, джук[ґ]лити, жлуктати, жлуктити, лигати. Выдуть - видудлити, вицмулити, виджуклити…
    6) дуть в хвост и в гриву - поганяти в три батоги; поганяти по конях і по голоблях;
    7) дует, безл. (сквозит) - віє, тягне, тут протяг, (сильнее) дме.
    * * *
    несов.; сов. - д`унуть
    1) ду́ти, ду́нути, дму́хати, дму́хнути; ( о ветре) ві́яти, пові́яти; ( ртом) ху́кати, ху́кнути
    2) несов. техн. ду́ти, видува́ти, видима́ти
    3) (несов.: нестись, мчаться) ката́ти, чеса́ти, жа́рити, шква́рити
    4) (несов.: делать что-л. с азартом, увлечением) чеса́ти, шква́рити, жа́рити
    5) (несов.: пить) смокта́ти, ду́длити, ду́ти, жлу́ктити, жлукта́ти, цму́лити, цмо́лити
    6) (несов.: бить) лупцюва́ти, дуба́сити, духопе́лити, чухра́ти, чеса́ти, шква́рити

    Русско-украинский словарь > дуть

  • 16 закреплять

    -ся, закрепить, -ся закріпляти, -ся, закріпити, -ся, (заклинком) заплішувати, -ся заплішити, -ся. [Козацька велика війна закріпила за нами нашу старосвітську історію (Куліш)]. -пить нитку - закріпити нитку, вузлика зав'язати. -пить дом за кем - закріпити дім за ким.
    * * *
    несов.; сов. - закреп`ить
    закрі́плювати и закріпля́ти, закріпи́ти

    Русско-украинский словарь > закреплять

  • 17 истапливать

    истопить
    1) (печь, печку) палити (в печі, в грубці), напалювати, напалити (піч, грубку), топити, витопити (в печі, в грубці), (избу) топити хату и в хаті. [Чужу хату топить - свої очі сліпить (Шейк.). Добре напали піч: хліб сажатимемо (Звин.). Так напалив грубку, що не можна в хаті висидіти (Сл. Ум.)];
    2) (воск, свинец: плавить) топити, стопити, розтопити що (віск, олово); см. Растопить;
    3) -пить судна - потопити судна, кораблі;
    4) (истратить топкой) спалювати, спалити, випалювати, випалити чого (дров, вугілля). Истопленный - напалений, витоплений; стоплений, розтоплений; потоплений; спалений, випалений. -ться -
    1) (о печи: топиться) витоплятися, витопитися, (нагреваться) напалюватися, напалитися. [Піч витопилася (Сл. Гр.). Напалилась груба добре (Сл. Гр.)];
    2) (о воске, свинце) топитися, стопитися, розтопитися;
    3) -питься (о мн.: утонуть) - потопитися;
    4) спалюватися, спалитися, випалюватися, випалитися.
    * * *
    I несов.; сов. - истоп`ить
    1) ( нагревать топкой) топи́ти и вито́плювати, ви́топити и мног. повито́плювати, пали́ти, -лю́, -лиш, ви́палити, -лю, -лиш; сов. прокури́ти, -курю́, -ку́риш
    2) ( расходовать на топку) спа́лювати, спали́ти, випа́лювати, ви́палити и мног. повипа́лювати
    II несов.; сов. - истоп`ить
    (нагревая, расплавлять) топи́ти и сто́плювати, стопи́ти, розто́плювати и розтопля́ти, розтопи́ти; ( перетапливать) перето́плювати и перетопля́ти, перетопи́ти

    Русско-украинский словарь > истапливать

  • 18 лущить

    1) (шелушить, чистить) лущити, (щелкать, грызть) лускати, лузати, (шутл.) дзьобати. [Лущити горох (Полт.). Кабачки (семечки тыквенные) лускати (Сл. Гр.). Шуткують, лузаючи насіння та оріхи (Чуб. VII)];
    2) (снимать накипь, эмаль) лупити, облуплювати;
    3) (производить взмёт) лущити, драти. -щить жнитво - лущити стерню;
    4) (уплетать) уминати, трощити, лупити; срв. Лупить 3;
    5) (жадно пить) дудлити, джуґлити, жлуктати, цмулити; срв. Пить 2. Лущёный - лущений, лусканий, лузаний.
    * * *
    1) (очищать от скорлупы, кожуры) лу́щити; (щёлкать, грызть) луза́ти, лу́скати, дзьо́ба́ти
    2) ( почву) с.-х. лу́щити
    3) ( срезать слой древесины) спец. лу́щити

    Русско-украинский словарь > лущить

  • 19 накапливать

    -ся
    I. см. I. Накапывать, -ся.
    II. Накапливать, -ся - см. Накоплять, -ся.
    * * *
    тж. накопл`ять; несов.; сов. - накоп`ить
    нагрома́джувати, нагрома́дити, накопи́чувати, накопи́чити; ( приобретать) набувати, набу́ти, -бу́ду, -бу́деш; ( скоплять) ску́пчувати, ску́пчити; (сберегая, собирать) збира́ти, зібра́ти (зберу́, збере́ш), назби́рувати, назбира́ти и мног. поназби́рувати и поназбира́ти, призби́рувати, призбира́ти, попризби́рувати; ( деньги) склада́ти, скла́сти (складу́, складе́ш) и мног. насклада́ти, відклада́ти, відкла́сти назбива́ти

    \накапливать пить денег — зібра́ти (назбира́ти, скла́сти, насклада́ти, відкла́сти) гроше́й

    \накапливать пить зна́ний — набу́ти знань

    \накапливать лять капита́л — нагрома́джувати капіта́л

    Русско-украинский словарь > накапливать

  • 20 напиваться

    напиться
    1) (утолять жажду) напиватися, напитися, (с жадностью, грубо) надудлюватися, надудлитися, нажлуктуватися, нажлуктатися, (о мног.) понапиватися, понадудлюватися, понажлуктуватися чого. [Напився погожої води (Канівщ.). Наївся, напився й спати положився (Номис).]. Дайте мне -питься - дайте мені напитися (пити), дайте мені води. Не хотите ли пить? - Нет, я уже -пился - Чи не хочете пити? - Ні, я вже напився. Пьёт, не -пьётся - п'є, не на[віді]п'ється. [Знай - пили воду, не відіп'ються (Квітка)]. -ваться вволю - напиватися досхочу (уволю), (всласть) напиватися всмак, (по горло) напиватися до-не(с)хочу (по саме нікуди, по зав'язку, по дужку). Лошади -пились - коні понапивалися (понапувалися);
    2) (пить земельное, упиваться) напиватися, напитися, упиватися, упитися, (о мног.) понапиватися, повпиватися, попитися, (наугощаться) начастуватися, (грубо) набиратися, набратися, наливатися, налитися, насмоктуватися, насмоктатися, нарізуватися, нарізатися, надудлюватися, надудлитися, налигуватися, налигатися, наджулюватися, наджулитися, (диал.) набражуватися, набражитися, натюжуватися, натюжитися, (о мног.) понабиратися, понасмоктуватися, понадудлюватися и т. п., (заливать глаза) на[за]ливати, на[за]лити (зап. на[за]лляти) очі (бельма: сліпи), (о мног.) позаливати очі, (образно) набирати, набрати повну голову, зачмелювати, зачмелити голову, завдавати, завдати гарту. [Хай солодкого меду напивається (Метл.). Не впивайтесь, люди! - на тім світі вам смола замість вина буде (Рудан.). П'ють, п'ють, поки нап'ються, потім звада (Л. Укр.). Зібрались добрі люди, на беседі вже звісно попилися (Гліб.). Пили, пили козаченьки, та вже попилися (Грінч. III). Начастувалися ми так, що й поснули (Основа 1862). Буржуа, налигавшись рому, підняли ґвалт (Н.-Лев.). Набрався як свиня мулу (Звяг.). Іде він п'яний, знов надудливсь (Звин.). Набражився як п'яниця (Номис). Залив сліпи зранку, то вже не тямиш, що верзеш (Тобіл.). Зачмелив голову та й іде співаючи (Франко)]. - ваться допьяна - напиватися доп'яну, напиватися п'яним, п'яно впиватися. Напившийся - що напився, напитий; упитий, начастований, набражений. Наевшийся и -пившийся - наїдений і напитений.
    * * *
    несов.; сов. - нап`иться
    напива́тися, напи́тися, -п'ю́ся, -п'є́шся и мног. понапива́тися; (сов.: утолить жажду) попи́ти; ( пьяным) упива́тися, упи́тися, мног. повпиватися, попи́тися, -п'ємо́ся, -п'єте́ся; (сов.: угоститься) начастува́тися, -ту́юся, -ту́єшся

    Русско-украинский словарь > напиваться

Страницы

См. также в других словарях:

  • пить — глаг., нсв., употр. очень часто Морфология: я пью, ты пьёшь, он/она/оно пьёт, мы пьём, вы пьёте, они пьют, пей, пейте, пил, пила, пило, пили, пьющий, пивший, питый; св. выпить; сущ., с …   Толковый словарь Дмитриева

  • ПИТЬ — ПИТЬ, Пью, пьёшь, повел. пей, прош. вр. пил, пила, пило, с отриц. не пил, не пила, не пило, несовер. 1. что. Вводить в свой организм какую нибудь жидкость, проглатывая ее. Пить кофе, чай, воду, вино. Что в пьете утром? Пить хочется. «Пил настойку …   Толковый словарь Ушакова

  • пить — Глотать, хлебать, тянуть, сосать, кушать; утолять жажду; лакать (о собаках, кошках), принимать (употреблять) лекарство. Пить вино: дуть, душить, выпить, выдудить, вызудить, выцедить, высушить, распить (бутылочку), опорожнить, осушить (бокал),… …   Словарь синонимов

  • пить — пью, пьёшь; пей; пил, ла, пило (с отриц.: не пил, не пила, не пило, не пили); пьющий; питый, пит, пита, пито; нсв. 1. (что). Глотая, поглощать какую л. жидкость. П. чай. П. пиво. Хочется п. Подать п. П. из стакана, из кружки, из ведра. П. воду из …   Энциклопедический словарь

  • ПИТЬ — ПИТЬ, пью, пьёшь; пил, пила, пило; пей; питый (пит, пита и пита, пито); несовер. 1. что. Принимать, проглатывать какое н. питьё; употреблять в качестве напитка. П. чай, воду, молоко. В жару хочется п. (о жажде). Не пьёт молока кто н. (не любит,… …   Толковый словарь Ожегова

  • Пить — Характеристика Длина 19 км Площадь бассейна 112 км² Бассейн Балтийское море Водоток Устье    …   Википедия

  • ПИТЬЁ — ПИТЬЁ, питья, род. мн. питей, ср. 1. только ед. Действие по гл. пить. Вода, годная для питья. 2. То, что пьют, напиток. Сладкое, вкусное питьё. || преим. мн. Спиртные напитки (устар.). Продажа питей. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПИТЬЁ — ПИТЬЁ, я, ср. 1. см. пить. 2. То же, что напиток. Вкусное п. Лекарственное п. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • питьё — питьё, питья, питья, питей, питью, питьям, питьё, питья, питьём, питьями, питье, питьях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • питьё — питьём питьё, питьём …   Словарь употребления буквы Ё

  • Пить на ты — с кем. ВЫПИТЬ НА ТЫ с кем. Устар. То же, что <a href=»/dict/frazslov/article/3/6800.htm»>пить <на> брудершафт</a> с кем. С первого стакана, выпитого на ты, мы стали неразлучными друзьями (А. Марлинский. Поездка в Ревель). Угодно …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»