-
1 тяготеть
физ.тяжі́ти -
2 тяготеть
физ.тяжі́ти -
3 тяготеть
1) тяжі́ти, -жі́ю, -жі́єш и -жу́, -жи́шлуна́ тяготе́ет к земле́ — мі́сяць тяжи́ть до землі́
над ним тяготе́ет прокля́тье — над ним тяжи́ть прокля́ття
2) ( испытывать влечение) пра́гнути, відчува́ти (почува́ти) по́тяг -
4 лежать
1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].* * *лежа́ти\лежать на боку́ (на печи́) — перен. виле́жуватися, ледарюва́ти, байдикува́ти, ба́йди (ба́йдики) би́ти
-
5 направляться
направиться1) спрямовуватися, спрямуватися, поспрямовуватися; бути спрямовуваним, спрямованим, поспрямовуваним и т. п.; (руководиться) водитися; срв. Направлять. [Вся жизнь старосвітських панів водилася духом церкви (Куліш)]. Корабль -ется по компасу - кораблем кер(м)ують за компасом, кораблем кер(м)ується за компасом. Глаза всех -вились на него - усіх очі (усі очі) обернулися (справилися) на його. Политика партии -ется твёрдой рукой - міцна рука спрямовує партійну політику. Мероприятия правительства -лялись к развитию страны - державні заходи були спрямовані (скеровані) на розвиток країни. Он увидел, что врагом -ется в его сердце кинжал - він побачив, що ворог направляє йому в серце кинджал(а). Бродяга -ется по месту жительства - волоцюгу відпроваджують (відпроваджується) на місце проживання (пробування). Преступник -ется в Нарым - злочинця ви[за]силають (или ви[за]силається) до Нариму. Рабочими -ется селоско-хозяйственный инвентарь к весеннему севу - робітники лагодять сільсько- господарський реманент до весняної сівби. Бритва -ляется - бритву направляють (нагострюють), бритва направляється (нагострюється). Бритва -лена - бритву направлено (нагострено). Бритва -рилась - бритва направилася (нагострилася);2) (брать направление) прямуватися, попрямуватися, правуватися, правитися, поправуватися, спрямовуватися, спрямуватися, скеровуватися, скеруватися, (о мног.) поспрямовуватися, поскеровуватися; (диал.) напрямлятися, напрямитися куди, до кого, до чого. [До пекла навпростець прямуйся (Котл.). А той правується туди чумак (Мартин.) Я до того дуба правлюся (Харк.). «А куди правитесь?» - «До Київа!» (Сл. Гр.). Народи скерувалися на схід (Шахмат.). Напрямилася в куток до печи (Мирн.). Напрямивсь іти до школи (Н.-Лев.)];3) (держать путь) простувати, попростувати, прямувати, попрямувати, простати, попростати, керувати, ( диал.) прямцювати, попрямцювати, (образно) стежку гаптувати, шлях-дорогу верстати; срв. Идти 1, Пойти 1. [Куди вони простують? (М. Вовч.). Простували вони до Лубень (Сторож.). Пливе військо, простуючи униз до порогів (Мордовець). Глядів, куди це попростує хлопець (Крим.). Він догадався, що й той туди прямує (Н.-Лев.). Товариство на Січ прямувало (Шевч.). Прямував до старого береста (Коцюб.). Марина була попрямувала до дверей (Крим.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Сам попростав до хати (Г. Барв.). Знати, куди чайка (лодка) носом керує (Звин.). У ворота прямцює (Свидниц.). Куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати? (Сл. Гр.)]. -ться дорогою - простувати (прямувати), попростувати (попрямувати) шляхом (дорогою). Вы в какую сторону -етесь? - ви в який бік (куди) простуєте (прямуєте)? -ться на огонь - простувати, попростувати на світло. Мы -лись к пристани - ми прямували, попрямували до пристани;4) (пускаться, устремляться) пускатися, пуститися, подаватися, податися, ударятися, ударитися, (диал.) простягатися, простягтися, хилити, похилити, наставлятися, наставитися, (тяготеть) тягнути и тягти, (пробираться) братися, побратися, (о мног.) попростягатися, понаставлятися куди, до чого, на що. [Пустилися пішки через верх (Франко). Подався стежкою з лісу на шлях (Коцюб.). Подався вниз яром (Франко). Подався додому (Крим.). Знає, куди вдаритися, де чого шукати (Свидниц.). Василь простягся на музики під верби (Н.-Лев.). Селяни-ратаї тягли на Україну (Куліш). Чути, як щось береться в башті по сходах (Куліш). Побралися наливайці до Річиці (Куліш). Побрався Павло додому (М. Вовч.)];5) (иметь направление, пролегать) слатися, п(р)ослатися, стелитися п(р)остелитися, держати, лежати, йти, впадати, впасти. [Шлях стелився поміж житами (Київщ.). Ця вулиця держить прямо, не кривиться нікуди (Звин.). Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? (Метл.)];6) (запасаться) напасатися, напастися, запасатися, запастися, (о мног.) понапасатися, позапасатися. На вас тетрадей не -вишься - на вас зшитків не напасешся (не настарчишся);7) (вдоволь, сов.) накеруватися, направитися, попокерувати, попоправити (досхочу) и т. п.; срв. Править.* * *несов.; сов. - напр`авиться1) (двигаться в каком-л. направлении) прямувати, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти и диал. попро́стати, направля́тися, напра́витися, -влюся, -вишся; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш), піти́ (піду́, пі́деш); ( отправляться) вируша́ти, ви́рушити; (сов.: зашагать) покрокува́ти, -ку́ю, -ку́єш2) (перен.: устремляться, обращаться к чему-л.) спрямо́вуватися, -мо́вується, спрямува́тися, -му́ється, скеро́вуватися, -ро́вується, скерува́тися, -ру́ється, направля́тися, напра́витися3) ( налаживаться) нала́годжуватися, -джується, нала́годитися, -диться4) мат. напрямля́тися, напрями́тися, -ми́ться5) страд. несов. направля́тися, напрямля́тися; спрямо́вуватися, скеровуватися; справля́тися; направля́тися, наго́стрюватися, -рюється; нала́годжуватися; навертатися, направля́тися; напрямля́тися -
6 тяготить
1) ( обременять) обтя́жувати2) ( кого - быть в тягость) бу́ти тягаре́м (для ко́го); ( угнетать) гніти́ти (кого) -
7 тянуть
1) тягти́, тягну́ти; ( волочить) волокти́; ( пить) ціди́ти; (хмельное, трубку) смокта́ти; (тащить, незаконно брать) цу́пити\тянуть ду́шу из кого́, \тянуть за́ душу кого́ — перен. ду́шу вийма́ти з ко́го
\тянуть жи́лы из кого́ — тягну́ти (тягти́, сота́ти) жи́ли з ко́го
\тянуть за язы́к кого́ — тягти за язи́к кого́
\тянуть чью ру́ку (сто́рону) — тягти́ ру́ку за ким
2) ( влечь к себе) тягти́, ва́бити [до се́бе], порива́ти3) ( тяготеть) тяжі́ти, -жі́ю, -жі́єш и -жу́, -жи́ш4) (медлить, мешкать) зволіка́ти; тягти́\тянуть вре́мя — зволіка́ти час
5) ( весить) ва́жити, тягти́6) (о птицах: тянуться) тягти́ся, тягну́тися; ( лететь) леті́ти, поэз. ли́нути7) (безл.: о струе воздуха) тягти́; ( о неприятном запахе) нести́, тхну́ти
См. также в других словарях:
тяготеть — См. привлекать … Словарь синонимов
ТЯГОТЕТЬ — куда, к чему (на что? Акад. Слв.). стремиться, быть влекому, падать по закону тяжести; всякая тель, вещество, все весомое тяготеет взаимно, стремится к соединенью, силою, в содержании тели или толщи своей (не объема, а количества вещества);… … Толковый словарь Даля
ТЯГОТЕТЬ — ТЯГОТЕТЬ, тяготею, тяготеешь, несовер. (книжн.). 1. к кому чему. Испытывать тяготение. Луна тяготеет к земле. «…Два центра мирового масштаба: центр социалистический, стягивающий к себе страны, тяготеющие к социализму, и центр капиталистический,… … Толковый словарь Ушакова
ТЯГОТЕТЬ — ТЯГОТЕТЬ, ею, еешь; несовер. 1. к кому (чему). Испытывать тяготение (во 2 знач.) (книжн.). Т. к наукам. 2. перен., над кем (чем). О чём н. тяжёлом, опасном: угнетать, подавлять (высок.). Рок тяготеет над кем н. (о чьей н. тяжёлой судьбе,… … Толковый словарь Ожегова
тяготеть — куда, к чему (иноск.) стремиться, быть влекому, примыкать Ср. Содержала (меблированные комнаты) барыня из евреек. Правда, она была выкрестка , но всем своим существом тяготела к талмуду и кагалу. А.А. Соколов. Тайна. 14. См. тянет. См. кагал … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Тяготеть — Тяготѣть куда, къ чему (иноск.) стремиться, быть влекому, примыкать. Ср. Содержала (меблированныя комнаты) барыня изъ евреекъ. Правда, она была «выкрестка», но, всѣмъ своимъ существомъ тяготѣла къ талмуду и кагалу. А. А. Соколовъ. Тайна. 14. См.… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Тяготеть — I несов. неперех. Испытывать тяготение II. II несов. неперех. 1. Быть постоянной угрозой для кого либо или для чего либо; постоянно тяжело нависать над окружающим как источник опасности. 2. Господствовать над кем либо или над чем либо, угнетать… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
тяготеть — тяготеть, тяготею, тяготеем, тяготеешь, тяготеете, тяготеет, тяготеют, тяготея, тяготел, тяготела, тяготело, тяготели, тяготей, тяготейте, тяготеющий, тяготеющая, тяготеющее, тяготеющие, тяготеющего, тяготеющей, тяготеющего, тяготеющих,… … Формы слов
тяготеть — к кому чему, над кем чем (устар. на ком). 1. к кому чему (быть связанным как с центром влияния, обитания, распространения; испытывать влечение к кому л., склонность к чему л.). Тунгусские племена всегда тяготели к русским, сказал старик (Задонов) … Словарь управления
тяготеть — Искон. Суф. производное от тягота, суф. образования от тяга «влечение, тянущая сила». См. тяга. Ср. тянуться к чему л., кому л … Этимологический словарь русского языка
тяготеть — тягот еть, ею, еет … Русский орфографический словарь
