-
1 достаточно
доволі, досить, удосталь, удостач, удостачу, достатн(ь)о, подостатком, (провинц.) доста, уволю. [Чого чекати? і так доволі ждали (Коцюб.). Ще нам не досить болячок від наших мук, від наших ран (Самійл.). Худоби маю подостатком. Усього у мене вдостач, ще й людям помагаю]. Совершенно достаточно, более чем достаточно - задосить. [Торік було садовини задосить. І сього задосить, щоб пізнати, що то інспектор (Свидн.)]. Этого для меня совершенно достаточно - цього мені задосить. -но пищи - досить харчи, (поэтич.) доїжно. -но сна - доліжно. [Чи доїжно, чи доліжно тобі?]. Достаточно кому - буде з кого. [Буде з мене, поки живу, і доброго слова (Шевч.)]. -но для чего - стає, вистачає на що. [Неначе вам дня не стає на ці мелодрами! (Крим.)]. Не достаточно много знать, нужно ещё… - не досить знати багато, ще треба… Ему заплатили -но - йому заплачено досить (подостатком). Этого будет -но - цього виста(р)чить.* * *нареч.2) в знач. сказ. до́сить -
2 достаточно
-
3 достаточно
-
4 довольно
1) доволі, досить, досталь, (полно!) годі, буде. [З нас доволі й цього. Досить уже - всі понаїдалися. Ждала, ждала, та й «годі» сказала. Сам бачитимеш, чи мало тобі цього, чи буде]. Довольно тебе, ему - буде з тебе, буде з його. [Попоїв - і буде з його (Грінч.)]. Довольно об этом - годі (доволі, буде) про це, менше про це;2) вдосталь - см. Достаточно;3) довольно много - багатенько, чимало, чималенько. Довольно холодно - холодненько, похолодно. Довольно долго - довгенько, подовго. Довольно большой - чималий, величенький. Довольно сильный - сильненький. Довольно грубый - грубенький. Довольно твёрдый - тверденький, и т. п.* * *нареч.1) задово́лено, вдово́лено; ра́до -
5 порядочно
1) (достаточно) добре (ум. добренько и добречко, ув. добряче), доволі, доволеньки, досить, чимало, чималенько, чи трохи, геть-то, порядно, багатенько;2) (в порядке) доладно, порядно, статечно, до-пуття, як слід. -но вести себя - поводитися статечно, статкувати.* * *нареч.1) поря́дно2) ( изрядно) чима́ло, до́бре, до́бре-таки́, добря́че, чимале́нько, ге́ть-то; ( достаточно) до́сить, дово́лі; ( в большой степени) ду́же, си́льно; ( в высшей степени) страше́нно3) (хорошо, удовлетворительно) до́бре, непога́но -
6 вволю
досхочу, до-волі, уволю, до-любости; (всласть) всмак; (достаточно) удосталь, уприпуск, уприпуст; (по горло, до отвала) до-нехочу, до-несхочу. [Досхочу розкошував (Гліб.). Пий, їж до-любости. Харчів, скільки хоч, уприпуск дають].* * *нареч.досхочу́, уволю; доне́схочу, доне́хочу; ( вдоволь) удо́сталь, удоста́чу -
7 вдоволь
доволі, вволю, удозвіль, усмак, досить, вдосталь, удостачу, уповні, досхочу, до призволящого. [Всього є вдосталь (удостачу, доволі). Чого, чого, а сього уповні буде! (М. Вовч.)]. Наїстися усмак (досхочу, удозвіль, до призволящого). Насумуватися, наспіватися усмак, уволю].* * *нареч.удо́сталь, удоста́чу, диал. подоста́тком; ( вволю) досхочу́, уво́лю, доне́схочу, доне́хочу; ( достаточно) дово́лі -
8 деликатный
делікатний, (вежливый) ґречний, звичайний, увічливий, чемний, (хрупкий) тендітний. Деликатно - делікатно, ґречно, звичайно, увічливо, чемно, тендітно. Самым деликатным образом - як-найделікатніш(е), як-найзвичайніш(е). Достаточно д-но - делікатненько.* * * -
9 еда
їжа (р. їжі), їда, а специальнее:1) (действие) їдіння, (зап.) їдження, з'їжа (р. з'їжі);2) (яство, пища) їстиво, страва, пожива, потрава, харч (р. -чи и -чу) (ж. и м. р.), (зап.) їдло. [Хліб та вода то козацька їда. У нас велика з'їжа, бо аж вісім ротів. Посвятив піп паски та инше їстиво. Він нашого їдіння не їстиме. Перебірливий на їдло]; (приём пищи) поїдка, попоїжка. [Треба пити лікарство до поїдки (до попоїжки). У нас хліба на одну поїдку буде]. Постоянный позыв к еде (т. н. «едун») - їстівець (р. -тівця), ненасит, ненажир. [Ненажир напав (Ним.)]. Достаточно еды, сытно - доїжно (Ном.).* * *1) ( действие) їда́, ї́жа2) ( пища) ї́жа, їда́, стра́ва, харчі́, -чі́в, харч, -і и -у; диал. їдло́, їсти́во, їство́ -
10 засыпать
заснутьI. засинати, засипати, засипляти, заснути, (о многих) позасинати, позасипати, позасипляти, поснути, об(і)снути, поспатися, (достаточно -нуть) поспатися. [Од маку дитина добре засинає (Звин.). Серед миру я лягаю, тихо засипаю (Куліш). Лягає на землю та й засипляє (Куліш). Промовляє ледве чутно, немов засипляючи (Л. Укр.). Плач-же, серце, плачте, очі, поки не заснули (Шевч.). Встань, козаче, вже поспався, вже твій коник попасався (Пісня). Ніде ні гуку: все навкруг поснуло (Самійл.). Люди обляжуть, обснуть (Сл. Гр.). А нас тут не обікрадуть, як ми поспимось? (Звин.)]. Начать -пать - почати засин[п]ати, (образно) заводити очі. [Тільки почав заводити очі, коли тут щось як стукне в вікно]. -ть крепко - усиплятися, успатися, (о мног.) повсиплятися, обіснути; засинати, заснути, (о мн.) позасинати твердим (міцним) сном. [Люди саме повсиплялися добре. А мати заснула твердим сном і не почула, як я вийшла з хати]. Заснувший - заснулий, (о мн.) поснулі.II. Засыпать, засыпать - засипати, засипати, (-сиплю, -плеш и -пеш), присипати, присипати, закидати, закидати, (землею) засувати, засунути, загортати, загорнути, (о мног.) позасипати позасипувати, позакидати и т. д. що чим [Поховали; засипали домовину (Г. Барв.). Його житло засипле з неба сірка (Куліш). В кінці поля єсть тополя, могила під нею, - там Івася присипали сирою землею (Рудан.). Справжня просвіта має ту безодню закидати (Єфр.). Усі ями в земляній долівці позасипувано (Грінч.). Викопали деревину, пересадили, а яму не засунули (Звиног.). Викопали яму, вкинули туди вішалника і загорнули (Звиног.)]. -ть снегом, песком и т. п. (слегка) - запорошувати, запорошити, (сильно) заносити, занести, забуртити. [Се самум, що заносить піском і великі, спокійні озера (Л. Укр.). Вікна забуртило снігом - нічого не видно (Мнж.)]. -ть рану чем-либо - за[при]сипати, за[при]сипати, затоптувати, затоптати, затрушувати, затрусити рану (виразку) чим. [Треба виразку затоптати синім камінцем (Богодухів). Як де попріло, - затрушують гречаним борошном (Грінч. II)]. -ть щебнем для сухости - вигрузити, висипати грузом. [Вигрузили перед хатою, то як тепер гарно, сухо (Сквирщина)]. -пать хворост чем-либо сыпучим при постройке плотины - засипати, сипцю давати. [Сипцю не дав греблі, а загатив тільки хворостом (Сл. Гр.)]. Засыпанный - засипаний, (землёю) засунений, загорнений, (слегка) запорошений, (сильно) занесений; (о ране) засипаний, затоптаний, затрушений; (щебнем) вигружений.* * *I несов.; сов. - засн`утьзасипа́ти и засина́ти, засну́ти и мног. позасипа́ти и позасина́ти; несов. засиплятиII несов.; сов. - зас`ыпать1) засипа́ти, заси́пати, -плю, -плеш и мног. позасипа́ти; ( вопросами) закида́ти, заки́дати; (посыпая чём-л.) затру́шувати, затрусити, -трушу́, -тру́сиш и мног. позатру́шувати2) (сов.: начать сыпать) поча́ти си́пати -
11 изобилие
чего ряснота, рясота чого, розкішшя, розкіш (-коши), при[до]вілля, призвіл (- волу) у чому, (полнота) щерть, повня, повнява у чому, чого, (достаток) достача, достаток (- тку), обычно во мн. достатки (-ків) в чому чого, (довольство) догода в чому; срвн. Обилие, Избыток. [Моїм багатством я втішався і повнею моєю веселився (Кн. Іова). І на полі у тебе буде повня (Кн. Іова). Там рясота така, що гілля підпирай (Кам. п.)]. В -лии что - уповні, удозвіль, здобіль чого. [Удозвіль хліба (Звин.). Всього в мене здобіль; скриня як налита (Г. Барв.)]. Иметь в -лии что, чего - мати удозвіль, здобіль чого, (достаточно) удостач, удосталь чого. В -лии (обильно) - рясно; в таком -лии (так обильно) - так рясно. [Співець тужливих переживаннів, яких рясно доводиться зазнавати серед нашої буденщини (Єфр.)]. Жить в -лии - жити в розкошах, в довіллі, в привіллі, гойно. -лие плодов земных - ряснота овощ[ч]ів земних (на овощ[ч]і земні), розкішшя, довілля в овочах земних или уповні, удозвіль овочів земних. Рог -лия - ріг достатку (достатків). [Вони були для мене тим рогом достатків, з якого сипалися на мене всякі раювання (Кон.)].* * *1) ( множество) вели́ка (величе́зна) кі́лькість (-кості), числе́нність, -ності, си́ла, ( избыток) доста́ток, -тку, диал. зби́тки, -ків, по́вня, (об урожае плодов и перен.) ряснота́ и рясно́та, рясо́та́, ря́сність, (о буйном росте и перен.) буя́нняв \изобилие лии — удо́сталь, удоста́чу, у доста́тку, ( обильно) ря́сно, ще́дро, щедро́тно
-
12 искушаться
искуситься1) (испытываться) випробовуватися, випробуватися, бути випробуваним, спитуватися, вивірятися, вивіритися, бути вивіреним. Золото огнём -тся - золото на огні випробовується;2) (навыкать, натореть в чём) досвідчатися, досвідчитися чого, звіряти, звірити що, (упражняться) управлятися, навправлятися в чому, наламатися на що, до чого. В этом деле достаточно -сился - цю справу доволі звірив, для цієї справи набрався досвіду доволі; мастак (набив руку) до цього діла. -сился в казуистике - навправлявся, випробувався в казуїстиці. -шаются в обходах закона - досвідчаються, як закон обминати. В чтении и толковании весьма -сился (весьма -шён) - читати й тлумачити (толкувати) умілець (мистець, мастак) чималий;3) (подвергаться искушению) спокушуватися, спокушатися, спокуситися, бути спокушеним, підкуш(ув)атися, підкуситися, скушатися, скуситися. Искусившийся -1) см. Искушённый;2) (в чём: навыкнувший) досвідчений, вправний, напрактикований на и в чому.* * *несов.; сов. - искус`иться1) ( соблазняться) спокуша́тися, спокуси́тися, -кушу́ся, -ку́сишся; (несов.: испытываться) випробо́вуватися, -бо́вується, випро́буватися, -бується2) (сов.: стать искусным в чём-л.) набра́тися (-беру́ся, -бере́шся) до́свіду, набу́ти (-бу́ду, -бу́деш) до́свіду, навправля́тися -
13 кончено
предик.1) (о прекращении, окончании чего-л.) кі́нчено, скі́нчено, закі́нчено2) (довольно, достаточно) кіне́ць, го́ді, бу́де; край -
14 небезобидный
досить (доволі, трохи) образливий, небезкривдний.* * *1) ( достаточно обидный) [до́сить] обра́зливий; кри́вдний, небезкри́вдний\небезобидныйое выраже́ние — [до́сить] обра́зливий ви́слів (ви́раз)
\небезобидныйый челове́к — небезкри́вдна люди́на
2) см. небезвредный -
15 небезызвестный
-
16 пища
їжа, їда, харч (ж. и м. р.) (-чи и -чу), пожива, покорм, корм, (варёная) страва, потрава, варево. [Марево - не варево, не нагодує]. Годный в -щу - їдний, їсті[о]вний, їдомий, їдимий. Невареная -ща - сирова харч. Мясная -ща - м'ясна їжа, м'ясиво. Скоромная -ща - скоромна їжа, скором, (-му), скоромина. Постная -ща - пісна їжа, піснина. [Скором - не сором. Прощай, скоромино, здрастуй, піснино]. Достаточно -щи - (до)їжно, в'їжно. [Хоч не їжно, так уліжно]. Отсутствие, неимение -щи - без'їжжя. Жить на -ще св. Антония - жити харчею св. Антонія. [А може загуде ще краще віщий спів з харчів Антонія святого (Самійл.)]. Не принимать никакой -щи - анічогісінько не їсти, не заживати ніякої їжі. Знание - пища для души - знання - покорм (пожива) для душі. Духовная -ща - духовий покорм. Дать -щу злословию - подати привід до пащекування, на поговір набиватися.* * *1) ї́жа; (то, что едят) пожи́ва, по́корм, -у и поко́рм; ( съестные припасы) харчі́, -чі́в, харч, -і (ж.) и -у (м.); ( еда) їда́, диал. ї́дло́, їсти́во; ( кушанье) стра́ва2) перен. пожи́ва; пожи́вок -
17 порядочный
1) (о предметах: по величине и друг. кач.) порядний, путній, путящий, доладній, нічогенький, годящий, гарненький, добрий, добрячий; (только по величине) чималий, спорий. -ная сумма - грубі гроші;2) (в социальной и моральной оценке) порядний, статечний, статочний, статковитий, статний, статній, пристойний, людяний, людський, гарний, путній, путящий. [В людяного шинкаря і в корчмі краще (Свид.)]. -ный сын - батьків син. -ное дитя - отецька дитина.* * *1) поря́дний2) (изрядный, значительный) чима́лий и чимали́й, чимале́нький, неаби́який; ( большой) вели́кий, до́брий, добря́чий, диал. спо́рий; ( стоящий) пу́тній, путя́щий; ( ужасный) страше́нний3) (недурной, достаточно хороший) непога́ний, га́рний, до́брий, хоро́ший4) ( принадлежащий к дворянским слоям общества) шляхе́тний, благоро́дний -
18 препорядочно
нареч.1) чима́ло; чимале́нько; ( достаточно) до́сить, дово́лі; ( порядком) до́бре-таки, ге́ть-то; ( довольно много) ду́же бага́то, страше́нно бага́то2) ( очень хорошо) ду́же (цілко́м) до́бре; ( весьма удовлетворительно) до́сить до́бре, непога́но -
19 удобно
1) нареч. зру́чно; вигі́дно2) (в знач. сказ.: достаточно удобства) зру́чно, вигі́дно3) (в знач. сказ.: подходяще) зру́чно; ( выгодно) ви́гідно4) (в знач. сказ.: уместно, прилично) зру́чно -
20 хватать
I1) ( схватывать) хапа́ти, схо́плювати, редко хвата́ти; диал. порива́ти\хватать — во́здух хапа́ти пові́тря; хвата́ет
за ду́шу (за се́рдце) — бере́ (хапа́є) за ду́шу (за се́рце); звору́шує, розчу́лює
2) ( достигать) сяга́тиII безл.; несов.; сов. - хват`ить\хватать с не́ба звёзды — перен. зірки́ (зо́рі) з не́ба зніма́ти (здійма́ти, хапа́ти)
вистача́ти, ви́стачити, става́ти, ста́ти; вистава́ти, ви́стати, сов. ста́чити; ( с отрицанием) бракува́ти; диал. вистарча́ти, ви́старчити, сяга́ти, сягну́ти; хва́тит; ( достаточно) до́сить, ви́стачитьс меня́ хва́тит — з ме́не до́сить (ви́стачить); (будет, пора прекратить) го́ді, до́сить, бу́де; не хвата́ет
слов — слів нема́є (не стає́, не вистача́є, браку́є)
не — хвати́ло
терпе́ния — не ста́ло сил терпі́ти; хва́тит
ума́ — ро́зуму не забра́кне
э́того ещё не хвата́ло! — ще цього́ бракува́ло (не вистача́ло)!
э́того — хва́тит
на всех — цього́ ви́стачить (ста́не) на всіх
См. также в других словарях:
достаточно — См … Словарь синонимов
ДОСТАТОЧНО — [шн]. 1. нареч. к достаточный в 1 знач. 2. в знач. сказуемого, кого чего. Довольно, имеется в достаточном количестве. У нас достаточно средств. 3. В знач. приказания, предложения: больше не надо, довольно (разг.). Достаточно! замолчите! Толковый… … Толковый словарь Ушакова
достаточно — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
достаточно — нар., употр. очень часто 1. Если вы достаточно хорошо знаете что либо, значит, вы знаете это в значительной степени. Когда то он изучал физику достаточно глубоко. 2. Достаточно означает столько, сколько нужно или необходимо для чего либо. Он… … Толковый словарь Дмитриева
достаточно — I. ДОСТАТОЧНО ДОСТАТОЧНО, довольно ДОСТАТОЧНО, довольно, хватит, разг. хватает II. достаточно … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
достаточно — доста/точно Парень оказался достаточно крепким и сильным … Правописание трудных наречий
Достаточно времени для любви — Time Enough for Love Жанр: Роман Автор: Хайнлайн, Роберт Энсон Язык оригинала: английский Публикация … Википедия
достаточно обоснованный — прил., кол во синонимов: 1 • небезосновательный (5) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
достаточно влажный — достаточно влажный … Орфографический словарь-справочник
достаточно выраженный — достаточно выраженный … Орфографический словарь-справочник
достаточно выразительный — достаточно выразительный … Орфографический словарь-справочник