кушанье

кушанье) холодець (р. -дцю), холодник, холодний борщ. [Треба сьогодні зробити холодний борщ з раками].

* * *

кушанье из яиц молока и муки) борошниста яєчня, яєчне печиво.

* * *

кушанье) ковтуни (-нів), вареники (-ків) з м'ясом.

* * *

1) блюдо, таріль (р. -ля). [Таріль точений];

2) (кушанье) страва, потрава, наїдок. [Яка приправа, така й потрава. Наїдків та напоїв було трохи (Неч.-Лев.)].

* * *

1) блю́до, тарі́ль, -ре́ля, полу́мисок, -ска

2) ( кушанье) стра́ва, потра́ва

подать подавати, подати, давати, дати кому що; (кушанье) (по)давати, (по)дати, видавати, видати, ставити, поставити кому що. [Подав милостиню. Хто рано встає, тому бог дає. Вона видала панам вечерю (Коцюб.). Поставили їм сметани]. Подай (ка), подайте (ка) сюда - подай (лишень), подайте (лишень) сюди, ке, кете сюди. -вать обед - давати обідати. - дать кушанье на стол - подати (поставити) страву на стіл. -дай сюда лодку - давай сюди човна. -дать голос - о(б)зиватися, обізватися (до кого), датися чути. -дать голос за кого-л. - подавати, подати голос на (за) кого, голосувати на (за) кого, віддавати, віддати голос кому. - дать мысль - подати думку. -дать весть о себе - (по)дати (з)вістку про себе. -дать жалобу на кого - подавати, подати скаргу на кого, прискаржувати, прискаржити кого, жалітися, пожалітися на кого. [Подав у суд скаргу на нього. Прискаржив мене за рабунок (Франко)]. -вать ко взысканию - закладати, заложити позов кому. -вать прошение о чём - подавати прохання про що (за що). -дать надежду - (по)давати, (по)дати надію кому на що, робити, зробити надію кому на що. [І дітям не робимо надії на кращу долю (Франко)]. Он -даёт большие надежды - він подає великі надії. -вать кому ложные надежды - подавати марні надії, надіями манити кого. -вать руку - (по)давати, (по)дати руку кому, (здороваться за руку) ручкатися, поручкатися, рукатися, порукатися з ким. [І шапки не зняв, і руки не дав. У нас не було тієї моди, щоб ручкатися]. -дать кому руку помощи - підложити руку під кого. [Були такі люди, що й тут підложили-б свої руки під великого Кобзаря (Куліш)]. -дать помощь - см. Оказывать помощь. Рукой -дать - тільки що не видко, як палицею докинути. [Чоловікові додому тільки що не видко]. -дать совет - (по)давати, (по)дати раду, пораду кому (посоветовать) радити, порадити, раяти, пораяти кого, но кому що, нараяти кому що. [Нема кому порадоньки дати (Шевч.)]. -дать пример - привід дати, призвід показати кому. [Як ви дасте привід, то й инші зроблять те саме]. -вать повод - см. Повод. -вать о здравии, за упокой - (по)давати, (по)дати на часточку за кого. -вать что-л. в какую-л. сторону - посувати, посунути що в який бік. Поданный - поданий. Обед -дан - обід на столі.

* * *

несов.; сов. - под`ать

подбелить підбілювати, підбілити, (о мног.) попідбілювати кого, що; (молоком или сметаной кушанье) забілювати, забілити що. Подбелённый - підбілений; забілений.

* * *

несов.; сов. - подбел`ить

1) підбі́лювати, підбіли́ти и попідбі́лювати

2) (кушанье - молоком, сметаной) забі́лювати, забіли́ти

1) (кушанье) биток;

2) (яйцо) моцак;

3) см. Битка.

* * *

см. битки

упріти, спітніти, удушніти. [Біг, аж упрів]. Взопрелый - упрілий, спітнілий, удушнілий.

* * *

1) ( вспотеть) упрі́ти, мног. попрі́ти, повпріва́ти

2) ( о кушанье) упрі́ти, мног. попрі́ти

1) (кушанье) вінегрета (ж. р.) ґодзя;

2) (ирон.) мішанина.

* * *

-ся, выжарить, -ся

1) (о жире) висмажувати, -ся, висмажити, -ся;

2) випалювати, -ся, випалити, -ся, вижарювати, -ся, вижарити, -ся. [Горщик смердить, постав в огонь, хай вижариться].

* * *

несов.; сов. - в`ыжарить

1) (краска) синь (р. -ни), синява;

2) (гриб Agaricus violaceus) синюха, синяк;

3) бот. - сокирки, польові сокирки, комарові носики, черевички;

4) (род копчика) кібець (р. кібця), голуб'ятник;

5) см. Голбец. Голубцы (кушанье) - голубці (р. -ців).

* * *

1) см. голубок 1)

2) ( род ястреба) голуб'я́тник

1) сум'яття́, заміша́ння; завару́ха; бу́ча, веремі́я; ( отсувствие ясности и порядка) безла́ддя, бе́злад, -у

2) ( кушанье из муки) за́тірка

и Заправа

1) (действ. от Заправлять): а) за[у]правляння, заправа, засування чого; б) орудування, керування ким, чим, верховодження ким и над ким; в) заправляння, засмачування, заправа, затовкування, затирання, заминання, забілювання, засмажування чого чим; г и д) заправа (Оттенки см. Заправлять);

2) (чем заправляют кушанье) заправа, (толчен. сало с растёрт. пшеном) затірка, затовчка, (пережар. мука на жиру) засмажка;

3) заправка (перен.: известн. привычки, направление) - заправка, направка (Номис), виправка, вимуштрівля, завича, постава, задмух (-ху). Человек с запорожской -кой - чоловік запорозької направки, виправки, по-запорозькому виправлений, вимуштруваний, поставлений. С воровской -кой - злодійського задмуху (Франко).

* * *

1) запра́влення, (неоконч. д.) заправля́ння

2) запра́ва; за́смачка; за́товка; за́смажка; за́кришка

1) (предш. день) переддень (-д(о)дня), передодень (-додня) чого. [Був передодень великого свята (О. Лев.)]. -нун Рождества (рождественский сочельник) - багатий вечір, багат-вечір, свят-вечір, багата кутя. -нун Крещения (крещенский сочельник) - голодна кутя. -нун нового года - щедрий вечір; Меланка (-ка) и меланки (-нок). -нун Пасхи - великодна субота. -нун Троицына дня - клечальна субота. На -нуне чего - напередодні, в переддень чого, день перед чим. [Напередодні свят. В переддень великого іспиту (Стебн.). Це було день перед святами (Крим.)]. На -не выборов, переговоров - напередодні виборів, пересправ (переговорів). [Напередодні польсько-литовських переговорів (Пр. Пр.)]. На -не Рождества - напередодні Різдва, день перед Різдвом, на багатий вечір, на багату кутю;

2) (кутья по усопшем) коливо (-ва). [Почали обносити коливо - покійника поминати (Сл. Ум.)];

3) (молитв. поминание усопш.) помин (-ну), помини (-нів), поминки (-нок), парастас (- су); (угощение на помин) поминки, помини. Канун да ладан! - хай живим довге життя, а приставшим душам царство небесне!;

4) (молебен, панихида) молебень (-бня), панахида; см. Молебен, Панихида;

5) (мёд, пиво, сварен. к празднику или на память усопш.) мед, пиво на храм, канун (-ну). [Пішов по канун, та там і втонув (Номис)]. -ны справлять - варити мед, пиво на храм. За чужими -нами своих покойников (родителей) поминать - чужими пирогами свого батька поминати (Приказка).

* * *

1) (любитель) картопельник, барабольник, бульбоїд, бульбожер;

2) (продавец, огородник) картопельник;

3) (кушанье) картопляник (-ка);

4) (огород, поле под картофелем) - картоплище, картоплиця, картопляник (-ну), картоплисько, бараболисько, бараболнисько (-ська);

5) (ботва) картоплиння.

* * *

1) (излюбленный, дорогой) улюблений, люблений, укоханий, коханий, любий, уподі[о]бний. [Заграв свою улюблену пісню (Крим.). Уважав М. Вовчка за любленого в народі письменника (Грінч.). Пан-отченьку ти наш коханий! (Куліш). Чи я в батька не кохана була? (Пісня)]. -мый автор, -мое произведенне - улюблений, уподі[о]бний автор, твір. [Своїх уподобних авторів узяла з собою (Н.-Лев.)]. -мое чтение - улюблене читання. - мый вождь - улюблений проводир. -мое занятие, дело - улюблена, люба робота. -мое блюдо, кушанье - улюблена страва, їжа. -мая лошадь - улюблений кінь. -мое дитя - кохана (люба) дитина; найулюбленіша дитина. Самый -мый - найулюбленіший, найукоханіший, найулюблений, найлюбіший, наймиліший. [З своєю найулюбленішою лялькою (Грінч.). Найулюблена дитина (Вороний). Се була його найлюбіша робота (Стефаник)]. -мая трава (росянка), бот. Drosera rotundifolia L. - росичка круглолиста, росянка;

2) (возлюбленный, милый) коханий, укоханий, милий, любий, люблений, (возлюбленная) кохана, люба (-бої и -би), мила, люблена, (сущ.) любко, любчик, коханок (-нка), кохана людина. [Прощатись прийшов я, кохана, з тобою (Л. Укр.). Силкувалася виправдати вкохану людину бідолашна дівчина (Грінч.). Жінка суджена, а кума люблена (Приказка). Та вже мені не стояти із моїм коханком (Пісня)].

* * *

1) прич. лю́бий; коха́ний

2) (в знач. прил.: излюбленный) улю́блений; ( милый) лю́бий, ми́лий; ( возлюбленный) коха́ний

3) в знач. сущ. лю́бий, -ого, ми́лий, коха́ний

1) морск. - перше судно (після флагманського);

2) (пляска) матльота (-ти);

3) (кушанье) матльота (-ти).

* * *

молочний. -ный цвет - молочний колір (-льору). -ная корова, -ный скот - молочна (молочлива, дійна) корова, худоба. [Корівка молочна (Г. Барв.). Худоби дійної у його безліч (Крим.)]. -ные продукты - молочні продукти, (дойво) дійво, дійливо, набіл (- лу), збір (р. збору), корівне (-ного). [Орисю заставила начиння мити, а сама справлялася коло дійва (Свидн.). Я коло дійлива ходила (Г. Барв.). Збір поганий, бо молока мало (Зміївщ.). Вареників!.. Моя дитино, нема корівного, нема сину (Г. Барв.)]. -ная каша, -ный суп - молочна каша, молочний суп. [Молочна каша упріла (Рудч.)]. -ное (кушанье) - молочне (-ного), молочина. -ный телёнок, поросёнок - молочне теля(тко), порося(тко), молочняк (-ка). -ная лихорадка - молочниця. -ный брат - молочний брат. -ные зубы - молочні зуби.

* * *

1) (о кушанье) наварний, добре уварений, (жирный) ситий;

2) см. Наварной.

* * *