-
1 пища
їжа, їда, харч (ж. и м. р.) (-чи и -чу), пожива, покорм, корм, (варёная) страва, потрава, варево. [Марево - не варево, не нагодує]. Годный в -щу - їдний, їсті[о]вний, їдомий, їдимий. Невареная -ща - сирова харч. Мясная -ща - м'ясна їжа, м'ясиво. Скоромная -ща - скоромна їжа, скором, (-му), скоромина. Постная -ща - пісна їжа, піснина. [Скором - не сором. Прощай, скоромино, здрастуй, піснино]. Достаточно -щи - (до)їжно, в'їжно. [Хоч не їжно, так уліжно]. Отсутствие, неимение -щи - без'їжжя. Жить на -ще св. Антония - жити харчею св. Антонія. [А може загуде ще краще віщий спів з харчів Антонія святого (Самійл.)]. Не принимать никакой -щи - анічогісінько не їсти, не заживати ніякої їжі. Знание - пища для души - знання - покорм (пожива) для душі. Духовная -ща - духовий покорм. Дать -щу злословию - подати привід до пащекування, на поговір набиватися.* * *1) ї́жа; (то, что едят) пожи́ва, по́корм, -у и поко́рм; ( съестные припасы) харчі́, -чі́в, харч, -і (ж.) и -у (м.); ( еда) їда́, диал. ї́дло́, їсти́во; ( кушанье) стра́ва2) перен. пожи́ва; пожи́вок -
2 пищание
пища́ння -
3 еда
їжа (р. їжі), їда, а специальнее:1) (действие) їдіння, (зап.) їдження, з'їжа (р. з'їжі);2) (яство, пища) їстиво, страва, пожива, потрава, харч (р. -чи и -чу) (ж. и м. р.), (зап.) їдло. [Хліб та вода то козацька їда. У нас велика з'їжа, бо аж вісім ротів. Посвятив піп паски та инше їстиво. Він нашого їдіння не їстиме. Перебірливий на їдло]; (приём пищи) поїдка, попоїжка. [Треба пити лікарство до поїдки (до попоїжки). У нас хліба на одну поїдку буде]. Постоянный позыв к еде (т. н. «едун») - їстівець (р. -тівця), ненасит, ненажир. [Ненажир напав (Ним.)]. Достаточно еды, сытно - доїжно (Ном.).* * *1) ( действие) їда́, ї́жа2) ( пища) ї́жа, їда́, стра́ва, харчі́, -чі́в, харч, -і и -у; диал. їдло́, їсти́во, їство́ -
4 корм
1) (для людей и животн.) корм, покорм, прокорм (-му), (питание) пожива, поживок (- вку), поживність (-ности), (кормля) годівля, (преим. о людях: продовольствие) харч (-чи, ж. р. и редко -чу, м. р.), харчі (-чів), (пища) їжа; (фураж: солома, трава, сено) паша, (зерновой) обрік (-року), (на зиму для скота) зимівля; (для плотоядных животных ещё) жир (-ру), (для зверей) звіроядина. [Нещасному вовкові не послав бог корму (Рудч.). Мусить пташка малесенька дбати, де-б під снігом поживку шукати (Л. Укр.). Подивіться, чи там є собакам яка харч (Звин.). Я ще не тобі на жир (Рудан.)]. Подножный корм - паша, випас (-су). Пускать на подножный корм - пускати на пашу, на попасання, на попас;2) (действие) - см. Кормление 1;3) (стар.: прокормление) харчування, прохарчування, годівля, кормівля; (содержание) удержання, утримання, (вм. жалованья) годівля. Посадить кого на корм - посадити кого на годівлю, настановити кого на поживну посаду; срвн. Кормление 2.* * *1) ( для животных) корм, -у2) (пища для людей, продовольствие) харчі́, -чі́в, харч, -і и -у3) ( действие) годува́ння, годі́вля; годува́ння; харчува́ння -
5 питание
1) (процесс) годування, харчування, живлення, поживління;2) (пища) поживок, споживок (-живку), пожиток, заживок, зажив (-иву), пожива. Плохое -ние - недостатнє харчування (живлення). Усиленное -ние - збільшене (підсилене) харчування (живлення).* * *1) ( действие) харчува́ння; годува́ння; жи́влення; постача́ння2) (то, чем питаются, питают) харчува́ння; (еда, пища) ї́жа, їда́, пожи́ва, по́корм, -у и поко́рм, харчі́, -чі́в, харч, -і (ж.) и -у (м.); диал. ї́дло́, їсти́во; (то, что подают для еды) сті́л, род. п. сто́ла и сто́лу; ( диета) діє́та3) (энергия, материал спец.; перен.) жи́влення -
6 пропитание
1) (кого) прогодування, прохарчування, проконтентування кого;2) (пища) (с)поживок (-вку), (с)пожиток (-тку), харч (-чу и -чи). [Рибу я спродував людям, а то й собі на споживок ішла (М. Вовч.). Дасть Бог день, дасть і пожиток (Ном.)]. -ние даваемое из милости - ласкавий хліб. [Колись багатир був, а тепер на ласкавому хлібі у свата живе]. Снискивать -ние - заробляти на хліб, заробляти (здобувати) шматок хліба (насущник). [Він кривавицею здобува той насущник (Сим.)]. Давать -ние кому; см. I. Пропитывать кого.* * *1) ( действие) см. прокормление -
7 варево
-
8 горячее
-чая еда) гаряча страва (потрава).* * *(в знач. сущ.: горячая пища) гаря́че, -ого; гаря́ча стра́ва -
9 злак
зело, зілля, (один) зелина, (слав.) злак; (овощи) городина. [І град стане зілля ваші в нивах побивати (Руданськ.) Радуйся, земле, не повитая квітчастим злаком (Шевч.)]. -ки, бот. - зела (р. зіл). Хлебные -ки - хліб (-бу), хліба (-бів), пашня, пашниця.* * *1) бот. злак; -ки мн. зла́ки, -ків2) ( травянистые растения как пища) зі́лля, уменьш.-ласк. зі́ллячко; поэз. зело́ -
10 каша
1) каша, (жидкая кашица) куліш (-лешу), (насм.) кандьор (-ру), (запечен. с маслом и яйцами или лапшою) бабка. -ша гречневая, пшённая, ячневая, манная - каша гречана, пшоняна, ячна, манна. Густая -ша детей не разгонит - гуща дітей не розжене (Приказка). - ша - разгоня наша - каша - розгониха наша (Номис). Борщ да -ша - пища наша - хліб та вода - козацька їда (Приказка). Сапог -ши просит - чобіт їсти просить; чобіт зуби вищирив. У него -ша в голове - в нього лемішка (каша) в голові, та ще й без олії. Заварить -шу (о ссоре, скандале и т. п.) - зчинити бучу, колотнечу, закрутити лемішку, наварити доброї каші. Заварилась у них -ша (иноск.) - зчинилась у їх колотнеча; заклекотіло у їх, як у кашнику. Большая -ша заварилась у них - крута каша у їх варитьса. Из-за пустяков такую - шу заварили - за онучу збили бучу (Приказка); за масляні вишкварки завелися (Приказка). Вы -шу заварили, а нам приходится расхлёбывать - ви кашу заварили, а ми мусимо їсти; ваша розчина, а нам місити; слюсар прокрався, а коваля покарано; хто їв яблука, а кому - оскома (Приказки);2) бот. Achillea Millefolium L. - деревій (-вію), кривавник (-ка и -ку), серпоріз (-зу).* * *ка́ша -
11 мучной
борошняний, борошенний, мучний. -ной лабаз - борошенна комора, борошенний склеп. -ная пища - борошняна їжа. -ной куль - мішок із борошном. -ные отруби - борошняні висівки. -ной отвар - піспа. -ная моль, энтом. Tinea lactiella - міль (р. моля) борошенний. -ной хрущак, энтом. Tenebrio molitor L. - борошняк-мірошник. -ной хрущ, энтом. Melolontha fullo - липник, липняк (-ка). -ное дерево, бот. Crataegus aria - хліб- дерево, хлібне дерево.* * *борошня́ний, бороше́нний, мучни́й -
12 мясной
м'ясний, м'ясовий. [Лізу, лізу по залізу на м'ясову гору (загадка: конь) (Чуб. I)]. -ная лавка - різниця. -ные ряды - різниці (-ниць). [Пристав мов собака до різниць (Номис)]. -ная пища - м'ясна їжа, м'ясиво. Я до -ной пищи не большой охотник - я до м'ясива не дуже ласий. -ное блюдо - м'ясна страва, (жаркое) печеня. -ной цвет - м'ясний (м'ясовий) колір темно-червоний колір (-льору).* * *м'ясни́й -
13 нездоровый
1) (больной) нездоровий, слабий, х(в)орий, недужий. [А хоч рана й загоїлась, - він… нездоров (Франко)]. Быть -вым - нездужати, бути слабим (х(в)орим). [Він і фізично ще трохи нездужав (Виннич.)];2) (слабый) нездоровий, кволий, млявий, (хилый) хирий, хирний, хирявий. [Хирне, мляве та кволе покоління інтелігенції (Крим.)];3) (вредный для здоровья) нездоровий, непожиточний, шкідливий, вадливий; (неполезный) непожиточний; (о воде) нездоровий, негожий. -вый климат - нездоровий (шкідливий, вадливий) клімат, нездорове (шкідливе, вадливе) підсоння, (воздух) -ве повітря. -вая местность - нездорова місцевість. -вая пища - нездорова (непожиточна) їжа;4) (перен.: болезненный) нездоровий, х(в)оробливий, болісний. -вое любопытство - нездорова (х(в)ороблива) цікавість. -вое явление - х(в)оробливе явище.* * *нездоро́вий; ( больной) хво́рий, слаби́й, неду́жий -
14 писк
писк, пискнява, (продолж.) пискотнява, пищання.* * *писк, -у, пища́ння -
15 пискание
пискання, пищання, пікання.* * *пища́ння -
16 пискать
пискнуть пискати, писнути, (тонк. голоском) пікати, пікнути. [Мовчи, ані писни. Курча в яйці піка].* * *пища́ти -
17 пищаль
1) пищаль, самопал, рушниця;2) см. Пищалка;3) (у колёсников для обтачивания ступиц) писак (-ка).* * *воен., ист.пища́ль, -лі -
18 пищальний
воен., ист.пища́льник -
19 пищальный
пищальний, самопальний.* * *воен., ист.пища́льний -
20 пищать
пищати, пискати, пискотіти, (тонким голосом) пікати; см. Пискать.* * *несов.; сов. - п`искнутьпища́ти, пи́скнути; (преим. о птенцах) ця́пати, ця́пнути, несов. ці́пкати
- 1
- 2
См. также в других словарях:
пища́ль — пищаль, и … Русское словесное ударение
ПИЩА — жен. все, что служит для питанья, что питает; снедь, яство, еда, все съедомое, брашно, харч, харчи, корм, сыть, выть, все питательное. Пища хищного зверя: кровь и мясо; пища травоядного: растенья, плоды. Пища растений: вода и частицы орудного и… … Толковый словарь Даля
пища — Кушанье, снедь, еда, брашно, яства (множ. ч.), стол, харчи (харч), хлеб, хлеба, продовольствие, провизия, провиант, съедобное, съестные припасы, пищевое вещество, продукт потребления; лакомство, сласть, амврозия (). Заработать на хлеб. Тут тебе… … Словарь синонимов
ПИЩА — ПИЩА, пищи, мн. нет, жен. (книжн.). 1. То, что едят и пьют с целью насыщения, что служит для питания. Здоровая пища. Сытная пища. Легкая пища (легко перевариваемая). Жмыхи идут в пищу скоту. «Грибки, оказалось, были сносною пищей.» Пришвин. ||… … Толковый словарь Ушакова
ПИЩА — ПИЩА, и, жен. 1. То, что едят, чем питаются. Вкусная п. Здоровая п. Щи да каша п. наша (погов.). 2. перен., для чего. То, что является материалом для какой н. деятельности, источником для чего н. (книжн.). П. для ума, размышлений. Дать пищу для… … Толковый словарь Ожегова
ПИЩА — богов. 1. Разг. О чём л. очень вкусном. 2. Жарг. арм. О гречневой каше. Максимов, 315. Райская пища. Разг. Одобр. О чём л. Очень вкусном. БМС 1998, 448. Сидеть на пище святого Антония. Книжн. Голодать. ФСРЯ, 321; БМС 1998, 448; СПП 2001, 61; ДП,… … Большой словарь русских поговорок
пища — ПИЩА, питание, пропитание, съестное, устар., спец. стол, устар., разг. сниж. харч, устар., разг. сниж. харчи, устар., разг. хлеб, разг. еда, разг. снедь, разг. сниж., груб. или шутл. жратва, разг. сниж. жрачка, разг. сниж. кормежка, разг.… … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
ПИЩА — совокупность неорганических и органических веществ, получаемых животными и человеком из окружающей среды и используемых ими для построения и возобновления тканей, поддержания жизнедеятельности и восполнения расходуемой энергии. В зависимости от… … Большой Энциклопедический словарь
ПИЩА — ПИЩА, комплекс веществ, необходимых для поддержания жизни и продолжения роста организма. Важными составными частями пищи человека являются БЕЛКИ, ЖИРЫ, УГЛЕВОДЫ, МИНЕРАЛЫ и ВИТАМИНЫ. см. также ПИЩЕВАЯ ЦЕПЬ … Научно-технический энциклопедический словарь
пища — — [http://www.eionet.europa.eu/gemet/alphabetic?langcode=en] EN food A material that can be ingested and utilized by the organism as a source of nutrition and energy. (Source: MGH) [http://www.eionet.europa.eu/gemet/alphabetic?langcode=en]… … Справочник технического переводчика
пища — ПИЩ|А (724), Ѣ (А) с. 1.Пища, еда: аште бо насытилъсѧ ѥси пиштею накърми альчьнааго. Изб 1076, 19 об.; пищю въ мѣрѹ приимаше. (τροφῇ) ЖФСт к. XII, 41; да имѣють слѹгѹ ѥдиного… и таковыи слѹга на принесениѥ пища. УСт к. XII, 243; имѹще же пищю и… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
