-
21 приводить
привести и привесть1) приводити, привести, припроваджувати, припровадити, (во множ.) поприводити, поприпроваджувати кого куди, до кого, до чого. [Приводить він до того дерева вовків (Рудч.). Узяв її старий жовнір за білую руку, припровадив Каньовському на велику муку (Гр.)]. -ведите его ко мне - приведіть його до мене. Если откажется, силою -ведите его сюда - якщо відмовиться, то силою припровадьте його сюди;2) доводити, довести, призводити, призвести, приводити, привести до чого, справляти, справити, спроваджувати, спровадити, (являться причиной, содействовать) спричинюватися, спричинитися до чого. [Який добрий у Київі був ґрунт для громадських організацій і як він справляв їх до національного питання, бачимо з того, що… (Єфр.)]. -водить (-вести) дело к концу, к окончанию - доводити (довести) справу до кінця, до краю. Всё это -водит к тому, что… - все це доводить (при(з)водить, спричинюється) до того, що… [Безупинна праця важка та хатнє лихо за останні роки призвели до того, що давня та слабість знов повернула (Єфр.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду, привівши до того, що люди почали перебирати старі кривди (Грінч.)]. Одинаковые причины всегда -водят к одинаковым следствиям - однакові причини призводять завжди до однакових і наслідків (Єфр.)]. -водить к недоразумениям, к нежелательным последствиям - доводити (довести), призводити (призвести) до непорозуміннів, до небажаних наслідків. [Коцюбинський давав такі иноді вказівки, які доводили потім до явних непорозуміннів (Єфр.)]. -вести к моральному падению, к погибели, к тюрьме - призвести до морального занепаду, довести до погибели, завести в погибель, до тюрми. [Гляди тільки, щоб тебе сі думки не завели у погибель (Квітка). Всі ті в його житті події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.)]. -вести к мысли, к предположению кого - навернути кого на думку, на гадку. Это -вело меня к твердому убеждению - це довело мене до твердого переконання. -водить (-вести) своё намерение, замысел в исполнение - доводити (довести) до діла, справдити свій намір, задум. [Чи був-же у нас такий случай, щоб ми свій задум до діла довести зуміли потай Риму (Куліш)]. -вести в исполнение приговор, решение суда - виконати присуд, вирок суду. [Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). Руфін заздалегідь приймає вирок і просить виконать його скоріше (Л. Укр.)]. Куда -ведёт нас эта тропинка? - куди виведе нас ця стежка?;3) (ссылаться на что-л.) наводити, навести (во множ. понаводити), подавати, подати, приточувати, приточити що. -водить примеры, факты, доводы, доказательства, причины, соображения и т. п. - наводити приклади, факти, доводи, докази, причини, мірковання. [Наведу хоч один приклад (Грінч.)]. -водить текст, отрывок, цитату из какого-л. автора, источника - наводити, подавати текст, уривок, цитату з якого автора, джерела. [Але нехай далі говорять сами автори, - подаю їх статті повним перекладом (Грінч.)]. -веду здесь его слова - наведу (подам) тут його слова. Журнальная статья, которую -водим ниже - стаття з часопису, котру подаємо (наводимо) далі;4) -водить кого-л. в чувство, в сознание, в память - приводити, привести до пам'яти, до притомности кого, тверезити, отверезити, очутити, опам'ятати кого. [Це очутило трохи Корнія; він підвівся і махнув рукою (Грінч.). Скількись шклянок холодної води, висипаної йому на голову привели його до притомности (Крим.)]. -вести в восторг, в восхищение кого - кинути в захват, захопити кого. -вести кого в уныние - засмутити кого, завдати суму кому. -вести о отчаяние - в розпач (в)кинути кого, до розпачу довести кого. -вести кого в (крайнее) удивление в изумление - (великим дивом, надзвичайно) здивувати кого. -водить, - вести в ужас кого - сповняти, сповнити жахом кого, завдавати, завдати (и наганяти, нагнати) жаху, страху кому, жахати, вжахнути кого. -водить в негодование - обурювати (обурити) кого. -водить в ярость - лютити, розлютити кого, роздратовувати, роздратувати кого. -вести кого в тупик, в затруднение, в замешательство - загнати кого на слизьке, на лід посадити. -вести в краску кого - засоромити кого, завдати сорому, стиду кому. -вести к послушанию - до послуху кого довести. -вести в порядок что-л. - упорядкувати що, лад (порядок) дати чому, зробити лад в чому; срв. Порядок. -вести в беспорядок что-л. - до безладу довести, призвести що, (дела, счета, мысли) заплутати (справи, рахунки, думки). -вести в хорошее состояние - довести до пуття, навести на пуття. -вести в разорение кого - до руїни довести кого. -водить в движение что-л. - давати (дати) рух чому, пускати (пустити) в рух що, двигати (двигнути) що, дати розгін чому. [(Розум) страшну машину сю спорудив і вміє двигати важким знаряддям (Куліш)]. -водить, -вести кого к присяге - брати (взяти) з кого присягу, відбирати (відібрати) від кого присягу;5) доводити, довести, дати. Не -веди Господи - не доведи Господи (Боже). Не -вёл Бог увидеться с ним - не дав Бог з ним побачитися. -ведёт ли меня Бог побывать в тех местах? - чи дасть мені Бог побувати в тих місцях?6) приводити, привести. Корова -вела телёночка - корова телятко привела;7) арифм. - зводити, звести до чого. -вести дроби к одному знаменателю - звести дроби до одного знаменника. Приведённый -1) приведений, припроваджений;2) доведений, при(з)ведений;3) наведений, поданий. -ные выше слова - наведені попереду слова;4) арифм. - зведений.* * *несов.; сов. - привест`и1) приво́дити, привести́ и поприво́дити2) (данные, примеры, чужие слова) наво́дити, навести́; ( представлять) подава́ти, пода́ти3) (в движение, в равновесие) надава́ти, нада́ти (чого), приво́дити, привести́ (в що, до чого)приводи́ть в движе́ние что — надава́ти ру́ху чому́, приво́дити (пуска́ти) в рух що, урухо́млювати що
привести́ в равнове́сие что — нада́ти рівнова́ги чому́, привести́ до рівнова́ги, зрівнова́жити що
приводи́ть, привести́ пригово́р суда́ в исполне́ние — вико́нувати, ви́конати ви́рок су́ду
приводи́ть, привести́ в исполне́ние своё наме́рение — зді́йснювати, здійсни́ти сві́й на́мір
привести́ в него́дность — довести́ (призвести́) до неприда́тності, зроби́ти неприда́тним
приводи́ть в затрудне́ние — ста́вити в скрутне́ стано́вище
приводи́ть, привести́ в изве́стность (в я́сность) — з'ясо́вувати, з'ясува́ти
4) ( к чему - служить причиной) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися, спричи́нюватися, спричини́тися (до чого, чому), приво́дити, привести́ (до чого); ( вести к отрицательным результатам) призво́дити, призвести́ (до чого); ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати (що)всё э́то приво́дит к тому́, что... — все це приво́дить (спричиня́ється, спричи́нюється или призво́дить) до то́го, що
5) ( во что - доводить) дово́дити, довести́ (до чого); ( повергать) укида́ти, уки́нути (в що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що)привести́ в отча́яние — довести́ до ві́дчаю (до ро́зпачу), вки́нути у ві́дчай (в ро́зпач)
привести́ в у́жас — спо́внити жа́хом
6) мат. зво́дити, звести́; не приведи́Бог (Го́споди, Госпо́дь) — не доведи́ Бо́же (Го́споди), борони́ (боро́нь) Бо́же
не приведёт к добру́, не приведёт ни к чему́ хоро́шему — не доведе́ до добра́
приведёт Бог (Госпо́дь) — да́сть Бог
не привёл слу́чай — не довело́ся
привести́ в себя́ (в чу́вство, в созна́ние) — привести́ до па́м'яті (до прито́мності), опам'ята́ти
привести́ де́ло к концу́ — довести́ спра́ву до кінця́, заверши́ти спра́ву
привести́ к поря́дку — закли́кати до поря́дку
-
22 изгаживать
-ся, изгадить, -ся загиджувати, -ся, загидити, -ся, згиджувати, -ся згидити, -ся, запоганювати, -ся, запоганити, -ся, споганити, -ся, запаскуджувати, -ся, запаскудити, -ся, випаскудити, -ся, (о мног.) позагиджувати, -ся, погидити, -ся, позапаскуджувати, -ся, попаскудити, -ся и т. д.; бути загидженим, запоганеним, запаскудженим. Изгаженный - загиджений, запоганений, споганений, запаскуджений.* * *несов.; сов. - изг`адить1) заги́джувати, заги́дити и мног. позаги́джувати, запаску́джувати и паску́дити, запаску́дити и мног. позапаску́джувати и попаску́дити, спаску́джувати, спаску́дити, сов. ви́паскудити; ( испоганивать) спога́нювати, спога́нити, запога́нювати, запога́нити; (сов.: запачкать) закаля́ти2) (перен.: портить) псува́ти (псую́, псує́ш), зіпсува́ти и мног. попсува́ти; паску́дити, спаску́дити и мног. попаску́дити -
23 наводить
навести и навесть1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.* * *несов.; сов. - навест`инаво́дити, -джу, -диш, навести́, -веду́, -веде́ш и мног. понаво́дити; (перен.: тоску, страх) наганя́ти и нагонити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш); (направлять на что; приводить) напрова́джувати, напрова́дити; ( нацеливать) рихтува́ти, нарихтува́ти\наводить ть, \наводить ти́ критику на кого-что — см. критика
\наводить ть, \наводить ти́ на мысль — наво́дити, навести́ (нашто́вхувати, наштовхну́ти) на ду́мку
\наводить ть, \наводитьти на ум (на ра́зум) — наво́дити, навести́ на ро́зум
\наводить ть, \наводитьти орудие — наводити́, навести (рихтува́ти, нарихтувати) гарма́ту
\наводить ть, \наводитьти поря́док — наводити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зробити (дава́ти, да́ти) лад, несов. порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш
\наводить ть, \наводитьти ску́ку (тоску́) на кого — наво́дити, навести (наганя́ти и наго́нити, нагнати́) нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на ко́го, нуди́ти, зануди́ти и мног. попону́дити кого́
\наводить ть, \наводитьти у́жас — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти (наво́дити, навести́) жах, завдава́ти, завда́ти жа́ху
-
24 Исследывать
исследовать досліджувати, дослідити, (реже: проследить) висліджувати, вислідити що, (доходить разбирательством) доходити, дійти чого, (узнавать) дізнавати, дізнати що, чого, (разведывать) розвідувати, розвідати що, (о мн.) подосліджувати, повисліджувати що, подоходити чого, порозвідувати що. [Досліджувати історичні, соціяльні події (Крим.). Народ має свою культуру і спершу треба знати її, дослідити (Грінч.). Він надійшов ближче і почав уважливо дізнавати струмент (рояль), нагинаючись до землі (Корол.). Всякої речі сами по джерелах історичних доходять (всё исследуют сами по историч. источникам) (Куліш)]. -вать отдалённые страны - досліджувати, дослідити далекі краї. -вать кровь - досліджувати, дослідити кров. -вать больного - (осматривать) оглядати, оглянути слабого, (делать над больн. исследования) досліджувати, дослідити слабого. -вать рану зондом - пробувати, випробувати, глядіти, поглядіти рану зондом (дротиком). -вать место преступления - обсліджувати, обслідувати (знач. сов. и несов.), сов. обслідити місце злочину. Тщательно -вать что - пильно досліджувати, дослідити що. Исследуемый - досліджуваний. Исследованный - досліджений, висліджений. -ться - досліджуватися, бути дослідженим. -
25 всходить
см. Восходить.* * *несов.; сов. - взойт`и1) схо́дити и зіхо́дити, зійти́ и мног. посхо́дити; ( подниматься) підніма́тися, підня́тися и мног. попідніма́тися, підійма́тися, підійня́тися и мног. попідійма́тися; ( выходить) вихо́дити, ви́йти2) ( о тесте) схо́дити и зіхо́дити, зійти́, підхо́дити, підійти́, сов. висхо́дитися -
26 заводить
завести1) (кого куда) заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (о мног.) позаводити, позапроваджувати кого куди. [Вона, до нас діток своїх завела (М. Вовч.). Ви повз нашу хату йтимете, то заведіть оцього хлопчика до нас (Чернігів). Запровадив дівчину в темний ліс]. -сти в тупик - загнати (запровадити) в безвихідь, у суточки, (фамил.) вивести на слизьке. [Він мене під'їв, але-ж і я його виведу на слизьке];2) (вводить что-либо новое) заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (мног.) позаводити, позапроваджувати що; (основать что-либо) заводити, завести що. [Треба в цьому селі завести школу й кооперативне товариство]. -дить, -сти хорошие порядки - заводити, завести добрий лад. -дить ссору, драку, битву - зводити, звести (зчиняти, зчинити) сварку, бійку, бій; заводитися, завестися з ким сваритися, битися. [Як прийде вона, то й зведе сварку. Завелися так, що ніхто не розборонить. Як збіжаться, то так і заведуться битися]. -сти спор - засперечатися. -сти знакомство, дружбу с кем - завести знайомство, приятельство з ким, зазнайомитися, заприятелювати з ким. -водить, -вести пиры, гулянья и т. п. - заводити, завести (уряджати, урядити) бен(ь)кети, гулянки и т. п. -дить разговор - знімати (зняти) розмову (річ), завести мову про що. -вести тяжбу, процесс - розпочати справу, процес, запозиватися;3) -дить, -сти механизм (пружинный) - накручувати, накрутити що. [Накрути годинника, бо він став тому, що не накручений]. Заведенный - заведений, запроваджений; накручений.* * *I несов.; сов. - завест`изаво́дити, завести́, -веду́, -веде́ш и мног. позаво́дити; ( вводить) уво́дити, увести́, запрова́джувати, запрова́дити и мног. позапрова́джувати; ( пружину) накру́чувати, накрути́ти и мног. понакру́чувати; (разговор, ссору и) здійма́ти, здійняти, -йму́, -ймеш, зніма́ти, зня́ти (зніму́, зні́меш), почина́ти, поча́ти, -чну́, -чне́ш; ( приобретать) набува́ти, набу́ти, -у́ду, -у́деш (чого); (вводить, устанавливать) уво́дити, увести́ (що), запрова́джувати, впрова́джувати, запрова́дити, впрова́дити и мног. позапрова́джувати\заводитьти глаза́ — закоти́ти (завести́) о́чі
II\заводить ть, \заводитьти те́сто — розчиня́ти, розчини́ти (учиня́ти, учини́ти) ті́сто
(водя, утомить) заводи́ти, -воджу́, -во́диш; ( начать водить) поча́ти водити, заводи́ти, -оджу́, -о́диш -
27 проводить
I. см. Провожать.II. Проводить, провести или провесть -1) кого куда, к кому, через что - проводити, провести кого до кого, від кого (напр. від собак), (перевесть) переводити, перевести, перепроваджувати, перепровадити кого через що, чим; (дело) проводити, провести, переводити, перевести (справу де, через що); (судно) вести, перевести, проводити, провести, перепроваджувати, перепровадити (судно). [Провів його через хату. Провів повстанців ярами в село. Перепровадив їх через кордон, через гори. Провести (перевести) справу в комісії, через комісію. Я веду цього дуба через пороги (Катериносл.). Лоцман, що проводить байдаки (Грінч.)]. Пленных -вели в лагерь - полонених спровадили до табору. -дите меня к секретарю - проведіть (заведіть) мене до секретаря;2) что - (черту) проводити, провести (рису), (дорогу) прокладати, прокласти дорогу (колію) (см. Прокладывать); (воду, электричество и т. п.) проводити, провести (воду, електрику і т. п.); (тепло, звук) проводити, провести, перепускати, перепустити (тепло, звук); (выборы, мероприятия и т. д.), проводити, провести, переводити, перевести що (вибори, заходи); (осуществлять) переводити, перевести що. [Перевести в окрузі вибори до сільрад. Радянська влада перевела повне соціяльне забезпечення всіх трудящих (Азб. Ком.)]. -дить, -сти в жизнь что-л. - проводити, провести в життя, заводити, завести в життя, (осуществлять) переводити, перевести що в життя, справдити що. -дить роль - проводити, провести ролю чию, кого. -вести собрание, заседание, урок - провести, засідання, збори, лекцію. -дить мысль, идеи - проводити думку, ідеї. -вести телефон, телеграф - провести телефон, телеграф. -дить границу - класти, покласти, проводити, провести межу, (политич.) кордон. -водить, -вести межу вокруг чего - обмежовувати и обмежувати, обмежувати и обмежити що. -вести канал - проводити, провести канал;3) (дотрагиваться) проводити, провести, (поводить) поводити, повести чим по чому, (с целью убедиться в чём-л.) глядіти, поглядіти, (гал.) смотрити, посмотрити чим (напр. рукою, долонею) по чому. [Вона провела рукою по чолі (Л. Укр.). Рукою поводить по лобові (Квітка). Посмотрив долонею по голих грудях (Стеф.)];4) (время) бавити, пробавити (час), бавитися, пробавитися, проводити, провести (час); (прожить, пробыть) перебувати, перебути, пробувати, пробути (час). [Неспокійну ніч перебуло містечко перед святом (Коцюб.). Неминуче треба перебути літо де на селі (Кониськ.). Скільки часу ви перебули в дорозі?]. Как -дите время? - як проводите, бавите час? як минає вам час? Вечер -ли мы весело - вечір перебули ми весело. В гостях -ли время приятно - в гостях час звели гарно. Где вы -ли праздники? - де ви перебули свята? Я -вёл день в библиотеке - я перебув день у бібліотеці (книгозбірні). Больной -вёл ночь покойно - хворий перебув ніч добре, ніч хворому добре минула. -дить время в чём - проводити, провести час у чому, уживати, ужити час на що. -дить время в трудах - проводити час за працею. -дить время в пьянстве, в кабаке - переводити час на пиятику, висиджувати, (образно) днювати й ночувати в шинку (в корчмі). Он -дит все дни на улице, на реке - він увесьденечки на вулиці, на річці (перебуває). -дить, -сти время непродуктивно - марнувати, змарнувати час, переводити, перевести час марно. -вести лето, зиму - перебути літо, зиму, перелітувати, перезимувати де. -дить праздник - святкувати, відсвяткувати, пересвяткувати, (святки, сопряжённые с ритуалом) спроваджувати, опрова[о]дити свято. [Опровадили свято як годиться]. -дить время с кем - проводити час з ким; бавитися з ким. -дить время в балах - балювати; в праздности - святкувати, гуляти, згуляти, ледарювати; сидні справляти, вилежуватися, (насм.) бімбувати. [І часиночки не згуляє; усе в роботі (М. Грінч.). Вони святкувати люблять, а робота сама ніяк не хоче робитися. Бімбує, як жид у шабаш (Київщ.)];5) кого - (обманывать) підводити, підвести (подвести), зводити, звести, о(б)дурювати, о(б)дурити, ошукувати, ошукати, (хитростью) схитрити, охитрувати кого; см. Обманывать; (водить, длить время) водити, воловодити кого. [Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів (Рудч.). Він старий як світ, його не зведеш (Коцюб.). Та мене то не схитрити: знаю, чого хоче (Рудан.). О, що-ж робити, щоб і смерть саму перемогти, і долю одурити (Самійл.)]. Суд -дил его с год, да ничего не сделал - суд водив (воловодив) його з рік, та нічого не зробив. Этого не -дёшь - цього не зведеш, не о(б)дуриш, не піддуриш и т. д. В другой раз меня не -дут - удруге мене не ошукають, не обдурять, не підманять. Проведённый -1) проведений, переведений, перепроваджений через що, до кого;2) проведений, прокладений; переведений;3) (о времени) проведений, перебутий, пробутий, ужитий на що, (непродуктивно) змарнований, (в праздности) згуляний; (о празднике, торжестве) відсвяткований, пересвяткований, опроваджений. [Дев'ять місяців, пробутих у тюрмі, були для мене тортурою (Франко)];4) (обманутый) підведений, зведений, обдурений, піддурений, ошуканий, охитрований.* * *I несов.; сов. - пров`ести1) прово́дити, провести́; (через что-л.) перево́дити, перевести́; (доставлять, препровождать) перепрова́джувати, перепрова́дити, припрова́джувати, припрова́дити; (несов.: осуществлять, делать) прова́дити2) ( время) прово́дити, провести́, перебува́ти, перебу́ти3) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти и пообду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти; підду́рювати, піддури́ти и попідду́рюватиII см. провожать -
28 прослеживать
прослежать) проследить1) что (пройти по следам) - просліджувати, прослідити. [На цій землі просліджую свій слід (Черн.). За нею ходив ґречний молодець, слідив-прослідив аж до світлоньки (Чубин.)];2) (переносно) просліджувати, прослідити, присліджувати, прислідити, (выследить) висліджувати, вислідити кого, що, за ким, доходити, дійти сліду чому, стежити, простежити, достежити, вистежити, постерегати, постерегти, сочити, присочити кого, що, пильнувати, допильнувати кого, чого, перейти що; срв. Следить, Выслеживать. [Отже-ж ми її (історію) і прослідимо (Куліш). Щоб побачити, що він робить, прислідив за ним (Новомоск. п.). Вислідити, чи нема такої причини, що… (Кониськ.). Дуже легко вистежити цей мотив у творчості Коцюбинського (Єфр.). Не мав часу допильнувати цієї помилки за останні роки (Грінч.). Перейдемо у двох, у трьох главах ті літописні споминки (Куліш)]. -дить аргументацию - простежити аргументацію. -дить исторически - про[ви]слідити, простежити історично. -дить по документам - про[ви ]слідити, простежити в (по) документах. Прослеженный - про[и]сліджений, висліджений, простежений, достежений, вистежений, допильнований.* * *несов.; сов. - прослед`ить1) (кого-что, за кем-чем - выслеживать; наблюдать что-л. движущееся) прослі́джувати, просліди́ти (кого-що) и прослідкува́ти (за ким-чим, кого-що), просте́жувати, просте́жити (кого-що за ким-чим); прислі́джувати, присліди́ти и прислідкува́ти (кого-що); ( выяснять) постеріга́ти, постерегти́, (кого-що)2) (несов.: наблюдая, позаботиться о чём-л.) просте́жити, прослідкува́ти3) (исследовать, изучать во всей последовательности) просте́жувати, просте́жити, прослі́джувати, просліди́ти -
29 уводить
несов.; сов. - увест`и1) вести́, повести́; ( отводить) відво́дити, відвести́ и повідводити; (откуда-л.) виво́дити, ви́вести и повиво́дити; (куда-л.) заво́дити, завести́ и позаво́дити -
30 восходить
и всходить взойти1) на что (вверх) - сходити (зіходити), зіхожати, сов. зійти, (о многих - посходити), виходити, вийти, братися. [Зійду на гору. Насилу вийшов на гору. Вийду на шпильочок. Чую, як щось береться по сходах (Кул.)]; (с трудом передвигая ноги, вскарабкаться) видибати, вибитися (на гору, на високість). В-ить на корабль - вступити на корабель;2) (о светилах небесных) сходити (зіходити), зійти, уставати, устати, ви(й)нятися. [Сонце сходить. Зоря зійшла. Скоро сонечко вийметься (М. Вовч.)]. Солнце уже высоко взошло - сонце вже геть підійшло (Звиног.), геть підбилося (М. Вовч.);3) см. Возноситься, Подыматься. Дым волнами восходит - дим хвилює;4) (о посевах) сходити (зіходити), схожати, сов. зійти, (о многом) посходити, повисходжувати, повисходювати. [Ярина сходить. Пшениця зійшла. Посходив часник. Повисходює з землі геть-усе (Звиног.)];5) (о тесте) сходити (зіходити), сов. зійти, висходитися. [Паляниця висходилася].* * *1) (подниматься вверх; возноситься) схо́дити, зіхо́дити, вихо́дити, підійма́тися, підніма́тися2) ( о светилах) схо́дити, зіхо́дити, підійма́тися, підніма́тися3) ( к чему - иметь своим началом) вести́ похо́дження (від чо́го), бра́ти [свій] поча́ток, бра́ти [свої] поча́тки (в чо́му), ма́ти вихідни́м пу́нктом (що), сяга́ти (чого́); ( происходить) похо́дити (від чо́го) -
31 входить
войти увіходити, входити, увійти, вхожати (несов.), вступати, вступити. -ить с трудом - вдибати, сов. вдибати. -ить протискиваясь - всуватися, всунутися, протовплюватися, протовпитися. -ить малозаметно - просмикатися, просмикнутися. Войти в воду - вбрести (сов.). -ить в землю - вгрузати, вгрузнути. -ить судном в реку - спадати, спасти. -ить во вкус чего - набиратися, набратися смаку до чого. -ить в силу (о человеке) - вбиватися (вбитися) в силу, в потугу; (о законе) набирати (набрати) сили, ставати правосильним. Войти в обычай - повестися (сов.). -ить в товарищество, заплатив вступительный взнос, пай - вкупатися, вкупитися. -ить во что (вмешиваться) - вмикуватися, втручатися до чого. [Батько тепер до господарства не вмикуєтьея, син сам усім порядкує]; срв. Вникать. -ить в соглашение - вступати в згоду, порозуміватися. Войти в милость к кому - підійти під ласку кому, здобутися ласки в кого. -ить с представлением - звертатися з поданням. -ить в пререкания - заходити (вдаватися) в суперечки. -ить в долги - запозичуватися (сов. -зичитися), напозичатися.* * *несов.; сов. - войт`и1) вхо́дити и увіхо́дити, увійти́ и мног. повхо́дити и поввіхо́дити; ( заходить) захо́дити, зайти́ и мног. позахо́дити; ( вступать) вступа́ти, вступи́ти2) (обращаться с просьбой, предложением) зверта́тися, зверну́тися -
32 гадить
1) каляти, поганити, паскудити. [Кошеня паскудить у хаті. Корова напаскудила коло самих дверей];2) нівечити, псувати, поганити.* * *1) (о животных, птицах) паску́дити, ги́дити, каля́ти2) ( кому-чему - делать пакости) паску́дити, ги́дити (кого-що); ( вредить) шко́дити (кому-чому)3) (пачкать, марать) паску́дити, каля́ти, пога́нити; ( портить) псува́ти -
33 доводить
довести и довесть доводити, довести, завести, допроваджувати, допровожати, допровадити, доправляти, доправити; (побудить) призводити, призвести. [Це мене доводить до зневіри. Події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.). Голод призвів його до злодійства. Допровадь його до хати, бо сам не дійде. На превелику силу доправив її в лікарню]. Доводить, довести до конца - доводити (довести) краю, до краю, доходити краю, довершити, завершити. [Треба краю доводити (Шевч.)]. Довести до последней крайности - довести аж до самого краю, допровадити до останньої межі. Довести до сведения - довести (подати) до відома, з'ясувати кому. -сти до общего сведения - подати до загального (вселюдного) відома. Доведший, -шая до чего - при(з)водник, при(з)водниця. [Щоб на неї пропасниця, на ту приводницю! (Куліш)]. Доведенный - доведений; призведений.* * *несов.; сов. - довест`и1) дово́дити, довести́ и мног. подово́дити; (приводить в какое-л. состояние) приво́дити, привести́; (приводить к каким-л. результатам, чаще отрицательным) призво́дити, призвести́доводи́ть, довести́ до све́дения — дово́дити, довести́ (ста́вити, поста́вити) до ві́дома
2) несов. техн. дово́дити -
34 нацеживать
и Нацежать нацедить1) (процеживать известное количество чего) націджувати, націдити чого. -дить сквозь зубы - націдити крізь зуби;2) (наливать во что) націджувати, націдити, вціджувати, вцідити чого в що, (из крана, из затыкаемого сосуда ещё) наточувати, наточити, вточувати, вточити чого в що з чого, (о мног.) понаціджувати, повціджувати, понаточувати, повточувати; (вдобавку к ранее нацежённому) підціджувати, підцідити, підточувати, підточити чого. [Націди молока в пляшку (Київщ.). В таку маленьку кварту багато не вцідиш (Брацл.). Веде його до бочок та й точить пів кварти, але тілько наточив, - аж чопа чорт має! (Рудан.). Ходім, меду вточим! (Тобіл.). Підточи наливки в пляшку! (Сл. Гр.)]. Нацеже[ё]нный -1) націджений, понаціджуваний;2) націджений, вціджений, наточений, вточений, понаціджуваний и т. п.; підціджений, підточений. -ться -1) націджуватися, націдитися, понаціджуватися; бути націджуваним, націдженим, понаціджуваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) націдитися, попоцідити (досхочу), (о мног.) понаціджуватися и т. п.; срв. Цедить.* * *несов.; сов. - нацед`итьнаці́джувати, націди́ти, -ціджу, -цідиш и мног. понаці́джувати; (сов.: некоторое количество) уціди́ти; ( из крана) нато́чувати, наточи́ти, -точу, -точиш и мног. понато́чувати; ( некоторое количество) уто́чувати, уточи́ти -
35 протекать
протечь1) текти, протікати, протекти, пливти, плинути; срв. Течь. [Дніпро тече з півночи на південь. По долинах ріки протікають (Чуб.). В Перемишлі, де Сян пливе зелений (Франко)];2) (просачиваться) текти, протікати, протекти, бігти, прослизувати, слизити, сочитися, просочитися. [Прослизує вода крізь вікно (Конгр.). Вода з корита сочиться (Чигир.)];3) (пропускать жидкость) текти, протікати, протекти, бігти, слизити. [Човен протікає (тече). Треба перекривати клуню, бо вже і в невеликий дощ протікає. Відро цюрком біжить (Звин.). Слизить трохи бочонок (Харк.)]. Бумага -кает - папір протікає;4) (проходить, проноситься) пливти, пропливати, пропливти; (о времени) пливти, спливати, спливти, упливати, упливти, плинути, сплинути, бігти, збігати, збігти, точитися, текти, переходити, перейти, сходити, зійти, минати, -ся, минути, -ся. [Плинуть часи за часами, як хвилі на морі (Дн. Чайка). Роки спливають. Упливло півтора року (Г. Барв.). Шкода шкільних стін, де збігло стільки років (Васильч.). Життя точилось своєю чергою (Коцюб.). Ті щасливі хвилини життя, що перейшли тут (Коцюб.)]. Время -кает - час плине (пливе), тече, сходить, минає. Время быстро -кло - час хутко зійшов, збіг, сплив; срв. Проходить 10.* * *несов.; сов. - прот`ечь1) протіка́ти и текти́, протекти́2) (проходить, миновать) мина́ти, мину́ти, прохо́дити, пройти́ и попрохо́дити, промина́ти, промину́ти и помину́ти, схо́дити и зіхо́дити, зійти́, перехо́дити, перейти́, сплива́ти, сплисти́ и спливти́ и спли́нути, збіга́ти, збі́гти, текти́, протекти́3) ( о ходе болезни) прохо́дити, пройти -
36 захаивать
захаять почати ганити, (сов.) зганити, почати ганьбити, (сов.) з(а)ганьбити, огуджувати, огудити, згудити кого, що. [Ви нам дівку згудили (Хот. п.)]. Захаянный - зганений, зганьблений, згуджений.* * *несов.; сов. - зах`аятьга́нити, зага́нити и зга́нити; гу́дити, огу́дити и обгу́дити, сов. загу́дити, згу́дити -
37 изводить
извести или известь1) (откуда) виводити, вивести кого звідки. [Виводь коня із кінниці (Пісня)];2) (издерживать) витрачати, витратити, потрачати, потратити марно, переводити, перевести, зводити, звести, занапащати, занапастити, збавляти, збавити, (о мн.) повитрачати, позводити, попереводити, позбавляти що. [Стільки грошей на його науку витрачено марно, бо пуття з його не вийшло ніякого (Харківщ.). Не переводь багато паперу (Харківщ.). Звели ліс батьківський і признаки немає, де ріс (Харківщ.). Стільки часу занапащаємо марно (М. Грінч.). Скільки пашні збавили на той самогон! (Звин.)];3) кого (морить) - в'ялити, зв'ялити, морити, зморити, сушити, зсушити кого, життя збавляти, збавити кому, (образно) виварювати воду з кого. [Сушать мене, в'ялять мене мої недостатки (Пісня). Казала, що підеш за мене, то не мори мене; нехай я пришлю людей, поберімося вже собі (Квітка). Був у Шевченка другий учитель маляр, що замість науки виварював тільки воду з хлопця тяжкою роботою (Єфр.)]. Он меня -дит - він мені жити не дає, він життя моє збавляє, він мій вік занапащає;4) -ть со света - зганяти, зігнати зо світу, зводити, звести, згладити зо світу, (сов.) стеряти, стратити, згубити, (многих) позводити (зо світу), потратити. [Замучать мене, із світу зженуть вороги мої (Васильч.). Надумався звести її з світу (Київщ.). Захотіла вона свого чоловіка стеряти (Липовеч.). Хіба цього гада зовсім із світу згладити? (Ор. Левиц.). А тепер уже он бачиш доходить до чого? що я стратить наміряюсь Максима святого (Шевч.)]. -ти со всем потомством до последнего колена - вигубити до накорінку (Крим.). -ть, -ти мышей, мух, блох и т. п. - вибавляти, вибавити, вигублювати, вигубити, винищувати, винищити, повибавляти, повигублювати, повинищувати (миші, мухи, блохи и мишей, мух, бліх). [Ніяк не можна вибавити тих мух (Борзенщ.)]. Изведенный - виведений; витрачений, потрачений, з[пере]ведений; зв'ялений, зсушений; вибавлені, вигублені.* * *несов.; сов. - извест`и1) (тратить, расходовать) перево́дити, перевести́, стра́чувати, стра́тити (стра́чу, стра́тиш); тра́тити и витрача́ти ма́рно, ви́тратити ма́рно2) (лишать жизни, губить) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, занапаща́ти, занапасти́ти, -пащу́, -пасти́ш; (уничтожать, истреблять) ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и мног. пони́щити и повини́щувати, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити\изводить ть, \изводить ти́ тарака́нов — зво́дити, звести́ (ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и пони́щити, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити) таргані́в
3) (мучить, терзать) му́чити, зму́чити, заму́чувати, заму́чити; ( раздражать) дратува́ти и роздрато́вувати, -то́вую, -то́вуєш, роздратува́ти4) (повреждать, калечить) калі́чити, покалі́чити5) (выводить откуда-л.) виво́дити, ви́вести, -веду, -ведеш -
38 испачкать
забрудни́ти, побрудни́ти, зама́зати, пома́зати и мног. позама́зувати, замасти́ти, помасти́ти; закаля́ти, покаля́ти, скаля́ти, зароби́ти; (преим. лицо) заму́рзати, обму́рзати, замазу́рити; ( забрызгать грязью) забрьо́хати; ( завозить) зашмарува́ти; ( изгадить) обги́дити, заги́дити, спаску́дити, запаску́дити, мног. попаску́дити, позапаску́джувати -
39 истекать
истечь1) откуда, из чего (вытекать, изливаться) - витікати, витекти, випливати, випливти; см. Вытекать 1. [З озера витікає річка (Ком.)];2) (в отвл. знач.) випливати, випливти, (происходить) виходити, вийти, виникати, виникнути; см. Вытекать 2, Происходить 2. Из этого -кают важные последствия, -кает много следствий - з цього виходять, випливають важливі наслідки, з цього виходить, виникає багато висновків;3) кровью (истощаться) - стікати, стекти, спливати, спливти, сходити и зіходити, зійти кров'ю; срвн. Исходить 5 (кровью). [Люди стікали кров'ю (Коцюб.). Голова Алі билась об гостре каміння і спливала кров'ю (Коцюб.). Тихо, тихо сходив білий лебідь кров'ю (Олесь)];4) (приходить к концу) виходити, вийти, сходити, зійти, кінчатися, (с)кінчитися, (проходить) минати(ся), минути(ся). [Сьогодні виходить як-раз два місяці, відколи він попавсь у неволю (Грінч.)]. Срок его найма -кает на Иванов день - строк (термін) його наймам виходить на Івана. Срок векселя -кает завтра - термін векселеві виходить завтра. Уже год -тёк с того времени, как … - уже рік минув з того часу, як … Исте[ё]кший - що витік, виплив; що виник, вийшов; (кровью) стеклий, зійшлий, сплилий кров'ю; (о времени) минулий (тиждень, рік), (о сроке) вийшлий, зійшлий, минулий (термін). В -шем году - минулого року; см. Прошлый.* * *несов.; сов. - ист`ечь1) (вытекать, выливаться), витіка́ти, ви́текти, -тече; (перен.: выходить, появляться) вихо́дити, -дить, ви́йти, -йде и мног. повихо́дити; ( проистекать) виника́ти, ви́никнути2) ( о времени) мина́ти, мину́ти, кінча́тися, кінчи́тися и скінчи́тися, закі́нчуватися, закінчи́тися и закі́нчитися, вихо́дити, ви́йти; ( уплывать) сплива́ти, спливти́ и сплисти́ (спливе́) и спли́нути3) (исходить кровью, слезами) стіка́ти, стекти́ (стечу́, стече́ш) и мног. постіка́ти, схо́дити и зіхо́дити, зійти́, -йду́, -йдеш, сплива́ти, спливти́ и сплисти́ -
40 обижать
обидеть ображати, ображувати, образити, уразити кого, кривдити, с[у]кривдити, покривдити кого, окривджати, окривдити кого, чинити кривду кому, зобіж(д)ати, зобідити кого. Обиженно - ображено, уражено, с[по]кривджено. Обиженный - ображений, скривджений, покривджений, уражений.* * *несов.; сов. - об`идеть1) кри́вдити, скри́вдити и покри́вдити; окривджа́ти, окри́вдити, обижа́ти, оби́дити, зобиджа́ти, зоби́дити; ( оскорбляя) обража́ти, обра́зити, уража́ти, ура́зити и урази́ти2) (наносить ущерб, обманывать в делах) кри́вдити, скри́вдити и покри́вдити; окривджа́ти, окри́вдити, обижа́ти, оби́дити, зобиджа́ти, зоби́дити
Страницы
См. также в других словарях:
ДИТИ — в ведийской и индуистской мифологии мать дайтьев, противопоставлена Адити, матери адитьев … Большой Энциклопедический словарь
ДИТИ — (др. инд. Diti, букв. «связанность», «ограниченность»), в ведийской и индуистской мифологии старшая дочь Дакши, жена Кашьяпы, мать демонов асур дайтьев; вместе с Дану, её сестрой, Д. родоначальница рода асур. В этом отношении Д. противостоит… … Энциклопедия мифологии
ДИТИ — ДИТИ, в ведийской и индуистской мифологии мать дайтьев (см. ДАЙТЬИ), противопоставлена Адити (см. АДИТИ), матери адитьев … Энциклопедический словарь
Дити — (санскр. दिति) богиня земли в индуизме, мать Марутов, Хираньякашипу и Хираньякши, сестра Адити. Дити была одной из шестидесяти дочерей Дакши. Её матерью была Вирни. Первенцами Дити были Хираньякашипу и Хираньякша. Сыновья Дити родились… … Википедия
Дити — (Diti = гибель, конечность) дочь Дакши (см.), одна из жен мудреца Кашьяпы, мать Дайтья, или Асуров (см.), гигантов и демонов; является противоположностью (вероятно, преднамеренной и выработанной позднее) другой жены Кашьяпы Адити ( =… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Дити — в вед. и индуист. миф. старшая дочь Дакши, жена Кашьяпы, мать демонов асур дайтьев; вместе с Дану, ее сестрой, Д. родонач. рода асур … Древний мир. Энциклопедический словарь
Дити — (индуист.) – «связанность», «ограниченность» – богиня, старшая дочь Дакши, жена Кашьяпы, мать асурдайтьев. Вместе со своей сестрой Дану является родоначальницей рода асур (в отличие от сестры Адити, родоначальницы богов) … Мифологический словарь
Дити — Diti ограниченность , слабо персонифицированное женское божество, мать дайтиев, врагов суров (см. АСУРА). Дайтьи и асуры часто отождествляются … Бхагавадгита. Толковый словарь терминов
наслѣдити — НАСЛѢ|ДИТИ (93), ЖОУ, ДИТЬ гл. 1. Унаследовать, получить в наследство, завладеть по праву наследования: изъведи изъ ѥюпта люди мо˫а из҃лѧ да вшедъше наслѣдѧть землю. юже ѡбѣщахъ аврамѹ. КН 1280, 605а; б҃ъ сп҃сеть сиона и съзижютьсѧ гради… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
бѣдити — БѢ|ДИТИ (6*), ЖОУ, ДИТЬ гл. Убеждать, принуждать: и онѣма пришьдъшема въ градъ тъ. посылаѥта же по бл҃женааго оц҃а нашего ѳеодоси˫а. бѣдѩща того прити къ тѣма на обѣдъ. ЖФП XII, 58а; си рекши бѣди и жена. гл҃ти ст҃ую вѣру. и ѡч҃е нашь.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
нарѧдити — НАРѦ|ДИТИ (32), ЖОУ, ДИТЬ гл. 1.Снарядить, приготовить, привести в порядок: и хранѧщю же и любовластьцю. пѹстыню нарѧдившю възвѣстившю монастырѥмъ. варваръ нашествиѥ. съблюдатисѧ. (τεταγμένων) ПНЧ 1296, 145; добиша челомъ новъгородьци... чтобы… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
