-
1 відпускати
= відпустити1) to let go, to give leave, to dismiss; іст. ( на волю) to manumit; ( звільняти) to set free, to make free, to release, to discharge, to enfranchise2) ( послаблювати) to relax, to slacken; (болт, гвинт) to loosen; ( гальмо) to release3) ( видавати) to supply; ( про продавця в магазині) to serve4) ( гріхи) to absolve, to forgive, to remit5) тех. to temperвідпускати сталь — to temper (to draw, to abate) steel
6) (волосся, бороду) to ( let) grow7)відпускати гріхи — to give absolution, to absolve of smb.'s sins
відпускати ціни — to liberalize ( to unfreeze) prices
-
2 підпускати
= підпустити1) to allow to approach; to let; to admit2) -
3 відпускати на волю
Українсько-англійський юридичний словник > відпускати на волю
-
4 відпускати на поруки
Українсько-англійський юридичний словник > відпускати на поруки
-
5 відпускати
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > відпускати
-
6 видавати
= видати1) (давати, відпускати) to deal, to give out; ( документ) to issue; ( розподіляти) to distribute; ( вручати) to deliver, to grant, to handвидавати візу — to grant ( to issue) a visa
видавати заробітну плату — to pay out wages, to pay a salary
видавати свідоцтво — to grant ( to issue) a certificate
2) (видобувати, виготовляти) to produce3) ( злочинця) to deliver up, to give up; ( іншій країні) to extradite; to hand over4) (виказувати, розкривати) to give away, to betray5) ( за когось) to pass off (as), to pretend; ( удавати з себе) to pose (as)6) (друкувати, публікувати) to publish, to print7) ( офіційно оголошувати) to promulgate, to issue8) ( про звуки) to utter9)видавати заміж — to marry, to give in marriage
-
7 випускати
= випустити1) to let out; ( відпускати) to let go; ( на волю) to release, to set free, to set at liberty; ( упускати) to let fall ( drop)випускати з рук — to lose ( to leave) hold of, to drop, to relinquish, to let go; to let slip through the fingers; to let fall, to leave out
випускати на свободу — to set free, to set at liberty
2) (акції, журнали) to issue; ( книгу) to publishвипускати позику — to emit ( to issue) a loan
3) ( виробляти) to produce; to turn out, to put outвипускати продукцію — to turn out, to produce, to manufacture
випускати у продаж — to put on the market, to put on sale
4) тк. док. ( виключити з тексту) to omit, to cut out5) ( студентів) to graduateвипускати — з навчального закладу to turn out, to graduate
6) to showвипускати кігті — to put out ( to show) the claws
-
8 відпустити
-
9 віжки
-
10 воля
ж1) ( здатність людини керувати своїми діями) will2) ( бажання) will; wish; volitionволя ваша — as you please, as you like, as you wish
з доброї (зі своєї) волі — at one's own free will, of one's own will ( accord)
3) ( влада) will, power4) ( свобода) liberty, freedomвідпускати на волю — to set free, to set at liberty, to lib-erate; ( рабів) to manumit
-
11 мир
чвідпускати з миром — to let go in peace, to let smb. off
-
12 підпустити
-
13 пускати
= пустити1) ( відпускати) to let go, to allow; ( дозволяти) to permitпускати на волю — to set free, to release; ( пташку) to let out; ( собаку з прив'язі) to let loose
пускати у відпустку когось — to let smb. go on leave
2) ( впускати) to let in, to allow to enter3) ( в дію) to start, to run, to put in action, to set working; (машину тж.) to set in motion4) ( упроваджувати) to put ( into)пускати в обіг (гроші) — to issue, to put in circulation
пускати в продаж — to offer ( to put up) for sale
5) (газ, воду) to turn onпускати корінці — to take root тж.
7) ( розповсюджувати) to spread8) ( слину) to drivel; ( стрілу) to wing, to shoot, to launch; ( змія) to fly; ( дим) to exhale, to puff9)пускати кров — to let blood; to bleed
пускати в хід — to start, to set going; to give a start, to launch
-
14 розпускати
= розпустити1) ( відпускати) to dismiss; (армію, організацію, спілку) to disbandрозпускати на канікули — to dismiss for the holidays; to break up
2) ( послабляти) to loosen3) (розгортати, розправляти) to let out; ( котушку) to unreel; ( складку) to untuck; ( тканину) to unravel, to unweave; ( намисто) to unstring4) ( послаблювати вимогливість до когось) to let smb. get out of hand, to allow to become undisciplined; to spoil, to overindulge5) ( розповсюджувати) to set afloat, to spread, to put out -
15 спускати
= спустити1) ( переміщувати вниз) to get down, to down, to lowerспускати прапор — to haul down the ensign; ( для салюту) to dip the flag
спускати шлюпку мор. — to lower a boat
спускати якір — to lower ( to let fall) the anchor
2) (випускати, відпускати) to release, to let go, to let loose; ( собак) to cast offспускати курок — to pull ( to release) the trigger
спускати собачку тех. — to trip
3) (рідину, газ) to let out, to drain4) перен., ( потурати) to pardon, to let off, to let pass5) полігр. to impose
См. также в других словарях:
відпускати — а/ю, а/єш, недок., відпусти/ти, ущу/, у/стиш, док., перех. 1) Дозволяти кому небудь піти, залишити когось або щось. 2) Давати комусь волю, звільняти з під варти. || іст. Звільняти від кріпацтва. 3) Переставати тримати, стискати що небудь;… … Український тлумачний словник
підпускати — а/ю, а/єш, недок., підпусти/ти, ущу/, у/стиш, док., перех. 1) Давати можливість, не заважати підходити, наближатися до кого , чого небудь. || перев. із запереч. не. Бажати спілкуватися з ким небудь. 2) також із спол. щоб, перен. Дозволяти робити… … Український тлумачний словник
повідпускати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Відпустити всіх чи багатьох. 2) Зробити менш натягнутим, прикрученим, послабити все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
відпускати гріхи — Те саме, що розрішати … Словник церковно-обрядової термінології
відпускати — I = відпустити 1) (дозволяти кому н. піти, залишити кого / що н.), пускати, пустити; розпускати, розпустити (звільняти від занять на вакації) 2) (відрощувати волосся, бороду тощо), відрощувати, відростити, запускати, запустити II ▶ див. видавати… … Словник синонімів української мови
відпускати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підпускати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідпускати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
тримати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Взявши що небудь у руки, в рот, у зуби тощо, ухопившись за щось, не випускати, мати в руках, у зубах тощо; держати. || Стискувати, затискувати щось губами, зубами, лапами тощо. || Вдержувати, піддержувати щось руками … Український тлумачний словник
удержувати — (вде/ржувати), ую, уєш, недок., уде/ржати (вде/ржати), жу, жиш, док., перех. 1) Держати, піддержувати кого , що небудь, не даючи упасти. || Схопивши за що небудь, не відпускати від себе, не давати можливості рухатися комусь, чомусь. 2) тільки… … Український тлумачний словник
розрішати — Давати розрішення; відпускати гріхи під час Таїнства Сповіді; відпускати гріхи … Словник церковно-обрядової термінології
