Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

выражать

  • 1 выражать

    -ся, выразить, -ся
    1) см. Обнаруживать, -ся, обнаружить, -ся;
    2) (определять) визначати, -ся, визначити, -ся. [Повинність соціялістів під час війни не можна визначити однією думкою (Грін.)];
    3) (словами) висловлювати, -ся, висловити, -ся. [Не так висловив], виливати, -ся словом, вилити, -ся словом, у слові; (высказывать, -ся) виповідати, -ся, виповісти, -ся, вимовити, змовити. [Кожен народ виповідає свої думки, свій погляд по- свойому. Не змовлю я своєї думки]. Если можно так выразиться - коли можна так висловитися; сказати-б. [Характеризує воно дух епохи, передає її, сказати-б, непропащі пахощі (Єфр.)]. Выразить на письме - висловити листовно, списати. Выражать пением - вимовляти співом, виспівувати. -ать мимикой - говорити на мигах, мімікувати. Выражать нетерпение - нетерпеливитися. В-ать охоту - охотитися, поохотитися. В-ать желание принять участие в чём, присоединиться к чему - зголошуватися, зголоситися до чого;
    4) (передавать) віддавати, віддати. [Що-ж до букви ю, то вона має віддавати в старій сербській графіці звук jo (Кримськ.)]. Выражаемый -
    1) виявлюваний;
    2) визначуваний;
    3) висловлюваний, вимовлюваний. Выраженный -
    1) виявлений;
    2) визначений;
    3) висловлений, вимовлений, виповіджений; (переданный) відданий. Ясно, определённо выраженный - виразний. [Виявляється виразне бажання сховати частину правди (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - в`ыразить
    1) виража́ти, ви́разити; ( словами) висло́влювати, ви́словити; ( отражать) відбива́ти, відби́ти; ( обнаруживать) виявля́ти, ви́явити; ( передавать) передава́ти, переда́ти

    \выражать жела́ние — висло́влювати, ви́словити (виявляти, ви́явити, виража́ти, ви́разити) бажа́ння

    2) (обозначать, исчислять) виража́ти, ви́разити

    Русско-украинский словарь > выражать

  • 2 выражать

    несов. выража́ть, сов. вы́разить
    1) матем. (исчислять, обозначать) виража́ти, ви́разити, обчисля́ти, обчи́слити; виража́ти, ви́разити
    2) ( обнаруживать) виявля́ти, ви́явити; ( словами - обычно) висло́влювати, ви́словити; ( произносить - ещё) вимовля́ти, ви́мовити; (отражать, отображать) відбива́ти, відби́ти; ( передавать) передава́ти, переда́ти
    •

    Русско-украинский политехнический словарь > выражать

  • 3 выражать

    несов. выража́ть, сов. вы́разить
    1) матем. (исчислять, обозначать) виража́ти, ви́разити, обчисля́ти, обчи́слити; виража́ти, ви́разити
    2) ( обнаруживать) виявля́ти, ви́явити; ( словами - обычно) висло́влювати, ви́словити; ( произносить - ещё) вимовля́ти, ви́мовити; (отражать, отображать) відбива́ти, відби́ти; ( передавать) передава́ти, переда́ти
    •

    Русско-украинский политехнический словарь > выражать

  • 4 выразить

    см. Выражать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > выразить

  • 5 выразить

    сов. от выражать

    Русско-украинский политехнический словарь > выразить

  • 6 округлять

    несов. округля́ть, сов. округли́ть
    1) техн. окру́глювати и округля́ти, округли́ти; ( закруглять) закру́глювати и закругля́ти, закругли́ти, заокру́глювати, заокру́глити
    2) матем. ( выражать в целых числах) заокру́глювати, заокру́глити, окру́глювати и округля́ти, округли́ти
    •

    Русско-украинский политехнический словарь > округлять

  • 7 выразить

    сов. от выражать

    Русско-украинский политехнический словарь > выразить

  • 8 округлять

    несов. округля́ть, сов. округли́ть
    1) техн. окру́глювати и округля́ти, округли́ти; ( закруглять) закру́глювати и закругля́ти, закругли́ти, заокру́глювати, заокру́глити
    2) матем. ( выражать в целых числах) заокру́глювати, заокру́глити, окру́глювати и округля́ти, округли́ти
    •

    Русско-украинский политехнический словарь > округлять

  • 9 волноваться

    1) хвилюва́тися, хвилюва́ти, збу́рюватися
    2) ( беспокоиться) хвилюва́тися, бенте́житися; ( тревожиться) триво́житися
    3) ( выражать протест) хвилюва́тися; ( бунтоваться) бунтува́тися, бунтува́ти

    Русско-украинский словарь > волноваться

  • 10 говорить

    о ком о чём
    1) казати [Що кажеш? Чи казали йому про це?], говорити, мовити, мовляти про кого, про що, за кого, за що, а теснее: (сообщать) промовляти, хвалитися кому (до кого). -ить в защиту кого - говорити в обороні кого, промовляти за ким, за чим. [Все промовляє за його невинністю]; (в приподнятом стиле) глаголати, правити. [Про божественне діло глаголати, про високі науки правити];
    2) (беседовать) балакати, розмовляти, гомоніти з ким про що, за що. -ить на каком-л. языке - говорити, балакати, гомоніти якоюсь мовою. [Говорити українською мовою (по-ураїнському, -ськи). Він по- німецьки не балакає]. -ить на многих языках - говорити багатьма мовами. -ить (болтать) на чужом языке - цвенькати, чесати, вирубати [По-московському так і чешуть. Ляхом вирубати (Кул.)], на непонятн. яз. - джеркотіти, ґерґотати;
    3) (поговаривать) славити [Славили, що в нього тітка відьма (М. Вовч.)], подейкувати, гудкати (срв. Болтать). Говорят - кажуть (люди) подейкують;
    4) (произносить речь) промовляти. [Ісус, промовляючи, каже]. Начинать (начать) говорить - знімати (зняти) мову, річ, голос. Начинать -ить (о ребёнке) - починати балакати, нарікати. Продолжать говорить - казати далі, провадити далі. Нечего (не стоит) и говорить - шкода й казати (говорити). Говорят (же) вам, что - казано-ж-бо вам, що… -ить, не стесняясь - говорити (казати) без обрізків, непримушено. -ить наобум - говорити навмання. -ить в тон кому - говорити під лад кому. - ить чьему-л. сердцу - промовляти до серця кому. -ить быстро, как трещётка, скороговоркою - дріботіти, дроботіти, чесати, торохтіти. -ить сквозь зубы - цідити. -ить басом - баса говорити. -ить вздор - см. Вздор. -ить без сознания, не давая отчёта себе в знач. слов - блудити словами. -ить пространно - розводитися. Красно говоришь - золоті в тебе уста. -ить про себя, в душе - казати на думці, до себе. -ить изустно - казати з уст. -ить так и этак (противоречиво) - двоїти, гнути сюди й туди. -ить обиняками - говорити на здогад. Говоря без обиняков - без сорома казка, без околичностей кажучи. Откровенно говоря - щиро кажучи, направду кажучи. Говоря словами чего-л. (пословицы) - мовляв (кажучи) чим (приказкою). Говоря словами такого то - мовляв (кажучи) словами когось, мовляв он-той. [Мовляв проф. Владимиров. Мовляв словами однієї з «недостойних» (Єфр.)]. Не говоря о чём-л. - поминувши щось. Коротко говоря - найшвидче сказати, коротко кажучи. Не с тобой говорят - не до тебе мова (річ). Ни слова не говорит - ні пари з уст, ані слівцем не п(р)охопиться. Не говоря дурного слова - не казавши лихого слова. Едва может -ить (голоса не хватает) - ледві голос подає, голосу не відтягне. Лишиться способности -ить - стратити мову. -ить будто заученное - вичитувати. Говорит как по писанному - каже, як з листу бере. Говорящий (прилаг.) - говорящий, говорющий. [Говорюща машина]. Неумеющий -ить (о ребёнке) - немовлящий. Срв. Болтать, Бормотать, Лепетать, Мямлить и т. п.
    * * *
    1) говори́ти, бала́кати; мовля́ти, гомоні́ти; (выражать в устной речи; высказывать) каза́ти, мо́вити, промовля́ти; ректи́
    2) (разговаривать, беседовать) говори́ти, розмовля́ти, бала́кати
    3) (свидетельствовать о чём-л.) сві́дчити, говори́ти, промовля́ти

    вообще́ (в су́щности) говоря́ — в знач. вводн. сл. взагалі (загало́м) ка́жучи

    Русско-украинский словарь > говорить

  • 11 желать

    1) бажати, х(о)тіти, охотитися, (сильно) жадати, прагнути (предпочитать) воліти (н. вр. -лю, -лиш). [Ой чи волиш, Бондарівно, ізо мною жити, а чи хочеш в сирій землі гнити?];
    2) -ать кому чего - бажати, зичити кому чого. [Що тобі не миле, того й людям не зич]. -ать спокойной ночи, доброго утра - на добраніч, на добридень давати. Здравия -аю - доброго здоров'я зичу (бажаю вам). -ать зла - злого кому зичити (бажати), лихо мислити кому. [Злого я нікому не бажаю. Свій своєму лиха не мислить]. -ать кому-л. добра - добра прияти (зичити) кому. Мне желается - я бажаю (хочу). Желающий чего - той, що бажає (хоче), охочий до чого. [Писано цю книжку про селянина (= для крестьянина), охочого (или: що хоче) засвоїти програму партії (Азб. комун.)]. Желаемый - бажаний, жаданий. Срв. Желательный.
    * * *
    1) бажа́ти; ( хотеть) хоті́ти (хо́чу, хо́чеш), жада́ти, охо́титися (охо́чуся, охо́тишся); ( предпочитать) волі́ти, торж. во́лити; ( выражать пожелание) зи́чити

    \желатьть добра́ (зла) — бажа́ти (зи́чити, ми́слити) добра́ (зла)

    2) (испытывать к кому-л. влечение, страсть) жада́ти, бажа́ти

    Русско-украинский словарь > желать

  • 12 завещать

    1) (имущество) відписувати, відписати, записувати, записати, леґувати, (словесно) відказувати, відказати, приказувати, приказати (майно кому, на що). [Все, що мав, синові одписав. Тяжко занедужав і записав жінці усе своє добро (Ор. Левиц.). Умираючи, все господарство приказала дочці і усе їй добре розказала Квітка). Кому піде наше добро? - На церкву святу леґуй, Василю (Кониськ.)];
    2) заповідувати и заповідати, заповісти, завітувати. [Таку-ж любов заповідує він і всім землякам своїм (Єфр.). Заповідала дітям, щоб не сварилися і жили чесно. Завітував своїм потомкам зватися Гіреями (Куліш)]. Завещанный - відписаний, відказаний, леґований; заповіданий від кого (кем).
    * * *
    несов., сов.
    1) ( имущество) відпи́сувати, відписа́ти, -пишу́, -пи́шеш и мног. повідпи́сувати, відка́зувати, відказа́ти, -кажу́, -ка́жеш
    2) ( выражать предсмертную волю) заповіда́ти, заповісти́, -ві́м, -віси́

    Русско-украинский словарь > завещать

  • 13 излагать

    изложить викладати, викласти и виложити, виповідати, виповісти, виповіщати, виповістити, (выражать) висловлювати, висловити що. [Викладав свої погляди гостям (Коцюб.). Ясно й широко виповіщу свою справу (Куліш). Свої думки висловлюйте зрозуміло (Київ)]. -ть неясно - викладати невиразно, висловлювати незрозуміло, неясно. -ть своими словами - переказувати, переказати, переповідати, переповісти, викладати, викласти що своїми словами. -ть письменно - викладати, виложити (викласти) на письмі, списувати, списати що. [Хмельницький списав на папері, чого козаки од короля бажають (Куліш)]. -ть подробно (обширно, обстоятельно), коротко, сжато - викладати, висловлювати докладно (просторо, широко), коротко, стисло. -ть подробности, причины - подавати, наводити подробиці, причини. -ть своё мнение - висловлювати свою думку. -ть дело - викладати справу. Изложенный - викладений, виложений, висловлений, переказаний. [Систематично виложена теорія (Київ). Стисло висловлений зміст промови (М. Грінч.)]. Об -ном сообщается для сведения - про зазначене подається до відома. -ться - викладатися, висловлюватися, бути викладеним, висловленим.
    * * *
    I
    полата́ти, облата́ти, ви́латати
    II несов.; сов. - излож`ить
    виклада́ти, ви́класти; ( высказывать) висло́влювати, ви́словити

    Русско-украинский словарь > излагать

  • 14 изображать

    изобразить
    1) зображати, зобразити, обычно употреб. (словом, красками) малювати и змальовувати, змалювати, намалювати, вимальовувати, вималювати, (резцом) різьбити, вирізьбити що. [Під фрескою мозаїка, що зображає цілу плетеницю (вереницу) містерій (Л. Укр.). Самотніх людей надзвичайно любить малювати Л. Українка (Єфр.). Любив він (Олесь) теж і природу, яку взагалі вміє відчути й змалювати (Єфр.)]. Писатель - жает общественные недостатки самыми черными красками - письменник малює суспільні хиби найчорнішими фарбами. Эта картина -жает последний день Помпеи - ця картина зображає (подає) останній день Помпеїв. Эта статуя символически -жает революцию - ця статуя символічно зображає революцію;
    2) кого, что из себя (строить) - удавати, удати кого (якого), що (з себе); см. Представлять 9. [Не взивай її циганкою, бо будеш битий! - кричить уже Андрій, вдаючи з себе ображеного (Васильч.)]. Изображённый - зображений, змальований, намальований, вималюваний, уданий. -ться - зображатися, зобразитися, малюватися и змальовуватися, змалюватися, бути зображеним, змальованим, намальованим. [На його блідому виду (лице) малювався безмір муки (Коцюб.)].
    * * *
    несов.; сов. - изобраз`ить
    1) зобража́ти и зобра́жувати, зобра́зити, -ра́жу, -ра́зиш; (красками, словами) змальо́вувати, -льо́вую, -льо́вуєш, змалюва́ти, малюва́ти, намалюва́ти и мног. понамальо́вувати; (в литературе, на сцене) виво́дити, ви́вести, пока́зувати, показа́ти, -кажу́, -ка́жеш; (представлять, разрисовывать кого-что-л.) розмальо́вувати, розмалюва́ти и мног. порозмальо́вувати

    \изображатьть в каки́х-либо краска́х — зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти (змальо́вувати, змалюва́ти, малюва́ти, намалюва́ти) в яких-не́будь фа́рбах (ба́рвах)

    2) (несов. выдавать себя за кого-что-л.) удава́ти (удаю́, удає́ш)

    \изображать жа́ть из себя́ кого́-что — удава́ти з се́бе кого́-що

    3) (выражать, обнаруживать) зобража́ти и зобра́жувати, зобра́зити, виража́ти, ви́разити, -ражу, -разиш; диал. виобража́ти, ви́образити

    \изображатьть в лице́ (на лице́) — зобража́ти и зобра́жувати, зобра́зити на обли́ччі, виража́ти, ви́разити обли́ччям

    \изображатьжа́ть собо́ю — (являться чем-л.) явля́ти (станови́ти) собо́ю

    Русско-украинский словарь > изображать

  • 15 изъявлять

    изъявить виявляти, виявити, ви[по]казувати, ви[по]казати, (выражать) висловлювати, висловити що, (чувства) освідчуватди и освідчати, освідчити що кому и освідчуватися, освідчитися кому. -ть желание - виявляти, виявити, показувати, показати бажання, зохочуватися, зохотитися, поохотитися. -ть покорность - заявляти, заявити про покору, скорятися, скоритися, упокоритися. -ть согласие - заявляти, заявити (висловлювати, висловити) свою згоду, (диал.) поволятися, поволитися. [Просив, щоб громадяни поволились на сході оддать мені землю. Не поволяються (Залюб.)]. Из'явлённый - виявлений, заявлений, виказаний, показаний, висловлений, освідчений.
    * * *
    несов.; сов. - изъяв`ить
    (что) ( обнаруживать) виявля́ти, ви́явити, -явлю, -явиш (що); ( высказывать) висло́влювати, ви́словити (що); ( заявлять) заявля́ти, заяви́ти, -явлю́, -я́виш (про що)

    \изъявлятьть согла́сие — см. согласие 1)

    \изъявлятьть поко́рность — виявля́ти, ви́явити покору, скоря́тися, скори́тися, -рю́ся, -ришся, заявля́ти, заяви́ти про поко́ру

    Русско-украинский словарь > изъявлять

  • 16 изъясняться

    изъясниться
    1) з'ясовуватися, вияснюватися и вияснятися, бути з'ясованим, виясненим;
    2) (выражаться) висловлюватися и висловлятися, висловитися; говорити. [Пишався тим, що прості люди не вміли так штучно висловлятись (Куліш)]. -няться изысканно - висловлюватися вишукано, добірно, виборно. -ться по-немецки - говорити (балакати) по-німецькому, німецькою мовою. -ться в любви - освідчатися и освідчуватися, освідчитися кому, визнавати, визнати любов (кохання) свою кому. [Він пані визнав любов свою прокляту (Самійл.)].
    * * *
    несов.; сов. - изъясн`иться
    1) (выражать, высказывать, излагать свои мысли) висло́влюватися, -лююся, -люєшся, ви́словитися, -влюся, -вишся

    \изъясняться ться в любви́ — см. объясняться 1)

    \изъясняться ться в любви́ — см. изъяснять

    2) (несов.: говорить, разговаривать) розмовля́ти, говори́ти, -ворю́, -во́риш

    \изъясняться ня́ться на мно́гих языка́х — розмовля́ти (говори́ти) багатьма́ мо́вами

    3) страд. несов. поя́снюватися, -нюється, поясня́тися, тлума́читися, витлума́чуватися, -чується; з'ясо́вуватися, -со́вується

    Русско-украинский словарь > изъясняться

  • 17 нетерпение

    1) нетерплячка, (реже) нетерпіння (-ння), (нетерпеливость) нетерп(е)ливість (-вости); (нетерпёж) нетерпець (-пця), и (диал.) нетерпій (-пія), невидержка; (не дающее усидеть на месте) непосидячка. [Андрія жерла нетерплячка (снедало -ние) (Коцюб.). Нетерплячка Лаговського росла (Крим.). В'їжджає в двір - і повен нетерпіння прямує до дверей (М. Рильськ.). Жандарм аж затремтів з нетерпеливости (Франко). Од невидержки втік з хати (Чигиринщ.)]. От (с) -ния - з нетерплячки. [Савка аж горить з нетерплячки і цікавости (Франко). Нетямивсь з нетерплячки (Самійл.)]. С -нием - нетерпляче, (с таким -нием) так нетерпляче, (с большим и т. п. -нием) з великою и т. п. нетерплячкою; срв. Нетерпеливо. [«Зовсім тут не в одиниці сила», - нетерпляче одказав мені Р. (Крим.). Тепер мусить початися акція, так нетерпляче очікувана (Коцюб.). Зося з великою нетерплячкою дивилась на гай (Н.-Лев.). З якоюсь несвідомою нетерплячкою (Крим.)]. Быть в -нии - нетерпеливитися, нетерпляче робити що, (опис., диал.) (аж) варитися. В -нии ждать - нетерпляче чекати; чекати аж варитися. Выказывать (выражать проявлять) -ние - нетерпеливитися, виявляти нетерплячку (нетерпіння). [Гості нетерпеливилися, щоб швидше почати танці (О. Пчілка). Джіафер видимо нетерпеливився, очікуючи Рустема (Коцюб.). До вас депутація прийшла; біжіть швидше, вони нетерпеливляться (Виннич.)]. -ние охватывает (одолевает, разбирает), охватило (одолело, разобрало) кого - нетерплячка бере, взяла (напала) кого, (не терпится) кортить, закортіло, свербить, засвербіло кому и кого; (невтерпёж) невидержка кому. [Максима брала нетерплячка: йому аж руки свербіли до бійки (Коцюб.). Розмовлять тобі притьмом кортить (Самійл.). Кортить побігти подивитися (Сл. Гр.). Йому була невидержка, і, звівшись з постелі, він пішов… (Корол.)];
    2) (недопущение чего, ненависть к чему) нетерпіння чого.
    * * *
    нетерпі́ння; ( нетерпёж) нетерпля́чка, нетерпе́ць, -пцю́, нетерпі́й, -пі́ю

    с \нетерпение нием — з нетерпі́нням

    Русско-украинский словарь > нетерпение

  • 18 облекать

    облечь о[в]дягати, о[в]дяг(ну)ти, убирати, убрати, прибирати, прибрати кого в що. [Убирає мене в шати традицій (Коцюб.)]. Облекать, -лечь властью - надавати (надати) владу, право кому. -кать, -лечь что-л. в одеяние - прибирати (прибрати) чому одяг. -кать в человеческие формы - чоловічити. Облечённый - одягнений, одягнутий, убраний, прибраний в що. -ный властью - наділений владою від кого. Облечённое ударение - см. Ударение.
    * * *
    несов.; сов. - обл`ечь
    1) ( одевать) убира́ти, убра́ти и повбира́ти, одяга́ти, одягти́ и одягну́ти и поодяга́ти, удяга́ти, удягти́ и удягну́ти и повдяга́ти; (перен.) прибира́ти, прибра́ти
    2) (покрывать, окутывать) покрива́ти, покри́ти, укрива́ти, укри́ти, оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти, огорта́ти, огорну́ти
    3) (перен.: воплощать) вті́лювати, вті́лити; ( выражать) виявля́ти, ви́явити, ( словами) висло́влювати, ви́словити; ( о форме) надава́ти, нада́ти
    4) ( наделять) наділя́ти, наділи́ти

    Русско-украинский словарь > облекать

  • 19 оспаривать

    оспорить кого, что змагатися, сперечатися з ким, з чим и проти кого, проти чого, заперечувати, заперечити що, збивати, збити що, перепирати кого. -ать у кого что - змагатися, сперечатися з ким за що. Его -вает другой учёный, говоря… - з ним (проти нього) змагається другий учений, кажучи… -ать какое-л. мнение, взгляд - змагатися, сперечатися з якоюсь думкою, з поглядом, заперечувати, заперечити якусь думку, погляд. -ать законность акта - заперечувати правність (законність) акту. -ать правдивость данных сведений - заперечувати справедливість поданих відомостей. -ать чьё-либо право (не в свою пользу) - заперечувати, заперечити чиє (и кому) право. -ать у кого-л. право (для себя) - сперечатися (змагатися) з ким за право. Он -вает у меня это право - він змагається (сперечається) зо мною за це право. Он -вает (отрицает) это моё право - він заперечує мені це право. Сосед -вает у меня эту землю - сусід змагається (сперечається) зо мною за цю, землю. Они -вают друг у друга что-л. - вони змагаються один з одним за що. Оспоренный - заперечений.
    * * *
    несов.; сов. - осп`орить
    1) (выражать несогласие, отрицать) запере́чувати, запере́чити, оспо́рювати, оспо́рити
    2) ( спорить) спереча́тися; ( состязаться) змага́тися

    Русско-украинский словарь > оспаривать

  • 20 передавать

    передать
    1) передавати, передати кому, що, (о многом) попередавати. [Передай мені сіль]. -вать что-н. из рук в руки, друг другу - передавати з рук до рук, один (одно) одному що-небудь. -вать, -дать кому имущество, власть, право - передавати, передати (редко здавати, здати) майно, владу, право кому. Срв. Уступать. -давать (-дать) приказания армии по радиотелеграфу - передавати (передати) накази (розкази) армії радіо- телеграфом. -дать болезнь, черты характера кому - передати х(в)оробу, вдачу кому. -дать письмо, деньги, подарок кому через кого - пере[по]давати, пере[по]дати листа, гроші, гостинець кому ким. [Козаком гостинець батькові передав]. -дать письмо в собственные руки - по[пере]дати листа до власних рук. -дать дело на чьё усмотрение - віддати справу на чий розсуд, здатися на чию думку. -дать дело в суд - передати справу до суду. -дать настроение кому - передати настрій кому. [Музика грою передає сумний свій настрій слухачам]. -дать вексель - пережирувати. [Узяв та вексель той на жінку і пережирував];
    2) что (изображать) - віддавати, віддати, подавати, подати. [Поет виразно віддає свої переживання. Букви віддають звуки. Оповідання подає трагічну долю відомої красуні (Єфр.)];
    3) -дать лишнее - передавати, передати, (о мног.) попередавати [Передав куті меду. Ви передали три карбованці, як давали решту (при сдаче)]; (заплатить дорого) переплачувати, переплатити за що; (давать много раз) давати, по[на]давати. Сколько денег я ему уже -вал - скільки вже грошей я йому надавав;
    4) (на словах) переказувати, переказати, наказувати, наказати, переповідати, переповісти, (о сплетнях, слухах ещё) переносити, перенести, (о многом) попереказувати, попереповідати, попереносити, попереношувати кому що, про що. [Я не буду переказувати вам тих лайок (Коцюб.) (и ті лайки). Переказували новини (Грінч.). Переказала, щоб поспішався (Коцюб.). Переказати словами становище мого духа (Конис.). Ой накажи, галко, від кошового вісті. Де що почує, все переносить]. -ть через кого - переказувати, наказувати ким. [Переказала дочкою, щоб поспішав додому. Накажи слугою, що ти нездужаєш (Л. Укр.)]. -дать чьи слова - переказати, подати чиї речі (чию мову). Он неверно -дал мои слова - він не так переказав мої слова. -дать мысль (словами) - переказати думку. -дать что-либо своими словами - переказати що своїми словами. -ть известие - подати звістку. -ть что-либо потомству - передати що потомству (нащадкам), подати що у потомство (Куліш). -ть на письме - списати. [Найкращая пісня мені, її-ж і списати не сила (Самійл.)]. -вать, -дать поклон - переказувати, переказати поклін и поклона, віддавати, віддати поклін, поклоняти, поклонити, поклонятися, поклонитися, відклонятися, відклонитися кому ким. [Сестра до брата з чужої сторони поклоняла. Козак до дівчини ворлами та поклонився. З України до дівчини козак відклонився]. -дайте ему мою глубокую благодарность, моё почтение - перекажіть йому мою глибоку подяку (вдячність), мою повагу (пошану). -дать кукованием - перекувати. [Хоч сивою зозулькою перекуй до мене]. Передаваемый - передаваний; віддаваний; переплачуваний; переказуваний; переповідуваний. Переданный и переданный - переданий, (о мног.) попередаваний; відданий, поданий, (о мног.) повіддаваний; переплачений; переказаний, наказаний, переповіданий, переповіджений, перенесений, (о мног.) попереказуваний, понаказуваний, попереповіданий, попереношуваний.
    * * *
    I несов.; сов. - перед`ать
    передава́ти, переда́ти и попередава́ти; (отдавать; изображать, выражать какими-л. средствами) віддава́ти, відда́ти; (сообщать услышанное, узнанное, пересказывать) перека́зувати, переказа́ти и поперека́зувати, переповіда́ти, переповісти́ и перепові́сти
    II
    (надавать много чего-л.) передава́ти

    Русско-украинский словарь > передавать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • выражать — благодарность • действие выражать глубокое соболезнование • демонстрация выражать глубокую благодарность • демонстрация выражать глубокую признательность • демонстрация выражать готовность • демонстрация выражать желание • демонстрация выражать… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • ВЫРАЖАТЬ — ВЫРАЖАТЬ, выражаю, выражаешь, несовер. (к выразить), что. 1. Обнаруживать, показывать каким нибудь внешним проявлением, знаками; высказывать, передавать. Картина выражает замыслы художника. Красноречиво выражать свои мысли. Выражать желание. Лицо …   Толковый словарь Ушакова

  • выражать — См. высказывать(ся), говорить, замечаться, значить, обнаруживать, обозначать, определять, показывать, произносить... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. выражать… …   Словарь синонимов

  • ВЫРАЖАТЬ — ВЫРАЖАТЬ, выразить что, объяснять знаками, передавать, сообщать, выказывать, проявлять, изъявлять, объявлять, изображать; показывать или представлять каким бы то ни было способом (речью, письмом, телодвижением, звуками, кистью, резцом) чувства,… …   Толковый словарь Даля

  • ВЫРАЖАТЬ — см. выразить. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • выражать — • бурно выражать • ярко выражать …   Словарь русской идиоматики

  • выражать — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я выражаю, ты выражаешь, он/она/оно выражает, мы выражаем, вы выражаете, они выражают, выражай, выражайте, выражал, выражала, выражало, выражали, выражающий, выражаемый, выражавший, выражая; св. выразить; сущ …   Толковый словарь Дмитриева

  • выражать протест — вставать на дыбы, протестовать, ополчаться, выступать, восставать, рыпаться, возражать, становиться на дыбы, выражать свое несогласие, выражать несогласие, сопротивляться Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • выражать неудовольствие — См …   Словарь синонимов

  • выражать соболезнование — выражать (сожаление, сострадание, сочувствие), (со)жалеть, сочувствовать Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • выражать согласие — изъявлять согласие, ничего не иметь против, соглашаться, давать согласие, изъявлять готовность идти, слова не говорить против, выражать готовность идти, отвечать согласием, подписываться обеими руками Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»