-
1 согласие
1) зго́да; (лад, миролюбие) зла́года, лад, -у, ла́года, диал. зла́да; ( единодушие) односта́йність, -ності; (соглашение, взаимная договорённость) порозумі́нняв знак \согласие сия — см. знак 1)
в слу́чае ва́шего \согласие сия — у ра́зі ва́шої зго́ди, якщо́ ви бу́дете зго́дні, якщо́ ва́ша зго́да
в \согласие сии с чем — згі́дно з чим
жить в \согласие сии с кем — см. жить 1)
изъявля́ть, изъяви́ть \согласие сие — дава́ти, да́ти зго́ду, пого́джуватися, пого́дитися
молча́ние — -знак
\согласие сия — мовча́ння - знак зго́ди
по о́бщему сию — за спі́льною (зага́льною) зго́дою
прийти́ к \согласие сию — дійти́ зго́ди, прийти́ до зго́ди
с ва́шего \согласие сия — за ва́шою зго́дою
\согласие сие с мне́нием — зго́да (згі́дність) з ду́мкою (з поглядом)
2) ( гармония) гармоні́йність, гармоні́чність; (звуков) суголо́сся, суголо́сність -
2 согласие
матем.зго́да -
3 согласие
матем.зго́да -
4 изъявлять
изъявить виявляти, виявити, ви[по]казувати, ви[по]казати, (выражать) висловлювати, висловити що, (чувства) освідчуватди и освідчати, освідчити що кому и освідчуватися, освідчитися кому. -ть желание - виявляти, виявити, показувати, показати бажання, зохочуватися, зохотитися, поохотитися. -ть покорность - заявляти, заявити про покору, скорятися, скоритися, упокоритися. -ть согласие - заявляти, заявити (висловлювати, висловити) свою згоду, (диал.) поволятися, поволитися. [Просив, щоб громадяни поволились на сході оддать мені землю. Не поволяються (Залюб.)]. Из'явлённый - виявлений, заявлений, виказаний, показаний, висловлений, освідчений.* * *несов.; сов. - изъяв`ить(что) ( обнаруживать) виявля́ти, ви́явити, -явлю, -явиш (що); ( высказывать) висло́влювати, ви́словити (що); ( заявлять) заявля́ти, заяви́ти, -явлю́, -я́виш (про що)\изъявлятьть согла́сие — см. согласие 1)
\изъявлятьть поко́рность — виявля́ти, ви́явити покору, скоря́тися, скори́тися, -рю́ся, -ришся, заявля́ти, заяви́ти про поко́ру
-
5 лад
1) (порядок) лад (р. ладу), полад (-ду). [Правда дає лад, творить життя на землі, кривда його руйнує (Мирний)]. Ни складу, ни -ду - ані ладу, ані складу; ні ладу, ні поладу нема. Дело идёт, пошло на (в) лад - справа в (на) лад іде, пішла, справа йде (ведеться), пішла (повелася) добре (гаразд), справа налагоджується (вирівнюється), налагодилася (вирівнялася). [Справа таки не загинула і почала вже була потроху вирівнюватись (Єфр.)]. На лад их дело не пойдёт - не піде їхня справа в лад;2) (взаимное согласие, мир) лад, лагода, злагода, згода. [Нема ладу в нас: не можна нам укупі жити (Грінч.)]. Быть, жить в - ду с кем - бути, жити з ким у (добрій) (з)лагоді (згоді), ладнати з ким, жити з ким ладно (ладненько). [Вони вговорювали Гната помиритись з жінкою та жити з нею в злагоді (Коцюб.). Я жив у добрій лагоді з дикими звірми (Крим.)]. Быть не в -ду, не в -дах с кем - бути не в ладах, не в злагоді, (в ссоре) у гніву з ким. [Панотець з громадою у гніву (Франко)]. Они меж собою не в -ду - між ними (поміж їми) незлагода (незгода), вони не ладнають між собою (один (одна) или одно[е] з одним (з одною)). Он не в -ду с моим братом - між ним і моїм братом незлагода (незгода), він не в злагоді з моїм братом, він не ладнає з моїм братом. Никаких -дов с ним нет - з ним не можна дати собі ради, з ним ладу не доведеш;3) муз. - лад. [Мій голос журливеє щось починає, а струни твої на веселім ладу (Л. Укр.). Заграли знов - ще гірш нема ладу! (Гліб.)]. В лад - у лад. [Робить свої скоки в лад, ритмічно (Єфр.). В лад бреніло безліч казанків (Васильч.)]. Скрипка настроена в лад - скрипку настроєно в лад (до ладу, ладно). Не в лад - не в лад. Не в лад поют - співають не в лад. На все -ды - на всі лади, на всі боки. [Покрутивши чесністю на всі боки… (Єфр.)];4) -ды (в струнн. муз. инструменте) лади (-дів), ладки (-ків);5) (образец) лад, (к)шталт (-ту), штиб (-бу); манір (-ру). [На німецький лад вимовляв «філологія» (Крим.). На великопанський шталт (Мова). Котляревський у своїй «Енеїді» «перелицював» стару поему на український штиб (Єфр.). Колись люди вшивали хати тільки соломою, а тепер на новий манір роблять: бляхою (Звин.)]. На свой лад - на свій лад, (к)шталт; (по своему) своїм ладом, своїм робом. [(Слов'янські племена) жили своїм ладом та звичаями (Єфр.)]. Переделывать на свой, на иной, на чужой лад - по-своєму (на своє), на инше, на чужий лад (штиб) перероблювати, на свій, на инший, на чужий кшталт повертати, (на иной лад) перекшталтовувати що. [Не можна примусити людину думати на чужий лад (Наш)];6) см. Клёпка;7) см. Паз.* * *1) лад, -у и -у; ( согласие) зла́года, зго́дав ладу́ (в лада́х) с кем-чем [быть] — у зла́годі (у зго́ді) з ким-чим [бу́ти], зла́гідно з ким-чим жи́ти, ладна́ти (ла́дити) з ким-чим
2) (способ, манера) спо́сіб, -собу, лад; кшталт, -у, мані́р, -у, штиб, -у3) муз. ладлады́ — мн. лади́, -ді́в
-
6 мир
I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].II. Мир -1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.* * *I1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у2) ( сельская община) ист. грома́да, мирIIвсем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром
1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення -
7 взаимный
обопільний, зобопільний, взаємний. [Обопільна (зобопільна, взаємна) приязнь, зненависть, допомога, порада, повага]. -ое понимание - порозуміння. -ое согласие - обопільна згода, лад. [Нема ладу в нас: не можна нам укупі жити]. -но - обопільно, зобопільно, навзаєм.* * *взає́мний; ( обоюдный) обопі́льнийвзаи́мное понима́ние — порозумі́ння, взаєморозумі́ння, взаємне розумі́ння
-
8 готовность
готовість (р. -вости), охотність (р. -ности). [Веселить мене їх готовість (Кул.)]. В готовности - напоготові, в готові. С готовностью - радо, залюбки, з дорогою душею.* * *гото́вність, -ності, гото́вість, -вості; (согласие сделать что-л.) зго́дабоева́я \готовность — воен. бойова́ гото́вність
-
9 единогласие
-гласность1) одноголосність (р. -ности) [Його обрано на голову одноголосно. Ця одноголосність свідчить, що йому вірять], одностайність; см. ещё Единодушие;2) (согласие в голосах и звуках) суголосся, суголосність (р. -ности).* * *одноголо́сність, -ності; односта́йність -
10 назад
нрч.1) (в пространстве) назад, (позад себя) позад себе, навспак, навідворіть. [Вийшла з села - серце ниє, назад подивилась (Шевч.). Назад руки пов'язали (Сл. Гр.). Перекрутив годинника назад на годину (Київ). Зогляділася позад себе (Грінч.). Вмочи в росу малий палець і тріпни рукою, лиш навідворіть не тріпай, а перед собою (Рудан.)]. Туда и -зад - туди й назад, (взад и вперёд) туди й сюди, туди-сюди. Ни вперёд, ни -зад - ні на[в]перед, ні назад; ні туди, ні сюди. Сделать шаг -зад - від[по]ступити (ступнути) крок (ступінь) назад. Пятиться, попятиться -зад - поступатися, поступитися назад, задкувати, позадкувати. [I наперед забігаю, і вбік звертаю, і назад поступаюсь (М. Вовч.). Не задкуй лиш, а поступай наперед (Червоногр.)]. Взять своё слово -зад - взяти своє слово назад. Взять свои слова -зад - взяти свої слова назад, (гал.) відкликати свої слова. [Коли ви своїх слів не відкличете, я вас позву до суду (Крим.)]. Взять -зад своё решение, согласие - передумати і зректися. [Учора сказав, що обміркував справу і пристане до неї, а сьогодні передумав і зрікся (М. Грінч.)];2) (во времени). Год, столько-то лет и т. п. -зад тому - рік, стільки-то років (літ) и т. п. (уже) тому и тому (вже) рік, стільки-то років (літ); буде тому рік, стільки-то років (літ); рік, стільки-то років (літ) перед тим; перед роком, перед стількома-то роками; рік, стільки-то років передніше. [Два роки тому в Бориславі… (Франко). Три роки вже тому твій образ чарівливий в душі я записав (Вороний). Тому багато років була ця долина ще не така відкрита для світу (Країна Сліпих). Тому шість літ я вперше мав тут з ним розмову (Рада). Та він уже сконав, буде тому днів чотири (Крим.). Я знав його перед восьма-дев'ятьма роками (Грінч.). Перед шістьма роками вони приїздили оглядати сахарню (Коцюб.). Років десять передніше (Н.-Лев.)]. Это случилось может быть год тому -зад - це сталося може рік тому (може перед роком). Два дня тому -зад - два дні тому и тому два дні, два дні перед тим, перед двома днями, позавчора. [Тому два дні П'єр поїхав у Київ (Крим.)].* * *нареч.наза́д; диал. взадвзять \назад д свои́ слова́ — взя́ти назад свої́ слова́
два го́да [тому] \назад д — два ро́ки тому́ (перед тим), пе́ред двома́ рока́ми
-
11 примирение
кого чего с кем, с чем примирення, помирення, помиріння, миріння, замирення, (соглашение) погоджування, погодження, згода, єднання, поєднання кого, чого з ким, з чим; (заключение мира) замирення, примир'я з ким. [Він стоїть на позиції примирення двох ворожих таборів (Єфр.). Я був поклав перепросити їх обох, тільки-ж по якійсь годині одкинув гадку про замирення (Крим.). Були вони вороги, я їх помирив, тепер кожен дякує мені за помиріння (Крим.). Видно, яке буде миріння: сьогодні помиримось, а завтра буде вп'ять тієї-ж (Катериносл.)]. -ние с судьбой, с жизнью - примирення, згода з долею, з життям. [В його серці тане завзятість, поступаючись місцем згоді з своєю долею (Коцюб.)]. Склонять к -нию - при[на]вертати до згоди кого.* * *1) ( действие) прими́рення; зами́рення; мирі́ння -
12 совет
1) (наставление, указание) пора́да, ра́дадать (пода́ть, препода́ть) \советт — (кому) да́ти пора́ду, пода́ти ра́ду (кому), пора́дити (кому, кого); пора́яти (кому, кого)
муж \советта — держа́вний муж
не послу́шаться \совет та — не послу́хатися (не послу́хати) пора́ди (ра́ди)
2) ( совещание) нара́да, ра́дасеме́йный \советт — роди́нна (сіме́йна) нара́да (ра́да)
держа́ть \советт — ра́дитися, ра́ду ра́дити
3) ( орган государственной власти) ра́дагородско́й, райо́нный, се́льский сове́т — міська́, райо́нна, сільська́ ра́да
педагоги́ческий \советт — педагогі́чна ра́да
Сове́т Безопа́сности ООН — Ра́да Безпе́ки ООН
учёный \советт — уче́на ра́да
4) ( согласие) зго́да\советт да любо́вь — зго́да та любо́в
-
13 согласно
1) нареч. одна́ково; одна́ко; односта́йно; диал. водно́2) нареч. в зго́ді, в зла́годі, зла́гідно; ми́рно; дру́жно3) нареч. зла́годжено; дру́жно4) нареч. гармоні́йно; су́голосно, згі́дно; ( в лад) в лад5) (изъявляя согласие) нареч. згі́дливо6) ( соответственно) предл. с дат. п. згі́дно (з чим), відпові́дно (до чого)\согласно но зако́ну — згі́дно з зако́ном, за зако́ном
\согласно но прика́зу — згі́дно з нака́зом, відпові́дно до нака́зу
-
14 согласный
I1) (кратк. ф.: выражающий согласие, солидарный) зго́ден, -дна, -дне, згі́дний, зго́днийбыть ым на что — бу́ти згі́дним на що, пристава́ти (-стаю́, -стає́ш) на що
2) (одинаковый, сходный) одна́ковий; одна́кий; (единодушный - о мнениях, показаниях, действиях) односта́йний; (с чем, чему - соответствующий, сообразный) згі́дний (з чим), відпові́дний (чому, до чого)\согласныйая с оригина́лом ко́пия — згі́дна з оригіна́лом копія
\согласныйое с прика́зом де́йствие — згі́дна з нака́зом (відпові́дна до нака́зу) ді́я
\согласныйая жизнь — зла́гідне (дру́жне, ми́рне) життя́
4) (согласованный, слаженный) зла́годжений; ( дружный) дру́жний5) ( гармоничный) гармоні́йний, гармоні́чний; ( о звуках) су́голосний, згі́днийII лингв.1) при́голосний2) в знач. сущ. при́голосний, -ого -
15 соглашаться
несов.; сов. - соглас`иться1) зго́джуватися, -джуюся, -джуєшся, зго́дитися, -джуся, -дишся, пого́джуватися, пого́дитися; (давать согласие на что-л.) пристава́ти, -стаю́, -стає́ш, приста́ти, -ста́ну, -ста́неш и мног. попристава́ти (на що)2) см. согласовываться 1)3) ( сговариваться) змовля́тися, змо́витися, -влюся, -вишся, намовля́тися, намо́витися; ( договариваться) домовля́тися, домо́витися; сов. поєдна́тися -
16 соглашение
1) ( действие) пого́дження, (неоконч.) пого́джування\соглашение ние мне́ний — пого́дження (пого́джування) думо́к (по́глядів)
войти́ в \соглашение ние с кем — домо́витися (договори́тися) з ким
прийти́ к \соглашение нию, дости́чь \соглашение ния — дійти́ зго́ди, прийти́ до зго́ди, порозумі́тися
3) ( договор) угодазаключи́ть \соглашение ние — укла́сти уго́ду
-
17 содружество
( дружба) співдру́жність, -ності, співдру́жба, дру́жба; ( дружеское единение) дру́жнє єдна́ння; ( согласие) зго́дабоево́е \содружество во — бойова́ співдру́жність
\содружество во на́ций — співдру́жність на́цій
тво́рческое \содружество во — тво́рча співдру́жність (співдру́жба, дру́жба)
См. также в других словарях:
СОГЛАСИЕ — СОГЛАСИЕ специфическая форма взаимодействий предметов и процессов, отражающая стихийное и сознательное соединение противоположностей, их соотнесение друг с другом/достижение гармонии, симметрии и пропорциональности частей целого в… … Философская энциклопедия
СОГЛАСИЕ — (consent) Договоренность или отсутствие возражений. Более точно – такое приложение воли действующего лица к какому либо действию, предложению или результату, при котором это лицо принимает на себя (или разделяет) ответственность за последствия… … Политология. Словарь.
согласие — Единогласие, единомыслие, одномыслие, стачка, солидарность, единодушие, единство, мир, соглашение, уговор, modus vivendi; соразмерность, равномерность, соответствие, созвучие, гармония, лад, симметрия, симфония, унисон, ансамбль, концерт;… … Словарь синонимов
Согласие — Согласие ♦ Acceptation Согласиться означает сделать своим, принять, признать, сказать «да» тому, что есть или будет. Это единственный способ жить, как говорили древние греки, gomologoumenos, т. е. в неразрывном согласии с природой и разумом … Философский словарь Спонвиля
СОГЛАСИЕ — СОГЛАСИЕ, согласия, ср. 1. только ед. Утвердительный ответ на что нибудь на просьбу что нибудь. Сделать или на просьбу разрешить что нибудь. Сделать, разрешение. Дать согласие на что нибудь. Изъявить согласие что нибудь сделать. «Молчание знак… … Толковый словарь Ушакова
СОГЛАСИЕ — (acceptance) 1. Подпись на переводном векселе (bill of exchange), подтверждающая, что лицо, на которое он выписан, согласно с условиями векселя. Обычно пишется следующее: Акцептовано, подлежит оплате в... (наименование и адрес банка). (Подпись) … Словарь бизнес-терминов
согласие — Бездушие, беззаконие, богословие, предатель, предтеча, совесть, согласие. [...] подавляющее большинство литературных памятников, сохранившихся от Руси киевского периода, отражает византийско болгарское влияние. В церковнославянском языке был… … История слов
СОГЛАСИЕ — СОГЛАСИЕ, я, ср. 1. Одно из течений внутри старообрядческого толка (спец.). 2. Разрешение, утвердительный ответ на просьбу. Дать с. на что н. С согласия начальника (имея его согласие). Молчание знак согласия (посл.). 3. Единомыслие, общность… … Толковый словарь Ожегова
Согласие — Этическое трсбование, в соответствии с которым все участники эксперимепта или пациенты должны быть согласны с предстоящими процедурами. В контексте экспериментальных исследований это подразумевает также, что участники могут выйти из эксперимента… … Большая психологическая энциклопедия
согласие — выразить согласие • демонстрация давать согласие • действие дать согласие • действие добиться согласия • действие, каузация дожидаться согласия • модальность, ожидание достигать согласия • действие достичь согласия • действие, начало изъявить… … Глагольной сочетаемости непредметных имён
Согласие — В Викисловаре есть статья «согласие» Согласие положительный ответ на просьбу, единомыслие. Согласие (толк) обозн … Википедия
