Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

наделять

  • 1 наделять

    наделить кого чем наділяти, наділити кому чого, що и кого чим, обділяти, обділити кого чим, уділяти, уділити кому чого, що, приділяти, приділити кому що, надавати, надати кому чого, обдаровувати, обдарувати кого чим, (щедро) щедро обдаровувати, обдарувати, (возвыш.) ущедряти, ущедрити кого чим, (о мног.) понаділяти, пообділяти, поприділяти, понадавати, пообдаровувати. [А мені яблучок не наділите? (Звин.). Автор наділив їм так багато дивної якоїсь сліпоти (Рада). Природа наділила мені гарне обличчя (Крим.). Пиріжком у неділю наділить (М. Вовч.). Одна нас мати породила, та не однаково розумом обділила (Тобіл.). Хай бог йому уділить довгий вік (Грінч.). Щедра природа надала йому не самий тільки дар поезії й музики (Куліш). Обдарував усіх гостинцями (Васильч.). Добром та благом ущедряв твоїх спасенних (Куліш)]. -ть дочь приданным - вінувати, вивінувати, виправляти, виправити, випосажити дочку. Наделённый - наділений, обділений, уділений, наданий, обдарований, ущедрений, понаділяний и т. п. [Територія, щедро від природи обдарована (Крим.)]. -ться - наділятися, бути наділяним, наділеним, понаділяним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - надел`ить
    (чем) наділя́ти, наділи́ти, -ділю́, -ді́лиш и мног. понаділя́ти (чим); ( оделять) обділя́ти, обділи́ти (чим); ( одарять) обдаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, обдарува́ти, -рюю, -руєш и обдари́ти, -дарю, -дариш и мног. пообдаро́вувати, сов. одарува́ти, одари́ти (чим)

    Русско-украинский словарь > наделять

  • 2 наделить

    -ся см. Наделять, -ся.
    * * *

    Русско-украинский словарь > наделить

  • 3 верстать

    вёрстывать, типогр. верстати, заверстувати, (сов.) заверстати. -ся -
    1) верстатися (в типогр.);
    2) рівнятися з ким.
    * * *
    I полигр.
    верста́ти
    II
    1) ( равнять) рівня́ти, порі́внювати, зрі́внювати
    2) (наделять кого-л. чем-л.) наділя́ти, обдаро́вувати, обдари́ти, одаро́вувати, одаря́ти
    3) ( набирать на военную службу) набира́ти; ( забирать) забира́ти; забрива́ти, забрива́ти (голи́ти) лоби́

    Русско-украинский словарь > верстать

  • 4 награждать

    наградить кого, за что чем нагороджати и нагороджувати, нагородити, (зап.) надгороджати и надгороджувати, надгородити кого, за що и що чим, (иногда) кому що, (вознаграждать) винагороджати и винагороджувати, винагородити кого, за що и що чим, давати заплату, заплачувати, віддячувати, віддячити кому чим, дарувати кого чим, (одарять) в[об]даровувати, в[об]дарувати кого чим, (иронич.) відважувати, відважити кому що, шанувати, вшанувати кого чим (о мног.) пона(д)городжувати, повинагороджувати, пов[пооб]даровувати. [Гей ви, раби, візьміть сього співця, нагородіть його! (Л. Укр.). Нагородити службу того, хто так стояв за край свій рідний (Куліш). Тобі доля нагородила пару волів (Гнідич). Най вам бог, бабусю, стократне надгородить (Франко). Чим-же тебе за твою службу винагородити? (Г. Барв.). Царівну оддав, щастям дарував (Голов.). Коли твоя велика ласка чим слугу свойого вдарувати (Франко). Перетерпівши все, що доля одважувала у нас кріпакові (Рада)]. -дить по заслугам - нагородити, як заробив. Природа -дила его крепким здоровьем, выдающимися способностями - природа вдарувала його міцним здоров'ям, надзвичайними здібностями. Мать -дила детей поровну - мати вдарувала (нагородила) діти (дітей) рівно. Да -дит тебя судьба за твою доброту, милость - хай тебе (тобі) доля нагородить (хай тебе доля вдарує) за твою добрість, ласку. Кто -дает, тот и карает - яка рука жалує, тая й карає. Его хорошо -дили - його добре нагородили (винагородили). Он -дил меня батожьём - він ушанував мене (подякував мені) канчуками. -дить (пожаловать) его достоинством - надати йому гідність;
    2) (подавать милостыню) подавати, подати, дарувати, подарувати кому що. -дите хоть копеечку! - подайте (подаруйте) хоч копієчку! Награждённый -
    1) на(д)городжений, винагороджений, в[об]дарований, пона(д)городжуваний и т. п.;
    2) поданий, подарований. -ться - на(д)городжуватися, на(д)городитися; бути на(д)городжуваним, на(д)городженим и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - наград`ить
    нагоро́джувати, нагороди́ти, -роджу, -родиш и мног. понагоро́джувати; ( вознаграждать) винагоро́джувати, ви́нагородити, -джу, -диш; ( одарять) обдаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, обдарува́ти, -ру́ю, -ру́єш и обдари́ти, -дарю́, -да́риш и мног. пообдаро́вувати, сов. одарува́ти, одари́ти; ( наделять) наділя́ти, наділи́ти, -ділю́, -ді́лиш и мног. понаділя́ти

    Русско-украинский словарь > награждать

  • 5 наделение

    наділяння, обділяння, уділяння, надавання, обдаровування, оконч. наділення и надіління, об[у]ділення и обдіління, надання, обдарування; срв. Наделять.
    * * *
    наділення, наділя́ння; обді́лення, обділя́ння; обдаро́вування

    Русско-украинский словарь > наделение

  • 6 напутствовать

    1) (наделять кого чем в дорогу) виряджати, випроваджати кого чим. [Я сидів уже на возі, а приятель виряджав мене порадами (Корол.)];
    2) (наставлять) напучувати кого на що. [Напучував синів своїх на все добре (Ор. Левиц.)];
    3) церк. - проваджати напутньою молитвою, читати напутнє, (особ. с причащ.) давати напуття. Напутствуемый -
    1) виряджуваний, випроваджуваний;
    2) напучуваний.
    * * *
    несов., сов.
    напу́чувати, -чую, -чуєш и напуча́ти, напути́ти, -пучу́, -пути́ш; ( в дорогу) виряджа́ти, ви́рядити, -джу, -диш

    Русско-украинский словарь > напутствовать

  • 7 облекать

    облечь о[в]дягати, о[в]дяг(ну)ти, убирати, убрати, прибирати, прибрати кого в що. [Убирає мене в шати традицій (Коцюб.)]. Облекать, -лечь властью - надавати (надати) владу, право кому. -кать, -лечь что-л. в одеяние - прибирати (прибрати) чому одяг. -кать в человеческие формы - чоловічити. Облечённый - одягнений, одягнутий, убраний, прибраний в що. -ный властью - наділений владою від кого. Облечённое ударение - см. Ударение.
    * * *
    несов.; сов. - обл`ечь
    1) ( одевать) убира́ти, убра́ти и повбира́ти, одяга́ти, одягти́ и одягну́ти и поодяга́ти, удяга́ти, удягти́ и удягну́ти и повдяга́ти; (перен.) прибира́ти, прибра́ти
    2) (покрывать, окутывать) покрива́ти, покри́ти, укрива́ти, укри́ти, оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти, огорта́ти, огорну́ти
    3) (перен.: воплощать) вті́лювати, вті́лити; ( выражать) виявля́ти, ви́явити, ( словами) висло́влювати, ви́словити; ( о форме) надава́ти, нада́ти
    4) ( наделять) наділя́ти, наділи́ти

    Русско-украинский словарь > облекать

  • 8 одарять

    несов.; сов. - одар`ить
    обдаро́вувати, обдарува́ти и пообдаро́вувати, обдаря́ти, обдари́ти, одаро́вувати, одарува́ти, одаря́ти, одари́ти; надаря́ти, надари́ти; ( наделять) наділя́ти, наділи́ти и понаділя́ти

    Русско-украинский словарь > одарять

  • 9 оделять

    оделить обділяти, обділити, обдаровувати, обдарувати кого чим. Оделённый - обділений, обдарований.
    * * *
    несов.; сов. - одел`ить
    обділя́ти, обділи́ти, обдаро́вувати, обдарува́ти и пообдаро́вувати, обдаря́ти, обдари́ти, одаро́вувати, одарува́ти, одаря́ти, одари́ти; надаря́ти, надари́ти; ( наделять) наділя́ти, наділи́ти и понаділя́ти

    Русско-украинский словарь > оделять

  • 10 одухотворять

    одухотворить духотворити, одухотворити; надихати, надихнути кого; (воодушевить) підносити, піднести кого. Одухотворённый - одухотворений, надхнений.
    * * *
    несов.; сов. - одухотвор`ить
    1) ( наделять душой) одухотворя́ти, одухотвори́ти
    2) (возбуждать высокие помыслы; воодушевлять) запа́лювати, запали́ти, одухотворя́ти, одухотвори́ти; ( вдохновлять) надиха́ти и нади́хувати, натхну́ти и надихну́ти

    Русско-украинский словарь > одухотворять

  • 11 одушевлять

    одушевить оживляти, оживити, опоживляти, опоживити, одушевляти, одушевити кого, додавати, додати духу (сили) кому, надихати, над(и)хнути кого, що чим, підносити, піднести кого. [Надихнув гнівом співи, а мармур життям]. Одушевлённый - живий, животній; піднесений. -ный предмет - жива річ. -ный разговор - жива, жвава, піднесена розмова.
    * * *
    несов.; сов. - одушев`ить
    1) ( наделять свойствами живого существа) одушевля́ти, одушеви́ти, одухотворя́ти, одухотвори́ти; ( оживлять) оживля́ти и ожи́влювати, оживи́ти и пооживля́ти
    2) ( воодушевлять) запа́лювати, запали́ти, одушевля́ти, одушеви́ти; ( вдохновлять) надиха́ти и нади́хувати, натхну́ти и надихну́ти; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( возбуждать) збу́джувати, збуди́ти; ( оживлять) оживля́ти и ожи́влювати, оживи́ти; ( одухотворять) одухотворя́ти, одухотвори́ти

    Русско-украинский словарь > одушевлять

  • 12 осыпать

    осыпать
    1) обсипати, обсипати, (о мног.) пообсипати кого, що чим [Молодих обсипають зерном], посипати, посипати;
    2) (каменьями) обсаджувати, обсадити, (украшать) оздоблювати, оздобити. Осыпать драгоценными камнями - обсадити, оздобити що самоцвітами;
    3) (безл.: покрыть сыпью) обкидати, обкидати, обприщувати, обприщити, висипати, висипати на чому. [Висипало на губах]. Он в кори, всего -ло - він у кору, його всього обкидало. У него всё тело -ло - йому на всім тілі висипало. -пать, осыпать кого милостями, подарками - ущедряти, ущедрити кого ласкою, подарунками. -пать вопросами - закидати питаннями. -пать бранью - обкладати лайкою кого. См. Обсыпать. Осыпанный -
    1) обсипаний;
    2) (о)саджений, оздоблений чим.
    * * *
    несов.; сов. - ос`ыпать
    1) ( обсыпать) обсипа́ти, обси́пати и пообсипа́ти, осипа́ти, оси́пати; обтру́шувати, обтруси́ти и пообтру́шувати; (усеивать кругом, сплошь) обсіва́ти и обсі́ювати, обсі́яти и пообсіва́ти
    2) (перен.: щедро, в изобилии наделять чем-л.) осипа́ти, оси́пати, обсипа́ти, обси́пати; ( засыпать) засипа́ти, заси́пати и позасипа́ти; ( забрасывать) закида́ти, заки́дати
    3) ( разваливать сыпучее) розкида́ти, розки́дати

    Русско-украинский словарь > осыпать

См. также в других словарях:

  • наделять — Оделять, одарять, снабжать. Ср. давать …   Словарь синонимов

  • НАДЕЛЯТЬ — НАДЕЛЯТЬ, наделить кого чем; снабжать, оделять, одарять или давать кому, или всем, долю, часть. Его Бог наделил (наделяя и других) умом. Просят вас князь со княгинею рюмкой винца да стаканчиком пивца: рюмочку примите, а молодых наделите! ся, быть …   Толковый словарь Даля

  • НАДЕЛЯТЬ — НАДЕЛЯТЬ, наделяю, наделяешь. несовер. к наделить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • наделять — НАДЕЛИТЬ, лю, лишь; лённый ( ён, ена); сов., кого (что) чем. Распределяя, предоставить, дать что н., снабдить. Н. гостинцами. Наделён способностями, талантом (перен.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Наделять — несов. перех. 1. Распределив, предоставлять кому либо что либо как долю, надел 2.. 2. Давать что либо в качестве подарка; дарить. отт. перен. Одарять кого либо чем либо (силами, способностями, талантом и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф.… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • наделять — лишать …   Словарь антонимов

  • наделять — надел ять, яю, яет …   Русский орфографический словарь

  • наделять — (I), наделя/ю, ля/ешь, ля/ют …   Орфографический словарь русского языка

  • наделять — 1. Syn: одарять (приподн.), одаривать (приподн.), награждать, давать, даровать (высок.) 2. ‘полномочиями, властью, правами’ Syn: облекать …   Тезаурус русской деловой лексики

  • наделять — НАДЕЛЯТЬ, НАДЕЛЯТЬСЯ см. Наделить …   Энциклопедический словарь

  • наделять — наделить полномочиями • непрямой объект, перемещение / передача наделить правом • обладание, каузация …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»