вырабатывать

I. выработать

1) виробляти, виробити, витворювати, витворити, продукувати, випродукувати;

2) заробляти, заробити. [Робітникові повинно-б дістатися все те, що він власною працею виробить. Фабрика випродуковує багато]. Вырабатывать свои взгляды, убеждения - виробляти свої погляди, переконання. Выработанный -

1) вироблений, витворений, випродукуваний;

2) зароблений.

II. -ся, выработывать, -ся, выработать, -ся виробляти, -ся, вироблювати, -ся, виробити, -ся, продукувати, -ся, випродуковувати, -ся, випродукувати, -ся, витворювати, -ся, витворити, -ся. [Витворюється культура, виробляється літературна мова].

* * *

несов.; сов. - в`ыработать

вчт, техн., несов. выраба́тывать, сов. вы́работать

- вырабатываться

вчт, техн., несов. выраба́тывать, сов. вы́работать

- вырабатываться

техн. выде́лывать, выраба́тывать, производи́ть (вырабатывать, изготовлять), рабо́тать ( вырабатывать)

сов. от вырабатывать

техн., несов. изгота́вливать, сов. изгото́вить

1) (делать, вырабатывать) виготовля́ти, ви́готовити и ви́готувати

2) ( подготовлять) приготовля́ти, приготува́ти и пригото́вити

несов. производи́ть, сов. произвести

1) техн. (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити; ( делать) роби́ти, зроби́ти, учиня́ти, учини́ти; ( проводить) прова́дити, провести́

- производить ремонт

2) матем. ( совершать) вико́нувати, ви́конати, зді́йснювати, здійсни́ти

- производить расчёт

3) ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( порождать) поро́джувати, породи́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; ( причинять) спричи́няти и спричи́нювати, спричини́ти

4) ( создавать) твори́ти, утвори́ти, ство́рювати, створи́ти

5) (выводить что-л из чего-л, от чего-л) виво́дити, ви́вести

1) працюва́ти; разг. ( делать) роби́ти; ( трудиться) працюва́ти, труди́тися

2) книжн. ( действовать - ещё) функціонува́ти

3) ( вырабатывать) виробля́ти; ( изготавливать) виготовля́ти

сов. от вырабатывать

техн., несов. изгота́вливать, сов. изгото́вить

1) (делать, вырабатывать) виготовля́ти, ви́готовити и ви́готувати

2) ( подготовлять) приготовля́ти, приготува́ти и пригото́вити

несов. производи́ть, сов. произвести

1) техн. (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити; ( делать) роби́ти, зроби́ти, учиня́ти, учини́ти; ( проводить) прова́дити, провести́

- производить ремонт

2) матем. ( совершать) вико́нувати, ви́конати, зді́йснювати, здійсни́ти

- производить расчёт

3) ( вызывать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( порождать) поро́джувати, породи́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; ( причинять) спричи́няти и спричи́нювати, спричини́ти

4) ( создавать) твори́ти, утвори́ти, ство́рювати, створи́ти

5) (выводить что-л из чего-л, от чего-л) виво́дити, ви́вести

1) працюва́ти; разг. ( делать) роби́ти; ( трудиться) працюва́ти, труди́тися

2) книжн. ( действовать - ещё) функціонува́ти

3) ( вырабатывать) виробля́ти; ( изготавливать) виготовля́ти

техн. изгота́вливать (делать, вырабатывать), рабо́тать ( изготавливать), составля́ть

1) погляд, (зрение) зір (р. зору), (наружн. вид) позір (р. позору). Человек с весёл. взглядом - веселого погляду (М. Вовч.). С недобрым взглядом - звірогляд. На взгляд - на око, на погляд, на позір, як глянути. Встретились взглядами - вони ззирнулися, очі їх ззирнулися (Грінч.). Окинуть, охватить взглядом что - скинути, зглянути оком, зирнути по чому. [Зирнув по хаті]. Окидывать, окинуть, обводить, обвести взглядом многое - озирати, (сов.) озирнути, обвести, зглядіти оком, перебігти очима, перезріти (гал.). Привлекать взгляд - брати очі, вбирати в себе очі. Проникать, проникнуть -дом - прозирати, прозирнути кого, проглядати, -ся, проглянути, -ся, продивлятися, продивитися в кім, протиснути погляд (Франко). Смерить -дом - обміряти поглядом, очима. Встретиться с чьим -дом - спасти очима на кого. [Куди я ні гляну, усе на його погляд очима спаду = с его взглядом встречаюсь глазами (М. Вовч.)]. Устремить взгляд - уп'ястися очима, втопити очі (Неч.-Лев.). На мой, ваш взгляд - на мої, ваші очі, на мій, ваш погляд. [На ваші очі - бур'ян, а на мої - чудові квіточки (Неч.-Лев.)]. Бросить взгляд - см. Взглянуть;

2) взгляд (мнение) - погляд, гадка, думка, переконання. На мой, его взгляд - з погляду мого (його), (як) на мій (його) погляд, як на мене (на його), по моєму, по його; на мою (на його) думку (гадку). Вырабатывать -ды - доходити до поглядів. Не соглашаться с чьими -дами - не згоджуватися з чиїмись поглядами, (описат.) не туди дивитися. Высказывать свой взгляд - давати свій суд, висловлювати свою думку (погляд).

* * *

1) по́гляд, -у; ( взор) зір, род. п. зо́ру; диал. по́зирк, -у, позі́р, -зо́ру

2) (перен.: воззрение) по́гляд, перекона́ння; ( мнение) ду́мка, га́дка

1) (созерцание) споглядання;

2) (взгляд) погляд. [Історичні погляди]. Вырабатывать свои воззрения - доходити (сов. дійти) до своїх поглядів, виробляти (виробити) свої погляди.

* * *

см. вырабатывать

-ся, изготовить, -ся см. Изготавливать, -ся.

* * *

несов.; сов. - изгот`овить

1) (делать, вырабатывать) виготовля́ти, ви́готовити и ви́готувати

2) ( подготовлять) приготовля́ти, пригото́вити и приготува́ти

3) ( стряпать) готува́ти, зготува́ти и згото́вити, приготовля́ти, пригото́вити и приготува́ти

образовать

1) (устраивать, учреждать) витворювати, витворити, утворювати, утворити, формувати, зформувати, складати, скласти. [Він витворив був оригінальний лад (Єфр.). Сусіди встигали скласти міцні політичні організації (Єфр.). Три лінії утворюють трикутник]. -вать в совокупности, вместе что-л. - складатися разом на що. [Експлуатація, шахрайство й злочинства складаються разом на скажений шум життя (Єфр.)]. -вать собою что-л. - витворювати, утворювати з себе що, формуватися, складатися в що, становити собою що. [Ця наука показує, якими бувають і якими повинні бути твори, що складаються в письменство (Єфр.). Сей горб становить собою підмурівок (Л. Укр.)];

2) освічувати, освітити кого, давати, дати науку кому. Образованный -

1) витворений, утворений, зформований, складений. Вновь -ный - новоутворений;

2) освічений.

* * *

1) утво́рювати, утвори́ти, несов. твори́ти; ( создавать) ство́рювати, створи́ти; ( формировать) формува́ти, сформува́ти; (развивать, вырабатывать) виформо́вувати, ви́формувати; ( составлять) склада́ти, скла́сти

2) (представлять собой, составлять какое-л. целое) станови́ти, (несов.), склада́ти, скла́сти

несов.; сов. - отраб`отать

1) ( возмещать трудом) відробля́ти, відроби́ти

2) (несов.: проработать какое-л. время) відпрацюва́ти; відроби́ти

3) (несов.: кончить работать) кінчи́ти (скінчи́ти) працюва́ти (роби́ти, робо́ту), (состарившись; проработав длительное время) відпрацюва́ти, відроби́ти

4) (совершенствовать, отделывать) відпрацьо́вувати, відпрацюва́ти; ( обрабатывать) обробля́ти, оброби́ти, опрацьо́вувати, опрацюва́ти; ( вырабатывать) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити и повиробля́ти и повиро́блювати

5) ( колотить) би́ти, поби́ти и наби́ти, лупцюва́ти, відлупцюва́ти и налупцюва́ти, лупи́ти, налупи́ти и відлупи́ти

произвести и произвесть

1) (творить, рождать) родити, зродити и породити, плодити, сплодити; (о земле) зрощати, зростити що; (создавать) творити, створити, витворяти, витворити що; (делать, совершать) робити, зробити, чинити, зчиняти, зчинити, учиняти, учинити, справляти, справити що; (служить причиной чего) спричиняти, спричинити що, спричинятися, спричинитися до чого. [Я-ж бо не своєю волею родивсь на світ, мене зродила природа (Крим.). Земля все була як камінь, хліба не родила (Рудан.). Де мерзлий ґрунт нічого не зроща (Грінч.). Нічого, опріч протесту та опозиції, система репресій не витворила (Єфр.)]. -сти на свет - зродити на світ, сплодити. [Та я-ж тебе зродила на світ. Я тебе годую (Крим.). Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував (Номис). Та бодай тая річка риби не сплодила (Чуб. V)]. -сти из себя - вродити з себе, видати з себе. [Дощі не упадуть на землю, а земля буде як камінь і не видасть плода із себе (Стефаник)]. Страна эта -водит золото - країна ця родить (видачі) золото. Эта земля -водит много овса - ця земля родить (видає, зрощає) багато вівса. Ничтожные причины -водят часто большие перевороты - незначні причини спричиняються часто до великих переворотів (спричиняють часто великі перевороти). Это -ведёт хорошее действие - це справить (зробить) добрий вплив, це добре подіє. -дить, -сти впечатление на кого - справляти, справити, робити, зробити, чинити, вчинити враже[і]ння на кого, вразити кого. [Доклад Лаговського справив велике вражіння на з'їзді (Крим.). Той сон таке на мене зробив вражіння, що й не знаю (Кониськ.). Вражіння, яке вони чинили, нагадало мені Шіллерову баладу (Грінч.)]. -сти неприятное впечатление на кого - справити, зробити, вчинити прикре враження на кого, прикро вразити кого. Это событие -вело на него сильное впечатление - ця подія справила (зробила, вчинила) на його велике враження, дуже його вразила. -дить эффект, фурор - робити, чинити ефект, фурор. [Темні очі, натхнуті коханням, робили великий ефект (Неч.-Лев.). Його проповідь чинила фурор (Крим.)]. -сти чудо - справити, зробити чудо. [І указ сей чудо справив (Франко)]. -дить шум, беспорядок сумятицу - чинити, зчиняти, робити шум (галас, ґвалт), чинити, робити нелад, колот, бунт. [Він чинить у громаді всякий нелад (Грінч.). Погляди Д. Куліша зчинили превеликий колот і в московській, і в українській пресі (Грінч.)]. -дить, -сти опустошение - чинити, зчинити и учинити спустошення в чому, пустошити, спустошити що. -дить сон, испарину - спричиняти сон, випар. -дить давление - робити тиснення, натискати на що. -дить опыты - робити досліди;

2) (изготовлять, выделывать) виробляти, робити, виробити що, продукувати, спродукувати и випродукувати що. [Робітник виробляє ті прегарні матерії, з яких другий пошиє одежу (Єфр.). Хто робить багатство, той і повинен з його користуватись (Єфр.). Робітникові повинно-б достатися все те, що він власною працею виробить (Єфр.)];

3) (дело) переводити, перевести, робити, зробити; (исполнять) відбувати, відбути що. [Мусила стародавня Русь байдаками плавати і торги свої, і войни водою відбувати (Куліш). Атмосфера, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Н.-Рада)]. -дить следствие, дознание - переводити, провадити, робити слідство, дізнання. -дить допрос - чинити, переводити допит. -дить суд - чинити, відправляти суд. -дить ревизию - переводити (робити) ревізію, відбувати ревізію. [Сьогодні в волості одбувають ревізію (Звин.)]. -дить работу, уплату - переводити, справляти, робити роботу, виплату. -дить раздел - переводити (робити) поділ. -дить торговлю - вести, провадити торг. -дить учёт - робити облік чому. Воен. -сти смотр - перевести, зробити, учинити огляд;

4) что из чего, от чего - виводити, вивести що з чого, від чого. Он -дит свой род от знаменитых предков - він виводить свій рід під славних предків. Это слово -дят от греческого корня - це слово виводять від грецького кореня;

5) кого во что - промувати, попромувати кого в що. -дить, -сти в следующий чин - промувати, попромувати кого в вищий чин, ранг. Произведённый -

1) зроджений, сплоджений, зрощений; створений, витворений; зроблений, зчинений, учинений, справлений, спричинений;

2) вироблений, спродукований;

3) переведений, зроблений, відбутий;

4) виведений з чого;

5) попромований в що. -ться -

1) родитися, бути зродженим, плодитися, бути сплодженим, зрощатися, бути зрощеним; творитися, бути створеним, витворятися, бути витвореним, чинитися, зчинятися, бути зчиненим, учиненим, справлятися, бути справленим, спричинятися, бути спричиненим;

2) вироблятися, бути виробленим, продукуватися, бути спродукованим;

3) переводитися, бути переведеним, робитися, бути зробленим, відбуватися, бути відбутим. [Вибори до 3-ої й 4-ої дум всюди в Росії, а найбільше на Україні, переводились силами духовенства (Н. Рада), Робота дружніше одбувається, коли йде плавним, рівним ходом (Єфр.)]. Продажа -дится - продаж провадиться, торг ведеться;

4) виводитися, бути виведеним з чого и від чого;

5) промуватися, бути попромованим.

* * *

1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) учиня́ти, учини́ти; (проводить, выполнять) прова́дити (несов.), прово́дити, провести́

2) (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити и повиробля́ти и повиро́блювати, несов. продукува́ти

3) (вызывать, порождать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; (причинять, становиться источником чего-л.) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти

4) (давать жизнь, рождать) роди́ти и поро́джувати, породи́ти

5) ( создавать) ство́рювати, створи́ти, утво́рювати, утвори́ти

6) (кого в кого-что, кем - присваивать звание, чин) підви́щувати, підви́щити, підви́шувати, підви́сити (кого в кого-що), надава́ти, нада́ти (кому що)

7) (несов.: устанавливать происхождение кого-чего-л.) виво́дити