-
1 составлять
несов.; сов. - сост`авить1) склада́ти, скла́сти (складу́, складе́ш) и мног. посклада́ти; (сборник, словарь) уклада́ти, укла́сти, упорядко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, упорядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш; ( делать) роби́ти, -блю́, -биш, зроби́ти\составлять вить докла́д — скла́сти до́повідь
\составлять вить представле́ние — ( понятие) скла́сти уя́влення
\составлять вить уравне́ние — мат. скла́сти рівня́ння
2) ( ставить рядом) ста́вити (-влю, -виш) (станови́ти, -новлю́, -но́виш и ста́вляти) [по́ряд; вплотную: вприту́л], поста́вити [по́ряд]; ( приставлять) приставля́ти [оди́н до о́дного], приста́вити [оди́н до о́дного] и мног. поприставля́ти [оди́н до о́дного]; ( сдвигать) зсо́вувати (зсо́вую, зсо́вуєш) и зсува́ти, зсу́нути и мног. позсо́вувати и позсува́ти; ( соединять) сполуча́ти, сполучи́ти, -лучу́, -лу́чишвить два стола́ — приста́вити оди́н до о́дного (зсу́нути) два столи́; поста́вити по́ряд (вприту́л) два столи́
3) ( изготовлять) готува́ти, -ту́ю, -ту́єш, ви́готувати, -тую, -туєш, виготовля́ти, ви́готовити, -влю, -виш\составлять вить лекарство — ви́готувати (ви́готовити) лі́ки
4) (образовывать, сформировывать группу, коллектив) ство́рювати, -рюю, -рюєш, створи́ти (створю́, ство́риш), склада́ти, скла́сти\составлять вить но́вое прави́тельство — створи́ти нови́й у́ряд
5) ( собирать) збира́ти, зібра́ти (зберу́, збере́ш)\составлять вить колле́кцию — зібра́ти (скла́сти) коле́кцію
6) ( приобретать) здобува́ти, здобу́ти, -бу́ду, -бу́дешвить себе́ и́мя — здобу́ти собі́ ім'я́
7) ( давать в совокупности) станови́ти, -но́вить несов., склада́ти, скла́сти8) (несов.: являться чём-л., представлять собой что-л.) станови́ти, явля́ти собо́ю; (быть) бу́ти (бу́де)\составлять ля́ть исключе́ние — см. исключение 2)
э́то не \составлять вит большо́го труда́ (больши́х затрудне́ний) — це не станови́тиме вели́ких тру́днощів
э́то \составлять вит их сча́стье — це бу́де для них ща́стям
9) ( переставлять сверху вниз) зніма́ти и здійма́ти, зня́ти (зніму́, зні́меш) и здійня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позніма́ти и поздійма́ти, ста́вити, -влю, -виш и станови́ти и ста́вляти, поста́вити -
2 составлять
несов. составля́ть, сов. соста́вить1) матем., техн., физ. склада́ти, скла́сти; ( о таблице) компонува́ти, скомпонува́ти, уклада́ти, укла́сти2) техн. ( изготовлять) готува́ти, ви́готувати; виготовля́ти, ви́готовити3) ( давать в совокупности) станови́ти, склада́ти, скла́сти; ( образовывать) утво́рювати, утвори́ти; ( представлять собой) склада́ти, утво́рювати, станови́ти -
3 составлять
несов. составля́ть, сов. соста́вить1) матем., техн., физ. склада́ти, скла́сти; ( о таблице) компонува́ти, скомпонува́ти, уклада́ти, укла́сти2) техн. ( изготовлять) готува́ти, ви́готувати; виготовля́ти, ви́готовити3) ( давать в совокупности) станови́ти, склада́ти, скла́сти; ( образовывать) утво́рювати, утвори́ти; ( представлять собой) склада́ти, утво́рювати, станови́ти -
4 составлять
-
5 образовывать
образовать1) (устраивать, учреждать) витворювати, витворити, утворювати, утворити, формувати, зформувати, складати, скласти. [Він витворив був оригінальний лад (Єфр.). Сусіди встигали скласти міцні політичні організації (Єфр.). Три лінії утворюють трикутник]. -вать в совокупности, вместе что-л. - складатися разом на що. [Експлуатація, шахрайство й злочинства складаються разом на скажений шум життя (Єфр.)]. -вать собою что-л. - витворювати, утворювати з себе що, формуватися, складатися в що, становити собою що. [Ця наука показує, якими бувають і якими повинні бути твори, що складаються в письменство (Єфр.). Сей горб становить собою підмурівок (Л. Укр.)];2) освічувати, освітити кого, давати, дати науку кому. Образованный -1) витворений, утворений, зформований, складений. Вновь -ный - новоутворений;2) освічений.* * *I несов.; сов. - образов`ать1) утво́рювати, утвори́ти, несов. твори́ти; ( создавать) ство́рювати, створи́ти; ( формировать) формува́ти, сформува́ти; (развивать, вырабатывать) виформо́вувати, ви́формувати; ( составлять) склада́ти, скла́сти2) (представлять собой, составлять какое-л. целое) станови́ти, (несов.), склада́ти, скла́стиII несов.; сов. - образов`ать( давать образование) осві́чувати, освіти́ти, дава́ти осві́ту, да́ти осві́ту -
6 судить
1) несов. юр., спорт. суди́ти, -джу́, -диш2) (несов.: составлять мнение, оценивать) суди́ти; ( составлять мнение) міркува́ти, -ку́ю, -ку́єш; ( думать) ду́мати, гада́ти; ( делать заключение) роби́ти (роблю́, ро́биш) ви́сновок (ви́сновки), висно́вувати, -но́вую, -но́вуєшпобеди́телей не \судить дят — перемо́жців не су́дять
\судить дя по всему́ — зважа́ючи на все, су́дячи з усьо́го (по всьо́му)
\судить дя по чему́ — в знач. вводн. сл. су́дячи з чо́го (по чо́му)
\судить ди́те са́ми — розмірку́йте (мірку́йте, суді́ть) самі́
\судитьть — и
(да) ряди́ть — суди́ти й ряди́ти, суди́ти-ряди́ти, суди́ти-ра́дити; суди́ти, ряди́ти (ра́дити); ду́мати й гада́ти, міркува́ти
\судитьть обо всём — міркува́ти (суди́ти) про все
\судитьть по вне́шнему ви́ду — суди́ти з (на підста́ві) зо́внішнього ви́гляду, роби́ти ви́сновок на підста́ві зо́внішнього ви́гляду, суди́ти по зо́внішньому ви́гляду
\судитьть по кому́ — суди́ти по ко́му
\судитьть по чему́ — суди́ти з чо́го (по чо́му)
3) (сов.: предназначить) призначи́ти и призна́чити, суди́тисудьба́ \судить ди́ла что — до́ля суди́ла (призна́чила) що, суди́лося що
-
7 планировать
-
8 составить
сов. от составлять -
9 планировать
-
10 составить
сов. от составлять -
11 планувати
матем.; техн. плани́ровать ( составлять план) -
12 заговор
1) змова, змовини (-вин). Составлять (составить) -вор - учиняти (учинити) змову (змовини), змовлятися (змовитися) на кого и проти кого;2) (заклинание) замова, замовини, нашепт (-ту); (действие) замовляння, відмовляння, шептання. [Він проти того скарбу знає замову (Квітка). Знає замовини. Не хотів він брати відьомського нашепту (Г. Барв.)].* * *I( тайное соглашение) змо́ваII этногр.\заговор р молча́ния — перен. змо́ва мовча́ння
замовля́ння, замо́ва, примо́ва -
13 исключение
ви(й)няток (-тку), виїмок (-їмку), (процесс) виключення, вилучення, вийняття. [Поки людині вірю, то вірю в усьом без винятку (Грінч.). Основним мотивом усіх історичних праць Антоновича (за деякими лише виїмками) єсть протиставлення двох чинників (Доман.). Вилучення з селянських громад поодиноких осіб - явище вже дуже давнє (Доман.)]. Без -ния - без винятку, без виїмку. Всё без -ния - всі без винятку, геть усі, всі огулом. Всё без -ния - все без винятку, все загалом, геть усе. За -нием кого, чего - з винятком, за виїмком кого, чого, вийнявши що; поминувши, виключивши кого, що. За -нием (отчислением) такой-то суммы - вирахувавши (відвернувши) таку-от суму. За небольшими -ниями - за невеличкими винятками, за малим не все (вся, всі). [В Норвегії за малим не вся земля в руках дрібних або середніх власників (Доман.)]. За -нием этого - поминувши це; по-за цим. [Та по-за цими хибами оповідання се гарне (Грінч.)]. Как -ние - як виняток, як (за) виїмок, винятково, виїмково. Представлять, составлять -ние - являти (собою), давати виняток, бути за виняток. -ние целого числа (из дроби), мат. - вилучення цілого числа (з дробу).* * *1) ( действие) ви́ключення, (неоконч.) виключа́ння; ви́ведення, (неоконч.) виво́дження; ви́лучення, (неоконч.) вилуча́ння2) (уклонение от нормы, отступление от правила) ви́няток, -тку, ви́йняток, -ткубез \исключение ния — без ви́нятку
за [небольши́м] \исключение нием — за [невели́ким] ви́нятком
составля́ть \исключение ние — бу́ти ви́нятком, станови́ти ви́няток
-
14 касаться
коснуться1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.* * *несов.; сов. - косн`уться( кого-чего)1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого) -
15 комедия
1) (литер. произв.) комедія. -дия в трёх действиях - комедія на три дії. Кукольная -дия - а) вертеп, лялькова комедія; б) (переносно) дешевенька комедія. Писать -дии - писати, (составлять) складати комедії;2) (театр) комедія. Поехали в -дию - поїхали до комедії;3) (переносно: комичность) комедія, кумедія. [Питаєшся, що те або те слово значить, - таке часом одмовлять! кумедія бува! (Грінч.). Ну, й кумедія! (Звин.)]. Вышла целая -дия - трапилася, сталася ціла комедія. Человеческая -дия - людська комедія. Ломать, играть -дию - удавати, виробляти, робити, (вульг.) приставляти комедію. Сыграть с кем -дию - удати штуку кому, з ким;4) (забавный случай) ко[у]медія, чудасія; сміхота. [Скупаємось в одежі всі заразом. Вийде дуже оригінальна чудасія (Н.-Лев.). Та тут чудасія, мосьпане! (Гоголь). Чиста сміхота! (Звин.)]. Просто -дия с ним - чиста комедія з ним. -дия да и только - чудасія (кумедія) та й годі! Вот так -дия - от так чудасія (кумедія)! Какая -дия вышла при этом - що за чудасія (кумедія) вийшла з тим!* * *коме́дія; куме́діяразы́грывать (лома́ть, игра́ть) коме́дию — перен. гра́ти (ламати, стро́їти) коме́дію (куме́дію)
-
16 комиссия
1) (группа лиц) комісія. Образовать, составить, выделить -сию - утворити, скласти, виділити комісію. Образовывать, составлять (ср. зал.) -сию - складати, утворювати комісію. -сия по составлению словаря - комісія для складання словника. -сия по вопросам украиноведения - комісія в справах українознавства. -сия по хлебозаготовкам - комісія в справах хлібозаготівлі, хлібозаготовча комісія. -сия о строении дорог - комісія прокладання шляхів. -сия подачи прошений - комісія (для) подавання прохань. -сия суда, судебная -сия - судова комісія. Особая -сия - осібна, окрема комісія. Переселенческая -сия - комісія в справах пересельників, переселенська комісія. Согласительная -сия - угодова, (по)єднальна комісія. Чрезвычайная -сия по делам о спекуляции - надзвичайна комісія в справах спекуляції. Избирательная -сия - виборча комісія. Следственная -сия - слідча комісія. Приёмная -сия - приймальна комісія. Принимать участие в заседании -сии - брати участь у нарадах комісії. Прибыть в -сию - прибути до комісії (на збори комісії);2) (поручение) доручення, комісія. Исполнить, исправить -сию - виконати, справити доручення. Порученная мне -сия - доручена мені комісія. По вашей -сии я всё сделал - у ваших дорученнях я все зробив, ваше доручення я виконав. Заниматься -сиями, брать -сии - справляти доручення (дела: орудки) чиї. Взять, принять товар на -сию - узяти прийняти крам на комісію, (реже) на коміс;3) (комис. плата) комісія, комісове (-сового), коміс (-су). За небольшую -сию - за невелике комісове, за невеличкий коміс. Взял слишком много -сии - узяв надто багато комісового;4) (возня) клопіт (-поту), халепа, морока, пеня, воловодня, кара, напасть (-тп). Вот так -сия! - от ще морока! Ну, уж -сия мне с вами! - ну, та й морока мені з вами! Такая, право, -сия! - така, далебі, напасть! Что за -сия! - от клопіт! от морока!* * *комі́сія -
17 конфедерация
конфедерація. [Встає шляхетськая земля і - разом сто конфедерацій (Шевч.)]. Состоять в -ции, составлять -цию - бути в конфедерації, складати конфедерацію, конфедерувати з ким, конфедеруватися з ким у що (в спілку). Заключённый, вошедший в -цию - конфедерований.* * *конфедера́ція -
18 кусок
Кусочек1) (часть чего-л.) шматок (-тка), шматочок (-точка), кусок (-ска), кусень (- сня), кусочок (-чка), кусник (-ка), кусничок (-чка), (зап.) штука, штученька, кавалок (-лка), кавалочок (-чка), кавальчик (-ка). [Проханий шматок горло дере (Приказка). Миска пшона, кусок сала, то до мене вся приправа (Пісня). Кусок полотна (Полт.). Відвалив криги оттакий кусень (Казка). І розірвав свою міцну присягу, мов кусничок гнилої шовковинки (Куліш). Іцка розірвало на штуки (Франко). Живцем порубали на штуки (Маковей). Білі пальці - на кавальці, а рученьки - на штученьки (Пісня). То і курку, і печеню, і кавалок кишки, все, що було у торбині, стеребив до кришки (Рудан.)]. Лакомый -чек - ласий шматочок. -сок кожи - шкурат, шкураток (-тка). [Дметься мов шкураток на вогні (Квітка)]. -сок дерева, железа - кусок дерева, заліза. -сок мыла - брусок (-ска) мила. В мелкие -ки - на шмаття, на шкамаття, на к[г]амуз, вдрізки, на дрізки, на (в) скалочки, (пров.) на канцурки, на ґанзур; срвн. Вдребезги. [Вхопив мене і розтерзав на шмаття (Куліш). На шкамаття шматували тіло (Франко). Строщити на дрізочки (Номис). Розіб'ю в скалочки отой каламарчик (Г. Барв.). Так той меч на канцурки й розскочився (Манж.). Солому б'є на ґанзур (Сл. Гр.)]. Резать на - ки - кришити, краяти, батувати; срвн. Резать, Крошить. Составлять из -ков - штукувати. [Штукована спинка в палятурці (Звин.)];2) (ломоть) скиба, скибка, скибочка, кусок, кусень, шматок, луста, лустка, лусточка, партика, (диал.) кімса, ламанець, минтус. [Відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб.). Скибка кавуна, дині. Бог дав роток, дасть і кусок (Номис). Добрий кусень лежав у нього за пазухою (Франко). Хліба шматок дасть біг (Номис). Хоч яшна луста, та пшеничне слово (Номис). Лустку хліба посолю (Кониськ.). Іди робити на хліба партику (Сл. Гр.). Пастух за ворота, кімса в його коло рота (Номис). Ішов старець по долині з ламанцями у торбині (Гліб.)]. -чек (ломтик) сала - кришеник. [На стіл повну миску сала кришениками (Кониськ.)]. Он имеет -сок хлеба - він шматок хліба має; він живе в достатках, він не знає біди;3) (клочок) клапоть (-птя), клаптик, латка, латочка, скибка, скибочка. [Купив клаптик землі (Грінч.). Вихопив з моїх рук папір, порвав і, ховаючи клаптики, кинув на мене погляд повний гніву (Васильч.). Велике щастя - латочка землі (Коцюб.). Крутиться один з одним на своїй скибці (Коцюб.)];4) (о твёрдой массе) грудка, грудочка, дріб (р. дробу), дрібок (-бка), дрібочок (-чка). [Цур дурня та масла грудка! (Номис). Грудочка соли (Сл. Гр.). Дріб соли, дріб! (Веснянка). Дайте соли два дрібочки, посолити огірочки (Пісня). Доволі кинуть курева дрібочок (Л. Укр.)]. -сок, -сочек сахара, мела, льда - грудка, грудочка цукру, крейди, льоду;5) -сок (материи: штука) - штука, (полотна: скаток) сувій (-вою). [Прийшов мужик до крамниці, сукно оглядає, перекинув штук із двадцять, все не добирає (Рудан.)].* * *1) шмато́к, -тка́, кусо́к, -ска́; шмат, ку́сень, -сня, ку́сник; диал. кава́лок, -лка; ( комок) гру́дка; ( клочок) кла́поть, -птя; ( ломоть) ски́ба, ски́бка\кусок хле́ба — а) прям. шмато́к (кусо́к; ку́сень, ку́сник; ски́ба, ски́бка) хлі́ба; б) перен. шмато́к (кусо́к) хлі́ба
2) (отрез, штука ткани) шту́ка, суві́й, -во́ю, кусо́к; поста́в, -у -
19 описывать
описать1) списувати, списати що, (реже) про що, о(б)писувати, о(б)писати (о мног. поо(б)писувати), виписувати, виписати що. И пером не -сать - і пером не списати;2) (юрид.) цінувати, поцінувати, оцінувати, писати, обписати, переписувати, переписати. [Подали таку бумагу, щоб оцінувати нашу хату. Так вони одежу - писать давай. Приїхали комісари, ввесь світ обписали];3) геом. -сывать, -сать - обводити, обвести круг чого. Описать круг около треугольника - обвести круг трикутника коло. Описываемый - с[о]писуваний; цінований, переписуваний. Описанный -1) списаний, о(б)писаний;2) поцінований, оцінований, переписаний;3) обведений кругом. Неописуемый - невписаний (М. Вовч.).* * *несов.; сов. - опис`ать1) опи́сувати, описа́ти и поопи́сувати; обпи́сувати, обписа́ти и пообпи́сувати; (рассказывать в письменной форме, составлять список, опись) спи́сувати, списа́ти и поспи́сувати; (переписывать что-л.) перепи́сувати, переписа́ти; ( имущество) цінува́ти, поцінува́ти и поціни́ти2) мат. опи́сувати, описа́ти -
20 переписывать
переписать переписувати, переписати, (во множ.) попереписувати; (копировать; составлять список, перепись) списувати, списати, (о мног.) посписувати. [Треба переписати, бо погано написано]. -вать набело - переписувати (переписати) начисто. -сать слово в слово - списати слово за словом. -сать имущество, вещи - списати, переписати майно, речі. -сать имение на имя жены - маєтність на жінку переписати. -сать кого куда (перечислить по списку) - переписати кого куди. -сать картину, образ - перемалювати картину, образ. Переписанный - переписаний, списаний.* * *несов.; сов. - перепис`атьперепи́сувати, переписа́ти и поперепи́сувати; ( списывать) спи́сувати, списа́ти и поспи́сувати; ( на пишущей машинке) друкува́ти, надрукува́ти, передруко́вувати, передрукува́ти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
СОСТАВЛЯТЬ — СОСТАВЛЯТЬ, составить что, снимать, ставить долой. Составь цветы с окна. | Ставить вместе, сдвигать, ставить одну вещь вплоть к другой. Составь два стола. | что с чем, соединять в одно, на(при)ставлять; нарубать, натачать, началивать и пр.… … Толковый словарь Даля
составлять — См. писать, сочинять... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. составлять образ … Словарь синонимов
составлять — СОСТАВЛЯТЬ/СОСТАВИТЬ СОСТАВЛЯТЬ/СОСТАВИТЬ, компоновать/ скомпоновать, скомпоновывать/скомпоновать … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
СОСТАВЛЯТЬ — 1. СОСТАВЛЯТЬ1, составляю, составляешь. несовер. к составить1. «Превосходные комедии Фонвизина… составляют только блестящий эпизод, предвещающий появление русской прозы и русской комедии.» Чернышевский. 2. СОСТАВЛЯТЬ2, составляю, составляешь.… … Толковый словарь Ушакова
СОСТАВЛЯТЬ — 1. СОСТАВЛЯТЬ1, составляю, составляешь. несовер. к составить1. «Превосходные комедии Фонвизина… составляют только блестящий эпизод, предвещающий появление русской прозы и русской комедии.» Чернышевский. 2. СОСТАВЛЯТЬ2, составляю, составляешь.… … Толковый словарь Ушакова
составлять — СОСТАВИТЬ, влю, вишь; вленный; сов., что. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
составлять — (не) составить большого труда • оценка, соответствие (не) составить большого труда • существование / создание (не) составить труда • оценка, соответствие (не) составлять большого труда • оценка, соответствие (не) составлять особого труда •… … Глагольной сочетаемости непредметных имён
Составлять — несов. перех. 1. Складывать, соединять, скреплять вместе отдельные части чего либо. отт. Соединяя отдельные части, получать, образовывать что либо целое. отт. Соединяя, смешивая какие либо вещества, получать нужное соединение, смесь, раствор. отт … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
составлять — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я составляю, ты составляешь, он/она/оно составляет, мы составляем, вы составляете, они составляют, составляй, составляйте, составлял, составляла, составляло, составляли, составляющий, составляемый,… … Толковый словарь Дмитриева
составлять контраст — представлять контраст, выделяться на фоне, контрастировать, представлять противоположность, быть противоположностью, составлять противоположность Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
составлять коллекцию — собирать, коллекционировать, собирать коллекцию Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
