вняти

1) вважати рівним; рівняти, прирівнювати; ототожнювати

2) мaт. встановлювати рівність; представити у вигляді рівняння; складати рівняння

1) рівень

2) площина, рівна горизонтальна поверхня; горизонтальна лінія; (Level) рівнина ( у географічних назвах); горизонтальне положення

3) рівень ( інструмент); ватерпас; нівелір; вимірювання рівня нівеліром

4) ряд (у цирку, на стадіоні)

5) гipн. поверх, горизонт; горизонтальна виробка, штольня; дренажна труба або канава ( у штольні)

6) aв. горизонтальний політ ( flight)

7) paд. рівень ( передачі)

8) icт. прицілювання

1) рівний; плоский; горизонтальний; який знаходиться на одному рівні (перен.); кyл. ( повний) без верху

2) рівний, однаковий; рівномірний; cпopт. рівний (по силі, підготовці)

3) урівноважений; спокійний; рівний; розважливий

1) вирівнювати, робити рівним, гладким ( level off)

2) приводити в горизонтальне положення; наводити ( зброю), націлювати; направляти ( удар); спрямовувати, направляти, кидати (нaпp., погляди)

3) зрівняти з землею, повністю знищити; збити з ніг; звалити на землю

4) нівелювати, зрівнювати

5) гeoд. визначати різниця висот

6) лiнгв. зводити два або кілька звуків до одного

7) cл. ( with) говорити правду; бути відвертим або чесним ( з ким-небудь)

8) sound levelфiз. рівень ( сила) звуку

1) знаходити подібність, уподібнювати: порівнювати, прирівнювати, рівняти

2) робити схожим, надавати подібності

1) квадрат; прямокутник

2) предмет чотирикутної форми; пoлiгp. кант ( палітурної кришки)

3) площа, майдан

4) сквер

5) квартал ( у місті); cл. квартал ( відстань від вулиці до вулиці)

6) клітина; поле ( шахове)

7) косинець; креслярський трикутник

8) мaт. квадрат величини, другий степінь

9) одиниця площі, рівна 100 квадратним футам

10) лог. квадратна схема, побудована на основі двох бінарних ознак

11) през. міщанин, обиватель; консерватор; "правильна" людина, людина, яка не має поганих пристрастей

12) = square cap

13) = square dance

14) вид кросворда

15) icт. правило; критерій, зразок

1) квадратний, який має квадратну форму

2) прямий; прямокутний; чотирикутний; який іде під прямим кутом, перпендикулярний

3) мaт. взятий у квадраті, квадратичний

4) широкий, який роздався ( ушир)

5) картатий ( про малюнок)

6) який виконується за участю чотирьох пар, партнерів

7) зрівняний, упорядкований, рівний

8) розм. чесний, справедливий

9) ситний, щедрий

10) нічийний, рівний ( про рахунок)

11) през. міщанський, обивательський; традиційний, консервативний, відсталий; нормальний, який не має поганих пристрастей; який не страждає на наркоманію

1) прямо

2) прямо, безпосередньо

3) під прямим кутом, перпендикулярно

4) обличчям; віч-на-віч

5) чесно, без обману

6) повністю, беззастережно, твердо

1) надавати квадратну форму

2) робити прямокутним; вирівнювати, обтісувати під прямим кутом

3) розпрямляти, випрямляти

4) мaт. підносити до квадрата; визначати площу, вимірювати площу

5) упорядковувати, улагоджувати, урегулювати; збалансувати ( рахунок); розрахуватися ( square up); платити

6) підкупити

7) (with, to) відповідати, не суперечити; (with, by, to) пристосовувати, погоджувати, узгоджувати

8) (by) міряти, розміряти ( відповідно до чого-небудь)

9) cпopт. зрівняти рахунок

10) cпopт. (to; square away, square oft, square up) приготуватися до бою ( бокс); сміливо зустріти, зустріти грудьми

1) розкидати; розприскувати, розбризкувати; ( with) покривати; посипати ( піском); усипати ( квітами)

2) покривати ( поверхню), бути розкиданим ( по поверхні)

3) розстеляти ( матерію); покривати, застеляти ( ліжко) покривалом

4) пoeт. зрівняти з землею

5) icт.,; пoeт. заспокоїти, угамувати бурю

6) поширювати ( чутки)

1) удар; повітряний наліт; удар, бій ( годинника); cл. поганий удар; пропущений м'яч ( у бейсболі)

2) відкриття родовища ( золота); несподівана удача ( lucky strike)

3) cл. недолік; перешкода

4) клювання; підсікання ( волосіні); великий улов

5) гребок ( для згрібання зайвого зерна з міри)

6) гeoл. простягання ( жили або пласта)

1) ударяти, бити; стукнути, ляснути; ударятися, битися, стукатися; попадати; ударяти (по клавішах, струнах)

2) нападати

3) вражати; убивати

4) (on, upon) знаходити, натрапляти, випадково зустрічати

5) направлятися; повертати (у ліс, на північ); заглиблюватися ( у тему)

6) проникати; пробиватися

7) досягати

8) виключати; скасовувати; викреслювати

9) вражати, справляти враження; привертати увагу

10) спадати на думку

11) cл.; вiйcьк. служити денщиком

12) зненацька зустріти

13) викликати ( які-небудь почуття)

14) вселяти ( жах)

15) висікати ( вогонь); запалювати; eл. запалювати дугу; запалюватися

16) бити ( про годинник)

17) битися ( про серце)

18) карбувати (монету, медаль); зробити, вибити (бирку, ярлик)

19) спускати ( прапор); прибирати ( вітрила); згорнути ( намети); бyд. знімати ( риштовання); театр. забирати, розбирати ( декорації); демонтувати ( сцену); театр. гасити, зменшувати ( світло)

20) підводити ( баланс); домагатися ( рівноваги); укладати ( угоду)

21) складати ( список)

22) підсікати ( рибу); загарпунити ( кита)

23) клювати, брати принаду ( про рибу)

24) кусати, жалити ( про змію)

25) пускати ( коріння); прийматися; укорінюватися, прищеплюватися, приживатися; саджати, культивувати ( рослини)

26) профарбовувати (тканину, дерево); вбиратися, розтікатися ( про фарбу)

27) просолювати, просочувати сіллю (рибу, м'ясо)

28) розвантажувати ( корабель); розвантажуватися

29) мop. спускати (у трюм; strike down)

30) рівняти гребком ( міру зерна)

31) міздрити ( шкіру); здирати ( міздрю)

32) cпeц. відбивати риску ( натертою крейдою мотузкою)

33) to strike at smb; smth накидатися /нападати/ на кого-небудь, що-небудь; завдавати удару кому-небудь, чому-небудь; направляти удар на кого-небудь, що-небудь; вiйcьк. наступати на кого-небудь, що-небудь

34) to strike into smth починати що-небудь; втручатися в що-небудь

35) to strike smth into smth змушувати що-небудь проникати в що-небудь; устромляти, втикати, забивати що-небудь у що-небудь

36) to strike smth into smb втикати що-небудь у кого-небудь; давати, надавати, що-небудь кому-небудь

37) to strike for smth прагнути до чого-небудь, робити зусилля, щоб домогтися чого-небудь; битися, боротися за що-небудь

38) to strike smb for smth; cл.; cл. вимагати, випрошувати що-небудь у кого-небудь; просити, шукати протекції у кого-небудь

1) страйк

2) колективна відмова ( від чого-небудь); бойкот

1) потяг, автобус, що йде у велике місто, в столицю або на північ

2) рідк. особа, що займає високе положення; предмет, що знаходиться нагорі

3) cл. приємна думка; приємна подія aвcтpaл. у момент, вмить, миттю

1) що слідує у велике місто, столицю або на північ (про потяг, автобус)

2) що піднімається вгору

3) що росте; що поліпшується

4) шипучий ( про напої) живий, жвавий; швидкий ( про темп в джазовій або танцювальній музиці)

1) піднімати

2) підвищувати ( ціни)

3) схоплюватися

4) cл. вжив. для посилення дієслова

1) вказує на рух знизу вверх вверх, наверх; передається дієслівним префіксом під-

2) указує на знаходження вгорі наверху, вверху

3) вказує на зміну положення з горизонтального у вертикальне, з лежачого у в стояче- часто передається дієслівною приставкою вс-; to get up вставати ( з ліжка) підніматися ( із стільця); he isn't up yet він ще не встав; to sit up сісти (з лежачого положення)

4) вказує на наближення до кого-н., чого-н. до; часто передається дієслівною приставкою під-; the automobile drove up автомобіль під'їхав

5) вказує на збільшення вартості, підвищення оцінки; prices are going up ціни піднімаються; to go up in price піднятися в ціні; bread (sugar) is up хліб [цукор] подорожчав; ціна на хліб [цукор] підвищилася; the rent is up квартирна плата збільшилася; he has gone up in my estimation він виріс в моїх очах; просування, підвищення в чині, ранзі або на високе положення

6) вказує на появу, виникнення або споруду чого-н.

7) вказує на закінчення терміну

8) вказує на завершеність дії, доведення її до кінця до кінця, повністю; часто передається дієслівними приставками

9) має підсилювальне значення

10) cпopт. to be up бути попереду супротивника на яке-н. число очок

1) рух від низу до верху (вгору) по, в, на; передається дієслівними приставками під-, в-; to go up a ladder підніматися по сходах

2) знаходження на верху чого-н. на

3) просування, успіхи, підвищення в чині, ранзі

виправити

виправитися

виправляти

виправлятися

вирівнювати

вирівнюватися

вирівняти

вирівнятися

вірний

вірно

закон

зовсім

направо

повністю

правий

правильний

правильно

право

прямий

прямо

справедливий

справедливо

виправити

виправитися

виправляти

виправлятися

вирівнювати

вирівнюватися

вирівняти

вирівнятися

вірний

вірно

зовсім

направо

повністю

правий

правильний

правильно

право

прямий

прямо

справедливий

справедливо

-ся, выгладить, -ся

1) вигладжувати, -ся, вирівнювати, -ся, утирати, -ся, утертися. [Хлопці ковзалку втирають];

2) (утюгом) випрасовувати, -ся, випрасувати, -ся; (несомненный руссизм) вигладжувати, вигладити; (о норе) уплавзовувати, -ся, уплавзувати, - ся. Выглаженный -

1) вигладжений, вирівняний, утертий, уплавзований, [Уплавзована нора (Мнж.)];

2) випрасуваний.

* * *

несов.; сов. - в`ыгладить

I. выправить

1) виправляти, виправити. [Виправив свою повість. Виправив коректуру]. Срв. Выпрямлять;

2) виправляти, виправити. [Виправив собі пашпорт].

II. -ся, выправить, -ся см. Выпрямливать, -ся, выпрямить, -ся.

* * *

несов.; сов. - в`ыправить

1) виправля́ти, ви́правити и мног. повиправля́ти; ( выравнивать) вирі́внювати, ви́рівняти

2) (высвобождать что-л. откуда-л.) виправля́ти, ви́правити; ( вынимать) вийма́ти, ви́йняти и мног. повийма́ти; ( вытаскивать) витяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати

несов.; сов. - в`ыпрямить

заверстать

1) зараховувати, зарахувати борг за борг, річ за річ, вирівнювати, вирівняти (борги, рахунки);

2) типогр. - заверстувати, заверстати. Завёрстанный - зарахований, вирівняний; заверстаний.

* * *

изгладить

1) вирівнювати, вирівняти;

2) згладжувати, згладити, затирати, затерти, стерти. [Усе проминуло, усе наче полум'я згладило, а в споминку живісіньке, аж сяє (М. Вовч.)];

3) -ть из памяти - викидати, викинути з пам'яти, стирати, стерти, згладжувати, згладити що в пам'яті. -дить из памяти печальное воспоминание - стерти (згладити) в пам'яті сумний спогад. Изглаженный - вирівняний, згладжений. -ный из памяти - стертий, згладжений в пам'яті.

* * *

несов.; сов. - изгл`адить

несов.; сов. - испрям`ить

-ся

1) (выглаживать, ровнять) личкувати, -ся, рівняти, -ся, вирівнювати, -ся; (полировать) лощити, -ся, ґлянсувати, -ся. [Личкує каміння мірошник (Канів.)];

2) (облицовывать) лицювати, -ся, облицьовувати, -ся;

3) (перелицовывать) лицювати, -ся, перелицьовувати, -ся. [Сім раз відрізали - довга, сім раз лицювали - нова (Номис)];

4) (товар) личкувати (крам);

5) (очерчивать) о(б)креслювати, -ся и о(б)креслити, -ся, обводити, -ся. Лицованный -

1) личкований;

2) (об одежде) лицьований, перелицьований.

* * *

1) ( одежду) лицюва́ти, перелицьо́вувати

2) ( облицовывать) облицьо́вувати

1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;

2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];

3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);

4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;

5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;

6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;

7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;

8) лице; см. Поличное;

9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.

* * *

1) обли́ччя, лице́; вид, -у

2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́

3) ( личность) осо́ба

4) ( лицевая сторона) лице́

5) грам. осо́ба

1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;

2) грам. -щее время - теперішній час (-су);

3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;

4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.

* * *

1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́

2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений

нрч. недозволенно, непри[недо]пущенно, неприпустимо, (запрещённо) недозволено. [Неприпущенно рівняти жінку до будинку (В. Підмог.)].

* * *

1) (крайне малый) дуже (зовсім) малий, (незначительный) (дуже, зовсім) незначний, (мелкий) дрібний, (скудный) мізерний. [Все, що я повивідував, були дуже незначні дрібниці (Крим.). (Як) стану рівняти (тебе) з піснями моїми, - якими-ж пісні ті здаються дрібними! (Самійл.). Задовольняються мізерними заробітками (Франко). Достатки мої такі мізерні! (Кониськ.). Наймізерніше (превосх. степ.) свідчення мене зіпхнуть з моєї високости може (Грінч.)]. -ное большинство - (дуже) невелика (незначна) більшість. -ный спрос - зовсім (дуже) малий (незначний) попит, мізерний попит. -ная цена - зовсім мала (мізерна) ціна. Я - человек -ный (не имеющий веса) - я людина маленька (незначна). -ное количество, -ная сумма и т. п. - мізерна кількість, мізерна сума и т. п., мізерія. [Робітник навіть тієї мізерії не дістає, що умовився (Рада)];

2) (никчемный) нікчемний, (жалкий, презренный) мізерний, злиденний, нужденний, хирний, хиренний, хирющий, (гнусный) плюгавий, (пустячный) марний. [Чи довго буде ще мені понад оцим нікчемним морем нудити світом? (Шевч.). І всі ми нікчемні, і всі ми хвилинні (Черняв.). Народ нікчемний (Самійл.). Нікчемне життя (Грінч.). Нікчемного ви роду (Номис). Візьми твій дар нікчемний! (Самійл.). Ви маленькі, мізерні (Грінч.). Мізерні втіхи (Р. Край). У клопотах мізерних та марних словах красномовних люди топили свій дух (Самійл.). Марнуй життя своє злиденне (Вороний). А його мрії - це щось таке плитке й нужденне! (Франко). Мовчи, хирний! (Номис). Га? гм? що таке? гарна людина цей хирний чех? (Н.-Лев.). Вередує, як той панич… І де взялось таке хиренне? (Шевч.). Казав, що все вволиш, про що-б я не просила питаю-ж я таку дрібницю марну! (Л. Укр.)]. -ная вещь, причина и т. п. - нікчемна (мізерна) річ, причина и т. п., нікчемниця, (пустяк) марниця, дрібниця. [Він не раз лютився за марницю (Франко). Для твого слуху сі слова - марниця (Л. Укр.)]. -ный человек - нікчемна людина, нікчема; см. ещё Ничтожество 4. Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным - робитися, зробитися нікчемним, нікчемніти, знікчемніти.

* * *

1) ( очень малый) дуже (зовсім) мали́й, мале́нький; ( незначительный) [зо́всім] незначни́й, ма́рний; (скудный, жалкий) мізе́рний, убо́гий

2) ( несущественный) неісто́тний, незначни́й; ( никчёмный) нікче́мний