Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

венёв

  • 61 преисполненный

    сповнений чого и чим, (проникнутый) перейнятий чим. [Земля сповнена лиха. Серце, сповнене любови. Твори перейняті красою]. Мера беззаконий -на - міра беззаконства виповнена вщерть. -ться - сповнятися, сповнитися (ущерть) чого и чим, (проникаться) перейматися, перейнятися чим. [Серце сповнилось радощів, любови и радощами, любов'ю].
    * * *
    (чем, чего)
    1) прич. спо́внений (чим, чого)
    2) в знач. прил. по́вний, по́вен (чого), спо́внений (чим, чого); ( проникнутый) пере́йнятий и перейня́тий, про́йнятий (чим)

    Русско-украинский словарь > преисполненный

  • 62 примывать

    примыть
    1) (о белье) прати, попрати (все);
    2) (водой к берегу) прибивати, прибити, приганяти, пригнати що (до берега), (о мн.) поприбивати, поприганяти, нагнати до берега чого (водою, хвилею). Волны -гнали к берегу много брёвен - хвилею нагнало до берега багато колоддя. Примытый - прибитий, пригнаний (до берега водою, хвилею). -ться -
    1) (о белье) пратися, бути попраним;
    2) прибиватися, приганятися, бути прибитим, пригнаним (до берега).
    * * *
    несов.; сов. - прим`ыть
    1) ( волной к берегу) прибива́ти, приби́ти
    2) (несов.: вымыть всё или в большом количестве) повимива́ти

    Русско-украинский словарь > примывать

  • 63 противный

    1) противний, супротивний, протилежний; см. Противоположный. [З противної вулиці доносився парубочий гомін (Мирн.)]. -ный берег - протилежний берег. -ная сторона (реки, дома) - противний, протилежний бік (річки, дому). [Сіни були прохідні і виводили на такий же ґанок з противного боку дому (Ор. Лев.)]. -ное мнение - протилежна, супротивна думка. В -ном случае - в противному разі. -ная сторона, юрид. - супротивна, суперечна, відпорна сторона. В -ную сторону - см. В противоположную сторону (Противоположный). -ные средства часто ведут к одной цели - протилежні (суперечні) засоби часто провадять до однієї мети;
    2) (противодействующий) противний, супротивний, суперечний и -ній, перешкідний. [Прийдеться тоді нам і все те, що роблено в Московщині для руського єдинства, назвати супротивним народній руській справі (Куліш)]. -ный ветер, -ная волна - противний, супротивний вітер, противна, супротивна хвиля. [Човен же був уже на середині моря й било його хвилями, бо вітер був супротивний (Єв.). Вітер (су)противну хвилю зо дна моря знімає, судна козацькі розбиває (Дума)]. -ный закону поступок - суперечний законові (и із законом) вчинок. -ный лагерь - противний, супротивний, суперечній табор. -ная сила - супротивна, перешкідна сила;
    3) гидкий, огидний, огидливий гидесний, бридкий, обридний, обридливий, прикрий, оприкривий, відворотний, осоружний, нечвидний, вредний; срв. Отвратительный. [Я йому гидка, тому й біжить так швидко (Самійл.). Гидесна ти мені стала (Липовеч.). Бридкий, поганий же ти, Дувиде, та ще й дуже (Васильч.). Як зненавиділа, то й дивитись не хоче на нього - якийсь одворотний став він їй (Васильч.). Щось іде - таке нечвидне, що й глянути гидко (Свидн.). Ну, та й уредний же хлопець (Лохв.)]. -ный вкус, запах - гидкий, відворотний, прикрий смак, пах. -ная погода - бридка, погана погода. -ный человек, женщина - огидний, вредний, відворотний чоловік, огидна, вредна, відворотна людина, жінка, огидник, огидниця, огида (общ. р.), обридник, обридниця. Делать, сделать кому-л. что-л. -ным - спротивлювати, спротивити, бридити, збридити и набридити, прикрити, сприкрити кому що. [Знав, що тим спротивлю їй ще гірше огидну хату нашу (Л. Укр.). І оте заживання самого цукру так йому набридило цукор, що він потім не міг пити солодкого чаю (Єфр.). Все те вкупі в короткім часі мусіло сприкрити їй спільні снідання, обіди і проходи з панством Темницькими (Франко)]. Сделаться -ным кому - спротивитися, збридитися, сприкритися кому, зробитися, стати гидким, відворотним кому. [Коли-б я не спротивилася часом Степанові в такій одежі (Л. Укр.)]. Он -вен мне - він мені відворотний, гидкий, огидний, бридкий, осоружний. [Попросту мені той Дембовський - огидний (Крим.). Чи не будуть вони бридкі тобі (Леонт.). Я тричі вже йому казала, що осоружний він мені, що й глянути не можу я на нього (Тобіл.). Вона мені така одворотна (Борз.)].
    * * *
    I
    1) проти́вний; ( расположенный напротив) супроти́вний; ( противоположный) протиле́жний, супротиле́жний
    2) ( противоречащий) супере́чний, проти́вний
    II
    оги́дний, гидки́й, оги́дливий, проти́вний; ( отвратительный) бридки́й, обри́дливий, обри́длий, відворо́тний, відра́зливий, осору́жний; хи́рявий, хире́нний, хи́рний, хи́рий, опри́кривий; диал. шпе́тний

    Русско-украинский словарь > противный

  • 64 равный

    1) рі́вний; ( одинаковый) одна́ковий, одна́кий; ( тождественный) тото́жний

    \равныйые ме́жду собо́й величи́ны — рі́вні між собо́ю величи́ни, одна́кові величи́ни

    \равныйый по величине́ — рі́вний (одна́ковий) [за] ро́зміром; (по объёму: [за] о́бсягом)

    \равныйые промежу́тки вре́мени — рі́вні (одна́кові) про́міжки відти́нки ча́су

    в \равный ом коли́честве — у рі́вній (в одна́ковій) кі́лькості

    не \равный ого досто́инства — не одна́кової (не рі́вної) ва́ртості

    при про́чих \равный ых усло́виях — за і́нших рі́вних умо́в

    \равныйый тала́нтом кому́ — рі́вний тала́нтом кому́

    \равный ым о́бразом — так са́мо, [а] та́кож и тако́ж

    с \равный ой ско́ростью — з одна́ковою шви́дкістю

    2) (равноправный, основанный на равноправии) рі́вний

    \равныйое — и

    прямо́е избира́тельное пра́во — рі́вне і пряме́ ви́борче пра́во

    \равныйые вы́боры — рі́вні ви́бори

    \равныйый среди \равный ых — рі́вний серед рі́вних

    3) ( равняющийся) яки́й (що) дорі́внює

    \равныйый, \равный вен чему́ — дорі́внює чому́

    пло́щадь квадра́та \равный на́ произведе́нию дву́х его́ сторо́н — пло́ща квадра́та дорі́внює до́буткові дво́х його́ сторі́н

    Русско-украинский словарь > равный

  • 65 разводье

    2) ( половодье) диал. по́вінь, -вені, по́відь, -воді, водопі́лля; диал. па́відь, -воді

    Русско-украинский словарь > разводье

  • 66 разлив

    1) розли́в, -у и ро́злив; розлива́ння

    вино́ но́вого \разлив ва — вино́ но́вого ро́зли́ву

    2) ( реки) розлиття́, ро́зли́в; ( половодье) по́вінь, -вені, по́відь, -воді, водопі́лля, диал. па́відь, ви́лив, -у

    Русско-украинский словарь > разлив

  • 67 ровный

    рі́вний; (прямой диал.) прави́й

    \ровныйый вес — рі́вна (то́чна) вага; для

    \ровный ого счёта — для рі́вного (кру́глого) раху́нку

    \ровный ым счётом — ( точно) рі́вно; (как раз) якра́з; ( только) ті́льки, лише́, лиш; ( всего-навсего) всього́-на́-всього, всього́ ті́льки (лише)

    \ровный ым счётом ничего́ — зовсім (абсолю́тно) нічо́го; анічо́го, нічогі́сінько, анічогі́сінько

    не \ровный вён (не \ровный вен) час — не приведи́ Го́споди, боро́нь Бо́же

    Русско-украинский словарь > ровный

  • 68 седина

    1) сивина́, сивизна́ и сиви́зна; поэз. си́вінь, -вені

    \седина ди́ны — мн. си́ве воло́сся

    дожи́ть до \седина ди́н — дожи́ти до си́вого воло́сся (до сивини́)

    \седина на́ в бо́роду, а бес в ребро́ — посл. воло́сся сиві́є, а голова́ шалі́є; сивина́ в го́лову, а чорт у бо́роду; і в старі́й печі́ ді́дько то́пить

    2)

    \седина ди́ны — (мн.: о старости) ста́рощі, -щів

    смея́ться над \сединана́ми — смія́тися із ста́рощів

    Русско-украинский словарь > седина

  • 69 Сливен

    Сли́вен

    Русско-украинский словарь > Сливен

  • 70 спускать

    несов.; сов. - спуст`ить
    спуска́ти, спусти́ти (спущу́, спу́стиш) и мног. поспуска́ти; ( попускать) попуска́ти, попусти́ти; ( прощать) проща́ти, прости́ти (прощу́, прости́ш), дарува́ти, -ру́ю, -ру́єш, подарува́ти; (перен.: растрачивать, проматывать) гайнува́ти, -ну́ю, -ну́єш, згайнува́ти и прогайнува́ти, розтри́нькувати, -кую, -куєш, розтри́нькати и мног. порозтри́нькувати

    не \спускать ка́ть глаз (оче́й, взо́ра) с кого́-чего́ — не зво́дити (не спуска́ти) оче́й (по́гляду) з ко́го-чо́го, не відво́дити оче́й від ко́го-чо́го; не випуска́ти з оче́й кого́-чого́, не спуска́ти з оче́й (з о́ка) кого́-що, не спуска́ти о́ка з ко́го-чо́го

    не \спускать ка́ть с глаз кого́-что — не спуска́ти з оче́й (з о́ка) кого́-що; не випуска́ти з оче́й кого́-що

    \спускать ти́ть жир (жиры́) — спусти́ти жир (са́ло)

    \спускать ти́ть пе́тлю — спусти́ти петлю́

    \спускать ти́ть су́дно (ло́дку) — спусти́ти судно́ (чо́вен)

    \спускать ти́ть шку́ру — спусти́ти шку́ру

    \спускать тя́ рукава́ — аби́як; ( безразлично) ба́йду́же

    Русско-украинский словарь > спускать

  • 71 срубать

    несов.; сов. - сруб`ить
    1) зру́бувати, -бую, -буєш, зруба́ти и мног. позру́бувати; ( голову) стина́ти, стя́ти (зітну́, зітне́ш) и зітну́ти и мног. постина́ти; ( вырубать) виру́бувати, ви́рубати и мног. повиру́бувати; ( скалывать) ско́лювати, -люю, -люєш, сколо́ти, -лю́, -леш
    2) (сов.: построить из брёвен) поста́вити, -влю, -виш, збудува́ти, -ду́ю, -ду́єш, побудува́ти

    Русско-украинский словарь > срубать

  • 72 стягивать

    несов.; сов. - стян`уть
    1) стяга́ти и стя́гувати, -гую, -гуєш, стягти́, -гну́, -гнеш и стягну́ти и мног. постяга́ти и постя́гувати; ( затягивать) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатя́гувати

    \стягивать вать войска́ — стя́гувати ві́йська

    \стягивать вать ло́дку с ме́ли — стя́гувати чо́вен з мілини́

    \стягивать вать сноп перевя́слом — стя́гувати сніп пере́ве́слом

    2) ( сводить судорогой) судо́мити, -мить, зсудо́мити и мног. посудо́мити; ко́рчити, ско́рчити и мног. поко́рчити
    3) (сов.: украсть) потягну́ти, потягти́, стягти́, стягну́ти, поцу́пити, -плю, -пиш, ути́рити, поти́рнти
    4) (сов.: получить с кого-либо) злупи́ти, -плю́, -пиш, зідра́ти (здеру́, здере́ш), зде́рти

    Русско-украинский словарь > стягивать

  • 73 субмарина

    мор.
    субмари́на, підво́дний чо́вен (-вна́)

    Русско-украинский словарь > субмарина

  • 74 ходкий

    1) ( быстроходный) швидки́й, швидкохі́дний; хо́дкая

    ло́дка — швидки́й (швидкохі́дний) чо́вен

    2) ( быстрый - о животном) швидки́й, прудки́й, бігки́й
    3) (имеющий большой спрос, широко употребляемый) ходови́й

    \ходкий — това́р ходови́й това́р

    Русско-украинский словарь > ходкий

  • 75 чёлн

    чо́вен, род. п. чо́вна и човна́

    Русско-украинский словарь > чёлн

  • 76 шитик

    диал. [вели́кий] чо́вен, -вна и -вна́

    Русско-украинский словарь > шитик

  • 77 Оливенит

    мин. олівеніт (-ту).

    Русско-украинский словарь > Оливенит

Страницы

См. также в других словарях:

  • ВЕНЁВ — ВЕНЁВ, город (с 1777) в Тульской обл. Ж. д. станция. 15,3 тыс. жителей (1998). Завод алмазного инструмента. Известен с 1371. Близ Венёва добыча бурого угля. Источник: Энциклопедия Отечество город в Тульской обл., на р. Венёвке (приток р. Осётр).… …   Русская история

  • вен. — вен... вен. венерический вен... Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. Пример использования венбольной вен. вентилятор Вен. Венесуэла …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Венёв — Венёв, город в Тульской области, центр Венёвского района, в 52 км к северу от Тулы, на реке Венёвка (приток реки Осётр). Железнодорожная станция. Население 15,4 тыс. человек (1996).Основан в XII в., в 7 км от современного города. Впервые… …   Словарь "География России"

  • вен... — вен... вен. венерический вен... Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. Пример использования венбольной вен... венерологический Пример использования вендиспансер …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Венёв — город (с 1777) в России, Тульская область. Железнодорожная станция. 15,3 тыс. жителей. (1998). Завод алмазного инструмента. Известен с 1371. Близ Венёва  добыча бурого угля. * * * ВЕНЕВ ВЕНЕВ, город (с 1777) в Российской Федерации, Тульская обл.… …   Энциклопедический словарь

  • -вен-(ь) — суффикс Словообразовательная единица, выделяющаяся в имени существительном мужского рода, которое обозначает природное явление и называет действие по глаголу, от которого соответствующее имя существительное образовано (лить ливень). Толковый… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • венёр — а, м. veneur m. Ловчий на псовой охоте. Между тем с утра уже все было готово у барона, охотники, пикеры и венеры, с гончими и борзыми ждем появления аббата у опушки. Природа и охота 1878 3 453 …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • Веніамін — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • Веніамінів — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • Венёв — Город Венёв Герб …   Википедия

  • Венёв —         Районный центр в Тульской области, в 52 км к востоку от Тулы. Расположен на р. Венёвка (приток Осётра). Железнодорожная станция на линии Москва Узловая. Население 14,8 тыс. человек (1992; 5,2 тыс. в 1897; 5,9 тыс. в 1926; 6,8 тыс. в 1979) …   Города России

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»