-
41 водополье
повідь (ж.) (р. -води), повінь (ж.) (р. -вени, -вони), водопілля. -ный, -ая вода - прибульна, прибутна вода.* * *диал.водопі́лля, по́відь, -воді, по́вінь, -вені; па́відь -
42 всеуслышание
Говорить во -ние - казати всім до слуху, голосно, для вселюдного слухання.* * *во \всеуслышание [сказа́ть, объяви́ть] — ( громогласно) го́лосно (на весь го́лос, на по́вний го́лос, на по́вен го́лос, по́вним го́лосом) [сказа́ти, оголоси́ти]; (гласно, публично) привселю́дно, прилю́дно [сказа́ти, оголоси́ти]; ( для всеобщего сведения) до зага́льного ві́дома [довести́]
-
43 гарь
1) гар (р. гару, м. р., и гари, ж. р.), згарятина, горіле (р. -лого). [Смердить горілим]; (от волос, шерсти) с[ш]малятина, паленина; (от бумажной, полотняной ткани) портнина; (в водке) пригара, пригар(ок). [Одгонить пригарами горілка. Чи не затлілася де ганчірка, бо портниною чути];2) (выгоревшее место в лесу, в поле) згарище, згар. Гарь в чубуке, в трубке - згар (р. -ри), чмир и чвир, (диалект.) джиквас, венґир, дриґез. [Тягне, тягне люльку, а тоді ще візьме з неї джиквасу та за губу покладе].* * *2) (выгоревшее место в лесу, в поле) зга́рище, згар, -у и -і; диал. спалени́ще -
44 голос
голос, (редко) глас; ум. - голосок, голосочок, голосонько. [Співав-би, так уже гласу не маю]. Говорить грубым, низким голосом - товсто говорити (гукати). Высоким, тонким голосом - тонко, тоненько. Сиплый голос - хрипливий матовий голос. Вполголоса - півголосом. Во весь голос - на повен голос, на цілий свій голос, (вульг.) на весь рот. Не своим голосом - не своїм гласом, не своїм голосом. Сладеньким голоском - солоденько. Подавать, подать голос - озиватися, озватися, датися чути. Понижать голос - притишувати голос. Возвысить, повысить голос - підняти голос. Сила голоса - сила голосу, гук. [Гукнув скільки в його стало гуку (Мирн.)]. Голос, словно из бочки - голос як із барила. Таким голосом - на такий голос. Голоса недостаёт у кого - голосу не стає кому, голосу (гласу) не відтягне хто. Терять (потерять) голос, спадать с голоса - тратити (стратити) голос, спадати (спасти) з голосу. Обладать сильным голосом - (народн.) гортань добру мати. В один голос - устами одними, одноголосно. Глас народа - глас божий - голос людський - голос божий. Голос совести - голос сумління (совісти). Голос уважаемых критиков - голос поважних критиків. Совещательный голос - дорадчий голос. Решающий голос - вирішальний, ухвальний голос. Избирательный голос - виборчий голос. Иметь право голоса - мати право на голос. Подавать голос за кого-л. - подавати голос за [на] кого, голосувати за [на] кого, віддавати голос кому. Подача голосов - голосування. Всеобщая, прямая, равная, тайная подача голосов - вселюдне, безпосереднє, рівне, потайне (таємне) голосування. Избрать кого-л. подачей голосов - обібрати голосуванням, зголосувати кого. [Зголосували його на старшину]. Взять голос - забрати голос. Большинство голосов - більшість голосів, перевага голосів. По большинству голосов - більшістю (перевагою) голосів. Меньшинство голосов - меншість голосів.* * *го́лос, -убыть в го́лосе — бу́ти в го́лосі
во весь \голос — на весь (на по́вний, на по́вен) го́лос
-
45 завозня
-
46 замок
I. 1) (внутренний) замок (-мка), (висячий) колодка, замок. Под -ком - під ключем, під замком. Взять из-под -ка - з-під ключа, з запору взяти. -мки, соб. - колоддя. [Колоддя скрегоче при дверях (Франко)];2) (при деревянной постройке соединение брёвен в -мок) замок (Чуб.), каювання, окаювання (Мнж.), стик (-ку). Рубить в дереве -ки для связи - каювати (Мнж.);3) типогр. - брать набор в -мок - слюсувати, заслюсувати форму (Звин.);4) (у ружья) замок (-мка).II. замок (-мка), ум. замочок (-чка). Воздушный -мок - надхмарний, захмарний замок. Воздушные -ки строить - химери ганяти, у хмарах літати, надхмарні замки будувати. Место, где стоял -мок - замчище, замковище.* * *I з`амокза́мок, -мкуII зам`окзамо́к, -мка́; (висящий диал.) коло́дкабыть на \замок ке́ (под \замок ко́м) — бу́ти на замку́ (під замко́м)
-
47 из
и Изо предл. с род. пад.1) (на вопросы: а) откуда; б) из какого материала) з (перед группою согласных із) чого. [Вийшов з води (Єв.). А тин часом із діброви козак виїжджає (Шевч.). Не дай, Боже, з Івана пана, з кози кожуха, з свині чобіт (Номис)]. Смотреть из окна - дивитися, виглядати з вікна. Из какого он звания - з якого він стану, з кого він, з яких він. Её вырвали из его рук - її вирвали (видерли) з його рук или йому з рук. У него из носу кровь идёт - у його (йому) з носа кров іде. Вычитать из жалованья - вивертати з платні. Черпать воду из источника - черпати воду з джерела. Цитата из Шевченка - цитата з Шевченка. Выйти из себя - знесамовитіти, знетямитися. Из года в год - від року до року. Из рода в род - від роду до роду. Из конца в конец - від краю до краю. Так что ж из этого? - то що ж (і)з того? Что из того, что… - що з того, що…; що по тому, що… [Що-ж по тому, що кохаю, коли в неї не буваю (Грін. III)]. Он хорошо отвечал из географии - він добре відказував з географії. Изо всех сил - з усієї сили (снаги), що-сили, що було сили (снаги), чим дуж, як тільки мога. Из вас (из них, из всех), из среды вас (их, всех) - з вас (з них, з усіх), з-поміж (з-проміж, з-між, з-межи) вас (їх, усіх). [Хто з вас не грішний, нехай перший кине на неї камінь (Єв.). Хто з-поміж нас городян тепер не нервовий? (Крим.). З- межи всіх найкраща (Свидн.)]. Большая часть из них, из среды их - (най)більша частина, більшість із них, з-поміж (з-проміж, з-між) них, з-межи їх. Из средины, из среды чего - з середини чого, (і)з-серед, (і)з-посеред чого. [Озвавсь до нас із-посеред чужини знакомий голос (Куліш)]. Посуда из чистого золота, серебра - посуд із чистого (щирого) золота, срібла. Дом построенный из брёвен, из кирпича - будинок збудований з дерева, з[ви ]мурований з цегли. Обед из пяти блюд - обід на п'ять страв. Эскадра из семи кораблей - ескадра на сім кораблів;2) (на вопрос: вследствие чего, по какой причине) з чого. Из страха, из боязни, из ненависти, из чувства самосохранения - із страху, з боясти, з ненависти, з почуття самоохорони. Из милости, из сострадания, из сочувствия к нам - з милости, з жалю, із співчуття до нас. Из своекорыстных побуждений - з своєкористовних мотивів.* * *предл. с род. п.; тж. изоз, із, ( перед согласным) зі, зо (кого-чого); ( из среды кого) з-по́між, з-посере́д, з-промі́ж (кого-чого)ро́дом из Сиби́ри — ро́дом з (із) Сибі́ру
-
48 исполненный
Iви́конаний; спра́влений; зді́йснений, спра́вдженийII(чего, чем - полный) спо́внений (чим, чого), ви́повнений (чим, чого), по́вний (чого), по́вен (чого); ( преисполненный) про́йнятий, пере́йнятий (чим) -
49 канонерский
мор.каноне́рськийканоне́рская ло́дка — каноне́рський чо́вен
-
50 ладья
1) човен (-вна); срвн. Лодка;2) (шахм.) тура.* * *I( судно) поэз. чо́вен, -вна и -вна́II шахм.тура́ -
51 ледянка
громак, ковган, ковганка. [Спускався на громакові з високої гори (Мирн.)].* * *1) диал. грома́к, -а2) чо́вен на полозка́х -
52 лодка
човен (р. човна), човно (ср. р.), (диал.) каюк (-ка), (челнок) човник, човенце, (долбленая) душогубка, (большая) дуб (-ба), (плоскодонная) плискоденник, (диал.) кайра, кайора, галярка, (набойная) обшиванка. Срв. Чёлн. [Пливе човен води повен (Пісня). Із гущі лісової пливе каюк повільною ходою (Рильськ.). Пристали коло Черкас дубом (ЗОЮР). У Кременчуці переїздили на той берег галярками (Пирятинщ.)]. Гребная -ка - весловий човен, байдарка, (для двух гребцов) двогребний човен, двогребка, двояк (-ка). Парусная -ка - вітрильний човен, байдак (-ка). [По синьому морю байдаки під вітром гуляють (Пісня)]. -ка подводная - підводний човен. -ка спасательная - рятівни(чи)й човен. -ка моторная - моторовий човен. -ка лёгкая, быстроходная - легкий (прудкий) човен. [Був човен легкий як пушок (Котл.)].* * *чо́вен, -вна и -вна́ -
53 мотолодка
моточо́вен, -чо́вна и -човна́ -
54 наводнение
1) (действие) на[за]воднювання, затоплювання, заливання, оконч. на[за]воднення, затоплення, залиття (-ття) водою. Искусственное -ние пустыни - штучне на[за]воднювання (на[за]воднення) пустелі;2) (половодье) повідь (-води), повінь (-вени), водопілля (-лля), (ливень, потоп) залива; срв. Водополье, Паводок, Половодье. [Тоді повстає велика повідь і ріка виступає з берегів (Л. Укр.). Повінь, що напливає з усіх боків (Франко). Україна зробилась об'єктом цілої заливи урядових заходів (Рада)].* * *1) по́відь, -воді, по́вінь, -вені; диал. па́відь2) ( действие) зато́плення, наво́днення, (неоконч.) зато́плювання, наво́днювання; залиття́, (неоконч.) залива́ння; напо́внення, наво́днення, (неоконч.) напо́внювання -
55 неводник
лодка)I. човен під невід, невідняк (-ка).II. Неводник (рыбак) - невідник (ум. невідничок (-чка)), невідничий (-чого). [Звели ти своїм невідничим; - хай ловлять рибу (Манж.)].* * *1) чо́вен, з яко́го закида́ють не́від2) см. неводчик -
56 нравный
и Нравен1) (народн.: нравящийся) уподібний, сподібний. -вен ли тебе жених? - чи до вподоби (чи уподібний, чи подобається) тобі наречений (молодий?);2) (своенравный) норовистий, норовливий, з норовом, з норовами, (упрямый) натуристий, комизистий, (капризный) примхливий.* * * -
57 паводок
( наводнение) по́відь, -воді, по́вінь, -вені, прибутна́ вода́ -
58 подлодка
мор.підво́дний чо́вен (род. п. чо́вна и човна́) -
59 полный
полон1) (содержащий сколько может вместить) повний, повен чого. [Напою коня з повного відра. Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Мирн.). Нарвала грушок повен фартушок]. Совершенно -ный, полным -ный - повнісінький, повніненький, (преимущ. в песнях) повна-повниця. -ная луна - місяць уповні, повня, повний місяць. -ная вода - повновіддя, велика вода. Становиться -ным - сповнятися, виповнятися. -ный возраст - повноліття. Ему -ных тридцать лет - йому сповна (всі) трицять років. Ведро -но воды - у відрі повно води; відро повне води. Двор -лон людей - у дворі повно людей. Увидел двор -ный людей - побачив у дворі повно людей; побачив двір повен людей. -ный до краёв - повний ущерть, повний аж по (самі) вінця. -ный с верхом - повний з верхом (з наспою). Глаза -ны слёз - в очах повно сліз. -ные слёз глаза - очі сліз повні. Человек -ный надежд - людина повна надій. Голова -на дум - у голові повно думок. Взгляд -ный муки - погляд повний муки. -ный интереса к чему - повний цікавости до чого, дуже цікавий до чого;2) (содержащий в себе всё должное, неумалённый) повний, зуповний, цілий, (у)весь, всенький. [Та-ж кожний задум наш у цій юдолі своїх надій зуповних не доходить (Куліш). Треба, кажуть, ізозвати зуповную раду, щоб і військо з Запоріжжя було на раді (Куліш)]. При -ном собрании - при повному зборі. -ное собрание сочинений - повна (комплетна) збірка творів (писаннів). -ный пансионер - пансіонер (пожилець) на всьому готовому. В -ном уме - при повному розумі, сповна розуму бувши. В -ном ли ты уме? - чи ти сповна розуму? В -ном объёме - до краю, цілком. Он изучил эту науку в -ном объёме - він простудіював цю науку цілком (до краю). -ный рабочий день - цілий робітний день;3) (законченный, до конца доведенный или дошедший) цілковитий, довершений, повний. Цілковите розуміння справи. Цілковитий безлад. Цілковита ілюзія. Довершене безглуздя. Повна радість]. Предоставить -ную свободу - дати повну (цілковиту, всю) волю;4) -ный в лице - повновидий; (в теле) гладкий, огрядний, опасистий, опалистий, тілистий, дебелий, (насм.) барилькуватий. Срв. Толстяк;5) (об одежде) рясний. [Рясна спідниця, рясна свита].* * *1) по́вний, по́вен, -вна, -вне2) (совершенный, абсолютный, достигший предела) по́вний; ( полнейший) цілкови́тий3) ( толстый) по́вний; ( о человеке) огря́дний и огрядни́й, нато́птаний, нато́птуваний, уто́птаний; ( о теле) тіли́стий -
60 половодье
повідь (-води), повінь (-вени), повіддя, водопіль (-поли). Срв. Водополье. [Сріблом підпливає, повіддю вилискує Полісся під місяцем - береги по долинах погубило (Васильч.)]. Большое -дье - велика повідь и т. д., велика (прибутна) вода. [Сієї весни велика прибутна вода]. Во время -дья - в повідь, о-поводі, підчас поводи (повени, повіддя, водополи), підчас великої води; під повідь и т. д., під велику воду.* * *по́вінь, -вені, по́відь, -воді, водопі́лля, пові́ддя
См. также в других словарях:
ВЕНЁВ — ВЕНЁВ, город (с 1777) в Тульской обл. Ж. д. станция. 15,3 тыс. жителей (1998). Завод алмазного инструмента. Известен с 1371. Близ Венёва добыча бурого угля. Источник: Энциклопедия Отечество город в Тульской обл., на р. Венёвке (приток р. Осётр).… … Русская история
вен. — вен... вен. венерический вен... Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. Пример использования венбольной вен. вентилятор Вен. Венесуэла … Словарь сокращений и аббревиатур
Венёв — Венёв, город в Тульской области, центр Венёвского района, в 52 км к северу от Тулы, на реке Венёвка (приток реки Осётр). Железнодорожная станция. Население 15,4 тыс. человек (1996).Основан в XII в., в 7 км от современного города. Впервые… … Словарь "География России"
вен... — вен... вен. венерический вен... Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. Пример использования венбольной вен... венерологический Пример использования вендиспансер … Словарь сокращений и аббревиатур
Венёв — город (с 1777) в России, Тульская область. Железнодорожная станция. 15,3 тыс. жителей. (1998). Завод алмазного инструмента. Известен с 1371. Близ Венёва добыча бурого угля. * * * ВЕНЕВ ВЕНЕВ, город (с 1777) в Российской Федерации, Тульская обл.… … Энциклопедический словарь
-вен-(ь) — суффикс Словообразовательная единица, выделяющаяся в имени существительном мужского рода, которое обозначает природное явление и называет действие по глаголу, от которого соответствующее имя существительное образовано (лить ливень). Толковый… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
венёр — а, м. veneur m. Ловчий на псовой охоте. Между тем с утра уже все было готово у барона, охотники, пикеры и венеры, с гончими и борзыми ждем появления аббата у опушки. Природа и охота 1878 3 453 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
Веніамін — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Веніамінів — прикметник … Орфографічний словник української мови
Венёв — Город Венёв Герб … Википедия
Венёв — Районный центр в Тульской области, в 52 км к востоку от Тулы. Расположен на р. Венёвка (приток Осётра). Железнодорожная станция на линии Москва Узловая. Население 14,8 тыс. человек (1992; 5,2 тыс. в 1897; 5,9 тыс. в 1926; 6,8 тыс. в 1979) … Города России
