-
1 половодье
гидр., = полново́дьепо́вінь, -вені, водопі́лля -
2 половодье
гидр., = полново́дьепо́вінь, -вені, водопі́лля -
3 половодье
повідь (-води), повінь (-вени), повіддя, водопіль (-поли). Срв. Водополье. [Сріблом підпливає, повіддю вилискує Полісся під місяцем - береги по долинах погубило (Васильч.)]. Большое -дье - велика повідь и т. д., велика (прибутна) вода. [Сієї весни велика прибутна вода]. Во время -дья - в повідь, о-поводі, підчас поводи (повени, повіддя, водополи), підчас великої води; під повідь и т. д., під велику воду.* * *по́вінь, -вені, по́відь, -воді, водопі́лля, пові́ддя -
4 наводнение
1) (действие) на[за]воднювання, затоплювання, заливання, оконч. на[за]воднення, затоплення, залиття (-ття) водою. Искусственное -ние пустыни - штучне на[за]воднювання (на[за]воднення) пустелі;2) (половодье) повідь (-води), повінь (-вени), водопілля (-лля), (ливень, потоп) залива; срв. Водополье, Паводок, Половодье. [Тоді повстає велика повідь і ріка виступає з берегів (Л. Укр.). Повінь, що напливає з усіх боків (Франко). Україна зробилась об'єктом цілої заливи урядових заходів (Рада)].* * *1) по́відь, -воді, по́вінь, -вені; диал. па́відь2) ( действие) зато́плення, наво́днення, (неоконч.) зато́плювання, наво́днювання; залиття́, (неоконч.) залива́ння; напо́внення, наво́днення, (неоконч.) напо́внювання -
5 полноводье
-
6 разлив
1) техн. ро́зли́в, -ву, (неоконч. д. - ещё) розлива́ння- разлив стали
- разлив чугуна2) гидр., метеор. розлиття́, ро́зли́в, -ву; ( половодье) по́вінь, -вені, по́відь, -воді -
7 полноводье
-
8 разлив
1) техн. ро́зли́в, -ву, (неоконч. д. - ещё) розлива́ння- разлив стали
- разлив чугуна2) гидр., метеор. розлиття́, ро́зли́в, -ву; ( половодье) по́вінь, -вені, по́відь, -воді -
9 повінь
наводне́ние, па́водок, полово́дье, разли́в ( половодье) -
10 касаться
коснуться1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.* * *несов.; сов. - косн`уться( кого-чего)1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого) -
11 мельница
1) млин (-на). [«Де горить?» - «На степку коло млинів» - «Чиїх млинів?» - «Не знаю: чиїсь вітряки» (Звин.)]. -ца верхняя, нижняя - горовий, низовий млин. -ца ветряная - вітряк (-ка), (ум. вітрячок (-чка)), вітряний млин; (голландск. системы) кругляк, (немецк. сист.) ступник (-ка). [Край ниви стоять вітряки (Коцюб.)]. -ца водяная - водяний млин, (млин-)водяк (-ка), гребляний (гребльовий) млин, (небольшая) млинок (-нка), (диал.) млиниця; (с наливным колесом) корчак (-ка), корочний млин; (с подливным колесом) підспідник, підсубійник, підсубійок (-бійка), підсубійний млин; (действ. только в половодье) вешняк (-ка); (у берега реки: на Днестре) байдак (-ка). [Люди коло ставу млини будували (Рудан.). На цьому ставку колись був млин-водяк (Переясл.). Два млини гребльових, а два вітряних (Март.). Пускаєте воду на колеса млинів-вешняків (Куліш)]. -ца конная (или воловья) топчак (-ка), топчій (-чія), (конная) ступак, ступчак. [Топчемося, наче воли на крузі в топчаку (Кониськ.)]. -ца кофейная - млинок (до кави). [Купив млинок до кави (Марков.)]. -ца крупичатая (крупичатка) - питель (-тля), питльовий млин. [Мельник привик до тукотання питля (Франко)]. -ца крупяная (крупорушка) - см. Круподёрня. -ца мукомольная, хлебная - млин. -ца паровая - паровий млин. -ца пильная - см. Лесопильня. -ца пловучая - (на)плавний млин, плавак, пливак, гончак, (на лодках) лодяк (-ка). -ца ручная - ручний млин, жорно и (чаще, мн.) жорна (-рен). [Мав жорна, що руками хліб мелють (Чуб. II)]. -ца сукновальная - валюша, (реже) фолюша; срв. Сукновальня. Поехать, пойти на -цу - поїхати, піти до млина. Место, бывшее под -цей - млинисько, млинище;2) см. Пустомеля.* * *млин, -а; ( ветряная) вітря́к, -а -
12 поём
-
13 разводье
1) ( пространство чистой воды между льдами) розво́ддя2) ( половодье) диал. по́вінь, -вені, по́відь, -воді, водопі́лля; диал. па́відь, -воді -
14 разлив
1) розли́в, -у и ро́злив; розлива́ннявино́ но́вого \разлив ва — вино́ но́вого ро́зли́ву
-
15 Паводь
паводье, паводок залива, злива, дощова вода, (б. ч. во множ.) дощові води;2) см. Половодье, Наводнение.
См. также в других словарях:
половодье — половодье … Орфографический словарь-справочник
половодье — разлив, водополье, водополь; паводок, высокая вода, полая вода Словарь русских синонимов. половодье разлив, паводок, полая вода, высокая вода; водополье (прост.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е.… … Словарь синонимов
половодье — половодье: По ГОСТ Р 22.0.03; Источник … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
половодье — Фаза водного режима реки, ежегодно повторяющаяся в данных климатических условиях в один и тот же сезон, характеризующаяся наибольшей водностью, высоким и длительным подъемом уровня воды, и вызываемая снеготаянием или совместным таянием снега и… … Справочник технического переводчика
ПОЛОВОДЬЕ — ПОЛОВОДЬЕ, половодья, мн. нет, ср. Разлив реки при вскрытии (срн. полый во 2 знач.). На Волге началось половодье. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПОЛОВОДЬЕ — ПОЛОВОДЬЕ, см. полный. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
ПОЛОВОДЬЕ — ежегодно повторяющееся, обычно в один и тот же сезон, относительно длительное увеличение водности реки, вызывающее подъем ее уровня. Обусловлено весенним или летним таянием снега на равнине, снега и ледников в горах. Иногда половодье является… … Экологический словарь
половодье — ПОЛОВОДЬЕ, паводок, разлив, устар. водополье, устар. водополь, устар. половодь ПОЛОВОДНЫЙ, паводковый, паводочный, устар. водопольный … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
половодье — половодье, предл. в половодье; род. мн. половодий … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
Половодье — ежегодный сезонный подъем уровня воды в реке. П. может быть причиной наводнения и поэтому рассматривается как страховой случай или рисковое обстоятельство. Словарь бизнес терминов. Академик.ру. 2001 … Словарь бизнес-терминов
ПОЛОВОДЬЕ — ежегодно повторяющееся в один и тот же сезон относительно длительное увеличение водности реки, вызывающее подъем ее уровня; обычно сопровождается выходом вод из меженного русла и затоплением поймы … Большой Энциклопедический словарь
