Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

бәйләнеш

  • 1 поспевать

    поспеть
    1) (созревать) постигати, постиг(ну)ти, спіти, поспівати, поспіти ( б. вр. -спію, -єш…) и поспінути (б. вр. -спіну, -неш…), пристигати, пристиг(ну)ти, приспівати, приспіти и -спінути, (вызреть) вистигати, вистиг(ну)ти, виспівати, виспіти и -спінути; срв. Вызревать, Дозревать, Созревать. [Уже й черешні постигли (Свидн.). У тій порі, як ягоди поспінуть (Житом.). Горіхи вже пристигли (Звин.). Вже вдовоньці пшениця приспіла (Чуб.)];
    2) (быть готовым) постигати, постиг(ну)ти, вистигати, вистиг(ну)ти, поспівати, поспіти. Обед, ужин -пел - обід постиг (поспів), вечеря постигла (поспіла). [Уже й вечеря постигла (Чуб.). Вечеря поспіла (Коцюб.)]. Хлеб -пел (в печи или в квашне) - хліб постиг, вистиг. [Тут хліб постиг - виймаю, а в другій діжі вистиг - саджаю (Г. Барв.)];
    3) (успевать к сроку) постигати, постиг(ну)ти, вистигати, вистиг(ну)ти, устигати, устиг(ну)ти, поспівати, поспіти и -нути, успівати, успіти и -нути, виспівати, виспіти и -нути (куди, що зробити), настигати, настиг(ну)ти, наспівати, наспіти и -нути (куди, до чого и на що); срв. Подоспеть, Приспеть. [Вийде і йде було не хапаючись, а постигне саме в пору (М. Вовч.). Ой вистигайте, славні чумаченьки, зимувати до лугу (Лис.). Не встиг козак Нечай на коника сісти (Макс.). Поспінеш з козами на торг (Приказка). Не виспінеш ти - спізнишся. Ох, лишенько! коли-ж я туди настигну (Квітка). Раненько вийду, на обід наспіну (Мирн.)]. -пеем, не спеши - постигнемо, вистигнемо, встигнемо и т. д., не поспішайсь. Везде -петь - всюди (скрізь) доскочити, похопитися. Наш пострел везде -пел - де не посій, то вродиться; той доскоцень (доскоцький) усього доскочить, ніколи не спізниться, перший похопиться, вихопиться. [О, то доскоцень, усього доскочить! ніколи запізно не прийде (Франко). Бач, який доскоцький, перший вихопився (Гр.)]. Везде поспевающий - проскочущий [Була і знакома проскочуща невидимка паніматки Люборацької (Свид.)]. -вать за кем, за чем - поспішатися, поспішитися, успішатися, успішитися, уганяти(ся), угнати(ся), похопитися за ким, за чим, збігати, збігти, з'їжджати, з'їхати, сходити, зійти з ким, з чим. [Вже мати за нею було ніколи не поспішиться (Квітка). Само письменство стояло нижче від життя, не вспішалося за ним, одставало (Єфр.). А я розказую та розпитую, так що вона й одказувати не вспішиться (Проскурівна). Сяде на покуті, розпустить язика… не можна мені за нею й словом похопитись (Н.-Лев.). Хіба яка коняка збіжить з паровозом? (Звин.)]. Вы идёте слишком скоро, я не могу -спеть за вами - дуже швидко (прудко) ви йдете, я й не вспішуся (не поспішуся, не вженуся, не похоплюся) за вами, не збіжу (не зійду) з вами.
    * * *
    несов.; сов. - посп`еть
    1) поспіва́ти, поспі́ти, вистига́ти, ви́стигнути и ви́стигти, достига́ти, дости́гнути и дости́гти; постига́ти, пости́гнути и пости́гти, приспіва́ти, приспі́ти
    2) ( успевать) встига́ти, всти́гнути и всти́гти, поспіва́ти, поспі́ти, успіва́ти, успі́ти; постига́ти, пости́гнути и пости́гти; диал. виспіва́ти, ви́спіти, успіша́тися, успіши́тися

    Русско-украинский словарь > поспевать

  • 2 Прижинать

    прижать
    1) что (выжать) - вижинати, вижати (вижну, -неш), повижинати (все);
    2) чего - прижинати, прижати (прижну, -неш) чого (напр. жита).

    Русско-украинский словарь > Прижинать

  • 3 бежать

    1) бігти (біжу), бігати (-гаю, -гаєш), (редко употр.). Не в силах -ать - не підбіжу. -ать быстро, изо всех сил - чухрати, махати, гнати (жену, -неш), гонити, летіти, лупити, чесати, мести, стригти, чкурити, катати; (насм.) - в кошечу, в собачу ристь. Броситься -жать - дременути, лепеснути, герсонути, дати ногам волю; (о многих) - сипнути [Сипнули всі у ліс густий]. -ать врассыпную (о многих) - пороснути в розтіч. -ать без памяти - бігти не своїми ногами, не тямлючи себе. -ать без оглядки - бігти необзир;
    2) -ать куда, откуда -тікати, утікати, утекти, утеком піти. [Втеком пішли з свого краю]. -ать со света - бігти з світу, з блеску. -ать из тюрьмы со взломом - виламатися з в'язниці.
    * * *
    1) несов. бі́гти, біжу́, біжи́ш; ( течь) текти́
    2) (несов., сов.: убегать, убежать) тіка́ти и утіка́ти, утекти́; (избегать, избежать) уника́ти, уни́кнути; (несов.: чуждаться) цура́тися

    Русско-украинский словарь > бежать

  • 4 дуть

    дунуть
    1) (о ветре) дути (дму, дмеш, дме, дмемо, дмете, дмуть), сов. дунути [Дунув вітер по-над ставом (Шевч.)], дмухати, дмухнути [Дмухнув вітер], подихати, подихнути, дихнути, духнути [Легкий вітрець подихнув. Вітер як духнув], подувати, подути (подму, -дмеш, -дме). [Вітре буйний, Аквілоне, подми чарами, крилатий (Кул.)], віяти, війнути [От вітер буйний повійнув (Руд.)], (сильно) гунути (сов.) [Як гуне вітер (Змієв. п.)], (порывисто) бурхати, бурхнути, шугати, шугнути. Сильно дующий (о ветре) - буйний, дуйний (Голов.), рвачкий; (см. Порывистый);
    2) (о человеке) дмухати, (редко) духати, сов. дмухнути [Не дмухай проти вітру. Він дмухнув і загасив свічку], (преимущественно дыханием) хук[х]ати, хук[х]нути. [Хукає собі в руки. Дитина хукає на гаряче молоко. Почав хухати на болючі руки (Фр.). Хукни у віконечко на скло (Щог.)]. Дуть мехом - димати, міхом димати [Коваль кричить: димай! димай!], міхом подувати. Дуть (надуть) губы - надимати губи, (иронич.) копилити губи, закопилювати (сов. закопилити) губи, мурмоситися. И в ус себе не дует - і гадки не має, ані гадки, ані в вус не дме. [А козак собі пішов і гадки не має. (Руд.). Його лають, а він - ані гадки]. Дуть стекло, бутылки - дути (видимати) скло, пляшки. Тот, кто дует - дмець (р. демця), видимач;
    3) дуть, отдуть (бить, колотить) - духопелити кого, давати (сов. дати) духу, духопелу, духопелків, матланки кому, шустрити, чустрити кого; - во что - гатити в що. Гатять в різкі тарабани (Л. Укр.). Срвн. Жарить 2;
    4) (скоро ехать) гнати (жену, -неш) [Жене, як вітер], гнатися, махати, махнути. [Треба кобилу запрягати та на село махати]. Дуй во всю мочь, во весь дух - махай що-сили, що-духу. Дуй, во всю ивановскую - махай на всі заставки;
    5) (пить слишком много) дудлити, цмулити, джук[ґ]лити, жлуктати, жлуктити, лигати. Выдуть - видудлити, вицмулити, виджуклити…
    6) дуть в хвост и в гриву - поганяти в три батоги; поганяти по конях і по голоблях;
    7) дует, безл. (сквозит) - віє, тягне, тут протяг, (сильнее) дме.
    * * *
    несов.; сов. - д`унуть
    1) ду́ти, ду́нути, дму́хати, дму́хнути; ( о ветре) ві́яти, пові́яти; ( ртом) ху́кати, ху́кнути
    2) несов. техн. ду́ти, видува́ти, видима́ти
    3) (несов.: нестись, мчаться) ката́ти, чеса́ти, жа́рити, шква́рити
    4) (несов.: делать что-л. с азартом, увлечением) чеса́ти, шква́рити, жа́рити
    5) (несов.: пить) смокта́ти, ду́длити, ду́ти, жлу́ктити, жлукта́ти, цму́лити, цмо́лити
    6) (несов.: бить) лупцюва́ти, дуба́сити, духопе́лити, чухра́ти, чеса́ти, шква́рити

    Русско-украинский словарь > дуть

  • 5 забеременеть

    (о женщине) завагітніти, заважніти, завагон[т]іти, затяготніти, зайти в тяж, зайти на дитину, стати при надії, (грубов.) зачереватіти; (о свинье) запоросіти, стати поросною; (о корове) стати тільною; (о кобыле) стати жеребною.
    * * *
    завагі́тніти, заважні́ти, зайти́ втяж, ста́ти при наді́ї; ста́ти (ста́ну, ста́неш) у вазі́

    Русско-украинский словарь > забеременеть

  • 6 забродить

    1) почати (стати) блукати, тинятися;
    2) (в воде) почати бродити (в воді);
    3) (о вине, пиве и т. п.) зашумувати, замусувати. См. Бродить и Забраживать.
    * * *
    I
    1) заброди́ти, поча́ти броди́ти (ни́кати), ста́ти (ста́ну, ста́неш) броди́ти (никати); ( начать блуждать) заблукати, поча́ти (ста́ти) блука́ти; ( начать слоняться) заве́штатися, затиня́тися, поча́ти (ста́ти) шве́ндяти (ве́штатися, тиня́тися)
    2) (испачкать, забрызгать) заброди́ти и мног. позабро́джувати, забо́втати и мног. позабо́втувати
    II
    (о ферментации и перен.) заброди́ти, -бро́дить, загра́ти; зашумува́ти, -му́є

    Русско-украинский словарь > забродить

  • 7 забуреть

    1) забурі́ти; ( побуреть) побуріти
    2) жарг. знахабніти, ста́ти (ста́ну, ста́неш) наха́бним

    Русско-украинский словарь > забуреть

  • 8 завядать

    завянуть
    1) (о раст.) в'янути, за[по]в'янути, зів'янути, зв'ялитися, (о мног.) пов'янути, пов'ялитися. [А в конвалії голівка пов'яла, схилилась (Л. Укр.). Зв'ялиться красне личенько в тюльпана (Крим.)]. -нуть от жары - зів'янути від спеки, поваритися. [Від спеки поварилося все на городі];
    2) (о людях и красоте) в'янути, за[і]в'янути, марніти, змарніти, (о мн.) пов'янути, помарніти. [Засох-зав'яв, як билина (Руданськ.). Щоб личко не марніло з чорними бровами (Шевч.)]. Завядший - зав'ялий, зв'ялений, пов'ялий.
    * * *
    несов.; сов. - зав`януть
    в'я́нути, зав'я́нути, сов. зів'я́нути, зів'я́ти, -в'я́ну, -в'я́неш, пов'я́нути, зав'я́ти, зв'я́нути; ( привядать) прив'яда́ти, прив'я́нути

    Русско-украинский словарь > завядать

  • 9 завязать

    что
    I. см. Завязывать.
    II. Завязать, завязнуть - загрузати, загруз(ну)ти, угрузати, угруз(ну)ти, ув'язнути, застряг[в]ати, застряг(ну)ти. [Загруз у болоті. Угруз по коліна. Кістка в горлі застрягла. Ув'язла і лисиця зубами, ніяк не вирветься (Рудч.)]. Завязший - загрузлий, угрузлий, ув'язлий, застряглий.
    * * *
    I сов. см. завязывать II
    несов.

    завя́знуть — в'я́знути и зав'яза́ти, зав'я́знути и зав'я́зти, -зну, -знеш, загруза́ти, загру́знути и загру́зти, -зну, -знеш и мног. позагруза́ти, застрява́ти, -рява́ю, -рява́єш и -ряю́, -ряє́ш, застря́ти, -ря́ну, -ря́неш и мног. позастрява́ти, застряга́ти, застря́гти, -гну, -гнеш и застря́гнути и мног. позастряга́ти

    Русско-украинский словарь > завязать

  • 10 завязить

    что загрузити що. [Загрузив воза в болоті].
    * * *
    загрузи́ти, -гружу́, -гру́зиш; (что в чём) угру́знути, загру́знути, -зну, -знеш, устря́ти, застря́ти, -я́ну, -я́неш (чим у чому)

    Русско-украинский словарь > завязить

  • 11 задевать

    задеть зачіпати, зачепити, учепити що и за що, зачіпатися, зачепитися, учепитися за що, (затрагивать) займати, зайняти кого. [Зачепив ногою глиняник і розбив. Гляди не вчепи стовпа, бо вісь поламаєш. Парубок зачепив (зайняв) дівчину. А лаятимуся! нехай мене не займає!]. -деть кого-либо за живое - дошкуляти, дошкулити кому и кого, допікати, допекти (до серця) кому, дійняти кого до живого, упекти в живе, взяти за печінки кого. [Вміла вона дошкулити ворога (Єфр.). Вам смішки, а йому до серця допекло. Його так і взяло за печінки (Квітка)]. Не -вай меня, его - не (за)чіпай, не руш, не займай мене, його, нехайте його. Задевающий за живое - дошкульний. [Дошкульне слово]. Задетый - зачеплений, учеплений; дійнятий.
    * * *
    I несов.; сов. - заде́ть
    1) (кого-что, за что) зачіпа́ти, зачепи́ти, -чеплю́, -че́пиш (кого-що, за що); ( цеплять при движении) черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що), черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим)
    2) ( кого-что) перен. зачіпа́ти, зачепи́ти, торкати, торкну́ти; ( причинять неприятность) уража́ти, ура́зити (ура́жу, ура́зиш) и урази́ти (уражу́, ура́зиш); ( оскорблять) обража́ти, обра́зити
    II
    (сов.: деть) заді́ти, -ді́ну, -ді́неш, заподі́ти, поді́ти, запрото́рити, мног. подіва́ти, позадіва́ти

    Русско-украинский словарь > задевать

  • 12 заделываться

    I
    1) забива́тися; затуля́тися; заклада́тися; замуро́вуватися, -ро́вується; зама́зуватися, -зується, зашпаро́вуватися, -ро́вується; запако́вуватися, -ко́вується; зарі́внюватися, -нюється
    2) загорта́тися
    II несов.; сов. - зад`елаться
    (становиться кем-л.) роби́тися, -блю́ся, -бишся, зроби́тися, става́ти (стаю́, стає́ш), ста́ти (ста́ну, ста́неш)

    Русско-украинский словарь > заделываться

  • 13 зазнаваться

    зазнаться зарозуміватися, зарозумітися, задаватися, задатися, запаніти, запишатися, запишнитися, розібратися, (заноситься) високо нестися, заноситися, занестися. [Не дуже задавайсь! Ти, Хусе, міг-би й сам прийти до мене - вже надто запанів! (Л. Укр.). Чи ти багатий, чи гордуватий, чи високо несешся? (Пісня)].
    * * *
    несов.; сов. - зазн`аться
    става́ти (стаю́, стає́ш) зарозумі́лим, ста́ти (ста́ну, ста́неш) зарозумі́лим, сов. зарозумі́тися; (несов.: гордиться) задава́тися, -даю́ся, -дає́шся

    Русско-украинский словарь > зазнаваться

  • 14 заклинать

    заклясть
    1) заклинати, заклясти (-кля[е]ну, -кля[е]неш). [Вона свої гроші закопала і закляла. О, сатано! тебе я заклинаю (Куліш). Прошу тебе, благаю й заклинаю усіми битвами, в яких ми бились (Куліш)]. -наю богом, всем святым, дружбой - заклинаю богом, усім святим, приязню;
    2) (брать зарок) зарікати, заректи кого. [Княгиня Раїна, вмираючи, зарікала сина не піддаватися католицтву (Стор.)];
    3) (заговаривать, завораживать) замовляти, замовити, заворожувати, заворожити кого, що; срвн. Заколдовывать. Заклятый - заклятий; замовлений, заворожений. [Закляті гроші хоч і знайдеш, то аби-як і не візьмеш].
    * * *
    несов.; сов. - закл`ясть
    заклина́ти, закля́сти и заклясти́, -кляну́, -кляне́ш

    Русско-украинский словарь > заклинать

  • 15 закрывать

    закрыть
    1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];
    2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];
    3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];
    4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];
    5) см. Скрывать, Укрывать;
    6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.
    * * *
    несов.; сов. - закр`ыть
    1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати

    \закрыватьть буты́лку — затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти) пля́шку

    \закрыватьть кран — закру́чувати, закрути́ти (закрива́ти, закри́ти) кран

    \закрыватьть рот кому́ — (перен.: заставлять замолчать) затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти, зама́зувати, зама́зати, затуля́ти, затули́ти) ро́та (рот) кому́, замика́ти, замкну́ти ро́та (рот, вуста́, уста́) кому́, зав'я́зувати, зав'яза́ти (заці́плювати, заці́пити) ро́та (рот, вуста́, уста́, язи́к) кому́; вульг. замика́ти, замкну́ти пи́сок кому́

    2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти

    Русско-украинский словарь > закрывать

  • 16 заледенеть

    заледеніти, по[с]крижаніти, взятися льодом, кригою; (замёрзнуть) замерзнути; (закоченеть) задубіти, заклякнути, (о мн.) позамерзати, подубіти, поклякнути.
    * * *
    заледені́ти; ( закоченеть) закля́кнути, закля́кти и мног. позакляка́ти, задубі́ти; ( застыть) захоло́нути, захо́лоти, -ло́ну, -ло́неш; (перен.) заше́рхнути, заше́рхти, -хне

    Русско-украинский словарь > заледенеть

  • 17 заневеститься

    стати на порі; бути на віддані[ю].
    * * *
    на порі́ ста́ти (ста́ну, ста́неш), бу́ти (бу́ду, бу́деш) на вида́нні (на відда́нні и на відданні́)

    Русско-украинский словарь > заневеститься

  • 18 запетушиться

    ста́ти (-а́ну, -а́неш) коко́шитися (бундю́читися, пиндю́читися)

    Русско-украинский словарь > запетушиться

  • 19 заполучать

    заполучить
    1) здобувати, здобути (діставати, дістати) наперед що;
    2) залучати, залучити кого. [Гадає, як-би того жартуна до себе залучити!].
    * * *
    несов.; сов. - заполуч`ить
    дістава́ти, -стаю́, -стає́ш, діста́ти, -ста́ну, -ста́неш; ( раздобывать) роздобува́ти, роздобу́ти, -бу́ду, -бу́деш, запопада́ти, запопа́сти, -паду́, -паде́ш; (сов.: достичь) запобі́гти, -біжу́, -біжи́ш

    Русско-украинский словарь > заполучать

  • 20 запропастить

    1) (запрятать куда-н.) запро(в)торити, заправторити, затасувати, заподіти, подіти, запакувати, (провинц. с турецк.) засатарити, затахлувати що. [Куди це ти запроторив заступ? (Липов.). Де ви її затасували? (Мирн.). Оце так засатарив, що й сам не знайду шапки (Кат. п.)];
    2) (загубить) запропастити, занапастити. [За твоєю головою запропастила свій вік молодою (Номис). Запропастив (занапастив) свою душу. Збавив я тобі віку, занапастив долю (Стор.)].
    * * *
    диал.
    запропасти́ти, -пащу́, -пасти́ш; заподі́ти, -ді́ну, -ді́неш

    Русско-украинский словарь > запропастить

Страницы

См. также в других словарях:

  • неш — [نيش] 1. узви нӯгтези заҳрдори баъзе ҳашароти газанда (каждум, занбӯр ва ғ.) 2. нӯги борику тези ҳар чиз; неши харбуза; неш задан а) газидан ва заҳр давондани ҳашараи газанда. б) гапи сахт ва талх гуфта ранҷондан касеро; в) кафида сар намоён… …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • Неш, Рик — Рик Нэш Рик Нэш (Richard Nash; родился 16 июня 1984 года) профессиональный канадский хоккеист, чемпион мира по хоккею с шайбой 2007 года. На драфте НХЛ 2002 года был выбран в первом раунде под общим 1 номером командой Коламбус Блю Джекетс. В… …   Википедия

  • нешік — 1 (Гур., Маңғ.; Ақт.: Ырғ., Қараб.) не себепті, неге, қалай. Құдай осы немені н еш і к т е п жаратты екен (Гур., Маңғ.). Н е ш і к совхоз жұмысы жүрмей жатыр (Ақт., Қараб.). Осыны аудан жұмысшылары н е ш і к көтермейді (Ақт., Қараб.). Ертеде… …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • нешік түрлі — (Павл., Майқ.) неше түрлі. Трофимовка совхозында н е ш і к т ү рл і ұлт бар (Павл., Майқ.) …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

  • әйләнеш — и. 1. Берәр нәрсә тирәсендә яки йомык әйләнә буенча булган хәрәкәт Җирнең Кояш тирәли әйләнеше. Кая да булса барып кире килү хәрәкәте (эш башкарганда, йөгерү, йөзү ярышларында һ. б. ш.) 2. Нин. б. процесста кабатлана торган тулы цикл капитал… …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • Бёнеш Э. — БЁНЕШ (Benes) Эдуард (1884–1948), чехосл. гос. и политич. деятель. Лидер бурж. демократич. партии Нац. социалистов. В 1935–38 президент Чехословакии. В сент. 1938 отклонил сов. предложение о незамедлит. воен. помощи в целях защиты… …   Великая Отечественная война 1941-1945: энциклопедия

  • Рик Неш — Рик Нэш Рик Нэш (Richard Nash; родился 16 июня 1984 года) профессиональный канадский хоккеист, чемпион мира по хоккею с шайбой 2007 года. На драфте НХЛ 2002 года был выбран в первом раунде под общим 1 номером командой Коламбус Блю Джекетс. В… …   Википедия

  • бәйләнеш — 1. (Бәйләнү (1 6) ) 2. Үзара бәйлелек 3. Турыдан туры аралашу; якын һәм тыгыз элемтә, мөнәсәбәт. Яшерен мәхәббәт, якынлык 4. Хәбәрләшү, элемтә …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • гәүдәләнеш — Чагылыш …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • көчәнеш — Электр корылмасы хәрәкәт иткән вакытта электр энергиясенең көчен билгели торган зурлык …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

  • өйләнешү — Бер берсенә карата берсе ир, икенчесе хатын мөнәсәбәтенә керү; никахлану; ир белән хатын булып бергә тора башлау …   Татар теленең аңлатмалы сүзлеге

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»