завязывать

техн., несов. завя́зывать, сов. завяза́ть

техн., несов. завя́зывать, сов. завяза́ть

завязать

1) зав'язувати, зав'язати. -зать петлёй - запетлювати, зав'язати зашморгом, зашморгнути. -зать так, что трудно развязать - затягти, (диал.) заґрундзювати. -зать, перепутывая завязки - заборсати. -зать узел - зав'язати вузол, заґудзлити, завузлити. -зать голову лентой - пов'язати голову стрічкою (скиндячкою). -зать голову платком - зав'язати (зв'язати) голову хусткою, (себе) зав'язатися хусткою, завинутися, зап'ястися, напнутися (хусткою). [А Оляна гарно вбралась, завинулась, вперезалась (Рудан.). Зап'ялася хустиною]. -вать во что - ув'язувати, ув'язати що в що. [Ув'язала подушки в рядно];

2) (начинать, начать) починати, почати, зачинати, зачати, розпочинати, розпочати. [Розпочали розмову]. -вать отношения с кем - заходити в зносини, в стосунки, нав'язувати, нав'язати (зав'язувати, зав'язати) відносини з ким. -зать приятельские отношения - заприятелювати з ким, нав'язати приязні стосунки з ким. Завязанный - зав'язаний, ув'язаний; нав'язаний.

* * *

несов.; сов. - завяз`ать

1) зав'я́зувати, зав'яза́ти, -в'яжу́, -в'я́жеш и мног. позав'я́зувати; ( затягивать петлёй) зашмо́ргувати, зашморгну́ти и мног. позашмо́ргувати; ув'я́зувати, ув'яза́ти; (галстук, платок) пов'я́зувати, пов'яза́ти

2) (устанавливать связи; начинать разговор) зав'я́зувати, зав'яза́ти; ( начинать) почина́ти, поча́ти, -чну́, -чне́ш, розпочина́ти, розпоча́ти

3) бот. зав'я́зувати, зав'яза́ти и мног. позав'я́зувати

что

I. см. Завязывать.

II. Завязать, завязнуть - загрузати, загруз(ну)ти, угрузати, угруз(ну)ти, ув'язнути, застряг[в]ати, застряг(ну)ти. [Загруз у болоті. Угруз по коліна. Кістка в горлі застрягла. Ув'язла і лисиця зубами, ніяк не вирветься (Рудч.)]. Завязший - загрузлий, угрузлий, ув'язлий, застряглий.

* * *

сов. от завязывать

сов. от завязывать

завязаться

1) зав'язуватися, зав'язатися, (петлёй) запетльовуватися, запетлюватися и т. д.; см. Завязывать; (платком) запинатися, зап'ястися, завиватися, завинутися (хусткою);

2) (о плодах) в'язатися, зав'язатися, пов'язатися, витися, повитися у пуп'янки. [Мої огірочки густо в'язалися. Ой, вийтеся, огірочки, у зелені пуп'яночки (Пісня)];

3) (о деле) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися. [Справа розпочалася]. -вается общий разговор - починається (нав'язується) спільна розмова.

* * *

несов.; сов. - завяз`аться

1) зав'я́зуватися, -зуюся, -зуєшся, зав'яза́тися, -в'яжу́ся, -в'я́жешся и мног. позав'я́зуватися; зашмо́ргуватися, -гуюся, -гуєшся, зашморгну́тися; ув'я́зуватися, ув'яза́тися; пов'я́зуватися, пов'яза́тися

2) зав'я́зуватися, зав'яза́тися; почина́тися, поча́тися, -чне́ться

3) зав'я́зуватися, зав'яза́тися и мног. позав'я́зуватися; (несов.: без указания на начало действия) в'яза́тися

1) - к кому, чему - відносини, стосунок (-нку), відношення, ставлення до кого, до чого. [Саме в таких відносинах стояла колись хоч до чехів література й мова німецька (Грінч.). Як-же мислиш ти з нами бути? У яких стосунках? (Куліш)]. Доброе, благожелательное -ние к кому - ласка, прихильність, прихилля до кого. [Пани ласкою навкруги себе людей купили (Куліш). Не тільки дозволяли йому любити їх, але й сами платили прихиллям (Крим.)]. Внимательное, почтительное -ние к кому - шаноба, пошанівок (-вку) до кого. Непочтительное -ние - непошанування, зневага, неповага до кого. Несправедливое -ние - кривдження кого, кривда кому. Нерадивое -ние - занедбання кого, чого. Иметь -ние к чему - стосуватися до чого, мати до чинення з чим, до чого, мати щось до кого, мати притоку (відносини, відношення) до чого. [Треба, щоб усі думки стосувалися до теми (Єфр.). Коцюбинський мав до чинення з бурсою, семінарією та приватними лекціями (Єфр.)]. Никакого -ния к этому делу не имею - ніякого дочинення (ніякої притоки) до цього діла не маю. Взаимные -ния - взаємні відносини, стосунки, взаємовідносини, взаємини. [Оце все з кожним днем загострювало їх взаємини (Ор. Левиц.). Взаємовідносини налагодились]. -ния приятельские - приязнь, приятелювання, товаришування; (о женщинах ещё) подругування. -ния мирные, миролюбивые - (з)лагода; (враждебные) ворогування, ворожнеча; (любовные) любощі; (близкие) близькі відносини (стосунки). Иметь с кем-л. -ния - заходити собі з ким. Завязывать -ния - заходити в стосунки з ким. Вступить в дружеские -ния - заприязнитися, (о женщинах ещё) заподругувати. Вступить в приятельские, товарищеские -ния - заприятелювати, затоваришувати, потоваришувати, потоваришити; в фамильярные - запанібрататися; в любовные - зазнатися. [Одколи зазнався з нею мій Яків, - ні до чого став парубок (М. Вовч.). Із иншою зазнавався, мене відцурався]. Быть в дружеских -ниях - дружити, (о женщ. ещё) подругувати; в приятельских - приятелювати, товаришувати, товаришити, товариство водити; в фамильярных - панібрататися; во враждебных - ворогувати; в хороших, миролюбивых - у добрій (з)лагоді, у добрості жити з ким, горнутися до кого; в любовных - кохатися, любитися з ким. Стать в -ния отца и сына - побатькатися. [Вони побатькались собі Петро та Семен: Петро сказав, що буде Семенові за сина, то й послуха як батька]. Стать к кому в -ния враждебные, дружеские и т. п. - стати на ворожу, на приятельську стопу. [Одразу-ж стали, що-до неї, на ворожу стопу]. Разорвать дружеские -ния - розбрататися, розрізнитися. Не имеющий -ния к делу - сторонній, непричетний. Высказывать свое -ние к чему - висловлювати свій погляд на що, давати свій суд над чим. [Літописець просто записує, коли що діялось не оцінюючи подій, не даючи свого суду над ними (Єфр.)]. Между этими событиями нет никакого -ния - між цими подіями нема ніякої залежности. В -нии кого, чего, по -нию к кому, чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти, супроти чого. [Історія так званої древньої руської словесности обіч народу українського - те саме, що обіч народу польського - історія словесности латино-польської (Куліш)]. В -нии меня, по -нию ко мне - відносно мене, щодо мене, (в сравнении со мной) проти, супроти мене. В этом -нии - з цього погляду. Во всех -ниях - з кожного погляду, всіма сторонами, кругом. [Славне було Запоріжжя всіма сторонами. Таких Катерин на світі тисячі, і ні одна кругом на неї не похожа (Куліш). Кругом путяща людина];

2) геометр., арифм. - відношення;

3) канцел. - завідомлення, лист. [Завідомлення з дня 20-го квітня 1924 р. під числом 123];

4) хим. -ние весовое - вагове відношення.

* * *

1) (обращение, обхождение с кем-чем-л.) ста́влення

2) (касательство, связь) відно́шення, стосу́нок, -нку; (причастность, участие) приче́тність, -ності (до чого)

3)

4) канц. лист, -а, відно́шення

1) зво́дити, -джу, -диш, звести́ (зведу́, зведе́ш); ( о судороге) ко́рчити, ско́рчити, судо́мити, -мить, зсудо́мити

2) (заводить, завязывать - знакомство, дружбу) заво́дити, заве́сти

3) (изменять тему разговора, мысли) перево́дити, переве́сти, зво́дити, зве́сти

4) ( пятно) виво́дити, ви́вести

5) (несов.: уничтожать лес) вини́щувати, -щую, -щуєш, ни́щити, зни́щувати

6) ( рисунок - на кальку) перебива́ти, переби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, перево́дити, переве́сти

7) ( отбирать) відбира́ти, відібра́ти, -беру́, -бере́ш; ( забирать) забира́ти, забра́ти; ( похищать) кра́сти (кра́ду, кра́деш), укра́сти, викрада́ти, ви́красти, -краду, -крадеш; ( обычно из конюшни) виво́дити, ви́вести

8) (сов.: отвести) відве́сти