Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

успевать

  • 1 успевать

    несов.; сов. - усп`еть
    1) (делать что-л. в срок) устига́ти, усти́гнути и усти́гти, реже успіва́ти, успі́ти; ( поспевать) поспіва́ти, поспіти, постига́ти, пости́гнути и пости́гти, несов. потра́пити
    2) ( достигать успехов) досяга́ти у́спіхів, досягти́ (досягну́ти) у́спіхів; ( делать успехи) роби́ти у́спіхи, зроби́ти у́спіхи; (несов.: иметь успех) ма́ти у́спіх
    3) (несов.: успешно учиться) устига́ти, успіва́ти

    Русско-украинский словарь > успевать

  • 2 поспевать

    поспеть
    1) (созревать) постигати, постиг(ну)ти, спіти, поспівати, поспіти ( б. вр. -спію, -єш…) и поспінути (б. вр. -спіну, -неш…), пристигати, пристиг(ну)ти, приспівати, приспіти и -спінути, (вызреть) вистигати, вистиг(ну)ти, виспівати, виспіти и -спінути; срв. Вызревать, Дозревать, Созревать. [Уже й черешні постигли (Свидн.). У тій порі, як ягоди поспінуть (Житом.). Горіхи вже пристигли (Звин.). Вже вдовоньці пшениця приспіла (Чуб.)];
    2) (быть готовым) постигати, постиг(ну)ти, вистигати, вистиг(ну)ти, поспівати, поспіти. Обед, ужин -пел - обід постиг (поспів), вечеря постигла (поспіла). [Уже й вечеря постигла (Чуб.). Вечеря поспіла (Коцюб.)]. Хлеб -пел (в печи или в квашне) - хліб постиг, вистиг. [Тут хліб постиг - виймаю, а в другій діжі вистиг - саджаю (Г. Барв.)];
    3) (успевать к сроку) постигати, постиг(ну)ти, вистигати, вистиг(ну)ти, устигати, устиг(ну)ти, поспівати, поспіти и -нути, успівати, успіти и -нути, виспівати, виспіти и -нути (куди, що зробити), настигати, настиг(ну)ти, наспівати, наспіти и -нути (куди, до чого и на що); срв. Подоспеть, Приспеть. [Вийде і йде було не хапаючись, а постигне саме в пору (М. Вовч.). Ой вистигайте, славні чумаченьки, зимувати до лугу (Лис.). Не встиг козак Нечай на коника сісти (Макс.). Поспінеш з козами на торг (Приказка). Не виспінеш ти - спізнишся. Ох, лишенько! коли-ж я туди настигну (Квітка). Раненько вийду, на обід наспіну (Мирн.)]. -пеем, не спеши - постигнемо, вистигнемо, встигнемо и т. д., не поспішайсь. Везде -петь - всюди (скрізь) доскочити, похопитися. Наш пострел везде -пел - де не посій, то вродиться; той доскоцень (доскоцький) усього доскочить, ніколи не спізниться, перший похопиться, вихопиться. [О, то доскоцень, усього доскочить! ніколи запізно не прийде (Франко). Бач, який доскоцький, перший вихопився (Гр.)]. Везде поспевающий - проскочущий [Була і знакома проскочуща невидимка паніматки Люборацької (Свид.)]. -вать за кем, за чем - поспішатися, поспішитися, успішатися, успішитися, уганяти(ся), угнати(ся), похопитися за ким, за чим, збігати, збігти, з'їжджати, з'їхати, сходити, зійти з ким, з чим. [Вже мати за нею було ніколи не поспішиться (Квітка). Само письменство стояло нижче від життя, не вспішалося за ним, одставало (Єфр.). А я розказую та розпитую, так що вона й одказувати не вспішиться (Проскурівна). Сяде на покуті, розпустить язика… не можна мені за нею й словом похопитись (Н.-Лев.). Хіба яка коняка збіжить з паровозом? (Звин.)]. Вы идёте слишком скоро, я не могу -спеть за вами - дуже швидко (прудко) ви йдете, я й не вспішуся (не поспішуся, не вженуся, не похоплюся) за вами, не збіжу (не зійду) з вами.
    * * *
    несов.; сов. - посп`еть
    1) поспіва́ти, поспі́ти, вистига́ти, ви́стигнути и ви́стигти, достига́ти, дости́гнути и дости́гти; постига́ти, пости́гнути и пости́гти, приспіва́ти, приспі́ти
    2) ( успевать) встига́ти, всти́гнути и всти́гти, поспіва́ти, поспі́ти, успіва́ти, успі́ти; постига́ти, пости́гнути и пости́гти; диал. виспіва́ти, ви́спіти, успіша́тися, успіши́тися

    Русско-украинский словарь > поспевать

  • 3 нарабатывать

    наработать
    1) (дела, работы) наробляти и нароблювати, наробити (багато) чого, зробити (багато) чого и що, напрацьовувати, напрацювати, (успевать, быть в состоянии -тать) уробляти, уробити (багато) чого и що, (о мног.) понароблювати, понапрацьовувати. [За цілий день наробив багато (Сл. Ум.). Понароблювали багато колес (Сл. Ум.). Я сьогодні багато діла всякого зробила (Київщ.). Чи багато він напрацює? (Основа 1862). Рано вставши, багато вробиш (Номис). Одними руками не багато вробиш (Квітка). Пішов на поле подивитися, що вона вробила (Рудч.)];
    2) (зарабатывать) заробляти, заробити, запрацьовувати, запрацювати, (о мног.) позароблювати, позапрацьовувати що и чого. [Що ручки зароблять, те спинка й зносить (Приказка)];
    3) (наделать работой, сов.) наробити, напрацювати. Наработанный -
    1) нароблений, зроблений, напрацьований, уроблений, понароблюваний, понапрацьовуваний;
    2) зароблений, запрацьований, позароблюваний, позапрацьовуваний. -ться -
    1) (стр. з.) нароблятися и нароблюватися, бути нароблюваним, наробленим, понароблюваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) наробитися напрацюватися, попоробити, попопрацювати (досхочу), (о мног.) понароблюватися, понапрацьовуватися. [За дванадцять годин наробилася досить (Кониськ.). Хіба я мало на тих панів напрацювавсь? (Крим.)].
    * * *
    несов.; сов. - нараб`отать
    1) (производить, работая) наро́блювати, -люю, -люєш и наробля́ти, нароби́ти, -роблю́, -ро́биш и мног. понаро́блювати и понаробля́ти; уробля́ти, уроби́ти
    2) ( добывать работой) заробля́ти, зароби́ти, запрацьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш, запрацюва́ти, -цю́ю, -цю́єш
    3) (сов.: проработать какое-л. время) напрацюва́ти; нароби́ти

    Русско-украинский словарь > нарабатывать

  • 4 нарывать

    нарвать
    I. 1) чего - наривати, нарвати, назривати, надирати, надерти и (реже) надрати (-деру, -реш), (фамил., пров.) напорювати, напороти, напелехати, (на куски) нашматовувати, нашматувати, (надёргивать) на(с)микувати, на(с)микати, нашарпувати, нашарпати, (о мног.) понаривати, понадирати, понапорювати, понашнатовувати, пона(с)микувати, понашарпувати чого. [Ой, нарвала дівчина лободи, лободи! (Пісня). Фіялочок на віночок назриваю (Метл.). Повні пазухи грушок понаривали (Драг.). Надерли собі моху (Яворськ.). Нашматували паперу (Київщ.). Понапорювавши гороху повні пазухи (Свидн.). Напелехала цілу запаску яблук (Н.-Лев.). Барвінку дикого намичу (Федьк.)];
    2) (о нарыве на теле) наривати, рвати, нарвати, набирати(ся), набрати(ся), (пров.) накручувати, накрутити, (о мног.) понаривати, понабирати(ся), понакручувати. [У мене ногу рвало (Бердич.). Тріснув струп поганий, що віддавна набирав (Франко). Пухирі набираються (Житом.). Понакручує ґульки (на тілі) (М. Милорад.)]. Нарванный - нарваний, надертий и (реже) надраний, нашматований, на(с)миканий, нашарпаний, понариваний и т. п. -ться -
    1) нариватися, нарватися, понариватися; бути нариваним, нарваним, понариваним и т. п.;
    2) на кого, на что - наскакувати, наскочити, натрапляти, натрапити, наражатися, наразитися, нахоплюватися, нахопитися на кого, на що, здобуватися, здобутися чого. [Прийшов до неї та й натрапив на Грицька (Грінч.). На небезпеку наражатись (Л. Укр.). Боюся наразитися на прикрість (Київ). Здобувся клопоту (Сл. Ум.)].
    II. Нарывать, нарыть -
    1) (разрывая) наривати, нарити, (о мног.) понаривати, (накапывать ям и т. п.) накопувати, накопати, (о мног.) понаривати, понакопувати чого. [Клята свиня нарила такого на городі, що хоч плач (Сл. Гр.). Накопали багато ям (Сл. Ум.)];
    2) (вырывая что из чего) накопувати, накопати, (немного, успевать, быть в состоянии -рыть) укопувати, укопати, (о свинье) наривати, нарити, (о мног.) понакопувати, повкопувати, понаривати чого. [Накопали цілий віз картоплі (Сл. Ум.). Вкопай бараболі на борщ (Сл. Гр.). Свиня нарила пів города картоплі (Грінч.)]. Нарытый -
    1) наритий, накопаний, понакопуваний;
    2) накопаний, укопаний, наритий, понакопуваний, повкопуваний. -ться -
    1) нариватися, наритися, понариватися; бути нариваним, наритим и т. п.; 2 (вдоволь, сов.) наритися, накопатися, попорити, попокопати (досхочу), (о мног.) понариватися, понакопуватися.
    * * *
    I несов.; сов. - нарыть
    ( рыть) нарива́ти, нари́ти, -ри́ю, -ри́єш и мног. понарива́ти; ( накапывать) нако́пувати, накопа́ти и мног. понако́пувати; (копая, добывать) уко́пувати, укопа́ти
    II несов.; сов. - нарв`ать
    (срывая; разрывая) нарива́ти, нарва́ти и мног. понарива́ти, надира́ти, наде́рти, -ру́, -ре́ш и надра́ти, -деру́, -дере́ш

    \нарывать рва́ть у́ши кому́ — см. ухо 1)

    III несов.; сов. - нарв`ать
    ( о нарыве) нарива́ти, нарва́ти и мног. понарива́ти

    Русско-украинский словарь > нарывать

  • 5 урезывать

    тж. урез`ать; несов.; сов. - ур`езать
    1) урі́зувати, урі́зати; ( отрезать) відрі́зувати, відрі́зати и повідріза́ти; ( отхватывать) утина́ти, утну́ти и утя́ти и повтина́ти; ( уменьшать) урива́ти, увірва́ти и урва́ти
    2) ( успевать выпить спиртного) прост. вихиля́ти и вихи́лювати и хили́ти, хильну́ти, несов. перехили́ти
    3) (несов.: сильно ударить) прост. урі́зати, урва́ти, упері́щити, урепі́жити
    4) (несов.: резко ответить) прост. відрі́зати, відруба́ти

    Русско-украинский словарь > урезывать

  • 6 успеть

    Русско-украинский словарь > успеть

См. также в других словарях:

  • успевать — Преуспевать, иметь (встречать) успех, благоденствовать, процветать, прогрессировать, совершенствоваться, идти в гору, достигать цели, добиться, пожинать лавры; успеть, поспеть; управиться. Силою тут ничего не возьмешь. Ему письмо не давалось. Он… …   Словарь синонимов

  • успевать — Заседать, засесть, успевать. Есть все основания допускать в русском языке наличие наряду со способами морфологического, синтаксико морфологического (или морфолого синтаксического) и синтаксического словообразования также словообразования лексико… …   История слов

  • УСПЕВАТЬ — УСПЕВАТЬ, успеть в чем, иметь успех, удачу, достигать желаемого. Он успевает в науках. | Успеть куда, поспеть, быть к сроку. Успеть сделать что, удосужиться, управиться, сделать своевременно. Не успела я работу кончить. Успею, так приду, а нет,… …   Толковый словарь Даля

  • УСПЕВАТЬ — УСПЕВАТЬ, успеть в чем, иметь успех, удачу, достигать желаемого. Он успевает в науках. | Успеть куда, поспеть, быть к сроку. Успеть сделать что, удосужиться, управиться, сделать своевременно. Не успела я работу кончить. Успею, так приду, а нет,… …   Толковый словарь Даля

  • УСПЕВАТЬ — УСПЕВАТЬ, успеваю, успеваешь, несовер. 1. несовер. к успеть в 1 знач. Я не успеваю справиться со всеми делами. 2. несовер. к успеть во 2 знач. (устар.). «Волокита тоже, должно быть, был страшный, и, по всем вероятностям, успевал: русские девушки… …   Толковый словарь Ушакова

  • УСПЕВАТЬ — УСПЕВАТЬ, аю, аешь; несовер. 1. см. успеть. 2. Хорошо учиться, успешно заниматься учебными предметами. Не успевает по математике. Успевающие ученики. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • успевать — глаг., нсв., употр. нечасто Морфология: я успеваю, ты успеваешь, он/она/оно успевает, мы успеваем, вы успеваете, они успевают, успевай, успевайте, успевал, успевала, успевало, успевали, успевающий, успевавший, успевая; св. успеть 1. Когда вы… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Успевать — I несов. неперех. 1. Быть в состоянии сделать что либо за определённый промежуток времени. 2. Делать что либо так же быстро, как кто либо другой. 3. Прибывать к сроку, к определённому времени. II несов. неперех. 1. Учась, заниматься с… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Успевать — I несов. неперех. 1. Быть в состоянии сделать что либо за определённый промежуток времени. 2. Делать что либо так же быстро, как кто либо другой. 3. Прибывать к сроку, к определённому времени. II несов. неперех. 1. Учась, заниматься с… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • успевать — успевать, успеваю, успеваем, успеваешь, успеваете, успевает, успевают, успевая, успевал, успевала, успевало, успевали, успевай, успевайте, успевающий, успевающая, успевающее, успевающие, успевающего, успевающей, успевающего, успевающих,… …   Формы слов

  • успевать — успев ать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»