-
1 rank
1. n1) ряд, низка2) шеренга, шерега3) pl (the ranks) армія; військова служба4) pl рядовий і сержантський склад (в Англії тж other ranks)5) порядок; струнке розташування6) звання, чин; гідність; посада, службове становище; ранг (дипломатичний тощо)all ranks — військ. весь особовий склад; усі офіцери і солдати; усі без винятку
7) категорія, розряд, клас8) високе становищеpride of rank — пихатість, зарозумілість
9) стоянка таксі10) горизонтальна лінія (на шахівниці)rank and file — а) військ. рядовий склад; солдати, рядові; б) рядові представники (члени) (організації); в) звичайні люди
to take rank with smb. — а) військ. бути рівним з кимсь за званням; б) бути з кимсь однієї категорії
2. adj1) буйний, пишний, розкішний (про рослинність)2) зарослий3) тучний, родючий, жирний (про ґрунт)4) розм. сильний; потужний; швидкий5) густий; численний6) згірклий, зіпсований, протухлий, вонючийrank butter — згіркле (ївке) масло
to grow rank — згіркнути, протухнути, зіпсуватися
7) огидний, мерзенний, брутальний8) явний, очевидний; справжній, сущий9) грубий, цинічний, паскудний10) розпусний, хтивий11) надмірний3. v1) шикувати в шеренгу; ставити в ряд2) шикуватися, вишиковуватися в рядto rank past — проходити шеренгами, проходити урочистим маршем; дефілювати
3) класифікувати; відносити до певної категорії; давати оцінку4) належати до певної категорії5) займати (посідати) певне місце6) займати вище становище; бути старшимto rank smb. in age — бути старшим від когось за віком
7) займати високе становище; посідати перше місцеrank off — виступати в похід (шеренгами, строєм)
* * *I n1) ряд2) вiйcьк. шеренга; ( the ranks) pl армія; військова служба; pl рядовий, сержантський склад ( other ranks)3) порядок; струнке розташування4) звання; чин; достоїнство; посада, службове становище; ранг ( дипломатичний)rank badge — вiйcьк. знак розрізнення; категорія, розряд, клас; високе положення
persons of rank — аристократія; високопоставлені особи
II vpride of rank — зарозумілість; мaт. ранг
1) шикувати в шеренгу; вишиковувати в ряд; розставляти; шикуватися в шеренгу; шикуватися в ряд; проходити шеренгами; мaт. ранжувати, розташовувати в порядку зростання або спадання2) класифікувати; відносити до якої-небудь категорії; давати оцінку; відноситися до якої-небудь категоріїto rank as a citizen — мати статус громадянина, користуватися правами громадянства; займати, посідати яке-небудь місце
3) aмep. займати, посідати більш високе положення; бути старшим; займати високе положенняIII a1) буйний, пишний, розкішний ( про рослинність); який надмірно розрісся; зарослий2) c-г. тучний, родючий ( про ґрунт)IV a1) прогірклий, зіпсований, тухлий, смердючий2) огидний, мерзеннийrank injustice — кричуща несправедливість; явний, сущий; страшенний
3) грубий, цинічний, паскудний -
2 brevet
1. n1) військ. позачерговий чин, позачергове звання2) жалувана грамота3) посвідчення пілота2. vприсвоювати позачерговий чин (позачергове звання) із збереженням попереднього окладу* * *I n; військ.1) позачерговий чин, позачергове званняII vприсвоїти позачерговий чин, позачергове звання зі збереженням колишнього грошового утримання -
3 order
1. n1) порядок, послідовність; розташування, розміщення (в певному порядку)the order of the seasons — послідовність (зміна) пір року
2) спокій, заведений порядок3) справність; добрий стан, ладto get out of order — зіпсуватися, вийти з ладу
4) добрий фізичний стан5) регламент; правила процедури; порядок ведення (зборів тощо)6) суспільний лад, устрій7) військ. стрій, бойовий порядок8) мат. степінь9) ряд10) архт. ордер11) наказ, розпорядження; інструкціяoral order — військ. усний наказ
12) дозвіл; перепустка; ордер13) вексель, чек14) замовленняmade to order — виготовлений (зроблений) на замовлення
15) амер. порція, замовлення (в ресторані)16) верства суспільства, соціальна група17) військ. ранг; чин; звання18) орден; відзнакаthe order of Merit — орден «За заслуги»
19) рицарський (релігійний) орден20) товариство, організація (приватних осіб)21) церк. група духовних осіб22) pl духовний сан23) церк. один з дев'яти чинів ангелів24) рід; сорт; властивість25) зоол., бот. ряд; підклас26) амер. стиль, тенденціяa tall order — важке завдання, надмірна вимога
in order that, in order to — для того, щоб
on the order of — приблизно, орієнтовно; щось на зразок...
in short order — швидко, негайно
order of business — а) порядок денний (зборів тощо); б) питання (пункт) порядку денного
order of the day — а) порядок денний; б) парл. питання, призначене для розгляду на певний день
2. v1) наказувати; розпоряджатися2) посилати; відсилати3) призначати; приписувати (ліки)4) замовляти5) упорядковувати, доводити до ладу6) розташовувати, розкладати (в певному порядку)7) висвячувати в духовний сан8) визначатиorder arms! — військ. до ноги! (команда)
* * *I n1) порядок, послідовність; розташування, розміщення ( у певному порядку)2) справність, порядок, хороший стан; хороший ( фізичний) стан3) порядок, спокій; заведений порядок; дотримання закону, правил4) лад5) порядок ведення ( зборів); правила процедури, регламентon a point of order — по процедурі, відповідно до процедури /регламенту/
in order — відповідно до правил, до регламенту; доречний; природний; логічний
6) вiйcьк. шикування, стрій7) мaт. порядок, степінь8) apxiт. ордер9) ряд10) наказ, розпорядження; інструкція11) icт. дія12) ордер; дозвіл; пропуск; контрамарка13) вексель; чек14) замовлення15) aмep. порція, замовлення ( у ресторані)16) верства суспільства; соціальна група17) вiйcьк. ранг; чин, звання18) відзнака; орден19) кавалери одного (того ж) ордена20) лицарський або релігійний орден21) товариство, організація ( приватних осіб)22) цepк. група духовних осібholy /full/ orders — духівництво, духовенство
minor orders — церковні служники (псаломщики, читці, воротарі); pl духовний сан; один з дев'яти чинів ангелів
23) рід, вид, сорт; властивість24) зooл., бoт. ряд; підклас; порядок25) aмep. стиль; тенденція26) aмep.; c-г. кондиційний стан тютюнового листа, вологість листя тютюнуII v1) наказувати; розпоряджатися2) направляти, посилати3) призначати, прописувати ( ліки)4) замовляти5) упорядковувати; приводити в порядок6) розташовувати, розподіляти ( у певному порядку)7) aмep.; c-г. приводити листя тютюну в кондиційний стан9) визначати, зумовлювати -
4 rite
n1) обряд; звичай; ритуал2) церемонія, процедура* * *[rait]n1) обряд, ритуал; цepк. чин ( богослужіння)Eastern rite — східний /православний/ чин
2) церемонія, процедура -
5 rite
[rait]n1) обряд, ритуал; цepк. чин ( богослужіння)Eastern rite — східний /православний/ чин
2) церемонія, процедура -
6 abase
v1) принижувати; зневажати2) знижувати (в чині тощо)* * *v1) принижувати2) понижувати (у чині, посаді) -
7 abasement
n1) приниження; зневажання2) пониження (в чині тощо)* * *n1) приниження2) по- ниження (у чині, посаді)3) мeд. опущення; випадіння ( органа) -
8 aggrandize
v1) збільшувати; посилювати; підвищувати2) збільшуватися; посилюватися, розширюватися (про владу тощо)3) підвищуватися (в чині)4) звеличувати, вихваляти* * *v1) збільшувати, підсилювати; підвищувати2) збільшуватися ( про багатство); підсилюватися, розширюватися (про владу, могутність); підвищуватися (у чині, по службі)3) звеличувати; вихваляти -
9 broken
1. adj1) зламаний, поламаний; розбитий2) підірваний, ослаблений (про здоров'я)3) зажурений, пригнічений4) розорений; що розорився5) ламаний (про мову)1) нерівний, горбистий (про місцевість)8) порушений (про закон, обіцянку)9) несуцільний, фрагментарний10) нестійкий, перемінний (про погоду)11) об'їжджений (про коня)12) нечистий, з домішкою (про колір)13) військ. понижений у чині14) дифтонгізованийbroken bread (meat, victuals) — залишки їжі, недоїдки
broken reed — неміцна річ; ненадійна людина
broken ground — пересічена місцевість; зорана земля
broken spirits — смуток, сум
broken numbers — мат. дріб
broken water — бурун; розбурхане море
broken case — військ. розірвана гільза
broken circuit — ел. розімкнутий ланцюг
broken man — людина поза законом, ізгой
2. p.p. від break* * *I a1) зламаний; розбитий2) підірваний, ослаблений ( про здоров'я); зломлений, пригнічений3) розорений, збанкрутілий5) нескладний ( про мову); переривчастий, переривистий (про голос, лінію)6) нерівний; горбистий ( про землю)7) порушений (про слово, закон)8) не суцільний, фрагментарний; з просвітами ( про небо)9) виїжджений ( про коня)10) нестійкий, змінний ( про погоду)11) нечистий, з домішкою ( про колір)12) вiйcьк. понижений у чині13) мyз. арпеджований14) фон. дифтонгований ( про голосний)15)II p. p. -
10 captainship
-
11 colonelcy
-
12 degrade
v1) погіршувати2) деградувати; погіршуватися3) занепадати4) призводити до занепаду5) псувати, розкладати6) псуватися, розкладатися7) знижувати (ціну тощо)8) зменшувати (масштаби тощо)9) розжалувати; понижувати (в чині тощо)10) принижувати, підривати авторитет11) геол. розмивати12) знижуватися (про місцевість)13) відкласти екзамен на рік (у Кембриджському університеті)* * *v1) погіршувати; погіршуватися, деградувати2) призводити до занепаду; псувати; занепадати, деградувати; вироджуватися; псуватися4) розжалувати; понизити в посаді, у чині5) принижувати, підривати авторитет6) жив. послабляти інтенсивність тону або кольору7) xiм.; фiз. деградувати8) бioл. вироджуватися9) гeoл. розмивати; знижуватися ( про місцевість) -
13 flag-rank
-
14 generalship
n1) генеральський чин, звання генерала2) військова майстерність3) майстерне керівництво* * *n1) генеральський чин, звання генерала2) військове мистецтво; майстерне керівництво -
15 lieutenancy
-
16 majority
-
17 majorship
-
18 make
1. n1) виробництво; виготовлення2) виріб, робота3) форма, конструкція; модель, фасон; стиль4) марка; тип; сорт; вид5) розвиток6) видобута (виготовлена) кількість продукції; виробіток7) склад (характеру)8) ел. замикання9) карт. тасування; оголошення (козиря, гри)10) військ., розм. підвищення в чині; нове призначення2. v (past і p.p. made)1) робити; виготовляти, виробляти; готувати2) складати; підготовляти3) створювати, творити4) здійснювати, робити5) утворювати; формувати6) тренувати, вчити (тварин)1) вважати, гадатиwhat time do you make it? — як ви гадаєте, котра зараз година?
8) розм. украсти, поцупити9) розм., груб. жити з кимсь10) заробляти, наживати (гроші, майно)to make a good thing of smth. — добре заробити (нажитися) на чомусь
12) призначати (на посаду)13) прибирати; наводити порядок15) зчиняти (галас, скандал)16) проходити, проїжджати (відстань)to make eight miles a day — проїжджати (проходити) вісім миль за день
19) примушувати, спонукати20) складати, дорівнюватиmake against — боротися (виступати) проти
make away with — усунути, убити, збутися (когось)
make for — сприяти, підтримувати; прямувати (простувати) до
make off — іти геть, утікати, зникати
make out — виписувати; складати; розрізняти; розбиратися, розуміти; доводити; амер., розм. жити, існувати
how is he making out? — як він живе?, як у нього ідуть справи?
make up — збирати; складати; вигадувати; помиритися; помирити; компенсувати, надолужувати; виготовляти (ліки)
to make up one's mind — вирішити, зважитися
let's make (it) up! — давайте помиримося!
to make sure (certain) that... (of smth.) — переконатися в чомусь; з'ясувати щось
to make the acquaintance of smb., to make smb.'s acquaintance — познайомитися з кимсь
to make little (light) of smth. — ставитися несерйозно (зневажливо) до чогось
to make much of smb. (smth.) — високо цінувати когось (щось); приділяти велику увагу комусь (чомусь)
to make hay — нажитися, нагріти руки
to make one's jack — розм. домогтися успіху
to make the dust (feathers, fur) fly — амер. розпочати сварку; зчинити бучу; накинутися (на когось)
to make a bad shot — не вгадати, попасти пальцем в небо
to make the pot boil — заробляти на шматок хліба; халтурити
to make a song and dance about smth. — зчиняти шум (галас) через щось
to make the air blue — лихословити, лаятися
to make a good time — спорт. показати хороший час; швидко подолати певну відстань
to make a save — спорт., розм. врятувати ворота
to make a lodgement — військ. захопити плацдарм
to make ducks and drakes — розтринькувати, розбазарювати; ризикувати; діяти необачно
to make it snappy! — коротше!, швидше!
to make bricks without straw — робити щось марно; займатися марною справою
to make or break — або пан, або пропав
make haste slowly — присл. тихіше їдеш, далі будеш
* * *I [meik] n1) форма, конструкція; модель, фасон; марка, тип, сорт2) виробництво, робота; виготовлення3) виготовлена або добута кількість; продукція; видобуток4) конституція, статура6) eл. замикання кола7) кapт. оголошення ( козиря е гри)8) кapт. тасування9) вiйcьк.; жapг. підвищення в чині; нове призначенняII [meik] v( made)1) робити; виготовляти, виробляти; виконувати2) складати, робити, підготовляти3) створювати, творити4) здійснювати, робити5) утворювати; формувати; тренувати, учити ( тварин)6) вважати, думати, гадати7) cл. вкрасти8) cл. жити з ким-небудь9) заробляти, наживати ( гроші)10) знаходити, заводити ( друзів)11) призначати ( на посаду); надавати ( звання)12) прибирати ( приміщення); доводити до ладу; наводити ( порядок)13) виступати ( з доповіддю); видавати ( звуки); викликати, спричиняти ( шум); дзенькати, стукати, шуміти14) влаштовувати ( скандал); зчиняти ( галас); викликати, створювати ( сенсацію)16) здійснювати ( поїздку)17) проходити, проїжджати ( яку-небудь відстань)18) досягати ( якого-небудь місця); прийти, увійти (у гавань, в історію); ( for) направлятися, іти ( куди-небудь); рухатися ( в напрямку); накидатися, нападати ( на кого-небудь)19) cпopт. досягти ( мети)to make the finish — фінішувати; забити ( м'яч)
20) брати, долати (перешкоду, бар'єр, труднощі)21) кapт. брати ( взятку); бити; оголошувати ( козир або гру); тасувати ( колоду); здавати ( карти)22) мop. вказувати ( час); бити склянки23) їсти (сніданок, обід, вечерю)24) підніматися ( про воду)25) to make smb do smth змушувати, примушувати, спонукувати кого-небудь робити що-небудь зрозуміти [довідатися]26) to make smth do smth викликати, спричинити що-небудь, бути причиною чого-небудь27) to have smth made виражає дію, здійснену з ініціативи або спонукання якої-небудь особиIII [meik]1) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку становити, дорівнювати; бутиto make one of — бути одним з; бути учасником; бути в числі; виявлятися, ставати; утворювати, становити, складати
2) у сполученні з наступним іменником виражає дію, що відповідає значенню іменника3) у сполученні з наступним прикметником виражає дію, що відповідає значенню прикметникаto make good — домогтися успіху, досягти мети компенсувати, відшкодувати
-
19 officership
n1) офіцерський чин; офіцерське звання2) офіцерська посада3) офіцерський склад4) служба офіцера* * *n1) офіцерський чин, офіцерське звання; офіцерська посада2) офіцерський склад; командування -
20 outrank
v1) мати вищий ранг (чин); бути старшим у званні2) переважати3) бути важливішим (істотнішим)* * *v1) мати більш високий ранг або чин; бути старшим за званням2) бути більш важливим, істотним
См. также в других словарях:
чин — чин, а, мн. ч. ы, ов … Русский орфографический словарь
чин — чин/ … Морфемно-орфографический словарь
ЧИН — ЧИН, чина, мн. чины, муж. 1. Степень служебного положения государственных служащих, гражданских и военных (дорев., загр.). В дореволюционной России было четырнадцать классов чинов. Чин десятого класса. Офицерские чины. Высокий чин. Низкий чин.… … Толковый словарь Ушакова
чин — а; мн. чины; м. 1. В России до 1917 г.: разряд, класс военных и гражданских служащих, получаемый по установленному порядку; лицо этого разряда, класса. Полковничий ч. В чине поручика. Получить ч. Гражданский ч. Младший, старший ч. Ч. офицера,… … Энциклопедический словарь
чин — ЧИН, а, мн. ы, ов, муж. 1. У военных и гражданских служащих: служебный разряд (класс). Гражданские чины. Офицерские чины. Повышение в чине. 2. обычно мн. Чиновник, служащий, представитель какого н. ведомства (также ирон.). Чины дипломатического… … Толковый словарь Ожегова
чин — Устав, обряд, порядок; достоинство, звание, сан. Ср. . См. план, порядок, степень, церемония . принять ангельский чин, производить в чин... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999 … Словарь синонимов
чин — 1 іменник чоловічого роду посада чин 2 іменник чоловічого роду, істота про людину чин 3 іменник чоловічого роду спосіб; дія, вчинок … Орфографічний словник української мови
ЧИН — (самоназвание чины, куки чины); включает также близкие к основному этносу народности: тхадо, тиддим, фалам, каннеле, группа народов общей численностью 1000 тыс. чел. Основные страны расселения: Мьянма 880 тыс. чел. Другие страны расселения: Индия … Современная энциклопедия
ЧИН 1 — ЧИН 1, а, мн. Шы, ов, м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ЧИН 2 — ЧИН 2, а, м. В иконостасе: горизонтальный ряд икон, в строгом порядке расположенных друг над другом. Апостольский ч. ч. (с иконами, изображающими эпизоды жизни Иисуса Христа). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
чин — ЧИН, а, м, обычно мн: чины, ов, чего, какой. Человек, который занимает административную должность, чиновник, служащий, а также общественное положение человека, обусловленное родом его занятий. Важный чин. Чины дипломатического корпуса … Толковый словарь русских существительных