землю

(землю) напагорити, нагорбувати, насугорбити, погорбувати, погорбити, посугорбити (землю), (песок, снег) накучугурити, скучугурити (пісок, сніг). Нахолмлённый - напагорений, на[по]горбований, на[по]сугорблений, на[с]кучугурений. -ться - випнутися горбом.

провалиться

1) провалюватися, провалитися, увалюватися, у[за]валитися, западати(ся), запасти(ся), (быстро очень) шурхнути(ся), шугати, шугнути, (проломивши что-л.) заломлюватися, заломитися, (о мн. или местами) попровалюватися, поввалюватися, позападати(ся), позаломлюватися. [Стеля провалилась. Ой, не ходи по льоду; бо увалишся (Мил.). Западає в землю (Куліш). Обоє западаються в землю (Л. Укр.). Чом її грім не вбив, або земля не запалася під нею? (Коцюб.). Рад-би був в тій хвилі запастися під землю (Франко). На клуні солома попровалювалась (Кониськ.). Серед ставу заломився на тонкім леду (Рудан.). Шурхнув у яму (М. Вовч.). Ноги сами зігнулись і шугнули в провалля (Коцюб.)]. Под ногами -лась земля - під ногами запалась земля (Коцюб.). Дом -лился - хата запалася. -литься на льду или под лёд - провалитися, у[за]валитися, заломитися на льоду. Хоть сквозь землю -литься - хоч крізь землю піти. Словно сквозь землю -лся - мов крізь землю пішов (пропав), мов у землю запався; як пійма поняла; як лиз злизав. И где он -лился? - і де він запався, подівся? Пропал, словно -лился - пропав, наче (мов) запався (крізь землю пішов). Чтоб ему -ться - (не)хай він крізь землю піде! щоб (бодай) він запався! щоб (бодай) він крізь землю пішов! [Щоб він запавсь, той Рим (Куліш)]. Провались! - іди к бісу! геть к бісу! згинь!;

2) -литься (на испытании) провалитися (на іспиті). [Другого дня мені трапилось грати на сцені… я провалилась (Л. Укр.)]. -лось наше дело - провалилася (не вкипіла) наша справа;

3) -литься - завалитися - см. Обрушиться. [Хата завалилася]. Провалившийся -

1) запалий. [А он запала могила (Тесл.)];

2) що провалився (на іспиті);

3) що завалився (-лася), завалений.

* * *

несов.; сов. - провал`иться

нрч. додолу, на діл, на землю, об землю. [Упав додолу (на землю) (Київщ.). Мене з їх хтось ударив, додолу збив (Грінч.)]. Бросил его -земь - кинув його додолу, кинув ним об землю. -земь лицом - долілиць, лицем об землю.

* * *

1. n

1) рів, канава; борозна; котлован

2) звич. pl військ. окоп, траншея

3) гірн. шурф

4) шрам; глибока зморшка (на обличчі); поріз

5) анат. порожнина

2. v

1) рити, копати (канаву, окоп, траншею)

2) прорізувати (борозни, жолобки)

3) прорубувати (просіку)

4) скопувати

* * *

1) рів, канава; борозна; котлован

2) війск. окоп, траншея

3) океанськ западина; каньйон; улоговина ( у горах)

4) шрам, поріз, глибока зморшка ( на обличчі)

5) aнaт. порожнина

6) горн. шурф

1) рити, копати (канаву, рів, окоп, траншею); скопувати

2) оточувати траншеями або окопами

3) прорізати (борозни, жолобки); прорубувати ( просічку)

4) (on, upon) робити замах; вторгатися

1) людина, яка незаконно захоплює землю; загарбник землі

2) людина, яка бере землю виселеного орендаря

* * *

1. n

1) головний стовбур (дерева)

2) неживий предмет

3) знев. бездушна людина; бовдур

4) заст. пень; колода

5) опора, підпора

6) ложе (рушниці)

7) військ. ствол

8) pl мор. стапель

9) станок для підковування коней

10) pl іст. колодки

11) тех. бабка; клуп; коловорот

12) маточина (колеса)

13) держак, ручка

14) мор. шток (якоря)

15) корінь, джерело походження

16) прабатько

17) генеалогія

18) рід, сім'я

19) раса

20) порода, плем'я

21) група споріднених мов

22) бджолиний рій

23) запас, фонд

24) асортимент (товарів)

25) інвентар; майно

26) худоба, поголів'я худоби

27) парк (машин)

28) сировина

29) міцний бульйон

30) (акціонерний) капітал; основний капітал

31) акція, акції

32) облігації, цінні папери; фонди

33) pl (the stocks) державний борг

34) пай

35) оборотний капітал торгової фірми; грошовий фонд

36) національне багатство

37) майно

38) посаг

39) шихта

40) бот. підщепа

41) бот. левкой

42) іст. широка краватка; шарф

43) частина колоди карт. не роздана гравцям

44) розм. інтерес, значення

2. adj

1) наявний; що є напоготові

2) заяложений, шаблонний

3) біржовий

4) скотарський

5) племінний

6) готовий; патентований (про ліки)

3. v

1) постачати

2) мати в наявності (у продажу)

3) зберігати на складі; мати в запасі; створювати запас (тж stock up)

4) припасовувати ручку

5) корчувати (пні); викопувати (дерева)

6) полоти, виривати (бур'яни)

7) копати (землю)

8) амер. засівати (травою тощо)

9) використовувати під пасовисько (про землю)

10) давати нові паростки

11) затримувати (зупиняти) ріст (тварини, рослини)

12) збирати в колоду; нечесно тасувати (про карти)

13) іст. саджати в колодки

* * *

1) головний стовбур ( дерева)

2) неживий предмет; през. дурна, байдужа людина; бовдур, опецьок

3) опора, підпора

4) ложа ( гвинтівки)

5) вiйcьк. ствол

6) pl; мop. стапель

7) pl; icт. колодки

8) тex. бабка ( токарного верстата)

9) тex. клуп

10) тex. коловорот

11) маточина ( колеса)

12) тіло ( гайкового ключа)

13) колодка ( рубанка)

14) держак, рукоятка

15) мop. шток ( якоря); балер ( керма)

16) корінь, джерело походження; прабатько

17) родовід, генеалогія

18) рід, родина

19) раса

20) бioл. порода, плем'я

21) група споріднених мов

22) бджолиний рій

23) запас, фонд

24) інвентар, майно

25) худоба, поголів'я худоби ( live stock)

26) парк (автомобілів, вагонів)

27) сировина

28) міцний бульйон ( soup stock)

29) pl; eк. капітал

30) кapт. колода, яка використовується в даній грі; банк, частина колоди карт або кісточок доміно, не роздана гравцям

31) = stock company; постійний репертуар

32) репутація, ім'я; cл. довіра, віра

1) метал. шихта, колоша

2) гeoл. шток, невеликий батоліт

3) бoт. підщепа

4) бoт. левкой

5) = rhizome

6) icт. широка краватка або шарф

7) icт. корінець квитанції, що видається за внесок у скарбницю

1) який є у наявності або напоготові

2) заяложений, шаблоновий

3) біржовий

4) скотарський

5) племінний

6) готовий, патентований ( про ліки)

7) складський

1) постачати, забезпечувати

2) мати в наявності, у продажу; зберігати на складі; мати про запас

3) створювати запас, запасати ( stock up)

4) прилаштовувати ручку, прикріплювати ствол до ложа

5) корчувати ( пні); викопувати ( дерева); полоти, висмикувати ( бур'яни); скопувати ( землю мотикою)

6) cл. засівати (травою, конюшиною; stock down)

7) використовувати ( землю) під пасовище; виганяти ( худобу) на пасовище

8) давати нові пагони

9) p. p. затримувати, зупиняти ріст (рослини, тварини)

10) кapт. зібрати в колоду; нечесно тасувати

11) icт. саджати в колодки

12) c-г. злучати, спаровувати (кобилу, корову); запліднювати

1. n

1) шухляда для грошей

2) каса

3) шухляда (для коштовностей)

4) геол. тиль; валунна глина

2. prep

1) до

2) не раніше, (тільки) після, до

3. v

1) обробляти, орати (землю)

2) розвивати; розробляти (галузь науки); шліфувати (знання)

3) розм. ставити (сітку)

4) амер. займатися хліборобством

5) класти гроші в шухляду (в касу)

4. conj

1) доти, поки (не)

2) тільки після того, як; перш ніж

3) до«, поки (не)

4) амер. без

5) розм. ніж

6) (для того,) щоб

7) до

* * *

1) обробляти, орати ( землю)

2) розвивати; шліфувати (знання, розум); розробляти ( галузь науки)

3) aмep. займатися хліборобством, обробляти землю

1) грошовий ящик, каса; кубушка, про запас

2) icт. висувний ящик ( для коштовностей)

1) вказує на момент, аж до якого відбувається дія до

2) вказує на момент, аж до якого дія не відбувалася або не буде відбуватися ( після заперечень) до, ( тільки) після

3) icт., дiaл. указує на досягнення певного місця до

1) cj 1 вводить підрядні речення е обставинні звороти

2) що вказують на момент часу до якого відбувалася дія ( доти) поки (не)

3) дії, що вказують на інтенсивність, до (того, що)

4) чим

5) до

6) у той час як, поки

7) (після scarcely, barely y головному реченні) як

8) ( для того) щоб

••

выпахать

1) (что-н. из земли или землю) виорювати, виорати що, або землю. [Виорали казан грошей. Виорав поле];

2) (истощать землю) висилювати, висилити, виснажувати, виснажити. [Висилюємо землю: оремо що-року, спочити їй не даємо]. Выпаханный -

1) виораний;

2) (истощенный, о земле) висилений, виснажений.

* * *

несов.; сов. - в`ыпахать

1) вио́рювати, ви́орати и мног. повио́рювати

2) ( истощать почву) висна́жувати, ви́снажити

1) (земной шар) земля;

2) (вещество; прах) земля;

3) (почва, поверхность) земля, ґ[г]рунт (-ту). Вспаханная -мля - рілля (ж. р.), нива. Девственная -мля - цілина, цілинна земля. Пахотная -мля - ор(а)на земля. Сухая -мля - сухоземля. Утоптанная -мля - утоптана земля, збій (р. збою). -мля замёрзшая комками - груда, (собир.) груддя. Пласт -мли (при пахании) - верства, шар, (при копании на глубь одного заступа) штих. Слой (отвороченный) -мли - скиба. Земли (геол.) - землі. Возделывать, обрабатывать -млю - обробляти (робити, управляти, порати) землю (поле, степ, ріллю). Истощать (-щить) -млю частыми посевами - виробляти (виробити) землю;

4) (суша) земля, суходіл (-долу), суша, материк (-ка);

5) (страна, область) земля, країна, край; сторона; (территория) територія, терен (-ену). «Запорожские -мли» - вольності Запорозькі. Чужие -мли - чужі землі (краї, сторони), чужоземщина. -мли за морем - заморські краї, замор'я (ср. р.). За тридевять -мель - за двадцяту границю, за тридев'ять земель;

6) (угодье, иногда с усадьбой) земля, ґ[г]рунт; срвн. Усадьба. -мли - ґрунти и ґрунта. Казённая -мля - скарбова земля. Неудобная -мля - невжитки. Необрабатываемая несколько лет -мля - обліг (-логу), переліг (-логу). Опустевшая -мля - пустка. Отцовская -мля - батьківщина. -мля, приобретенная правом первого занятия - займань, займанщина. Церковная -мля - церковна земля, (отведенная для духовенства) руга, ружна земля. Выморочная -мля - безгосподарна земля, відумерщина;

7) (дол) діл (р. долу), земля. До -мли, к -мле - додолу. На -мле - долі, на землі. На -млю - додолу, на діл, на землю. Стереть с лица -мли - з світа згладити, (поэтич.) не дати рясту топтати;

8) (фон) земля, поле, тло; см. Фон. [Очіпок по вишневій землі з зеленими розводами (Квітка)].

* * *

I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;

3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).

II. На -

1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

* * *

1) с вин. п. на (кого-що)

2) с предложн. п. на (кому-чому)

1. земля, ґрунт; гӱзель йер добра земля Г; хара йердэн ах ӧкмек чығай із чорної землі виходить білий хліб СБФ; йер йӱзӱне на землю Кб.; йер парларвати землю СК; йери кӧкӱ йаратан творець землі й неба СЛ; йерин-сувун тапмам не знаходжу ні землі, ні води — не чую під собою землі У; йер сӱр- орати землю П, Г; йер ӱстне по землі, на землі СБ; йердэ тӱшӱрскидати на землю У.

2. місце; тӧкмеэ йер йох сипати нікуди К; отурмаа йерим йох ніде мені подітися Б; йохту маа йер барып ӧгренмеге мені ніде піти вчитися СБ; меэм отурмаа йерим йохтур мені ніде жити К; йерим тар эди мені було тісно СБ; авурмай мы бир йериң? у тебе щось болить?П; йырларың коп йерин унуттум багато місць із пісень я позабував СБ; бу йерге на цьому місці СБ; шлейлер йахшы йердэ вони працюють у хорошому місці П; йердэ хой- класти на місце К; т'егеллер мында, бу йердэ вони прийшли сюди, в це місце СБ; бир йердэ у певному місці, в одному місці, разом О, Б, СЛ, К; бир йердэ бир йердэ де-не-де, подекуди, десь Б; эр бир йердэ скрізь, повсюдно П, У; йердэн тур- уставати з місця Б; абу йердэн хар сніг оце поки СБ; бири бир йере йох нікого ніде немає Г; бир йере бир йере де-небудь Г; йер йердэн хыдыр- шукати по всіх місцях П; … йере ал- брати назад Г; лафын йере ал- брати свої слова назад Г; бир йере разом СЛ, СК; бир йере отуур эди вони мешкали разом СЛ; олар эпси дэ бир йере сӧлений усі вони співаються разом СК; бир йере т'итмеэ чар йох, хайль этий хары дітися ніде — жінка згоджується СГ; йеримизе ӱч тэне разом нас троє ВН; йеримизе дэ чох эбет разом нас було, звичайно, багато СЛ; йеди җан олду йеримизе разом нас стало сім душК; саймай ону исан йерне не вважає його за людину П; шаат йерне як свідок П; дэли йерне сай- вважати за дурня СМ; эт'инҗи ағаан йерне замість другого брата СГ; сениң йерине замість тебе Г.

1. n

1) одяг; сукня, плаття (жіноче)

2) убрання, шати; убір, наряд; покрив

3) оперення

2. v

1) одягати, убирати; наряджати

2) одягатися, наряджатися

3) прикрашати, прибирати

4) готувати, приправляти (їжу)

5) причісувати, зачісувати; робити зачіску

6) перев'язувати, бинтувати

7) білувати, розбирати (тушу тварини)

8) провіювати (зерно)

9) вичинювати (шкіру)

10) підстригати, підрізати (дерева)

11) угноювати, удобрювати (землю)

12) обробляти (землю)

13) тех. рихтувати, вирівнювати

14) гірн. збагачувати (руду)

15) стругати, обтісувати (дошки)

16) військ. вирівнювати; рівнятися, виструнчуватися

17) тех. апретувати, обробляти, опоряджувати; змащувати

* * *

1) плаття, одяг

2) одіяння, убір, шати, убрання; покрив; оперення

1) одягати; наряджати; одягатися, наряджатися, вбиратися

2) готувати костюми; прикрашати, прибирати ( ялинку)

3) готувати; приправляти ( страву)

4) причісувати, робити зачіску

5) перев'язувати ( рану)

6) вiйcьк. вирівнювати ( шеренги); шикуватися

7) чистити ( коня)

8) провіювати ( зермо)

9) білувати, розбирати, розчиняти (тушу; тж. dress out)

10) чинити ( шкіру)

11) підстригати, підрізати ( дерева); обмазувати, обробляти ( дерева)

12) угноювати, удобрювати ( ґрунт); обробляти ( землю)

13) протруювати ( насіння)

14) тіпати (кужіль, прядиво)

15) тex. зачищати бруском, правити ( шліфувальний круг); заправляти ( інструмент)

16) тex. вивіряти; рихтувати, вирівнювати

17) тeкcт. шліхтувати, апретувати

18) обтісувати, стругати ( дошки)

19) гipн. збагачувати ( руду); грохотити, виділяти цінний концентрат

1. n

1) гній, послід

2) угноєння, добриво

3) кал, фекалії, екскременти

2. v

1) угноювати, удобрювати (землю)

2) виділяти екскременти

3. past і p.p. від ding

* * *

1) угноювати землю, удобрювати землю гноєм

2) виділяти екскременти

1. n

1) земля; поверхня землі; ґрунт

2) ділянка землі

3) pl сад; парк

4) pl ділянка землі навколо будинку

5) дно моря

6) спортивний майданчик

7) місцевість, область, район

8) полігон; аеродром; плац

9) фон, тло; ґрунтовка; фунт

10) підстава, мотив, причина

11) тема, предмет (розмови тощо)

12) pl осадок, гуща

13) недоїдки

14) фундамент

15) основний принцип

16) pl основи, зачатки

17) основоположна частина

18) ел. заземлення

19) театр. партер

20) текст. основа

2. adj

1) мелений, молотий; подрібнений

2) притертий; пришліфований

3. v

1) сісти на мілину

2) мор. примусити викинутися на берег

3) ав. приземлятися

4) примусити приземлитися

5) перешкоджати відривові від землі

6) класти (опускати) на землю

7) ґрунтувати (на чомусь), обґрунтовувати (чимсь)

8) навчати основ (предмета)

9) ел. заземлити

10) міздрити (шкіру)

11) буд. закласти основу (фундамент)

4. past і p.p. від grind

* * *

1) земля, поверхня землі; ґрунт, земля

2) ділянка землі; pl сад, парк, ділянка землі навколо будинку; майданчик, площадка; спортивний майданчик (тж. sports ground); football ground футбольне поле

3) місцевість, область, район; висота

4) фон; ґрунт, ґрунтовка; офортний лак; жив. план

5) підстава, причина, мотив

6) предмет, тема (розмови, дослідження)

7) pl осад, гуща; рідко залишки їжі

8) icт. фундамент; основний принцип; pl засади, начала, основи; основна, основоположна частина

9) миcл. нора

10) eл. заземлення

11) мyз. граунд, остинатний бас

1) наземний; який тримається низько над землею

2) аеродромний

1) сісти на мілину; посадити на мілину; мop. змусити викинутися на берег або приткнутися до берега

2) aв. приземлятися; змусити приземлитися; перешкоджати відриву від землі

3) класти, опускати на землю

4) базувати, обґрунтовувати

5) (in) навчати основам ( предмета)

6) eл. заземлювати

7) cпeц. ґрунтувати; міздрити ( шкіру)

8) бyд. покласти підмурок

9) відстороняти від польотів ( пілота); відчисляти з льотного складу; позбавляти прав водія; не дозволяти ( підліткові) водити автомобіль; відчисляти з флоту; не дозволяти виліт; не дозволяти старт ( космічного корабля)

1) мелений, товчений, подрібнений

2) матовий, матований

3) = ground-in

1. n

1) оренда; здавання внайми

2) договір про оренду (наймання)

3) строк оренди (наймання)

4) пасовище, вигін

5) текст. схрещування ниток основи

6) текст. ниткорозділювач

2. v

1) здавати в оренду (внайми)

2) брати в оренду (внайми)

3) текст. схрещувати нитки

4) текст. розділяти нитки основи

5) збирати (колоски)

* * *

1) оренда; здавання внайми

2) договір, контракт про оренду, про найом; строк оренди, найому

3) aвcтpaл. ділянка землі, орендована для гірничих робіт

1) обробляти, орати ( землю)

2) розвивати; шліфувати (знання, розум); розробляти ( галузь науки)

3) aмep. займатися хліборобством, обробляти землю

1) грошовий ящик, каса; кубушка, про запас

2) icт. висувний ящик ( для коштовностей)

1) вказує на момент, аж до якого відбувається дія до

2) вказує на момент, аж до якого дія не відбувалася або не буде відбуватися ( після заперечень) до, ( тільки) після

3) icт., дiaл. указує на досягнення певного місця до

1) cj 1 вводить підрядні речення е обставинні звороти

2) що вказують на момент часу до якого відбувалася дія ( доти) поки (не)

3) дії, що вказують на інтенсивність, до (того, що)

4) чим

5) до

6) у той час як, поки

7) (після scarcely, barely y головному реченні) як

8) ( для того) щоб

••

1) рів, канава; борозна; котлован

2) війск. окоп, траншея

3) океанськ западина; каньйон; улоговина ( у горах)

4) шрам, поріз, глибока зморшка ( на обличчі)

5) aнaт. порожнина

6) горн. шурф

1) рити, копати (канаву, рів, окоп, траншею); скопувати

2) оточувати траншеями або окопами

3) прорізати (борозни, жолобки); прорубувати ( просічку)

4) (on, upon) робити замах; вторгатися

1) кинути, метнути, вергнути. Б. швырком - шпурнути, швиргонути, пожбурити. Б. во что (многое) - покидати, повкидати, пометати. [Покидали (повкидали) горобців у кашу. Всіх турків у Чорнеє море пометали]. Б. в тюрьму - закинути до в'язниці. Б. с размаху - кидонути. Б. с силой - бебехнути, бубухнути, гепнути, прянути. [Бебехнув (гепнув) ним об землю. Прянула мене на землю]. Б. с шумом - торохнути, хрьо[я]пнути. [Як хряпне відра об землю]. Б. мокрое, густое - ляпнути. [Ляпнула глиною в стіну]. Б. якорь - закинути кітву, кітвицю, якір. Б. жребий - кинути, метнути жереб (жеребок), пожеребкувати. Б. взгляд - зиркнути, скинути на когось очима, блимнути оком (очима), (на)кинути (намигнути) оком. Б. злой взгляд - кинути (метнути) злими очима, бликнути. [Бликнув на мене скоса]. Б. в дрожь - морозом усипати. [Чую - крик: так мене морозом і всипало];

2) кого, что (оставить) кинути, покинути, лишити, залишити, зацурати кого, що, відкинути кого. [Твою дочку хоче взяти, мене, бідну, зацурати]. Б. работу - закинути працю, пуститися діла. [Діла зовсім пустився, ні про що не дбає]. Б. (прекратить) заниматься чем, делать что - занедбати, покинути, закинути що. [Занедбав музику, ніколи скрипки в руки не бере. Покинув курити. Я вже давно закинув співати]. Б. на произвол судьбы - кинути на призволяще. См. ещё Брошенный.

* * *

см. бросать

1) (земной шар) земля;

2) (вещество; прах) земля;

3) (почва, поверхность) земля, ґ[г]рунт (-ту). Вспаханная -мля - рілля (ж. р.), нива. Девственная -мля - цілина, цілинна земля. Пахотная -мля - ор(а)на земля. Сухая -мля - сухоземля. Утоптанная -мля - утоптана земля, збій (р. збою). -мля замёрзшая комками - груда, (собир.) груддя. Пласт -мли (при пахании) - верства, шар, (при копании на глубь одного заступа) штих. Слой (отвороченный) -мли - скиба. Земли (геол.) - землі. Возделывать, обрабатывать -млю - обробляти (робити, управляти, порати) землю (поле, степ, ріллю). Истощать (-щить) -млю частыми посевами - виробляти (виробити) землю;

4) (суша) земля, суходіл (-долу), суша, материк (-ка);

5) (страна, область) земля, країна, край; сторона; (территория) територія, терен (-ену). «Запорожские -мли» - вольності Запорозькі. Чужие -мли - чужі землі (краї, сторони), чужоземщина. -мли за морем - заморські краї, замор'я (ср. р.). За тридевять -мель - за двадцяту границю, за тридев'ять земель;

6) (угодье, иногда с усадьбой) земля, ґ[г]рунт; срвн. Усадьба. -мли - ґрунти и ґрунта. Казённая -мля - скарбова земля. Неудобная -мля - невжитки. Необрабатываемая несколько лет -мля - обліг (-логу), переліг (-логу). Опустевшая -мля - пустка. Отцовская -мля - батьківщина. -мля, приобретенная правом первого занятия - займань, займанщина. Церковная -мля - церковна земля, (отведенная для духовенства) руга, ружна земля. Выморочная -мля - безгосподарна земля, відумерщина;

7) (дол) діл (р. долу), земля. До -мли, к -мле - додолу. На -мле - долі, на землі. На -млю - додолу, на діл, на землю. Стереть с лица -мли - з світа згладити, (поэтич.) не дати рясту топтати;

8) (фон) земля, поле, тло; см. Фон. [Очіпок по вишневій землі з зеленими розводами (Квітка)].

* * *

изорвать

I. 1) дерти, подерти, драти, подрати, роздирати, роздерти, (на клочки) шматувати, пошматувати, (о мн.) порозривати, подерти, пороздирати. [Сад вирубали, книжки синів подерли (Коцюб.). Коралів не порвала (Метл.). В одній сорочці, та й ту табунники пошматували (Д. Марков.)]. Собака -ла (человека, одежду) - собака порвав (людину, одежу). [Оцей собака мене вчора порвав (Звин.)]. -вать на себе одежду обо что- нб. - пошарпатися об що, на чому. [Пошарпався ввесь об шипшину (Котл.)]. -рвал всё на себе - усе на собі подер;

2) (из чьих рук) видирати, видерти, вихоплювати, вихопити в кого, (зап.) кому. Изорванный - роздертий, дертий, драний, подертий, пошматований. -ный зипун - подерта, драна свита. -ная одежда - подерта одіж, дранка. -ный в клочья, изветшалый - дрантивий. [У дрантивих наметах своїх весь Ізраїль дрімає (Франко). Дрантива свита (Сл. Гр.)]. -ться - дертися, подертися, бути подертим и т. д.

II. Изрывать, изрыть -

1) рити (рию, риєш), порити, зривати, зрити, скопувати, скопати, (заровненную землю) пороти, попороти (землю, стежку), (о мн.) порити, позривати, поскопувати, попороти; (слегка) копирсати, покопирсати, сколупувати, сколупати, подзюбати. [Ще прождавши дві годині, ізрив землю по коліні (Пісня)];

2) (норами, ходами) кротити, покротити, норити, понорити. Изрытый - зритий, скопаний, попоротий, покопирсаний, сколупаний, подзюбаний, понорений. -тый оспой - подзюбаний, дзюба, дзюбатий, таранкуватий. -тое морщинами лицо - покопане, пооране зморшками лице. -ться - ритися, поритися, бути поритим и т. д.

* * *

1) зрива́ти, зри́ти (зри́ю, зри́єш) и пори́ти; ( искапывать) ско́пувати и копа́ти, скопа́ти и мног. поско́пувати, сов. покопа́ти; (перерывать вещи, бумаги) перерива́ти, перери́ти; (сов.: о морщинах) зора́ти

2) ( выкапывать) уст. вико́пувати, ви́копати