-
1 ding
I1. nдзвін (звук)2. v1) дзвеніти (як дзвін); дзенькати2) настирно повторювати; втовкмачуватиIIv (past dang, dung; p.p. dung) розм.1) лупцювати, шмагати2) стукати, калатати3) шпурляти; скидати* * *I n II v1) дзвеніти2) настирливо повторювати; утовкмачувати -
2 ding
-
3 ding
[dɪŋ] 1. v ( past dang, dung; p. p. dung)1) дзвені́ти, дзе́нькати2) розм. насти́рливо повто́рювати2. nдзвін ( звук дзвона) -
4 ding-dong
1. n1) дзвін (дзвона); передзвін; дзінь-дзінь2) брязкіт, дзенькіт3) монотонне повторення2. adj1) дзвінкий; дзвенячий2) монотонно повторюваний3) розм. що чергується4) напружений; відчайдушний3. advзавзято, ревно, серйозно4. vдзвонити, дзвеніти* * *I n3) пристосування, за допомогою якого годинник відбиває кожну чвертьII a1) який дзвенить, дзвінкий4) напружений; відчайдушнийIII advзавзято, всерйоз, по-справжньомуIV vдзвонити, дзвеніти (тж.) -
5 ding-dong
['dɪŋ'dɒŋ] 1. intдзень-дзе́нь, дзінь-дзі́нь2. nмоното́нне повто́рення ( чогось)3. adjщо чергу́ється4. advding-dong fight — (упе́ртий) бій з перемі́нним у́спіхом
з упе́ртістю, насти́рливо; серйо́зно -
6 ding-a-ling
n; амер.; сл. -
7 ding-a-ling
n; амер.; сл. -
8 ding-dong
I n3) пристосування, за допомогою якого годинник відбиває кожну чвертьII a1) який дзвенить, дзвінкий4) напружений; відчайдушнийIII advзавзято, всерйоз, по-справжньомуIV vдзвонити, дзвеніти (тж.) -
9 prelid(ding)
обробка перед припаюванням кришки корпусуEnglish-Ukrainian dictionary of microelectronics > prelid(ding)
-
10 prelid(ding)
обробка перед припаюванням кришки корпусуEnglish-Ukrainian dictionary of microelectronics > prelid(ding)
-
11 whing-ding
[wiçdiç]= wingding; n -
12 wing-ding
1. n амер., розм.1) припадок (особл. епілепсії)2) приступ гніву3) шум і гам; скандал; гучна сварка; галаслива гулянка4) штучка, штукенція2. adj амер., розм.шумний, галасливий; буйний; збудливий3. v амер., розм.поспішати, квапитися; летіти, мчати -
13 whing-ding
[wiçdiç]= wingding; n -
14 fight
In1) бій; битваhand-to-hand fight — військ. рукопашний бій
ding-dong fight — військ., розм. бій з перемінним успіхом
2) бійка, сутичка3) боротьба, суперечка4) бойовий дух; забіякуватість; задерикуватістьto spoil for a fight — лізти в бійку; рватися в бій
IIv (past і p.p. fought)1) вести бойові дії; битися, воювати2) боротися (з кимсь разом — with; проти когось — against; за щось — for)to fight a fire — боротися з вогнем, гасити пожежу
3) захищати, підтримувати (у боротьбі)4) керувати, управляти, маневрувати (чимсь)5) нацьковувати; примушувати битисяfight down — перемогти, подавити (вогневі точки)
fight off — відбити, відігнати
fight out — відстояти в боротьбі, перемогти
to fight it out — добитися перемоги (в суперечці, боротьбі)
fight dog, fight bear — битися до останнього
* * *I [fait] n1) бій, битва; вiйcьк. бойові діїhand-to-hand fight — рукопашний бій; бійка; двобій; зустріч з боксу, бій ( на рингу); сварка, сутичка
2) боротьба3) бойовий дух; запал; забіякуватістьII [fait] v( fought)1) вести бойові дії, бій; боротися, воювати; битися; вести бій ( бокс); зустрічатися на рингу; сваритися2) боротися3) захищати, підтримувати ( у боротьбі)4) керувати, управляти; маневрувати ( чим-небудь у бою)5) підбурювати, нацьковувати один на одного; змушувати битися -
15 fight
n1. бій; битва2. боротьба, суперечка- ding-dong fight військ. бій з перемінним успіхом- peace fight боротьба за мир- fight for the aims of democracy боротьба за демократію- fight for the recognition of smbd.'s rights боротьба за визнання прав когось- fight against secret diplomacy боротьба проти таємної дипломатії- fight against war боротьба проти війни- to extend peace fight розширювати боротьбу за мир -
16 dang
-
17 dung
I [dʌŋ] 1. nгній; угно́єння; до́бриво2. vугно́ювати, удо́брювати ( землю)II [dʌŋ] -
18 ірраціональне
ІРРАЦІОНАЛЬНЕ - категорія, яка фіксує, насамперед, обмеженість та відносність протиставлення світу "сутностей" (Ding-an-sich) світові явищ, що покладено в основу раціоналістично-аналітичної традиції та логіко-абстрактної систематики пізнавального світовідношення С. аме по собі І., як об'єктивно зумовлений вимір світовідношення, що ґрунтується на певній цілісності й нероздільності думки та буття, не є тотожним ірраціоналізмові - філософсько-світоглядній течії, яка тяжіє до максимального звуження спроможності розуму у процесі пізнання та до тлумачення наукового мислення як такого, що не здатне осягнути визначальні характеристики реальності. Категорія І. лише засвідчує необхідність визнання моменту певної незалежності світових подій, процесів, явищ життя, психіки, історії тощо від об'єктивно детермінованих законів. Виявлення факту та послідовне й тривале відстоювання ідеї безпосередньої цілісності людського буття в історії культури та процесі нагромадження духовного досвіду, зрештою, визначають і особливості методологічних вимог до процесу осягнення дійсності, які охоплюють: акцентування моменту безпосередності у процесі пізнання (на відміну від опосередкованого, дискурсивного характеру логічного мислення); значущість прямого і безпосереднього шляху досягнення істини, повнота якої забезпечується різними позараціональними видами духовної діяльності (воля, емоції, інтуїція, містичне осяяння, уява, інстинкт, підсвідоме й позасвідоме тощо).Г. Шалашенко -
19 річ
РІЧ - поняття, контекст значень якого вказує, що існує дещо визначене, відносно стале і незалежне. Р. мовно пов'язана із реченням (давньослов'янське - говорити, діяти, робити "діло"; нім. Ding від давньонімецького - thing: збори, публічне обговорення, справа). Для Аристотеля "Р." у сенсі "практика" - це те, з чим можна або потрібно мати справу: Р. підштовхує до дії, сама веде "діло-справу". У класичній метафізичній традиції категорія Р. характеризувала буття в його тілесному (протяжному) вимірі, що зумовило становлення онтології тотожності Р. і предмета. Операційний зміст Р. як відносно незалежного і сталого носія властивостей і відношень формується в орієнтованій на науку філософії Нового часу. У науковій картині світу закріплюється розуміння, що власними характеристиками Р. є її властивості - як у їхніх обопільних відношеннях, так і відношеннях з властивостями інших Р. Складається прецедент тлумачення Р. лише як виявлення субстрату сущого - речовини, або ж матерії. Цьому тлумаченню протистоїть її символістське розуміння як деякого репрезентанта образу світу. У феноменології Гуссерля (своєрідній реакції на класичне Ratio) Р. постає як самоочевидність і разом із тим смислова перспектива життєвого світу Г. айдеггер намагається подолати як "символізм", так і "перспективізм" тлумачення Р.: світ присутній в Р. як її власна істотність. У логіці зберігається розуміння Р. як цілісної і відносно сталої частини об'єктивної дійсності. В сучасній соціальній філософії термін "Р." має самостійне значення, вказуючи на процеси оречевлення, в яких відношення між людьми набувають оберненої форми відношення між речами.Ю.Іщенко
См. также в других словарях:
ding — ding … Dictionnaire des rimes
Ding — steht für: etwas Unspezifiziertes, siehe Sache, Gegenstand eine Gerichtsversammlung freier Männer nach dem alten germanischen Recht (antiquiert), siehe Thing einen chinesischen Kultgegenstand, siehe Ding (Gefäß) einen philosophischen Begriff von… … Deutsch Wikipedia
Ding — may refer to: Ding (vessel), a type of ancient Chinese vessel with three legs Ding (surname), a Chinese surname (and list of people with the name) (ding) or Gnus, a news reader Ding, a webcomic by Scott Kurtz Ding , a song by Seeed <ding>,… … Wikipedia
Ding Yi — Traditional Chinese 丁儀 Simplified Chinese 丁仪 Transcriptions … Wikipedia
ding — [ diŋ ] interj. • XVIe din, dint; onomat. ♦ Onomatopée évoquant un tintement, un coup de sonnette. ⇒ drelin, dring. Ding, ding, dong ! [ diŋ dɛ̃g dɔ̃(g) ],onomatopée évoquant la sonnerie d un carillon. ding [diŋ] interj. ÉTYM. XVIe, din, dint;… … Encyclopédie Universelle
Ding — Ding: Das heute im Sinne von »Gegenstand, Sache« verwendete Wort stammt aus der germ. Rechtssprache und bezeichnete ursprünglich das Gericht, die Versammlung der freien Männer; vgl. hierzu das Kapitel zur Sprachgeschichte Der germanische… … Das Herkunftswörterbuch
Ding — (d[i^]ng), v. t. [imp. & p. p. {Dinged}, {Dang} (Obs.), or {Dung} (Obs.); p. pr. & vb. n. {Dinging}.] [OE. dingen, dengen; akin to AS. dencgan to knock, Icel. dengja to beat, hammer, Sw. d[ a]nga, G. dengeln.] 1. To dash; to throw violently. [Obs … The Collaborative International Dictionary of English
Ding — Sn std. (8. Jh.), mhd. dinc, ahd. ding, thin(g), as. thing Stammwort. Läßt sich zunächst auf g. * þenga n. Übereinkommen, Versammlung, Thing , auch in anord. þing, ae. þing, afr. thing, zurückführen. Für die heutige Bedeutung ist von einer… … Etymologisches Wörterbuch der deutschen sprache
ding — lydord; ding dang; ding dong … Dansk ordbog
Ding Yi — (* 14. Januar 1959) ist ein in China geborener österreichischer Tischtennisspieler. Seit den 1990er Jahren gehört er zu den Spitzenspielern in Österreich. Inhaltsverzeichnis 1 Karriere in Österreich 2 Zeit in Deutschland 3 Privat … Deutsch Wikipedia
ding — 1819, to sound as metal when struck, possibly abstracted from ding dong, of imitative origin. The verb meaning to deal heavy blows is c.1300, probably from O.N. dengja to hammer, perhaps imitative. Meaning dent is 1960s. Dinger something… … Etymology dictionary