Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

ding

  • 1 ding

    I
    1. n
    дзвін (звук)
    2. v
    1) дзвеніти (як дзвін); дзенькати
    2) настирно повторювати; втовкмачувати
    II
    v (past dang, dung; p.p. dung) розм.
    1) лупцювати, шмагати
    2) стукати, калатати
    3) шпурляти; скидати
    * * *
    I n II v
    2) настирливо повторювати; утовкмачувати

    English-Ukrainian dictionary > ding

  • 2 ding

    I n II v
    2) настирливо повторювати; утовкмачувати

    English-Ukrainian dictionary > ding

  • 3 ding

    [dɪŋ] 1. v ( past dang, dung; p. p. dung)
    1) дзвені́ти, дзе́нькати
    2) розм. насти́рливо повто́рювати
    2. n

    English-Ukrainian transcription dictionary > ding

  • 4 ding-dong

    1. n
    1) дзвін (дзвона); передзвін; дзінь-дзінь
    2) брязкіт, дзенькіт
    3) монотонне повторення
    2. adj
    1) дзвінкий; дзвенячий
    2) монотонно повторюваний
    3) розм. що чергується
    4) напружений; відчайдушний
    3. adv
    завзято, ревно, серйозно
    4. v
    дзвонити, дзвеніти
    * * *
    I n
    1) дзвін ( дзвона); передзвін; брязкіт; дзенькіт
    3) пристосування, за допомогою якого годинник відбиває кожну чверть
    II a
    1) який дзвенить, дзвінкий
    4) напружений; відчайдушний
    III adv
    завзято, всерйоз, по-справжньому
    IV v
    дзвонити, дзвеніти (тж.)

    English-Ukrainian dictionary > ding-dong

  • 5 ding-dong

    ['dɪŋ'dɒŋ] 1. int
    дзень-дзе́нь, дзінь-дзі́нь
    2. n
    моното́нне повто́рення ( чогось)
    3. adj
    що чергу́ється

    ding-dong fight — (упе́ртий) бій з перемі́нним у́спіхом

    4. adv
    з упе́ртістю, насти́рливо; серйо́зно

    English-Ukrainian transcription dictionary > ding-dong

  • 6 ding-a-ling

    n; амер.; сл.

    English-Ukrainian dictionary > ding-a-ling

  • 7 ding-a-ling

    n; амер.; сл.

    English-Ukrainian dictionary > ding-a-ling

  • 8 ding-dong

    I n
    1) дзвін ( дзвона); передзвін; брязкіт; дзенькіт
    3) пристосування, за допомогою якого годинник відбиває кожну чверть
    II a
    1) який дзвенить, дзвінкий
    4) напружений; відчайдушний
    III adv
    завзято, всерйоз, по-справжньому
    IV v
    дзвонити, дзвеніти (тж.)

    English-Ukrainian dictionary > ding-dong

  • 9 prelid(ding)

    обробка перед припаюванням кришки корпусу

    English-Ukrainian dictionary of microelectronics > prelid(ding)

  • 10 prelid(ding)

    обробка перед припаюванням кришки корпусу

    English-Ukrainian dictionary of microelectronics > prelid(ding)

  • 11 whing-ding

    [wiçdiç]

    English-Ukrainian dictionary > whing-ding

  • 12 wing-ding

    1. n амер., розм.
    1) припадок (особл. епілепсії)
    2) приступ гніву
    3) шум і гам; скандал; гучна сварка; галаслива гулянка
    4) штучка, штукенція
    2. adj амер., розм.
    шумний, галасливий; буйний; збудливий
    3. v амер., розм.
    поспішати, квапитися; летіти, мчати

    English-Ukrainian dictionary > wing-ding

  • 13 whing-ding

    [wiçdiç]

    English-Ukrainian dictionary > whing-ding

  • 14 fight

    I
    n
    1) бій; битва

    hand-to-hand fight — військ. рукопашний бій

    ding-dong fight — військ., розм. бій з перемінним успіхом

    2) бійка, сутичка
    3) боротьба, суперечка
    4) бойовий дух; забіякуватість; задерикуватість

    to spoil for a fight — лізти в бійку; рватися в бій

    II
    v (past і p.p. fought)
    1) вести бойові дії; битися, воювати
    2) боротися (з кимсь разом — with; проти когось — against; за щось — for)

    to fight a fire — боротися з вогнем, гасити пожежу

    3) захищати, підтримувати (у боротьбі)
    4) керувати, управляти, маневрувати (чимсь)
    5) нацьковувати; примушувати битися

    fight down — перемогти, подавити (вогневі точки)

    fight off — відбити, відігнати

    fight out — відстояти в боротьбі, перемогти

    to fight it out — добитися перемоги (в суперечці, боротьбі)

    fight dog, fight bear — битися до останнього

    * * *
    I [fait] n
    1) бій, битва; вiйcьк. бойові дії

    hand-to-hand fight — рукопашний бій; бійка; двобій; зустріч з боксу, бій ( на рингу); сварка, сутичка

    3) бойовий дух; запал; забіякуватість
    II [fait] v
    1) вести бойові дії, бій; боротися, воювати; битися; вести бій ( бокс); зустрічатися на рингу; сваритися
    3) захищати, підтримувати ( у боротьбі)
    4) керувати, управляти; маневрувати ( чим-небудь у бою)
    5) підбурювати, нацьковувати один на одного; змушувати битися

    English-Ukrainian dictionary > fight

  • 15 fight

    n
    1. бій; битва
    2. боротьба, суперечка
    - ding-dong fight військ. бій з перемінним успіхом
    - fight for the aims of democracy боротьба за демократію
    - fight for the recognition of smbd.'s rights боротьба за визнання прав когось

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > fight

  • 16 dang

    I [dæŋ] v

    dang it! — чорт забира́й!

    II [dæŋ]

    English-Ukrainian transcription dictionary > dang

  • 17 dung

    I [dʌŋ] 1. n
    гній; угно́єння; до́бриво
    2. v
    угно́ювати, удо́брювати ( землю)
    II [dʌŋ]
    past і p. p. від ding 1.

    English-Ukrainian transcription dictionary > dung

  • 18 ірраціональне

    ІРРАЦІОНАЛЬНЕ - категорія, яка фіксує, насамперед, обмеженість та відносність протиставлення світу "сутностей" (Ding-an-sich) світові явищ, що покладено в основу раціоналістично-аналітичної традиції та логіко-абстрактної систематики пізнавального світовідношення С. аме по собі І., як об'єктивно зумовлений вимір світовідношення, що ґрунтується на певній цілісності й нероздільності думки та буття, не є тотожним ірраціоналізмові - філософсько-світоглядній течії, яка тяжіє до максимального звуження спроможності розуму у процесі пізнання та до тлумачення наукового мислення як такого, що не здатне осягнути визначальні характеристики реальності. Категорія І. лише засвідчує необхідність визнання моменту певної незалежності світових подій, процесів, явищ життя, психіки, історії тощо від об'єктивно детермінованих законів. Виявлення факту та послідовне й тривале відстоювання ідеї безпосередньої цілісності людського буття в історії культури та процесі нагромадження духовного досвіду, зрештою, визначають і особливості методологічних вимог до процесу осягнення дійсності, які охоплюють: акцентування моменту безпосередності у процесі пізнання (на відміну від опосередкованого, дискурсивного характеру логічного мислення); значущість прямого і безпосереднього шляху досягнення істини, повнота якої забезпечується різними позараціональними видами духовної діяльності (воля, емоції, інтуїція, містичне осяяння, уява, інстинкт, підсвідоме й позасвідоме тощо).
    Г. Шалашенко

    Філософський енциклопедичний словник > ірраціональне

  • 19 річ

    РІЧ - поняття, контекст значень якого вказує, що існує дещо визначене, відносно стале і незалежне. Р. мовно пов'язана із реченням (давньослов'янське - говорити, діяти, робити "діло"; нім. Ding від давньонімецького - thing: збори, публічне обговорення, справа). Для Аристотеля "Р." у сенсі "практика" - це те, з чим можна або потрібно мати справу: Р. підштовхує до дії, сама веде "діло-справу". У класичній метафізичній традиції категорія Р. характеризувала буття в його тілесному (протяжному) вимірі, що зумовило становлення онтології тотожності Р. і предмета. Операційний зміст Р. як відносно незалежного і сталого носія властивостей і відношень формується в орієнтованій на науку філософії Нового часу. У науковій картині світу закріплюється розуміння, що власними характеристиками Р. є її властивості - як у їхніх обопільних відношеннях, так і відношеннях з властивостями інших Р. Складається прецедент тлумачення Р. лише як виявлення субстрату сущого - речовини, або ж матерії. Цьому тлумаченню протистоїть її символістське розуміння як деякого репрезентанта образу світу. У феноменології Гуссерля (своєрідній реакції на класичне Ratio) Р. постає як самоочевидність і разом із тим смислова перспектива життєвого світу Г. айдеггер намагається подолати як "символізм", так і "перспективізм" тлумачення Р.: світ присутній в Р. як її власна істотність. У логіці зберігається розуміння Р. як цілісної і відносно сталої частини об'єктивної дійсності. В сучасній соціальній філософії термін "Р." має самостійне значення, вказуючи на процеси оречевлення, в яких відношення між людьми набувають оберненої форми відношення між речами.
    Ю.Іщенко

    Філософський енциклопедичний словник > річ

См. также в других словарях:

  • ding — ding …   Dictionnaire des rimes

  • Ding — steht für: etwas Unspezifiziertes, siehe Sache, Gegenstand eine Gerichtsversammlung freier Männer nach dem alten germanischen Recht (antiquiert), siehe Thing einen chinesischen Kultgegenstand, siehe Ding (Gefäß) einen philosophischen Begriff von… …   Deutsch Wikipedia

  • Ding — may refer to: Ding (vessel), a type of ancient Chinese vessel with three legs Ding (surname), a Chinese surname (and list of people with the name) (ding) or Gnus, a news reader Ding, a webcomic by Scott Kurtz Ding , a song by Seeed <ding>,… …   Wikipedia

  • Ding Yi — Traditional Chinese 丁儀 Simplified Chinese 丁仪 Transcriptions …   Wikipedia

  • ding — [ diŋ ] interj. • XVIe din, dint; onomat. ♦ Onomatopée évoquant un tintement, un coup de sonnette. ⇒ drelin, dring. Ding, ding, dong ! [ diŋ dɛ̃g dɔ̃(g) ],onomatopée évoquant la sonnerie d un carillon. ding [diŋ] interj. ÉTYM. XVIe, din, dint;… …   Encyclopédie Universelle

  • Ding — Ding: Das heute im Sinne von »Gegenstand, Sache« verwendete Wort stammt aus der germ. Rechtssprache und bezeichnete ursprünglich das Gericht, die Versammlung der freien Männer; vgl. hierzu das Kapitel zur Sprachgeschichte Der germanische… …   Das Herkunftswörterbuch

  • Ding — (d[i^]ng), v. t. [imp. & p. p. {Dinged}, {Dang} (Obs.), or {Dung} (Obs.); p. pr. & vb. n. {Dinging}.] [OE. dingen, dengen; akin to AS. dencgan to knock, Icel. dengja to beat, hammer, Sw. d[ a]nga, G. dengeln.] 1. To dash; to throw violently. [Obs …   The Collaborative International Dictionary of English

  • Ding — Sn std. (8. Jh.), mhd. dinc, ahd. ding, thin(g), as. thing Stammwort. Läßt sich zunächst auf g. * þenga n. Übereinkommen, Versammlung, Thing , auch in anord. þing, ae. þing, afr. thing, zurückführen. Für die heutige Bedeutung ist von einer… …   Etymologisches Wörterbuch der deutschen sprache

  • ding — lydord; ding dang; ding dong …   Dansk ordbog

  • Ding Yi — (* 14. Januar 1959) ist ein in China geborener österreichischer Tischtennisspieler. Seit den 1990er Jahren gehört er zu den Spitzenspielern in Österreich. Inhaltsverzeichnis 1 Karriere in Österreich 2 Zeit in Deutschland 3 Privat …   Deutsch Wikipedia

  • ding — 1819, to sound as metal when struck, possibly abstracted from ding dong, of imitative origin. The verb meaning to deal heavy blows is c.1300, probably from O.N. dengja to hammer, perhaps imitative. Meaning dent is 1960s. Dinger something… …   Etymology dictionary

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»