Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

землю

  • 81 dung

    I [deç] n
    гній, кал; добриво; кал, фекалії, екскременти
    II [deç] v
    1) угноювати землю, удобрювати землю гноєм

    English-Ukrainian dictionary > dung

  • 82 ground

    I n
    1) земля, поверхня землі; ґрунт, земля

    contaminated ground — радіоактивно заражений ґрунт, радіоактивно заражена місцевість; дно моря; гipн. підошва виробки

    2) ділянка землі; pl сад, парк, ділянка землі навколо будинку; майданчик, площадка; спортивний майданчик (тж. sports ground); football ground футбольне поле

    cycling ground — велодром; полігон; аеродром; плац; територія

    3) місцевість, область, район; висота
    4) фон; ґрунт, ґрунтовка; офортний лак; жив. план
    5) підстава, причина, мотив

    grounds for appeal — юp. підстава для касаційної скарги

    6) предмет, тема (розмови, дослідження)
    7) pl осад, гуща; рідко залишки їжі
    8) icт. фундамент; основний принцип; pl засади, начала, основи; основна, основоположна частина
    9) миcл. нора
    10) eл. заземлення
    11) мyз. граунд, остинатний бас
    II a
    1) наземний; який тримається низько над землею
    III v
    1) сісти на мілину; посадити на мілину; мop. змусити викинутися на берег або приткнутися до берега
    2) aв. приземлятися; змусити приземлитися; перешкоджати відриву від землі
    3) класти, опускати на землю

    to ground arms — вiйcьк. складати зброю, здаватися; опускатися на землю

    4) базувати, обґрунтовувати
    5) (in) навчати основам ( предмета)
    6) eл. заземлювати
    7) cпeц. ґрунтувати; міздрити ( шкіру)
    8) бyд. покласти підмурок
    9) відстороняти від польотів ( пілота); відчисляти з льотного складу; позбавляти прав водія; не дозволяти ( підліткові) водити автомобіль; відчисляти з флоту; не дозволяти виліт; не дозволяти старт ( космічного корабля)
    IV a
    1) мелений, товчений, подрібнений
    2) матовий, матований
    V past, p. p. від grind II

    English-Ukrainian dictionary > ground

  • 83 land-grabber

    n
    людина, яка незаконно захоплює землю; дiaл. людина, яка бере землю виселеного орендаря

    English-Ukrainian dictionary > land-grabber

  • 84 pitch

    I n
    смола; вар; дьоготь; пек; бітум
    II v III n
    1) кидок; подача, кидок (гольф, крикет, бейсбол); предмет, який кидається, подається ( м'яч); місце удару м'яча об землю; = pitchout
    2) кількість кинутого за один раз, оберемок, повна лопата
    3) партія товару, викинутого на ринок
    4) мop. кільова хитавиця
    5) висота (тону, звуку)

    to go off pitch — фальшивити; ( стандартна) частота камертона

    6) рівень; ступінь; сила; інтенсивність; напруга
    7) верх; вершина; висота

    the pitch of perfection — сама довершеність; висота, з якої яструб кидається на свою жертву

    8) постійне місце (вуличного торговця, жебрака, продавця газет); звичайне місце виступу (вуличного оратора, артиста); = pitchman
    9) cпopт. частина крикетного поля між лініями тих, які подають, того, хто відбиває, та боулера; поле, майданчик
    10) схил, спад, нахил; пологість, похилість; кут нахилу
    11) cпeц. тангаж

    pitch angle — кут тангажа; пітч-кут

    12) коротка, дуже крута ділянка сходження ( альпінізм)
    13) гeoл. падіння ( пласта)
    14) тex. крок (заклепочного шва, гвинтової різі); модуль, пітч
    15) cл. жарти, примовки ( вуличного торговця); базікання; похвала; промова на захист ( чого-небудь); вихваляння; рекламування; розхвалювання ( товару продавцем); рекламне оголошення, реклама (по радіо, телебаченню)
    16) cл. довід; пропозиція
    17) план дій; лінія; підхід
    18) cл. намір, мета, завдання
    19) привал; стоянка; табір; бівуак; вибір місця для табору, стоянки, привалу
    20) cл. стан справ; розклад
    21) карточна гра; оголошення козиря ( карти)
    IV v
    1) вривати, вкопувати, вбивати в землю; споруджувати, встановлювати; ставити ( крикетні ворітця); влаштовуватися ( табором); бути розташованим; ставити; приставляти; сісти, розташуватися; влаштуватися; оселитися; осісти де-небудь
    2) кидати, шпурляти; підкидати; cпopт. кидати, подавати, посилати м'яч (гольф, крикет, бейсбол); закручувати, гнати м'яч ( гольф); подавати м'яч гравцеві з биткою ( бейсбол); грати за або замість того, хто подає ( бейсбол)
    3) виставляти на продаж; cл. продавати ( що-небудь), торгувати ( чим-небудь); продавати з лотка ( на вулиці)
    4) мop. зазнавати кільової хитавиці
    5) падати; ударятися; зариватися; занурюватися; ( upon) вибрати, зупинитися на кому-небудь, чому-небудь; ( upon) випадково натрапити на кого-небудь, що-небудь; ( into) накидатися, нападати на кого-небудь
    6) ( into) накинутися, енергійно взятися за що-небудь
    7) задавати тон, настроювати на який-небудь лад; надавати певного забарвлення; подавати певним чином; мyз. мати, задавати або надавати певної висоти, тону; настроювати; давати основний тон
    8) встановлювати на певному рівні, намічати; оцінювати
    9) мати нахил; ( різко) знижуватися
    10) нацьковувати, протиставляти ( кого-небудь кому-небудь)
    11) cл. розповідати байки, перебільшувати, прибріхувати; хвастатися, "прибріхувати"
    12) здрімнути, подрімати
    13) кapт. оголошувати козир
    15) мостити брущаткою, брукувати; обтісувати ( камінь); споруджувати кам'яну основу; облицьовувати ( каменем)
    16) тex. зачіпляти ( про зубці); з'єднувати
    17) миcт.; cпeц. відправитися на гастролі або в поїздку
    18) cл. влаштувати вечірку
    19) cл. розхвалювати, нав'язувати що-небудь
    20) cл. залицятися

    English-Ukrainian dictionary > pitch

  • 85 plough up

    phr v
    1) розорювати, здійснювати підйом або оборот шару
    2) видаляти, викопувати, висмикувати ( із землі)
    3) проорювати, зорювати, здіймати (землю; про снаряди)
    4) заподіювати біль, ( глибоко) ранити

    English-Ukrainian dictionary > plough up

  • 86 stock

    I n
    2) неживий предмет; през. дурна, байдужа людина; бовдур, опецьок
    3) опора, підпора
    5) вiйcьк. ствол
    6) pl; мop. стапель
    7) pl; icт. колодки
    9) тex. клуп
    10) тex. коловорот
    14) держак, рукоятка
    15) мop. шток ( якоря); балер ( керма)
    16) корінь, джерело походження; прабатько
    17) родовід, генеалогія
    18) рід, родина
    20) бioл. порода, плем'я
    23) запас, фонд

    stocks on hand — наявний запас; асортимент ( товарів)

    in stock — в асортименті, у наявності

    24) інвентар, майно
    25) худоба, поголів'я худоби ( live stock)
    26) парк (автомобілів, вагонів)

    rolling stock — зaл. рухомий склад

    29) pl; eк. капітал

    fixed capital stock — основний капітал; основні виробничі фонди; акції; акціонерний капітал; облігації; цінні папери; фонди; pl ( the stocks) державний борг

    30) кapт. колода, яка використовується в даній грі; банк, частина колоди карт або кісточок доміно, не роздана гравцям
    31) = stock company; постійний репертуар
    32) репутація, ім'я; cл. довіра, віра
    II
    1) метал. шихта, колоша
    2) гeoл. шток, невеликий батоліт
    3) бoт. підщепа
    4) бoт. левкой
    5) = rhizome
    6) icт. широка краватка або шарф
    7) icт. корінець квитанції, що видається за внесок у скарбницю
    III a

    stock size — стандартний розмір; розмір, наявний на складі

    2) заяложений, шаблоновий
    6) готовий, патентований ( про ліки)
    IV v
    1) постачати, забезпечувати
    2) мати в наявності, у продажу; зберігати на складі; мати про запас
    3) створювати запас, запасати ( stock up)
    4) прилаштовувати ручку, прикріплювати ствол до ложа
    5) корчувати ( пні); викопувати ( дерева); полоти, висмикувати ( бур'яни); скопувати ( землю мотикою)
    6) cл. засівати (травою, конюшиною; stock down)
    7) використовувати ( землю) під пасовище; виганяти ( худобу) на пасовище
    9) p. p. затримувати, зупиняти ріст (рослини, тварини)
    10) кapт. зібрати в колоду; нечесно тасувати
    11) icт. саджати в колодки
    12) c-г. злучати, спаровувати (кобилу, корову); запліднювати

    English-Ukrainian dictionary > stock

  • 87 thrust

    I [arest] n

    thrust with the elbow — поштовх ліктем; всовування, засування

    she hid the book under the pillow with a quick thrust — швидким рухом вона засунула /сховала/ книгу під подушку

    2) колючий удар; стусан; випад

    with a /one/ thrust — одним ударом

    thrust and parry — випад, відбивання ( фехтування); пікіровка, обмін образами; вiйcьк. бій зі перемінним успіхом; кілке зауваження, колючість; випад; the thrust went home зауваження досягло ціль [див.; тж. 3]

    to make a major thrust at the city — завдати головного удару /просунутися/ у напрямку міста

    to deliver [to meet]a thrust — наносити [відбивати]удар

    to mount a thrust — завдавати удару; вiйcьк. організовувати удар

    to open a thrust — вiйcьк. починати наступ

    to parry a thrust — парирувати випад (тж. перен.); вiйcьк. відбивати удар

    the thrust went home — удар досягнув ціль [див.; тж.2,;]

    4) напрямок, ухил

    thrust toward ardent nationalism — ( різкий) зрушення убік лютого націоналізму

    the thrust of his teachings — пафос його навчання; дух; напористість

    to lose political thrust — втратити політичну напористість /войовничість/

    the thrust of a rafter against the supporting wall — тиск крокви /балки/ на стіну

    the thrust of competition from France образн. — тиск конкуренції із боку Франції; гeoл. горизонтальний або бічний тиск, насування (тж. lateral thrust) гipн. роздавлювання ( цілини)

    7) тex. опора, упор; напір; осьове навантаження; протитиск
    8) aв. тяга; сила тяги ( двигун)

    to develop /to produce/ a 20 000 kilo thrust at take-off — розвивати тягу у 20 000 кг при зльоті

    9) icт. зустріч, бій ( на шпагах)

    cut and thrust — пікіровка, жвава суперечка

    each author is subjected to the cut and thrust of the discussion by other specialists — кожен автор є мішенню для критичних зауважень інших фахівців

    II [arest] v
    1) штовхати, цокати

    to thrust smb forward — підштовхнути когось ( уперед)

    to thrust smb out of the house — виштовхнути когось з будинку; вигнати когось з будинку

    to thrust one's way /oneself/ through the crowd — пробивати /прокладати/ собі дорогу крізь юрбу, проштовхуватися крізь юрбу; штовхатися; пробиватися, лізти

    to thrust at the door — штовхатися у дверях, лізти у двері

    to thrust in between smb — протиснутися між кимось; refl нав'язувати, пролазити, втискатись

    to thrust oneself into smb 's society — нав'язувати комусь, втиснутись у чиюсь компанію

    2) сунути; засовувати, всувати, просовувати

    to thrust on one's gloves — сунути руки в рукавички, натягнути на руки рукавички

    to thrust a bunch of flowers [money]into her hands — сунути букет квітів [гроші]їй у руки

    to thrust smth under smb 's nose — сунути щось під ніс комусь

    _ to thrust one's nose into smb 's affairs — сунути ніс у чужі справи

    to thrust smb into prison — образн. запроторити когось до в'язниці; нав'язувати

    he played the character parts formerly thrust upon me — він грав характерні ролі, які раніше нав'язували мені

    3) завдавати удару; забивати, всадити; молотити

    to thrust a dagger into smb 's breast — встромити /всадити/ кинджал у груди комусь

    to thrust the tent pole deep into the ground — всадити глибоко в землю опорну стійку намету; робити випад, завдавати удару (особ. у фехтуванні)

    4) вiйcьк. рухати, вводити

    to thrust troops into combat — кидати війська в бій; просуватися

    ••

    to thrust smth down smb 's throat — з кому-л что-л (своя думка е т. п.)

    English-Ukrainian dictionary > thrust

  • 88 tread

    I [tred] n

    firm [heavy, sprightly, airy] tread — тверда [важка, пружиниста, легка]хода

    she had the tread of an empress — у неї була царствена хода; кроки

    to walk with a measured tread — йти розміреним кроком; ходіння

    that incessant tread of feet wearing the rough stones smooth — безупинне ходіння; від якого нерівні камені стають гладкими; звук кроків

    to hear the tread of feet — почути звук кроків; підошва ( черевик)

    to leave a deep tread in the snow — залишати на снігу широкий слід /колію/

    5) сходи; ширина сходинок
    6) уступ тераси; уступ на схилі місцевості
    7) мop. довжина кіля
    8) cпeц. ширина ходу, колії
    9) cпeц. поверхня катання
    11) aвт. протектор ( покришки)
    II [tred] v
    (trod; trodden, trod)
    1) ступати, крокувати

    to tread lightly (in order not to wake smb) — ступати тихо (щоб не розбудити кого-н.) [див.; тж. є]; to tread through the meadow йти /крокувати/ через поляну

    where no foot may tread — де не ступала нога людини; йти, ходити (по чому-н.)

    to tread the ground — ходити по землі ([див.; тж. 1] йти, слідувати)

    to tread new ground — вступати на новий грунт, зайнятися новою справою [ср. тж. 1]

    2) наступати (на що-н.); to tread on asharp stone наступити на гострий камінь

    he was trodden to death by the elephants — він був на смерть затоптаний слонами; натискати ( на педаль велосипед)

    he resolutely trod on the accelerator — він рішуче вижав педаль акселератора; утоптувати, утрамбовувати

    3) топтати, тиснути

    to tread (upon) grapes — тиснути виноград ( при виготовленні вин)

    to tread smth into /in/ the ground — втоптати що-н. у землю; зневажати, гнобити ( to tread under foot)

    to tread smb to pieces — розтоптати кого-н.

    5) паруватися ( про птахів); покривати, топтати ( курку)
    7) icт. танцювати
    ••

    to tread this earth /shoe-leather/ — жити, бути живим

    to tread the boards /the stage/ — бути актором

    to tread in smb 's (foot)steps — йти по чиїмсь стопам, слідувати чийомусь прикладу

    to tread on the heels of smb — слідувати по п'ятах за ким-н.

    to tread on air — = ніг під собою не відчувати радіти, тріумфувати

    to tread on smb 's corns /on smb 's toes/ — наступити кому-н. на улюблений муляй; боляче зачепити кого-н.; зачепити чиїсь почуття

    to tread (as) on eggs — ступати /діяти/ обережно; бути в лоскітливому положенні

    to tread on the neck of smb — гнобити, пригноблювати кого-н.

    to tread lightly /carefully, warily/ — діяти обережно /тактовно/ [ср. тж. 1]; to tread water плисти стоячи

    just try to keep treading water until help comes — прагніть триматися на воді, поки не прийде допомога

    to tread a measure — icт.,; пoeт. красиво /ритмічно/ танцювати

    English-Ukrainian dictionary > tread

  • 89 брать

    1) брати, сов. узяти. [Бери, що дають. Скільки брато грошей?]. Берущий (только как сущ.) - браха, взяха, взяхар (р. -ря). [Будеш даха (дахар), будеш і браха (взяхар)];
    2) (б. много) набиратися. [Не набирайся - важко буде нести];
    3) забирати. [Він мене з собою забірає];
    4) приймати. [Чотири карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! Приймай гроші!];
    5) побирати. [Не говорив нікому, відки гроші побирає];
    6) (б. часть зерна за помол) мірчити (гал.);
    7) (б. в жёны) дружити собі, брати за себе. [Гарну дівчину він собі дружить. Хлібороби опанували замки, брали за себе панських жінок, мов тих сабинянок. (Куліш)];
    8) (б. верх) брати гору, перемагати, горувати, запановувати над чим. [Бере баба над козаком гору. Форма перемагає у Сидора Твердохліба (Єфр.). Горують негарні інстинкти. Пам'ять запанувала над картинами уяви (Франко)];
    9) (б. взятки) хабарювати, хапати (брати) хабарі, драти, дерти, хап[в]турувати. [У поліції деруть і з живого, і з мертвого];
    10) (б. в долг, взаймы) позичати, позичатися, брати на-бір (на-борг), в позику, боргувати. [Пішов чумак до шинку боргувати горівку]. Б. в счёт сомнительных будущих благ - брати на зелений овес. Б. в счёт работы - брати на відробіток;
    11) (б. землю в аренду на один посев) - (редко) купувати. [На пшеницю землю в пана купили];
    12) (б. тайком) викрадати. [Викрадає в тебе Харитина гроші і Денисові віддає]:
    13) (б. заказанное, заплатив деньги) викупляти;
    14) (б. на крючок (дверь, окно)) защіпати, закидати на защіпку;
    15) (б. безжалостно имущество в уплату долга, штрафа) грабувати. [На селі лемент, плач - за викуп грабують];
    16) (б. начало) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко];
    17) (досада, злость берёт) досада, злість пориває;
    18) (б. чью сторону) ставати на чиємусь боці, прихилятися до кого. [В спірці з Грицьком більшість до старшого брата прихилялась (Грінч.)];
    19) (б. в свидетели) брати за свідка;
    20) (б. за основание, в качестве чего) засновувати на чому, класти чим. [Як-би він тільки заснував свої праці на поважних наукових джерелах. Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];
    21) (б. приступом) добувати що й чого. [Довго бушувала сірома, хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш)];
    22) (об инструменте, орудии, огне) брати, няти, нятися. [Коса не бере - погострити треба. Твоєї шиї міч не йме. Мокрого поліна вогонь не йметься]. Гребень не берёт - гребінець не вчеше;
    23) (ружьё берёт ниже цели) рушниця низить. (Прич.) браний и братий. [У їх невістка молода, торік брата].
    * * *
    1) брати; (грибы, ягоды) збира́ти; (крепость, город) здобува́ти
    2) (отнимать, поглощать, требовать) забира́ти
    3) (преодолевать) бра́ти, дола́ти

    Русско-украинский словарь > брать

  • 90 бух

    отгл. межд. бух, геп, гуп, пудь, тарах, шелеп. [Мамка татка бух у плечі. Геп у ноги. Гуп сокира на колоду. П'яний - пуць на землю! Та й дзеркалом тарах у землю. Шелеп із дуба!].
    * * *
    межд.

    Русско-украинский словарь > бух

  • 91 валить

    валивать
    1) (повергать) валити (на землю), валяти, звалювати, вергати. [Звалив його до-долу];
    2) (набрасывать на одно место землю и т. д.) накидати, насипати, висипати. [Висипали вал]. Он всё валит вместе - він усе накидає (пхає, пакує) до однієї купи;
    3) (итти массою) сунути, ринути, валити, валитися. [Навалило снігу]. Народ валом валит - народ як плав пливе, плавом пливе, хмарою суне (рине, йде);
    4) (о дыме, паре) шугати, бухати, путрити, перти. [Пара бухає];
    5) (сваливать вину) звертати на кого, звалювати, скидати. [Не звертай на людей, коли сам нашкодив].
    * * *
    I
    1) ( заставлять падать) вали́ти, ( опрокидывать) валя́ти; ( сваливать) зва́лювати; ( постройку) зава́лювати

    \валить лес — руба́ти (вали́ти, валя́ти) ліс

    2) ( беспорядочно сбрасывать) вали́ти, звалювати, накида́ти, насипа́ти
    3) (перелагать вину, ответственность на кого-л.) склада́ти, вали́ти, зва́лювати, скида́ти, зверта́ти
    II
    ( двигаться массой) вали́ти, валува́ти, су́нути, ри́нути, ( о снеге) си́пати, (о дыме, пламени, паре) бу́хати, шуга́ти, жахати, жбу́хати

    вали́, вали́те — валя́й, валя́йте, ката́й, ката́йте, шквар, шква́рте

    Русско-украинский словарь > валить

  • 92 взбугрить

    порити, зрити (землю), збурити, похвилювати (воду), звалувати.
    * * *
    (что) підня́ти горба́ми, підійня́ти горба́ми, покри́ти горба́ми (що); ( землю) зри́ти, пори́ти (що); ( воду) збу́рити, похвилюва́ти, здійня́ти хви́лями (що), зби́ти хви́лі (на чо́му)

    Русско-украинский словарь > взбугрить

  • 93 врастать

    врасти вростати, врости. Избёнка вросла в землю - хатинка увійшла в землю.
    * * *
    несов.; сов. - враст`и
    уроста́ти, урости́

    Русско-украинский словарь > врастать

  • 94 горе

    I. 1) (сущ.) горе, (ум. горенько, горечко), лихо, біда. См. ещё Печаль, Тоска, Бедствие, Несчастье. Горе не свой брат - журба не матінка. Предаваться горю - в тугу вдаватися. Жгучее горе - пекуча журба, живий жаль, пекучий жаль. Горе охватывает - жаль (журба) бере, обнімає, обгортає. С горя - з жалю, з журби, з горя. Причинять (причинить) горе кому-л. - завдавати, робити, чинити (сов. завдати, наробити, начинити) кому жалю, туги, (диал.) загорчити, завгорити кому. Не оберёшься горя (хлопот) - не збудешся халепи. Жить с горем пополам - жити лиха прикупивши. Горе горькое - лихо тяжке, горе-скрута, горювання-бідування. Себе на горе - на лихо собі, собі на безголов'я, собі на горе. И горя мало ему о том, и горюшка мало - байдуже (байдужки, байдужечки) йому про те, за те, а він на те байдуже, йому дарма, мале йому горе, йому ні гадки, він ні гадки про те, за те, і гадки не має, думки-гадоньки не має, був-би й горе (лихо) покотив. Мыкать горе, терпеть горе - горе терпіти, поневірятися, горювання приймати, бідувати. Изведать, претерпеть горе - набратися горя, лиха, перегорювати. Испытать много горя - зазнати багато лиха, випити ківш лиха, випити повну, чималу, скоштувати гіркої, спити гіркої. [Наталя вип'є чималу та ще й повну від такої свекрухи (Мирн.)]. Помочь, пособить горю - запобігти лихові, зарадити лихові. Постигло горе кого-л. - упало горе на кого, спобігло горе кого, спіткало лихо кого. Приключилось горе - сколотилося лихо, склалося лихо, спобігло лихо. Стряхнуть с себя горе - ударити лихом об землю, покотити горе. [Вдармо-ж об землю лихом-журбою, щоб стало всім веселіше]. С горем пополам раздобыть (заработать) что- л. - розгорити що, розгорювати що, розгорюватися на що, загорювати що. [Розгорювавсь на десять рублів (Мирн.). Загорюй снажно, та їж смачно]. С горем добытый (тяжело заработанный) - загорьований. Не знающий горя - безнапасний, безжурний. Не зная горя - безнапасно, безжурно. Горе-профессор, горе-ученый и т. д. - біда, а не професор, біда, а не вчений, кепський з нього професор, учений і т. ин. Горе-музыкант - цигикач. Горе- мастер - попсуй-майстер. Горе-богатырь - ґанджа-андибер (в думе, с турецк.);
    2) горе, межд. - ой, леле! лелечко! О, горюшко - ой, лишко, лишенько, лишечко, горенько, горечко, недоленька тяжка, лишко тяжке, падку мій, смутку мій, ой, мій упадоньку!
    II. ц.-слав. горѣ) угору, до неба, догори, (гал.) горі; угорі, високо.
    * * *
    I сущ.
    го́ре; (зло, несчастье) ли́хо; ( беда) біда́; безголі́в'я, безголо́в'я; приту́га; и

    го́ря ма́ло кому́ — і го́ря ма́ло кому́, ба́йдуже кому́, і горенько покоти́в хто

    помо́чь (пособи́ть) го́рю — зара́дити го́рю (ли́ху)

    II нареч.
    догори́, уго́ру

    Русско-украинский словарь > горе

  • 95 жаловать

    1) кого (любить, оказывать милость, расположение) жалувати кого, милувати кого, бути прихильним до кого, мати ласку до кого. Он его не жалует - він його не полюбляє, він до нього не прихильний, (зап.) він його не апробує. Любить и жаловать - любити та жалувати;
    2) -вать кому что, кого чем (дарить, награждать подарком, чином, отличием) - дарувати кого чим, обдаровувати кого чим, (ласкаво) дарувати кому що, надавати кому що, чого, шанувати кого чим, наділяти кому що. [Господь його донею дарує. Ласкаво подарував йому своє вбрання. Надав йому землю і полковницьку гідність = пожаловал ему землю и достоинство (чин) полковника. Шанує його канчуками (иронич.) = жалует его батожьём]. Жаловать в дар - дарувати кому що. -вать кого-нибудь к руке - дозволяти кому (по)цілувати руку, допускати до руки;
    3) -вать к кому (ходить, посещать) - ходити (захожати) до кого, бувати в кого, одвідувати кого, (сов.) завітати до кого. Хотите убедиться, пожалуйте к нам лично - хочете переконатися (впевнитися), то потрудіться (то завітайте) до нас сами особисто. Добро -вать - просимо, милости просимо, просимо до господи, будьте (дорогими) гостями, (зап.) вітайте нам!
    * * *
    1) (кого чем, кому что) ист. дарува́ти (кому́ що), наділя́ти (кого́ чим); ( о правах) надава́ти, (кому що)
    2) (оказывать внимание, уважать) поважа́ти, полюбля́ти; диал. жа́лувати

    люби́ть да (и) \жаловатьть — люби́ти й поважа́ти (жа́лувати)

    3) ( к кому-чему - посещать) ходи́ти, -джу́, -диш, захо́дити, -джу, -диш (до ко́го), бува́ти (у ко́го), відві́дувати, -дую, -дуєш (кого)

    Русско-украинский словарь > жаловать

  • 96 завладевать

    завладеть кем, чем опановувати, опанувати кого, що, запосідати, запосісти, посісти кого, що, захоплювати, захопити кого, що, заволодівати, заволодіти, завладати ким, чим, підгортати, підгорнути під себе кого, що, заполоняти, заполонити кого, що; см. Овладевать, овладеть. [Завзятість всіх опанувала (Котл.). Багатирі силкувалися підгортати під себе землю, скуповуючи її в убожчих хазяїнів (Грінч.). Горе заполоняє всю душу, до останку (Л. Укр.)]. -ть крепостью, городом - здобувати, здобути фортецю, місто. -ть землёю, имуществом чьим - посідати, посісти чиюсь землю, майно (добро, добра); заволодіти чиєюсь землею, майном (добрами). -вать, -деть первоначально никому не принадлежащими землями - займати, зайняти займанщину (займань).
    * * *
    несов.; сов. - завлад`еть
    1) ( кем-чем) заволодіва́ти, заволоді́ти (ким-чим); (брать силой; увлекать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш (кого-що); ( захватывать) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш (що); ( овладевать) опано́вувати, -но́вую, -но́вуєш, опанува́ти (кого-що, ким-чим)
    2) ( подчинять своєму влиянию) заволодіва́ти, заволоді́ти (ким-чим), заполо́нювати, заполони́ти (кого-що); сов. заору́дувати, -дую, -дуєш (ким-чим)

    Русско-украинский словарь > завладевать

  • 97 затапливать

    затопить
    I. (печь) затоплювати и затопляти, затопити в печі, підтоплювати, підтопити, підпалювати, підпалити, запалювати, запалити, розпалювати, розпалити (в печі). Затопленный - затоплений, за[роз]палений и т. д. -ться (в печи) - затоплюватися, затопитися, підтоплюватися, підтопитися, запалюватися, запалитися, підпалюватися, підпалитися (в печі).
    II. Затапливать, затопить (водой) - затоплювати и затопляти, затопити, потопляти, потопити, заливати, залити и залляти (водою), понімати, поняти водою, (для орошения) наводнювати, наводнити, (о мног.) позатоплювати и позатопляти, позаливати (водою). [Залляла Московщина всю Україну, залляла як повідь Дніпрова (Маковей)]. -пить корабль - затопити, потопити корабель. [Хвиля човен затопила (Гол.)]. -пила вода всю землю - затопила, поняла вода всю землю. Дожди -пили поля - дощі позатоплювали (попідтоплювали, позаливали) поля. Затопленный - затоплений, залитий, заллятий. -ться (водой) - затоплюватися, затопитися, заливатися, залитися (водою), поніматися, понятися водою.
    * * *
    I несов.; сов. - затоп`ить
    ( зажигать в печи плите) зато́плювати, затопи́ти, -топлю́, -то́пиш и мног. позато́плювати, розпа́лювати, розпали́ти, -палю́, -па́лиш и мног. порозпа́лювати, запа́лювати, запали́ти и мног. позапа́лювати; ( начать отапливать) поча́ти опа́лювати
    II см. затоплять 2)

    Русско-украинский словарь > затапливать

  • 98 исходить

    изойти
    1) откуда (выходить) - виходити, вийти, (приходить) приходити, прийти, (о мн.) повиходити, поприходити звідки. Это должно -ть от вас - це повинно йти (виходити) від вас. [Українська політична думка мусіла виходити з національного питання (Н. Рада)];
    2) (происходить, брать начало) виходити, вийти, походити, іти, піти, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати від кого, з кого, з чого; см. Происходить 2; (догмат.) виходити, вийти. [З тихеньких все лихо встає (Приказка). Від неї ідуть (виходять) усі брехні (Харківщ.). На всі російські запитання, що йшли були (которые исходили) од Ейлера, я вперто одказував йому мовою німецькою (Крим.). Як-же прийде Утішитель, Дух правди, що від Отця виходить… (Єв.)];
    3) (о времени: истекать) виходити, вийти, кінчатися, (с)кінчитися; см. Истекать 4, Оканчиваться. [Рік виходить (Рудч.)];
    4) (расходоваться, изводиться) сходити, зійти, виходити, вийти. [Горілки на їх багато сходить (Г. Барв.). Зійшов увесь хліб, уся страва (Черк. п.). На це багато грошей виходить (Звин.)];
    5) (кровью слезами) сходити, зійти, спливати, спливти кров'ю, сльозами (слізьми); см. Истекать 3. [Як я по матері журилась! Було слізьми сходжу (Г. Барв.). Серце болем зійшло (Корол.)]. -дить потоками слёз - землю топити. [Стара мати землю топить, відколи сина в москалі забрали (Київщ.)];
    6) (кончаться, умирать) кінчатися, скінчитися, конати, сконати; см. Испускать дух. Душа -шла - душа вийшла;
    7) (везде побывать) - см. Исхаживать.
    * * *
    I см. исхаживать II несов.
    1) (выходить откуда-л.), вихо́дити
    2) (от кого-чего, из чего - иметь источником) вихо́дити; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш); ( происходить) похо́дити
    3) (основываться на чём-л.) вихо́дити

    \исходитьть из предположе́ния — вихо́дити з припу́щення

    III несов.; сов. - изойт`и
    1) ( чем) схо́дити и зіхо́дити, зійти́, -йду́, -йдеш; (слезами, кровью) сплива́ти, спливти́ и сплисти́, -ливе́ и спли́нути; см. истекать 3)

    \исходить ть, \исходить ти́ кри́ком — схо́дити, зійти́ кри́ком; сов. скрича́тися

    2) (несов.: истекать - о времени) прохо́дити, мина́ти
    3) (расходоваться; выходить) витрача́тися, ви́тратитися, вихо́дити, ви́йти, -йде, схо́дити и зіхо́дити, зійти́

    Русско-украинский словарь > исходить

  • 99 исчезать

    исчезнуть
    1) (пропадать без вести, мгновенно, обращаться в ничто, скрываться) зникати, (иногда никнути), зникнути и зникти, щ[зч]езати, (иногда чезнути), щезнути, (з)слизати, (з)слизнути, гинути, згинути, (пропадать) пропадати, пропасти, (о мн.) позникати, пощезати и почезнути, по(з)слизати, послизнути, (понемногу) заникати, заникнути. [Туман почав розходитись, бліднути й зникати (Грінч.). Але зараз таке бажання зникало (Крим.). Немов кажани никнуть перед сонечком раннім (Манж.). Обережно ступає босими ногами і никне врешті за причілковою стіною (Коцюб.). І зникла (Марія) в темному гаю (Шевч.). Зникли радощі, втіха, принада (Ворон.). Привид щез (Коцюб.). Вилися прудко золоті гадючки і чезли (Л. Укр.). Куди-ж вони почезли? (Куліш). Ніби гинуть (хмари) у прозорій глибині (Вороний). Ізгинь, мано, що так мене дурила! (Грінч.). Молодчина з його грішми десь як вітер згинув (Рудан.). Згинула вся поетичність (Крим.). Слиз, наче крізь землю пішов (Сл. Гр.). Зашипів (Сатанаїл) і з-перед Бога слизнув під землею (Рудан.). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Велик. вірша.). Як пропав сніг до каплі, тоді вже справжня весна (Звин.)]. Эти слова -зли у меня из памяти - ці слова зникли у мене з пам'яти. [І все, що давно було, з пам'яти зникло (Л. Укр.)]. Всё -зает, как тень - усе зникає, мов тінь. -чез он бесследно - і сліду його не стало, загув і слід за ним, як за водою пішов, як вода вмила його, наче (мов) корова язиком його злизала, як віл його лизнув, щез як здимів. - чезло воспоминание, память о ком - і слід загув за ким. [Навіть пізніш, коли Інджуїдів давно на світі не було і слід за ними загув, Хафиз елегічно згадує за ті минулі часи (Крим.)]. -нуть из виду - зникнути, щезнути з очей. -чез из горизонта - зник з обрію. -знуть как дым - здиміти и здимніти. [Неначе вона крізь землю пішла або здиміла (Мирг. п.)]. -зни (прочь с глаз) - згинь! пропади;
    2) (гибнуть, пропадать, переводиться) гинути, згинути, никнути, зникнути, (з)слизнути, переводитися, перевестися, (о мн.) погинути, вищезати, почезнути, попереводитися; см. Погибать, Переводиться 3. [Сам собою марний трутень із світу зникне (Крим.). Вищезає жито (М. У. Е.). І він, як муха в зіму, слиз (Котл.). Бодай його кодло з накорінком перевелось (Номис)]. Исчезающий -
    1) (прич.) хто (що) зникає, щезає и т. д.;
    2) (прил.) зникливий, щезливий, зслизливий. Исчезнувший - зниклий, щезлий, згиблий, (з)слизлий, пропалий и пропащий.
    * * *
    несов.; сов. - исч`езнуть
    зника́ти, зни́кнути, щеза́ти, ще́знути, мног. пощеза́ти, поще́знути; вищеза́ти, ви́щезнути; (о звуках, дымке, силах) та́нути, розтанути и розта́ти, -та́не; (прекращаться; скрываться) ги́нути, зги́нути; ( пропадать) зслиза́ти, зсли́знути и зслизну́ти и зсли́зти; диал. ни́кнути, пони́кнути

    \исчезатьть со све́та (с лица́ земли́) — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути), сов. зги́нути; зслиза́ти, (зслизну́ти) з сві́ту (з лиця́ землі́)

    \исчезатьть из па́мяти — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) з па́м'яті

    \исчезатьть в толпе́ — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) в на́товпі (в юрбі́)

    Русско-украинский словарь > исчезать

  • 100 мороз

    мороз (-зу). [Мороз надворі, на шибках лисички гискряться (Звин.)]. Сильный, трескучий -роз - великий (цупкий, лютий) мороз, козацький мороз, мороз з очима, мороз- кипень (-пня), мороз аж рипить (скрипить), аж скалки (зорі, іскри) скачуть, аж шелестить, аж шкварчить, аж дим устає. [Там такий мороз-кипень, аж руки пограбіли (Липовеч.)]. Первые осенние -зы (утренние) - приморозки (-ків, ед. ч. приморозок, ум. приморозочок), заморозки (-ків, ед. ч. заморозок); срв. Заморозок и Утренник. [Почалися надворі приморозки (Н.-Лев.). Уранці так наче приморозочок був, а тепер уже розтає (Сквирщ.)]. Последние весенние -зы - відзимки, озимки (-ків). -зы начинаются, начались - морози починаються, почалися, морози беруться, взялися; (безлич.) стає, стало на холодах, приморозило. [На зиму тільки, як уже приморозить, вертався я в батьківську хату (Стор.)]. Были сильные -зы - були великі морози; морозами здоровими брало. [Зима того року страх яка велика була: морозами то воно здоровими не брало, а снігу навергало врівень з загатами (Кониськ.)]. Ударил -роз, ударили -зы - потис(нув) мороз, потисли (узялися) морози. -роз крепчает - мороз береться (тисне) ще дужче. На дворе -роз трещал - надворі мороз лускав (аж тріскав). [Було оце взимку, надворі мороз лускав (М. Вовч.)]. -роз уменьшается, уменьшился - мороз пересідається, пересівся. [Налічи дванадцятеро лисих, то мороз і пересядеться (Звин.). Мороз поресівся, то й потепліло трохи (Звин.)]. Придавить -зом непокрытую снегом землю - голощоком узяти землю. [Голощоком як візьме, то померзне картопля в землі (Канівщ.)]. К -зу - на мороз. [Та то мабуть двері на мороз лущать (Н.- Лев.)]. От -за - з морозу. [Мужчини сивими стали з морозу (Коцюб.)]. Смерть от -за - смерть з морозу, мерзла смерть. [Неминуча, «мерзла смерть»: сидітимеш, сидітимеш, та такечки не зчуєшся, як і замерзнеш (Еварн.)]. Обильный -ми - см. Морозный. Меня -роз подирает по коже - морозом проймає (переймає) мене, мороз іде по мені, морозом з-за спини бере мене, мороз ходить поза спиною мені и в мене, за спиною морозом сипнуло мені, з-за плечей бере мене, мороз перейшов у мене. [І тепер морозом проймає мене, як згадаю (Кониськ.). Ху, як-же й злякалася! аж мороз іде по мені (Тесл.). Як після чарки стануть вони виявляти темні свої діла, - мороз ходе за спиною (Васильч.). За спиною аж морозом сипнуло: піймають (Грінч.). Нащо-ж ви мені против ночи таке говорите? мене вже з-за плечей бере (Квітка)]. -роз по коже пробежал - мороз по-за шкурою пройшов (перейшов) у кого (кому). [Мороз перейшов у Целі при тих словах Франко)].
    * * *
    моро́з, -у; ( небольшой) па́морозь, -і; ( ранний) за́морозок, -зку, за́морозь, -зі, диал. недо́світ, -у, мн. моро́зи, -зів, холоди́, -ді́в, холодне́ча, сту́дінь, -дені; фольк. морозе́нко

    Русско-украинский словарь > мороз

Страницы

См. также в других словарях:

  • землю носом рывший — прил., кол во синонимов: 3 • землю рывший (37) • землю рывший носом (36) • старавшийся …   Словарь синонимов

  • землю рывший — прил., кол во синонимов: 37 • бившийся (111) • вкладывавший всю душу (36) • …   Словарь синонимов

  • землю рывший носом — прил., кол во синонимов: 36 • бившийся (111) • вкладывавший всю душу (36) • …   Словарь синонимов

  • землю рыть — надсаживаться, вкладывать всю душу, прилагать все силы, проявлять усердие, не щадить усилий, не жалеть усилий, вкладывать много труда, надрываться, делать все возможное, усердствовать, выбиваться из сил, лезть из шкуры вон, расшибаться в лепешку …   Словарь синонимов

  • Землю попашет, попишет стихи — Из поэмы «Хорошо» (1927) поэта Владимира Владимировича Маяковского (1893 1930): В полях деревеньки. В деревнях крестьяне. Бороды веники. Сидят папаши. Каждый хитр. Землю попашет, Попишет стихи. Иносказательно: о человеке, который умудряется… …   Словарь крылатых слов и выражений

  • землю буду есть — клянусь богом, с места не сойти, провались я на этом месте, провались я на этом самом месте, провалиться мне на этом месте, клянусь, ей богу, не сойти мне с этого места, чтоб мне с места не сойти, провалиться мне на этом самом месте, сейчас… …   Словарь синонимов

  • Землю тяготить(напрасно) — Землю тяготить (напрасно) жить на землѣ безъ пользы (о безполезномъ человѣкѣ). Ср. ...Ни въ какую работу не годный, Слабый, гнилой старичишка, земли безполезное бремя. Жуковскій. Одисс. 20, 378 379. Ср. Γῆς βάρος. Пер. Бремя земли. Diogen. 3, 90 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • землю рыть — 1) быстро стартовать с прокручиванием колес; 2) усердно работать. EdwART. Словарь автомобильного жаргона, 2009 …   Автомобильный словарь

  • землю ори – доорёшься до хлеба. — землю ори – доорёшься до хлеба …   Словарь употребления буквы Ё

  • Землю копать. — Камни ворочать. Землю копать. Воду толочь. См. РАБОТА ПРАЗДНОСТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Землю роет — Разг. Ирон. Проявляет чрезмерную активность для достижения своих (обычно корыстных) целей. [Бусыгин:] Что Зойка делает землю роет! И откуда что берётся! То опустит глазки, то таким подарит взглядом молния! Или заливается, смеётся. Любой кокетке… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»