-
1 книзу
нрч.1) (вниз) донизу, вниз; (к земле) додолу; срвн. Вниз 1 и 2. Тяните -зу - тягніть донизу (додолу, вниз);2) (внизу) внизу, нанизу; (в низине) долі, долом, низом, долиною, на долині; срвн. Внизу 1 и 2. -зу дорога становится ровнее - внизу (долом, низом) дорога рівнішає.* * *нареч.дони́зу, уни́з -
2 вниз
1) вниз, наниз, донизу. [Спускайсь із гори тихіше вниз (Ном.)];2) (к земле, на землю, на пол) додолу, на-діл, долі. [Сердитий вітер завива, додолу верби гне високі (Шевч.). Спущені додолу очі (Коцюб.). Сльози котилися по щоках та спадали на-діл (Крим.). Заверещить жінка: долі, долі! - він зараз присіда додолу (Мар. Вовчок)];3) (под гору) з гори. [Сапати й косити краще під гору, ніж в гори (Звиног.)]. Вниз по реке, вниз по течению - за водою на-низ. [Пливе на-низ. Іди, доле, за водою]. Вниз под что-л., под низ - наспід. [Сховала в скриню аж наспід]. Вниз головой - сторч, сторч головою, сторчака, сторчма, сторчки, до гори ногами. [По хаті ходжу сторч. Він буде летіти сторчака з Тарпейського урвища (Кул.). Так сторчма й покотивсь (Крим.)]. Повесить вниз головою - повісити сторчма, стрімголов, стрімглав. Упасть вниз головою - сторчака дати.* * *нареч.уни́з, нани́з; диал. надоли́ну, удоли́ну; ( книзу) дони́зу, додо́лу, до́лі\вниз по реке́ — уни́з (нани́з) рі́чкою (ріко́ю, по рі́чці, по ріці́); ( по течению) за водо́ю, за течіє́ю
-
3 земля
1) (земной шар) земля;2) (вещество; прах) земля;3) (почва, поверхность) земля, ґ[г]рунт (-ту). Вспаханная -мля - рілля (ж. р.), нива. Девственная -мля - цілина, цілинна земля. Пахотная -мля - ор(а)на земля. Сухая -мля - сухоземля. Утоптанная -мля - утоптана земля, збій (р. збою). -мля замёрзшая комками - груда, (собир.) груддя. Пласт -мли (при пахании) - верства, шар, (при копании на глубь одного заступа) штих. Слой (отвороченный) -мли - скиба. Земли (геол.) - землі. Возделывать, обрабатывать -млю - обробляти (робити, управляти, порати) землю (поле, степ, ріллю). Истощать (-щить) -млю частыми посевами - виробляти (виробити) землю;4) (суша) земля, суходіл (-долу), суша, материк (-ка);5) (страна, область) земля, країна, край; сторона; (территория) територія, терен (-ену). «Запорожские -мли» - вольності Запорозькі. Чужие -мли - чужі землі (краї, сторони), чужоземщина. -мли за морем - заморські краї, замор'я (ср. р.). За тридевять -мель - за двадцяту границю, за тридев'ять земель;6) (угодье, иногда с усадьбой) земля, ґ[г]рунт; срвн. Усадьба. -мли - ґрунти и ґрунта. Казённая -мля - скарбова земля. Неудобная -мля - невжитки. Необрабатываемая несколько лет -мля - обліг (-логу), переліг (-логу). Опустевшая -мля - пустка. Отцовская -мля - батьківщина. -мля, приобретенная правом первого занятия - займань, займанщина. Церковная -мля - церковна земля, (отведенная для духовенства) руга, ружна земля. Выморочная -мля - безгосподарна земля, відумерщина;7) (дол) діл (р. долу), земля. До -мли, к -мле - додолу. На -мле - долі, на землі. На -млю - додолу, на діл, на землю. Стереть с лица -мли - з світа згладити, (поэтич.) не дати рясту топтати;8) (фон) земля, поле, тло; см. Фон. [Очіпок по вишневій землі з зеленими розводами (Квітка)].* * *Iземля́; (земельный надел; почва, грунт) ґрунт, -у; ( о веществе) землю́ка, торж. персть, -ті; ( приусадебный надел) помі́рок, -ркуIIдо \земля ли́, к \земля ле́ — ( книзу) до землі́, додо́лу
( буква) земля́ -
4 косвенный
1) (о направл.) скісний, нав(с)кісний, (книзу) похилий, зукісний;2) (непрямой) посередній, побічний, непрямий. [Головні й побічні причини всіх злиднів бідолашної України (Крим.)]. -ный вопрос - побічне питання; (грам.) непряме питання. -ное доказательство - побічний довід (-воду). -ные налоги - посередні податки. -ное обложение - посереднє оподаткування. -ный намёк - натяк (-ку), бічний закид, бічне закидання. -ная причина - побічна причина. -ным путём - непрямою дорогою, стороною. - ные улики - побічні (посередні) докази. -ные явления - другорядні (посередні) явища. -ным образом - посередньо, побічно, посереднім способом, стороною, збоку; срвн. Косвенно 2. Это подействовало на него -ным образом - це подіяло на нього посереднім способом. -ным образом это и меня задевает - побічно це й мене торкає (обходить). -ный, грам. - непрямий. -ные падежи - непрямі відмінки. -ная речь - непряме речення.* * *1) ( косой) скісни́й\косвенный взгляд (взор) — скісни́й по́гляд
2) ( не непосредственный) посере́дній, непрями́й; ( побочный) побі́чнийко́свенные нало́ги — фин. непрямі́ пода́тки
3) грам. непрями́йко́свенная речь — непряма́ мо́ва
4) юр. непрями́й, побі́чний -
5 нисходящий
прлг. низовий, низобіжний, (направляющийся книзу) додільний, (к земле) доземний; (понижающийся) падучий. [Лінія верхобіжна і низобіжна (Крим.)]. -щая гамма - низобіжна (падуча) гама. Дифтонги восходящие и -щие - дифтонги (двозвуки) підносні і спадні (Укр. Правопис), дифтонги (двозвуки) ростучі й падучі. -щий дымоход - додільний димохід. -щая линия родства - низобіжна лінія споріднення, низове коліно роду, (споріднення). По -щей линии - за низобіжною лінією, за низовим коліном. -щая прогрессия, мат. - спадна (падуча) прогресія. -щий ток, бот. - доземна течія. Ударение восходяшее и -щее - наголос підносний і спадний (Укр. Правопис), наголос ростучий і падучий.* * *2) в знач. прил. низхідни́й, спадни́й\нисходящийая ли́ния родства́ — низхідна́ лі́нія спорі́днення
\нисходящий ее ударе́ние — лингв. спадни́й (низхідни́й) на́голос
\нисходящийая интона́ция — лингв. спадна́ (низхідна́) інтона́ція
-
6 Косвенность
1) (направления) скісність, (книзу) похилість (-ости);2) (непрямое касательство) посередність (-ности).
См. также в других словарях:
книзу — книзу … Орфографический словарь-справочник
книзу — долу, ниц, вниз. Ant. вверх, кверху Словарь русских синонимов. книзу см. вниз Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
КНИЗУ — КНИЗУ, нареч. То же, что вниз (в 1 и 3 знач.). Нора расширяется к. Плыть к. (вниз по течению). • Книзу от кого (чего), предл. с род. (разг.) то же, что вниз от кого чего н. Тропинка книзу от холма. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю.… … Толковый словарь Ожегова
КНИЗУ — КНИЗУ, нареч. В направлении к земле, вниз; ант. кверху. Опустить голову книзу. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
КНИЗУ — нареч. вниз, наниз, по направленью к низу, к исподу; вообще, считая по отвесу, ближе к средоточию земли. Вода б книзу, а сам бы кверху! говорят в бане, окачивая. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
Книзу от — КНИЗУ, нареч. То же, что вниз (в 1 и 3 знач.). Нора расширяется к. Плыть к. (вниз по течению). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
книзу от — см. книзу кого чего в зн. предлога.; разг. Тропинка ведёт книзу от церкви … Словарь многих выражений
книзу — нареч. Нора расширяется книзу. Ср. сущ. с предлогом к низу: Верёвку прикрепили к низу столба … Орфографический словарь русского языка
книзу — кни/зу, нареч. Опустить голову книзу. Ср. предлог с сущ. к ни/зу: К низу ножки стула привязана ленточка … Слитно. Раздельно. Через дефис.
книзу от — кни/зу от, предлог с род. Дорога шла книзу от холма … Слитно. Раздельно. Через дефис.
книзу — нареч. 1. По направлению к земле, вниз (противоп.: кверху). Опустить голову к. Лодка осела к. 2. По направлению к устью, к низовьям реки. Плыть к. ◁ Книзу от кого чего. в зн. предлога. Разг. Тропинка ведёт книзу от церкви … Энциклопедический словарь
