Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

гострий

  • 1 гострий

    матем.; техн.; физ. о́стрый

    Українсько-російський політехнічний словник > гострий

  • 2 гострий імпульс

    о́стрый и́мпульс

    Українсько-російський політехнічний словник > гострий імпульс

  • 3 гострий кут

    о́стрый у́гол

    Українсько-російський політехнічний словник > гострий кут

  • 4 гострий промінь

    о́стрый луч

    Українсько-російський політехнічний словник > гострий промінь

  • 5 остроконечный

    гострий, кінчастий, кінчатий [Кінчатий ніж], стрімчастий, шпичастий; (только о горах) шпилястий. См. Островерхий. -ная вершина - шпиль (-ля) (м. р.). -ная палочка - с[ш]пичка.
    * * *
    го́стрий, шпиля́стий, шпича́стий, кінча́стий, кінча́тий

    Русско-украинский словарь > остроконечный

  • 6 Востряк

    гострий (меткий) парубійка.

    Русско-украинский словарь > Востряк

  • 7 острый надрез

    Словарь металлургической терминов > острый надрез

  • 8 острый

    1) гострий (остренький - гостренький; острёхонек - гострісінький) [Гострий ніж, цвях. Гостра бритва, коса. Гостре шило, жало], різкий (серп, коса);
    2) ( остроконечный) гострий, кінча(с)тий; см. Остроконечный;
    3) (на вкус) гострий (на смак), прикрий, терпкий, міцний. -рый уксус - міцний оцет. -рый перец - гострий перець; срв. Едкий; (о жидкостях) см. Едкий; (о красках, цветах) різкий, прикрий; (о запахах) гострий, прикрий. [Прикрий пах]; (о голосе, звуках) різкий, прониклий, проникливий; (о ветре: резкий) дошкульний, шпуйний, пронизуватий; (мороз) різучий, прикрий, дужий; (о глазах, слухе) гострий. [Гострі, як ніж, очі]. -рые глаза - гострі, пронизливі очі. Окинуть кого -рым взглядом - обвести кого гострими очима. -рый слух - гостре вухо; (о боли, скорби и т. д.) прикрий, пекучий [Пекучий біль. Туга пекуча], гострий, дошкульний, боліз[с]аий. [Болізний біль = -рая боль]. -рая зубная боль - прикрий зубний біль (р. болю);
    4) (остроумный) дотепний, дорічний. -рый ум - бистрий розум. -рая мысль - гостра, дотепна думка. -рое слово, -вцо - гостре, дотепне, ущипливе слово, слівце;
    5) (язвительний, едкий) гострий, ущипливий, ускіпливий, діткливий (гал.). См. Едкий 2. -рая критика - ущи[скі]плива критика. -рый язык - ущипливий, гострий язик. У него -рый язык - він гострий на язик. Ты больно уж остёр - ти надто вже меткий (боек), смілий (дерзок). -рый на язык - жигуватий, гострий на язик. -рая вершина - шпиль (р. шпиля) (м. р.), гостриця.
    * * *
    го́стрий; ( резкий) різки́й; ( о глазах) метки́й; ( остроумный) доте́пний, го́стрий на язи́к; (донимающий, язвительный) дошку́льний

    Русско-украинский словарь > острый

  • 9 пронзительный

    Пронизывающий (о взгляде, звуке, ветре) пронизливий, пронизуватий, проникливий, гострий, (только о звуке) верескливий, різкий, проразливий, (только о ветре) шпуйний. [Пронизливий (пронизуватий, гострий) погляд. Гострі очі (Неч.-Лев.). Проникливий хижацький голос (Л. Укр.). Пронизуватий свист (Коцюб.). Проразливий свист (Франко). Гострий (пронизливий, пронизуватий) вітер. Бач, який ти пронизуватий - як ніж гострий (Гр Григор.)]. Пронзительно - пронзливо, проникливо, верескливо, гостро, різко, проразливо. [Зазойкав проразливо дзвінок (Фр.)]. Кричать -но - верещати, лящати.
    * * *
    I фото
    проявни́й
    II
    прони́зливий, прони́зуватий; ( резкий) різки́й, го́стрий; (о взгляде, звуке, ветре) прони́кливий; ( донимающий) дошку́льний; ( пронизывающий) прони́зуючий, пройма́ючий

    Русско-украинский словарь > пронзительный

  • 10 колючий

    колючий, колький, кілький, (жалящий) жал(ь)кий, (с колючками) колючкуватий, шпичкуватий, остякуватий, деркий. [Над могилою стара груша-дичка розкинула свої деркі віти (Капельг.)]. -чая боль - колючий (гострий) біль. -чий взгляд - гострий погляд, колючі (прикрі) очі. -чий мороз - колький (жалкий, пекучий) мороз. -чие слова - гострі, пекучі слова.
    * * *
    1) колю́чий, ко́лький
    2) ( колющий) кілки́й
    3) (перен.: язвительный) колю́чий, кілки́й, ущи́пливий, уї́дливий

    Русско-украинский словарь > колючий

  • 11 конусообразный

    конусуватий, стіжкуватий, кружелястий, (о шапке, куполе) гостроверхий, гострий. -ная верхушка горы - гострий шпиль. -ный поршень - конусуватий толочій (толок).
    * * *
    конусоподі́бний, конусува́тий, стіжкува́тий

    Русско-украинский словарь > конусообразный

  • 12 едкий

    1) (о кислотах, красках, запахах и т. п.) їдкий [Їдкий дим], міцний, гризучий [Вапна (известь) гризуча,- пальці погризла (Звин.)], гострий, (провинц.) ядесний [Ядесний тютюн (Липов. п.)], (о щелоке) їдкий;
    2) (язвительный) їдкий, кусливий, ущипливий, гризький, колючий [Їдкі слова. Ущипливий дотеп. Гризьке слово. Колюча сатира], дошкульний, щипучий [Щипучий сміх], шпулький [Шпульке слово (Кон.)], ускіпливий (Л. Укр.), (чувствит.) доткливий.
    * * *
    1) їдки́й, яду́чий

    \едкийая кислота́ — їдка́ кислота́

    2) перен. їдки́й, уї́дливий, яду́чий; ( колкий) ущи́пливий, дошку́льний, колю́чий

    Русско-украинский словарь > едкий

  • 13 запускать

    запущать) запустить
    1) кого куда (впускать) - упускати, упустити, (о мн.) повпускати кого куди, до чого. -ти-ка телят в сарай - впусти-но телята в повітку (до повітки). -скать, -стить в хлеб (производить потраву) - запускати, запустити що ким, (за)пускати, (за)пустити в спаш, в пашню (коні, корову). [А ми просо засієм. А ми стадом запустим, запустим (Метл.). Не пусти коні в спаш! Пустив коні в пашню (Поділля)];
    2) кого что (оставлять без ухода, в небрежении) - занедбовувати и занедбувати, занедбати, занехаювати, занехаяти и занехати, залишати, залишити кого, що, (редко) запускати, запустити, (о мн.) позанехаювати. [Занехаяла геть усе, і виховання своїх дітей (Звин.) Занедбав поле. Одна жінка запустила діжу, що вона й на діжу не похожа (Грінч. I)]. -скать, - стить дела - занедбувати, занедбати, запускати, запустити и т. д. справи. -скать, -стить корову - запускати, запустити корову. -скать, -стить болезнь - задавнювати, задавнити, (редко) запускати, запустити хоробу. -скать, -стить бороду, кудри - запускати, запустити бороду кучері. -скать, -стить ногти - відпускати, відпустити (ніготь), повідпускати нігті (пагності, пазурі);
    3) (бросать чем-н. в кого) шпурляти, шпурнути, жбурити, пожбурити, пошпурити, (однокр.) жбурнути, шпурнути чим на (в) кого;
    4) (гнать, погнать) пускати, пустити, затинати, затяти. [Пустив коні що-духу. Як затяв коня, аж летить (Звин.)]. -скать, - стить храпенье - (зав)давати, (зав)дати, затинати, затяти хропака, хропти хропака;
    5) (вонзать в кого, во что) запускати, запустити в кого, в що, вгороджувати, вгородити в кого, в що, втереблювати, втеребити, впірити в кого, в що; см. ещё Вонзать. [Як на ляха козак налітав, в нього спис запускав (Мог.). І запустить пазурі в печінки Шевч.). Та вгородила в своє серденько гострий ніж (Пісня)]. -стить руку в карман - закласти (засунути, застромити) руку в кишеню. -стить куда-л. руки (воспользоваться ч.-н. чужим) - простягти лапу, сунути руку куди, погріти руки чим. -стить кому (в нос) гусара - запустити пинхву кому. -скать, -стить глаз (глазуна, глазенапа) - закидати, закинути оком, зиркати, зир(к)нути (кутиком ока) куди, на кого. -скать, -стить в паз - запускати, запустити в жолоб (паз, бурт), забуртовувати, забуртувати, (вколачивать) за[у]саджувати, за[у]садити, забивати, забити, вбивати, вбити;
    6) (класть закваску) заквашувати, заквасити що, запускати, запустити що чим (дріжджами). -скать, -стить дрожжами (квас, пиво) - запускати, запустити дріжджами (квас, пиво);
    7) -скать, -стить за галстук (выпивать) - заливати, залити и залляти очі, пити-непроливати;
    8) (сильно ругать) загинати, загнути кому;
    9) -скать змея - пускати змія. -кать кубарь (волчка) - пускати дзиґу. -стить шарманку - завести катеринку. Запущенный - впущений; занехаяний, занедбаний, (редко) неприкоханий, (о болезни) задавнений; (вонзённый) запущений, угороджений. -ные дела - занедбані справи. Дела -щены - справи занедбано.
    * * *
    I несов.; сов. - запуст`ить
    ( приводить в движение) запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти, пуска́ти, пусти́ти; ( бросать чем в кого-что) ки́дати, ки́нути, шпурля́ти, шпурну́ти и пошпу́рити, диал. шпуря́ти, шпу́рити и пошпурну́ти; ( когти) упина́ти, уп'ясти́ (упне́)

    \запускать ти́ть слове́чко (словцо́) — заки́нути слівце́ (слове́чко)

    II несов.; сов. - запуст`ить
    ( доводить до запустения) запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти; ( оставлять без ухода) зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, -ха́юю, -ха́юєш, занеха́яти; ( болезнь) зада́внювати, зада́внити; ( отпускать) відпуска́ти, відпусти́ти

    \запускатьть дела́ — запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти (зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, занеха́яти) спра́ви (діла́)

    Русско-украинский словарь > запускать

  • 14 испанка

    мед. еспанка, гострий нежит (-ту), нежить (-ти).
    * * *
    іспа́нка, еспа́нка

    Русско-украинский словарь > испанка

  • 15 колкий

    1) (легко раскалывающийся) кілкий. [Кілкі дрова (Сл. Ум.)];
    2) (колючий) кілкий, колький, колючий. [Зеленими споришами і кілкими будяками (Пісня). Акація дуже колька (Звин.)]. -кая трава - см. Калмыцкие шилья (под Калмыцкий);
    3) (перен.: язвительный) колючий, ущипливий, кусливий, шкул(ь)кий, гризький, (ощутительный) ді[о]ткливий. [Гострий сарказм пройме його (міщанство) колючою сатирою (Єфр.). Ущипливі слова (Крим.). Ущипливі жарти (Н.-Лев.). Посипав Антін, наче з рукава борошно, шкулкими словами (Кон.). Гризький сміх (Київщ.)].
    * * *
    I
    1) ( колючий) колю́чий, кілки́й, кольки́й
    2) (перен.: язвительный) колю́чий, кілки́й, ущи́пливий, уї́дливий
    II

    Русско-украинский словарь > колкий

  • 16 кончаться

    кончиться
    1) (приходить к концу) кінчатися и кінчитися, сов. (с)кінчитися, докінчуватися, докінчитися и докінчатися, доходити, дійти (кінця, краю), виходити, вийти, о мн. покінчатися; срвн. Оканчиваться. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). Кінчивсь рік (Рудч.). Рік виходить. Виходить і другий год (Рудч.). Через тиждень мені місяць дійде, як тут живу (Пирят.)]. Время -чилось - час вийшов, минув. Запасы хлеба -чаются - хліб виходить. Уже и лето -лось - вже й літо минуло(ся). Вечерняя служба -чается - вечірня відходить. Ужин -чился - вечеря (с)кінчилася, відійшла. -ться чем, на ком, чём - кінчатися, (с)кінчитися чим, на кому, на чому. [Чим суд кінчивсь? (Мирний)]. Гора -ется острой верхушкой - гору вивершує гострий шпиль. Худое худым и -чится - лихе на лихе й вийде. Это чем-нибудь да -чится - це на щось таки вийде;
    2) (умирать) кінчатися, кінчитися, доходити, дійти, відходити, відійти, конати, сконати. [Живий ще?.. Дише, але доходить (Кон.). Якби були води не дали, то я-б дійшов уже (Сл. Гр.). Ще дихає, але вже одходить (Звин.). Сім рік будеш хорувати, а осьмий конати (Пісня)]. Он -чается - він кінчається, доходить, конає.
    * * *
    несов.; сов. - к`ончиться
    1) кінча́тися, кінчи́тися, сов. скі́нчитися и скінчи́тися; ( оканчиваться) закі́нчуватися, закінчи́тися
    2) ( умирать) умира́ти, уме́рти, помира́ти, поме́рти; кінчатися, кінчи́тися, дохо́дити, дійти́, кона́ти, скона́ти

    Русско-украинский словарь > кончаться

  • 17 крайний

    1) (находящ. на краю) крайній, що з краю, (зап.) скрайній, (последний) останній [Зачну свататися з крайньої хати (ЗОЮР.)]. -ний дом в улице - будинок, що з краю вулиці. -няя цена - крайня ціна. -ний срок - останній (крайній) термін. -няя пора - крайній час, крайня пора. [Вже крайня пора взяти до Юзі гувернантку (Л. Укр.)]. -няя плоть, анат. praeputium - припонець (-нця), припрутня, (вульг.) залупа;
    2) (чрезвычайный, чрезмерный) крайній, надмірний, гострий, прикрий, (зап.) скрайній. [З крайнім призирством (Л. Укр.). Скрайня революційна партія вела горожанську війну проти поміркованої (Азб. Ком.)]. Смертні присуди виносяться лиш в найгострішому випадку (Аз. Ком.)]. Принимать -ние меры - вживати крайніх (гострих) заходів, вдаватися до крайніх заходів. Находиться в -ней нужде, -нем убожестве, в -ней нищете - терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, дуже бідувати, жити в великих злиднях, у великому убожестві. -ние обстоятельства жизни - скрутні життєві обставини (умови). В -нем случае - в крайньому разі. -няя глупость - надмірна дурість. К -нему сожалению - на превеликий жаль. По -ней мере - принаймні, що-найменше, (зап.) бодай, прецінь. [Принаймні вкупі сумували, згадавши той веселий рай (Шевч.). Кругом кождої роїлося бодай по п'ятеро дробини (детишек) (Франко)];
    3) (настоятельный, необходимый) конечний, пильний, конче потрібний, прикрий. [Але конечна є потреба заміри ваші знать, які вони (Самійл.). Як прийде робота прикра, то платять і по півкарбованця (Кам'янеч.)]. Я имею -нюю нужду (необходимость) его видеть - у мене пильна (пекуча) потреба його бачити, мені його конче (притьмом) треба бачити.
    * * *
    1) кра́йній; диал. скра́йній

    в кра́йнем слу́чае — в кра́йньому ра́зі (ви́падку)

    по кра́йней ме́ре — прина́ймні

    2) ( чрезвычайный) надзвича́йний, кра́йній; диал. скра́йній

    кра́йние ме́ры — кра́йні (надзвича́йні) за́ходи

    Русско-украинский словарь > крайний

  • 18 Купало

    бот. Ranunculus acer L. жовтець (-тцю) гострий, козелець (-льця).
    * * *
    см. Купала; тж. куп`ало

    Русско-украинский словарь > Купало

  • 19 латы

    панцер (-ра); (куяк) тиляги (-гів). [Гострий спис ламає тиляги і пробива вояцькі дужі груди Грінч.)].
    * * *
    ист.
    па́нцер, па́нцир, ла́ти, род. п. лат

    Русско-украинский словарь > латы

  • 20 лихорадочный

    1) пропасний, пропасничний, лихоманковий, трясцевий, трясовичний; (горячечный) гарячковий. [В якійсь гарячковій нестямі (Коцюб.)]. -ный жар - пропасний жар. [Здається, що в нього пропасний жар (Крим.)]. -ный озноб - дригота (мороз) від пропасниці. У него -ный озноб - його морозить (холодить). -ный пульс - пропасний (лихоманковий) пульс (-су). -ный больной - слабий (-бого) на пропасницю. -ная кора - хінна кірка, хіна. -ная трава, бот. - а) см. Лихорадочник; б) Ajuga reptans L. - горлянка (повзуча), дівоча краса, суховершки (-ків); в) Aristolochia Clematitis L. - хвилівник (-ка) (звичайний), хвилинник, кирказон (-ну), меч-дерево; г) см. Маун; ґ) Hieracium Pilosella L. - нечуйвітер (-тру) (волосистий); д) Lepidium ruderale L. - вонючка, вонючі віники (-ків); е) Pedicularis palustris L. - шолудивник (болотяний), смиз (-зу); є) Ranunculus sceleratus L. - жовтець (-тцю) отруйний, бишак (-ку), лютик; ж) Sedum acre L. - очиток (-тка и -тку) (гострий), бурячки (-ків), молодило; з) Teucrium Chamaedrys L. - самосил (-лу);
    2) перен. - гарячковий. [Гарячкова енергія (Коцюб.). Гарячкова робота (Єфр.)]. -ная деятельность - гарячкова діяльність (-ности).
    * * *
    1) пропа́сний; гарячко́вий
    2) перен. гарячко́вий

    Русско-украинский словарь > лихорадочный

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • гострий — а, е. 1) Який має колючий кінець або ріжучий край; здатний колоти або різати. 2) Який звужується, витягується на кінці. •• Го/стрий кут кут, величина якого менша від величини прямого кута, тобто менша за 90°. 3) Який добре сприймає що небудь;… …   Український тлумачний словник

  • гострий — I 1) (здатний колоти / різати); загострений (якому надано такої властивости); гостролезий (про знаряддя) 2) (звужений на кінці), загострений, гострокінцевий, гостроконечний Пор. шпилястий 1) 3) (з великою кількістю солі, прянощів, спецій),… …   Словник синонімів української мови

  • гострий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • іглиця — гострий (мов ігла) верх гори [IV] …   Толковый украинский словарь

  • шпинь — гострий кілок, кінчик веретена [XII] …   Толковый украинский словарь

  • обосічний — (гострий з обох боків), двогострий …   Словник синонімів української мови

  • пронос — (гострий розлад функції травного тракту), діа[я]рея; бігунка; різачка (кривавий) …   Словник синонімів української мови

  • терпкий — а/, е/. 1) Який викликає відчуття стягування в роті (про смак деяких плодів, вин тощо). || Який сильно діє на органи чуття; гострий (про запах, аромат і т. ін.). || Який має гострий, їдкий запах. || Сповнений гострих, їдких пахощів. ||… …   Український тлумачний словник

  • Острый Камень (Синельниковский район) — Село Острый Камень укр. Гострий Камінь Страна УкраинаУкраина …   Википедия

  • Острый Шпиль (Недригайловский район) — Село Острый Шпиль укр. Гострий Шпиль Страна УкраинаУкраина …   Википедия

  • голка — и, ж. 1) Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. 2) Загострений на кінці металевий стрижень різного спеціального призначення. 3) Лист хвойних дерев, колючка або гострий росток інших рослин. 4) перев …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»