Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

оканчиваться

  • 1 оканчиваться

    -читься кінчатися и кінчитися, сов. (с)кінчитися, докінчуватися, докінчатися, докінчитися, закінчуватися, закінчатися, закінчитися, викінчуватися, викінчитися, (о многих) покінчатися, покінчитися, (истекать) доходити, дійти (краю и до краю), виходити, вийти, відходити, відійти, доконати. Как началось, так и -чится - як почалось, так саме і скінчиться (закінчиться). -вался год - кінчався рік. Сегодня -вается ровно два месяца с тех пор, как… - сьогодні виходить як-раз два місяці, відколи… Через неделю -чится месяц, как… - через (за) тиждень місяць дійде, як… Вечерня -вается - вечірня відходить. -ваться, -читься чем - виходити, вийти на що, стати на що и на чому комусь, окошитися, покошитися на чому, вершитися чим. -ваться благополучно, неблагополучно - виходити, вийти на добре (на добро), на зле (на лихо), на лихо стати. Этим и -чилась их работа - на тому й стала їхня робота. Этим дело не -чилось - на тім не стало, на тім не окошилося (не покошилося). Колонны -вались вверху гербами - колони вершилися (кінчилися вгорі) гербами. Этим и -вается книга - на цьому і кінець книзі. Срв. Кончать, кончить.
    * * *
    несов.; сов. - ок`ончиться
    кінча́тися, кі́нчитися и скінчи́тися и скі́нчитися; закі́нчуватися, закі́нчитися; викі́нчуватися, ви́кінчитися, добіга́ти кінця́, добі́гти кінця́

    Русско-украинский словарь > оканчиваться

  • 2 кончаться

    кончиться
    1) (приходить к концу) кінчатися и кінчитися, сов. (с)кінчитися, докінчуватися, докінчитися и докінчатися, доходити, дійти (кінця, краю), виходити, вийти, о мн. покінчатися; срвн. Оканчиваться. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). Кінчивсь рік (Рудч.). Рік виходить. Виходить і другий год (Рудч.). Через тиждень мені місяць дійде, як тут живу (Пирят.)]. Время -чилось - час вийшов, минув. Запасы хлеба -чаются - хліб виходить. Уже и лето -лось - вже й літо минуло(ся). Вечерняя служба -чается - вечірня відходить. Ужин -чился - вечеря (с)кінчилася, відійшла. -ться чем, на ком, чём - кінчатися, (с)кінчитися чим, на кому, на чому. [Чим суд кінчивсь? (Мирний)]. Гора -ется острой верхушкой - гору вивершує гострий шпиль. Худое худым и -чится - лихе на лихе й вийде. Это чем-нибудь да -чится - це на щось таки вийде;
    2) (умирать) кінчатися, кінчитися, доходити, дійти, відходити, відійти, конати, сконати. [Живий ще?.. Дише, але доходить (Кон.). Якби були води не дали, то я-б дійшов уже (Сл. Гр.). Ще дихає, але вже одходить (Звин.). Сім рік будеш хорувати, а осьмий конати (Пісня)]. Он -чается - він кінчається, доходить, конає.
    * * *
    несов.; сов. - к`ончиться
    1) кінча́тися, кінчи́тися, сов. скі́нчитися и скінчи́тися; ( оканчиваться) закі́нчуватися, закінчи́тися
    2) ( умирать) умира́ти, уме́рти, помира́ти, поме́рти; кінчатися, кінчи́тися, дохо́дити, дійти́, кона́ти, скона́ти

    Русско-украинский словарь > кончаться

  • 3 исходить

    изойти
    1) откуда (выходить) - виходити, вийти, (приходить) приходити, прийти, (о мн.) повиходити, поприходити звідки. Это должно -ть от вас - це повинно йти (виходити) від вас. [Українська політична думка мусіла виходити з національного питання (Н. Рада)];
    2) (происходить, брать начало) виходити, вийти, походити, іти, піти, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати від кого, з кого, з чого; см. Происходить 2; (догмат.) виходити, вийти. [З тихеньких все лихо встає (Приказка). Від неї ідуть (виходять) усі брехні (Харківщ.). На всі російські запитання, що йшли були (которые исходили) од Ейлера, я вперто одказував йому мовою німецькою (Крим.). Як-же прийде Утішитель, Дух правди, що від Отця виходить… (Єв.)];
    3) (о времени: истекать) виходити, вийти, кінчатися, (с)кінчитися; см. Истекать 4, Оканчиваться. [Рік виходить (Рудч.)];
    4) (расходоваться, изводиться) сходити, зійти, виходити, вийти. [Горілки на їх багато сходить (Г. Барв.). Зійшов увесь хліб, уся страва (Черк. п.). На це багато грошей виходить (Звин.)];
    5) (кровью слезами) сходити, зійти, спливати, спливти кров'ю, сльозами (слізьми); см. Истекать 3. [Як я по матері журилась! Було слізьми сходжу (Г. Барв.). Серце болем зійшло (Корол.)]. -дить потоками слёз - землю топити. [Стара мати землю топить, відколи сина в москалі забрали (Київщ.)];
    6) (кончаться, умирать) кінчатися, скінчитися, конати, сконати; см. Испускать дух. Душа -шла - душа вийшла;
    7) (везде побывать) - см. Исхаживать.
    * * *
    I см. исхаживать II несов.
    1) (выходить откуда-л.), вихо́дити
    2) (от кого-чего, из чего - иметь источником) вихо́дити; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш); ( происходить) похо́дити
    3) (основываться на чём-л.) вихо́дити

    \исходитьть из предположе́ния — вихо́дити з припу́щення

    III несов.; сов. - изойт`и
    1) ( чем) схо́дити и зіхо́дити, зійти́, -йду́, -йдеш; (слезами, кровью) сплива́ти, спливти́ и сплисти́, -ливе́ и спли́нути; см. истекать 3)

    \исходить ть, \исходить ти́ кри́ком — схо́дити, зійти́ кри́ком; сов. скрича́тися

    2) (несов.: истекать - о времени) прохо́дити, мина́ти
    3) (расходоваться; выходить) витрача́тися, ви́тратитися, вихо́дити, ви́йти, -йде, схо́дити и зіхо́дити, зійти́

    Русско-украинский словарь > исходить

  • 4 исчерпываться

    исчерпаться
    1) стр. з. вичерпуватися, вибиратися, бути вичерпаним, вибраним;
    2) (иссякать в букв. и перен. знач.) вичерпуватися, вичерпатися; (оканчиваться) кінчатися, (с)кінчитися. [Не вичерпається й не засохне джерело духової діяльности серед українського народу (Єфр.). Увесь вік не вичерпувались жарти цього гумориста (Н.-Лев.). Зате Іцькові капітали кінчилися (Франко)]. Самый интересный человек -вается - найінтересніша людина вичерпується (Крим.). Я -пался в догадках (стал в тупик) - я геть вичерпав усі здогади; я не знаю, що і чинити.
    * * *
    несов.; сов. - исчерп`аться
    виче́рпуватися, ви́черпатися; вибира́тися, ви́братися, -береться

    вопро́с (инциде́нт) \исчерпываться тся — пита́ння (інциде́нт) виче́рпується, ви́черпається

    Русско-украинский словарь > исчерпываться

  • 5 нехорошо

    1) нрч. - недобре, негарно, негаразд, негоже, (плохо) погано, кепсько, зле, злецько, (не по-хорошему) не по-доброму, по-недоброму, не по-гарному, по-негарному. [Недобре стилізована фраза (Грінч.). А негаразд, недобре! - зібралася громада, дожида, а він там десь ще дляється (Грінч.). Злецько їй живеться у сватів (Липовеч.). Очі дивляться по- негарному (Крим.)]. -шо жить с кем - не в злагоді (в незлагоді) жити, не ладнати з ким. Оканчиваться, окончиться -шо - кінчатися (кінчитися), (с)кінчитися недобре (погано, зле, негаразд), (для кого, чего) виходити, вийти на зле. Поступать, поступить -шо - робити (чинити), зробити (вчинити) недобре (негаразд, негарно, погано, зле), (с кем) поводитися, повестися недобре и т. д. з ким. [Ой негаразд запорожці, негаразд вчинили: степ широкий, край веселий та й занапастили (Пісня)]. Чувствовать себя -шо - почувати себе (зап. почуватися) недобре (погано, зле, негаразд, кепсько). [Вона почуває себе трохи зле сьогодні (Олесь)]. Почувствовать себя -шо - почути себе (зап. почутися) недобре (негаразд). Он почувствовал себя -шо - йому стало недобре (погано, негаразд, зле). Здесь -шо пахнет - тут тхне (чути) чимсь поганим (недобрим), (реже) тут погано пахне, (грубо) тут чимсь (щось) смердить;
    2) (сказ. безл. предл.) недобре, негарно, (скверно) негоже, (плохо) погано, кепсько, зле; (не следует) не годиться, не личить. [Недобре, як на сонних дітей місяць сипле промінням (М. Вовч.). Негарно (не годиться) таке робити (Київщ.). Чи було нам так негоже, як тепер ми дожились? (Самійл.). Зле без дружини жити (Чуб. V)]. -шо кому, сделалось (стало) кому - недобре (погано, негаразд, зле) кому, стало кому, завадило кому. [З твари знати було, щоЯвдосі справді негаразд (Кониськ.). Поїхав я на ярмарок, та як мені завадило, так я у той-же день і вернувсь (Квітка)]. -шо на душе - недобре (зле) на душі. [Мене мучила совість, на душі було зле (Крим.)]. -шо с вашей стороны - негаразд ви чините (вчинили); як на вас, негарно, що ви…, (книжно) недобре (негарно, негаразд) з вашого боку.
    * * *
    1) нареч. недо́бре, нега́рно, него́же; (не так, как следует; неловко) негара́зд; ( плохо) пога́но
    2) в знач. сказ. недо́бре, нега́рно; ( плохо) пога́но

    Русско-украинский словарь > нехорошо

  • 6 ограничиваться

    ограничиться чем
    1) бути обмежованим чим. С двух сторон поле -валось лесом - з двох боків поле було обмежоване лісом;
    2) бути обмеженим, обмежуватися, обмежитися чим и на чому. Власть короля была ограничена сеймом - влада короля була обмежена (и обмежована) сеймом. Я ограничусь лишь краткими замечаниями - я обмежуся на самі-но коротенькі уваги или самими коротенькими увагами. Я -ваюсь половиною этой суммы - я обмежуюсь на половині цієї суми, я задовольняюся половиною цієї суми. Он этим не -чился - на цьому він не обмежився, на цьому він не став. Этим дело и -чилось - на цьому все й стало (скінчилося).
    * * *
    несов.; сов. - огран`ичиться
    1) (удовлетворяться чем-л.) обме́жуватися, обме́житися
    2) ( оканчиваться) кінча́тися, кінчи́тися и скінчи́тися, закі́нчуватися, -чується, закінчи́тися; (сводиться к чему-л.) зво́дитися, -диться, звести́ся (зведе́ться) (до чого)
    3) строит. (несов.) обме́жуватися; обмежо́вуватися, обме́жуватися, ото́чуватися

    Русско-украинский словарь > ограничиваться

  • 7 окончиться

    Русско-украинский словарь > окончиться

  • 8 отходить

    отойти
    1) відходити, відходжати, відійти, (о мног.) повідходити від чого. [Одійшов трохи та й озирається. Відійшли козаченьки від села за милю]; (от чего, кого, с дороги) відступатися, відступитися, відступати, відступити від чого (напр., від вікна, стола, від його), з чого (з дороги), уступатися, уступитися, оступатися, оступитися, поступатися, поступитися від чого, від кого, з чого. [Оступилася назад, далі від страшного місця (Грінч.)]; (о поезде, пароходе, почте) і[й]ти, піти. -дите от окна - відійдіть (відступіть(ся)) від вікна. -ти в сторону - відійти, від[о]ступитися на-бік. Я не -ду от вас - я не відступлюсь від вас. - ди от зла - відступись від лиха. Не -дит - ні відступу. От колыбели не -дит - від колиски ні відступу (Кон.). Не -дя - безодхідно. Мы -ли версты две - ми відійшли верстви (-стов) зо дві. Пароход -шёл - пароплав пішов. Почта -дит и приходит по вторникам - пошта відходить (іде) і приходить вівторками. -ти назад от кого-нибудь - оставатися від кого. [Коли вдова вийде заміж за другого, то земля од неї остається (Звин.)];
    2) (о вещи: отставать) відставати, відстати, відтулятися, відтулитися, відхилятися, відхилитися. Стена -ла - стіна відстала, відхилилась;
    3) (отклоняться от чего) відхилятися, відхилитися, відбігати, відбігти від чого. [Відхилятися від правди. Відбігати від теми]. Переводчик -шёл от оригинала - перекладач відбіг (відхилився) від оригіналу;
    4) (оставлять место) відходити, відійти від кого [Скоро після того, як одійшов од мене, найнявся до сусіди], відправлятися, відправитися, покидати, покинути. Служанка -ла - служниця відправилася. -ла от нас - кинула нас. -ти от места - кинути місце (посаду);
    5) (оканчиваться, миновать) відходити, відійти, минатися, минутися. [Косовиця ще не відійшла. Минаються ягоди]. Обедня -ла - служба скінчилася, відійшла. Праздник -шёл - празник (свято) відійшов, відбувся;
    6) (умирать) відходити, відійти, конати, сконати, (несов.) кінчатися. -ти в вечность - в[по]мерти, сконати, на той світ піти;
    7) (приходить в себя) відходити, відійти. [Хоч відійшла вона, та знов замкнула очі]. Срв. Очнуться;
    8) (перестать сердиться) відходити, відійти, відходити (відійти) від серця. [Розсердиться він, але швидко відійде]. Сердце у него ещё не -ло - він ще не відійшов од серця свого. -ло от сердца (боль, горе) - відійшло від серця;
    9) (о мёрзлом) відходити, відійти, розмерзати(ся), розмерз(ну)ти(ся), відмерзати, відмерз(ну)ти, розійтися. [Внесли мерзлого зайця до хати, щоб розійшовся]. Мёрзлая говядина ещё не -ла - мерзле м'ясо ще не відійшло, не розійшлося;
    10) (о чём-л. окоченевшем) відходити, відійти, відклякати, відклякнути. Руки, ноги окоченели, погреть надо, чтоб -ли - руки, ноги поклякли (подубли), погріти треба, щоб відійшли. Отходящий - що відходить, відхожий. -щий поезд - поїзд (потяг), що відходить.
    * * *
    I см. отхаживать I II несов.; сов. - отойт`и
    1) відхо́дити, відійти́ и повідхо́дити; (отдаляться, отступать) оступа́тися, оступи́тися, уступа́ти, уступи́ти, уступа́тися, уступи́тися; ( отплывать) відплива́ти, відпливти́ и відплисти́ и повідплива́ти
    2) (проходить, миновать) прохо́дити, пройти́, мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися
    3) ( умирать) упоко́юватися, упоко́їтися; кона́ти, скона́ти; се́рдце

    отошло́, от се́рдца отошло́ — відлягло́ (одійшло́) від се́рця

    Русско-украинский словарь > отходить

  • 9 прекращаться

    прекратиться припинятися, припинитися, переставати, перестати, перериватися, перерватися, (приостанавливаться) перепинятися, перепинитися, перейматися, перейнятися, (утихать) стихати, стихнути, ущухати, ущухнути, унишкнути(ся), (о мног.) поприпинятися, попереставати, поперериватися и т. д. [Рух не тільки не припинився, а ще дужчий став (Доман.). Позви за землі перестали (Єфр.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Кон.). Перервалися ваші лекції (Крим.). Дощі без перестану, вже пора-б їм і внишкнутися (Грінч.)]. Разговор -тился - розмова припинилася. Дождь -тился - дощ перестав (ущух, пере(й)нявся). Весь род його -тился - увесь (усенький) рід його перевівся. Война не -щалась в продолжение пяти лет - війна не припинялась (аж) п'ять років. -тилась возможность кому делать что - (описат.) увірвалось (вже) кому, увірвалася нитка (бас) кому робити що. [Вже Терешкові ввірвалась нитка верховодити (Кв.)]. Ни на миг не прекращающийся - невгавуч[щ]ий, невгавний, невсипущий. [Туга невсипуща].
    * * *
    несов.; сов. - прекрат`иться
    1) припиня́тися, припини́тися; диал. запиня́тися, запини́тися; ( оканчиваться) кінча́тися, кінчи́тися, несов. скінчи́тися; ( переставать) перестава́ти, переста́ти; диал. (несов.: успокаиваться) угава́ти; (о ссоре, шуме) ути́шуватися и утиша́тися, ути́шитися; (о буре, дожде, пожаре) ущуха́ти, ущу́хнути
    2) ( закрываться) закрива́тися, закри́тися

    Русско-украинский словарь > прекращаться

  • 10 сходить

    I несов.; сов. - сойт`и
    1) схо́дити, -джу, -диш и зіхо́дити, зійти́ (зійду́, зі́йдеш) и мног. посхо́дити; ( с лошади - обычно) зла́зити (зла́жу, зла́зиш) и зліза́ти, злі́зти и мног. позла́зити и позліза́ти; ( спускаться) спуска́тися, спусти́тися (спущу́ся, спу́стишся) и мног. поспуска́тися; (оставлять занимаемое место - о сидящем, лежащем) устава́ти, уста́ти (уста́ну, уста́неш) и мног. повстава́ти; ( с чего) зсіда́ти, зсі́сти (зся́ду, зся́деш); (сойти - с какого-л. места) уступа́тися, уступи́тися (уступлю́ся, устуґпишся), диал. зступа́ти, зступи́ти

    не сходи́ть с языка́ — не схо́дити з язика́ (з уст)

    румя́нец \сходить шёл — рум'я́нець зійшо́в

    снег \сходить шёл — с поле́й сніг зійшо́в з полі́в

    \сходить ди́ть с горы́ — схо́дити (спуска́тися) з гори́

    \сходить ди́ть с конве́ера — схо́дити з конве́єра

    \сходить ди́ть с пути́ (с доро́ги, со своего́ пути́, со свое́й доро́ги) — перен. схо́дити з [свого́] шляху́ (з [своє́ї] доро́ги)

    \сходить ди́ть с ре́льсов — схо́дити з ре́йок (з ко́лії)

    2) (благополучно закончиться, проходить) мина́ти, мину́ти, схо́дити, зійти́

    ему́ всё \сходить дит — йому́ все мина́є (схо́дить)

    3) ( быть признаваемым за кого-что) схо́дити, зійти́, відбува́ти, відбу́ти, -бу́ду, -бу́деш

    волк \сходить ди́л за соба́ку — ( был принимаемый) во́вка прийма́ли за соба́ку

    де́рево \сходить дёт за сад — де́рево зі́йде за садо́к (за сад)

    4) ( оканчиваться - о грибах) прохо́дити, -дять, пройти́ (про́йдуть)
    5) ( выслеживать) охотн. висте́жувати, -жую, -жуєш, ви́стежити, вислі́джувати, -джую, -джуєш, ви́слідити, -джу, -диш
    II сов.
    схо́дити, -джу́, -диш; ( пойти) піти́ (піду́, пі́деш)

    \сходитьть к коло́дцу по во́ду — сходи́ти (піти́) до коло́дязя по во́ду

    \сходить жу́ посмотре́ть — піду́ подивлю́ся, піду́ подиви́тися

    \сходить ди́ть слоно́м — шах м. піти́ слоно́м

    Русско-украинский словарь > сходить

См. также в других словарях:

  • оканчиваться — См …   Словарь синонимов

  • ОКАНЧИВАТЬСЯ — ОКАНЧИВАТЬСЯ, оканчиваюсь, оканчиваешься, несовер. 1. несовер. к окончиться. 2. страд. к оканчивать. 3. чем или на что. То же, что кончаться во 2 знач. Глаголы, оканчивающиеся на овать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • оканчиваться — ОКАНЧИВАТЬ(СЯ) см. окончить, ся. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • оканчиваться — I.     ОКАНЧИВАТЬСЯ/ОКОНЧИТЬСЯ     ОКАНЧИВАТЬСЯ/ОКОНЧИТЬСЯ, довершаться/довершиться, завершаться/завершиться, заканчиваться/закончиться, кончаться/кончиться, разрешаться/разрешиться     ПРЕКРАЩАТЬ/ПРЕКРАТИТЬ, бросать/бросить, кончать/кончить,… …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • Оканчиваться — несов. неперех. 1. Приходить к концу; завершаться, заканчиваться. 2. Иметь своим окончанием что либо. 3. страд. к гл. оканчивать Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • оканчиваться — оканчиваться, оканчиваюсь, оканчиваемся, оканчиваешься, оканчиваетесь, оканчивается, оканчиваются, оканчиваясь, оканчивался, оканчивалась, оканчивалось, оканчивались, оканчивайся, оканчивайтесь, оканчивающийся, оканчивающаяся, оканчивающееся,… …   Формы слов

  • оканчиваться — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: он/она/оно оканчивается, они оканчиваются, оканчивался, оканчивалась, оканчивалось, оканчивались, оканчивающийся, оканчивавшийся, оканчиваясь; св. окончиться 1. Если что либо оканчивается, значит, оно… …   Толковый словарь Дмитриева

  • оканчиваться — ок анчиваться, ается …   Русский орфографический словарь

  • оканчиваться — (I), ока/нчиваю(сь), ваешь(ся), вают(ся) …   Орфографический словарь русского языка

  • оканчиваться — ается; нсв. 1. к Окончить и Окончиться. 2. чем или на что. Иметь своим окончанием, в своём конце что л. Слово оканчивается на гласную. Поляна оканчивалась лесом. Сумма оканчивается нулями …   Энциклопедический словарь

  • оканчиваться — война окончилась • действие, субъект, окончание день окончился • действие, субъект, окончание окончилась война • действие, субъект, окончание представление окончено • действие, окончание разговор окончился • действие, субъект, окончание …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»