-
1 чрезвычайный
надзвича́йний -
2 крайний
1) (находящ. на краю) крайній, що з краю, (зап.) скрайній, (последний) останній [Зачну свататися з крайньої хати (ЗОЮР.)]. -ний дом в улице - будинок, що з краю вулиці. -няя цена - крайня ціна. -ний срок - останній (крайній) термін. -няя пора - крайній час, крайня пора. [Вже крайня пора взяти до Юзі гувернантку (Л. Укр.)]. -няя плоть, анат. praeputium - припонець (-нця), припрутня, (вульг.) залупа;2) (чрезвычайный, чрезмерный) крайній, надмірний, гострий, прикрий, (зап.) скрайній. [З крайнім призирством (Л. Укр.). Скрайня революційна партія вела горожанську війну проти поміркованої (Азб. Ком.)]. Смертні присуди виносяться лиш в найгострішому випадку (Аз. Ком.)]. Принимать -ние меры - вживати крайніх (гострих) заходів, вдаватися до крайніх заходів. Находиться в -ней нужде, -нем убожестве, в -ней нищете - терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, дуже бідувати, жити в великих злиднях, у великому убожестві. -ние обстоятельства жизни - скрутні життєві обставини (умови). В -нем случае - в крайньому разі. -няя глупость - надмірна дурість. К -нему сожалению - на превеликий жаль. По -ней мере - принаймні, що-найменше, (зап.) бодай, прецінь. [Принаймні вкупі сумували, згадавши той веселий рай (Шевч.). Кругом кождої роїлося бодай по п'ятеро дробини (детишек) (Франко)];3) (настоятельный, необходимый) конечний, пильний, конче потрібний, прикрий. [Але конечна є потреба заміри ваші знать, які вони (Самійл.). Як прийде робота прикра, то платять і по півкарбованця (Кам'янеч.)]. Я имею -нюю нужду (необходимость) его видеть - у мене пильна (пекуча) потреба його бачити, мені його конче (притьмом) треба бачити.* * *1) кра́йній; диал. скра́йнійв кра́йнем слу́чае — в кра́йньому ра́зі (ви́падку)
по кра́йней ме́ре — прина́ймні
2) ( чрезвычайный) надзвича́йний, кра́йній; диал. скра́йнійкра́йние ме́ры — кра́йні (надзвича́йні) за́ходи
-
3 невероятный
1) (неправдоподобный) неймовірний, неправдоподібний. [Слова, далекі й неймовірні, як у казці (Коцюб.). Се неймовірним вам здається? (Самійл.)]. -ное дело - неймовірна (несообразное: неподобна, неслыханное: нечувана) річ. Это -но - це неймовірна річ. Рассказывать -ные вещи - розповідати неймовірні речі (щесь неймовірне);2) (чрезвычайный) неймовірний, надзвичайний. [Мені огнем ударило в лице, коли почув близько таку неймовірну силу (Васильч.). Зчиняючи неймовірний галас (Епік)]. До -ной степени, до -го - до неймовірної міри, до неймовірности (неймовірно, аж віри не можна по(й)няти). [Ви таки до неймовірности жалісливі (Л. Укр.)]. В -ном количестве - в неймовірній кількості, в неймовірнім числі; см. ещё Множество 2 (Во -ве);3) см. Недоверчивый.* * *неймові́рний; ( неправдоподобный) неправдоподі́бний; ( невозможный) неможли́вий; ( чрезвычайный) надзвича́йнийв \невероятный ом числе́ (коли́честве) — у неймові́рній кі́лькості
до \невероятный ого, до \невероятный ой сте́пени — неймові́рно, до неймовірності, до неможли́вості, надзвича́йно
\невероятныйое собы́тие — неймові́рна (надзвича́йна) подія
\невероятныйое уси́лие — неймовірне (надзвича́йне) зуси́лля
\невероятныйые слу́хи — неймовірні (неправдоподібні) чутки́
-
4 невообразимый
неуявленний: (чрезвычайный) надзвичайний; (сумбурный) неподобний. [У голові ходором ходив сьогоднішній день, такий неподобний, такий сум'ятливий (А. Любч.)].* * *1) ( с трудом представляемый) неуявле́нний2) ( невероятный) неймові́рний, несві́тський, диал. несвітній; ( чрезвычайный) надзвича́йний -
5 необыкновенный
незвичайний, (чрезвычайный, выдающийся) надзвичайний, видатний, неординарний, непересічний, (необычный) незвичний, (сверхъестественный) надприродни[і]й, (неслыханный) нечуваний, несвітський, несвітній, (от'явленный) несосвітенний, (странный) дивний, чудний, химерний, (особенный) особливий, (необыденный) нещоденний, небувалий. [Та королем коверзує, - не кажу Степаном або Яном Собієським, ті два незвичайні, а иншими (Шевч.). Якась незвичайна сміливість і духова міць (Мирний). Честь надзвичайна (Р. Край). При комуні буде надзвичайна техніка (Кирил.). Вона чула все з надприродньою вразливістю (Виннич.). Самому Кулішеві сяєво Шевченкового духа було чимсь надприроднім (Грінч.). Це визначає тільки, що обличчя в тії людини розумне або видатне (Крим.). Це вже несвітський сором сидіти в острозі (Харк.). Ото ще дурень несосвітенний! (Звин.). Кость засміявся, але якимсь особливим, чудним сміхом (Крим.)]. -ный талант - надзвичайний (видатний) талант. -ный человек - незвичайна (непересічна) людина. -ное явление - незвичайне явище, надприродне[є] явище, феноменальне явище. [Бачимо в Шевченкові феноменальне, може єдине явище у всесвітній історії (Грінч.)]. Случилось что-то -ное - сталося щось надзвичайне (незвичайне).* * *незвича́йний; ( чрезвычайный) надзвича́йний; ( невообразимый) несвітський, диал. несві́тній -
6 безумный
безрозумний, безумний, божевільний, навіжений, навісний, навісноголовий, шалений, безтямний. Б-ым сделать - обезумити, з розуму звести.; -но - безумно, божевільно, шалене[о].* * *1) ( сумасшедший) божевільний; причи́нний2) ( безрассудный) безу́мний, божеві́льний; ( неистовый) шале́ний, навіже́ний, безтя́мний, несамови́тий, навісни́й3) ( чрезвычайный) божеві́льний, страше́нний; надзвича́йний, фантасти́чний -
7 беспримерный
безприкладний, що не має прикладу, нечуваний. -но - безприкладно. -но глупый - навдивовижу дурний, дурний аж-аж.* * *безпри́кладний, нечу́ваний, небува́лий; ( чрезвычайный) надзвича́йний -
8 дьявольский
дияво[і]льський, дияволенний (бранно) [Диявольська спокуса. Дияволенний сину!], бісів, чортячий (чаще бранно) [Бісів сину. Бісова тіснота. Чортяча спокуса], гаспидський [Гаспидський сину! - Ви мене зовсім перелякали тими гаспидськими бумагами (Тобіл.)], вражий (ув. враженний), вразький, враговий [Вражий (враженний) сину! Вразькі сини. Враговий задирака]. -ное навождение - бісова мана, диявільська мана. У нас -кая служба, работа - в нас гаспидська служба, г. праця. Дьявольски, нар. - збіса, до чорта. [Ви горді збіса. Збіса щасливий = дьявольски счастлив. До чорта багатий].* * *миф.дия́вольський; бран. га́спидський; ( чрезвычайный) страше́нний -
9 исключительный
ви(й)нятковий, виїмковий, виключний, виметний, (диал.) опрічний, (особенный) особливий. [Це траплялося рідко, при виняткових випадках (Н.-Лев.). В рідких, виїмкових хвилях (Франко). Йому либонь трапились на сей раз якісь виключні вражіння (О. Пчілка). Що отсе за виметний такий і безщасний факт! (Кон.). Се я сказав тобі по приязні, як річ опрічну (Л. Укр.)]. -ный закон - винятковий закон. -ные мероприятия - надзвичайні заходи. -ные обстоятельства - виключні (незвичайні) обставини. -ное положение - надзвичайне становище; виїмковий, виключний стан. -ное право - виключне право. -ный талант - винятковий, небуденний талант. -ный случай - надзвичайна пригода, -ний випадок. -ный дурак - дурний як треба, туман вісімнадцятий.* * *1) (не похожий на других, особенный, необыкновенный) винятко́вий; ( чрезвычайный) надзвича́йний\исключительныйые зако́ны — винятко́ві зако́ни
\исключительныйый слу́чай — винятко́вий (надзвича́йний) ви́падок, надзвича́йна приго́да
2) (присущий только данному лицу, предмету; единственный) ви́ключний\исключительныйая со́бственность госуда́рства на зе́млю — ви́ключна вла́сність держа́ви на зе́млю
\исключительныйые права́ — ви́ключні права́
-
10 неописуемый
несписанний, (редко) неописаний, невиписаний, (несказанный) невимовний, невисловний, несказанний; що й списати (описати, вимовити) не сила (не можна). [Шкуни під усіма вітрилами з несписанним вантажем консервів, джину… (М. Калин.). Побачив молоду дівчину такої неописаної вроди, що не було ніде їй пари (Франко). Він зробився красенем невимовленим, невиписаним (М. Вовч.). Невимовний цензурний гніт (Гр. Думка). Пиха була в обозі несказанна (Куліш)].* * *1) яки́й (що) ва́жко (неможли́во) описа́ти (переда́ти слова́ми), неопи́саний2) (чрезвычайный, невообразимый) невимо́вний, несказа́нний, неописа́нний, неопи́саний -
11 неотразимый
невідпорний, невідхильний, невідворотний, непереборний, непоборний, неподоланний, непереможний; незаперечний, незбитий, (без промаха, верный) не(по)хибний; (роковой) призначений долею, фатальний. [Змалювати дівчину фарбами, створити з неї дивний, невідпорний портрет, що перед ним кожен тремтів-би (В. Підмог.). Як зберегла ти цю непоборну ніжність? (В. Підмог.)]. -мый довод - незаперечний (незбитий) доказ. -мый красавец - непереможний (поразительный: надзвичайний, дивний) красень. -мое средство против чего - не(по)хибний (неомильний) спосіб на що. [Я знаю нехибний (неомильний) спосіб на щури (Зеркало)]. -мый рок - непереможна (неминуча) доля, (в выражениях: так на віку (неминуче) судилося). -мый удар - невідхильний (непереможний, фатальний) удар. Его речь производила -мое впечатление - його мова справляла непереможне (непоборне) враже[і]ння.* * *1) невідпо́рний, невідхи́льний; ( непреодолимый) неперебо́рний; ( непобедимый) неперемо́жний\неотразимыйая си́ла — неперебо́рна (невідпо́рна) си́ла
\неотразимыйые до́воды — невідпо́рні (незапере́чні) до́води
\неотразимыйый на́тиск — невідпо́рний на́тиск
\неотразимыйый уда́р — невідхи́льний уда́р
2) (перен.: чрезвычайный) чарівни́й, ди́вний, надзвичайни́й\неотразимыйое впечатле́ние — надзвича́йне вра́ження
\неотразимыйый го́лос — чарівни́й (ди́вний, надзвича́йний) го́лос
-
12 нечеловеческий
нелюдський, (сверхчеловеческий) надлюдський, (сверхъестественный) несвітський, несвітній. [Криком нелюдським озвалася враз нещасна (Грінч.). Стиснувши руки з нелюдської муки (Вороний). Груди несли нелюдську жагу (М. Рильськ.). Нелюдський зойк (Стефаник). Носить несвітський жах в душі своїй (Черкас.)]. -кие усилия - нелюдські (надлюдські) зусилля, нелюдське (надлюдське) силкування.* * *нелю́дський; ( чрезвычайный) надзвича́йний; (о крике, муках) несві́тський, диал. несві́тній -
13 поразительный
вражаючий, разючий, дивний, (странный, замечательный) дивовижний, надзвичайний. -ный случай - дивний, надзвичайний випадок.* * *разю́чий; ( достойный изумления) по́диву гі́дний, вража́ючий; (удивительный, странный) ди́вний, дивови́жний; ( захватывающий) захо́плюючий; ( ошеломляющий) приголо́мшливий; ( восхитительный) чудо́вий; ( чрезвычайный) надзвича́йний, страше́нний -
14 сверхъестественный
1) надприро́дний2) (перен: чрезвычайный) надзвича́йний; (исключительный) винятко́вий\сверхъестественныйый глупе́ц — страше́нний (неприторе́нний, несосвіте́нний) ду́рень
-
15 сногсшибательный
карколо́мний; ( поразительный) разю́чий; ( неслыханный) нечу́ваний; ( чрезвычайный) надзвича́йний; ( несравненный) незрівня́нний -
16 удивительный
1) ( странный) ди́вний, дивови́жний, чудни́й2) ( чрезвычайный) надзвича́йний, незвича́йний; ( изумительный) гі́дний по́диву; ( превосходный) чудо́вий, прега́рний -
17 умопомрачительный
запа́морочливий, запа́морочний; ( чрезвычайный) надзвича́йний, незвича́йний; ( удивительный) ди́вний, дивови́жний, чудо́вий
См. также в других словарях:
ЧРЕЗВЫЧАЙНЫЙ — Влияние родственного языка может лишь осложнять и разн ообразить уже определившиеся пути и методы словотворчества и смыслового развития выражений. Например, слово чрезвычайный, по видимому, сложилось не без воздействия польского языка, хотя с… … История слов
чрезвычайный — См. необыкновенный, удивительный... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. чрезвычайный … Словарь синонимов
ЧРЕЗВЫЧАЙНЫЙ — ЧРЕЗВЫЧАЙНЫЙ, чрезвычайная, чрезвычайное; чрезвычаен, чрезвычайна, чрезвычайно (книжн.). 1. Превосходящий обычную меру, не такой, как обычно, исключительный. «Пушкин есть явление чрезвычайное, и, может быть, единственное явление русского духа.»… … Толковый словарь Ушакова
ЧРЕЗВЫЧАЙНЫЙ — ЧРЕЗВЫЧАЙНЫЙ, ая, ое; аен, айна. 1. Исключительный, превосходящий всё, всех; очень большой. Чрезвычайное происшествие. Чрезвычайно (нареч.) мила. Ч. успех. Чрезвычайно (нареч.) рад. 2. полн. Специально для чего н. назначенный, не предусмотренный… … Толковый словарь Ожегова
чрезвычайный — • чрезвычайный успех … Словарь русской идиоматики
чрезвычайный — чрезвычайный, чрезвычайно. Неправильно произношение [черезвычайный], [черезвычайно] … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
чрезвычайный — — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом EN emergency … Справочник технического переводчика
чрезвычайный — прил., употр. часто Морфология: чрезвычаен, чрезвычайна, чрезвычайно, чрезвычайны; чрезвычайнее; нар. чрезвычайно 1. Чрезвычайным называют какое либо свойство человека, которое доведено до своей крайней степени, воспринимается как исключительное… … Толковый словарь Дмитриева
чрезвычайный — ая, ое; а/ен, а/йна, а/йны 1) Превосходящий все обычное, исключительный. Чрезвычайный успех. Чрезвычайное по важности дело. Оркестр был в чрезвычайном положении: недоставало кларнета... (Достоевский). 2) Необыкновенный, из ряда вон выходящий.… … Популярный словарь русского языка
Чрезвычайный — (пишется с прописной буквы как первое слово офиц. названия съезда, конференции), напр.: Чрезвычайный Всероссийский съезд Советов крестьянских депутатов (1917) … Орфографический словарь русского языка
Чрезвычайный и полномочный посол (Россия) — Чрезвычайный и полномочный посол (в официальных документах все слова пишутся с прописной буквы) в Российской Федерации высший дипломатический ранг. Установлен в СССР указом Президиума Верховного Совета СССР от 28 мая 1943 года «Об… … Википедия
