-
1 набросить
набро́си||ть(одежду и т. п.) surĵeti, surmeti;\наброситьться 1. sin ĵeti, ataki;2. (с криком) разг. alkrii.* * *сов., вин. п.echar vt, poner (непр.) vtнабро́сить на пле́чи плато́к — echar un pañuelo sobre los hombros
набро́сить (на себя́) плащ — echarse por encima un impermeable
••набро́сить тень на кого́-либо — deslustrar vt, deslucir (непр.) vt, desdorar vt
* * *vgener. echar, poner -
2 наброс
набро́с м.:набро́с нагру́зки эл. — load surge -
3 накид навантаження
набро́с нагру́зкиУкраїнсько-російський політехнічний словник > накид навантаження
-
4 набросок
набро́сокskizo;malneta skribaĵo, malnetaĵo, unua provo (черновик);сде́лать \набросок fari skizon.* * *м.* * *м.* * *n1) gener. anteproyecto (эскиз), croquis, delineación, diseño, esqueleto (литературного произведения), esquicio, traro, trazado, apunte, borrador, borón, bosquejo, esbozo2) eng. delineacion, traza, trazo, minuta, rasguño3) paint. boceto, cartón, rasguìo -
5 набрасывать
набра́сыватьсм. наброса́ть, набро́сить;\набрасываться см. набро́ситься.* * *I несов.1) вин. п., род. п. (накидать, насорить) echar vt, tirar vt ( en cantidad); sembrar (непр.) vt ( всюду)2) вин. п. (изобразить, изложить в общих чертах) esquematizar vt, esbozar vt; bosquejar vt (проект, рисунок, план и т.п.)II несов.echar vt, poner (непр.) vtнабро́сить на пле́чи плато́к — echar un pañuelo sobre los hombros
набро́сить (на себя́) плащ — echarse por encima un impermeable
••набро́сить тень на кого́-либо — deslustrar vt, deslucir (непр.) vt, desdorar vt
* * *I несов.см. набросатьII несов.см. набросить* * *vgener. (изобразить, изложить в общих чертах) esquematizar, (накидать, насорить) echar, (наскоро написать) escribir (a vuela pluma), bosquejar (проект, рисунок, план и т. п.), esbozar, esquiciar, sembrar (всюду), tirar (en cantidad), tantear -
6 наброситься
1) ( приняться) gettarsi, avventarsi2) ( напасть) aggredire, scagliarsi, gettarsi3) ( начать упрекать) saltare addosso* * *сов.1) ( напасть) gettarsi contro / addosso a qd, saltare addosso a qd, aggredire vtхищник набро́сился на свою добычу — la belva saltò addosso alla preda
набро́ситься на еду — buttarsi a pesce sul cibo
набро́ситься на работу — buttarsi di buzzo buono a lavorare
3) разг. (обратиться с упрёками и т.п.)набро́ситься с упрёками — prendersela con qd; aggredire / investire qd con rimproveri
за что ты на меня набро́сился? — perché te la prendi tanto con me?
* * *v1) gener. gettarsi addosso, gettarsi, fare una scartata a (qd) (на кого-л.), farsi sopra (qd) (на кого-л.), scatenarsi addosso a (qd) (на кого-л.), scatenarsi contro a (qd) (на кого-л.)2) liter. dar l'assalto (à q.c.) (íà+A) -
7 напроказить
и Напроказничать напустувати, навитворяти, навитинати, наштукарити, наброїти, накоїти пустощів, напрокудити, (о мног.) понавитворювати, понаштукарювати; понаброювати, понакоювати пустощів. -ться - напустуватися, надурітися, навитворятися, наштукаритися, наброїтися, накоїтися пустощів, поповитворяти, попоштукарити, попоброїти, попокоїти пустощів (досхочу). [У два тижні такого наброїв, що доброму чоловікові на цілий вік удостачу (М. Вовч.). Мабуть добре напрокудив, що вже й очей не появить (Мова)].* * *тж. напрок`азничатьнапустува́ти, -ту́ю, -ту́єш; навитворя́ти, набро́їти, проброї́ти, проброї́тися, напроку́дити, -джу, -диш -
8 набрасываться
св - набро́ситься1) нападать to attack, to pounce (on)кот набро́сился на мышь — the cat pounced on the mouse
соба́ка набро́силась на прише́льца — the dog went for the stranger
2) рьяно приниматься за что-л to pounce on sthнабра́сываться на еду́ — to pounce on the food
она́ набро́силась на меня́ с расспро́сами — she fired questions at me; she showered/bombarded me with questions
она́ набра́сывается на меня́ по мале́йшему по́воду — she jumps on me at the slightest provocation
-
9 набрасываться
-
10 Набросок
-
11 накид
техн. набро́с, набро́ска (о предметах, материале) -
12 наброситься
сов.1) ( напасть) echarse, arrojarse, lanzarse (sobre)2) ( с усердием приняться за что-либо) ponerse con celo (a)набро́ситься на кни́гу — devorar un libro
3) разг. (с упрёками и т.п.) ponerse a reñir (a insultar)набро́ситься с бра́нью — ponerse a reñir
* * *v1) gener. (ñàïàñáü) echarse, (ñ óñåðäèåì ïðèñàáüñà çà ÷áî-ë.) ponerse con celo (a), arrojarse, lanzarse (sobre), sobresaltar2) colloq. (ñ óïð¸êàìè è á. ï.) ponerse a reñir (a insultar) -
13 тень
тен||ьв разн. знач. ombro;броса́ть \тень ombri, ĵeti ombron;без \теньи сомне́ния sen ombro de dubo.* * *ж.sombra f, umbría fночна́я тень — penumbra f, sombra nocturna
те́ни под глаза́ми — ojeras f pl
в тени́ — a la sombra
класть те́ни жив. — sombrear vt
бро́сить (набро́сить) тень ( на кого-либо) перен. — deslustrar vt, deslucir (непр.) vt, desdorar vt; difamar vt, denigrar vt
держа́ться, оставля́ть в тени́ перен. — quedarse, dejar en la sombra
быть, стать чье́й-либо тенью перен. — ser, llegar a ser (la) sombra de alguien
ходи́ть, сле́довать за ке́м-либо как тень перен. — andar tras alguien, seguir a alguien como (si fuese) su sombra
боя́ться со́бственной те́ни перен. — tener miedo de su propia sombra
ни те́ни сомне́ния — ni sombra de duda
ни те́ни пра́вды — ni pizca de verdad
••кита́йские те́ни — sombras chinas
от него́ оста́лась одна́ тень — no es ni la sombra de lo que era
наводи́ть тень на я́сный день, наводи́ть тень на плете́нь погов. — enturbiar el agua
* * *ж.sombra f, umbría fночна́я тень — penumbra f, sombra nocturna
те́ни под глаза́ми — ojeras f pl
в тени́ — a la sombra
класть те́ни жив. — sombrear vt
бро́сить (набро́сить) тень ( на кого-либо) перен. — deslustrar vt, deslucir (непр.) vt, desdorar vt; difamar vt, denigrar vt
держа́ться, оставля́ть в тени́ перен. — quedarse, dejar en la sombra
быть, стать чье́й-либо тенью перен. — ser, llegar a ser (la) sombra de alguien
ходи́ть, сле́довать за ке́м-либо как тень перен. — andar tras alguien, seguir a alguien como (si fuese) su sombra
боя́ться со́бственной те́ни перен. — tener miedo de su propia sombra
ни те́ни сомне́ния — ni sombra de duda
ни те́ни пра́вды — ni pizca de verdad
••кита́йские те́ни — sombras chinas
от него́ оста́лась одна́ тень — no es ni la sombra de lo que era
наводи́ть тень на я́сный день, наводи́ть тень на плете́нь погов. — enturbiar el agua
* * *n1) gener. ombrìa, umbrìa2) obs. umbra3) liter. sombra (сомнения и т.п.), sombra4) paint. apretón -
14 черновой
прил.1) ( не окончательный) en borrador, en borrónчерново́е письмо́ — borrador de carta, carta en borrador
черново́й набро́сок — bosquejo m
2) ( предварительный) preliminar3) (вспомогательный; тяжёлый) auxiliar; pesado, duro; sucio ( грязный)* * *прил.1) ( не окончательный) en borrador, en borrónчерново́е письмо́ — borrador de carta, carta en borrador
черново́й набро́сок — bosquejo m
2) ( предварительный) preliminar3) (вспомогательный; тяжёлый) auxiliar; pesado, duro; sucio ( грязный)* * *adj1) gener. (вспомогательный; тяжёлый) auxiliar, (ñå îêîñ÷àáåëüñúì) en borrador, (предварительный) preliminar, duro, en borrón, pesado, sucio (грязный)2) eng. basto, bronco, bruto, chanflón, grosero, preliminar, rudo, tosco -
15 набросить
jeter (tt) vtнабро́сить плато́к на пле́чи — jeter un foulard sur les épaules
••набро́сить тень на кого́-либо — porter ombrage à qn
* * *vgener. déposer des ordures, jeter sur -
16 наброситься
••набро́ситься на еду́ — se jeter sur la nourriture
набро́ситься на кни́гу — dévorer un livre
* * *v1) gener. bondir (Le crocodile attend le bon moment pour bondir sur sa proie.), bondir sur l'alpague de (qn) (на кого-л.), foncer dans les plumes à (qn), sauter sur le râble à (qn) (на кого-л.), se jeter, taper (на что-л.), tomber sur le paletot de (qn) (на кого-л.), tomber sur le râble à (qn) (на кого-л.), (на кого-л.) prendre (qn) à partie, lui sauter dessus (на кого-л.), tomber sur le poil à (qn) (на кого-л.)2) colloq. bêcher (на кого-л.), tomber sur les reins à (qn) (на кого-л.), voler dans les plumes à (qn) (на кого-л.)3) argo. tomber sur la soie de (qn) (на кого-л.) -
17 набросить
-
18 наблажить
надуріти, напустувати, наброїти.* * *надурі́ти, нахимерува́ти, набро́їти; напустувати, -тую, -туєш -
19 накуролесить
-ся наколобродити, -ся, на(коло)броїти, -ся, нашурубурити, -ся, напустувати, -ся, наштукарити, -ся, нафиґлювати, -ся, наплатати, -ся штук. [Як залицявся до Пушкаревої Мотрі, то у два тижні такого наброїв, що… (М. Вовч.). А ти, Якове, вчора нашурубурив сильно (Короленко). На цей рік нових штук наплатав (Свидниц.)].* * *наколобро́дити, -джу, -диш, наброї́ти, набешкетува́ти, -ту́ю, -ту́єш, нако́їти -
20 настраивать
настроить1) (строение) - см. Надстраивать;2) (строений) набудовувати, набудувати, наставити, (каменных, кирпичных) намуровувати, намурувати, (во множестве, о мног. или во мн. местах) понабудовувати, понамуровувати чого. [Будував, будував, - ото й набудував (Брацл.). Понабудовував комір повен двір (Сл. Ум.). Понабудовували і понамуровували собі пани замочків (Куліш)];3) (проказ) нароблювати, наробити, накоювати, накоїти (фіґлів, вредных: збитків, шкоди; пакостей: капостів), наброювати, наброїти; срв. Напроказить;4) (музык. инструмент) настроювати, строїти, настроїти (в лад, до ладу), наладжувати, ладити, наладити, налагоджувати, налагодити, наладновувати, наладнувати, вилагоджувати, вилагодити, направляти, направити, (о мног.) понастроювати и т. п. що. [Як дудку настроїш, так вона грає (Чуб. I). Настроїв ліру (Рудан.). Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! (Колядка). Ти теж (зозуле) строїла струни моєї душі (Коцюб.). Налагоджує свою скрипку (Васильч.). Вилагодить скрипку (Федьк.). Взяла гітару, направила її, натягуючи струни (Н.-Лев.)]. -ть радио-антенну - настроювати, настроїти радіо-антену;5) (перен.) - а) кого, что как, на какой лад - настроювати, настроїти, наладжувати, наладити, направляти, направити кого, що як, на який лад (тон). [Се вже приятелі Виговського простих козаків так наладили (Куліш)]. -ить кого на враждебный лад - настроїти кого вороже; б) кого на что - (подговаривать) намовляти, намовити кого на що и (чаще) що (з)робити, підмовляти, підмовити, підбивати, підбити кого на що, до чого, що (з)робити, (направлять) направляти, направити кого на що, (насоветывать) нараювати, нараяти, (преимущ. на что- л. плохое) наструнчувати, наструнчити, настренчувати, настренчити кого на що, що (з)робити, (подстрекать) під'юджувати, під'юдити, підтроюджувати, підтроюдити, (наущать) наущати, наустити кого що (з)робити, призводити, призвести кого на що и що (з)робити, (науськивать) нацьковувати, нацькувати, підцьковувати, підцькувати кого що (з)робити. [То він намовив (підмовив, направив) її на це (Київщ.). Нараяли люд на святе діло (Стор.). То вони наструнчують та підшпиговують, то бо їх користь (Мирний). Все Васюту настренчує, щоб із тебе на вулиці знущався (Грінч.). Не хто й наустив Варку, як не Дмитрик (Кониськ.). То його панич підтроюдив (Харківщ.)]. -ить кого на тяжбу с кем - намовити (нараяти, настру[е]нчити, підбити) кого - позиватися з ким; в) кого против кого, чего - настроювати, настроїти, ставити, поставити кого проти кого, проти чого, (исподтишка) настру[е]нчувати, настру[е]нчити кого проти кого, (возбуждать) підбурювати, підбурити кого проти кого, проти чого. [Не наструнчуй других проти його (Мирний). Настренчила всіх дітей проти мене (Грінч.)]. Настроенный -1) см. Надстроенный;2) набудований, наставлений, намурований, понабудовуваний, понамуровуваний;3) нароблений, накоєний, наброєний;4) настроєний, наладжений, налагоджений, наладнований, вилагоджений, направлений, понастроюваний и т. п. [Струни тугі, наладжені (Коцюб.)];5) - а) настроєний, наладжений, направлений. [Було тут багато молоди, настроєної романтично (В. Петров). Поетично направлена душа (Н.-Лев.)]; б) намовлений, підмовлений, підбитий, направлений, нараяний, наструнчений, настренчений, під'юджений, підтроюджений, наущений, нацькований, підцькований; в) настроєний, настру[е]нчений, підбурений. -ться -1) см. Надстраиваться;2) набудовуватися, набудуватися, понабудовуватися; бути набудовуваним, набудованим, повабудовуваним и т. п.;3) (перен.) настроюватися, настроїтися, настру[е]нчуватися, настру[е]нчитися; бути настроюваним, настроєним, настру[е]нчуваним, настру[е]нченим и т. п.; (собираться) налагоджуватися, налагодитися, налаштовуватися, налаштуватися, збиратися, зібратися, (забрать себе в голову) навратитися, наповратитися. [Знаходити шлях до иншого серця, що й само настроюється в унісон до співця свого інтимного світа (Рада). Значні групи українського пролетаріяту, селянства та війська настроєні по-більшовицькому (Н. Рада). Коли думки наструнчилися так, то їх не легко збити з тієї стежки (Мирний). Уява у Василька настренчувалася вже заздалегідь (Корол.). Вже він навратився продати свою теличку, - нічим його не переконаєш (Звин.). Коли наповратилися вкрасти, то вкрадуть (Звин.)]. Вы сегодня хорошо -ны - ви сьогодні в гарному (доброму) настрої (в доброму гуморі), ви сьогодні гарно настроєні. [О! ви настроєні сьогодні гарно (Куліш)]. Всё общество явно было -но против этой авантюры - усе суспільство (громадянство) явно ((в)очевидячки) було настроєне (стояло) проти цієї аванту[ю]ри;4) (вдоволь, сов.) - а) (строя здания) набудуватися, наставитися, понабудувати (досхочу), (каменные, кирпичные) намуруватися, попомурувати (досхочу), (о мног.) понабудовуватися, понамуровуватися; б) (настраивая музык. инстр.) настроїтися, наладитися, налагодитися, наладнуватися, нанаправлятися, попостроїти (досхочу) и т. п., (о мног.) понастроюватися и т. п.; в) (строя в ряды) нашикуватися и т. п. Срв. Строить.* * *I несов.; сов. - настр`оить1) (строить в каком-л. количестве) набудо́вувати, -довую, -довуєш, набудува́ти, -дую, -дуєш и мног. понабудо́вувати; (из камня, кирпича) намуро́вувати, -ровую, -ровуєш, намурува́ти, -рую, -руєш и мног. понамуро́вувати2) ( надстраивать) надбудо́вувати, надбудува́ти и мног. понадбудо́вувати3) (озорничать, проказничать) витворя́ти и витво́рюґвати, -рюю, -рюєш, навитворя́ти, сов. напроку́дити, -джу, -дишII несов.; сов. - настр`оить1) муз., радио и пр. стро́їти и настро́ювати, -роюю, -роюєш, настроїти и мног. понастро́ювати, ла́дити, -джу, -диш, на́ладити, ла́днати, наладна́ти, наладно́вувати, -но́вую, -но́вуєш, нала́днувати, -ную, -нуеш, нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш; направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, настру́нчувати, настру́нчити2) ( приводить в нужное для работы состояние) нала́годжувати, нала́годити, настро́ювати, настро́їти3) перен. настро́ювати, настро́їти и мног. понастро́ювати; (возбуждать против кого-чего-л.) підбу́рювати, -рюю, -рюєш, підбурити; ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, -влю, -виш, намовля́ти, намо́вити, настре́нчувати, настре́нчити, настру́нчувати, настру́нчити
См. также в других словарях:
Набро — Набро … Википедия
наброїти — дієслово доконаного виду накоїти; нашкодити розм … Орфографічний словник української мови
наброєний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
набро́сить — брошу, бросишь; прич. страд. прош. наброшенный, шен, а, о; сов., перех. (несов. набрасывать2). Бросить поверх, покрывая, закрывая кого , что л.; накинуть. [Райский] измучен этой работой. Посмотрит на портрет и вдруг с досадой набросит на него… … Малый академический словарь
набројување прав — поединечно набројување на сите случаи од соодветниот вид … Macedonian dictionary
наброїти — о/ю, о/їш, док., розм. Наробити чогось неприємного, шкоди; нашкодити … Український тлумачний словник
наброїти — накоїти … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
наброїти — брою, броїш, Пт. Дошкулити; наробити чогось неприємного, шкоди … Словник лемківскої говірки
набро́ситься — брошусь, бросишься; сов., на кого что (несов. набрасываться1). 1. Бросившись, напасть; накинуться. Когда Лыска с визгом набросилась на Игната, то послышался еще третий удар. Чехов, Нахлебники. 2. разг. С усердием, с жадностью приняться за что л.… … Малый академический словарь
набро́ска — и, ж. 1. Действие по знач. глаг. набросать набрасывать 1 и набросить набрасывать 2. 2. спец. Материал, набрасываемый, накладываемый поверх чего л. Каменная наброска … Малый академический словарь
набро́сок — ска, м. Рисунок, чертеж и т. п., намечающий лишь общие (без окончательной отделки) черты того, что должно быть изображено. Карандашный набросок. Портретный набросок. □ Я вынул мой альбом, сделал несколько набросков хижин. Миклухо Маклай,… … Малый академический словарь